52/ко-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника Павла Федоровича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 28 липня 2010 року № 788/2010 Скутельника П.Ф. призначено на посаду судді Господарського суду Київської області строком на п’ять років.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді.

Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено іспит для Скутельника П.Ф.

Рішенням Комісії від 29 березня 2018 року № 65/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Скутельника П.Ф.. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Скутельник П.Ф. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Під час проведення 16 травня 2018 року із суддею співбесіди та дослідження інформації щодо його відповідності критерію доброчесності Комісією встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження НОМЕР_1 (справа № 755/2981/16-к) за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Рішенням Комісії від 16 травня 2018 року № 689/ко-18 зупинено кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Після повторного розподілу Комісією з’ясовано, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року у справі № 755/2981/16-к ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України та виправдано за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України на підставі пункту 2 частини першої статті 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 755/2981/16-к (провадження № 11-кп/824/784/2022) вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року у справі № 755/2981/16-к щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. На цей час розгляд справи у суді першої інстанції триває.

На адресу Комісії 21 жовтня 2024 року надійшла заява Скутельника П.Ф. (вх. № 31кп-869/17-С), у якій суддя повідомив, що на сьогодні кримінальне провадження НОМЕР_1 перебуває на розгляді в Дніпровському районному суді міста Києва.

Суддя зазначив, що тривалість розгляду справи № 755/2981/16-к, на його думку, пов’язана з протиправними діями працівників Офісу Генерального прокурора, у зв’язку з чим ОСОБА_1 звертався до Європейського суду з прав людини. Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 грудня 2023 року справа «П.С. та інші проти України» (Case of P.S. and others v. Ukraine) (заява № 16677/16 та 6 інших заяв) визнано порушення прав ОСОБА_1, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та встановлено, що тривалість кримінального провадження на національному рівні була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

Рішення Комісії від 29 жовтня 2024 року № 189/ко-24 поновлено кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. на відповідність займаній посаді. Продовжено проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області Скутельника  П.Ф. з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

У межах наданих повноважень Комісією 13 листопада 2024 року надіслано запит до Дніпровського районного суду міста Києва для отримання копій деяких документів, долучених до матеріалів кримінального провадження НОМЕР_1.

У відповідь на вказаний запит Дніпровським районним судом міста Києва листом від 26 листопада 2024 року № 31кп-869/17 повідомлено, що у цьому кримінальному провадженні триває судовий розгляд, а запитувані Комісією протоколи слідчих (розшуковий) дій, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є письмовими документами, які складаються у порядку, передбаченому КПК України.

У листі також вказано, що згідно зі статтею 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Тому відповідно до частини четвертої статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судом відмовлено в наданні документів на запит Комісії.

Комісією 03 грудня 2024 року надіслано запит до Офісу Генерального прокурора з метою отримання копій документів негласних слідчих (розшукових) дій, долучених до матеріалів зазначеного кримінального провадження, та/або дозвіл на їх використання.

Листом від 16 грудня 2024 року старшим прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у вказаному кримінальному провадженні надано дозвіл на розголошення та використання Комісією відомостей та матеріалів провадження в повному обсязі під час кваліфікаційного оцінювання Скутельника П.Ф., а також надано копії запитуваних документів.

Серед іншого, прокурором зазначено, що тривалий судовий розгляд у справі № 755/2981/16-к пов’язаний із поданням обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисниками великої кількості клопотань про відкладення судових засідань. Попри відповідну поведінку та численні відкладення судових засідань з ініціативи сторони захисту ОСОБА_1 подано скаргу до ЄСПЛ, за результатом розгляду якої Держава Україна впродовж 3 місяців повинна сплатити ОСОБА_1 2100 євро.

Додатково прокурор звернув увагу, що окрім інших фактів та обставин про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, можуть свідчити протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які вказали, що, працюючи суддею, Скутельник П.Ф. часто здійснював консультування осіб із різних питань, а також, перебуваючи на посаді судді, вирішував питання стосовно об’єкта нерухомості, який належить на праві власності ОСОБА_2.

До матеріалів листа додано диск CD-R.

З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Національного агентства з питань запобігання корупції, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно судді, яку долучено до матеріалів досьє.

На адресу Комісії 04 лютого 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Скутельника П.Ф. критеріям доброчесності та професійної етики.

На адресу Комісії 07 лютого 2025 року надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про долучення до доданих раніше документів диска CD-R.

Співбесіду із суддею призначено на 11 лютого 2025 року. У цьому засіданні задоволено клопотання Скутельника П.Ф. про можливість ознайомлення з мотивами висновку ГРД та оголошено перерву до 25 лютого 2025 року.

25 лютого 2025 року співбесіда не відбулась у зв’язку з неявкою судді. У клопотанні Скутельник П.Ф. повідомив, що причиною неприбуття у засідання Комісії є його тимчасова непрацездатність.

На адресу Комісії 26 лютого 2025 року надійшли пояснення Скутельника П.Ф. на висновок ГРД.

Повторно співбесіду призначено на 11 березня 2025 року об 11:30 год. Суддя на співбесіду не з’явився, надіславши на електронну адресу Комісії клопотання про її відкладення у зв’язку з участю у судовому засіданні у справі № 755/2981/16-к, яке призначено на 10:00 год 11 березня 2025 року.

Наступну співбесіду із суддею призначено на 25 березня 2025 року, однак розгляд питання не відбувся у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю члена Комісії Кобецької Н.Р.

На адресу Комісії 24 березня 2025 року надійшла заява Скутельника П.Ф. про відвід членів Комісії Богоноса М.Б., Кобецької Н.Р. та Шевчук Г.М. від участі в проведенні кваліфікаційного оцінювання.

Суддя прибув на співбесіду 08 квітня 2025 року, під час якої розглянуто його заяву про відвід та продовжено співбесіду.

Рішенням від 08 квітня 2025 року № 76/зп-25 відмовлено у задоволенні заяви про відвід члена Комісії Шевчук Г.М. від розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. на відповідність займаній посаді.

Рішенням від 08 квітня 2025 року № 77/зп-25 відмовлено у задоволенні заяви про відвід члена Комісії Кобецької Н.Р. від розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. на відповідність займаній посаді.

Рішенням від 08 квітня 2025 року № 78/зп-25 відмовлено у задоволенні заяви про відвід члена Комісії Богоноса М.Б. від розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. на відповідність займаній посаді.

На адресу Комісії 29 квітня 2025 року надійшло клопотання адвоката Климова О.Ю. – представника Скутельника П.Ф., про зупинення кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні НОМЕР_1 або припинення цього кримінального провадження.

До клопотання долучено угоду (договір) про надання правової допомоги і адвокатського захисту прав, свобод та інтересів від 11 вересня 2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4842/10 від 19 квітня 2012 року, посвідчення адвоката від 11 квітня 2012 року та ордер на надання правничої допомоги від 24 квітня 2025 року.

Протокольним рішенням Комісії від 29 квітня 2025 року клопотання адвоката Климова О.Ю. залишено без розгляду у зв’язку з тим, що він не є учасником процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. займаній посаді та не є учасником засідання Комісії.

Комісією у складі колегії 29 квітня 2025 року продовжено проведення співбесіди із суддею.

Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності.

На адресу Комісії 04 лютого 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Скутельника П.Ф. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку зазначено, що суддя ухилився від відповіді, щоб спростувати інформацію, яка стосується його, має значний суспільний інтерес та істотно впливає на авторитет правосуддя, або вчинив інші схожі дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя, та аналогічно не доклав зусиль для усунення негативних наслідків цих дій.

ГРД встановлено, що Дніпровським районним судом міста Києва розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню судді ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за винесення рішення у справі про банкрутство особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (кримінальне провадження НОМЕР_1; справа № 755/2981/16-к), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

У межах забезпечення права на відповідь ГРД надала судді можливість надіслати докази відсутності позапроцесуального спілкування під час розгляду справи з представником однієї зі сторін (ОСОБА_5) та пояснити, чи мали місце факти отримання неправомірної вигоди у розмірі 15 000 $ за прийняття рішення про усунення арбітражного керуючого Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», чи подавалося клопотання Голови комітету кредиторів боржника –Міністерства оборони України в особі представника Міністерства оборони України про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) і чи таке клопотання мало суддею розглядатися, зокрема, 18 травня 2015 року, чи було призначено судове засідання у справі № Б13/115-12 про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (далі – ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг») на 18 травня 2015 року, чи зустрічався ОСОБА_1 17 травня 2015 року приблизно о 20:00 год з особою, яка згідно з матеріалами кримінального провадження передала ОСОБА_1 неправомірну вигоду на АДРЕСА_1, що у м. Києві, а також 28 квітня 2015 року близько 16:00 год неподалік приміщення адміністративної будівлі вказаного суду та чи отримав ОСОБА_1 будь-які кошти від особи, яка згідно з матеріалами кримінального провадження передала йому неправомірну вигоду.

Користуючись правом на відповідь, суддя надав рішення суду першої інстанції, яким ОСОБА_1 було виправдано та яке було скасовано апеляційним судом, а також рішення ЄСПЛ, яке не спростовує та не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КПК України, а лише констатує наявність порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження.

Натомість на пропозицію надати ГРД матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукової діяльності суддя повідомив, що на сьогодні можливість легально отримати копії відеозаписів та звукозаписів з протоколами до завершення розгляду справи по суті у нього відсутня. Надати копії носіїв інформації з паперовими протоколами легально зможе після завершення розгляду справи по суті.

Крім того, ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, зокрема, такого змісту:

1) відповідно до рядків 6, 7, 9 пункту 4.2 суддівського досьє Скутельник П.Ф. проходив навчання та курси підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України в періоди з 15 вересня 2014 року до 05 жовтня 2014 року та з 16 лютого 2015 року до 27 лютого 2015 року.

На противагу цьому, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) у вказані періоди суддею було ухвалено 52 рішення (ухвали та постанови), зокрема у датах 29 вересня 2014 року, 16 лютого 2015 року та 23 лютого 2015 року — в присутності учасників справ. Зокрема:

- 29 вересня 2014 року ухвалено рішення у засіданнях за участю сторін у справах за номерами: 40841636, 40892862, 40718861, 40841678, 40805358, 40786094, 40769905, 40828524, 40771608, 40841677, 40818762, 40792672, 40818768, 40792668, 40841639, 40824680, 40868738, 40868745, 40723868, 40841679, 40947901, 40784074, 40749919, 40818756, 40818766.

- 16 лютого 2015 року ухвалено рішення в засіданнях за участю сторін у справах за номерами: 42781634, 42802370, 42749469, 42802564, 42727102, 42726847, 42851295, 42781650, 42881840, 42781654, 42807513, 42802383, 42802563.

- 23 лютого 2015 року ухвалено рішення в засіданнях за участю сторін у справах за номерами: 42847232, 42881564, 42881574, 42886336, 42886336, 42886346, 42881576, 42926759, 42847711, 42826798, 42945160, 42947264, 42847713, 42847307.

У своїх поясненнях суддя зазначив, що у переважній більшості справ, призначених на ці дати, необхідність їх розгляду та вчинення процесуальних дій була зумовлена потребою дотриматися процесуальних строків, які були присічними, питання участі у судових засіданнях завчасно погоджувалися з відділом кадрів Господарського суду Київської області. Зокрема, повідомлялося, що на окремі дати відрядження (навчання) не поширюватиметься. Одночасно узгоджувалось питання з Національною школою суддів України про те, що у вказані дати суддя буде відсутнім на останніх лекціях. У дні судових засідань, за словами судді, він брав участь у навчанні в першій половині дня (дві пари), після чого за попередньою домовленістю залишав заняття, прибував до суду та здійснював розгляд справ у другій половині дня. Усі сторони були попереджені секретарем судового засідання про можливу затримку через участь судді в навчанні.

2) Відповідно до змісту електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік та відкритих реєстрів у власності судді перебувають три земельні ділянки площею: 2499 кв.м. (Бориспільський район, с. Сошників, набута у власність 30 травня 2007 року), 5000 кв.м. (Бориспільський район, с. Любарці, набута у власність 30 червня 2011 року), 1350 кв.м. (Бориспільський район, с. Дударків, набута у власність 29 січня 2015 року). Цільове призначення всіх ділянок – для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Земельні ділянки набувалися в різні роки (2007, 2011, 2015) і в різних місцях, але всі в Бориспільському районі. Протягом 2001–2010 років суддя працював у Бориспільській районній прокуратурі на посаді помічника/заступника прокурора. На думку ГРД, при набутті права власності на вказані земельні ділянки суддя міг неправомірно використати свій попередній статус.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів. 

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98, 99).

Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.

Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), передбачалося, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

Норми подібного змісту містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року: суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді (частина перша статті 1 Кодексу); суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 цього Кодексу).

Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема, у формі активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути в ході дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з метою спростувати такий сумнів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1. компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2. професійна етика;
3. доброчесність.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 69,75 бала, за виконання практичного завдання – 62,5 бала.

Отже, за вказаними показниками суддя набрав 132,25 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Скутельником П.Ф.  необхідно оцінити в 60 балів.

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.

Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється в 7 балів.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Скутельник П.Ф. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 60 балів.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 78 балів.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Скутельник П.Ф. набрав 337,25 бала.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.

Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація, Декларації);

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

При оцінюванні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховуються істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Громадською радою доброчесності надано інформацію про ухвалення Скутельником П.Ф. судових рішень у період проходження навчання та курсів підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України у періоди з 15 вересня 2014 року до 05 жовтня 2014 року та з 16 лютого 2015 року до 27 лютого 2015 року.

ГРД покликається на аналіз даних ЄДРСР, згідно з яким у вказані періоди суддею було ухвалено 52 рішення (ухвали та постанови), зокрема 29 вересня 2014 року, 16 лютого 2015 року та 23 лютого 2015 року — у судових засіданнях за участю сторін.

Факт ухвалення судових рішень у зазначені дати суддею не заперечується. Водночас у своїх поясненнях суддя посилався на те, що переслідував мету дотриматися визначених процесуальним законодавством строків розгляду справ, що були присічними. Крім того, суддя повідомив, що його дії не суперечили кадровому діловодству суду та не завдавали шкоди навчальному процесу в Національній школі суддів України. За його словами, участь у навчанні відбувалася в першій половині дня, а судові засідання — у другій, після узгодженого дострокового покидання навчальних лекцій.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія доходить висновку, що наведена інформація є недостатньою для встановлення невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно інформації про набуття Скутельником П.Ф. земельних ділянок із можливим використанням службового становища Комісія при її оцінці встановила, що суддя набув у власність три земельні ділянки у 2007, 2011 та 2015 роках, що розташовані в різних населених пунктах Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. З урахуванням того, що у 2001–2010 роках Скутельник П.Ф. обіймав посади в Бориспільській районній прокуратурі, у ГРД виникли сумніви щодо можливого використання службового становища з метою набуття у власність зазначених земельних ділянок.

Під час співбесіди суддя повідомив, що набув зазначені земельні ділянки в порядку безоплатної приватизації відповідно до вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для виникнення сумнівів щодо правомірності набуття ним права власності на ці об’єкти.

Комісія не встановила ознак того, що земельні ділянки набуто Скутельником П.Ф. всупереч встановленій земельним законодавством процедурі. Отже, твердження ГРД ґрунтуються на припущеннях та не можуть бути покладені в основу висновку про невідповідність чи обґрунтований сумнів  у відповідності судді критерію доброчесності.

Під час кваліфікаційного оцінювання Скутельника П.Ф. Комісією досліджено копії судових рішень та інших процесуальних засобів, якими зафіксовано інформацію про відношення судді Скутельника П.Ф. до кримінального провадження НОМЕР_1.

У вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року та ухвали Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 755/2981/16-к йдеться про те, що в Дніпровському районному суді міста Києва перебувало на розгляді кримінальне провадження НОМЕР_1 за обвинуваченням судді ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою 4 статті 368 КК України.

Під час розгляду кримінального провадження з’ясовано, що 05 березня 2015 року суддею Господарського суду Київської області Скутельником П.Ф. прийнято до свого провадження справу № Б13/115-12 про порушення справи про банкрутство ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг».

Також зазначеною ухвалою прийнято до розгляду заяву голови комітету кредиторів ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» в особі представника Міністерства оборони України ОСОБА_6 від 27 листопада 2015 року та клопотання від 05 грудня 2014 року про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_7, який призначено на 20 квітня 2015 року.

12 січня 2015 року та 12 травня 2015 року т.в.о. директора ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» ОСОБА_8 на адресу Господарського суду Київської області надіслано заяви про призначення слухання в справі про розгляд заяви від 28 листопада 2015 року про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) вказаного підприємства ОСОБА_7 від виконання ним своїх обов’язків.

12 березня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду Київської області від голови комітету кредиторів ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» в особі представника Міністерства оборони України ОСОБА_6 надійшло клопотання про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) вказаного підприємства ОСОБА_7 від виконання ним своїх обов’язків.

За результатами розгляду клопотання суддею Господарського суду Київської області Скутельником П.Ф. 16 березня 2015 року винесено ухвалу про призначення до розгляду клопотання голови комітету кредиторів ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» від 12 березня 2015 року про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_7 від виконання ним своїх обов’язків на 20 квітня 2015 року.

20 квітня 2015 року на адресу судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. надійшло клопотання голови комітету кредиторів ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» в особі представника Міністерства оборони України ОСОБА_6 про призначення нового арбітражного керуючого Вершиніна після усунення арбітражного керуючого ОСОБА_7.

Скутельником П.Ф. постановлено ухвалу від 20 квітня 2015 року про прийняття зазначеного клопотання до розгляду та призначення судового засідання на 18 травня 2015 року о 14:45 в приміщенні Господарського суду Київської області.

20 квітня 2015 року т.в.о. директора ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» ОСОБА_8, який згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року є боржником, видано довіреність № 8 на ім’я ОСОБА_5, якою його уповноважено здійснювати представництво інтересів підприємства шляхом ведення справ у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, заявнику, боржнику, та інших повноважень.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 був раніше особисто знайомий із ОСОБА_1, він вирішив звернутися до нього з питанням про те, які саме документи необхідно подати від імені підприємства для розгляду судом клопотання про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_7.

Із цією метою ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та запропонував зустрітися. Останній погодився та призначив зустріч біля приміщення Господарського суду Київської області.

28 квітня 2015 року близько 16:00 під час розмови, яка відбулася на вулиці неподалік приміщення адміністративної будівлі вказаного суду, що розташоване на розі вулиць Ветрова та Симона Петлюри у місті Києві, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_1, що він є представником за дорученням ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» та запитав, які саме документи необхідно подати для розгляду судом клопотання про усунення арбітражного керуючого підприємства ОСОБА_7.

В ухвалі Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 755/2981/16-к зазначено, що ОСОБА_1 висунув вимогу ОСОБА_5, як представнику ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» про передачу ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 15 000 доларів США за винесення ОСОБА_1 як суддею рішення на користь вказаного підприємства шляхом задоволення клопотання Голови комітету кредиторів боржника – Міністерства оборони України, в особі представника Міністерства оборони України ОСОБА_6 про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_7 від виконання ним своїх обов’язків та призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі про банкрутство №Б13/115-12, яка перебуває у нього в провадженні, оскільки таке рішення стосується інтересів боржника.

При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що в разі ненадання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США ним буде винесено рішення про відмову в задоволенні клопотання про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_7.

ОСОБА_5 з метою запобігання шкідливим наслідкам для ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» представником якого він є, змушений був погодитись на вимогу ОСОБА_1.

Під час наступної розмови, що відбулась 12 травня 2015 року приблизно о 12:30 на вулиці біля приміщення Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16, ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно з корисливих мотивів, підтвердив раніше висунуту ОСОБА_5 вимогу про передачу ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США за винесення ним ухвали про задоволення клопотання Голови комітету кредиторів боржника – Міністерства оборони України, в особі представника Міністерства оборони України ОСОБА_6 про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_7 від виконання ним своїх обов`язків та призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна). Також ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про те, що грошові кошти той повинен передати до судового засідання, що відбудеться 18 травня 2015 року, тобто до 17 травня 2015 року.

17 травня 2015 року приблизно о 20:00 ОСОБА_5 за попередньою домовленістю зустрівся зі ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, що у м. Києві, та сів в автомобіль ОСОБА_5 марки HYUNDAI Matrix, державний номерний знак НОМЕР_2. Перебуваючи в автомобілі ОСОБА_5, ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 15 000 доларів США за прийняття ОСОБА_1 рішення про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» ОСОБА_7 від виконання ним своїх обов’язків та призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна), які поклав до власної кишені.

Після цього ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про те, що наступного дня, тобто 18 травня 2015 року, під час судового засідання ним буде прийнято рішення в інтересах ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», вийшов із автомобіля останнього та попрямував до будинку, в якому проживає його мати ОСОБА_9.

Указані дії обвинуваченого ОСОБА_1 у ході досудового розслідування були кваліфіковані за частиною четвертою статті 368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року у справі № 755/2981/16-к ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

ОСОБА_1 виправдано за частиною четвертою статті 368 КК України на підставі пункту 2 частини першої статті 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Указану ухвалу ОСОБА_1 оскаржено до суду касаційної інстанції. Однак ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.

18 січня 2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва з Київського апеляційного суду повернулись матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань НОМЕР_1 від 06 травня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

На час проведення кваліфікаційного оцінювання розгляд кримінального провадження не завершено, остаточне рішення не прийнято.

Під час співбесіди Скутельник П.Ф. неодноразово наголошував, що дослідження Комісією матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукової діяльності фактично матиме ознаки розгляду кримінальної справи по суті, що, на його думку, виходить за межі повноважень Комісії та порушує принцип презумпції невинуватості. Суддя також заявив про сфальсифікованість зазначених матеріалів, висловивши переконання, що їх оцінка можлива виключно в межах кримінального провадження.

Комісія вважає безпідставними побоювання судді, виходячи із таких мотивів.

Згідно з частиною першою статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У пункті 104 Дослідження Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) на тему «Мірило правосуддя» зазначається, що презумпція невинуватості – це інститут кримінального права, що є надважливим у забезпеченні права на справедливе судочинство та який застосовується винятково у сфері кримінальної юстиції без жодного стосунку до сфери цивільного, господарського або адміністративного судочинства, а також до тієї галузі права, що регулює правовідносини у сфері професійної діяльності суддів.

Згідно зі сталою судовою практикою (постанови Великої Палати Верховного Суду (далі – ВП ВС) від 25 квітня 2018 р. у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 р. у справі № 800/454/17 та від 3 червня 2021 р. у справі № 11-396сап20), а також практикою ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97, п. 38) гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та статті 62 Конституції України презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме в кримінально-правовому сенсі.

Частиною першою статті 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є, з-поміж інших, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На відміну від завдань кримінального провадження, легітимна мета вимірювання доброчесності полягає у здобутті відомостей про умисне порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (рішення Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/24, від 20 червня 2024 року у справі № 990/2/24).

Указані відомості не встановлюються Комісією за результатами оцінки доказів здобутих у кримінальному провадженні за стандартами, правилами та методами, притаманними кримінальному судочинству. Копії рішень та інших процесуальних засобів, здобутих у кримінальному провадженні НОМЕР_1, оцінюються як джерела інформації про ймовірне порушення ОСОБА_1 норм суддівської етики чи свідоме нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також про допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. До того ж оцінка отриманої Комісією інформації за стандартом «обґрунтованого сумніву» теж підкреслює особливість процедури кваліфікаційного оцінювання порівняно із кримінальним провадженням.

З метою встановлення обставин, що мають значення виключно для проведення кваліфікаційного оцінювання судді, Комісією скеровано запит до Офісу Генерального прокурора з проханням надати копії документів, долучені до матеріалів зазначеного кримінального провадження, та/або дозвіл на їх використання, а саме:

1) довіреність № 8 від 20 квітня 2015 року, згідно з якою т.в.о. директора ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту, доручив ОСОБА_5 представляти інтереси підприємства в усіх державних та інших підприємствах, установах організаціях, в тому числі в органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України, СБУ, в органах державної виконавчої служби, нотаріату, вести від імені товариства справи в усіх судових установах України, та надано право підпису документів у відповідні установи;

2) протокол від 13 травня 2015 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою категорії «перевірка» № 174, в якому зазначено стенограму розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яку згідно з протоколом зафіксовано у файлі «2015_04_28__16_09_chl», та додаток до протоколу – оптичний диск CD-R № 2258 від 25 грудня 2014 року;

3) протокол від 02 червня 2015 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою категорії «перевірка» № 174, в якому зазначено стенограму розмови при зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яку згідно з протоколом зафіксовано у файлі «2015_05_12__12_27_chl», та додаток до протоколу – оптичний диск CD-R № 2600 від 12 травня 2014 року;

4) протокол від 04 червня 2015 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою категорії «перевірка» № 174, в якому зазначено стенограму розмов вхідних та вихідних телефонних дзвінків абонентського номера: НОМЕР_3 за період з 28 квітня 2015 року до 12 травня 2015 року, відомості щодо яких згідно з протоколом зберігаються в папці 4076к3_гек на диску CD-R № 2610 від 13 травня 2015 року, та додаток до протоколу – оптичний диск CD-R № 2610 від 13 травня 2015 року;

5) протокол від 17 червня 2015 року за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні НОМЕР_1, в якому описуються наслідки здійснення контролю за вчиненням злочину стосовно судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1;

6) протокол від 17 червня 2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні НОМЕР_1, в якому описуються наслідки проведеної негласної слідчої (розшукової) дії –– аудіо-, відеоконтроль особи – судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1, яку згідно з протоколом зафіксовано у файлі «2015_05_17__19_56_chl», та додаток до протоколу – оптичний диск DVD-R № 2653 від 04 червня 2015 року;

7) протокол від 17 червня 2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні НОМЕР_1, в якому описуються наслідки проведеної негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з абонентських номерів: НОМЕР_4; НОМЕР_5, зазначено стенограму розмов вхідних телефонних дзвінків абонентського номера: НОМЕР_4, та додаток до протоколу – оптичний диск CD-R № 2633 від 26 травня 2015 року;

8) протокол від 17 червня 2015 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні НОМЕР_1, в якому описуються наслідки проведеної в період з 17 травня 2015 року до 18 травня 2015 року негласної слідчої (розшукової) дії – візуального спостереження за особою – суддею Господарського суду Київської області ОСОБА_1, та додаток до протоколу – оптичний диск CD-R № 2654 від 05 червня 2015 року.

Прокурором Офісу Генерального прокурора 16 грудня 2024 року надано копії запитуваних документів та дозвіл на розголошення і використання Комісією відомостей та матеріалів провадження в повному обсязі під час кваліфікаційного оцінювання Скутельника П.Ф.

Оглянувши надані прокурором матеріали, Комісією встановлено такі обставини.

20 квітня 2015 року т.в.о. директора ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» ОСОБА_8 видано довіреність № 8, якою доручено ОСОБА_5, зокрема, вести від імені товариства справи в усіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, заявнику, скаржнику, третій та зацікавленій особі, потерпілому, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, ухвал, постанов, пред’явлення наказу, виконавчого листа до виконання, пред’явлення векселя до оплати.

13 травня 2015 року старшим оперуповноваженим 1 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_10 складено протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковую справою категорії «перевірка» № 174, відповідно до якого 28 квітня 2015 року між ОСОБА_1 (позначений літерою С) та ОСОБА_2 (позначений літерою К) відбулась розмова, зокрема фрази такого змісту:

С: « Смотри... то есть, выясни что они хотят, что они предлагают».

К: «Они хотят поменять арбитражного, своего поставить».

С: «Я понимаю».

К: «Потому что говорят, что справу типа отложить или перенести».

С: « Ну так как мы с тобой и говорили, все правильно»

К: «А сейчас хотят поменять арбитражного, потому что там какой-то «Б», не

знаю как там его, они хотят поставить своего, чтобы было так как им надо»

С: «Я понимаю, что хотят сделать так как им надо».

К: «Может им подвести какие-то ...?»

С: «Обоснующие документы конечно же надо …».

К: «Да?»

С: «(Посміхається та тихо говорить на вухо)... За все двадцать, тебе пять, (при цьому демонструє жести руками (показує 2 та 0, а потім 5)».

К: «Все без вопросов».

С: «Я просто не сам ...».

К: «Так, а тебе... 15?».

С: «Да 15, только смотри не торгуйся, а то 20 цифра скользкая и опасная, чтобы мы с тобой не рисковали. Еще раз говорю, лучше за собой подтирать чем за дурными идти;

…

С: «Они хотят там все рас…ть полностью, по полной программе. Им с бюджета выделяются бешенные сумы, у них там реально 80 миллионов, бешенная сумма, они хотят ее спи…ть».

К: «Понятно, ну тогда на связи в принципе».

С: «Да, тогда подскочишь... Разговаривай там где очень шумно, на этот .., частями не соглашайся, потому что обычно вот часть, вы делайте, а потом ... это изначально уже подстава, и обязательно там где очень громко это тоже очень важно, чтобы потом не идентифицировали ничего. У тебя там люди хоть надежные?».

К: «Нормальные».

С: «Хорошо».

К: «Добро (потиснули один одному руки)».

С: «Ты долго не тяни, чтобы я знал что мне делать».

К: «Я сегодня не знаю, встречюсь или не встречюсь. Завтра с ними сто процентов переговорю, пускай они примут решение».

С: «Ага, да-да, нет-нет грубо говоря. Если нет, то я приму решение по закону шурану, а у них по закону не получится то, что они хотят ...».

К: «Все, давай счастливо (знову потиснули один одному руки)».

02 червня 2015 року старшим оперуповноваженим 1 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_10 складено протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковую справою категорії «перевірка» № 174, відповідно до якого 12 травня 2015 року між ОСОБА_1 (позначений літерою С)  та ОСОБА_5 (позначений літерою К) відбулась розмова, зокрема фрази такого змісту:

…

С: «Ты с этими, с воєнторгом говорил?»

К: «Да».

С: «И шо?».

К: «Ну короче дивися, вони сказали шо на четвер, п’ятницю підготовляться…».

С: «Ага».

К: «Подвезут, я сразу посчитаюсь там, просто просять нащет понеділка, уже буде готова повністю?».

С: «В понедельник мы сразу огласим ее и изготовим, конечно. Я ж наперед готовить не имею права просто, ОСОБА_5».

К: «А... я понял, ну хорошо».

С: «Это без проблем».

К: «Хорошо тогда».

….

С: «В пятницу я тебя тогда жду, ты главное держи с ними контакт, обьясню, потому что там дело жирное, там таких захода будет два или три, я им этого не оглашаю но я это прекрасно понимаю, мы там нормально наживемся на этом деле, потому что стоко, скоко они там хотят спи…ть, то мы еще к ним по-людски относимся. И еще таких ищи (Посміхається). Да, токо будь очень акуратным, я очень прошу (тисне руку). Чтобы не засветиться».

К: «Щас не то время, все голодные...»

С: «Не, на комплексе аграрный комплекс очень подымается, уже деньги пошли большие, потекли по счетам, не споймаеш сейчас в следуещем году не споймаеш, я просто знаю, через меня документы идут...»

К: «Я понял...»

С: «Если бы они через меня не шли, я бы тебе не говорил. Если я вижу что там жо…а то там ж…а, а если через меня чето идет то я знаю что шото идет. Я в этом розбираюсь. Так что ищи нових клиентов».

К: «Хорошо (розходяться)».

17 червня 2015 року старшим оперуповноваженим 1 відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_10 складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні НОМЕР_1, відповідно до якого 17 травня 2015 року між ОСОБА_1 (позначений літерою С) та ОСОБА_5 (позначений літерою К) відбулась розмова, зокрема фрази такого змісту:

С: «У тебя при себе? Ты вложил куда-то?».

К: «Ну конечно. (Сідають до автомобіля. ОСОБА_5 сідає на місце водія, ОСОБА_1 докурює цигарку та сідає на переднє пасажирське сидіння праворуч від водія. ОСОБА_5 дістає клаптик паперу та тримає його у руках).

К: «Ты сигарету специально закурил, чтобы ее выкинуть, или как?»

С: «Я просто осмотрелся, там посмотрел, там».

К: (ОСОБА_5 дістає із сумочки гроші, які знаходяться у прозорому канцелярському файлі з полімерного матеріалу та передає іх ОСОБА_1 в руки). «Короче, смотри, как ты просил, по пять штук, ты понял?

С: «Я понял. (ОСОБА_1 ховає отримані від ОСОБА_5 гроші дo верхньої внутрішньої кишені куртки).

К: «Я сегодня с ними встречался, они просят уточнить, когда это будет. Они тоже переживают».

С: «В среду заберут. Скажешь, в среду заберут. Просто смотри, так, как они хотят, грубо говоря, так процессуально нельзя сделать, там есть просто определенные требования, а по закону, грубо говоря, я должен сразу огласить и делать сразу полный текст, это чуть ... Процессуальные документы делятся на три категории: решение, ухвала и постанова. Если решения еще возможны в резулятивку допустим, то непосредственно первая инстанция, чтобы ты понимал…»

К: «Короче, ты мне не это самое, я тут себе набросал: «Задовольнити клопотання «Военторга» про відсторонення арбітражного...ОСОБА_7, по-моему?».

С: «Да, да, да…»

К: «Призначити їхнього арбітражного керуючого».

С: «Угу».

К: «Ну це собі набросав, щоб знать просто...»

С: «Я просто почему заранее, чтобы не было в тот же день, чтобы ничего именно там не находилось. Не дай Бог что-то, времена неспокойные, я даже знаю, как они делают, грубо говоря. Это хорошо, что они на тебя нашли тропинку, они сейчас к тебе будут по многим предприятиям бегать».

К: «Ну ОСОБА_1, там будет четко, потому что деньги не маленькие, я как бы за них отвечаю?».

С: «Будет все хорошо, не переживай».

К: «На сегодняшний день для меня эта сумма... ты же понимаешь...»

С: «На сегодняшний день эта сума покупательной способности равносильна тому, что было семь-восемь лет назад 150 000 тысяч, понимаешь? Потому что покупательная способность разная тех денег. Деньги сейчас пойдут, я по документам вижу, они как кровь, начинают растекаться, вот. Просто к людям не дошли. Очень большие деньги заходят в Украину. В следующем году просто громаднейшие сумы пойдут».

…

К: «Что там матушка?».

С: Старенькая. Семьдесят шесть лет уже, что ты хочешь. Ноги болят, и то болит, и работает до сих пор. Они к тебе еще по двум предприятиям придут. У меня по «Укроборонпрому» еще «море» такое есть, тоже жирное предприятие. Они просто ко мне очень долго, не могли найти выход на меня. И чисто случайно через тебя нашли (Посміхається). Хорошо, ОСОБА_5».

К: «Добро тогда».

С: «Все».

К: «Не подведи».

С: «Не подведем, просто единственное, чтобы по телефону поменьше таких вещей».

К: «Я понял».

С: «Ты мне скажи, нормальные они или не нормальные?».

К: «Там же пятнадцать по пять»

С: «Все правильно. Я сейчас сразу тоже, чтобы... человека вызвоню, скажу…»

К: «Да, я понял».

С: «(ОСОБА_1 прощається та виходить з машини). Там будет все нормально, не переживай».

К: «Хорошо, добро тогда, все. Счастливо, пока».

Комісією отримано аудіовізуальні файли на оптичному диску CD-R, які є додатками до зазначених вище протоколів. Встановлено, що зміст таких файлів відповідає інформації, викладеній у протоколах.

Надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Скутельника П.Ф. через призму мети та критерії кваліфікаційного оцінювання Комісія ще раз наголошує на автономності процедур кваліфікаційного оцінювання та кримінального провадження і, як наслідок, допустимості врахування матеріалів кримінального провадження під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді. При цьому Комісія не оцінює докази (матеріали, зібрані під час досудового розслідування, у тому числі отримані внаслідок негласних слідчих (розшукових) дій) щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінально-процесуального закону, а лише надає правову оцінку поведінці судді з точки зору дотримання стандартів доброчесності та професійної етики. Висновок схожого змісту зроблено у постановах Великої Палати Верхового Суду від 14 липня 2022 року у справі № 11-168сап21

Принцип автономності проваджень Велика Палата Верхового Суду застосувала також при ухваленні постанови від 13 березня 2025 року у справі № 990SCGC/15/24.

Тому встановлені під час кваліфікаційного оцінювання факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в межах своєї компетенції й жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Велика Палата Верховного Суду дотримується підходу, що згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрито (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

З огляду на вказане Комісія зазначає, що рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, хоч і ухвалюється на підставі, зокрема, фактів, установлених правоохоронними органами та органами прокуратури, однак ґрунтується на самостійних підставах, установлення яких є необхідним для вирішення цього питання.

За приписами частин першої, другої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина перша статті 1 та частина перша статті 6 Закону).

Як передбачено частинами першою та другою статті 48 Закону, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У пункті 9 Висновку № 3 (2002) КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, яка керується верховенством права, громадськість має очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

У пункті 22 Висновку № 3 (2002) зазначено, що методи, які використовуються суддями для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Поведінка суддів у їхній професійній діяльності розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.

У пункті 11 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Поведінка судді під час здійснення правосуддя має узгоджуватись з правилами Кодексу суддівської етики, затвердженого XХ з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, якими визначено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права i вимог закону, присяги суддi. Суддя має усвiдомлювати постiйну увагу суспiльства та демонструвати високi стандарти поведiнки з метою змiцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мiрою поiнформованою про факти та процеси, що вiдбуваються, об’єктивно сприймає iнформацiю та обставини зi сторони) його поведiнка вiдповiдала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесностi. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (статті 1, 3 Кодексу).

Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою забезпечення принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду (стаття 5 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його/її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.

Норми, які встановлювали такі ж стандарти поведінки суддів, були передбачені і Кодексом суддівської етики в попередній редакції.

Недотримання вказаних правил може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав і свобод особи.

Серед етичних вимог до суддів, що містяться у зазначених Бангалорських принципах поведінки суддів, є, зокрема, така – у своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи цей суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення.

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

Комісія вважає, що позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА_1 із ОСОБА_5 в інтересах однієї зі сторін у справі, яка перебувала у провадженні судді, порушує стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді неупереджено виконувати свої функції, створює уявлення про можливість вплинути на ухвалення судового рішення в позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя і порочить звання судді.

Посилання судді на те, що ОСОБА_5 не був представником у справі через відсутність належним чином засвідченої довіреності не спростовує фактів позапроцесуального спілкування та порушення етичних норм. Статус ОСОБА_5 як представника сторони міг би надати йому повноваження представляти інтереси довірителя виключно в судовому засіданні. Натомість, навіть якщо припустити, що статус представника у ОСОБА_5 відсутній, це не виправдовує поведінку судді, який у позапроцесуальний спосіб обговорював із ним перспективи розгляду окремих процесуальних питань у справі, що перебувала у провадженні, ймовірні судові рішення та умови їх ухвалення.

Зокрема, зі змісту позапроцесуальних діалогів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зрозуміло, що співрозмовники чітко ідентифікували предмет обговорення (питання усунення арбітражного керуючого у справі, яка перебувала у провадженні судді); ОСОБА_5 під час бесіди позиціонував себе особою, яка в непроцесуальний спосіб переконує суддю в необхідності ухвалення конкретного рішення; суддя приймає таке обговорення, сприяє йому та висловлює умови, за яких бажане для однієї зі сторін рішення може бути ухвалене; суддя під час розмови демонструє обізнаність із способами конспірації для того, щоб неправомірна змова не була викритою; розмовники обговорюють текст резолютивної частини рішення, способи його ухвалення та отримання копії судового рішення.

До того ж події щодо судді ОСОБА_1 набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості діяльності Господарського суду Київської області в аспекті чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді ОСОБА_1, має негативний вплив на авторитет не лише цього суду, а й судової системи загалом.

Оцінюючи встановлені у процесі кваліфікаційного оцінювання судді обставини, Комісія наголошує, що проявами доброчесності судді є його незалежність, неупередженість, непідкупність, сумлінність, дотримання ним етичних норм, у тому числі бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

Cудова незалежність передбачає, що при розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно.

Аксіомою є також те, що під час розгляду справи суддя не керується жодними наказами, інструкціями третіх сторін як усередині, так і поза межами системи правосуддя.

Встановлені Комісією обставини свідчать, що Скутельник П.Ф. допускав поведінку, яку в процедурі кваліфікаційного оцінювання можна кваліфікувати як умисне порушення принципів суддівської незалежності (пов’язаність неправомірними зв’язками при ухваленні рішення у справі), неупередженості (позапроцесуальні стосунки з іншими особами з метою сприяння в розгляді питання щодо арбітражного керуючого), чесності, непідкупності, свідоме нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

Таким чином, Комісія доходить висновку, що досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Скутельником П.Ф. дають підстави оцінити відповідність судді досліджуваним критеріям лише у 97,5 бала.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Скутельник П.Ф. в сукупності набрав 434, 75 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Господарського суду Київської області Скутельник Павло Федорович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 434,75 бала.

Визнати суддю Господарського суду Київської області Скутельника Павла Федоровича таким, що не відповідає займаній посаді.

Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Господарського суду Київської області Скутельника Павла Федоровича із займаної посади.

 

Головуючий                                                                                                        Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                              Галина ШЕВЧУК