46/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини БЕРЕЗОВСЬКОЇ,

представника Громадської ради доброчесності  Елеонори ЄМЕЦЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Березовської Ірини Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, в тому числі апеляційних судах загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Березовська Ірина Валеріївна в межах встановленого умовами конкурсу строку подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Березовську І.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Березовська І.В. ______ року народження, громадянка України, має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
12. Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Березовську І.В. призначено на посаду судді Харківського районного суду Харківської області строком на п’ять років.
13. Присягу судді склала 29 травня 2012 року.
14. Рішенням Комісії від 20 червня 2019 року № 499/ко-19 суддю Харківського районного суду Харківської області Березовську І.В. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
15. Указом Президента України від 07 жовтня 2019 року № 735/2019 Березовську І.В. призначено на посаду судді Харківського районного суду Харківської області безстроково.  
16. Стаж роботи на посаді судді становить понад 13 років.
17. Адміністративних посад не займала.
18. У січні 2023 року Березовська І.В. була делегатом ХІХ позачергового з’їзду суддів України.
19. До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції не обиралася.
20. До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

21. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
22. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
23. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
24. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). Визначено, що Березовська І.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 150 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
25. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу. Встановлено, що Березовська І.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 42,6 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
26. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. Визначено, що Березовська І.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 133 бали; загальний результат кваліфікаційного іспиту – 325,6 бала; допущено Березовську І.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
27. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
28. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
29. З огляду на зазначене Березовська І.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

30. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
31. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 365,60 із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Березовською І.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

32. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
33. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
34. За результатами спеціальної перевірки Березовської І.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 10 вересня 2025 року № 21.2-435/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
35. Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, яка може свідчити про невідповідність Березовської І.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

36. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Березовську І.В.
37. До Комісії надійшла заява Березовської І.В. про намір претендувати на посаду судді Харківського апеляційного суду.
38. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.
39. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Березовської І.В. визначено члена Комісії Луганського В.І.
40. Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
41. У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
42. Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критеріїв компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
43. Кандидатом Березовською І.В. 17 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
44. До Комісії 22 жовтня 2025 року від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Березовської І.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 22 жовтня 2025 року (далі – Висновок).
45. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
46. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД та запропоновано надати пояснення стосовно викладених у ньому обставин.
47. Кандидатом 08 січня 2026 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених у Висновку, та копії відповідних документів.
48. 16 січня 2026 року на адресу Комісії електронною поштою надійшла заява ОСОБА_1 стосовно кандидата на посаду судді апеляційного суду Березовської І.В.
49. Березовській І.В. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
50. Комісією у складі колегії 20 січня 2026 року та 10 лютого 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Березовською І.В., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема Висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

51. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та проявляти стійкість. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
52. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
53. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
54. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
55. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
56. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
57. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
58. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
59. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
60. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
61. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
62. Надана кандидатом Березовською І.В. інформація, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

63. Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонстрували належний рівень рішучості і відповідальності кандидата.
64. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Березовська І.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

65. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
66. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
67. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
68. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
69. При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
70. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам цього критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
71. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
72. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
73. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У  зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
74. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
75. Надана кандидатом інформація, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

76. Надана кандидатом інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
77. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Березовська І.В. відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

78. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
79. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
80. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
81. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
82. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
83. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
84. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
85. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
86. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
87. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
88. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

89. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Березовської І.В. досліджено Висновок ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
90. Комісією оцінено відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
91. Як зазначалось вище, до Комісії надійшов Висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Березовської І.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
92. В основу Висновку ГРД покладено такі доводи.
93. У пункті 1 Висновку ГРД, зокрема, зазначено, що кандидат Березовська І.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Сумлінність» та «Чесність». ГРД вважає, що кандидат не наводила обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів під час здійснення професійної діяльності, допускала свавілля  під час ухвалених рішень. Також ГРД вважає, що Березовська І.В. у професійному житті поводилася так, що її поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді.
94. У підпункті 1.1 пункту 1 Висновку ГРД зазначила, що на розгляді у судді Березовської І.В. за період з 2012 року до 2025 року перебувало близько 699 справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
95. ГРД зазначає, що аналіз  судових рішень у цій категорії справ викликає обґрунтовані сумніви щодо належного виконання Березовською І.В. свого обов’язку  із забезпечення  ефективного судового захисту осіб, які могли зазнати домашнього насильства, а також щодо сумлінного ставлення судді до своїх обов’язків, оскільки певна кількість справ була закрита за відсутності складу адміністративного правопорушення із зазначенням фактично однакових формулювань та незазначення мотивів ухвалення саме таких рішень. Зокрема, така ситуація виявлена у 27 справах, номера яких наведено у Висновку ГРД.
96. Крім того, у низці справ, які перебували у провадженні судді Березовської І.В., нею системно виносились постанови про закриття провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, обґрунтовані тим, що в матеріалах справи  не міститься доказів завдання шкоди психічному здоров’ю потерпілої особи. Такий підхід, на думку ГРД, свідчить  про надмірно формальне тлумачення об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП та ігнорує суть і мету законодавства про запобігання домашньому насильству, яке спрямоване на захист постраждалих осіб від будь-якого прояву насильства. Ця тенденція спостерігається у 38 справах, номера яких наведено у Висновку ГРД.
97. ГРД виходить з того, що основною метою судочинства у справах цієї категорії є не лише притягнення правопорушників до відповідальності, але й забезпечення ефективного  захисту прав постраждалих осіб, попередження повторного насильства та формування в суспільстві нетерпимості до будь-яких його проявів. Водночас практика закриття проваджень без належного з’ясування обставин, що свідчать про наявність чи відсутність складу правопорушення, може створювати ризики безкарності осіб, схильних до насильницької поведінки, та сприяти повторенню аналогічних дій у майбутньому, що суперечить завданням правосуддя і підриває довіру суспільства до суду.
98. Таким чином, практика, за якої суддя не забезпечує належного з’ясування обставин, не застосовує  принцип превенції та не оцінює поведінку з позиції потенційної загрози, створює ризик безкарності осіб, схильних до насильства, і підриває довіру суспільства до судової влади.
99. З огляду на наведене ГРД дійшла висновку, що вказані обставини ставлять під сумнів об’єктивність, неупередженість та сумлінність кандидата при здійсненні правосуддя, а також її розуміння ролі суду в захисті прав людини, особливо у справах, де йдеться про вразливі категорії громадян.
100. У підпункті 1.2 пункту 1 Висновку ГРД вказала, що у практиці розгляду справ суддею Березовською І.В. існують систематичні факти закриття проваджень у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, зокрема у 22 справах, номери яких вказано у Висновку ГРД.
101. Також зазначено, що у справах № 635/1238/20, № 635/7326/20, № 635/5284/24 у зв’язку з неявкою особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, Березовська І.В. відклала розгляд справи, що призвело до закриття провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас у низці інших аналогічних справ, зокрема у справах № 635/8201/19, № 635/170/20, № 635/167/20, кандидат застосувала інший підхід – виносила постанови про привід особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для забезпечення її участі в судовому засіданні.
102. ГРД, посилаючись на статтю 268 КУпАП в редакціях, чинних на момент винесення зазначених вище постанов, зазначає, що Березовська І.В. мала забезпечити застосування відповідних заходів процесуального примусу до осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, і забезпечити належний розгляд справ за їх участю. Натомість така відмінність у практиці розгляду однотипних справ свідчить про відсутність послідовності у застосуванні процесуальних повноважень та породжує обґрунтовані сумніви щодо доцільності та обґрунтованості підходів кандидата до забезпечення ефективного розгляду справ про адміністративні правопорушення.
103. Крім того, ГРД зауважує, що на час розгляду справи № 635/5284/24 редакція  статті 268 КУпАП вже не передбачала обов’язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Тому в разі  першої неявки такої особі в судове засідання, якщо від неї не надійшло письмової заяви і є дані про  своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, суддя має всі можливості  розглянути матеріал про адміністративне правопорушення, чого Березовською І.В. зроблено не було.
104. Березовська І.В. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що у справах №№ 635/8191/20, 635/7899/20, 635/7890/20, 635/2388/21, 635/1706/21, 635/2361/21, 635/2213/20, 635/3846/20, 635/3632/20, 635/168/20, 635/7326/20, 635/2168/20, 635/2176/20, 635/2693/20, 635/1238/20, 635/889/20, 635/796/20, 635/1352/20, 635/59/20 про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП провадження були закриті у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Кандидат вказала, що відповідно до статті 268 КУпАП (в редакції, чинній на момент розгляду зазначених справ) при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справи (національною поліцією) піддано приводу.
105. На підставі вказаного вище кандидат виснує, що у справах, де законом передбачена обов’язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи без присутності такої особи є неприпустимим, оскільки позбавляє її можливості особисто висловити позицію, надати пояснення, заявити клопотання, подати докази та реалізувати  інші процесуальні права.
106. У вказаних справах особи, які притягаються до адміністративної відповідальності, на неодноразові виклики до суду не з’являлися, у зв’язку з чим суддею Березовською І.В. вживалися всі передбачені законом заходи для забезпечення їх явки.
107. Так у справах № 635/7326/20, 635/2168/20, 635/2176/20, 635/2693/20, 635/1238/20, 635/889/20, 635/796/20, 635/1352/20, 635/59/20 виклик осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, здійснювався шляхом надсилання судових повісток за місцем їх проживання (реєстрації). Однак зазначені особи судові повістки не отримали, у зв’язку з чим суд був позбавлений можливості забезпечити їх явку, внаслідок чого розгляд справи неодноразово відкладався з метою реалізації їх права на участь у судовому розгляді відповідно до положень статті 268 КУпАП. Привід у зазначених справах суддею Березовською І.В. не застосовувався, оскільки були відсутні відомості, що підтверджують належне повідомлення осіб про час, дату та місце судового розгляду, а також дані про їх умисне ухилення від явки до суду.
108. Кандидат зазначає, що привід є заходом процесуального примусу і для його застосування мають бути підстави, зокрема особа має бути повідомленою належним чином про час та місце судового розгляду та ухилятися від явки до суду. Тільки за вказаних умов суд може застосувати до такої особи привід, оскільки відсутність таких даних виключає можливість правомірного застосування заходів процесуального примусу.
109. Водночас, як зазначила кандидат, у справах №№ 635/8191/20, 635/7899/20, 635/7890/20, 635/2388/21, 635/1706/21, 635/2361/21, 635/2213/20, 635/3846/20, 635/3632/20, 635/168/20 нею було застосовано привід до осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, оскільки наявні в матеріалах справи відомості підтверджували належне повідомлення цих осіб про дату, час та місце судового розгляду. Незважаючи на це, вони без поважних причин не з’являлися до суду, не повідомляли про обставини, що перешкоджають їх явці та не подавали відповідних  клопотань про відкладення розгляду справи. За таких умов неявка цих осіб була обґрунтовано розцінена судом як умисне ухилення від участі в розгляді справи, що зумовило необхідність застосування заходу процесуального примусу у вигляді приводу з метою забезпечення реалізації  завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення та забезпечення належного судового розгляду. Однак постанови про привід осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, жодного разу органом поліції виконані не були. Неявка осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, на неодноразові виклики та невиконання постанов про їх привід органом поліції з огляду на їх обов’язкову участь в судовому розгляді відповідно до положень статті 268 КУпАП унеможливлювали розгляд справ по суті у встановлені законом строки. Кандидат зазначила, що за вказаних вище обставин зі спливом установлених строків притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у справах про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП нею були закриті.
110. У справах №№ 635/1934/22, 635/7687/23, 635/5611/23 про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, які перебували на розгляді у судді Березовської І.В., провадження були закриті у зв’язку з відсутністю в діях осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, складу адміністративних правопорушень. Встановлені у вказаних справах обставини свідчили про побутовий конфлікт, що не містить ознак домашнього насильства, що робило неможливим притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
111. Також Березовська І.В. пояснила, що у справах №№ 635/6155/21, 635/266/21, 635/2409/21, 635/3420/21, 635/2887/21, 635/6469/21, 635/6354/21, 635/7959/21, 635/7951/21, 635/2370/20, 635/2071/20, 635/2097/20, 635/4101/20, 635/4094/20, 635/3853/20, 635/884/20, 635/1934/22 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП провадження були закриті у зв’язку з відсутністю  в діях осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, складу адміністративних правопорушень з огляду на таке. З пояснень осіб, які притягаються  до адміністративної відповідальності, наданих у судовому засіданні, та письмових пояснень потерпілих, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що між ними виник побутовий конфлікт. Кандидат зазначила, що сам по собі факт словесної суперечки або побутового конфлікту між членами сім’ї, родичами, колишнім подружжям не є достатньою підставою для кваліфікації таких дій як домашнє насильство. Кваліфікація дій осіб за статтею 173-2 КУпАП не може ґрунтуватися виключно на факті наявності конфлікту між сторонами. Необхідним є встановлення реальних ознак домашнього насильства, спрямованості дій винної особи та наявності чи загрози  настання негативних наслідків для потерпілої особи у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному чи психічному здоров’ю. Формальний підхід до побутових конфліктів як домашнього насильства  є неприпустимим, оскільки це суперечить принципам індивідуалізації юридичної відповідальності, забезпечення справедливості та з’ясування всіх обставин справи.
112. У справах №№ 635/1717/22, 635/946/23,635/3041/23, 635/447/23, 635/1420/22, 635/267/23, 635/360/23, 635/452/23, 635/619/23, 635/1361/22, 635/1712/22, 635/1749/22, 635/1738/22, 635/1442/23, 635/759/23, 635/6513/23, 635/6981/23, 635/7915/23, 635/5129/23, 635/5123/23, 635/5126/23, 635/1037/24, 635/9662/24, 635/822/24, 635/747/24, 635/1024/24, 635/759/23, 635/267/23, 635/5129/23, 635/9950/23, 635/12519/23, 635/12000/23, 635/447/23, 635/2226/23, 635/11781/23 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП провадження були закриті у зв’язку з відсутністю в діях осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності складу адміністративних правопорушень з таких підстав. Обставини домашнього насильства, описані у протоколах  про адміністративні правопорушення в зазначених вище справах, не дозволяли зробити висновок про наявність у діях осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки в протоколах про адміністративні правопорушення взагалі не була зазначена обов’язкова ознака об’єктивної сторони цього правопорушення – наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди психічному або фізичному здоров’ю потерпілих. Березовська І.В. зазначила, що наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди психічному здоров’ю потерпілих також не були встановлені нею з інших матеріалів, доданих до протоколів, в тому числі з пояснень самих потерпілих.
113. Березовська І.В. пояснила, що в матеріалах справи № 635/6025/23, 635/6024/23 наявні обопільні протоколи про адміністративні правопорушення, складені щодо подружжя, що свідчить про взаємний характер конфлікту. Така ситуація, на думку кандидата,  виключає можливість однозначного  визначення  однієї зі сторін як потерпілої, а іншої як кривдника. Враховуючи відсутність доказів, що підтверджують умисне заподіяння однією стороною шкоди фізичному чи психічному здоров’ю іншої, а також взаємний характер інциденту, провадження у цих справах було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
114. Стосовно справ № 635/5592/24 та 635/5284/24, у яких  провадження були закриті у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, кандидат повідомила, що справи неодноразово призначалися до судового розгляду, однак через відсутність відомостей про належне повідомлення  осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце судового засідання розгляд справи відкладався. Кандидат, враховуючи вимоги статті 268 КУпАП, вважає, що розгляд справи по суті без доказів належного повідомлення  особи про судове засідання є неможливим, оскільки забезпечення процесуальних  прав учасників провадження має пріоритетне значення. За вказаних обставин, коли сплинули процесуальні строки притягнення особи до адміністративної відповідальності провадження в цих справах були закриті.
115. На питання представника ГРД стосовно однакового формулювання та незазначення мотивів ухвалення рішень про закриття провадження у 27 справах, наведених у підпункті 1.1 пункту 1 Висновку ГРД, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення Березовська І.В. пояснила, що в цих справах особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності, а також особи, які викликали поліцію, з’являлися до суду, повідомляли, що між ними виник конфлікт, пояснювали причину конфлікту, а також зазначали, що їм не спричинено моральної, фізичної, психологічної шкоди. У цих справах не було ні свідків, ні фотографій, ні відеозаписів. Складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,  в діях осіб, стосовно яких було складено протоколи про адміністративне правопорушення, у зазначених вище справах не було. Кандидат визнала, що  постанови в цих справах не містять детального мотивування, однак зазначила, що це обумовлено виключно великою кількістю справ, великим навантаженням судді та відсутністю достатнього часу для виготовлення тексту постанов.
116.  Також на питання представника ГРД пояснила стосовно інших 38 справ, зазначених у Висновку ГРД, у яких провадження було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що в цих справах була відсутня така обов’язкова ознака об’єктивної сторони правопорушення як завдання шкоди, зокрема, психологічному здоров’ю. Суд розглядає справу тільки в межах наданих доказів. У цих справах у жодному протоколі не було зазначено про спричинення потерпілій особі психологічної шкоди особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також не надано доказів.
117. Стосовно справ, зазначених у підпункті 1.2 пункту 1 Висновку ГРД, провадження у яких було закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, кандидат  під час співбесіди додатково пояснила, що постановляла ухвали про привід  тільки тих осіб, стосовно яких була наявна інформація щодо їх належного повідомлення про час, дату та місце судового засідання і які ухилилися від явки до суду. Однак жодного разу ухвали суду про привід таких осіб  у судове засідання не були виконані. Кандидат вказала, що не вживала жодних заходів реагування на невиконання правоохоронними органами ухвал суду про привід.
118. Стосовно справи № 635/5284/24 Березовська І.В. під час співбесіди пояснила, що хоча редакція статті 268 КУпАП, чинна на час розгляду цієї справи, вже не передбачала обов’язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, однак справа відкладалася у зв’язку з тим, що були відсутні  відомості про отримання особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, судової повістки про виклик до суду. Таким чином, відомості про належне повідомлення особи про час, дату та місце розгляду цієї справи були відсутні.
119. Оцінивши доводи ГРД, усні та письмові пояснення Березовської І.В., Комісія зауважує про таке.
120. Суддя зобов’язаний забезпечувати належний і своєчасний розгляд справ.
121. Кандидат під час співбесіди підтвердила, що постановляла ухвали про привід  тільки тих осіб, стосовно яких була наявна інформація щодо їх належного повідомлення про час, дату та місце судового засідання і які ухилилися від явки до суду. Водночас вказала, що жодного разу ухвали суду про привід таких осіб у судове засідання не були виконані і вона не вживала жодних заходів реагування на невиконання правоохоронними органами ухвал суду про привід.
122. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
123. Комісія наголошує, що мети адміністративної відповідальності не буде досягнуто у випадках, коли особи, які вчиняють домашнє насильство, фактично уникають притягнення до відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
124. Таким чином, Комісія вважає, що, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
125. Також стосовно формального підходу кандидата до виготовлення тексту постанов про закриття провадження у справах у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, наведених у Висновку ГРД, Комісія зауважує таке. Посилання кандидата на велику кількість справ та велике навантаження як на причину відсутності достатнього часу для виготовлення більш мотивованого та деталізованого тексту постанов є такими, що свідчать про недостатню організованість роботи та дисциплінованість.
126. Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
127. Оцінюючи встановлені обставини, зокрема виявлені недоліки в організації розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, які призводили до спливу строків накладення адміністративного стягнення, кількість таких справ,  недоліків в оформленні тексту судових рішень, не надаючи оцінку самим судовим рішенням, Комісія дійшла висновку, що такі обставини свідчать про окремі недоліки в організації роботи. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не констатує в діяльності судді глобальних ризиків, які б могли поставити під сумнів питання доброчесності кандидата в цьому аспекті оцінювання на підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
128. У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
129. Крім того, ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснень кандидата.
130. ГРД вказала, що на розгляді Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) перебуває дисциплінарна справа № 1454/1дп/15-17 стосовно дій кандидата – судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В., розпочата відповідно до ухвали від 08 червня 2017 року. Остаточне рішення ВРП за результатами  розгляду цієї дисциплінарної справи відсутнє.
131. Стосовно цих обставин кандидат на посаду судді апеляційного суду Березовська І.В. під час співбесіди надала пояснення щодо обставин вказаної справи та зазначила, що рішенням Першої дисциплінарної палати ВРП № 3136/1дп/15-17 від 05 жовтня 2017 року відмовлено у притягненні її – судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В., до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження стосовно неї припинено. Рішення мотивовано тим, що, дослідивши під час перевірки матеріали, Першою дисциплінарною палатою ВРП не встановлено ознак вчинення суддею Березовською І.В. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами а), б) пункту 1 частини першої статті 106 Закону.
132.  Копію вказаного рішення Березовська І.В. долучила до своїх письмових пояснень.
133. Також ГРД зазначає, що відповідно до поданої Березовською І.В. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2019 рік дата і час її подання зафіксовані як 01 квітня 2020 року о 22:10. Відповідно до законодавства кінцевий строк подання щорічних декларацій за 2019 рік закінчувався 31 березня 2020 року (00:00 01 квітня 2020 року), про що неодноразово наголошувалося НАЗК у роз’ясненнях та новинних повідомленнях за 2020 рік.
134. Стосовно вказаних вище обставин кандидат Березовська І.В. зазначила, що пунктом 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року внесено зміни до розділу ХІІ Прикінцевих положень  Закону України «Про запобігання корупції». Розділ ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції»  доповнено пунктом 2-1 такого змісту: встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб’єкти декларування подають до 01 червня.
135. Кандидат зазначила, що майнова Декларація за 2019 рік була подана нею 01 квітня 2020 року о 22:10, тобто у строки, визначені Законом України «Про запобігання корупції» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року.
136. Комісія вважає пояснення кандидата стосовно вказаних вище обставин, зазначених в інформації ГРД, обґрунтованими та достатніми.
137. Також ГРД надано Комісії інформацію, що в суддівському досьє Березовської І.В. містяться дані про те, що 03 лютого 2016 року вона здійснила виїзд за межі України та повернулася 16 лютого 2016 року. У наданих поясненнях, які містилися в суддівському досьє зазначено, що поїздка відбулася до Королівства Таїланд через аеропорт міста Бєлгорода (російська федерація).
138. На переконання ГРД,  причини та підстави використання для міжнародної подорожі аеропорту, розташованого на території держави-агресора, навіть до початку повномасштабного вторгнення потребують  додаткового з’ясування, зокрема, чому кандидат не скористалася українськими аеропортами або альтернативними міжнародними маршрутами. Водночас у суддівському досьє відсутні підтверджувальні документи, що свідчать про фактичне перебування Березовської І.В. у Королівстві Таїланд у період з 03 лютого 2016 року до 16 лютого 2016 року. ГРД вважає за необхідне додатково з’ясувати інформацію  щодо наявності можливих особистих, родинних чи майнових зв’язків кандидата з російською федерацією  чи окупованими територіями України.
139. Стосовно зазначених обставин Березовська І.В. пояснила, що в січні 2016 року вона та її колега знайшли  пропозицію стосовно подорожі до Королівства Таїланд на відпочинок, з прийнятними для них ціною та умовами. 16 січня 2016 року між кандидатом та туристичним агентом було укладено договір-доручення на бронювання туристичних послуг, відповідно до якого переліт мав здійснюватися з міжнародного аеропорту міста Києва українською чартерною авіакомпанією, а період подорожі був визначений з 04 до 16 лютого 2016 року. Напередодні вильоту агент з бронювання, з яким був укладений договір, повідомив їй про скасування чартерного рейсу та запропонував перебронювати тур на іншу дату або залишити сплачені за тур кошти у вигляді депозиту у туроператора, або здійснити виліт в ці дати іншим чартерним рейсом. Єдиним альтернативним рейсом у визначені дати туру був виліт з міжнародного аеропорту м. Бєлгород. Оскільки зміна дат відпочинку була неможлива з огляду на те, що був підписаний наказ про відпустку кандидата та спланований графік розгляду справ, а повернути грошові кошти за тур у найближчий час було неможливо з огляду на позицію агента з бронювання, нею разом з колегою було прийнято рішення здійснити переліт з аеропорту м. Бєлгород. 03 лютого 2016 року вони перетнули державний кордон рф, скориставшись послугами таксі, після чого одразу прибули до міжнародного аеропорту м. Бєлгород, звідки здійснили виліт до Королівства Таїланд. Час їх перебування на території рф становив приблизно дві години.
140. На підтвердження наведених обставин кандидат надала Комісії копію договору-доручення на бронювання туристичних послуг від 16 січня 2016 року.
141. Під час обговорення членами Комісії та уповноваженим представником ГРД кандидату поставлено додаткові запитання з метою повного з’ясування мотивів та умов поїздки.
142. Оцінивши доводи, викладені в інформації ГРД, пояснення кандидата під час співбесіди та в письмовій формі, а також надані документи, Комісія дійшла таких висновків.
143. Комісією встановлено, що перебування кандидата на території рф у лютому 2016 року мало виключно транзитний характер та було зумовлене обставинами, пов’язаними зі здійсненням туристичної подорожі до Королівства Таїланд. Із наданих пояснень убачається, що початково переліт планувався з території України, однак у зв’язку зі скасуванням чартерного рейсу безпосередньо напередодні вильоту кандидату було запропоновано альтернативний маршрут із вильотом з аеропорту м. Бєлгород рф.
144. Комісія враховує, що рішення про використання альтернативного маршруту було прийняте кандидатом з урахуванням уже запланованої відпустки, сформованого графіка розгляду судових справ, а також через неможливість повернення сплачених за туристичні послуги коштів. Перебування кандидата на території рф було обмежене мінімальним часом, необхідним для здійснення авіаперельоту.
145. Надані кандидатом пояснення узгоджуються з відомостями, зазначеними в анкеті, та підтверджуються копіями документів, зокрема договором на бронювання туристичних послуг. Будь-яких доказів приховування цих обставин або надання недостовірної інформації Комісією не встановлено.
146. З наведених підстав Комісія дійшла висновку, що транзитне перебування кандидата на території рф у 2016 році саме по собі за відсутності доказів недоброчесної поведінки, порушення етичних стандартів або негативного впливу на виконання ним повноважень судді не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
147. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що вказані обставини не можуть свідчити про недотримання кандидатом вимог доброчесності та професійної етики.
148. Також у наданій ГРД інформації зазначено, що відповідно до відомостей із декларації Березовської І.В. за 2021 рік, вона отримала  дохід у вигляді подарунка від ОСОБА_2 в розмірі 175 000 грн. З огляду на розмір подарунка та відсутність підтверджених відомостей про фінансову спроможність  дарувальника ГРД вважає за необхідне отримати від кандидата пояснення щодо фактичних обставин отримання зазначених коштів, зокрема джерел їх походження, наявності у ОСОБА_2 доходів або заощаджень, що дозволяли б здійснити такий правочин, а також документальні підтвердження цих фактів. Крім фінансового аспекту, встановлені обставини порушують також етичне питання мети отримання подарунка: чи мав він характер звичайного прояву сімейної або особистої підтримки, чи був пов’язаний із виконанням Березовською І.В. службових повноважень або іншими обставинами, що можуть створювати конфлікт інтересів.
149. Стосовно вказаного пункту інформації кандидат Березовська І.В. надала Комісії письмові пояснення, у яких зазначила, що у грудні 2020 року вона прийняла рішення придбати в кредит автомобіль марки Mazda CX-5 вартістю 769 202 грн. Відповідно до умов договору купівлі-продажу автомобіля їй необхідно було сплатити перший внесок у розмірі 50% вартості автомобіля, що становило 384 601 грн. Решта суми мала бути отримана кандидатом за рахунок кредиту. Для внесення першого внеску не вистачало 175 000 грн. У зв’язку з цим мати кандидата – ОСОБА_2 запропонувала продати належний їй на праві власності автомобіль марки Mazda 3, яким вона вже не користувалася в силу похилого віку, та подарувати кандидату грошові кошти, отримані від його продажу. 11 грудня 2020 року ОСОБА_2 продала належний їй автомобіль, що підтверджується договором комісії від 11 грудня 2020 року. 11 січня 2020 року мати Березовської І.В. передала їй в якості подарунка грошові кошти, отримані від продажу автомобіля, а також власні заощадження в сумі 31 500 грн, що залишились після продажу гаражного боксу у м. Харків. 19 січня 2021 року Березовською І.В. був придбаний автомобіль марки Mazda CX-5.
150. Комісія приймає пояснення кандидата, вважає їх достатніми та обґрунтованими.
151. У результаті дослідження обставин, зазначених в інформації ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Березовською І.В. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
152. Окрім наведеного у Висновку ГРД, аналізуючи подані Березовською І.В. Декларації, Комісія додатково встановила такі обставини.
153. У Деклараціях Березовської І.В. за 2019, 2020 роки в розділі «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» кандидат зазначила про право безкоштовного користування автомобілем марки Mazda 3, який належить на праві власності її матері – ОСОБА_2. Вартість автомобіля 204 000 грн. Дата набуття права користування цим автомобілем зазначена 25 червня 2010 року. Водночас в Деклараціях Березовської І.В. за попередні роки відсутня інформація про користування вказаним вище автомобілем.
154. Відповідаючи на запитання Комісії, Березовська І.В. повідомила, що користувалася автомобілем марки Mazda 3, який належав її матері, лише протягом 2019 – 2020 років, про що відповідно зазначала в Деклараціях.
155. Також кандидат під час співбесіди визнала, що припустилася помилки у Деклараціях за 2019 та 2020 роки стосовно зазначення дати набуття права користування автомобілем марки Mazda 3. Це дата набуття матір’ю кандидата ОСОБА_2 права власності на вказаний автомобіль, а не дата набуття права користування кандидатом вказаним автомобілем. Це ж стосується і некоректно зазначеної в Деклараціях за 2019, 2020 роки вартості автомобіля марки Mazda 3 в розмірі 204 000 грн, яка була визначена станом на дату набуття права власності на цей автомобіль матір’ю кандидата, тобто станом на червень 2010 року.
156. Також Комісією встановлено, що в розділі 14 Декларації за 2022 рік Березовською І.В. зазначено інформацію про правочин позики (кредиту), який був укладений 21 січня 2021 року.
157. На вказане питання Березовська І.В. пояснила, що це є технічною помилкою. 21 січня 2021 року вона отримала позику в розмірі 384 000 грн на придбання автомобіля. На момент заповнення Декларації за 2022 рік вона мала на кінець звітного періоду фінансові зобов’язання на підставі укладеного 21 січня 2021 року кредитного договору, розмір яких перевищував 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року і зазначила про це в розділі 13 Декларації за 2022 рік. У 2022 році жодних правочинів позики або кредиту, сума яких перевищує 50 прожиткових мінімумів на 1 січня відповідного року вона не вчиняла.
158. Також Комісією встановлено, що в Деклараціях за 2015, 2017, 2018 роки у розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки»  Березовська І.В. зазначала суми грошових коштів, отриманих в кредит або за кредитною картою від банківських установ.
159. Кандидат пояснила, що на момент заповнення вказаних вище Декларацій за 2015, 2017, 2018 роки не було чітких роз’яснень від НАЗК стосовно таких коштів і вона помилково вважала, що кошти, отримані від банківських установ за кредитною картою або в кредит, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, необхідно декларувати в розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки».
160. Комісія приймає надані кандидатом пояснення та зауважує таке.
161. Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
162. Відповідно до підпункту 5 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
163. Відповідно пункту 18 Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
164. Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
165. Оцінюючи пояснення кандидата стосовно недоліків та помилок, допущених нею під час заповнення Декларацій, комісія виснує, що виявлені під час співбесіди недоліки та помилки демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків.
166. Водночас наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущених помилок та відсутність умислу в поданні неточних відомостей, однак враховується Комісією під час визначення балів.
167. У зв’язку з цим Комісія у складі колегії дійшла висновку про зменшення оцінки кандидата на 15 балів за показником «Сумлінність» та на 15 балів за показником «Чесність».
168. Також під час співбесіди з кандидатом обговорено  обставини, викладені у скарзі ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В., а також у зверненні ОСОБА_1 стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Березовської І.В., які надійшли безпосередньо до Комісії, а також у зверненні ОСОБА_1 до НАЗК, яке міститься в матеріалах досьє кандидата Березовської І.В.
169. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання досліджено також інші обставини та  інформацію стосовно Березовської І.В., враховано письмові пояснення кандидата та пояснення, надані нею під час співбесіди.
170. Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Березовської І.В. критеріям професійної етики та доброчесності.
171. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Березовська І.В. відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

172. За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Березовська І.В. набрала 696,10 бала.
173. З огляду на наявність Висновку ГРД питання про підтвердження здатності Березовської І.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Березовської Ірини Валеріївни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Березовська Ірина Валеріївна набрала 696,10 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Березовської Ірини Валеріївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                     Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                 Ярослав ДУХ

                                                                                                           Ігор КУШНІР

                                                                                                           Володимир ЛУГАНСЬКИЙ