16/дп-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

розглянувши повідомлення Вищої ради правосуддя щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, указаних суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем Іваном Олександровичем у деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки,

встановила:

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 06 червня 2024 року надійшла ухвала Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03 червня 2024 року № 1665/1дп/15-24 (далі – Ухвала) щодо проведення перевірки декларацій родинних звʼязків судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця Івана Олександровича за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки.

Ухвала мотивована тим, що 17 лютого 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. на дії судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О., під час попередньої перевірки якої встановлено, що в деклараціях родинних зв’язків судді Голошивця І.О. за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки, які містяться в матеріалах суддівського досьє № 03945, не вказано відомостей про брата дружини судді – ОСОБА_1, який з 11 липня 2007 року і до цього часу займається адвокатською діяльністю, та батька судді – ОСОБА_2, який 06 жовтня 2010 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а 17 липня 2013 року зупинив адвокатську діяльність.

Суддя Голошивець І.О. у своїх письмових поясненнях зазначив, що ОСОБА_2 є батьком судді, а ОСОБА_1 – братом дружини.

Стосовно незазначення в деклараціях родинних зв’язків судді відомостей про батька, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суддя повідомив, що батько ОСОБА_2 отримав згадане свідоцтво у 2010 році, однак він не є адвокатом, оскільки з моменту отримання свідоцтва ніколи не розпочинав адвокатську діяльність і не сплачував адвокатські внески. Крім того, батько до червня 2014 року був працівником правоохоронних органів, що унеможливлювало заняття ним адвокатською діяльністю у вказаний період.

Крім того, суддя Голошивець І.О. в письмових поясненнях зазначив, що відомості про зупинення його батьком права на заняття адвокатською діяльністю внесено до Єдиного реєстру адвокатів України 17 липня 2013 року за його заявою, поданою до Ради адвокатів Донецької області. Це відбулось до призначення його на посаду судді Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013.  Суддя наголосив, що не знав про наявність у його батька такого свідоцтва до моменту отримання скарги Чижик Т.В., яка була предметом розгляду Вищої ради правосуддя.

Суддя в письмових поясненнях також зазначив, що у відповідних деклараціях родинних зв’язків вказав ту інформацію, про яку станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року йому було відомо. Як зазначає Голошивець І.О., до 2019 року йому не було відомо, що брат дружини ОСОБА_1 є адвокатом, оскільки не підтримував з ним будь-яких стосунків, не був пов’язаний з ним спільним побутом та не мав взаємних прав і обов’язків, тому відобразив лише відомості про нього в декларації родинних зв’язків судді за 2015–2019 роки.

Додатково суддя зазначив, що брат його дружини ОСОБА_1 не проживає разом із їх сім’єю, на свята разом вони не збирались та не збираються, справи за його участі суддя не розглядав, жодних контактів не підтримує. До 2019 року не знав, що брат дружини здійснює адвокатську діяльність, тому вважає, що не повинен був відображати інформацію про таку особу в деклараціях родинних зв’язків.

Голошивець І.О. зауважив, оскільки він відносини з вказаними родичами не підтримує, спільно з ними не проживає, не пов’язаний з ними спільним побутом, то підстави для відображення інформації про них у декларації родинних зв’язків судді відсутні.

Обставини викладені в Ухвалі стосовно проведення Комісією перевірки декларації родинних зв’язків судді Голошивця І.О. вже були предметом дослідження Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді. Тому, на думку судді, повторне звернення до Комісії стосовно питання, яке вже досліджувалось Вищою радою правосуддя в межах дисциплінарної справи, не відповідає нормам чинного законодавства України.

Крім того, Голошивець І.О. зазначив, що за результатами кваліфікаційного оцінювання, Указом Президента України від 29 травня 2019 року № 331/2019, його призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду безстроково. Суддя посилається на те, що під час кваліфікаційного оцінювання Комісією проводилася перевірка його декларацій, а тому повторному дослідженню вони не підлягають.

У зв’язку із викладеним суддя Голошивець І.О. просив залишити без розгляду звернення (повідомлення) Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викладене в Ухвалі.

У засідання Комісії 12 листопада 2024 року суддя Голошивець І.О. не прибув; направив до Комісії електронною поштою листа, в якому підтримав надані письмові пояснення, повідомив, що додаткових пояснень чи зауважень не має, та просив засідання провести без його участі, а звернення (повідомлення) Вищої ради правосуддя – залишити без розгляду.

І. Джерела права.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов’язок подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.

Згідно із пунктом е) частини другої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості про прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, адвокатами.

Частиною восьмою статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, для цілей цієї статті належать: 1) особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суддею (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суддею не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею; 2) незалежно від зазначених у пункті 1 умов – чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).

Відповідно до пункту 6 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами), до осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, належать: а) чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений); б) інші близькі особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суддею (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суддею не мають характеру сімейних), зокрема, особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі із суддею. Такі відомості вказуються у графі «Ступінь родинного зв’язку» розділу II декларації родинних зв’язків судді.

Підпунктом є) пункту 8 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами), передбачено, що в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості (прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи (проходження служби); займана посада; період перебування на посаді) щодо осіб, якщо такі особи були прокурорами, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку), адвокатами, нотаріусами. У разі якщо особа протягом звітного періоду займала дві чи більше посад, передбачених цим пунктом, у декларації родинних зв’язків судді зазначаються усі відповідні посади у хронологічному порядку.

Положеннями пункту 170 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 (зі змінами) (далі - Регламент), передбачено, що перевірка декларації родинних зв’язків судді здійснюється в разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цій декларації, та приймає рішення за результатами перевірки.

Предметом перевірки є встановлення повноти відомостей, поданих Голошивцем І.О. в деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки (підпункт 171.1. пункту 171 параграфу 11 розділу ІІ Регламенту).

Згідно з пунктом 185 Регламенту в разі встановлення Комісією фактів несвоєчасного подання декларації родинних зв’язків судді або декларації доброчесності судді, або декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей або тверджень Комісія також ухвалює рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Положеннями Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, суддя має докладати всіх зусиль, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї (статті 1, 3, 18 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

З матеріалів, одержаних під час перевірки, вбачається таке.

ІІ. Стосовно компетенції Комісії та вирішення питання про залишення без розгляду звернення (повідомлення) Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викладене в ухвалі Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03 червня 2024 року № 1665/1дп/15-24.

Згідно з частиною другою статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною п’ятою статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв’язків, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить перевірку зазначеної декларації.

Отже, перевірка недостовірності (у тому числі неповноти) відомостей, поданих суддею в декларації родинних зв’язків належить до виключних повноважень Комісії. З викладеного слідує, що Вища рада правосуддя не уповноважена здійснювати перевірку декларацій родинних зв’язків судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Стосовно проведення перевірки Комісією декларацій родинних зв’язків судді Голошивця І.О. під час його кваліфікаційного оцінювання слід зазначити таке.

Рішенням Комісії від 25 вересня 2018 року № 1693/ко-18 суддю Голошивця І.О. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції, чинній на час ухвалення рішення Комісії від 25 вересня 2018 року № 1693/ко-18), перевірка декларації родинних зв’язків судді проводиться у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддями у цих деклараціях, наданої будь-якою особою.

Згідно із пунктом 6.2.4 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції, чинній на час ухвалення рішення Комісії від 25 вересня 2018 року № 1693/ко-18), перевірка повідомлення, що надійшло до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, проводиться під час дослідження досьє та співбесіди відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

Відповідно до підпункту 180.4 пункту 180 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), Комісія у складі колегії залишає без розгляду повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, указаних у декларації родинних зв’язків судді, у разі якщо повідомлення містить обставини, які раніше були предметом дослідження (зокрема, під час кваліфікаційного оцінювання судді).

Зі змісту рішення Комісії від 25 вересня 2018 року № 1693/ко-18 вбачається, що Комісією під час кваліфікаційного оцінювання не проводилася перевірка інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, вказаних суддею Голошивцем І.О. в декларації родинних зв’язків судді. Таким чином, Комісією не проводилось перевірки декларацій родинних зв’язків судді Голошивця І.О.  Доказів надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, вказаних суддею Голошивцем І.О. в декларації родинних зв’язків судді, у матеріалах суддівського досьє судді немає і суддею не надано.

Отже, інформація, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, вказаних суддею Голошивцем І.О. в деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки до Комісії надійшла вперше від Вищої ради правосуддя, тому відсутні підстави для залишення без розгляду звернення (повідомлення) Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викладеного в Ухвалі.

ІІІ. Факти, встановлені Комісією.

Суддею Голошивцем І.О. подано до Комісії декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018 роки.

У розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки»  вказаних декларацій суддею зазначено відомості про осіб, з якими у судді наявні родинні зв’язки, а саме про ОСОБА_2, батька, працівника правоохоронних органів, який перебував на посаді з березня 1984 року до червня 2014 року.

Всупереч вимогам пункту е) статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у деклараціях родинних зв’язків судді не зазначено місця роботи та посади особи, з якою в судді наявні родинні відносини.

Суддею Голошивцем І.О. до Комісії подано декларації родинних зв’язків судді за 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки.

У розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» зазначених декларацій суддею вказано відомості, що за відповідні звітні періоди суддя не підтверджує наявність у нього родинних зв’язків з особами, які займали посади, визначені пунктом 2 частини другої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України батько судді ОСОБА_2 обліковується в Раді адвокатів Донецької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано 06 жовтня 2010 року, право на заняття адвокатської діяльності зупинено.

Також згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України брат дружини судді ОСОБА_1 обліковується в Раді адвокатів Донецької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано 11 липня 2007 року.

IV. Стосовно повноти відомостей, поданих у деклараціях родинних зв’язків судді Голошивця І.О. за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки, про батька судді ОСОБА_2.

На момент видачі батькові судді ОСОБА_2 у 2010 році свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, вказані відносини було врегульовано нормами Закону України «Про адвокатуру».

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про адвокатуру» адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів  України дипломом іншої країни, стаж роботи в галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

У 2012 році набрав чинності Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Виходячи з положень норм статей 6, 17, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26, Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України  від 22 серпня 2022 року № 74, фізична особа набуває статус адвоката з часу отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру адвокатів України та до моменту припинення права на заняття адвокатською діяльністю і внесення про це відповідних відомостей до зазначеного реєстру.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що  вразі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється.

Рішенням Ради адвокатів України від 24 жовтня 2014 року № 132 затверджено роз’яснення, згідно з яким системний аналіз норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє зробити висновок, що в разі зупинення адвокатом права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону, такий адвокат не має права її здійснювати, проте він не позбавлений статусу адвоката та на нього поширюються гарантії адвокатської діяльності, передбачені чинним законодавством України.

Рішенням Ради адвокатів України від 10 червня 2016 року № 126 затверджено роз’яснення, згідно з яким фізична особа має статус адвоката з часу отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру адвокатів України та до моменту припинення права на заняття адвокатською діяльністю і внесення про це відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, а зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не позбавляє особу статусу адвоката.

З матеріалів, одержаних під час перевірки, вбачається, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано ОСОБА_2 06 жовтня 2010 року, а право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Всупереч доводам, викладеним у поясненнях судді про те, що батько припинив право на заняття адвокатською діяльністю, суддя Голошивець І.О. помилково ототожнює зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (стаття 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») і припинення права на заняття адвокатською діяльністю (стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не пов’язує втрату статусу адвоката із зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю.

Суддя за умови проявлення належної старанності та дотримання розумної обачності мав можливість перед заповненням декларації родинних зв’язків судді з’ясувати у членів сім’ї, родичів та близьких осіб наявність у них правового статусу, який обумовлює необхідність зазначення відповідної інформації в такій декларації. Крім того, суддя мав можливість з’ясувати правовий статус свого батька як адвоката шляхом надсилання відповідного запиту до органів адвокатського самоврядування або з відкритих джерел – Єдиного реєстру адвокатів України, проте цього не зробив.

Оскільки батько судді є адвокатом, то відповідно до статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судді виник обов’язок, зазначити в декларації родинних зв’язків відповідні відомості, незалежно від зупинення ним права на заняття адвокатської діяльності.

Отже, Голошивець І.О. не зазначив у деклараціях родинних зв’язків суддів за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки відомостей про те, що його батько ОСОБА_2 є адвокатом.

У зв’язку із викладеним, доводи судді Голошивця І.О. про правомірність його дій щодо незазначення в деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки відомостей про те, що його батько ОСОБА_2 є адвокатом підлягають відхиленню.

V. Стосовно повноти відомостей, поданих у деклараціях родинних зв’язків судді Голошивця І.О. за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки, про брата дружини ОСОБА_1.

На момент видачі брату дружини судді  ОСОБА_2 у 2007 році свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю вказані відносини було врегульовано нормами Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року з відповідними змінами.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи в галузі права  не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

З матеріалів, одержаних під час перевірки повідомлення про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих Голошивцем І.О. у декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки, вбачається, що брат дружини судді ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 11 липня 2007 року. Відомості про зупинення або припинення права на заняття адвокатської діяльності в Єдиному реєстрі адвокатів відсутні.

На виконання вимог, визначених пунктом е) частини другої, частиною восьмою статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на суддю покладено обов’язок зазначити в декларації родинних зв’язків відомості стосовно брата дружини судді, який є адвокатом.

Оцінюючи пояснення судді стосовно того, що суддя жодних контактів з братом дружини судді ОСОБА_1  не підтримує, Комісія виходить із такого.

Голошивець І.О. у декларації родинних зв’язків судді за 2015–2019 роки, встановлення повноти відомостей якої не є предметом перевірки Комісії, зазначив відомості про те, що брат дружини судді є адвокатом. Проте в деклараціях родинних зв’язків судді за 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки такої інформації не відобразив. Отже, очевидним є те, що суддя принаймні станом на січень 2020 року володів вказаною інформацією. За умови проявлення належної старанності та дотримання розумної обачності він мав можливість перед заповненням декларації родинних зв’язків судді з’ясувати у членів сім’ї, родичів та близьких осіб наявність у них правового статусу, який обумовлює необхідність зазначення відповідної інформації в такій декларації. Крім того, суддя мав можливість з’ясувати правовий статус брата своєї дружини як адвоката шляхом надсилання відповідного запиту до органів адвокатського самоврядування, або з відкритих джерел – Єдиного реєстру адвокатів України, проте цього не зробив.

Таким чином, Голошивець І.О. не зазначив у деклараціях родинних зв’язків судді за 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки відомостей про те, що брат його дружини ОСОБА_1  є адвокатом.

Ураховуючи викладене, підлягають відхиленню доводи Голошивця І.О. щодо правомірності його дій у частині незазначення в деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки відомостей про те, що брат його дружини ОСОБА_1  є адвокатом.

Висновок Комісії.

Згідно з положеннями частини шостої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» подання суддею в декларації родинних зв’язків завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей має наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену цим Законом.

Оцінивши в сукупності матеріали, одержані під час перевірки декларацій родинних зв’язків судді Голошивця І.О. за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки, та пояснення судді, Комісія дійшла висновку, що наявні ознаки декларування суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем І.О. недостовірних (у тому числі неповних) відомостей, а саме не зазначення відомостей про батька судді ОСОБА_2, який є адвокатом, та брата дружини судді ОСОБА_1, який є адвокатом. Вказане дає підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О.  чи відмову в її відкритті.

Ураховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визнати підтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Вищої ради правосуддя, про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, указаних суддею Донецького окружного адміністративного суду Голошивцем Іваном Олександровичем у деклараціях родинних зв’язків судді за 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки щодо не зазначення відомостей про батька судді, ОСОБА_2, який є адвокатом, та брата дружини судді ОСОБА_1, який є  адвокатом.

2. Звернутися до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця Івана Олександровича до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».