479/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Максима ГУРЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуренка Максима Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення  про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Гуренко М.О. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Гуренка М.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Гуренко М.О. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2005 році Гуренко М.О. закінчив Національний університет внутрішніх справ України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, а також отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2010 році Гуренко М.О. закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Гуренко М.О. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 Гуренка М.О. призначено на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області строком на п’ять років.

Присягу судді Гуренко М.О. склав 31 березня 2015 року.

Строк повноважень судді Гуренка М.О. закінчився 18 жовтня 2018 року.

Рішенням Голови Верховного Суду від 06 червня 2022 року № 187/0/149-22 Гуренко М.О. відряджений до Миронівського районного суду Київської області з 07 червня 2022 року.

Указом Президента України від 08 жовтня 2025 року № 764/2025 Гуренка М.О. призначено на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Гуренко М.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,70	333,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	126,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	123,00

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 333,70 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Гуренком М.О. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Гуренка М.О.

Запити про надання відомостей стосовно Гуренка М.О. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Гуренка М.О. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гуренка М.О.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуренка М.О. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 09 червня 2025 року надійшли пояснення від Гуренка М.О. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 16 вересня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 15 вересня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Гуренка М.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 16 вересня 2025 року № 32 дпс-1004/24) кандидату надіслано рішення ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 18 вересня 2025 року надійшли пояснення Гуренка М.О. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.

Гуренку М.О. було надано можливість ознайомитись із матеріалами суддівського досьє, а також досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Гуренком М.О. проведено 09 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	22	23	24	23,00	45,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	22	23	23	22,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, та його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Гуренка М.О. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	11	11,00	42,33
	Ефективна взаємодія	10	10	11	10,33
	Стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	11	11	11	11,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 16 вересня 2025 року надійшло рішення ГРД від 15 вересня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Гуренка М.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

Гуренком М.О. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у рішенні ГРД, які підтримано під час співбесіди 09 жовтня 2025 року.

У рішенні ГРД зазначено, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік Гуренко М.О. вказав, що проживав у місті Харкові, однак у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» не задекларував жодного об’єкту нерухомого майна.

Гуренко М.О. пояснив, що квартира за адресою: місто Харків, АДРЕСА_1, у якій він був зареєстрований, належала на праві власності його матері ОСОБА_1. Оскільки відповідно до чинного на той час Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» чітких роз’яснень щодо декларування житла, у якому зареєстрований декларант, не було, вважав, що, оскільки не здійснює жодних платежів на утримання квартири за вказаною адресою, зазначати її в розділі ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік не потрібно. Крім того, у 2012 році він ще не був призначений на посаду судді.

Також у рішенні ГРД зазначено, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2016 роки Гуренко М.О. не вказав жодного об’єкта нерухомого майна за місцем своєї роботи.

Так, у 2015–2016 роках Гуренко М.О. здійснював правосуддя в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області, однак у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік Гуренко М.О. зазначив тільки два об’єкти нерухомого майна, що належали на праві власності його дружині ОСОБА_2, з якою Гуренко М.О. у 2022 році розірвав шлюб, а саме:

- квартиру площею 66 кв.м у місті Кропивницькому Кіровоградської області, дата набуття права власності – 18 листопада 2010 року, вартість на дату набуття права власності – 55 403 гривні;

- квартиру площею 64 кв.м у місті Кременчук Полтавської області, дата набуття права власності – 31 жовтня 2012 року, вартість на дату набуття права власності – 225 570 гривень.

Водночас Гуренко М.О. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік зазначив своє місце проживання в місті Ізюм Харківської області, а фактичне місце проживання в місті Харкові.

Таким чином, на думку ГРД Гуренко М.О. не відобразив у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік два об’єкти нерухомості.

Крім того, Гуренко М.О. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив право користування його дружини квартирою в місті Києві площею 47 кв.м, що належала на праві власності її матері ОСОБА_3. Дата набуття права власності – 11 квітня 2016 року, вартість на дату набуття права власності – 755 200 гривень. Вартість квартири вперше була відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.

Водночас, Гуренко М.О. зазначив своє зареєстроване місце проживання в місті Ізюмі Харківської області, а фактичне місце проживання в місті Києві. Таким чином, він не відобразив щонайменше один об’єкт нерухомого майна в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Гуренко М.О. відобразив право безоплатного користування квартирою в місті Харкові площею 38 кв.м, що належала на праві власності його матері ОСОБА_1, дата набуття права вказана – 17 червня 2016 року.

Із пояснень Гуренка М.О. вбачається, що після призначення в 2013 році на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області він на праві постійної оренди винаймав житло в місті Ізюмі, про що було вказано в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013 – 2014 роки.

Після укладення шлюбу з ОСОБА_2 у 2015 році та народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 він кожні вихідні їздив до своєї сім’ї в місто Кропивницький або місто Київ, де вони були зареєстровані та проживали.

Таким чином, у 2015 та 2016 роках він ночував на території Харківської області лише 4 ночі і в цей період інколи залишався в місті Харкові у своїх батьків або в бабусі, інколи винаймав квартири подобово в місті Ізюм.

Гуренко М.О. наголосив, що за адресою реєстрації в місті Ізюм ніколи не проживав, що підтверджується довідкою, виданою Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 1 міста Ізюма.

У зв’язку з постійною мінливістю житла, непроживанням разом із дружиною та дитиною на території саме Харківської області, можливістю мобільно діставатися до квартири матері та бабусі права постійного користування житлом або оренди в межах Харківської області станом на 31 грудня 2015 року та 2016 рік у нього не виникало. Житло його родини, яким він користувався постійно, відображено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як за звітні періоди так і надалі.

Також Гуренко М.О. повідомив, що договором дарування від 18 листопада 2010 року рідна сестра його дружини ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 свою квартиру загальною площею 65,33 кв.м, розташовану в місті Кропивницький (АДРЕСА_2). За словами ОСОБА_5, кошти на придбання квартири вона отримала від батьків.

Договором дарування від 31 жовтня 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 подарували його дружині ОСОБА_2 квартиру, яка належала їм на праві власності, загальною площею 63,62 кв.м, розташовану в Полтавській області (місто Кременчук, АДРЕСА_3).

Договором купівлі-продажу 11 квітня 2016 року мати його дружини – ОСОБА_3 придбала квартиру загальною площею 47,2 кв.м, розташовану в місті Києві (АДРЕСА_4), за 755 200 гривень.

Стосовно коштів на придбання вказаної квартири в місті Києві Гуренко М.О. зазначив, що батьки його дружини займаються аграрним бізнесом, вони є одноосібними керівниками та засновниками трьох агропідприємств.

Гуренко М.О. пояснив, що ОСОБА_3 не є і не була членом його сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства. Ціну на квартиру, розташовану в місті Києві, він дізнався тільки в 2018 році, після чого відображає її в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Стосовно невідображення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, квартири загальною площею 38, 5 кв.м, розташованої в місті Харкові, Гуренко М.О. пояснив так. Його мати ОСОБА_1 придбала цю квартиру 16 червня 2016 року за 539 000 гривень відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів, користування квартирою було неможливим у зв’язку з ремонтними роботами, які в ній відбувалися.

Також у своєму рішенні ГРД зазначає, що Гуренко М.О. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік не зазначив право користування автомобілем марки «AUDI А6», що належав на праві власності ОСОБА_7.

Крім того, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2022 роки Гуренком М.О. не відображено вартості автомобіля марки «AUDI А6».

Водночас у 2021 році автомобіль марки «AUDI А6» був подарований дружині Гуренка М.О. У декларації, поданій ОСОБА_2 за 2021 рік, зазначені вартість автомобіля марки «AUDI А6» – 600 000 гривень і дохід у вигляді подарунка в негрошовій формі. Водночас, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік Гуренком М.О. не зазначено вартості автомобіля марки «AUDI А6» та доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі.

Стосовно наведеного, Гуренко М.О. пояснив, що в 2015 році він автомобілем марки «AUDI А6» не користувався. Цей автомобіль належав на праві власності рідному братові його тестя – ОСОБА_7, який 06 червня 2015 року придбав його собі у власність, Кандидат лише з лютого 2016 року інколи користувався цим автомобілем, коли приїздив до своєї родини.

Згодом автомобіль марки «AUDI А6» був подарований ОСОБА_3, яка своєю чергою подарувала його ОСОБА_2.

Гуренко М.О. наголосив, що ОСОБА_7 не є членом його родини в розумінні антикорупційного законодавства. Оскільки вартість автомобіля йому не була відома, відповідні дані не були ним відображені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також ГРД у рішенні зазначає, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Гуренко М.О. відобразив право безоплатного користування квартирою в місті Харкові площею 38 кв.м, що належала на праві власності його матері ОСОБА_1.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мати Гуренка М.О. набула право власності на квартиру 17 серпня 2017 року на підставі договору міни цінних паперів від 29 грудня 2016 року. Право власності припинено – 15 грудня 2020 року. Вартість квартири за поясненнями Гуренка М.О. – 539 000 гривень (21 650 доларів США).

Відповідно до анкети судді від 20 липня 2018 року мати Гуренка М.О. працювала завідувачем сектору в ГУ ДМС України в Харківській області.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік вказано, що Гуренко М.О. 16 грудня 2020 року набув право користування квартирою площею 81,5 кв.м у місті Харкові, що належала на праві власності його матері. Задекларована вартість квартири – 256 000 гривень.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік Гуренко М.О. зазначив, що 14 січня 2022 року має право користування житловим будинком площею 147 кв.м у місті Харкові, що належав на праві власності його матері. Задекларована вартість на дату набуття права –1 402 000 гривень.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мати Гуренка М.О. набула право власності на вказаний житловий будинок 20 грудня 2020 року, припинено право власності – 23 квітня 2025 року.

Крім того, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2019 роки Гуренко М.О. зазначав право користування автомобілем марки «AUDI А3» 2013 року випуску, що належав на праві власності матері. Вартість автомобіля не вказана.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Гуренко М.О. зазначив, що з 18 квітня 2024 року набув право користування автомобілем марки «Mercedes E200d» 2019 року випуску, що належить на праві власності його матері. Задекларована вартість автомобіля становить 1 150 000 гривень.

На думку ГРД, оскільки матері Гуренка М.О. належить на праві власності один автомобіль, це дає підстави вважати, що фактичним власником автомобіля може бути Гуренко М.О., який оформив право власності на свою матір.

Стосовно зазначеного Гуренко М.О. пояснив, що жодних приховувань щодо користування об’єктами нерухомості не має і не могло бути, на підтвердження чого навів аналіз походження коштів для придбання нерухомості та автомобілів, які безпосередньо випливали від продажу попередніх об’єктів нерухомості та автомобілів його батьків. Крім того, безоплатне користування вказаними автомобілями послідовно відображено ним у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 

Також ГРД зазначає, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2021 роки Гуренко М.О. вказував право користування автомобілем марки «Peugeot 3008» 2011 року випуску, що належав на праві власності ОСОБА_8.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2022 роки Гуренко М.О. відображав право користування автомобілем марки «AUDI А5» 2013 року випуску, що належав на праві власності ОСОБА_8.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022–2024 роки Гуренко М.О. зазначав право користування автомобілем марки «AUDI А3» 2016 року випуску, що належав на праві власності ОСОБА_8.

У вказаних вище деклараціях Гуренко М.О. не відображав вартості цих автомобілів.

Стосовно зазначеного Гуренко М.О. пояснив, що жодних приховувань щодо користування об’єктами нерухомості не має і не могло бути, на підтвердження чого навів аналіз походження коштів для придбання нерухомості та автомобілів, які безпосередньо випливали від продажу попередніх об’єктів нерухомості та автомобілів його батьків. Крім того, безоплатне користування вказаними автомобілями послідовно відображено ним в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 

Також у ГРД виникло питання щодо наявності заощаджень у Гуренка М.О. та його дружини в рівних сумах – 150 000 гривень, які зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, оскільки річний дохід Гуренка М.О. у 2015 році становив 157 748 гривень, а його дружини – 191 418 гривень.

Водночас за кредитним договором від 08 жовтня 2013 року Гуренко М.О. придбав автомобіль марки «Пежо 208» 2013 року випуску за 150 600 гривень, з яких банк надав йому кредит у сумі 131 410 гривень. Кредит Гуренко М.О. погасив 19 серпня 2015 року.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік вказано, що розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) становив 122 447 гривень.

Гуренко М.О. пояснив, що 08 листопада 2013 року ним був придбаний у кредит автомобіль марки «Пежо 208» 2013 року випуску, вартість автомобіля 150 600 гривень.

Згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік його річний дохід становив 41 130 гривень; за 2013 рік – 54 381 гривень; 2014 рік – 179 990 гривень; 2015 рік – 157 478 гривень. Дохід його дружини за 2012 рік становив – 161 920 гривень; 2013 рік – 200 537 гривень; 2014 рік – 218 060 гривень; 2015 рік – 191 418 гривень.

Стосовно готівкових заощаджень у розмірі 150 000 гривень у кожного, вказаних ним та його дружиною в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, Гуренко М.О. пояснив, що такі кошти у них з’явилися у зв’язку з попередніми заощадженнями. Крім того, зазначив, що він почав працювати ще в 2007 році, а дружина з 1996 року. У них обох були працездатні батьки, які їм постійно допомагали. Таким чином, сукупний дохід його та дружини дав можливість не лише погасити кредит, а й зробити заощадження.

У ГРД виникли сумніви щодо можливості придбання Гуренком М.О. квартири в Житловому комплексі «Сучасний квартал» у місті Києві зі знижкою.

Так, у 2023 році Гуренко М.О. декларує квартиру в місті Києві площею 42,6 кв.м, вартість – 1 313 878 гривень (за курсом Національного банку України від 23 березня 2023 року – 35 929 доларів США), однак на вебсайті забудовника розміщена інформація про планування квартир аналогічної площі, вартість яких станом на грудень 2023 року становить 51 000–55 000 доларів США.

Гуренко М.О. пояснив, що 23 березня 2023 року ним було укладено нотаріально посвідчений тристоронній договір з Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Файтер» в особі представника забудовника ОСОБА_9 та тримача відступлення прав ОСОБА_10, відповідно до якого Гуренко М.О. замінив ОСОБА_10 за правом вимоги до договору від 01 березня 2021 року. Згідно з пунктом 3.2 попереднього договору вартість квартири становила 1 150 325 гривень.

Надалі шляхом перемовин із забудовником та первинним інвестором, враховуючи всі ризики, стан квартири, її розташування, факт, що попит на нерухомість у той час впав, було узгоджено суму 36 000 доларів США, що становила 1 313 878 гривень 70 копійок у гривневому еквіваленті.

Після набуття права власності на квартиру 23 березня 2023 року наступного дня ним була подана декларація про відповідні зміни в майновому стані.

Крім того, Гуренко М.О. зазначив, що в матеріалах суддівського досьє міститься звіт про оцінку майна від 13 грудня 2023 року № 18-231213-003, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр незалежної експертної оцінки», відповідно до якого вартість квартири станом на 24 березня 2023 року становить 1 313 878, 70 гривень.

Також ГРД зазначає, що у 2017 році Гуренко М.О. отримав у власність за договором дарування квартиру площею 51,3 кв.м у місті Харкові від своєї бабусі, яка отримала її в 1960-х роках у період роботи на заводі. Вартість оцінки на дату набуття в лютому 2017 року згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і наданими документами становила 67 000 гривень. Указану квартиру Гуренко М.О. продав у 2017 році за 472 000 гривень.

Гуренко М.О. пояснив, що відповідно до договору дарування від 07 лютого 2017 року бабуся ОСОБА_11 подарувала йому належну їй на праві власності квартиру площею 51,3 кв.м, розташовану за адресою місто Харків, АДРЕСА_5, яку відповідно до договору купівлі-продажу від 10 червня 2017 року ним було продано за 472 500 гривень.

Крім того, Гуренко М.О. пояснив, що вказану квартиру його бабуся отримала від держави, оскільки працювала разом з його дідом на ЗАТ «Харківський велосипедний завод».

ГРД повідомляє, що згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік Гуренко М.О. отримав допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи від Кабінету Міністрів України в розмірі 10 000 гривень. Водночас він задекларував право безоплатного користування квартирою як внутрішньо переміщена особа в місті Миронівка Обухівського району Київської області, що належала на праві власності ОСОБА_12.

Крім того, Гуренко М.О. двічі у 2017 році звертався до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявами щодо переведення до місцевих судів міста Києва у зв’язку з тим, що там проживала його родина. Також у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2022 роки Гуренко М.О. вказував своє право користування квартирою в місті Києві, що належала на праві власності матері його дружини.

Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік Гуренко М.О. отримав допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи від Кабінету Міністрів України в розмірі 4 000 гривень, а також соціальні виплати в розмірі 20 100 гривень, крім того в декларації вказане право безоплатного користування квартирою як внутрішньо переміщеної особи в місті Миронівка Обухівського району Київської області.

Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Гуренко М.О. отримав соціальні виплати в розмірі 24 000 гривень.

Стосовно зазначеної інформації Гуренко М.О. пояснив, що право на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи мають особи, які з 24 лютого 2022 року перемістилися із регіонів, які визначені в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р.

Відповідно до повідомлення прес служби Верховного Суду від 09 березня 2022 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області 06 березня 2022 року зазнав значних ушкоджень.

Рішенням Голови Верховного Суду від 06 червня 2022 року суддю Гуренка М.О. відряджено до Миронівського районного суду Київської області.

Кошти отримані ним як внутрішньо переміщеною особою належним чином відображені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також Гуренко М.О. пояснив, оскільки з 06 червня 2022 року він був відряджений до Миронівського районного суду Київської області, ОСОБА_12 надала йому для тимчасового проживання свою вільну квартиру, якою він користувався фактично сім місяців у 2022 та 2023 роках. Безоплатне користування квартирою ним відображено у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Стосовно соціальних виплат у 2023 році Гуренко М.О. повідомив, що з лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2.

Так, наказами Київської державної адміністрації Департаменту соціальної та ветеранської політики в 2023 та 2024 роках було прийнято рішення про надання одноразової адресної матеріальної допомоги фізичним особам – ІНФОРМАЦІЯ_3. Ці виплати становили 20 100 гривень у 2023 році та 24 000 гривень у 2024 році, вони були відображені ним у пункті 11 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік та 2024 рік.

У ГРД виникає сумнів щодо обізнаності Гуренка М.О. у правильності декларування грошових активів станом на 31 грудня звітного періоду, оскільки з 2020 до 2024 року в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Гуренком М.О. у розділі «Грошові активи» відображено лише готівкові кошти. Водночас зазначено понад 10 рахунків у банках.

Гуренко М.О. пояснив, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відображав рахунки, як це передбачено законодавством. Жодних коштів, окрім заробітної плати, на вказаних рахунках не було.

ГРД, зазначає, що після розлучення дружина Гуренка М.О. набула у власність квартиру вартістю 6 800 000 гривень.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Гуренко М.О. відобразив право користування свого сина ОСОБА_4 квартирою площею 89,9 кв.м у місті Києві, дата набуття права власності – 20 лютого 2024 року, власницею зазначена колишня дружина Гуренка М.О. – ОСОБА_2, задекларована вартість квартири – 6 804 422 гривні.

Відповідно до декларації ОСОБА_2 вказану квартиру їй подарувала мати. Водночас аналіз фінзвітності агрокомпаній родини колишнього тестя і тещі Гуренка М.О. дає можливість припустити, що їхні доходи дійсно могли забезпечити купівлю такої нерухомості.

Гуренко М.О. пояснив, що в розділі ІІІ щодо об'єктів нерухомості декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік ним відображено право користування сина ОСОБА_4 квартирою площею 89,9 кв.м, розташованою за адресою: місто Київ, АДРЕСА_6.

Указану квартиру було подаровано його колишній дружині у 2023 році її матірю ОСОБА_3. Вартість квартири на момент її придбання у 2016 році становила 6 804 422 гривні.

Надаючи оцінку інформації, викладеній у рішенні ГРД, Комісія наголошує, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов’язує з наявністю/відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише його відповідність формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інформації, зазначеної у висновку ГРД, зважаючи на відсутність об’єктивних даних, які б вказували на невідповідність рівня життя кандидата і членів його сім’ї задекларованим доходам, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Гуренком М.О. критеріїв професійної етики та доброчесності.

Водночас Комісією під час співбесіди встановлено таке.

Постановою Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області від 11 червня 2018 року № _______ Гуренка М.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП).

Постановою Управління патрульної поліції в Чернігівській області  від 05 травня 2025 року № ______ Гуренка М.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122 КУпАП.

Постановою Управління патрульної поліції в місті Києві від 31 січня 2025 року № ______ Гуренка М.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122 КУпАП.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Гуренко М.О. з 18 квітня 2024 року набув право користування автомобілем марки «Mercedes E200d» 2019 року випуску, який на праві власності належить його матері ОСОБА_1.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру транспортних засобів стосовно ОСОБА_1 складено низку протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, керуючи автомобілем марки «Mercedes E200d» 2019 року випуску, а саме: 18 травня 2024 року (частина перша статті 122 КУпАП), 06 серпня 2024 року (частина третя статті 122 КУпАП), 12 вересня 2024 року (частина перша статті 122 КУпАП), 14 вересня 2024 року (частина третя статті 122 КУпАП), 01 жовтня 2024 року (частина перша статті 152-1 КУпАП), 09 грудня 2024 року (частина четверта статті 122 КУпАП), 22 березня 2025 року (частина перша статті 122 КУпАП), 23 березня 2025 року (частина четверта статті 122 КУпАП), 23 серпня 2025 року (частина третя статті 122 КУпАП), 25 серпня 2025 року (частина третя статті 122 КУпАП), 01 вересня 2025 року (частина третя статті 122 КУпАП).

Водночас відповідно до системи «Аркан» ОСОБА_1 з 14 серпня 2023 року до 13 квітня 2024 року, з 26 квітня 2024 року до 19 квітня 2025 року та з 30 квітня 2025 року перебуває за межами України.

У письмових поясненнях, а також під час співбесіди Гуренко М.О. підтвердив, що його мати ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, у 2023 році виїхала до Швейцарії.

Також Гуренко М.І. повідомив Комісію, що автомобілем марки «Mercedes E200d» 2019 року випуску, крім нього, має право користуватися подруга його матері, водночас не заперечував, що частина зазначених адміністративних правопорушень могли бути вчинені саме ним.

Комісія переконана, що наведені факти вчинення Гуренком М.О. адміністративних правопорушень не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, з огляду на характер вчиненого порушення, однак констатує, що зазначена поведінка кандидата у стороннього спостерігача може викликати обґрунтований сумнів у тому, що він, перебуваючи в будь-якому статусі, може продемонструвати бездоганну поведінку.

Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Гуренко М.О. у декларації доброчесності судді за 2018 рік, яка міститься в суддівському досьє, вказав, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.

Однак, як встановлено Комісією та підтверджено Гуренком М.О., постановою Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області від 11 червня 2018 року № _______ Гуренка М.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122 КУпАП.

За цих обставин Комісія констатує порушення Гуренком М.О. правил заповнення декларації доброчесності судді за 2018 рік.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивних здібностей	44,70	333,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	126,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	123,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	23,00	45,67
	Безперервний розвиток	22,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11,00	42,33
	Ефективна взаємодія	10,33
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	11,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	706,70

Таким чином, Гуренко М.О. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гуренко Максим Олександрович набрав 706,7 бала.

2. Визнати Гуренка Максима Олександровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК