Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіної Наталії Володимирівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 18 червня 2009 року № 458/2009 Жданкіну Н.В. призначено на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 350/2017 Жданкіну Н.В. призначено на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді.
Цим рішенням встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено іспит, зокрема, для Жданкіної Н.В.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 233/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Жданкіну Н.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Жданкіна Н.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Співбесіда з Жданкіною Н.В. відбулась 04 червня 2019 року, у цій співбесіді оголошено перерву.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
Рішенням Комісії від 05 червня 2024 року № 152/зп-24 з метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких призначалась дата проведення співбесіди з Комісією у складі колегії, однак кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено, зокрема судді Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіної Н.В.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 12 червня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
Член Комісії Богоніс М.Б. 18 лютого 2025 року подав заяву про самовідвід від участі в розгляді питання щодо відповідності судді Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіної Н.В. займаній посаді.
Рішенням Комісії від 18 лютого 2025 року № 37/зп-25 відмовлено в задоволенні заяви члена Комісії Богоноса М.Б. про самовідвід.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Жданкіної Н.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У відповідь на запити стосовно судді отримано інформацію, яку долучено до матеріалів суддівського досьє.
На адресу Комісії 25 лютого 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 18 лютого 2025 року (далі – Інформація).
Питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання Жданкіної Н.В. на відповідність займаній посаді призначено на 27 лютого 2025 року.
Суддя 26 лютого 2025 року звернулась до Комісії з клопотанням про відкладення розгляду вказаного питання у зв’язку з необхідністю підготовки пояснень на Інформацію. Протокольним рішенням Комісії клопотання Жданкіної Н.В. задоволено.
Датою наступного засідання визначено 01 травня 2025 року.
Стислий виклад Інформації Громадської ради доброчесності.
В Інформації вказано про таке:
1. У 2009 році рідна сестра судді набула у власність квартиру в місті Вінниця загальною площею 94 кв.м. З огляду на доходи рідної сестри судді за 2005–2009 роки потребує пояснення судді походження коштів у рідної сестри на придбання цієї квартири.
Відповідно до інформації, яка відображена в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декаларація), за 2015 та 2016 роки батька судді, ним задекларовано оренду вказаної квартири та фактичне місце проживання в ній.
2. В серпні 2024 року рідна сестра судді набула у власність транспортний засіб «PORSCHE CAYENNE» 2016 року випуску. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість автомобіля становить 200 000 грн. Однак відповідно до інформації, розміщеної на одному з українських вебсайтів автомобільної інтернет-торгівлі, вартість такого транспортного засобу може становити 47 000 доларів США. З огляду на доходи рідної сестри судді за 2005–2021 роки потребує пояснень судді походження коштів у сестри для придбання цього автомобіля.
3. У поясненнях судді від 26 червня 2019 року зазначено, що за її рідної сестрою зареєстровано тільки один транспортних засіб – автомобіль «BMW X-5», придбаний нею на аукціоні пошкоджених автомобілів у США через ПП «Трейд Бізнес Сервіс». На підтвердження придбання цього транспортного засобу суддя надала копію довідки та копію вантажно-митної декларації від 25 червня 2018 року. ГРД звертає увагу Комісії на дату вантажно-митної декларації – 25 червня 2018 року.
Крім того, ГРД зазначає, що в поясненнях суддя вказує, що кошти на придбання та оформлення вказаного автомобіля сестра отримала від батька. Походження грошових коштів у батька за період з 2016 до 2019 року підтверджується копією заяви про зняття готівки з банківського депозиту у філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідними довідками з Пенсійного фонду України.
ГРД звертає увагу, що заява про зняття готівки з банківського депозиту у філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідні довідки з Пенсійного фонду України, які долучено до пояснень, датовані 2019 роком, тобто через пів року після оформлення вантажно-митної декларації.
4. Відповідно до інформації, яку відобразив батько судді в Деклараціях за 2015 та 2016 роки, мати судді у 2015 році набула у власність земельну ділянку площею 23 973 кв.м у населеному пункті Рижавка Жмеринського району Вінницької області.
У цих Деклараціях батько судді також вказав, що у власності матері судді перебуває об’єкт незавершеного будівництва.
З огляду на доходи матері судді за 1998–2015 роки потребує пояснень судді походження коштів у її матері для придбання земельної ділянки та здійснення будівництва.
5. У Декларації за 2023 рік суддя задекларувала право безоплатного користування з 27 лютого 2021 року земельною ділянкою площею 500 кв.м та право безоплатного користування з 14 вересня 2022 року житловим будинком площею 103,6 кв.м, розташованим у місті Вінниці. Однак у Деклараціях за 2021 та 2022 роки суддя не відобразила відповідної інформації.
ГРД зазначає, що вказані об’єкти нерухомого майна належать на праві приватної власності батьку судді. Потребує пояснень судді джерело походження коштів у батька на придбання цих об’єктів нерухомості.
6. Відповідно до інформації суддівського досьє суддя в період з 01 до 05 листопада 2021 року проходила підготовку в Національній школі суддів України в місті Києві. Водночас у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься судове рішення № 100885184, ухвалене 02 листопада 2021 року.
7. У декларації родинних зв’язків судді за 2014–2018 роки Жданкіна Н.В. не вказала інформації про рідну сестру, яка 18 липня 2018 року отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
У декларації родинних зв’язків за 2019–2023 роки суддя вказує, що її рідна сестра є адвокатом з 19 квітня 2019 року. Згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України датою видачі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю є 18 липня 2018 року.
8. У Деклараціях за 2015–2023 роки суддя не задекларувала готівкових коштів та коштів, розміщених на банківських рахунках за ці періоди.
9. Особа з ідентичним прізвищем, іменем та по батькові, як у батька судді, є консультантом-помічником на громадських засадах народного депутата України Драбовського А.Г.
10. Згідно з супутниковими знімками програми Google Earth на земельній ділянці загальною площею 1 000 кв.м, яка належить на праві власності батьку судді (набута у власність 01 липня 2011 року), починаючи з 2022 року здійснюється будівництво, ймовірно, житлового будинку.
11. У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала, з якої вбачається наявність відкритого станом на березень 2023 року кримінального провадження, у якому фігурує земельна ділянка загальною площею 1 000 кв.м, що належить на праві власності батьку судді (набута у власність 01 липня 2011 року).
У згаданій ухвалі зазначено, що: «...у провадженні СВ відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали вказаного кримінального провадження, відомості про яке внесені Вінницькою окружною прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за виявленим фактом можливого незаконного набуття права власності громадянами земельних ділянок в межах прибережно-захисної смуги р. Південний Буг, АДРЕСА_1 в м. Вінниця.
Зокрема, встановлено, що АДРЕСА_1 в м. Вінниця, на даний час здійснюється будівництво в межах прибережно-захисної смуги…».
Також у згаданій ухвалі зазначено про таке: «...встановлено, що вказані земельні ділянки надано у приватну власність без погодження документації із землеустрою з Басейновим управлінням водних ресурсів р. Південний Буг «БУВР Південного Бугу». Встановлено, що у 2010 році на розгляд надходив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у АДРЕСА_10 ), загальною площею 1,8463 га, за результатами розгляду у погодженні відмовлено…».
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон України від 02 червня 2016 року № 1401) і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення».
Ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
Норми подібного змісту містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року: суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді (частина перша статті 1 цього Кодексу); суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 цього Кодексу).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема у формі активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
- компетентність (професійна, особиста, соціальна);
- професійна етика;
- доброчесність.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 79,875 бала, за виконання практичного завдання – 80,5 бала.
Отже, за вказаними показниками суддя набрала 160,375 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
У межах оцінювання ефективності здійснення правосуддя Комісією досліджено інформацію щодо дотримання суддею строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень. Встановлено, що за період із 01 грудня 2017 року по 30 листопада 2024 року загальна кількість судових рішень, електронні копії яких надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень поза межами передбаченого строку, становить 88. Середнє значення перевищення суддею строків надсилання (днів) судових рішень за період з 01 грудня 2017 року до 30 листопада 2024 року становить 9,7 дня.
Під час співбесіди суддя надала пояснення щодо вказаних обставин.
У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Жданкіною Н.В. необхідно оцінити в 60 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється в 1 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Жданкіна Н.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 69 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 87 балів.
У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Жданкіна Н.В. набрала 377,375 бала.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
5) результатів регулярного оцінювання;
6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
7) висновків або інформації ГРД (за наявності);
8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
У матеріалах суддівського досьє Жданкіної Н.В. відсутні відомості щодо притягнення її до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя не притягувалася.
Під час кваліфікаційного оцінювання Жданкіної Н.В. Комісія, зокрема, досліджувала Інформацію, письмові та усні пояснення, надані під час співбесіди, а також відомості, надані державними органами на запити Комісії стосовно судді.
Надаючи оцінку Інформації, Комісія керується такими мотивами.
1. ГРД вказує, що у 2009 році рідна сестра судді набула у власність квартиру в місті Вінниці загальною площею 94 кв.м. Відповідно до інформації, яка відображена в Деклараціях за 2015 та 2016 роки батька судді, ним задекларовано оренду вказаної квартири та фактичне місце проживання у ній.
У серпні 2024 року рідна сестра судді набула у власність транспортний засіб «PORSCHE CAYENNE» 2016 року випуску, вартістю 200 000 грн.
ГРД зазначає, що з огляду на доходи рідної сестри судді за 2005–2009 роки, суддя повинна надати пояснення щодо походження коштів у рідної сестри для придбання цього майна.
Крім того, ГРД звертає увагу на особливості придбання сестрою автомобіля «ВМW Х-5», дати вантажно-митної декларації (від 25 червня 2018 року) та заяви батька судді про зняття готівки з банківського депозиту, яка датована 2019 роком.
Стосовно походження коштів сестри на придбання квартири та автомобіля «PORSCHE CAYENNE» суддя пояснила, що сестра придбала квартиру та автомобіль за кошти, отримані від батька. Законність джерел походження коштів у батька підтверджується наданими суддею довідками.
Стосовно відображення батьком судді в Деклараціях за 2015, 2016 роки квартири сестри як місця його фактичного проживання Жданкіна Н.В. зазначила, що батько та сестра пояснили їй, що за станом здоров’я матері та з урахуванням поверховості житла (перший та п’ятий поверх) вони усно домовились про тимчасове проживання батьків у квартирі сестри на першому поверсі, а сестри в їхній квартирі.
Стосовно автомобіля сестри Жданкіна Н.В. пояснила, що автомобіль «PORSCHE CAYENNE» придбаний сестрою у знайомої особи, ціна була договірна, зумовлена технічним станом транспортного засобу та терміновістю продажу у зв’язку з виїздом попереднього власника за кордон.
Щодо придбання сестрою автомобіля «ВМW Х-5», дати вантажно-митної декларації та заяви про зняття готівки з банківського депозиту Жданкіна Н.В. пояснила, що у 2018 році сестра придбала автомобіль «ВМW Х-5» за кошти, отримані від батька. Походження коштів у батька за період 2016–2019 років підтверджується копією заяви про зняття готівки з банківського депозиту у філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідними довідками з Пенсійного фонду України.
Суддя зазначила, що батько повідомив їй, що на момент придбання автомобіля готівкові кошти були позичені у знайомих, оскільки його заощадження знаходились на депозитному рахунку. З метою зберігання відсотків кошти були зняті з рахунку та повернуті позичальникам після закінчення терміну депозиту.
Водночас Жданкіна Н.В. зазначила, що батько та сестра не є членами її сім’ї, та просила врахувати, що їхнім майном вона не користується.
Оцінюючи обставини, указані в Інформації, Комісія зазначає, що матеріали суддівського досьє Жданкіної Н.В. не містять відомостей, які б вказували на те, що суддя прямо чи опосередковано здійснювала правомочності володіння чи користування вказаними об’єктами нерухомого та цінного рухомого майна.
У деклараціях про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки, які містяться в суддівському досьє Жданкіної Н.В. та Деклараціях за 2015–2024 роки суддя вказувала членом сім’ї лише сина.
Для підтвердження законності джерел походження коштів та достатності отриманих доходів батька суддя надала копії виписок за картковим рахунком ОСОБА_1 (батько), розрахункових листів про отримані доходи (за період з 2001 до 2016 року), довідок Ощадбанку про фінансовий стан для заповнення декларації за 2021–2022 роки; довідок Ощадбанку про суми пенсії (довічного грошового утримання) за 2019–2020 роки ОСОБА_1; довідок Ощадбанку про закриття договорів депозитів.
Ураховуючи відсутність відомостей про володіння та/або користування суддею переліченими вище об’єктами цивільних прав, власниками яких є її близькі особи, беручи до уваги первинні документи, що підтверджують законність джерел походження коштів на їх придбання, достатність таких доходів, Комісія не вбачає підстав для сумнівів у відповідності судді критерію доброчесності.
2. В Інформації вказано, що у Деклараціях за 2015 та 2016 роки батько судді задекларував набуття у 2015 році матір’ю судді у власність земельної ділянки площею 23 973 кв.м та об’єкта незавершеного будівництва в населеному пункті Рижавка Жмеринського району Вінницької області.
ГРД зазначає, що з огляду на доходи матері судді за 1998–2015 роки потребує пояснень судді походження коштів у її матері для набуття у власність земельної ділянки та походження коштів, за які матір’ю судді здійснювалось будівництво (зважаючи на придбання у 2015 році земельної ділянки).
Стосовно вказаних обставин суддя пояснила, що земельна ділянка та об’єкт незавершеного будівництва це 1/2 земельної ділянки та 1/2 будинку з господарськими спорудами в селі Рижавка Жмеринського району, а також земельний пай площею 4,7952 га, які її матір отримала у спадщину. На підтвердження цих пояснень суддя надала копію рішення Жмеринського районного суду від 24 грудня 2003 року.
Комісією оглянуто рішення Жмеринського районного суду від 24 грудня 2003 року та встановлено, що на його підставі за ОСОБА_2 (матір’ю судді) та її братом ОСОБА_3 визнано право власності на будинок з господарськими спорудами і земельною ділянкою в селі Рижавка Жмеринського району, а також земельний пай – ділянку розміром 4,7952 га (по 50%).
Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та переконливими.
3. В Інформації вказано, що у Декларації за 2023 рік суддя задекларувала право безоплатного користування з 27 лютого 2021 року земельною ділянкою площею 500 кв.м, з 14 вересня 2022 року – житловим будинком площею 103,6 кв.м, що розташовані у місті Вінниці. Проте в Деклараціях за 2021 та 2022 роки відповідна інформація суддею не вказана.
Крім того, ГРД зазначає, що вказані об’єкти нерухомого майна належать на праві приватної власності батьку судді, тому потребує пояснень судді джерело походження коштів у батька на їх придбання.
Суддя повідомила, що 27 липня 2021 року її батько придбав у власність земельну ділянку площею 500 кв.м, що розташована у місті Вінниці. Надалі на цій земельній ділянці збудовано житловий будинок, який введено в експлуатацію 14 вересня 2022 року. Відповідні дані містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Суддя зазначила, що з вересня 2022 року тимчасово користувалася будинком, що і зумовило виникнення права користування земельною ділянкою.
Жданкіна Н.В. пояснила, що під час заповнення Декларації за 2023 рік та визначення дати набуття нею права користування помилково вказала дату набуття права власності на земельну ділянку батьком – 27 липня 2021 рік.
Стосовно підстав невідображення в Декларації за 2022 рік права безоплатного користування житловим будинком площею 103,6 кв.м суддя пояснила, що користуватися житловим будинком почала у вересні 2022 року. Водночас, після масованого обстрілу міста Вінниця 15 листопада 2022 року зазнала пошкоджень енергосистема, що спонукало її повернутися до своєї квартири з огляду на наявність у ній безперебійного водопостачання.
Суддя пояснила, що повернулась до будинку батька у січні 2023 року та, зіславшись на роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, зазначила, що, оскільки у 2022 році термін її проживання в будинку батька становив менше 183 днів і на кінець звітного періоду в будинку вона не проживала, то в Декларації за 2022 рік не мала обов’язку декларувати право користування ним.
Стосовно джерела походження коштів у батька судді на придбання цих об’єктів нерухомості Комісією встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки її вартість становить 62 500 грн. Як вказувалось вище, суддею надано документи про доходи її батька, серед яких копії довідок Ощадбанку про фінансовий стан для заповнення декларації. Згідно з інформацією, вказаною в цих довідках надходження за 2021 рік становлять 2 172 543 грн (пенсія), за 2022 рік – 2 247 458 грн (пенсія).
Надаючи оцінку вказаним обставинам, Комісією встановлено, що в Декларації за 2023 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» суддя вказала інше право користування житловим будинком площею 103,6 кв.м, дата набуття права – 14 вересня 2022 рік, та земельною ділянкою площею 500 кв.м, дата набуття права – 27 липня 2021 рік .
Пояснення судді щодо причин помилки при декларуванні дати набуття права користування земельною ділянкою підтверджуються відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки батько судді набув її у власність 27 липня 2021 року.
Із пояснень Жданкіної Н.В. вбачається, що вона користувалась житловим будинком із вересня до листопада 2022 року та в 2023 році.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Згідно з абзацом третім частини другої статті 46 вказаного закону дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб’єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Комісія зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово роз’яснювала, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає у здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (рішення Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/24, від 20 червня 2024 року у справі № 990/2/24).
Слід також врахувати, що наявність вказаної вище помилки в Декларації судді Жданкіної Н.В. по суті само по собі не може свідчити про приховування об’єкта декларування чи незаконність походження права користування у судді. Така формальна помилка, як неточне зазначення дати виникнення права користування землею, із урахуванням пояснень судді може вважатися добросовісною та не є підставою для виникнення сумніву у відповідності судді критерію доброчесності, однак ураховується під час визначення кількості балів при оцінюванні відповідності судді вказаному критерію.
4. В Інформації вказано, що в період з 01 до 05 листопада 2021 року суддя проходила підготовку в Національній школі суддів України в місті Києві. Однак у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься судове рішення № 100885184, ухвалене 02 листопада 2021 року.
Жданкіна Н.В. повідомила, що навчання проводилось дистанційно в режимі онлайн, під час якого вона перебувала на робочому місці в приміщенні Вінницького окружного адміністративного суду. Суддя пояснила, що судовому рішенню надано статус «оригінал» 08 листопада 2021 року та надіслано його до Єдиного державного реєстру судових рішень 09 листопада 2021 року. Суддя вказала, що при зазначенні дати рішення було допущено описку, яку виправлено ухвалою від 28 березня 2025 року.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам, Комісією встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала про виправлення описки від 28 березня 2025 року (справа № 120/9471/21-а), у резолютивній частині якої вказано «Виправити описку, допущену в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2021 в адміністративній справі № 120/9471/21-а, шляхом зазначення вірної дати рішення суду «09.11.2021», замість помилково зазначеної «02.11.2021».
5. ГРД звернула увагу, що в декларації родинних зв’язків за 2014–2018 роки суддя не вказала інформації про рідну сестру, яка 18 липня 2018 року отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
У декларації родинних зв’язків за 2019–2023 роки суддя вказала, що її рідна сестра є адвокатом з 19 квітня 2019 року, проте згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України датою видачі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю є 18 липня 2018 року.
Жданкіна Н.В. пояснила, що на момент подання нею першої декларації родинних зв’язків судді за 2014–2018 роки її сестра фактично не займалась адвокатською діяльністю та не була внесена до Єдиного реєстру адвокатів України. Лише 09 квітня 2019 року сестра звернулась до Ради адвокатів Вінницької області з відповідною заявою про включення до Єдиного реєстру адвокатів України.
На підтвердження пояснень Жданкіна Н.В. надала копії заяви сестри та квитанції про сплату внеску адвоката на забезпечення адвокатського самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону (у редакції, чинній на момент подання декларації) на суддю покладено обов’язок подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.
Згідно із пунктом «е» частини другої статті 61 Закону в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості про прізвища, імена, по батькові осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, адвокатами.
Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 61 Закону до осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, належить, зокрема, сестра.
Комісією встановлено, що в деклараціях родинних зв’язків судді за 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022, 2019–2023 роки Жданкіна Н.В. зазначала сестру як адвоката та вказувала про набуття нею відповідного правового статусу з 19 квітня 2019 року.
Ураховуючи вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що суддя не мала наміру приховувати ані інформацію про родинні відносини ані відомості про набуття сестрою статусу адвоката.
Навіть якщо вважати, що Жданкіною Н.В. допущено помилку в першій декларації родинних зв’язків судді, то з урахуванням принципу істотності при наданні їй оцінки Комісія вважає, що така неточність не може вважатись достатньою для висновку про невідповідність чи обґрунтованого сумніву у відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
6. В Інформації зазначено, що згідно із супутниковими знімками програми Google Earth на земельній ділянці загальною площею 1 000 кв.м, яка належить на праві власності батьку судді (набута у власність 01 липня 2011 року), починаючи з 2022 року здійснюється будівництво, ймовірно, житлового будинку.
Крім того, ГРД зазначила, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала, з якої вбачається наявність відкритого станом на березень 2023 року кримінального провадження, предметом якого може бути вказана земельна ділянка.
Суддя пояснила, що батько набув право власності на зазначену земельну ділянку, реалізувавши право безоплатної приватизації. Звернула увагу на відсутність рішень компетентних органів, які б могли стати підставою про неправомірність приватизації землі. Підтвердила, що з 2022 року на земельній ділянці ведуться будівельні роботи та зазначила, що її батько не обізнаний із фактом та обставинами кримінального провадження, про яке вказано в Інформації.
Крім того, суддя зазначила, що згідно з викопіюванням з чергового плану міста з нанесеними обмеженнями на використання територій приватизована батьком земельна ділянка не перетинає червоних ліній, а також розташована в прибережно-захисній смузі річки.
На підтвердження пояснень Жданкіна Н.В. надала копії викопіювання з чергового плану міста та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Оцінюючи ці обставини, Комісія зазначає, що матеріали суддівського досьє Жданкіної Н.В. не містять відомостей, які б вказували на те, що суддя прямо чи опосередковано здійснювала правомочності володіння чи користування цією земельною ділянкою. Відомості, про які вказано в Інформації, стосуються батька судді та за наведених обставин не мають безпосереднього впливу на висновок щодо відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання.
7. Під час співбесіди із Жданкіною Н.В. обговорено Інформацію про недекларування нею готівкових коштів, коштів, розміщених на банківських рахунках, та статус її батька як консультанта-помічника на громадських засадах народного депутата України Драбовського А.Г. Пояснення щодо цих обставин Комісія вважає переконливими та достатніми.
Досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Жданкіною Н.В. та надані нею пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям у 417,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Жданкіна Н.В. у сукупності набрала 794,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв та є підставою для визнання її такою, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 794,875 бала.
Визнати суддю Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіну Наталію Володимирівну такою, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
