Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Олени ЦАРІКОВОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посада судді апеляційного адміністративного суду Царікової Олени Василівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
- Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.
- Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
- До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Царікова Олена Василівна як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Так, Указом Президента України «Про призначення суддів» від 23 травня 2013 року № 302/2013 Царікову О.В. призначено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на п’ять років; Указом Президента України «Про призначення суддів» від 15 березня 2019 року № 75/2019 Царікову О.В. призначено на посаду судді цього суду.
- Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Царікову О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі як таку, що в порядку та строки, визначені Комісією, подала всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
- Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Визначено, що Царікова О.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 136 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Царікова О.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 43,4 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
- Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Царікова О.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду отримала 117 балів; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 296,4 бала; допущено Царікову О.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.
- Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
- Пунктом 3 частини четвертої статті 793 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Царікової О.В.
- На адресу Комісії 12 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Царікової О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
- До Комісії 20 травня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Царікової О.В. критеріям доброчесності та професійної етики в новій редакції.
- Комісією у складі Першої палати 20 травня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Царіковою О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновки ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
- Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.
- В основу висновку ГРД, затвердженого 20 травня 2025 року, покладено такі аргументи.
- Кандидат свавільно встановлювала обмеження в реалізації права на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань, наприклад, необмеженому колу осіб і (або) на тривалий час і (або) щодо необмеженого місця; кандидат ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами; кандидат ігнорувала практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
- У 2013 році Царіковою О.В. ухвалено рішення в справі № 804/11294/13-а, яким задоволено позов Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради до Дніпродзержинської міської організації політичної партії ВО «Свобода» про обмеження права на мирні зібрання.
- Ураховуючи, що представники політичної партії повідомили про свої наміри заздалегідь, а також те, що в позивача та представників правоохоронних органів не було підстав вважати, що заплановане зібрання матиме характер масових заворушень або сприятиме вчиненню злочинів, ГРД висловила сумнів, що такий спосіб обмеження реалізації права на мирні зібрання насправді переслідував законну мету.
- Крім зазначених обставин, 29 липня 2019 року ГРД затвердила висновок про невідповідність судді, кандидата на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності Царікової О.В. критеріям доброчесності та професійної етики у зв’язку з такими обставинами.
- У пункті 5 декларацій доброчесності судді, поданих кандидатом за 2016–2018 роки, вказано, що нею своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у якій зазначено достовірні відомості.
- Згідно з даними суддівського досьє у 2010 році між Царіковою О.В. та її чоловіком розірвано шлюб. Водночас у період з 2014 року до 2017 року кандидат здійснила 13 спільних поїздок за кордон із колишнім чоловіком до курортних або туристичних місць. Крім того, у 2014 році кандидат видала довіреність на розпорядження належною їй квартирою в місті Києві колишньому чоловіку, з яким вже понад три роки не перебувала в шлюбі.
- ГРД стверджує, що має вагомі підстави вважати розлучення у 2010 році фіктивним, а Царікова О.В. протягом тривалого часу вносила недостовірні відомості до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо складу власної сім’ї та належного членам родини майна, а відтак і до декларацій доброчесності судді за відповідні роки.
- Кандидат на посаду судді безпідставно не задекларувала своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом, дохід або значно занизила його обсяг і (або) вартість.
- Царікову О.В. з 2013 року призначено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік, а також у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2016 роки нею не зазначено жодного помешкання в місті Дніпро. Єдиним задекларованим об’єктом нерухомості є належна кандидату на праві власності квартира в місті Києві. Ураховуючи, що відстань між Києвом та Дніпром становить більше 450 км, малоймовірно, що Царікова О.В. протягом тривалого часу жила в місті Києві та щодня їздила на роботу до міста Дніпро. Лише у 2017 році Царіковою О.В. задекларовано право користування квартирою в місті Дніпро на безоплатній основі.
- Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використаною під час оцінювання.
- Під час дослідження змісту дисертації Царікової О.В. «Адміністративно-правові засади державного контролю за діяльністю банків в Україні» ГРД виявила наявність факту самоцитування (сторінки 168–174) з її статті «Нормативно-правові аспекти взаємодії Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вітчизняній системі гарантування вкладів», а також використання робіт інших авторів без посилання на них (сторінки 10–24 та 70–71 дисертації).
- Джерела права та їх застосування.
- Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
- Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
- Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
- Пунктом 571 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
- Пунктом 2 частини першої статті 792 Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 цього Закону.
- Відповідно до вимог частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
- Частиною четвертою статті 793 Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
- На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
- Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
- Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
- За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Частиною п’ятою статті 793 Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
- Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
- Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
- компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
- професійна етика;
- доброчесність.
- Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
- З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
- Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
- Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
- Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
- Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
- Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
- Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
- Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
- Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
- Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
- Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
- Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
- Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
- Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженому рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
- Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
- Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критерієм доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
- Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
- Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
- Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
- Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
- Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
- Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
- Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
- Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
- Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
- Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
- Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
- Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Царіковій О.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої компетентності.
- Кандидатом 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.
- Так, щодо відповідності критеріям рішучості та відповідальності Царікова О.В. зазначила таке.
- На думку кандидата, її рішучість виявляється у здатності щоденно самостійно, за власним переконанням та відповідно до норм чинного законодавства приймати відповідальні рішення в кожній конкретній справі виважено та вчасно, попри значне навантаження. Наприклад, протягом 2024 року на розгляді кандидата перебувало 1 415 справ та матеріалів, з яких у 1 104 справах ухвалено судові рішення. Кандидат вдумливо та самостійно вирішує робочі завдання, має власний погляд на певну проблематику, здатна аргументовано її відстоювати. На думку Царікової О.В., їй притаманне не тільки критичне та аналітичне, але й креативне мислення.
- У поясненнях кандидат вказала, що готова нести відповідальність за кожне ухвалене нею судове рішення та своїм основним обов’язком вважає правильне вирішення спору за результатами вивчення та аналізу матеріалів справи. Царікова О.В. приймає рішення та виконує професійні обов’язки з розумінням повної особистої відповідальності.
- Також кандидат зазначила, що рішучість, наполегливість, досвід та особисті якості допомагають їй у професійній діяльності судді. Усвідомлюючи власну відповідальність за підтримання авторитету правосуддя, кандидат завжди вчасно подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації доброчесності та родинних зв’язків судді.
- Під час оцінювання Царікової О.В. за показником відповідальності Комісією обговорено з нею питання несвоєчасності надсилання рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР). Кандидат підтвердила, що наразі такий недолік присутній в її роботі, втім строки прострочення незначні та зумовлені істотним судовим навантаженням. Також пояснила це власним детальним підходом до написання рішень, підготовка деяких із проєктів інколи вимагає одного – двох днів роботи. Проте ретельне опрацювання та викладення в рішенні усіх обставин справи та аргументів є вимогою Царікової О.В. до самої себе та власної роботи.
- Досліджуючи це питання, Комісією проаналізовано статистичні показники роботи кандидата на посаді судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду та встановлено, що, зокрема, у 2017 році Царіковою О.В. розглянуто 792 справи та матеріали, кількість судових рішень, надісланих до ЄДРСР з порушенням строків, – 778, тобто майже всі. Водночас протермінування надсилання деяких рішень становить від одного до п’яти днів, але чималу кількість направлено із затримкою у 55, 85, 100 днів тощо. Аналогічна проблема простежується протягом усього подальшого періоду роботи і дотепер та вочевидь має системний характер.
- Кандидат в засіданні пояснила, що окрім надмірного навантаження негативний вплив на строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень мала плинність кадрів її суддівського офісу, через що значний обсяг роботи доводилось виконувати самостійно. Також протягом 2022–2024 років ситуація істотно ускладнювалась постійними перебоями в постачанні електроенергії, через що ЄДРСР ставав недоступним, та повітряними тривогами.
- Царікова О.В. повідомила, що приділяє дуже велику увагу своєчасності розгляду справ, тому, проголошуючи в судовому засіданні скорочене рішення, прагне аби сторони якнайшвидше були обізнані щодо результату вирішення спору, проте не завжди є можливість у десятиденний строк викласти повне рішення та направити його до ЄДРСР.
- Комісія зауважує, що недоліком такого підходу кандидата є те, що без повного тексту судового рішення сторона не завжди може зрозуміти мотиви суду та визначити для себе, чи має вона намір його оскаржувати, що прямо позначається на строках відновлення порушеного права. Встановлені помилки враховано Комісією шляхом зменшення кількості балів, визначених за результатами оцінювання кандидата за критерієм особистої компетентності.
- Наприклад, аналізуючи випадки перевищення строків надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень, постановлених у березні 2025 року за результатами розгляду типових для адміністративної юрисдикції пенсійних спорів, Комісія встановила таке:
- Царіковою О.В. 10 березня 2025 року ухвалено судове рішення, повний текст якого складено того ж дня; дата направлення до ЄДРСР – 01 травня 2025 року; дата забезпечення надання загального доступу – 05 травня 2025 року.
- Царіковою О.В. 12 березня 2025 року ухвалено рішення, повний текст якого складено того ж дня та яке набрало законної сили 15 квітня 2025 року; дата внесення до ЄДРСР – 05 травня 2025 року; дата забезпечення повного доступу для сторін – 07 травня 2025 року. За цей день ухвалено ще два рішення, направлені в такі самі строки.
- Зазначення датою складення повного тексту судового рішення дату його ухвалення безпосередньо впливає на строки апеляційного оскарження цього рішення. У такому разі учасник справи вимушений звертатись за поновленням строку на апеляційне оскарження. Комісія наголошує, що можливість оскаржити судове рішення є аспектом питання доступу до правосуддя.
- На запитання члена Комісії, чи не покладає така поведінка суду надмірного тягаря на сторону спору, кандидат не надала інших пояснень, ніж викладені у пунктах 60–61 цього рішення.
- Оскільки дотепер Царіковою О.В. не вживалось дієвих заходів для корегування власного підходу до організації роботи та виправлення недоліків, що мають істотний вплив на права сторін, Комісія доходить висновку, що кандидат не повною мірою усвідомлювала особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки. Це впливає на її оцінку за критерієм особистої компетентності.
- Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку кандидат зазначила, що приділяє значну увагу особистому та професійному самовдосконаленню.
- У 2018 році Царікова О.В. захистила дисертацію за спеціальністю «Адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне право», здобувши науковий ступінь кандидата юридичних наук.
- Протягом 2022–2023 років Царікова О.В. навчалась в Університеті імені Миколаса Ромеріса (Вільнюс, Литва) за річною очною програмою підготовки магістрів права «Медіація», яку успішно завершила, отримавши диплом. У квітні 2025 року отримала свідоцтво Міністерства освіти і науки України про визнання в Україні іноземного документа про освіту № N-3575-25.
- Також кандидат протягом п’яти років брала участь у курсах, тренінгах та круглих столах, організованих проєктами ЄС. Вона як викладач-тренер Національної школи суддів України долучалась до розробки тренінгів: «Особливості провадження у справах щодо охорони довкілля», «Розгляд спорів щодо публічних закупівель адміністративними та господарськими судами», «Закон України «Про адміністративну процедуру» та його вплив на здійснення адміністративного судочинства». Царікова О.В. входить до складу розробників дистанційного курсу Національної школи суддів України «Розгляд спорів щодо публічних закупівель. Застосування процесуальних положень в адміністративному судочинстві під час розгляду справ з публічних закупівель».
- Наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року Царікова О.В. залучена суддею-наставником до процесу стажування кандидатів на посаду судді.
- У письмових поясненнях кандидат вказала, що, засвоївши основи медіації та зіштовхнувшись у своїй роботі з конфліктними ситуаціями, зрозуміла необхідність навчання в магістратурі за спеціальністю «Психологія», тому в 2025 році успішно закінчила Університет імені Альфреда Нобеля, здобувши повну вищу освіту за вказаним напрямом. Царікова О.В. має публікацію за результатами наукового дослідження «Розвиток лідерства майбутніх фахівців – вимога сьогодення».
- Кандидат відзначила, що одним з пріоритетів її розвитку в напрямі наукової роботи є, зокрема, вивчення проблеми лідерства у фаховому середовищі, підготовка публікацій за отриманими результатами, у тому числі англійською мовою. Також важливим завданням із саморозвитку вважає участь у проєктах юридичного спрямування, вдосконалення володіння англійською та іншими іноземними мовами.
- Царікова О.В. регулярно проходить навчання в Національній школі суддів України (далі – НШСУ).
- Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії |
Середній бал |
Бал за критерій |
||||
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
12 |
17 |
10 |
10 |
12 |
11,33 |
27,67 |
Безперервний розвиток |
16 |
19 |
17 |
15 |
16 |
16,33 |
- Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 27,67 бала, що є нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно виснує, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.
- Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
- Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
- Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
- Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
- Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
- Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
- У письмових поясненнях, надісланих кандидатом до Комісії 29 квітня 2025 року, Царікова О.В. вказала, що вважає якість комунікації одним з провідних чинників професійної діяльності судді, тому самостійно вивчає психологічні публікації з питань комунікації та ефективного застосування навичок soft skills (м’які навички) у спілкуванні у фаховому середовищі.
- Царікова О.В. зауважила, що в професійній діяльності розрізняє внутрішню комунікацію (робота з помічником судді та секретарем судового засідання, колегами) та зовнішню (учасники судового процесу, громадськість). Задля досягнення порозуміння з помічником судді, секретарем судового засідання, колегами кандидат застосовує комунікативні прийоми рефлексії, емпатії, казуальної атрибуції, ідентифікації тощо.
- На співбесіді Царікова О.В. зазначила, що під час внутрішньої комунікації прагне зберігати дружні взаємовідносини з колективом свого суддівського офісу, залишаючись вимогливою до результатів роботи. Зауваження доносить не у жорсткій формі, намагаючись запобігти конфліктам.
- Кандидат зазначила, що відпрацьовує здатність обґрунтовувати свої рішення логічними та переконливими аргументами шляхом моделювання комунікативних ситуацій напередодні публічних виступів, які заздалегідь ретельно готує. Прагне чітко, системно та послідовно доносити свою позицію, враховуючи особливості аудиторії (колеги, громадськість) та підтримувати постійний зворотній зв’язок зі слухачами, роз’яснюючи недостатньо зрозумілі аргументи.
- Протягом 2021 року Царікова О.В. як викладач-волонтер лекцій для літніх людей брала участь у соціально-освітньому проєкті Університет третього віку «Протон».
- Надаючи письмові пояснення стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії, кандидат відзначила власну здатність організувати співпрацю з колегами для вирішення складних і суперечливих випадків. Царікова О.В. є прихильником командної роботи та вважає себе спроможною виконувати роль лідера і партнера для досягнення спільних цілей. При вирішенні робочих суперечок завжди застосовує конструктивні шляхи, такі як публічне обговорення під час зборів, долучення експертної думки, поглиблене вивчення предмету спору тощо.
- Вміння і навички попередження і залагодження міжособистісних конфліктів кандидат здобула як у межах професійного досвіду, так і в результаті навчання за освітньою програмою «Медіація». Царікова О.В. ставить перед собою завдання дотримуватись вимог професійно-комунікативної культури, поважати всіх, з ким взаємодіє, толерантно ставитись до позицій, що відрізняються від її поглядів.
- Стосовно стійкості власної мотивації до виконання професійних обов’язків судді кандидат у письмових поясненнях зауважила, що суддівську професію обрала усвідомлено і без вагань, оскільки останніми десятиріччями спостерігається суттєве підвищення ролі фаху юриста у громадянському суспільстві, яке розбудовується в Україні та відповідає європейським цінностям правової держави.
- Розпочавши свою роботу в судовій системі з посади секретаря судового засідання, помічника судді першої інстанції, надалі – помічника судді касаційної інстанції, Царікова О.В. чітко розуміла власний обов’язок кожного дня робити все для розбудови судової системи, покращення її роботи.
- У процесі роботи професійна мотивація лише посилилась, кандидат переконалася у тому, що суддівська праця поєднує суспільну цінність з її власними переконаннями верховенства літери закону як основи реалізації засад справедливості та злагоди.
- Багаторічний досвід роботи на посаді судді першої інстанції, освіта, здобута як в Україні, так і за кордоном, є надбанням, яке кандидат прагне використовувати в новому вимірі правозастосовної практики, розширювати шляхом пізнання нових методів для захисту фундаментальних прав учасників судового процесу та забезпечувати розбудову справедливого правосуддя в Україні.
- Царікова О.В. відзначила, що отримує стійке задоволення, відстоюючи верховенство права, особливо коли це пов’язано з викликами та складнощами, які вдається подолати. Відчуває себе потрібною людям у їхніх життєвих колізіях, любить професійне спілкування, обговорення складних випадків у роботі та вирішення суперечливих питань. Кандидат у письмових поясненнях зауважила, що це є тими сторонами професії, що дають їй натхнення.
- Прагнення професійного зростання, вибудови власної професійної траєкторії, бажання бути корисною для суспільства, якнайшвидшого зупинення російської агресії мотивувало Царікову О.В. взяти участь в конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду.
- На переконання кандидата, її досвід, знання, вміння, навички, особисті якості, життєві принципи допоможуть у роботі на посаді судді апеляційної інстанції, а безпосередня діяльність буде спрямована на здійснення справедливого правосуддя, захист та відновлення порушених прав громадян для того, аби завдяки наполегливій роботі наша держава не тільки перемогла ворога, але й посіла почесне місце серед інших європейських правових держав.
- Стосовно емоційної стійкості Царікова О.В. повідомила, що має здорову нервову систему, яка дозволяє бути емоційно виваженою в напружених умовах роботи на посаді судді. Для швидкого відновлення емоційної рівноваги у стресових ситуаціях та під психологічним тиском застосовує прийоми самонавіювання, аутогенного тренування, переключення з емоційно негативних подразників на діловий підхід до вирішення проблеми.
- Кандидат пояснила, що для відновлення від стресу у свій особистий час відвідує мистецькі виставки, театр, подорожує, переключається на інші види діяльності: зайняття самоосвітою, читання художньої літератури, малювання, догляд за квітами, гра на фортепіано. Також долати стрес допомагає підтримка батьків, рідних та друзів. Царікова О.В. підкреслила, що у стресовій ситуації опановує себе та будь-які рішення приймає виважено та відповідально, не зважаючи на подразники.
- Комісія зауважує, що оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
- Водночас кандидат під час співбесіди не продемонструвала здатності чітко та структуровано доносити свою позицію, обґрунтовувати свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами, здатність відстоювати свою позицію та впливати на думку інших, впевнено та переконливо виступати перед аудиторією.
- Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії |
Середній бал |
Бал за критерій |
||||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
7 |
8 |
6 |
5 |
8 |
7 |
30 |
Ефективна взаємодія |
7 |
7 |
6 |
4 |
6 |
6,33 |
||
Стійкість мотивації |
7 |
9 |
8 |
8 |
9 |
8,33 |
||
Емоційна стійкість |
10 |
9 |
7 |
7 |
9 |
8,33 |
- На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 30 балів, що є нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала, а тому Комісія доходить висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
- Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
- Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
- Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
- Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.
- У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Царікової О.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Царікова О.В. не притягувалася.
- При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
- Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Царікової О.В. було досліджено суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді), висновки ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
- Оцінюючи відповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики за показником сумлінності, Комісією, зокрема, досліджено показники роботи Царікової О.В. на посаді судді.
- Так, у 2017 році розглянуто 792 справи та матеріали, направлено до ЄДРСР із порушенням строків надсилання – 778; у 2018 році кількість розглянутих справ та матеріалів – 333, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 152; у 2019 році розглянуто 355 справ та матеріалів, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 135; у 2020 році розглянуто 665 справ та матеріалів, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 275; у 2021 році розглянуто 981 справу та матеріал, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 703; у 2022 році розглянуто 549 справ та матеріалів, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 399; у 2023 році розглянуто 954 справи та матеріали, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 677, у 2024 році розглянуто 1 104 справи та матеріали, направлено до ЄДРСР із порушенням строків – 674.
- Ураховуючи системність порушення строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР, тривалість строків такого прострочення (у деяких випадках більше 200 днів), Комісія одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів та за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.
- У пункті 1 висновку ГРД, що надійшов до Комісії 12 травня 2025 року, зазначено, що Царікова О.В., не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення. У висновку ГРД в новій редакції, що надійшов до Комісії 20 травня 2025 року, вказаний пункт виключено. Втім, Комісія вважає за необхідне дослідити викладені в цьому пункті обставини під час співбесіди.
- Так, згідно з даними суддівського досьє Царікова О.В. з 09 лютого 2015 року до 10 березня 2015 року проходила навчання в місті Києві, проте у цей період нею постановлено 162 судові рішення; під час навчання у грудні 2020 року кандидат постановила 29 рішень, а загалом протягом роботи на посаді судді нею ухвалено більше 200 рішень під час проходження навчання.
- Кандидат пояснила, що з 2015 року НШСУ впроваджено проведення дистанційних курсів через навчальні платформи в мережі «Інтернет». Порядок проходження таких курсів передбачає доступ до відеозаписів лекцій та виконання завдань, що надає можливість навчатися у зручний, зокрема, позаробочий час. Царікова О.В. протягом робочого дня здійснювала правосуддя, а навчання проходила ввечері.
- На запитання щодо ставлення кандидата до необхідності проходження регулярного навчання в НШСУ Царікова О.В. відповіла, що бачить в цьому можливість отримання нових знань та обмін досвідом. Тому, кандидат вкладає особисті зусилля для розвитку цього напряму, викладаючи в НШСУ.
- Царікова О.В., ознайомившись із висновком ГРД, надала такі письмові пояснення стосовно ухвалення постанови в справі № 804/11294/13-а, якою задоволено позов про обмеження права на мирні зібрання.
- Постановою від 22 серпня 2013 року обмежено Дніпродзержинській міській організації політичної партії ВО «Свобода» проведення масового заходу шляхом заборони проведення масового заходу 23 серпня 2013 року з 9 год 00 хв до 11 год 30 хв на площі Дзержинського та 24 серпня 2013 року з 9 год 00 хв до 10 год 00 хв біля пам’ятника Т.Г. Шевченку на проспекті Пеліна у м. Дніпродзержинську з нагоди відзначання Дня Незалежності України (встановлення наметів, банерів, інформаційних стендів, партійних прапорів, а також прапорів УПА, розповсюдження газет і інформаційних листівок ВО «Свобода»).
- У мотиваційній частині рішення викладено обставини, за яких суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом обмеження проведення заявленого відповідачем масового заходу в частині часу його проведення: необхідність забезпечення громадського порядку, здійснення інших організаційних заходів щодо захисту громадян, неможливість визначення остаточної кількості учасників масового заходу. Також судом враховано, що проведення урочистих заходів було заплановано позивачем заздалегідь та затверджено згідно з розпорядженням міського голови Дніпродзержинської міської ради від 05 червня 2013 року № 147-р «Про відзначення в місті у 2013 році 17-ї річниці Конституції України, Дня Державного Прапора України та 22-ї річниці незалежності України».
- Переглядаючи постанову від 22 серпня 2013 року в справі № 804/11294/13-а суд апеляційної інстанції констатував, що судом першої інстанції об’єктивно, повно і всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосовано до правовідносин, що виникли між сторонами, релевантні норми права, зроблені висновки відповідають фактичним обставинами справи та підтверджуються зібраними доказами. Отже, рішення суду першої інстанції прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, відтак його залишено без змін.
- Ухвалюючи вказане рішення, Царіковою О.В. ураховано усталену на час розгляду справи судову практику, зокрема рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2007 року в справі «Букта та інші проти Угорщини».
- Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні констатував, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
- ЄСПЛ у справі «Букта проти Угорщини» виснував про необхідність завчасного повідомлення стосовно проведення масових заходів із метою координації діяльності поліції з іншими державними органами, перерозподілу поліцією своїх ресурсів, забезпечення наявності пожежних команд, звільнення території від транспортних засобів.
- Аналізуючи обставини ухвалення Царіковою О.В. рішення в справі № 804/11294/13-а, ГРД зауважила, що нею не було враховано практику ЄСПЛ, зокрема рішення від 29 червня 2006 року в справі «Олінгер проти Австрії».
- Кандидат у поясненнях вказала, що, на її переконання, обставини в справі «Олінгер проти Австрії» не є подібними до обставин справи № 804/11294/13-а. Окрім того, за інформацією з ЄДРСР це рішення не застосовувалось у судовій практиці до 2020 року.
- Царікова О.В. також повідомила, що ухвалене нею рішення не було жодним чином політично вмотивованим і приймалося без будь-якого тиску. Також кандидат підкреслила, що вказане рішення жодним чином не стосується подій, що відбувались під час Революції Гідності, адже ним обмежено проведення заявленого відповідачем масового заходу в частині часу його проведення.
- У контексті обставин, що склалися під час кваліфікаційного оцінювання Царікової О.В. в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, необхідно згадати, що однією із гарантій незалежності судді при здійсненні правосуддя є обмеження оцінки мотивів та підстав ухвалення судових рішень поза процедурою їх процесуального перегляду.
- У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зауважено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
- Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
- Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.
- Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Відтак у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду є поведінка цього кандидата під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань адміністративного судочинства.
- На запитання уповноваженого представника ГРД, у чому Царікова О.В. вбачала ризик присутності представників партії ВО «Свобода» з власною символікою під час відзначення в місті пам’ятних дат, кандидат пояснила, що того дня було також заплановано вшанування загиблих та покладення квітів, тому намети, лозунги та активність з розповсюдження газет і інформаційних листівок була б недоречною. Додатковим аргументом для Царікової О.В. стало те, що представники міської влади у листі до ВО «Свобода» запропонували доєднатись до запланованого відзначення пам’ятних дат, а після того проводити власний захід.
- Відповідаючи на запитання члена Комісії, чи змінилось її ставлення чи підхід до вирішення спорів щодо обмеження права на мирні зібрання, Царікова О.В. відповіла, що, розглядаючи зазначений спір зараз, вона ухвалила б інше рішення. Втім, кандидат під час співбесіди не змогла чітко пояснити, з яких мотивів змінила погляд на обставини розглянутої неї справи.
- Стосовно умисного повідомлення недостовірних (у тому числі неповних) відомостей у декларації доброчесності судді кандидат пояснила таке.
- Після розірвання шлюбу у 2011 році в неї відсутні взаємні права та обов’язки з колишнім чоловіком, втім залишились дружні, людські стосунки, оскільки вони прожили разом понад сім років. Поїздки до курортних та туристичних місць відбувались з компанією друзів, яка сформувалась з часів навчання у вищому навчальному закладі, до якої входить колишній чоловік Царікової О.В. Подорожі спільною компанією дозволяли зменшити витрати завдяки розподілу вартості проживання, екскурсій, оренди транспорту тощо між усіма, хто подорожував.
- Стосовно довіреності на розпорядження належною кандидату квартирою в місті Києві, виданої колишньому чоловіку, Царікова О.В. зазначила, що протягом 2014 року виникла необхідність у переукладенні договорів з надання послуг з обслуговування будинку та інших комунальних послуг, а також у присутності власників квартир на зборах з питання створення організації співвласників багатоквартирного будинку.
- Через неможливість відвідувати місто Київ у робочі дні для вирішення побутових питань щодо вказаного майна кандидат видала довіреність колишньому чоловіку, який проживав у Києві. У тексті довіреності вказано, що її видано для представництва інтересів у відповідних органах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, у тому числі в органах технічної інвентаризації, у відповідному підрозділі Укрдержреєстру територіальних органів Міністерства юстиції України, нотаріату, органах житлово-комунального господарства, у будь-яких експертних організаціях, в органах державної влади та місцевого самоврядування, у підприємствах газопостачання, теплопостачання, водопостачання, електропостачання, органах зв’язку та інших комунальних службах, з усіх без винятку питань, що стосуються Царікової О.В. як власниці квартири. Кандидат відмітила, що строк зазначеної довіреності закінчився 03 лютого 2017 року.
- Водночас Комісією встановлено, що у Єдиному реєстрі довіреностей в розділі «Додаткові відомості» щодо досліджуваної довіреності зазначено «На передачу в оренду квартири». Царікова О.В. пояснила, що не здавала належну їй в місті Києві квартиру, а довіреність було видано колишньому чоловіку лише для цілей, вказаних у її тексті.
- Згідно з декларацією особи, уповноважено на виконання функції держави або місцевого самоврядування, поданою колишнім чоловіком Царікової О.В. у 2021 році, ним у березні 2017 року було придбано квартиру в місті Дніпро. Кандидат пояснила, що не має стосунка до цієї квартири, ймовірно, ця угода пов’язана з тим, що батьки колишнього чоловіка проживають у Дніпрі.
- Комісією досліджено наявні в матеріалах суддівського досьє пояснення Царікової О.В. щодо обставин відчуження автомобіля марки «Ford Focus», подані нею до Комісії у вересні 2018 року. До пояснень додано підтверджувальні документи, отримані від батьків колишнього чоловіка кандидата. На запитання члена Комісії, чи підтримувала Царікова О.В. з ними стосунки, кандидат відповіла, що підтверджувальні документи були надані на її прохання.
- Оцінюючи надані кандидатом усні та письмові пояснення, Комісія вважає їх таким, що не в повній мірі спростовують сумнів щодо відсутності взаємних прав та обов’язків з колишнім чоловіком. Тому Комісія одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показниками «чесність».
- Стосовно незазначення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2014–2016 роки жодного житла за місцем роботи, яке б належало кандидату на праві власності або користування, Царікова О.В. надала такі письмові пояснення.
- З моменту призначення на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду та протягом 2014 року кандидат тимчасово проживала в квартирі своїх друзів у місті Дніпро. Оскільки жодних прав на це майно в неї не виникло, ці відомості не було відображено в декларації за 2014 рік.
- На офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) на запитання «Чи слід декларувати майно, якщо суб’єкт декларування користувався ним упродовж року, але станом на 31 грудня вже не користується?» містилось роз’яснення, згідно з яким більшість об’єктів декларування (а саме: нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов’язання, членство в громадських об’єднаннях або входження до їхніх органів) декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду. Наприклад, при поданні щорічної декларації, якщо зазначені об’єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володінні, користуванні або власності суб’єкта декларування або члені його сім’ї, то вони не повинні відображатися в декларації, навіть якщо вони перебували на такому праві упродовж певного часу в звітному періоді.
- Царікова О.В. пояснила, оскільки станом на 31 грудня 2015 року вона вже не користувалась житлом, у якому проживала протягом 2015 року, то відповідно до викладених вище роз’яснень НАЗК у декларації за 2015 рік не вказувала відомості про таке майно. Аналогічна ситуація мала місце у 2016 році.
- У зв’язку з окупацією Донбасу більшість мешканців регіону була змушена переїхати до Дніпропетровської області, через що в цей період було складно орендувати будь-яке житло в місті Дніпро. Кандидат протягом 2015–2016 років шукала житло, розташоване максимально близько до роботи, тому протягом 2016 року неодноразово змінювала місце проживання, тож відповідно до роз’яснень НАЗК не вносила відомості про це майно до декларації за відповідний рік.
- Стосовно самоцитування Царіковою О.В. своєї статті «Нормативно-правові аспекти взаємодії Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вітчизняній системі гарантування вкладів» на сторінках 168–174 дисертації кандидат пояснила, що дисертацію нею було захищено в 2018 році відповідно до чинної на той час постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів» та наказу міністерства освіти і науки України від 12 січня 2017 року № 40 «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації» (зі змінами).
- Основні наукові результати дисертації (виконаної у формі рукопису) мають бути висвітлені в наукових публікаціях, які розкривають основний зміст дисертації. Відповідно до пункту 12 вказаної постанови до опублікованих праць, які відображають основні наукові результати дисертації з відповідної галузі науки, належать статті в наукових, зокрема електронних, фахових виданнях України. Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях здобувача визначає спеціалізована вчена рада.
- На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 Царіковою О.В. було опубліковано основні наукові результати дисертації в семи фахових статтях, зокрема і в статті «Нормативно-правові аспекти взаємодії Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вітчизняній системі гарантування вкладів».
- Кандидат погоджується, що самоцитування було і лишається академічною та етичною проблемою, однак у разі необхідності апробації та оприлюднення результатів дисертаційної роботи самоцитування є виправданим. У цьому випадку Царікова О.В., посилаючись на власні публікації, які входять до апробації результатів дисертації, зазначила про це в анотації до дисертації. Крім того, зазначена стаття містить лише частину результатів дослідження, розгорнуто викладених в дисертації. Отже, на думку кандидата, у цьому випадку відсутній факт самоцитування.
- Стосовно використання робіт інших авторів без посилання на них на сторінках 70–71, 10–24 дисертації кандидат пояснила, що для проведення дослідження, результати якого викладено в дисертації, нею проведено підбір та опрацювання науково-теоретичних та емпіричних джерел, яких загалом використано 233 під час підготовки рукопису.
- У письмових поясненнях Царікова О.В. вказує, що на сторінках дисертації, зазначених у висновку ГРД, нею під час аргументації використано наукові дослідження авторів, на які зроблено посилання відповідно до вимог чинного законодавства. Так, кандидат навела перелік авторів, чиї висновки було використано для доведення власної наукової позиції, із зазначенням порядкового номеру праць у списку використаних джерел дисертації.
- Кандидат за власною ініціативною зробила запит до антиплагіатної системи з метою аналізу дисертації на плагіат та отримала звіт подібності, яким підтверджено відсутність факту самоцитування та використання робіт інших авторів без посилання на них. У звіті також зазначено використання дисертації Царікової О.В. в роботах інших авторів за 2021, 2022 та 2024 роки.
- Додатково кандидат послалась на розділ V «Результати науково-правового експертного дослідження» Висновку науково-правової експертизи Науково-дослідного інституту публічного права від 13 червня 2018 року № 5/1/5-151 щодо відсутності / наявності академічного плагіату в тексті дисертації Царікової О.В. «Адміністративно-правові засади державного контролю за діяльністю банків в Україні», у якому зазначено про відсутність академічного плагіату, текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело.
- Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми, тому приходить до висновку про непідтвердження факту порушення Царіковою О.В. вимог академічної доброчесності.
- Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Царіковою О.В., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 255 балів, що є вищим за 75 відсотків максимально можливого бала, а відтак кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
- Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
- За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Царікова О.В. у сукупності набрала 649,07 бала.
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,4 |
336,4 |
Рівень знань з історії української державності |
40 |
||
Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду |
136 |
||
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
117 |
||
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
11,333 |
27,67 |
Безперервний розвиток |
16,333 |
||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
7 |
30 |
Ефективна взаємодія |
6,333 |
||
Стійкість мотивації |
8,333 |
||
Емоційна стійкість |
8,333 |
||
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу |
255 |
255 |
Всього |
649,07 |
- Таким чином, Царікова О.В. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.
- Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–793, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Царікова Олена Василівна набрала 649,07 бала.
Визнати Царікову Олену Василівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Олег КОЛІУШ
Роман САБОДАШ