Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Михайла ГОЛОВКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Головка Михайла Борисовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Головко Михайло Борисович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Головка М.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Головко Михайло Борисович, дата народження – ______________року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 1987 році Головко М.Б. закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе М.В. за спеціальністю «командна тактична, англійська мова».
У 1996 році кандидат закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста юриста.
У 2008 році Головко М.Б. закінчив Чернігівський державний технологічний університет за спеціальністю «фінанси» та здобув кваліфікацію спеціаліста з фінансів.
У 2010 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Чернігівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
У 2013 році Головко М.Б. здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук в Національній академії внутрішніх справ МВС України за спеціальністю «юридична психологія».
У 2015 році кандидату присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального права та правосуддя.
Головко М.Б. має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Головко М.Б. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
45,5 |
343 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
134 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
123,5 |
Отже, кількість балів, отриманих Головком М.Б. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Головка М.Б.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Управління Служба безпеки України у Чернігівській області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.
Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Головка М.Б. вимогам до кандидата на посаду судді.
За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.
Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Головка М.Б.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Головка М.Б. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
26 травня 2025 року Комісія звернулась до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.
09 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Головка М.Б. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 02 вересня 2025 року надійшов лист Головка М.Б., в якому повідомлено про те, що він скористався правом на відповідь. До листа долучено пояснення, надіслані на адресу Громадської ради доброчесності (далі – ГРД).
До Комісії 17 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 09 вересня 2025 року.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 17 вересня 2025 року № 32 дпс-1322/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до ректора Національного університету «Чернігівська політехніка» щодо надання інформації про професійні показники кандидата.
У відповідь на вказаний запит отримано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.
До Комісії 24 вересня 2025 року надійшли пояснення Головка М.Б. щодо обставин, викладених у висновку ГРД та копії відповідних документів.
Головку М.Б. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Головком М.Б. проведено 02 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставини, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:
1. Рішучість та відповідальність.
2. Безперервний розвиток.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Головком М.Б. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
||
|
особиста компетентність |
рішучість |
19 |
19 |
19 |
19 |
39 |
|
відповідальність |
||||||
|
безперервний розвиток |
20 |
20 |
20 |
20 |
||
За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:
1. Ефективна комунікація.
2. Ефективна взаємодія.
3. Стійкість мотивації.
4. Емоційна стійкість.
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетентністю, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Головком М.Б. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
9 |
10 |
9,67 |
39,34 |
|
ефективна взаємодія |
10 |
10 |
10 |
10 |
||
|
стійкість мотивації |
9 |
10 |
10 |
9,67 |
||
|
емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
10 |
||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.
Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Для оцінки відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.
При цьому істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії 17 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 вересня 2025 року, у якому, серед іншого, зазначено таке.
1. За результатами аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень ГРД встановлено, що у період з 16 вересня 2014 року до 22 вересня 2014 року до Солом’янського районного суду міста Києва Головком М.Б. подано 14 позовних заяв до Служби безпеки України (далі – СБУ) з однотипними вимогами.
ГРД звертає увагу Комісії, що більшість позовних заяв були відкликані самим позивачем. Зокрема, у п’яти справах заяви про відкликання подано 22 вересня 2014 року (ухвали постановлені 22 вересня 2014 року та 23 вересня 2014 року), у трьох справах – 24 вересня 2014 року (ухвали постановлені в період з 24 вересня 2014 року до 26 вересня 2014 року), а ще у трьох справах заяви подано до відкриття провадження (ухвали постановлені в період з 22 вересня 2015 року до 25 вересня 2015 року).
Єдиною справою, яка не була відкликана позивачем та в якій ухвалювались судові рішення – № 760/20485/14-а, у якій 24 вересня 2014 року суддею Українцем В.В. відкрито провадження. На офіційному вебпорталі «Судова влада України» відсутній звіт про авторозподіл цієї справи. Постановою від 03 листопада 2014 року у справі позов задоволено частково.
Кандидат пояснив, що у 2014 році з метою захисту права на отримання грошової допомоги при звільненні з органів СБУ уклав договір про надання правової допомоги з громадянином ОСОБА_1, який разом з колегами спеціалізувався на представництві інтересів колишніх військовослужбовців.
10 липня 2014 року Головко М.Б. надав нотаріальні довіреності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які здійснювали всі процесуальні дії від його імені. Особисто позови до Солом’янського районного суду кандидат не подавав, засідання не відвідував і заяв не відкликав, тому повідомити про обставини їх відкликання не може.
Стосовно справи № 760/20485/14-а постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року позов задоволено частково, однак відповідач виконав рішення лише в березні 2015 року. Надалі представники звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з органів СБУ на користь позивача інфляційних нарахувань в розмірі 31 092,81 грн, а також 3% річних. Рішенням позов задоволено частково, що залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
З огляду на роботу кандидата з вересня 2014 року на посаді завідувача кафедри Чернігівського технологічного університету він фізично не міг брати участь у судових процесах у місті Києві, тому й передав свої повноваження представникам.
Твердження ГРД про штучне відкликання позовів для визначення конкретного судді вважає безпідставними. За даними системи «ZakonOnline» 24 вересня 2014 року суддею Українцем В.В. позов було залишено без руху, а провадження відкрито лише 03 жовтня 2014 року. Жодних порушень законодавства кандидатом чи його представниками, на думку кандидата, не було.
Наголосив, що він особисто незнайомий із суддею Українцем В.В., його родичами чи іншими суддями Солом’янського районного суду міста Києва.
Дослідивши інформацію, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Комісією встановлено, що у вересні 2014 року Головко М.Б. звернувся до Солом’янського районного суду міста Києва з низкою позовних заяв до СБУ з однотипними вимогами про стягнення одноразової допомоги.
У таких справах позовні заяви були відкликані у спосіб подання заяви (клопотання) Головком М.Б. Про відкликання позовних заяв позивачем та підписання ним особисто відповідних заяв (клопотань) чітко зазначено в ухвалах Солом’янського районного суду міста Києва про повернення позовних заяв, зокрема:
- ухвала від 22 вересня 2014 року у справі № 760/19971/14-а;
- ухвала від 23 вересня 2014 року у справі № 760/19972/14-а;
- ухвала від 22 вересня 2014 року у справі № 760/19973/14-а;
- ухвала від 22 вересня 2014 року у справі № 760/19974/14-а;
- ухвала від 22 вересня 2014 року у справі № 760/19975/14-а;
- ухвала від 23 вересня 2014 року у справі № 760/19977/14-а;
- ухвала від 22 вересня 2014 року у справі № 760/19979/14-а;
- ухвала від 25 вересня 2014 року у справі № 760/20479/14-а;
- ухвала від 25 вересня 2014 року у справі № 760/20482/14-а;
- ухвала від 26 вересня 2014 року у справі № 760/20483/14-а;
- ухвала від 24 вересня 2014 року у справі № 760/20486/14-а.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України (у редакції від 02 березня 2014 року) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 27 квітня 2014 року) (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас досягнення зазначеного завдання ускладнюється наявністю такого явища, як зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві.
На момент звернення Головка М.Б з позовними заявами КАС України не містив поняття «зловживання процесуальними правами» чи принципу неприпустимості такого зловживання. Однак у частині другій статті 49 КАС України було передбачено обов’язок осіб, які беруть участь у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.
Положення про заборону зловживання правами містяться і в міжнародних актах. Так, стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод окреслює заборону зловживання правами.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що право на суд і право на доступ до суду не є абсолютними, права можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Обмеженням доступу до правосуддя може стати визнання зловживанням таких дій, як подання клопотання, заяви, скарги, запитів на витребування доказів тощо.
На сьогодні КАС України передбачає, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, може визнаватись зловживанням процесуальними правами. Подання позивачем у короткий проміжок часу кількох однотипних позовів до одного й того самого відповідача свідчить про недобросовісну поведінку та можливі маніпуляції процесуального характеру.
На думку Комісії, негативно характеризує кандидата також й та обставина, що у своїх письмових та усних поясненнях він заперечував подання позовних заяв та заяв про їх відкликання.
Водночас такі твердження спростовуються ухвалами Солом’янського районного суду міста Києва, дослідженими Комісією.
Відповідно до підпункту 6 пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24), кандидат на посаду судді відповідає показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо, зокрема, але не виключно, дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Дослідивши встановлені обставини, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила, що поведінка кандидата не свідчить про його невідповідність Єдиним показникам, однак є підставою для зниження кількості балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.
2. У розділах 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларації) за 2022–2024 роки фактичним місцем проживання кандидата зазначено: місто Київ, АДРЕСА_1.
Водночас у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» цих Декларацій кандидат не зазначає права користування об’єктом за фактичним місцем проживання.
Під час співбесіди кандидат підтвердив, що фактично проживає за адресою, вказаною в розділі 2.1 Декларацій за 2022–2024 роки. Пояснив, що не вважав за необхідне відображати зазначену квартиру в розділі 3, оскільки інформація про його місце проживання вже міститься в розділі 2.1 Декларацій.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на дату подання декларацій) у Декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 листопада 2023 року дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в Декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та Декларації кандидата на посаду). Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування / членів його сім’ї сукупно протягом не менше ніж половину днів упродовж звітного періоду, то він повинен бути відображений у Декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено у звітному періоді.
Дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду). Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування / членів його сім’ї сукупно протягом не менше ніж половину днів упродовж звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено у звітному періоді.
Водночас у Деклараціях за 2022–2024 роки кандидат не зазначив право користування квартирою за задекларованим місцем фактичного проживання: місто Київ, АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, однак критично оцінює пояснення кандидата та вважає, що останній не вжив достатніх заходів для підтвердження підстав недекларування об’єкта нерухомості за місцем фактичного проживання. У зв’язку з цим Комісія у складі колегії дійшла висновку, що описане порушення є підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «Сумлінність» на 15 балів.
3. Під час співбесіди з кандидатом Комісією обговорено низку обставин, що стосуються здійснення Головком М.Б. адвокатської діяльності.
Так, встановлено, що Головко М.Б. у період з 2012 року до 2018 року здійснював адвокатську діяльність переважно у кримінальних справах.
Під час співбесіди кандидат посилався, зокрема, на участь як адвоката в конкретній справі, яка розглядалася у 2016–2018 роках. Кандидат повідомив, що у період здійснення адвокатської діяльності перебував на системі оподаткування як самозайнята особа та сплачував єдиний соціальний внесок. На сьогодні адвокатської діяльності не здійснює, але й підстави для зупинення, на переконання кандидата, відсутні.
На запитання головуючого про причини декларування нульового доходу в податкових деклараціях про майновий стан і доходи кандидат надав непослідовні пояснення: спочатку зазначив, що частково отримував дохід, а частково здійснював діяльність безоплатно, згодом стверджував, що адвокатська діяльність була неприбутковою.
Згідно з аналізом відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи Головка М.Б., встановлено, що у 2013 році сума доходу становила 2 742,99 грн, у 2014 році – 3 742,99 грн, а у 2015–2018 роках – 0 грн (ознака доходу «888 - Податкова декларація про майновий стан і доходи»).
Під час співбесіди головуючим також поставлені питання щодо відсутності в розділі 6 «Досвід діяльності адвоката» Анкети кандидата на посаду судді інформації про заняття адвокатською діяльністю. Натомість кандидатом проставлено відмітку «відсутній».
Кандидат своєю чергою пояснив, що вважав достатнім свій науковий стаж для участі в конкурсі та не бачив необхідності зазначати досвід адвокатської діяльності.
Також на співбесіді кандидат повідомив, що брав участь у конкурсі на посаду судді у 2019 році та підтвердив, що не зазначив про таку обставину в Анкеті кандидата на посаду судді, оскільки конкурс був скасований.
Так, у розділі 12 «Опитувальник кандидата на посаду судді» Анкети кандидата на посаду судді на питання «У яких конкурсах (доборах, процедурах переведення) на зайняття яких посад Ви брали участь, а також результати такої участі?» кандидат зазначив: «Не брав участі в конкурсах на зайняття посад».
У тому ж розділі кандидат підтвердив, що відсутня інша інформація, яка може бути корисною Комісії і не охоплюється змістом Анкети кандидата на посаду судді.
Комісія зауважує, що зазначені вище відомості та пояснення кандидата є непослідовними та взаємосуперечливими.
Відповідно до пунктів 14, 18 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику чесність.
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі,
конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку, що під час співбесіди кандидат надав непослідовні пояснення щодо отримання доходів у період здійснення адвокатської діяльності, а також не зазначив відповідні відомості в анкеті, що може свідчити про неповноту наданої інформації та є підставою для зниження кількості балів за критерієм доброчесності на 15 балів за показником «Чесність».
Окрім цього, у засіданні обговорені й інші обставини, відображені у висновку ГРД. Із урахуванням власної оцінки Комісія дійшла висновку, що за своїм характером такі обставини не впливають ні на висновок про відповідність критерію, ні на кількість балів кандидата за досліджуваними критеріями, а це означає, що необхідність їх детального аналізу в цьому рішенні відсутня.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів, тому Комісія виснує, що Головко М.Б. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
45,5 |
343 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
134 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
123,5 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
19 |
39 |
|
безперервний розвиток |
20 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
9,67 |
39,34 |
|
ефективна взаємодія |
10 |
||
|
стійкість мотивації |
9,67 |
||
|
емоційна стійкість |
10 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
255 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
676,34 |
Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з підпунктом 58.17 пунктом 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Головка М.Б. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Головко Михайло Борисович набрав 676,34 бала.
2. Питання про підтвердження здатності Головка Михайла Борисовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
