X

50/ко-23

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
14.12.2023
Дата надходження документа: 
14.12.2023
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
14.12.2023
50/ко-23
Про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 06 серпня 2019 року № 716/ко-19 про відповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Дмитра Олександровича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Шевчук Г.М.,

членів Комісії: Богоноса М.Б., Волкової Л.М., Гацелюка В.О., Кидисюка Р.А. (доповідач), Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Чумака С.Ю.,

розглянувши питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 06 серпня 2019 року № 716/ко-19 про відповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Дмитра Олександровича займаній посаді,

встановила:

Указом Президента від 27 червня 2013 року № 352/2013 Дьяченка Дмитра Олександровича призначено на посаду судді Тальнівського районного суду Черкаської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О.

Суддя Дьяченко Д.О. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 79,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання Дьяченко Д.О. набрав 77,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 157,375 бала.

Дьяченко Д.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 04 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

06 серпня 2019 року, в день проведення співбесіди із суддею Дьяченком Д.О., Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) електронною поштою надіслано Комісії висновок про невідповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Дмитра Олександровича критеріям доброчесності та професійної етики.

Підставою для вказаного висновку стали такі обставини:

1) суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно;

2) суддя, не перебуваючи на робочому місці (був на навчанні), ухвалював судові рішення.

Комісією 06 серпня 2019 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.

Оскільки висновок складено та подано без дотримання вимог підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення колегії), Комісія у складі колегії, врахувавши думку судді, вирішила залишити його без розгляду.

Рішенням Комісії у складі колегії від 06 серпня 2019 року № 716/ко-19 визначено, що суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченко Д.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 732,375 бала, визнано суддю Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О. таким, що відповідає займаній посаді.

У рішенні вказано, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (зі змінами, внесеними рішеннями Комісії від 02 липня 2019 року № 109/зп-19 та № 110/зп-19).

Указом Президента від 01 грудня 2021 року № 610/2021 Дьяченка Д.О. призначено на посаду судді Тальнівського районного суду Черкаської області.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання за рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

На підставі викладеного вище Комісія продовжила процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема, стосовно судді Дьяченка Д.О. зі стадії підтримки рішення колегії пленарним складом Комісії.

На адресу Комісії 07 грудня 2023 року надійшов затверджений 06 грудня 2023 року ГРД висновок у новій редакції про невідповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Дмитра Олександровича критеріям доброчесності та професійної етики.

Також ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує, на думку ГРД, пояснень судді.

На адресу Комісії 11 грудня 2023 року та 12 грудня 2023 року від Дьяченка Д.О. надійшли пояснення стосовно висновку ГРД. Суддя висловив незгоду з висновком та навів аргументи на спростування викладених у ньому обставин та наданої ГРД інформації.

Комісією 14 грудня 2023 року проведено співбесіду із Дьяченком Д.О., під час якої обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження його відповідності займаній посаді, висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення колегії), за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.

Правила такого ж змісту передбачено положеннями Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженому рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент).

Зокрема, згідно з пунктом 124 параграфа 9 Регламенту рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку ГРД набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення ГРД про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.

Відповідно до пункту 123 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку ГРД на розгляд Комісії у пленарному складі виноситься питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.

Згідно з пунктом 126 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); висновок (інформація) ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.

Пунктом 128 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:

- про підтримку рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді);

- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).

Висновок ГРД від 05 серпня 2019 року про невідповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О. критеріям доброчесності та професійної етики стосувався таких обставин:

1. Суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно (підпункт 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 11 січня 2019 року).

Проаналізувавши дані досьє, а також декларації майнового стану судді, ГРД виявила, що суддя в деклараціях за 2012–2015 роки та щорічних деклараціях за 2015, 2016 роки не задекларував жодного об’єкта нерухомого майна, у якому можна було б постійно проживати.

2. Суддя, не перебуваючи на робочому місці (був на навчанні), ухвалював судові рішення (підпункт 6.5 пункту 6 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики).

Також ГРД надано додаткову інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді.

Рішенням Комісії у складі колегії від 06 серпня 2019 року суддю Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Рішення обґрунтовано тим, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченко Д.О. набрав 732,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Тому Комісія у складі колегії дійшла висновку про відповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О. займаній посаді.

Оскільки висновок ГРД від 05 серпня 2019 року складено та подано без дотримання вимог підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, Комісія у складі колегії, врахувавши думку судді, вирішила залишити його без розгляду.

Водночас 06 серпня 2019 року у процесі дослідження досьє та співбесіди з суддею Дьяченком Д.О. Комісією встановлено та обговорено такі питання.

Стосовно недекларування в майнових деклараціях за 2015 і 2016 роки жодного об’єкта нерухомого майна, де б міг проживати, суддя пояснив, що в місті Тальному за усною домовленістю з власником мешкає безоплатно в кімнаті його будинку. Суддя зауважив, що до 2016 року ним подавалися майнові декларації тільки в паперовому вигляді, в яких була лише графа «Місце реєстрації». Суддя вважав, що, зазначаючи в декларації місце реєстрації, яким у нього був гуртожиток, навіть без конкретної кімнати, він мав на увазі, що може користуватися правом проживання за цією адресою, але не реалізував цього права. Коли з цього приводу з’явилось відповідне роз’яснення, він почав декларувати місце своєї реєстрації, вказуючи приблизних 6 кв.м, незважаючи на те, чи користується він цим майном, чи не користується.

Вислухавши пояснення судді Дьяченка Д.О., дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія у складі колегії дійшла висновку, що невідображення нерухомого майна в деклараціях не може свідчити про неправдивість або умисність невнесення таких відомостей до відповідних декларацій.

Стосовно ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні суддя Дьяченко Д.О. пояснив, що у висновку йдеться про три судові рішення, в яких має місце помилка при зазначенні року їх ухвалення: справи надходили у 2015 році, а рішення за ними ухвалені в 2014 році, чого бути не може. Ухвал про виправлення цих помилок немає, оскільки ніхто не звертався до суду з відповідними заявами. Суддя відзначив, що при отриманні повноважень судді виправить ці помилки в рішеннях.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії дійшла висновку про відсутність в указаних випадках недотримання суддею Дьяченком Д.О. вимог доброчесності та професійної етики.

06 грудня 2023 року ГРД затверджено висновок у новій редакції про невідповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Дмитра Олександровича критеріям доброчесності та професійної етики, який стосується таких обставин:

1) суддя у деклараціях за 2012–2015 роки та щорічних деклараціях за 2015, 2016 роки не задекларував жодного об’єкта нерухомого майна, у якому можна було б постійно проживати. Таким чином, у Громадської ради доброчесності виник обґрунтований сумнів щодо відсутності в судді протягом 2012–2016 років принаймні права користування нерухомим майном, у якому можна було б проживати. Законодавство України зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на підставі іншого права користування;

2) у пункті 22 декларацій доброчесності за 2017 та 2019 роки суддя підтвердив, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності. Проте 09 липня 2017 року стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення щодо судді за статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку з перетинням подвійної смуги. Крім цього, 30 травня 2019 року винесено постанову щодо судді про накладення адміністративного стягнення за статтею 122 КУпАП у зв’язку з перевищенням суддею швидкісного режиму на 29 км/год. Суддя, не погоджуючись з вказаними постановами, їх оскаржив, однак вони залишені в силі судами вищих інстанцій.

Також ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді:

1) рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2018 року № 3460/1дп/15-18 суддів Тальнівського районного суду Черкаської області, в тому числі і Дьяченка Д.О., притягнено до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарне стягнення у виді попередження. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що судді допустили істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію наданих скаржнику процесуальних прав та що дії суддів суперечать вимогам статті 29 Конституції України, статті 176 Кримінально-процесуального кодексу України;

2) суддею в період проходження підготовки в Національній школі суддів України в місті Києві з 22 травня 2023 року по 24 травня 2023 року винесено постанову від 22 травня 2023 року під час судового розгляду за участю особи, якій встановлювався адміністративний нагляд. Ухвали про виправлення описки не виявлено;

3) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) ухвалило рішення у 2019 році за результатами повної перевірки декларації судді за 2017 рік, за результатами якої встановлено наявність недостовірних відомостей.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі, й з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні такого обґрунтованого сумніву. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя має розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування «чіткі та переконливі докази» Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають у обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання в тому, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.

Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути у подальшому оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

З огляду на викладене Комісія має виключити будь-які сумніви щодо походження майна, його добросовісного декларування або публічної поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Обставини, викладені у вказаному вище висновку, який надійшов від ГРД на стадії підготовки матеріалів до пленарного засідання, розглядались відповідно до пункту 126 Регламенту.

Дьяченко Д.О. зазначив, що у відповідь на звернення ГРД від 01 грудня 2023 року ним було надано пояснення від 06 грудня 2023 року по суті порушених питань, однак вони не були враховані при винесенні висновку. На думку Дьяченка Д.О., затвердження та надіслання негативного висновку щодо нього на адресу Комісії до закінчення встановленого в зверненні ГРД строку на надання відповіді свідчить про упередженість такого висновку.

Стосовно недекларування майна суддя Дьяченко Д.О. пояснив, що з моменту оприлюднення розʼяснення НАЗК суддя декларує місце своєї реєстрації із зазначенням площі, яка дорівнює мінімальній санітарній нормі, і інші місця, де проживає сам і дружина з дітьми. Наміру приховувати інформацію щодо об’єкта нерухомого майна, який перебуває в Дьяченка Д.О. на праві користування, не мав, оскільки така інформація паралельно відображається в іншому розділі декларації щодо місця реєстрації.

Стосовно недекларування фактів притягнення Дьяченка Д.О. до юридичної відповідальності, то на момент подання декларацій доброчесності за 2017 та 2019 роки тривав процес судового оскарження суддею рішень про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень Дьяченко Д.О. не визнавав. На думку судді, на час подання декларацій доброчесності не було підстав для повідомлення про вчинення ним дій, які мають наслідком юридичну відповідальність, оскільки тоді він мав обґрунтовані сподівання на позитивний результат розгляду своїх позовів.

Стосовно ухвалення судових рішень під час навчання з 22 травня 2023 року до 24 травня 2023 року, то суддя пояснив, що в цей період не був присутнім на навчанні у формі дистанційної участі в конференції, сертифікат про проходження ним навчання Національною школою суддів України видано помилково, оскільки суддя попередньо виявив бажання взяти участь у заході, однак через надмірне судове навантаження не мав можливості його відвідати. При цьому відрядження на ці дні не оформлювалось, в конференціях Дьяченко Д.О. не авторизувався.

Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, суддею, на думку Комісії, надано переконливі докази та пояснення на їх спростування, тому вони не впливають на рішення Комісії про відповідність судді займаній посаді.

Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 06 серпня 2019 року № 716/ко-19, висновок ГРД від 06 грудня 2023 року в новій редакції, пояснення судді Дьяченка Д.О., інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) наведене є підставою для ухвалення рішення про підтримку рішення Комісії у складі колегії про відповідність судді займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісії суддів України одноголосно

вирішила:

підтримати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 06 серпня 2019 року № 716/ко-19 про відповідність судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Дмитра Олександровича займаній посаді.

Головуючий                                                                                                               Г.М. Шевчук

Члени Комісії:                                                                                                           М.Б. Богоніс

                                                                                                                                   Л.М. Волкова

                                                                                                                                   В.О. Гацелюк

                                                                                                                                   Р.А. Кидисюк

                                                                                                                                   Н.Р. Кобецька

                                                                                                                                   О.Л. Коліуш

                                                                                                                                   Р.І. Мельник

                                                                                                                                   О.С. Омельян

                                                                                                                                   А.В. Пасічник

                                                                                                                                   Р.Б. Сабодаш

                                                                                                                                   С.Ю. Чумак