Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ганни МУДРЕЦЬКОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мудрецької Ганни Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
Мудрецька Г.В. 21 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Мудрецьку Г.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Мудрецька Г.В. ____ року народження, громадянка України.
У 2004 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
У 2012 році кандидат у Національному університеті державної податкової служби України захистила дисертацію «Методика розслідування викрадень бюджетних коштів» за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» та отримала науковий ступінь кандидата наук.
Стаж професійної діяльності у сфері права становить 22 роки. Після здобуття вищої юридичної освіти Мудрецька Г.В. обіймала такі посади: з 2004 до 2007 року – слідча в Костянтинівському районному відділі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; з 2007 до 2010 року – ад’юнкт в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ; з 2010 до 2012 року – слідча Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; з 2012 до 2014 року – викладач кафедри адміністративного права Донецького державного університету управління; з 2014 року до 2016 року – викладач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
З вересня 2016 року до вересня 2025 року кандидат працювала в Одеському державному університеті внутрішніх справ на посаді доцента різних кафедр: з 05 вересня 2016 року до 23 серпня 2019 року – кафедри кримінального процесу факультету № 3; з 23 серпня 2019 року до 01 серпня 2023 року – кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування; з 01 серпня 2023 року до 22 вересня 2025 року – кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування.
У 2023 році Мудрецькій Г.В. присвоєне вчене звання доцента кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ.
З 24 вересня 2025 року дотепер займає посаду головного спеціаліста Відділу аналітичної роботи, узагальнення судової практики та судової статистики в Одеському апеляційному суді.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Мудрецька Г.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
53 |
364,5 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
144 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
127,5 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 364,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Мудрецькою Г.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Мудрецької Г.В.
Запити про надання відомостей стосовно Мудрецької Г.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Мудрецької Г.В. вимогам до кандидата на посаду судді.
За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.
Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією під час ухвалення цього рішення Комісії при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Мудрецьку Г.В., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мудрецької Г.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Мудрецькою Г.В. 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Мудрецькій Г.В. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
До Комісії 23 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Мудрецької Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 23 лютого 2026 року. Висновок разом із додатками було надіслано кандидату.
Кандидатом 04 березня 2026 року надіслано на адресу Комісії пояснення.
Комісією співбесіду з кандидатом, призначену на 28 квітня 2026 року, знято з розгляду.
Комісією 26 травня 2026 року проведено співбесіду з Мудрецькою Г.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
19 |
18 |
18 |
21 |
19 |
38,5 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
19 |
20 |
18 |
21 |
19,5 |
||
Надана Мудрецькою Г.В. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Мудрецькою Г.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
9 |
10 |
9,75 |
38 |
|
Ефективна взаємодія |
9 |
10 |
9 |
10 |
9,5 |
||
|
Стійкість мотивації |
9 |
8 |
9 |
11 |
9,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
10 |
9 |
9 |
10 |
9,5 |
||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Мудрецької Г.В. було досліджено висновок ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею як кандидатом декларації, інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду критеріям доброчесності та професійної етики.
Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.
Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
Кандидат у 2012 році захистила дисертацію на тему: «Методика розслідування викрадень бюджетних коштів» (далі – дисертація) та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. Захист дисертації відбувся в Національному університеті державної податкової служби України.
Під час дослідження змісту дисертації ГРД виявила ймовірні факти порушення кандидатом академічної доброчесності.
У дисертації виявлено фрагменти академічного плагіату та фальсифікацій, що стосуються висновків дисертаційного дослідження, які мають бути оригінальними та сформульованими самостійно. Зокрема, ГРД встановлено, що значна частина висновків дисертації Мудрецької Г.В. має системні змістові, структурні та текстуальні збіги з висновками автореферату дисертації Поляха А.М. «Криміналістична характеристика та основи розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», які виходять за межі допустимого використання загальнонаукових підходів і шаблонних формулювань.
У висновку ГРД наведено витяги з висновків дисертації Мудрецької Г.В. та автореферату дисертації Поляха А.М. із відтворенням фрагментів тексту, які, на думку ГРД, свідчать про використання Мудрецькою Г.В. запозичених наукових положень шляхом їх адаптації до власного предмета дослідження.
Здійснивши порівняльний аналіз текстів цих висновків, ГРД встановлено наявність спільної структури та однакової логіки побудови досліджень. Зокрема, це проявляється у викладенні криміналістичної характеристики злочину, визначенні ролі предмета злочину, описі обстановки та способів його вчинення, характеристиці особи злочинця, висвітленні питань початку розслідування, взаємодії органів досудового розслідування, а також планування та типових слідчих ситуацій. На думку ГРД, така тотожність у послідовності викладення пунктів може свідчити про використання спільної моделі побудови наукової роботи та формулювання її висновків.
Також ГРД виявлено наявність численних дослівних або майже дослівних текстуальних збігів у формулюваннях, зокрема щодо побудови висновків, класифікацій, ефективності та планування розслідування, типових обставин, версій і слідчих ситуацій. У висновку наведено фрагменти тексту дисертації Мудрецької Г.В., у яких зафіксовано дослівні або майже дослівні збіги синтаксичних конструкцій і формулювань, що відрізняються переважно видом злочину та окремими деталями. На думку ГРД, такі збіги не можуть бути пояснені лише використанням стандартної наукової термінології, оскільки збігаються також синтаксис і логічна побудова речень.
Крім того, ГРД зазначила, що текст дисертації Мудрецької Г.В. значною мірою відтворює наукову конструкцію та логіку викладення роботи Поляха А.М. із фактичною заміною предмета дослідження, тоді як методологічна структура, класифікації та побудова рекомендацій залишаються аналогічними.
На думку ГРД, виявлені збіги можуть свідчити про використання запозичених наукових положень із їх подальшою адаптацією до власного предмета дослідження, що ставить під сумнів самостійність та достовірність задекларованих результатів наукової діяльності кандидата, а також належність відповідного наукового доробку.
Таким чином, ГРД висновує, що кандидат порушила академічну доброчесність при написанні дисертаційного дослідження для здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, що є підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Кандидат не погодилась із висновком ГРД та зауважила, що при написанні та здійсненні дисертаційного дослідження, а також оформлення його результатів нею дотримано всіх процедурних вимог та не допущено порушень прав інших авторів.
Мудрецька Г.В. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказала, що відповідно до законодавства України та усталених етичних підходів плагіатом визнається привласнення наукових результатів іншої особи. На думку кандидата, висновки дисертації не є самостійним науковим результатом у розумінні статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». У висновках викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати дисертації, вказуються наукові проблеми, для розв’язання яких можуть бути застосовані результати дослідження, а також можливі напрями продовження досліджень за тематикою дисертації (пункт 10 розділу ІІІ Вимог до оформлення дисертації). Отже, збіги у висновках не можуть автоматично свідчити про привласнення наукових результатів.
Тому співпадіння окремих словосполучень у висновках її дисертації з висновками автореферату Поляха А.М. не стосуються нового наукового знання, оскільки висновки мають підсумковий характер і не є самостійними результатами дослідження. Використання подібних формулювань пояснюється застосуванням усталеної наукової термінології та єдиної структури викладення, тоді як змістове наповнення є різним, базується на власному емпіричному матеріалі та опрацюванні значного обсягу джерел, що забезпечує самостійність отриманих наукових результатів.
Стосовно тверджень ГРД щодо спільних рис та однакової логіки побудови текстів дисертації та автореферату Поляха А.М. (криміналістична характеристика злочину, роль предмета та обстановки, характеристика особи злочинця, початок розслідування, взаємодія, планування та типові слідчі ситуації) кандидат пояснила, що такі елементи самі по собі не можуть свідчити про відтворення наукової моделі іншої роботи, оскільки є типовими структурними складовими криміналістичної методики, яка застосовується при дослідженні будь-яких видів злочинів. Використана в дисертації структура ґрунтується на загальновизнаних наукових підходах і працях провідних учених, зокрема Поляха А.М., та становить основу формування методик розслідування, а не є запозиченням конкретних наукових результатів іншого автора.
Не заперечуючи наявність окремих збігів у формулюваннях висновків із авторефератом Поляха А.М., кандидат під час співбесіди вчергове зазначила, що використані словосполучення, зокрема щодо ефективності розслідування, планування розслідування, типових обставин, слідчих версій і типових слідчих ситуацій, є усталеними елементами наукової термінології у сфері криміналістики та не становлять самостійного наукового результату. Наукова новизна її дисертаційного дослідження полягає у змістовному наповненні відповідних положень, сформованому на основі вивчення наукових джерел (392 найменування) та проведеного аналізу матеріалів кримінальних справ щодо викрадення бюджетних коштів (229 справ).
Кандидат також зазначила, що висновки дисертації мають узагальнюючий характер, тоді як детальне обґрунтування відповідних положень наведено в основному тексті роботи. У дисертації досліджено особливості розслідування викрадень бюджетних коштів, визначено систему типових слідчих версій, елементи планування розслідування та типові слідчі ситуації на підставі узагальнення кримінальних справ і практики розслідування злочинів відповідної категорії. Отже, сам по собі збіг окремих термінів, синтаксичних конструкцій чи логіки викладення не може свідчити про привласнення наукових результатів іншого автора або порушення академічної доброчесності.
Стосовно твердження ГРД про відтворення в дисертації наукової схеми роботи Поляха А.М. із заміною предмета дослідження кандидат пояснила, що під час підготовки дисертації могла використовувати його роботу як один із орієнтирів щодо структури викладу окремих висновків та систематизації результатів дослідження. Водночас зміст дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації є результатами самостійного наукового дослідження. Кандидат також зазначила, що класифікація слідчих ситуацій, побудова рекомендацій та інші наукові положення дисертації сформовані на підставі аналізу кримінальних справ щодо викрадення бюджетних коштів, узагальнення слідчої практики та наукових напрацювань учених-криміналістів. Співпадіння окремих термінологічних конструкцій або загальної логіки викладення зумовлене специфікою криміналістичної методики та використанням усталених наукових підходів, тоді як змістовне наповнення, предмет доказування та фактична основа дослідження є різними. Використання подібної архітектоніки є типовим для таких досліджень і не свідчить про плагіат або порушення академічної доброчесності.
Кандидат зауважила, що окремі текстуальні збіги в дисертації мають фрагментарний характер, не стосуються суті наукового дослідження та становлять незначну частину загального обсягу роботи, що не дає підстав для висновку про системне запозичення або відтворення чужих наукових результатів.
Також Мудрецька Г.В. під час співбесіди зазначила, що тема її дисертаційного дослідження – «Методика розслідування викрадення бюджетних коштів», тоді як тема дисертації Поляха А.М. – «Криміналістична характеристика та основи розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», що є різними за змістом і предметом наукового дослідження. Кандидат наголосила, що криміналістична характеристика злочину є лише одним із елементів криміналістичної методики, тоді як методика розслідування охоплює значно ширше коло питань, зокрема організацію розслідування, типові слідчі ситуації, побудову слідчих версій, планування слідчих дій та практичні рекомендації щодо розслідування конкретного виду злочинів.
Кандидат зазначила, що розроблені нею висновки ґрунтуються на самостійному емпіричному матеріалі (аналіз кримінальних справ, узагальнення практики, опрацювання наукових джерел), що забезпечує їх оригінальність та наукову новизну.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Комісією встановлено, що у 2012 році в Національному університеті державної податкової служби України Мудрецька Г.В. захистила дисертацію «Методика розслідування викрадень бюджетних коштів» та отримала науковий ступінь кандидата наук (диплом ДК № 006328).
Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня кандидата наук Мудрецькій Г.В. станом на день проведення співбесіди є чинним, що вказує на дотримання загалом кандидатом вимог до виконання такого виду наукового дослідження.
Під час аналізу висновку ГРД у цій частині Комісія враховує правову позицію, викладену в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, у якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до Міністерства освіти та науки України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.
Суд виснував, що НАЗЯВО відповідно до статті 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до НАЗЯВО, а також виконує інші повноваження, покладені на нього НАЗЯВО (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).
Згідно з пунктом 9 положень Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), НАЗЯВО встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до Міністерства освіти та науки України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема в порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.
Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, Комісія дійшла висновку, що в дисертаційній роботі кандидата наявні окремі текстові збіги та подібність у структурі формулювання висновків із висновками, викладеними в авторефераті дисертації Поляха А.М.
Комісія враховує пояснення кандидата щодо характеру виявлених текстуальних збігів та особливостей формування наукової складової дисертаційного дослідження.
Аналіз наведених у висновку ГРД порівняльних таблиць, що містять фрагменти дисертації Мудрецької Г.В. та автореферату дисертації Поляха А.М., з урахуванням пояснень кандидата, свідчать про те, що виявлені збіги стосуються переважно структури викладу висновків і типових елементів криміналістичної методики розслідування злочинів, які є здебільшого усталеними складовими відповідного наукового напряму та використовуються в дисертаційних дослідженнях різними науковцями незалежно від виду злочину. Такі елементи самі по собі не становлять самостійних наукових результатів.
Комісія також бере до уваги пояснення Мудрецької Г.В. про те, що тема її дисертаційного дослідження – «Методика розслідування викрадення бюджетних коштів», а тема дисертації Поляха А.М. – «Криміналістична характеристика та основи розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів». Отже, зазначені роботи є різними за об’єктом, предметом і змістом дослідження. Також враховано, що криміналістична характеристика злочину є лише одним із елементів криміналістичної методики, тоді як методика розслідування охоплює ширше коло питань, пов’язаних з організацією, плануванням та практикою розслідування конкретного виду злочинів.
Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних і висновків компетентного органу, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), Комісія приймає пояснення кандидата, бере до уваги характер та обсяг виявлених текстових збігів, їх зміст, а також відмінність предмета, об’єкта та фактичного наповнення відповідних наукових досліджень. З огляду на викладене Комісія вважає, що наведені у висновку ГРД обставини щодо можливого академічного плагіату та фальсифікації в дисертаційному дослідженні Мудрецької Г.В. не є достатніми підставами для однозначного висновку про порушення кандидатом принципів академічної доброчесності та не повинні істотно впливати в даному випадку на оцінювання кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики.
ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
ГРД звернула увагу на співвідношення задекларованих доходів кандидата у 2022 році та її витрат на проживання. Зокрема, за наявності відносно невисокого рівня доходу кандидат задекларувала користування двома об’єктами нерухомості на умовах оренди. У зв’язку з цим ГРД висловила сумнів щодо достатності задекларованих доходів кандидата для покриття витрат на оренду житла, оплату комунальних послуг та забезпечення інших повсякденних потреб.
Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що в період з 01 січня 2022 року до 31 серпня 2022 року вона проживала в гуртожитку Одеського національного університету імені І.І. Мечникова на підставі погодженого між закладами вищої освіти порядку надання місця проживання без укладення письмового договору найму та здійснювала щомісячну оплату за користування житловою площею. Загальна сума сплачених коштів за користування кімнатою в гуртожитку становила 19 044,50 грн, що підтверджується наданою кандидатом копією розрахункового листка за відповідний період.
З 26 серпня 2022 року дотепер вона орендує однокімнатну квартиру в місті Одесі на підставі договору оренди із щомісячною орендною платою 3000 грн та додатковими витратами на житлово-комунальні послуги. Кандидат також зазначила, що загальні витрати на проживання та комунальні послуги у 2022 році були співмірними з її доходами, становили близько 30 % щомісячного заробітку та дозволяли забезпечувати базові потреби без залучення додаткових джерел доходу.
Комісія враховує такі пояснення Мудрецької Г.В. і вважає їх такими, що не дають достатніх підстав для сумніву у доброчесності кандидата. Детальний аналіз доходів і ймовірних витрат кандидата за досліджений період вказує на незначний розмір доходів, проте з урахуванням наявних у кандидата матеріальних активів, а також встановленого способу життя кандидата, ці обставини не дають обґрунтованих підстав стверджувати про істотну невідповідність її фінансового стану задекларованим доходам, як і не спростовують висновків про можливість забезпечення кандидатом своїх основних життєвих потреб на мінімально достатньому рівні.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання досліджено також інші обставини та інформацію стосовно Мудрецької Г.В. та встановлено, що кандидатом допущено певні порушення правил декларування, які полягають у такому.
Відповідно до матеріалів досьє кандидата Мудрецька Г.В. з 24 вересня 2025 року дотепер працює на посаді головного спеціаліста Відділу аналітичної роботи, узагальнення судової практики та судової статистики в Одеському апеляційному суді.
Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) Мудрецькою Г.В. подано дві декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2025 рік: декларацію кандидата на посаду судді та декларацію суб’єкта декларування у зв’язку з перебуванням на посаді державної служби.
Під час співбесіди Мудрецька Г.В. підтвердила факт подання двох декларацій за 2025 рік. Кандидат пояснила, що спочатку подала декларацію як кандидат на посаду судді. Водночас, враховуючи, що з вересня 2025 року вона працює в Одеському апеляційному суді на посаді, віднесеній до посад державної служби, та є суб’єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», нею також було подано щорічну декларацію за місцем основної роботи.
Кандидат визнала, що помилково подала дві декларації за один і той самий звітний період та зазначила, що в її випадку достатнім було подання лише щорічної декларації як державного службовця. За словами Мудрецької Г.В., така ситуація виникла через недостатнє розуміння окремих вимог антикорупційного законодавства щодо порядку декларування. Вона наголосила, що діяла добросовісно та подала обидві декларації з метою належного виконання вимог законодавства й уникнення можливих порушень. Також кандидат зазначила, що в надалі буде більш уважна при декларуванні.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Комісією встановлено, що Мудрецька Г.В. з 24 вересня 2025 року дотепер працює на посаді головного спеціаліста Відділу аналітичної роботи, узагальнення судової практики та судової статистики в Одеському апеляційному суді. Указана посада відноситься до посад державної служби категорії «В».
Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема державні службовці, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з пунктом 1 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин, вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається (підпункт 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 08 листопада 2023 року № 252/23).
Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено, що у разі подання особою щорічної декларації за відповідний звітний період декларація кандидата на посаду за цей самий період не подається.
Комісією встановлено, що кандидат не дотрималась вказаних вимог у повній мірі.
Водночас із пояснень кандидата слідує, що подання двох декларацій за 2025 рік було зумовлене помилковим розумінням нею окремих положень антикорупційного законодавства щодо декларування в разі одночасного набуття статусу кандидата на посаду судді та суб’єкта декларування за основним місцем роботи.
Комісія вважає, що встановлені обставини не свідчать про намір кандидата приховати інформацію, уникнути виконання вимог фінансового контролю чи ввести в оману уповноважені органи. Навпаки, подання двох декларацій за один звітний період свідчить про прагнення кандидата забезпечити виконання вимог законодавства, хоча й на підставі помилкового тлумачення відповідних норм. З урахуванням наданих пояснень та відсутності впливу цієї помилки на повноту і достовірність задекларованих відомостей Комісія вважає її ненавмисною. Водночас допущена помилка свідчить про недостатню уважність кандидата при виконанні обов’язків, пов’язаних із декларуванням. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».
Також в деклараціях за 2022–2024 роки в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидатом задекларовано дохід за видом «Інше. Накопичувальний вкладний (депозитний) рахунок» у таких розмірах: 2022 рік – 916 грн; 2023 рік – 2 023 грн; 2024 – 5 159 грн.
На співбесіді Мудрецька Г.В. пояснила, що під час оформлення банківської картки для отримання заробітної плати їй автоматично було відкрито рахунок «Скарбничка». Відповідно до умов цього банківського сервісу після проведення розрахункових операцій частина коштів у вигляді округлених сум автоматично перераховувалася на зазначений рахунок та накопичувалася на ньому. Кошти, що надходили на рахунок «Скарбничка», фактично були частиною її заробітної плати, тобто коштами, які вже належали їй, та лише переміщувалися між її власними рахунками. Не розібравшись із правовою природою походження цих коштів, вона помилково вважала їх бонусами від банку та декларувала як дохід. Вже під час підготовки пояснень на висновок ГРД кандидат з’ясувала, що зазначені кошти не є доходом, а є частиною раніше отриманого доходу, яка автоматично перераховувалася на накопичувальний рахунок. Водночас на залишок коштів на рахунку «Скарбничка» нараховувалися проценти, які і є доходом у розумінні антикорупційного законодавства. Саме такі процентні доходи були нею правильно задекларовані в декларації за 2025 рік. Таким чином, у деклараціях за 2022–2024 роки вона помилково відображала як дохід кошти, що перераховувалися на рахунок «Скарбничка» з її власних доходів, зазначаючи загальну суму надходжень без виокремлення суми нарахованих процентів.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата та вважає їх прийнятними. На переконання Комісії, хоча кандидат не проявила належної уважності та сумлінності під час заповнення декларацій за 2022–2024 роки, внаслідок чого помилково відобразила як дохід кошти, що фактично були перерахуваннями між її власними рахунками, відсутні підстави вважати, що такі дії були спрямовані на умисне приховування відомостей або введення в оману щодо її майнового стану чи отриманих доходів. Допущені кандидатом у деклараціях за 2022– 2024 роки неточності були наслідком неправильного розуміння правової природи походження коштів, що накопичувалися на рахунку «Скарбничка», тоді як нарахований за цим рахунком процентний дохід був задекларований у декларації за 2025 рік відповідно до вимог антикорупційного законодавства.
Крім того, в декларації за 2023 рік у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» кандидатом задекларовано 8 банківських рахунків, які відкриті в одній фінансовій установі Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк».
Стосовно вказаних обставин Мудрецька Г.В. під час співбесіди пояснила, що на момент заповнення декларації за 2023 рік вона керувалася попередніми вимогами законодавства щодо декларування банківських рахунків, які передбачали відображення всіх відкритих рахунків. Після внесення змін до антикорупційного законодавства декларуванню підлягала інформація про банківську установу, у якій відкрито рахунки, однак вона не повною мірою зрозуміла зміст цих змін та в декларації за 2023 рік помилково зазначала кожен відкритий на її ім’я рахунок окремо. За словами кандидата, така помилка була наслідком неправильного тлумачення вимог щодо заповнення декларації, а не наміру надати недостовірні відомості. Виявлену неточність кандидатом виправлено.
Згідно з пунктом 170-1 Роз’яснень відомості про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, зазначаються в розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації лише 1 раз, незалежно від кількості рахунків.
Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що зазначення Мудрецькою Г.В. у декларації за 2023 рік у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» надмірного обсягу інформації є наслідком неправильного розуміння кандидатом вимог антикорупційного законодавства щодо відомостей, які підлягають декларуванню в цьому розділі.
Комісія переконана, що наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущеної помилки та відсутність доказів умислу в поданні неточних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.
Оцінюючи наведені вище пояснення в сукупності, Комісія вважає, що Мудрецька Г.В. під час заповнення декларацій за 2022–2024 роки продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки вона мала можливість і повинна була перед заповненням декларацій детально ознайомитись із вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями Національного агентства щодо порядку декларування. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність з боку Мудрецької Г.В. при виконанні вимог антикорупційного законодавства. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами в діяльності судді.
Комісія звертає увагу кандидата на викладені обставини та необхідність більш уважно та всебічно вивчати вимоги антикорупційного законодавства, зокрема положення Закону України «Про запобігання корупції» щодо порядку та повноти декларування відомостей. Це сприятиме належному виконанню обов’язків суб’єкта декларування в майбутньому та уникненню подібних ситуацій.
Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом у 2024 році було подано чотири декларації доброчесності: дві декларації доброчесності судді (14 березня 2024 року та 15 березня 2024 року) та дві декларації доброчесності кандидата (15 березня 2024 року та 30 травня 2024 року). Водночас у деклараціях від 14 березня 2024 року та від 15 березня 2024 року відсутнє зазначення звітного періоду, а декларацію доброчесності кандидата за 2023 рік подано 30 травня 2024 року, тобто після закінчення строку протягом якого відповідна декларація повинна бути подана.
Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що з огляду на значний проміжок часу, який минув з моменту подання відповідних декларацій доброчесності, вона не пам’ятає обставин їх подання та не може пояснити причини подання кількох декларацій у 2024 році, а також незазначення звітного періоду в окремих із них. Надалі зобов’язується приділяти особливу увагу своєчасності та точності під час заповнення й подання всіх декларацій.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону на суддю (кандидата на посаду судді) покладено обов’язок щорічно подавати до 1 травня шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
У пункті 5 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18 (зі змінами) (далі – Правила), закріплено, що в Декларації, яка подається вперше в межах відповідної процедури добору чи конкурсу кандидатом, який не є суддею: 1) поле під назвою Декларації (період, за який подається Декларація) не заповнюється; 2) зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює, та актуальні на дату подання Декларації. Якщо правилами відповідного добору чи конкурсу передбачено обов’язок кандидата щорічно подавати Декларацію, то в наступних деклараціях зазначаються: 1) звітний період, за який подається Декларація (у полі під назвою «Декларації»); 2) твердження щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду.
Пунктом 4 Правил закріплено, що в межах строку, встановленого Комісією для подання Декларації, суб’єкт декларування вправі виправити помилки у поданій Декларації шляхом подання нової Декларації. В такому випадку чинною вважається остання подана Декларація. Зміни до Декларації після закінчення встановленого Комісією строку для її подання не допускаються.
Комісією встановлено, що Мудрецька Г.В. несвоєчасно подала декларацію доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік, а саме 30 травня 2024 року, що формально є порушенням вимог, закріплених у частині першій статті 62 Закону. Водночас Комісія враховує встановлені обставини щодо того, що у 2024 році Мудрецькою Г.В. також подавалися декларації доброчесності раніше, зокрема 14 та 15 березня 2024 року, однак в окремих випадках у них не було зазначено звітного періоду або вони були помилково оформлені як декларації доброчесності судді замість декларації доброчесності кандидата.
З огляду на наведене Комісія зазначає, що виявлене порушення строків подання декларації доброчесності за 2023 рік має формальний характер та пов’язане з особливостями оформлення та повторного подання декларацій доброчесності, а не з умисним ухиленням від виконання встановлених вимог. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».
Комісією при оцінюванні цих обставин в сукупності враховано кількість допущених помилок при декларуванні.
Комісія вкотре відзначає, що однією зі складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмеженою лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування є одними з базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.
Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.
Комісія зазначає, що Мудрецька Г.В. при заповненні щорічних декларацій за 2022– 2024 роки та декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік припустилась систематичних помилок, що свідчить про певну недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.
Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність надалі дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не усувають факту системності помилок, що впливає на оцінку за показником «сумлінність».
Ураховуючи викладені обставини, на думку Комісії, жодне з наведених порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте в цьому випадку Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».
Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Мудрецької Г.В. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Відповідну інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.
Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Мудрецькою Г.В. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
53 |
364,5 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
144 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
127,5 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
19 |
38,5 |
|
Безперервний розвиток |
19,5 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,75 |
38
|
|
Ефективна взаємодія |
9,5 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
9,5 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
726 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Мудрецька Г.В. у сукупності набрала 726 балів, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Мудрецької Ганни Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Мудрецька Ганна Володимирівна набрала 726 балів.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Мудрецької Ганни Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
