240/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Галини ЛІТВІНОВОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Літвінової Галини Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Літвінова Галина Миколаївна як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має сукупний стаж на посаді судді та професійної діяльності адвоката щонайменше сім років.
3. На підтвердження професійної діяльності адвоката кандидатка надала копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16 лютого 2011 року № 3810, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16 лютого 2011 року № 26. Також Літвінова Г.М. надала копії судових рішень у справах за період з 2012 року до 2017 року, у яких вона брала участь як представниця однієї зі сторін.
4. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю Літвінової Г.М. зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13 грудня 2017 року – за заявою кандидатки.
5. Указом Президента України від 14 серпня 2020 року № 321/2020 Літвінову Г.М. призначено на посаду судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.
6. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Літвінову Г.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.

Складання кваліфікаційного іспиту

7. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Визначено, що Літвінова Г.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 150 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
8. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Літвінова Г.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 45,1 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
9. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. Визначено, що Літвінова Г.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 128 балів; загальний результат кваліфікаційного іспиту – 323,1 бала; допущено Літвінову Г.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
10. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
11. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
12. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
13. Отже, загальна кількість балів Літвінової Г.М. за кваліфікаційний іспит становить 363,1 бала з 400 можливих. Кандидатка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

14. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів, зокрема, на посади суддів Київського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
15. Комісією у складі колегії 26 травня 2026 року проведено співбесіду із кандидаткою Літвіновою Г.М.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

16. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
17. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
18. За результатами спеціальної перевірки Літвінової Г.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01 жовтня 2025 року № 21.2-532/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидатки надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
19. З отриманих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Літвіновій Г.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності

20. Відповідно до частини першої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) та, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє (пункти 2 та 3 частини шостої статті 87 Закону).
21. На адресу Комісії 29 квітня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного суду Літвінової Г.М. (далі – Рішення), у якому зазначено, що, проаналізувавши інформацію про неї, ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують її та можуть бути використані під час оцінювання.
22. По-перше, кандидатка у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2023 рік задекларувала дохід чоловіка від відчуження рухомого майна в розмірі 10 000 грн та 191 700 грн. Літвінова Г.М. надала пояснення, що у 2023 році її чоловік відчужив належний йому на праві власності причіп марки УВН, модель 810080 2016 року випуску за 10 000 грн. Ціна визначалась за принципом «скільки покупцю не шкода». Стосовно другого відчуження кандидатка зазначила, що її сім’я в місті Макіївка Донецької області залишила чотирьохкімнатну квартиру, облаштовану меблями та технікою. ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила, що є особи, які бажають купити деякі меблі та техніку з цієї квартири, на що кандидатка з чоловіком надали дозвіл. Сума 191 700 грн – це загальний розмір усіх платежів, які надходили протягом звітного року від ІНФОРМАЦІЯ_2, яка, окрім коштів від реалізації майна, також перераховувала подарунки дітям кандидатки до свят.
    1. На переконання ГРД, вказані обставини самі по собі не свідчать про наявність в діях кандидатки та її чоловіка будь-яких проявів недоброчесної поведінки під час отримання вказаних коштів. Натомість обставини мають бути додатково з’ясовані під час співбесіди з метою усунення можливих сумнівів стороннього спостерігача щодо прозорості та обґрунтованості походження відповідних коштів.
23. По-друге, на сайті «Миротворець» розміщено інформацію стосовно ІНФОРМАЦІЯ_3 кандидатки, зокрема, щодо свідомого порушення державного кордону України. ГРД наголошує, що перебування близьких родичів чинних представників державної влади на тимчасово окупованих територіях ставить у вразливе становище представників української влади, у тому числі суддів. ГРД враховує, що Літвінова Г.М. не має можливості вплинути на вибір інших осіб стосовно визначення місця їх проживання, водночас існує обґрунтований ризик того, що спецслужби росії та представники окупаційної адміністрації можуть вчиняти дії, спрямовані на тиск на кандидатку через її близьких родичів.
24. По-третє, кандидатка в майновій декларації за 2017 рік задекларувала сукупний дохід у розмірі 131 465 грн без урахування сум сплачених податків. Літвінова Г.М. пояснила, що задекларувала сукупний дохід, який отримала її сім’я. Вона зазначила, що вказаної суми для забезпечення всіх базових потреб родини із чотирма ІНФОРМАЦІЯ_4 дітьми було недостатньо, тому її сім’я як малозабезпечена та багатодітна родина ВПО отримувала соціальну допомогу від держави, а також благодійну та гуманітарну допомогу, що відображено в матеріалах досьє в довідках про доходи та доходи чоловіка. Сім’я проживала в сільській місцевості, вирощувала свійську птицю та городину, що зменшувало витрати на продукти харчування. Орендну плату вони не сплачували, оскільки проживали в будинку матері кандидатки. Комунальні платежі нараховувалися за водопостачання та електроенергію, капітальних витрат не було.
    1. ГРД враховує надані пояснення та вважає їх такими, що частково пояснюють джерела забезпечення базових потреб сім’ї. Водночас наведені обставини не усувають повністю обґрунтованого сумніву щодо достатності задекларованих доходів для забезпечення потреб сім’ї з шести осіб. А також не дають можливості достеменно встановити співвідношення між отриманими доходами та фактичними витратами у 2017 році.
25. По-четверте, кандидатка у майновій декларації за 2017 рік не задекларувала будь-який дохід, отриманий від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Водночас відповідно до відомостей вебпорталу судової влади України Літвінова Г.М. здійснювала представництво інтересів осіб під час розгляду судових справ. Кандидатка пояснила, що хоч і здійснювала адвокатську практику в той період, проте вона не була активною. У селищі, у якому вона проживала, було 3 000 осіб, а у районі – близько 8 000 людей. На той момент там вже працювало чотири місцевих адвокати, яким вона не могла скласти конкуренції. Клієнтами Літвінової Г.М. були ВПО та місцеві мешканці, які перебували у скрутному матеріальному становищі. Вона не отримувала доходу від надання адвокатських послуг, натомість отримувала досвід, продовжувала практичну діяльність, брала участь у тренінгах та проєктах, інтегрувалась у місцеву громаду. Під час процедури призначення її на посаду судді перед співбесідою у Вищій раді правосуддя у 2020 році вона направляла до Вищої ради правосуддя додаткові пояснення щодо відкриття стосовно неї виконавчого провадження на підставі неузгодженого податкового зобов’язання, що стало предметом розгляду в суді. Позов кандидатки було задоволено, апеляційний суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції, а в касаційному перегляді було відмовлено.
    1. ГРД зазначає, що з урахуванням декларування у 2017 році сукупного доходу в розмірі 131 465 грн викликає обґрунтований сумнів надання кандидаткою правової допомоги виключно на безоплатній основі. Тому у стороннього спостерігача виникають обґрунтовані сумніви щодо повноти відображення кандидаткою відомостей про доходи, отримані від здійснення професійної діяльності у 2017 році.
26. По-п’яте, відповідно до інформації Єдиного реєстру адвокатів України адресою робочого місця кандидатки в реєстрі визначено місто Макіївка Донецької області, що наразі є тимчасово окупованою територією. Літвінова Г.М. пояснила, що відповідно до законодавства у неї було право, а не обов’язок вносити зміни до Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адреси здійснення діяльності відповідно до довідки ВПО. Натомість ГРД зазначає, що кандидатка повинна була вжити необхідних заходів для внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адреси фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, зокрема з урахуванням зміни обставин, пов’язаних із переміщенням з тимчасово окупованої території. Посилання Літвінової Г.М. на відсутність такого обов’язку не узгоджуються з положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, якими передбачено обов’язок адвоката повідомляти про зміну відомостей, що підлягають внесенню до реєстру, та ініціювати їх актуалізацію у встановленому порядку.
    1. ГРД зазначає, що тривале невнесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адреси робочого місця, яка фактично знаходиться на тимчасово окупованій території, свідчить про неналежну увагу кандидатки до обов’язку підтримання актуальності відомостей у публічних реєстрах.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

27. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами; далі – Положення) відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
28. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
29. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
30. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
31. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Літвіновій Г.М. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидатки, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності.
32. Кандидаткою 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
33. Стосовно показника «рішучість та відповідальність» Літвінова Г.М. зазначила, що змалку звикла брати відповідальність на себе. Найважливіше спільне рішення вони з чоловіком ухвалили у 2014 році – залишили тимчасово окуповану територію України, втративши майно, доходи та соціальні зв’язки, але зберігши віру в себе та вірність Україні. У професійному житті кандидатка самостійно визначає напрям своєї діяльності та несе повну відповідальність за ухвалені рішення. Працюючи в умовах понаднормового навантаження, вона докладає максимальних зусиль для здійснення правосуддя на належному рівні та в розумні строки. Вона визнає, що не всі її рішення були бездоганними – деякі були змінені чи скасовані, і за деякі їй соромно. Водночас частину скасованих рішень вона й надалі використовує як орієнтир у подібних справах. Вона не боїться складних справ і суспільної уваги, а її мета – виконувати обов’язки з честю, усвідомлюючи відповідальність перед людьми і законом.
34. Під час співбесіди Літвінова Г.М. зазначила, що в її провадженні перебувала справа про стягнення за статтею 625 Цивільного кодексу України, в якій позивач раніше втратив право на примусове виконання рішення через несвоєчасне звернення з виконавчим листом. Ще до призначення кандидатки на посаду судді позивач звернувся до суду з метою, щоб йому видали дублікат виконавчого листа та продовжили строки його пред’явлення до виконання. Судовим рішенням йому було відмовлено і рішення набрало законної сили. У 2024 році позивач звернувся до суду з позовом на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, однак кандидатка відмовила у його задоволенні, оскільки втрата права на примусове виконання основного зобов’язання позбавляє позивача і права на стягнення за статтею 625 Цивільного кодексу України. Апеляційний суд скасував це рішення, проте згодом Велика Палата Верховного Суду склала правовий висновок, у якому фактично підтримала підхід кандидатки. Літвінова Г.М. навела ще як приклади рішення, скасовані апеляційним судом через невиклик учасників. На її думку, апеляційний суд не врахував останні законодавчі зміни, які дозволяють не викликати учасників у справах щодо стягнення судових витрат. Зважаючи на це, суддя не дотримувалась такої практики апеляційного суду.
35. Члени Комісії дослідили практику Літвінової Г.М. стосовно виправлення описок у рішеннях, зокрема в резолютивній частині та реквізитах сторін. В окремих випадках кандидатка відмовляла у внесенні до виконавчого листа дати народження сторони, зазначаючи, що цю інформацію може самостійно з’ясувати державний або приватний виконавець у процесі виконання рішення, тоді як в інших аналогічних випадках таке доповнення задовольняла.
    1. Літвінова Г.М. пояснила, що всі її рішення є свідомими. У справі, де вона відмовила у доповненні виконавчого листа датою народження, підставою стало те, що в документах особи містилися різні дати народження, тому незазначення цієї інформації не було опискою. Щодо випадку, коли виправлення було задоволено, кандидатка зазначила, що хоча дата народження не є обов’язковим реквізитом судового рішення, вона зазвичай зазначає її з метою уникнення подальших труднощів для учасників справи. У тому конкретному випадку при викладенні цієї інформації було допущено описку, яку й необхідно було виправити.
    2. Члени Комісії також дослідили випадки виправлення кандидаткою описок у постановах про притягнення до адміністративної відповідальності в частині зазначення статті, за якою особу притягнуто до відповідальності. Зокрема, постановою від 02 лютого 2022 року у справі № 699/78/22 встановлено описку: зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), замість частини першої статті 173-2 КУпАП. Літвінова Г.М. зазначила, що подібних випадків за весь час її практики налічується не більше п’яти-шести, а причиною помилки є відсутність документальної фіксації проголошеного рішення – у судовому засіданні правильну норму було проголошено усно, однак при складенні письмового рішення допущено неточність.
36. Зважаючи на отримані пояснення, Комісія зазначає, що виправлення резолютивної частини рішення під виглядом описки є недопустимим. При цьому під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) орфографічну, граматичну, пунктуаційну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилку у правописі, у розділових знаках тощо; пункт 5 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 990/199/24).
    1. Резолютивна частина рішення є його ключовим елементом, у якому міститься безпосередній висновок суду по суті спору. Внесення будь-яких змін до резолютивної частини під виглядом виправлення описки, особливо якщо це стосується кваліфікації діяння особи, може поставити під сумнів легітимність такого рішення і може означати перегляд власного рішення по суті, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції.
    2. Твердження кандидатки, що нею при проголошенні рішення не було допущено помилки, проте така помилка (описка) виникла лише в момент виготовлення письмового примірника судового рішення, ґрунтуються виключно на її усних поясненнях та не були документально підтверджені. До того ж, сама кандидатка не заперечує певної систематичності таких випадків, зазначивши, що їх може налічуватися «п’ять-шість».
    3. Отже, Комісія при оцінці цієї інформації позбавлена можливості спростувати сумнів у тому, що суддею першої інстанції було фактично перевищено власні повноваження, оскільки виправлення помилок правової кваліфікації у резолютивній частині рішення є прерогативою апеляційного суду і не може бути підставою для зміни резолютивної частини судового рішення шляхом виправлення «описки» як способу уникнення відповідальності за помилкові правові висновки.
    4. Зазначені обставини негативно впливають на оцінювання кандидатки за показником «рішучість та відповідальність».
37. Члени Комісії обговорили з кандидаткою питання самовідводів у справах, де учасником є близький родич працівника суду або сам працівник суду. Літвінова Г.М. пояснила, що раніше підтримувала практику свого колеги, який заявляв самовідвід у таких випадках з метою уникнення найменших сумнівів у неупередженості, та сама застосовувала її у справах, що стосувалися близьких родичів її помічника. Наразі кандидатка відійшла від цього підходу і не вважає його виправданим.
38. Зважаючи на отримані пояснення, Комісія наголошує, що забезпечення доступу до правосуддя є однією зі складових права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дотримання цього принципу може бути ускладненим у судах з невеликою кількістю суддів, якщо останні необґрунтовано заявляють самовідвід. У такому випадку особи, які звернулись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, фактично позбавляються доступу до правосуддя. Внаслідок неможливості розгляду справи судом за належною територіальною підсудністю вони змушені витрачати додатковий час та фінансові ресурси, що створює реальний ризик порушення фундаментального права на судовий захист.
    1. Необхідно також зазначити, що Кодекс суддівської етики як у первинній, так і в чинній редакціях містить пряму заборону зловживання правом на самовідвід. Отже, необґрунтоване заявлення самовідводу є не лише процесуальною помилкою, а й порушенням стандартів суддівської етики. 
    2. Попри те, що кандидатка зазначила про зміну свого підходу до розгляду подібних випадків, жодних конкретних прикладів, які б підтверджували таку зміну на практиці, нею надано не було, що не дає Комісії можливості належним чином оцінити реальність задекларованих змін у її підході.
    3. Зазначені обставини негативно впливають на оцінювання кандидатки за показником «рішучість та відповідальність».
39. Стосовно показника «безперервний розвиток» Літвінова Г.М. у письмових поясненнях зазначила, що із дитинства має глибоку любов до навчання: школу закінчила із золотою медаллю, університет – із червоним дипломом, паралельно вивчаючи французьку мову та відвідуючи максимальну кількість факультативів. З 1999 року її ранок починається з ознайомлення з новинами законодавства, а з 2003 року – і з актуальною судовою практикою. Впродовж кар’єри вона розвивала експертизу в корпоративному праві, оподаткуванні, банкрутстві та нерухомості, у 2003 році отримала ліцензію арбітражного керуючого, а у 2011 році – свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. У 2012 році кандидатка брала участь у доборі на посаду судді та була зарахована до резерву. З 2014 року до 2017 року вона активно займалась громадською діяльністю, регулярно проходячи тренінги та навчання. З 2017 року працювала в Міністерстві юстиції України, де проходила навчання з нормопроєктування, запобігання корупції, практики Європейського суду з прав людини, комунікації та емоційного інтелекту, підвищувала рівень ділової української та опановувала англійську. З 2020 року кандидатка є активною слухачкою Національної школи суддів України, а також самостійно навчається на платформах HELP, EdEra та Prometheus з питань, що її цікавлять.
40. Під час співбесіди Літвінова Г.М. зазначила, що тренінг для тренерів «Сучасні тренінгові технології: гейміфікація та штучний інтелект» був присвячений розширенню знань про штучний інтелект та опрацюванню нових тренінгових технологій на основі ігрової форми подання інформації. Метою відвідування семінару «Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП в умовах воєнного стану» була перевірка власних підходів та актуальності своєї практики, хоча нових знань за результатами семінару кандидатка не отримала. Також Літвінова Г.М. взяла участь у тьюторському курсі HELP, який стосувався запобігання корупції, за результатами якого кандидатка дізналась, що в установі треба запроваджувати комплаєнс процедури з метою запобігання виникненню конфліктів інтересів.
41. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 5.1 розділу 5 Положення).
42. Показники [критеріїв кваліфікаційного оцінювання] оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання (абзац третій пункту 56  постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
43. Відсутність у рішенні детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, щоб рішення містило логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією (абзац другий пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
44. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

45. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидатки за критерієм особистої компетентності оцінено у 35,66 бала, що є нижчим 75 відсотків від максимально можливого бала. Тому Комісія вважає, що Літвінова Г.М. не відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

46. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
47. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
48. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
49. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
50. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
51. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 19 серпня 2025 року, Літвінова Г.М. стосовно відповідності показнику «eфективна комунікація» зазначила, що має багатий досвід комунікації на різних рівнях. У школі та університеті її обирали лідером групи, тому вона послідовно розвивала цю навичку – у приватному секторі, підприємницькій діяльності та індивідуальній адвокатській практиці з 2011 року. Після переїзду з тимчасово окупованої території України у 2014 році кандидатка активно долучилась до громадської діяльності: налагоджувала комунікацію між ВПО та приймаючими громадами, організовувала освітні й підприємницькі заходи, надавала юридичну допомогу волонтерам. Співпрацювала з міжнародними організаціями – Програмою розвитку ООН, USAID, Міжнародною організацією з міграції, Агентством ООН у справах біженців та іншими. За цю діяльність була відзначена як «Людина року» у сфері громадської діяльності. З 2017 року в Міністерстві юстиції кандидатка за посадовими обов’язками постійно взаємодіяла з представниками органів виконавчої влади та громадського сектору. Після призначення суддею здійснює комунікацію з третіми особами виключно в межах чинного законодавства.
52. Під час співбесіди Літвінова Г.М. зазначила, що у разі суспільного інтересу до певної справи на офіційному вебсайті суду розміщується оголошення про її перебування у провадженні, анонсуються засідання, а після розгляду – публікується інформація про його результати. Мотиви ухвалення рішення при цьому не коментуються. Для вирішення проблемних питань кандидатка надсилає запити до апеляційного суду, Верховного Суду та інших установ, а також комунікує з колегами-суддями. Як приклад взаємодії із суспільством Літвінова Г.М. навела випадок, коли перед засіданням у резонансній справі вона безпосередньо спілкувалася з його учасниками та роз’яснювала їм процедуру розгляду.
53. Стосовно відповідності показнику «ефективна взаємодія» Літвінова Г.М. у письмових поясненнях вказала, що працює у згуртованому колективі з вісімнадцяти осіб, де кожен усвідомлює свій внесок у репутацію суду. У колективі існує культура визнання помилок і їх спільного виправлення, а робочі конфлікти, що виникають здебільшого через прогалини в законодавстві, стають поштовхом для професійного зростання. У зовнішній взаємодії кандидатка підтримує регулярний зв’язок з прокуратурою, правоохоронними органами, установами пробації та виконавчою службою. На спільних нарадах обговорюються проблемні питання та виробляються алгоритми ефективної співпраці. Кандидатка чітко позначає межу – якщо робота іншої установи створюватиме перешкоди правосуддю, вона використає всі законні інструменти для усунення таких проблем. Попри те що правосуддя в суді здійснюють один-два судді, які одночасно є слідчими суддями на два райони області, суд працює на високому рівні завдяки злагодженості, відповідальності та професіоналізму всього колективу.   
54. Літвінова Г.М. у письмових поясненнях стосовно відповідності показнику «стійкість мотивації» вказала, що уперше брала участь у доборі на посаду судді у 2012 році, була зарахована до резерву, але призначення не отримала. У 2017 році подала заяву вдруге, зазначивши у мотиваційному листі прагнення до незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, бажання працювати для людей в інтересах держави. З того часу мотивація кандидатки не змінилась. Натхнення до роботи залишається високим попри значне навантаження, зокрема досвід здійснення правосуддя як єдиного судді в суді. Кандидатка усвідомлює, що її діяльність перебуває під прискіпливою увагою, що скарги до Вищої ради правосуддя та стереотипне негативне ставлення до судової системи є частиною реальності, і вона свідомо готова до цих викликів.
55. Стосовно показника «eмоційна стійкість» Літвінова Г.М. у письмових поясненнях зазначила, що змалку привчила себе тримати емоції під контролем: не схильна до гніву чи істерик, під час спілкування беземоційно аналізує інформацію та робить висновки. Опорою в особистому житті є чоловік і четверо дітей. За п’ять років на посаді судді кандидатка жодного разу не відчувала робочого стресу – лише втому. Психологічний тиск вона вважає невід’ємною частиною суддівської роботи та реагує на нього зважено: роз’яснює процедуру, надає інформацію, залучає судову охорону або звертається до Вищої ради правосуддя залежно від ситуації.
56. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 5.1 розділу 5 Положення).
57. Показники [критеріїв кваліфікаційного оцінювання] оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання (абзац третій пункту 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
58. Відсутність у рішенні детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, щоб рішення містило логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією (абзац другий пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
59. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

60. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидаткою, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Літвінова Г.М. набрала 37,50 бала, що є вищим 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що вона відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

61. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
62. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя (далі – Єдині показники).
63. Вказані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
64. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутня інформація про притягнення Літвінової Г.М. до дисциплінарної відповідальності.
65. При оцінюванні відповідності кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
66. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Літвінової Г.М. було досліджено Рішення, письмові пояснення кандидатки, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидатки.
67. Стосовно пункту 1 Рішення (декларування відчуження майна у майновій декларації за 2023 рік) Літвінова Г.М. пояснила, що проданий причіп залишився на тимчасово окупованій території Запорізької області, а покупцями виступили знайомі її чоловіка, які планували використати його для виїзду з окупації. Стосовно другого відчуження кандидатка зазначила, що відображена сума коштів надходила протягом року від ІНФОРМАЦІЯ_5, яка продавала майно сім’ї кандидатки та надсилала власні кошти ІНФОРМАЦІЯ_6.
    1. Комісія вважає надані пояснення достатніми та розумними. Тому сумніви у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики вважаються спростованими.
68. Стосовно пункту 2 Рішення (перебування ІНФОРМАЦІЯ_7 кандидатки на сайті «Миротворець») Літвінова Г.М. вказала, що дізналась відповідну інформацію лише із запиту ГРД. Підставою для внесення відповідної інформації на сайт «Миротворець» став перетин державного кордону з тимчасово окупованими територіями. На території російської федерації проживає рідна сестра чоловіка, з якою сім’я кандидатки не підтримує комунікації.
    1. Комісія вважає надані пояснення достатніми та розумними. Тому сумніви у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики вважаються спростованими.
69. Стосовно пункту 3 Рішення (декларування доходу у майновій декларації за 2017 рік) Літвінова Г.М. пояснила, що частина задекларованих коштів є гуманітарною соціальною допомогою, з якої податки фактично не сплачувалися. У 2017 році сім’я відчувала нестачу коштів, через що кандидатка шукала можливості для додаткового заробітку. При цьому витрат на проживання сім’я не несла, самостійно вирощувала птицю та городину, що забезпечувало базові потреби в їжі, воді та житлі, однак коштів на медичне забезпечення не вистачало. Літвінова Г.М. також здійснювала адвокатську діяльність, проте на безоплатній основі (pro bono), яка переважно полягала у наданні консультацій.
    1. Комісія вважає надані пояснення достатніми та розумними. Тому сумніви у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики вважаються спростованими.
70. Стосовно пункту 4 Рішення (недекларування доходу від адвокатської діяльності у майновій декларації за 2017 рік) Літвінова Г.М. надала пояснення, тотожні наданим поясненням на запит ГРД.
    1. Комісія вважає надані пояснення достатніми та розумними. Тому сумніви у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики вважаються спростованими.
71. Стосовно пункту 5 Рішення (зазначення робочого місця кандидатки в Єдиному реєстру адвокатів України) Літвінова Г.М. зазначила, що для внесення відповідних змін вона мала звернутись до ради адвокатів області, де адвокат перебуває на обліку. З цього приводу кандидатка звернулась до Національної асоціації адвокатів України, їй дали контакти адвоката, який також є ВПО. Він сказав, що адвокати-переселенці фактично не змінюють адресу своєї професійної діяльності, а сама зміна є радше правом, а не обов’язком адвоката. Отримані письмові відповіді наразі перебувають на тимчасово окупованій території України.
    1. Комісія вважає надані пояснення достатніми та розумними. Тому сумніви у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики вважаються спростованими.
72. Водночас Комісія в контексті критерію професійної етики та доброчесності надає оцінку також й обставинам ухвалення кандидаткою рішень про виправлення описок при виготовленні повного тексту судового рішення в частині правової кваліфікації діяння особи.
    1. Комісія дотримується позиції, згідно з якою резолютивна частина рішення є його ключовим елементом. Внесення будь-яких змін до резолютивної частини рішення під виглядом виправлення описки, особливо якщо це стосується кваліфікації діяння особи, може означати фактично перегляд власного рішення по суті, що є повноваженням суду апеляційної інстанції.
    2. Тому Комісія трактує ці недоліки як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
73. Також в контексті критерію професійної етики та доброчесності Комісія вважає за необхідне надати оцінку практиці самовідводів Літвінової Г.М.
    1. Комісія наголошує, що необґрунтоване заявлення самовідводу, особливо у судах з невеликою кількістю суддів, створює реальний ризик порушення права на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини. Більше того, Кодекс суддівської етики у первинній та чинній редакціях містить пряму заборону зловживання правом на самовідвід. Тому зловживання такою практикою суперечить старанному, ретельному та відповідальному виконанню суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
    2. Тому Комісія трактує ці недоліки як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
74. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 5.1 розділу 5 Положення).
75. Показники [критеріїв кваліфікаційного оцінювання] оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання (абзац третій пункту 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
76. Відсутність у рішенні детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, щоб рішення містило логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією (абзац другий пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
77. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидаткою Літвіновою Г.М., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності у 270 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

78. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидатка Літвінова Г.М. у сукупності набрала 706,26 бала.

79. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
80. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Літвінової Галини Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Літвінова Галина Миколаївна набрала 706,26 бала.
3. Визнати Літвінову Галину Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої компетентності.

Головуючий                                                           Руслан СИДОРОВИЧ («ЗА»)

Члени Комісії:                                                       Людмила ВОЛКОВА («ЗА»)

                                                                                 Роман КИДИСЮК («ПРОТИ»)