Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідача), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Дмитра БОРОДКІНА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Бородкіна Дмитра Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, Вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Бородкін Дмитро Іванович звернувся до Комісії із заявою про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Бородкіна Д.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Бородкін Дмитро Іванович, дата народження – __ _______ ____ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (другий ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2009 році Бородкін Д.І. закінчив Національний університет «Києво-Могилянська академія» й отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра.
У 2010 році Бородкін Д.І. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Бородкін Д.І. має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Бородкін Д.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
47,2 |
370,7 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
147 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
136,5 |
Отже, кількість балів, отриманих Бородкіним Д.І. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Бородкіна Д.І.
За результатами спеціальної перевірки поданої кандидатом декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2024 рік Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей про майно або інший об’єкт декларування, який має вартість, та може відрізнятися від достовірних на суму 4 414 048,36 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату її подання.
Листом від 24 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидата з пропозицією надати пояснення.
До Комісії 02 травня 2025 року надійшли пояснення Бородкіна Д.І. щодо розбіжностей, виявлених НАЗК.
Листом від 05 травня 2025 року Комісія надіслала пояснення кандидата на адресу НАЗК.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Бородкіна Д.І., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бородкіна Д.І. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Бородкіна Д.І. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
11 квітня 2025 року Комісія надіслала листа № 21-2600/25 до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, в якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
25 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Бородкіна Д.І. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 16 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 липня 2025 року.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 16 липня 2025 року № 32 дпс-1207/24) надіслано висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва та Ради адвокатів міста Києва з метою з’ясування інформації щодо скарг (заяв) на дії адвоката Бородкіна Д.І. (їх кількість, період надходження) та рішень, прийнятих за результатами їх розгляду.
У відповідь Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва повідомила, що у період з 13 жовтня 2016 року дотепер відсутня інформація щодо надходження будь-яких скарг стосовно адвоката Бородкіна Д.І.
Рада адвокатів міста Києва повідомила, що не володіє інформацією про скарги на дії адвоката Бородкіна Д.І.
До Комісії 22 липня 2025 року надійшли додаткові пояснення Бородкіна Д.І. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Співбесіду з кандидатом призначено на 24 липня 2025 року. Кандидат на співбесіду з’явився, однак ГРД надіслала на електронну адресу Комісії клопотання про відкладення розгляду питання.
Протокольним рішенням Комісії у складі Другої палати клопотання ГРД задоволено та відкладено співбесіду на 31 липня 2025 року. Крім того, кандидату запропоновано надати письмові пояснення щодо фактів притягнення його до адміністративної відповідальності.
24 липня 2025 року Комісією в межах повноважень надіслано запит до Солом’янського районного суду міста Києва з проханням надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 760/8693/23 (провадження № 3/760/3620/23) із додатками, зокрема відеозапис із нагрудної камери поліцейського, досліджений судом під час розгляду справи.
До Комісії 29 липня 2025 року надійшов лист голови Солом’янського районного суду міста Києва з матеріалами справи, зокрема записом із нагрудної камери, долученим до протоколу.
Бородкіну Д.І. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Бородкіним Д.І проведено 31 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; не встановлено обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Оцінюючи відповідність кандидата критерію особистої компетентності за показником «відповідальність», Комісія враховує факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2023 року серії ААД № 437620.
Пояснюючи цю ситуацію, кандидат намагався применшити серйозність вчиненого порушення та не усвідомлював власної відповідальності, намагався заперечити факт керування автомобілем, незважаючи на те, що його встановлено постановою суду. Більше того, надані пояснення свідчать про спробу ввести Комісію в оману щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
«Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 рішення Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21).
Отже, дії кандидата свідчать не лише про відсутність належного усвідомлення наслідків власних дій та небажання брати за них повну особисту відповідальність (що не відповідає показнику «відповідальність»), а й про неусвідомлення впливу такої поведінки на авторитет судової влади в цілому.
Оцінюючи відповідність кандидата критерію особистої компетентності за показником «безперервний розвиток», Комісією встановлено, що з моменту подання заяви про участь у конкурсі вектор професійного розвитку кандидата з урахуванням обраної ним юрисдикції не змінився і кандидат не продемонстрував належних свідомих та послідовних зусиль, спрямованих на професійний саморозвиток. Зокрема, ним не надано відомостей про відвідування семінарів, тренінгів чи інших заходів підвищення кваліфікації, а також виявлено недостатній рівень обізнаності із судовою практикою у сфері господарського судочинства. Поданий сертифікат про проходження навчання у сфері відновлення платоспроможності боржників та процедур банкрутства від 04 квітня 2024 року сам по собі не підтверджує системності та регулярності саморозвитку, а свідчить лише про поодинокий випадок підвищення кваліфікації.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Бородкіним Д.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
особиста компетентність |
рішучість |
17 |
16 |
17 |
16 |
16 |
16,33333333 |
33 |
|
відповідальність |
||||||||
|
безперервний розвиток |
17 |
15 |
16 |
18 |
17 |
16,66666667 |
||
За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33 бали із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала) максимально можливого бала. У підсумку Комісія виснує, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і в оцінюванні особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Оцінюючи відповідність кандидата критерію соціальної компетентності Комісія враховує таке.
Кандидат під час співбесіди надав пояснення, які не свідчать про готовність до відкритого та щирого діалогу. Позиція щодо адміністративного правопорушення, вчиненого за статтею 130 КУпАП, була непослідовною і суперечливою (зокрема, пояснення кандидата не узгоджувалися із встановленими судом обставинами та матеріалами справи про адміністративне правопорушення). Це стало причиною формування у членів Комісії переконання у нездатності кандидата до ефективної комунікації.
Така поведінка Бородкіна Д.І. свідчить не лише про намагання ввести Комісію в оману, а й про неспроможність до конструктивної взаємодії у професійному середовищі, що не відповідає показнику «ефективна взаємодія».
З огляду на викладене поведінка кандидата під час співбесіди, а саме надання суперечливих пояснень, намагання приховати відомості, що можуть мати для нього негативні наслідки у процесі кваліфікаційного оцінювання, розцінюється Комісією як індикатор невідповідності критерію соціальної компетентності за показником «ефективна взаємодія».
Надані Бородкіним Д.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
9 |
9 |
9 |
8 |
8 |
8,666666667 |
35 |
|
|
ефективна взаємодія |
9 |
7 |
8 |
7 |
7 |
7,333333333 |
|||
|
стійкість мотивації |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|||
|
емоційна стійкість |
11 |
9 |
8 |
9 |
9 |
9 |
|||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували неналежний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35 балів із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала). У підсумку Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії 16 липня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 липня 2025 року, у якому зазначено таке.
1. Як інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути перевірена та оцінена, ГРД зазначено про недекларування у Декларації за 2016 рік відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України.
Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України Бородкін Д.І. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 31 серпня 2010 року.
Частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції станом на 05 жовтня 2016 року) з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на 30 березня 2017 року) у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
У розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» Декларації за 2016 рік кандидат не зазначив інформації про членство в об’єднаннях (організаціях).
Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема показнику сумлінності.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості, які зазначаються в Декларації, повинні бути повними та достовірними. У разі зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, неправдивих відомостей або незазначення відомостей, визначених законодавством, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (стаття 106 Закону).
Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, однак кандидат не вжив належних та достатніх заходів для ознайомлення з нормами антикорупційного законодавства та забезпечення повного і достовірного відображення відомостей, зокрема перед поданням виправленої декларації. Це призвело до подання неповних відомостей у Декларації та свідчить про недотримання принципу сумлінності.
2. ГРД зазначає про наявність сумніву щодо законності джерел походження майна оскільки за результатами спеціальної перевірки Декларації кандидата за 2024 рік НАЗК встановлено ознаки відображення у ній недостовірних відомостей на загальну суму 4 414 048,36 грн.
У своїх поясненнях кандидат зазначив, що все майно, набуте ним та членами його сім’ї, походить із законних джерел. Просив врахувати, що частина майна одержана від близьких родичів, тому окремі правочини могли не оформлюватися належним чином у документальній формі.
Для підтвердження отримання грошових подарунків від матері, а також отримання коштів його дружиною від батька, кандидат надав відповідні письмові пояснення від зазначених осіб, а також пояснення дружини щодо належного їй майна.
Крім того, кандидат надав договір дарування від 14 жовтня 2019 року, укладений між ним та братом ОСОБА_1, який підтверджує отримання грошового подарунка з нагоди укладення шлюбу. Вказані кошти були інвестовані у квартиру в ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві. Дарунок був зроблений від імені близьких родичів.
Як встановлено Комісією, під час проведення спеціальної перевірки НАЗК проаналізовано відомості, зазначені у Декларації за 2024 рік. За результатами перевірки виявлено ознаки відображення недостовірних відомостей, що стосуються майна або іншого об’єкта декларування, який має вартість та може відрізнятися від достовірних на загальну суму 4 414 048,36 грн.
Так, НАЗК дійшло висновку, що грошові активи, набуті кандидатом та його дружиною, перевищують їхні доходи, одержані із законних джерел, на суму 4 414 048,36 грн, керуючись таким.
Згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків за 1998‒2024 роки:
- доходи кандидата (без урахування сплачених податків у розмірі 145 427,55 грн) становлять 1 080 240,68 грн;
- доходи дружини кандидата (без урахування сплачених податків у розмірі 240 140,18 грн) становлять 5 010 363,35 грн.
Крім того, за даними декларацій та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ‒ підприємців та громадських формувань, кандидатом було здійснено витрати, зокрема на:
- придбання транспортного засобу у 2018 році за 332 342 грн;
- придбання квартири у 2015 році за 210 000 грн;
- внесення частки до статутного капіталу 3 333,33 грн.
У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2024 рік кандидат зазначив відомості про наявність готівкових коштів у нього та дружини на загальну суму 9 573 409,33 грн, а саме:
- 222 695 $ (еквівалент згідно з середньорічним курсом Національного банку України за 2016‒2024 роки ‒ 7 452 258,33 грн);
- 49 000 EUR (еквівалент згідно з середньорічним курсом Національного банку України за 2022 рік ‒ 1 665 020 грн);
- 456 131 грн.
Порівняння задекларованих доходів та витрат кандидата і членів його сім’ї свідчить про наявність різниці у розмірі мінус 4 414 048,36 грн (1 080 240,68 + 5 010 363,35 - 145 427,55 - 240 140,18 - 332 342 - 210 000 - 3 333,33 - 9 573 409,33 = - 4 414 048,36 грн).
З огляду на викладене доходи кандидата та його дружини викликають сумніви у їх достатності для набуття майна та коштів, що зазначені в Декларації за 2024 рік, та потребують підтвердження або спростування кандидатом під час співбесіди.
Пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Пункт 22 розділу ІІІ Єдиних показників визначає, що рівень життя кандидата на посаду судді відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно: суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам (підпункт 3).
Отже, показники доброчесності прямо передбачають, що при визначенні відповідності кандидата критеріям доброчесності у майнових питаннях беруться до уваги саме задекларовані доходи, отримані із законних джерел, відповідно до вимог, зокрема, податкового законодавства.
З метою перевірки законності джерел походження грошових активів Комісією досліджено пояснення кандидата та документи, долучені до них, зокрема: пояснення матері кандидата від 20 липня 2025 року, в яких вказано про дарування йому грошових коштів в сумі 60 000 $ для придбання житла; пояснення тестя від 20 липня 2025 року, в яких вказано про те, що з 2011 року він щомісяця надавав своїй доньці (дружині кандидата) грошові кошти в розмірі 1000-2000 $, а на весілля подарував 10 000 $; укладений у простій письмовій формі договір дарування від 14 жовтня 2019 року, за яким брат кандидата подарував останньому грошові кошти в розмірі 55 000 $ та розписку про отримання подарунка від 14 жовтня 2019 року; пояснення дружини кандидата від 21 липня 2025 року, в яких вказано, що з 2006 року під час навчання в університеті її матеріально забезпечували батьки, які надавали кошти у готівковій формі, а після погіршення стану здоров’я батька у 2011 році – сестри та бабуся. Допомога здійснювалася у готівковій формі, іноді у вигляді переказів, та тривала до кінця 2019 року – початку 2020 року, завершившись подарунком коштів на купівлю квартири.
Комісією також отримано дані про офіційні доходи вказаних осіб, які наявні в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та встановлено таке.
Дохід матері кандидата ОСОБА_2 за період з 1999 року до 2023 року становить 470 998 грн.
Дохід тестя кандидата ОСОБА_3 за період з 2004 року до 2024 року становить 28 436 грн.
Дохід тещі кандидата ОСОБА_4 за період з 2007 року до 2023 року становить 470 998 грн.
Дохід брата кандидата ОСОБА_1 за період з 2001 року до 2024 року становить 49 315 081 грн.
Таким чином, Комісія критично оцінює надані пояснення, оскільки вони не узгоджуються з фактичними офіційними доходами зазначених осіб, а також через відсутність належних доказів на підтвердження обставин, викладених у поясненнях, та щодо здійснення грошових переказів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року № 990/71/24 колегія суду виснувала, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.
Для оцінки наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням, достатньо конкретної інформації, яка з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприймаються як переконливі) не спростовує переконань (сприйняття) Комісії щодо достатньої відповідності кандидата на посаду судді цим критеріям.
Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, – здійснення правосуддя, тому під час вирішення питання про проведення кваліфікаційного оцінювання Комісія зобов’язана врахувати всі обставини, які перешкоджають кандидату на посаду судді обійняти таку посаду, зокрема ті, що негативно характеризують кандидата.
Водночас у процедурі оцінювання також важливе, якщо не вирішальне значення має позиція кандидата на посаду судді, який повинен надати правдиві пояснення та необхідні переконливі докази на підтвердження його відповідності вимогам щодо судді та спростування обґрунтованого сумніву щодо його кандидатури.
Такий висновок відповідає як практиці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, так і сталій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка зазначила, що «саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов’язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності» (пункт 157 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24, пункт 7.37. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 9901/110/19).
Європейський суд з прав людини також займає позицію, що покладення тягаря доведення джерел походження статків під час процедури перевірки судді не є свавільним для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 352 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) «Джоджай проти Албанії» від 09 лютого 2021 року (https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/dzhodzhay_against_albania.pdf).
Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективної судової системи: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів (пункт 22 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) від 19 листопада 2002 року).
З огляду на викладене кандидатом не спростовано обґрунтовані сумніви у законності джерел походження грошових активів. Комісія із використанням передбачених законом засобів та джерел не змогла впевнитись у тому, що вказане кандидатом у декларації майно походить із законних джерел. Зазначені обставини є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата досліджуваному показнику критерію доброчесності та можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у разі його призначення на посаду судді.
3. ГРД звернуто увагу Комісії на інформацію, згідно з якою у період з 2018 року до 2025 року кандидат неодноразово порушував Правила дорожнього руху України (зокрема, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, інші порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, перевищення встановлених обмежень швидкості руху, несправність зовнішніх світлових приладів (лівої фари), керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції). Загалом зафіксовано понад 19 таких випадків, що встановлено з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Перевіривши цю інформацію, Комісія встановила, що постановою Соломʼянського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року у справі № 760/8693/23 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), стосовно Бородкіна Д.І. у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У постанові вказано, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 08 квітня 2023 року о 01:20 Бородкін Д.І. керував автомобілем марки «Ssang Yong», державний номерний знак НОМЕР_1, на АДРЕСА_1 у місті Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер», результат ‒ 1,13 проміле. Вказані дії Бородкіна Д.І. кваліфіковано як порушення пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні Бородкін Д.І. переконував суд у тому, що в зазначені у протоколі час і місце транспортним засобом не керував, тому не є суб’єктом відповідальності за статтею 130 КУпАП. Він указав, що після застосування приладу «Драгер» працівники поліції повідомили йому про можливість самостійного звернення до медичного закладу для спростування результату.
За результатами розгляду справи суд, дослідивши матеріали та відеозапис з місця пригоди, дійшов такого висновку: «у зазначені час і місце Бородкін Д.І. керував транспортним засобом «Ssang Yong», державний номерний знак НОМЕР_1, на місці зупинки не спростовував факт керування транспортним засобом, не надавав пояснень, викладених у суді, і погодився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою засобу «Драгер».
Водночас суд вказав: «… на відеозаписі зафіксовано, що після проведення огляду працівник поліції роз’яснив Бородкіну Д.І. про можливість самостійного звернення до медичного закладу для спростування результату огляду за допомогою засобу «Драгер». Такі дії поліцейських на місці пригоди, за висновками суду, не відповідають положенням статті 266 КУпАП, та є грубим порушенням правил огляду особи, яка керувала транспортним засобом, встановлених нормами КУпАП». Це і стало підставою для закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях Бородкіна Д.І. складу адміністративного правопорушення».
Пунктом 8 Єдиних показників передбачено, що під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.
З метою повноти та об’єктивності кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду, встановлення його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності Комісія витребувала та дослідила копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 760/8693/23 (провадження № 3/760/3620/23) включно з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який досліджувався судом.
З оглянутого відеозапису встановлено, що на його початку Бородкін Д.І., перебуваючи на відстані від свого автомобіля, спілкується з працівником патрульної поліції. На запитання поліцейського із нагрудною камерою: «Що тут у вас?» було повідомлено його колегою: «Товариш Діма порушив комендантську годину, після спілкування з громадянином відчутно запах алкоголю». У відповідь Бородкін Д.І. підтвердив факт вживання алкоголю (близько 2 келихів пива).
На запитання поліцейського щодо проходження перевірки на стан алкогольного сп’яніння Бородкін Д.І. зазначив, що не заперечує факт вживання алкоголю. Після пропозиції поліцейського пройти перевірку на стан алкогольного сп’яніння, звернутися до лікаря-нарколога або відмовитися від огляду Бородкін Д.І. погодився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер», попередньо висловивши готовність «сплатити штраф без огляду».
Перевірка на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Драгер» показала результат 1,13 проміле, що перевищує встановлений допустимий рівень алкоголю в крові водія (0,2 проміле) у 5‒6 разів.
Також за результатами дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 760/8693/23 Комісією встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2023 року серії ААД № 437620 міститься підпис Бородкіна Д.І., який засвідчив факт ознайомлення з цим проколом. Про наявність пояснень чи заперечень по суті порушення Бородкін Д.І. у протоколі не зазначив.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів Бородкін Д.І. засвідчив своїм підписом згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп’яніння – 1,13 проміле.
Крім того, у матеріалах міститься розписка Бородкіна Д.І., в якій ним підтверджено факт відсторонення від керування автомобілем марки «Ssang Yong», державний номерний знак НОМЕР_1.
Комісія наголошує, що оцінка поведінки Бородкіна Д.І. крізь призму наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності вже надана судом, рішення якого набрало законної сили, а тому не може переглядатися в позапроцесуальному порядку.
Згідно з пунктом 5.4 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Із урахуванням завдань та мети кваліфікаційного оцінювання Комісія не може залишити поза увагою поведінку Бородкіна Д.І. з точки зору її відповідності стандартам доброчесності та професійної етики, адже у випадку її невідповідності цим стандартам призначення особи на посаду судді може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.
У цьому контексті слід зауважити, що згідно з пунктом 7 Єдиних показників оцінювання відповідності кандидата на посаду судді показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.
Національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді. Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства до дій представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1).
У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Очевидно, що від кандидата слід очікувати дотримання загальноприйнятих моральних правил, а також тих норм, що забезпечують авторитет та довіру до правосуддя. Обов’язок саме кандидата на посаду судді дотримуватись етичних норм, які встановлені для суддів, підтверджує і позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у пункті 121 постанови від 08 травня 2025 року у справі № 990/143/24.
Повертаючись до фактичних обставин справи про адміністративне правопорушення № 760/8693/23, Комісія звертає увагу, що під час співбесіди кандидат зазначив, що транспортним засобом не керував, а лише підійшов до нього в пізню пору доби. На запитання доповідача щодо причин порушення комендантської години, яка встановлена у місті Києві, кандидат пояснив, що мав намір забрати особисті речі з автомобіля, який був припаркований поруч із місцем його проживання. Факт вживання алкогольних напоїв не заперечував. Протокол про адміністративне правопорушення підписав без зауважень, мотивуючи це тим, що була пізня година і він вважав за необхідне висловити свою незгоду з ним шляхом оскарження в судовому порядку.
У Комісії виник обґрунтований сумнів у чесності кандидата та достовірності його пояснень про те, що він не керував транспортним засобом, а був лише пішоходом. Насамперед слід зауважити, що керування Бородкіним Д.І. транспортним засобом встановлено постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року у справі № 760/8693/23. З огляду на принцип автономності процедур, той факт, що судом закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення (із процедурних підстав), не спростовує керування кандидатом транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та негативні наслідки такої поведінки з точки зору правил доброчесності та професійної етики.
Після огляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення пояснення Бородкіна Д.І. про його статус пішохода видаються зовсім непереконливими, адже в такому випадку є незрозумілим, як він ‒ професійний правник, будучи пішоходом, не висловив жодного зауваження при складанні щодо нього протоколу про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, акта огляду на стан алкогольного сп’яніння та розписки про відсторонення його від керування транспортним засобом. Кожен із цих документів Бородкін Д.І. підписав без жодного зауваження чи заперечення, що ним підтверджено під час співбесіди.
Оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Пунктом 17 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.
Комісія зазначає, що посада судді вимагає від особи, яка претендує її зайняти, дотримання найвищих етичних стандартів поведінки.
Оцінюючі зазначені вище обставини (непідтвердження законності джерел походження майна та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння), Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила, що вони свідчать про істотну невідповідність кандидата показникам доброчесності, таким як «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
Із урахуванням зазначеного кандидат оцінюється у 0 балів за показниками «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію доброчесності, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.
Стосовно висновку ГРД та наданих кандидатом пояснень Комісія вважає, що немає необхідності їх детально аналізувати з точки зору суттєвості ймовірних порушень, оскільки встановлені вище обставини є самостійними та достатніми підставами, за якими кандидата визнано таким, що не відповідає критерію доброчесності.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
47,2 |
370,7 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
147 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
136,5 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
16,33333333 |
33 |
|
безперервний розвиток |
16,66666667 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
8,666666667 |
35 |
|
ефективна взаємодія |
7,333333333 |
||
|
стійкість мотивації |
10 |
||
|
емоційна стійкість |
9 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
0 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
438,7 |
Таким чином, кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями особистої компетентності, соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Бородкін Дмитро Іванович набрав 438,7 бала.
2. Визнати Бородкіна Дмитра Івановича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Другої палати Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
