X

186/ко-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
28.10.2024
Дата надходження документа: 
28.10.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
28.10.2024
186/ко-24
Про розгляд питання щодо відповідності судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини Інни Миколаївни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання щодо відповідності судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини Інни Миколаївни займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Машину Інну Миколаївну призначено строком на п’ять років на посаду судді Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Наказом голови Роменського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року № 10-К суддю Машину І.М. зараховано до штату суду.

Присягу судді Машина І.М. склала 15 грудня 2016 року.

Повноваження в судді Машини І.М. закінчилися 24 вересня 2021 року.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини І.М.

Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 280/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». За результатами іспиту суддів, зокрема Машину І.М., допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

На першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддя Машина І.М. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 63 бали, за результатами виконання практичного завдання – 71,5 бала, тобто на етапі складення іспиту суддя загалом набрала 134,5 бала.

Також Машина І.М. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини І.М.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

На виконання рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 про продовження кваліфікаційного оцінювання суддів здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, зокрема стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Машини І.М. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

На адресу Комісії 24 вересня 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини І.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

Підставою для висновку стали дані, які, на думку ГРД, вказують на те, що суддя:

- допускала невиправдане зволікання при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що призвело до закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення у 19 справах;

- допустила поведінку, яка призвела до істотних порушень прав людини та/або порушень правил процесу, дискримінацію учасників процесу, надала очевидну невиправдану процесуальну перевагу одній зі сторін у справі № 585/557/17, провівши судовий розгляд справи без участі представника відповідача, належним чином не оцінивши об’єктивність причин його неявки в судове засідання;

- використовувала родинні, дружні та інші неформальні зв’язки для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій.

Комісія у складі колегії 01 жовтня 2024 року із суддею Машиною І.М. провела співбесіду, під час якої обговорювався і висновок ГРД.

За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 01 жовтня 2024 року № 160/ко-24. Цим рішенням визначено, зокрема, що суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Машина І.М. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримала 693 бали.

Так, Машина І.М. за результатами анонімного письмового тестування набрала 63 бали; за результатами виконання практичного завдання – 71,5 бала; ефективність здійснення правосуддя суддею оцінено в 60 балів; підвищення фахового рівня – у 1 бал; за критерієм особистої компетентності суддя набрала 60 балів; за критерієм соціальної компетентності – 95 балів; показники критерію професійної етики судді оцінено у 165 балів; показники критерію доброчесності судді – у 177,5 бала.

Таким чином, суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Машина І.М. сумарно отримала більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Наразі Машина І.М. обіймає посаду судді в зазначеному суді, але не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень, а отже, ця посада не є вакантною.

Джерела права та їх застосування.

  Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

 Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

 У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-АD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).

Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.

І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (частина 2 пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), визначено, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку ГРД, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.

Відповідно до пункту 126 Регламенту в засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом, висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.

Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:

- про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).

- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).

Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від  03  листопада  2016  року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798- VIII за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.

Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

ГРД 24 вересня 2024 року надіслано до Комісії висновок про невідповідність судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини І.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

На спростування висновку ГРД суддею надані письмові та усні пояснення.

У висновку ГРД про невідповідність судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини І.М. критеріям доброчесності та професійної етики зазначено таке.

1. Суддя Машина І.М. допускала невиправдане зволікання при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, що призвело до закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення у таких справах: №№ 585/1821/17, 585/2629/17, 585/2931/17, 585/3444/17, 585/3889/17, 585/4445/17, 585/4853/17, 585/4950/17, 585/4946/17, 585/225/18, 585/1012/18, 585/1727/18, 585/2199/18, 585/2545/18, 585/3219/18, 585/1623/19, 585/4057/19, 585/211/20, 585/1491/20. Невмотивоване порушення строків розгляду таких справ сприяло безкарності порушників, що породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою судді. Закриття справ на цих підставах вважають одним із найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання і цьому часто сприяють саме судді.

2. Суддя допустила поведінку, яка призвела до істотних порушень прав людини та/або порушень правил процесу, дискримінацію учасників процесу, надала очевидну невиправдану процесуальну перевагу одній зі сторін. 

За доводами ГРД, суддя Машина І.М. у справі № 585/557/17 призначила засідання на 15 годину 20 хвилин 14 січня 2019 року в режимі відеоконференції, яка мала відбутися із Зарічним районним судом міста Суми. Представник відповідача до Зарічного районного суду міста Суми з’явилася вчасно, однак відповідно до протоколу судового засідання розгляд справи розпочався о 16 годині 42 хвилини. Водночас Зарічний районний суд міста Суми повідомив, що зал засідань буде вільним лише до 16 години 00 хвилин, далі в ньому заплановано інше засідання. Таким чином, о 16 годині 42 хвилини представник відповідача фізично не могла бути присутньою в судовому засіданні у справі № 585/557/17, оскільки в залі судових засідань Зарічного районного суду міста Суми, де був запланований її розгляд на 15 годину 20 хвилин, слухалася інша справа. 

Не зважаючи на такі обставини, у протоколі судового засідання зазначено, що «оскільки представник відповідача не повідомила причину, чому не дочекалася суду, і будь-яких клопотань суду не надала, проводити розгляд справи за відсутності відповідача».

Таким чином, на думку ГРД, суддя Машина І.М. почала проводити судове засідання значно пізніше визначеного часу і не врахувала той факт, що представник відповідача не могла бути присутньою в засіданні через незалежні від неї причини, тим самим обмеживши представника відповідача у праві на виклад власної позиції. Суддя винесла рішення, яке надалі було скасовано апеляційним судом.

3. Суддя (кандидат на посаду судді) використовувала родинні, дружні та інші неформальні зв’язки для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій.

ГРД зазначає, що в 2003 році батько судді Машини І.М. заснував разом із дружиною ОСОБА_1, голови Вищого господарського суду України з 1991 до 2006 року, народного депутата України V та VІ скликань від «Партії регіонів», товариство з обмеженою відповідальністю «Юр-Білд».

Суддя Машина І.М. у 2005 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство». На той момент ОСОБА_2, син ОСОБА_1, був доцентом кафедри цивільного права юридичного факультету зазначеного навчального закладу.

Менш ніж через два тижні після випуску з університету Машина І.М. була зарахована до штату Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ) на посаду спеціаліста першої категорії відділу координації роботи структурних підрозділів апарату та організаційного забезпечення діяльності Пленуму, Ради суддів та Науково-Консультативної ради ВГСУ, через чотири місяці Машина І.М. стала помічником судді ВГСУ.

Суддя Машина І.М. надала письмові пояснення на висновок ГРД, які доповнила відповідями на запитання членів Комісії під час співбесіди.

1. Стосовно доводів ГРД про невиправдане зволікання при розгляді 19 справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, суддя Машина І.М. пояснила, що розгляд адміністративних справ здійснювався з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 268 КУпАП, зі сповіщенням такої особи про місце і час розгляду справи, тобто шляхом забезпечення явки в судове засідання. Розгляд у справах відкладався, якщо від учасників справи були відповідні заяви, а також за їх клопотанням необхідно було здійснити запит на інформацію, викликати свідків тощо, або у разі неявки учасників справи і відсутності відомостей про їх належне повідомлення. Судові засідання призначалися з урахуванням навантаження судді. Якщо на момент розгляду справи по суті закінчувався строк, встановлений статтею 38 КУпАП, це призводило до закриття провадження у справі. Водночас суддя наголосила, що відкладення розгляду наведених справ здійснювалось за наявності поважних причин та з метою дотримання прав учасників судового розгляду, тому вважає, що тяганину не допускала, принципи чесності, непідкупності та старанності не порушувала.

На підтвердження своїх пояснень суддя надала Комісії витяги з обліково-статистичних карток про рух зазначених у висновку ГРД справ.

Стосовно справи № 585/3219/18 суддя пояснила, що ця справа була їй розподілена 03 вересня 2018 року. У період з 31 липня 2018 року до 31 серпня 2018 року вона перебувала у відпустці. 14 серпня 2018 року її було відкликано з відпустки за наказом голови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 липня 2018 року № 32-В у зв’язку зі службовою необхідністю, однак справу № 585/3219/18 у цей день їй не було перерозподілено. На підтвердження своїх пояснень Машина І.М. надала копії: наказів про надання відпустки від 12 липня 2018 року № 28-В, про відклик з відпустки від 30 липня 2018 року № 32-В, журналу судового засідання за 14 серпня 2018 року у справі № 585/1727/18, згідно з яким розгляд справи було відкладено на 13 вересня 2018 року, протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2018 року в справі № 585/1727/18.

2. Стосовно розгляду справи № 585/557/17 суддя Машина І.М. пояснила, що ця справа перебувала у провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області з 10 лютого 2017 року, їй вона була перерозподілена 11 липня 2018 року. Уперше судове засідання в режимі відеоконференції із Зарічним районним судом міста Суми нею призначено на 02 жовтня 2018 року, однак розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача (у зв’язку з хворобою) на 20 листопада 2018 року. Надалі судове засідання тричі відкладалося з вини представника відповідача, 14 січня 2019 року розгляд справи розпочався о 16 годині 42 хвилини. Представник відповідача на відеоконферецзв’язок не вийшла, оскільки не дочекалася розгляду справи, що підтверджується також звукозаписом судового засідання. Розгляд справи було розпочато із запізненням, оскільки в судді на той день також були призначені інші справи, розгляд яких затягувався.

За таких обставин, ураховуючи строки розгляду справи, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, порядок подання доказів, що представником відповідача відзиву на позовну заяву подано не було, будь-яких клопотань щодо доказів відповідачем заявлено не було, думку учасників справи, які вважали за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача, суддя вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження.

Суддя пояснила, що зробила відповідні висновки та надалі буде відповідальніше ставитися до справ, у яких учасники беруть участь у режимі відеоконференції.

3. Стосовно доводів ГРД про використання родинних, дружніх та інших неформальних зв’язків для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій суддя Машина І.М. пояснила, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ніякого впливу на її навчання чи кар’єру не мали і не мають.

Вона вступила у 1999 році до Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до порядку, визначеного на той час чинним законодавством, де навчалася з 01 вересня 1999 року до 28 січня 2005 року за спеціальністю «Правознавство». Після закінчення університету їй стало відомо, що у ВГСУ є вакантна посада спеціаліста, у зв’язку з чим вона звернулася до кадрової служби ВГСУ та з 09 лютого 2005 року була прийнята на роботу до ВГСУ на посаду спеціаліста першої категорії відділу координації роботи структурних підрозділів апарату та організаційного забезпечення діяльності Пленуму  Ради суддів та Науково-Консультативної ради ВГСУ. 13 червня 2005 року її було переведено на посаду помічника судді Коробенка Г.П., з яким вона працювала до 18 жовтня 2016 року.

Під час роботи у ВГСУ вона не була в безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_1, який був головою суду до 2006 року та після досягнення пенсійного віку пішов у відставку.

Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.

Дослідивши матеріали суддівського досьє Машини І.М., висновок ГРД, проаналізувавши відомості про суддю, Комісія у пленарному складі встановила таке.

Стосовно розгляду суддею Машиною І.М. справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, які наведені у висновку ГРД, Комісія погоджується, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення може за певних обставин свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, та відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас Комісія наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.

У своїх поясненнях суддя підкреслила необхідність виконання вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.

Доводи ГРД, що справу № 585/3219/18, крім всього іншого, розподілено судді Машині І.М. 14 серпня 2018 року, тобто під час перебування судді у відпустці, спростовуються наданими Машиною І.М. документами, а саме копіями: наказу про надання відпустки від 12 липня 2018 року № 28-В; наказу про відклик з відпустки від 30 липня 2018 року № 32-В; журналу судового засідання за 14 серпня 2018 року у справі № 585/1727/18, згідно з яким розгляд справи було відкладено на 13 вересня 2018 року; протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2018 року у справі № 585/1727/18.

Комісія звертає увагу, що більшість справ, про які зазначає ГРД, надійшли до суду у строк від одного тижня до одного місяця після вчинення правопорушення, що також впливає на строки їх розгляду, зважаючи, що перебіг строку накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 38 КУпАП обчислюється не з моменту надходження справи до суду, а з дня вчинення адміністративного правопорушення.

Комісією також проаналізовано інформацію, надану Роменським міськрайонним судом Сумської області, згідно з якою загальна кількість розглянутих суддею Машиною І.М. у період 2016–2021 років справ цієї категорії становить 282, з яких прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення у 230 справах, закрито провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, – 22 справи, що становить приблизно 8 відсотків від загальної кількості розглянутих справ за статтею 130 КУпАП.

Предметом детальнішого аналізу під час пленарного засідання стали дії судді під час розгляду справи № 585/1491/20, зокрема підстави об’єднання проваджень за двома протоколами про скоєння особою правопорушень, передбачених статями 130 та 124 КУпАП, в одне, та повернення об’єднаної справи на доопрацювання начальнику Роменського ВП ГУНП України в Сумській області. Водночас у постанові про повернення об’єднаної адміністративної справи суддя вказала недоліки в оформленні протоколу лише в протоколі про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП. Суддя пояснила, що протоколи були складені одним поліцейським, такі недоліки були ідентичними в обох протоколах, що унеможливило розгляд окремої справи щодо правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, і стало підставою для повернення об’єднаної справи. Відсутність вказівки про це в постанові про повернення справи на доопрацювання суддя пояснила своєю помилкою.

Проаналізувавши пояснення судді та надані матеріали, Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, необхідністю вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності.

Зіставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулює процес здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку судді при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи були закриті у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, урахувавши ставлення судді до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Машина І.М. при розгляді таких справ допустила судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

Стосовно обмеження права представника відповідача брати участь у справі № 585/557/17 Комісія констатує, що суддя призначила розгляд справи на 14 січня 2019 року на 15 годину 20 хвилин, за клопотанням представника відповідача, в режимі відеоконференцзв’язку із Зарічним районним судом міста Суми, розпочала судове засідання о 16 годині 42 хвилини без участі останньої. У протоколі судового засідання зазначила, що представник відповідача не повідомила причину, чому не дочекалася суду, і будь-яких клопотань не надала. Водночас суддя Машина І.М. була обізнана про те, що в залі судових засідань Зарічного районного суду міста Суми, у якому мала розглядатися справа № 585/557/17, з 16 години 00 хвилин розпочалося слухання іншої справи, у зв’язку з чим представник відповідача не могла вийти на зв’язок.

Рішення судді Машини І.М. було скасоване судом апеляційної інстанції з підстави неправильного застосування норм матеріального права. Однак питання розгляду справи без участі представника відповідача не було предметом аналізу судом апеляційної інстанції та не відображено у постанові суду.

Комісія не вдається до перевірки та оцінювання обставин справи, що було здійснено в порядку розгляду конкретного провадження, та зауважує, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення (нових) якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики (рішення Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Комісія не може залишити поза увагою те, що Машина І.М. не врахувала об’єктивність підстав неявки представника відповідача, зокрема, що неявка в судове засідання відбулася з незалежних від нього причин. Проте вказані порушення не є дискримінацією учасників процесу чи наданням судом переваги одній зі сторін, як вказує ГРД, та не можуть свідчити про недоброчесність судді в тій мірі, яка може послугувати підставою для висновку про її невідповідність займаній посаді, зважаючи на конкретні обставини справи.

Надаючи оцінку твердженням ГРД про використання суддею Машиною І.М. родинних, дружніх та інших неформальних зв’язків для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій, Комісія констатує, що Машина І.М. 09 лютого 2005 року була прийнята на роботу до ВГСУ на посаду спеціаліста першої категорії відділу координації роботи структурних підрозділів апарату та організаційного забезпечення діяльністю Пленуму, Президії, Ради суддів та Науково-консультативної ради ВГСУ, а 13 червня 2005 року її було переведено на посаду помічника судді. У 2016 році Машина І.М. призначена суддею.

Машина І.М. не заперечувала, що її батько та дружина ОСОБА_1 були співзасновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Юр-Білд». Однак об’єктивні факти, які б свідчили, що Машина І.М. використовувала саме родинні, дружні та інші неформальні зв’язки для кар’єрного зростання чи отримання невиправданих преференцій, відсутні. Наведені у висновку ГРД обставини, які, на їх думку, сприяли Машині І.М. у вступі до навчального закладу, працевлаштуванні до ВГСУ та в здобутті посади судді, самі по собі не можуть братися Комісією до уваги, оскільки є лише суб’єктивними судженнями, на підтвердження яких відсутня об’єктивна інформація.

З огляду на зазначені обставини та пояснення судді Машини І.М. Комісія не має підстав стверджувати, що навчання та кар’єрне зростання судді Машини І.М. відбулося за сприяння ОСОБА_1 або членів його сім’ї.

Отже, указана у висновку ГРД інформація оцінена Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями. Зокрема, Комісією у складі колегії наведені у висновку ГРД обставини враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у зв’язку з чим Комісія оцінила їх під час визначення показників зазначених критеріїв.

Підсумовуючи результати кваліфікаційного оцінювання судді Машини І.М. на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, Комісія у пленарному складі вважає надані пояснення та наведені аргументи судді, інші фактичні дані, встановлені під час дослідження досьє, загалом переконливими та такими, що можуть вважатись достатніми для спростування сумнівів у відповідності судді критерію доброчесності.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали суддівського досьє, рішення Комісії у складі колегії від 01 жовтня 2024 року № 160/ко-24, висновок ГРД, взявши до уваги наданні суддею Машиною І.М. пояснення, інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді Машини І.М. критеріям доброчесності та професійної етики. Це своєю чергою є підставою для ухвалення рішення про визнання судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини І.М. такою, що відповідає займаній посаді.

Беручи до уваги результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Машини І.М. на посаду судді Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Ураховуючи викладене та керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 36, абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 11 голосами «За» і 3 «Проти»

вирішила:

1. Визнати суддю Роменського міськрайонного суду Сумської області Машину Інну Миколаївну такою, що відповідає займаній посаді.

2. Внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення на посаду судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Машини Інни Миколаївни.

 

 

Головуючий                                                                        Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»

Члени Комісії:                                                                    Михайло БОГОНІС «ЗА»

                                                                                           Людмила ВОЛКОВА «ЗА»

                                                                                           Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»

                                                                                           Ярослав ДУХ «ПРОТИ»

                                                                                             Роман КИДИСЮК «ЗА»

                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»

                                                                                            Олег КОЛІУШ «ЗА»

                                                                                            Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»

                                                                                             Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»

                                                                                             Роман САБОДАШ «ЗА»

                                                                                             Руслан СИДОРОВИЧ «ПРОТИ»

                                                                                             Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»

                                                                                             Галина ШЕВЧУК «ЗА»