Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:
головуючого – Романа КИДИСЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участю:
судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Євгена ФІЛІППОВА,
представника Громадської ради доброчесності Людмили ЯНКІНОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Євгена Євгеновича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 Філіппова Євгена Євгеновича призначено на посаду судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Є.Є.
Філіппов Є.Є. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 82,125 бала. За результатами виконаного практичного завдання Філіппов Є.Є. набрав 64,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 146,625 бала.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 131/зп-18 суддю Філіппова Є.Є. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Філіппов Є.Є. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 09 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 21 липня 2019 року затверджено висновок про невідповідність судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Є.Є. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією у складі колегії 22 липня 2019 року проведено співбесіду із суддею Філіпповим Є.Є., в засіданні оголошено перерву для надання можливості судді надати додаткові докази та пояснення стосовно обставин, зазначених у висновку ГРД.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року справу Філіппова Є.Є. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Філіппова Є.Є. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішення ГРД щодо скасування висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та надання Комісії інформації.
ГРД 02 вересня 2024 року затверджено рішення щодо скасування висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.
У рішенні ГРД зазначено, що проаналізувавши інформацію стосовно судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Є.Є., що міститься в суддівському досьє та у відкритих джерелах, зокрема, в попередньому висновку ГРД, затвердженому 21 липня 2019 року, відповідь судді від 20 серпня 2024 року, надані на запит Громадської ради доброчесності пояснення та документи, виявлено додаткові дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання.
Обставини, що стали підставою для рішення про надання інформації:
1) Суддя без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого, певні учасники справи отримали вигоду чи переваги або зазнали невиправданих втрат, справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання, захист порушених прав став істотно ускладненим, недоцільним чи неможливим тощо.
У провадженні судді перебучвала низка справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) і одна справа за статтею 173-2 КУпАП, у яких на момент винесення остаточного рішення суду строк накладення адміністративного стягнення закінчився (справи №№ 172/1089/16-п, 172/1339/16-п, 172/1285/16-п, 172/849/16-п, 172/1025/16-п, 172/83/17, 172/857/17, 172/1172/17, 172/187/16-п, 172/968/16-п, 172/439/17, 172/906/16-п, 172/147/16-п, 172/819/16-п).
Так, щонайменше 13 осіб змогли уникнути адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння через затягування суддею розгляду відповідних протоколів, направлених працівниками поліції.
У межах забезпечення права на відповідь суддя надав пояснення, у яких зазначив про таке.
1. Неналежне виконання працівниками поліції покладених на них обов’язків, а саме: несвоєчасне направлення адміністративних матеріалів до суду, неналежне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, ігнорування працівниками поліції викликів до суду.
2. Безвідповідальне ставлення свідків щодо явки за викликом суду.
3. Зловживання своїми правами особами, які притягаються до адміністративної відповідальності, та їх представниками з метою затягування процесу.
4. Неналежне ставлення працівників пошти щодо своєчасного доставляння та вручення повісток про виклик до суду, своєчасного повернення зворотного повідомлення.
ГРД не вважає обґрунтування судді такими, які мали б стати причиною уникнення відповідальності порушниками, адже аргументи судді є перекладанням відповідальності за якість судових рішень.
Водночас, на думку розсудливого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду цих справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є ламанням принципу невідворотності покарання.
Закриття справ на цих підставах вважають одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання, цьому часто сприяють саме судді.
2) Суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив неповні відомості в деклараціях родинних зв’язків.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1, чиє ім’я повністю збігається з іменем тестя судді, є адвокатом з 2005 року, адвокатську діяльність не зупиняв та не припиняв.
Проте суддя послідовно не відображає інформацію про наявність у тестя статусу адвоката в деклараціях родинних зв’язків, що були подані за 2010–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018 роки.
У межах забезпечення права на відповідь суддя пояснив, що вказану помилку повністю визнає і провини з себе не знімає. Однак звертає увагу, що не мав на меті приховувати вказану інформацію від Комісії та суспільства. Така прикра помилка сталася через певні життєві обставини. З нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 (теща судді) випливає, що з ОСОБА_1 вона перебувала у шлюбі з 1980 року до 1986 року. У цьому шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3. У 1986 році шлюб між нею та ОСОБА_1 було розірвано за рішенням суду. Після розірвання шлюбу будь-які родинні стосунки між ними були припинені остаточно, так як вона вийшла заміж вдруге за ОСОБА_4. Інформацією щодо місця роботи колишнього чоловіка вона не цікавилась і на теперішній час не володіє. Копію цієї заяви долучено до пояснень судді.
Суддя наголосив, що вихованням його дружини займалися теща та вітчим, якого вона сприймала як батька. Через ці обставини в їхній родині не прийнято спілкуватися на теми, що стосувалися ОСОБА_1. Жодних родинних стосунків із ним вони не підтримували, його життям не цікавилися. У роботі також їхні шляхи не перетиналися. Після отримання висновку ГРД суддя перевірив реєстр адвокатів, після чого в усіх наступних деклараціях ним зазначалася інформація щодо цієї людини з вказівкою про непідтримання родинних зв’язків. Просив урахувати ці пояснення при прийнятті рішення.
3) Суддя отримав дохід та набув майно із заниженням вартості такого майна.
Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017 та 2018 роки судді на праві власності належить житловий будинок у населеному пункті Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області загальною площею 55,7 кв.м, який він набув 26 грудня 2017 року за 43 000,00 грн. Водночас у цій же декларації суддя задекларував дохід від відчуження житлового будинку загальною площею 96,8 кв.м та двох земельних ділянок загальною площею 3608 кв.м в цьому населеному пункті за 45 000 грн. За інформацією інтернет-видання «Dom.Ria», вартість схожого будинку в цьому населеному пункті – від 261 097,00 грн.
Суддя Філіппов Є.Є. пояснив, що вартість будинку обумовлена його характеристиками, зокрема, місцем розташування, фізичними та функціональними характеристиками, умовами продажу (коливання попиту та активності ринку нерухомості) тощо.
Так, придбане суддею домоволодіння складається з: глинобитного будинку загальною площею 55,7 кв.м. (житлова площа 24,9 кв.м), глинобитного сараю, дерев’яної вбиральні та штахетного паркану, що підтверджується копією договору. Крім того, будинок потребував значного ремонту, а також витрат на проведення газу, води та відновлення електропостачання.
Стосовно вартості продажу аналогічних будинків у смт Васильківка суддя надав копії оголошень схожих будинків, які публікувалися протягом 2018–2019 років, ціни без урахування торгу коливалися від 47 000,00 грн до 80 000,00 грн. Знайти оголошення за 2017 рік наразі неможливо через їх видалення за спливом часу та втратою актуальності.
Як заначив суддя, проаналізувавши ці оголошення, можна зробити висновок, що ціна за придбаний ним будинок з у рахуванням його стану повністю відповідала ринковим цінам того часу.
Будинок, проданий суддею за договором купівлі-продажу від 21 липня 2017 року, розташований в смт Васильківка, його площа складає 96,8 кв.м. Біля будинку є літня кухня, сарай, вбиральня та гараж, центральне водопостачання відсутнє. Цей будинок розташований на краю села неподалік від побудованого у 2014 році сміттєзвалища. При купівлі вказаного будинку у 2013 році ТОВ «Земля і право» було проведено оцінку та надано висновок щодо його ринкової вартості, про що зазначено в пункті 4 договору купівлі-продажу. Згідно з висновком ринкова вартість будинку станом на 2013 рік становила 85 099,00 грн.
Суддя звертає увагу, що після 2014 року через складну економічну ситуацію, військову агресію, мобілізацію та зростання тарифів на енергоносії (з квітня 2015 року ціна на газ збільшилась у сім разів) ринок зазнав значного падіння, що зумовило здешевлення нерухомості, а особливо в сільській місцевості. Крім того, різке зниження цін було обумовлено відсутністю робочих місць у селищі та масовою трудовою міграцією населення.
Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності, володіння чи користування або згідно з останньою грошовою оцінкою майна у грошовій одиниці України. Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку вартості майна з метою заповнення декларації.
При визначенні вартості об’єкта декларування суб’єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлювальними документами, на підставі яких у нього або членів його родини виникло право на цей об’єкт.
Громадська рада доброчесності приймає та ураховує пояснення судді, усі надані підтверджувальні документи.
4) Суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно, допустив значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за аналогічний період.
Відповідно до декларацій судді за 2017 та 2018 роки, починаючи з 26 грудня 2017 року, Філіппову Є.Є. на праві власності належить житловий будинок загальною площею 55,2 кв.м в населеному пункті Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області. Водночас у зазначених деклараціях не було задекларовано жодної земельної ділянки в цьому населеному пункті, хоча така земельна ділянка, на якій розташований будинок, має бути принаймні на праві користування.
Згідно з даними декларацій за 2015 та 2016 роки судді на праві власності належало дві земельні ділянки в населеному пункті Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, площею 1 108 і 2 500 кв.м. Загальна площа земельних ділянок – 3 608 кв.м, дата набуття права – 06 вересня 2013 року. Водночас у щорічних паперових деклараціях судді за 2013–2015 роки право власності декларувалося лише на одну земельну ділянку площею 1 500 кв.м. Права на решту 2 108 кв.м суддя не декларував.
Варто зазначити, що у 2019 році суддя надав пояснення щодо вказаних ГРД зауважень, пославшись на власну помилку. Зазначив, що в його діях не було ніякого умислу щодо незазначення цих відомостей, а отже наведена помилка не повинна розцінюватися як прояв його недоброчесності,
ГРД приймає поясенння судді та зазначає, що Філіппов Є.Є. починаючи з 2019 року, почав декларувати ділянку площею 1 500 кв.м.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складення іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).
Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростувати такий сумнів.
Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Неможливість судді спростовувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Філіппова Є.Є. критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у рішенні ГРД про надання інформації обставин достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в його невідповідності займаній посаді.
Результати кваліфікаційного оцінювання.
Дослідивши досьє судді, надану ГРД інформацію та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Євгена Євгеновича критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрав 354,625 бала.
За критерієм професійної компетентності Філіппова Є.Є. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Філіппова Є.Є. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
Загалом за критерієм професійної компетентності Філіппов Є.Є. набрав 218,625 бала, з яких:
- 82,125 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Філіпповим Є.Є. анонімного письмового тестування;
- 64,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Філіпповим Є.Є. практичного завдання;
- 70 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до ЄДРСР.
Зокрема, у 2015 році суддею розглянуто 456 справ та 117 матеріалів (цивільні, кримінальні та справи про адміністративні правопорушення), у 2016 році – 638 справ та 167 матеріалів, у 2017 році – 445 справ та 171 матеріал, у 2018 році – 305 справ та 90 матеріалів, загалом 1 844 справ та 545 матеріалів
Рівень навантаження судді у 2015 та 2016 роках значно перевищував рівень навантаження в суді загалом, та відповідав навантаженню в регіоні, згодом рівень навантаження відповідав навантаженню в суді загалом та в регіоні.
Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Філіппова Є.Є. дуже низький показник рівень скасованих та змінених судових рішень (39 рішень скасовано та 7 змінених рішень), що свідчить про високий показник ефективності здійснення правосуддя.
Комісією також враховано інформацію про кількість судових рішень, повний текст яких було складено з порушенням встановлених строків. Суддею часто допускалися такі порушення, тривалість прострочення переважно незначна – кілька днів, проте є випадки прострочення – понад 45 днів. З цього питання Комісією враховані надані суддею пояснення під час співбесіди.
До дисциплінарної відповідальності суддя Філіппов Є.Є. не притягувався;
- 2 бали – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Філіппов Є.Є. за критерієм особистої компетентності отримав 56 балів, за критерієм соціальної компетентності – 80 балів.
ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 168 балів. За цим критерієм Філіппова Є.Є. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 173,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є. набрав 696,125 бала, що становить 69,6125 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
82,125 |
218,625 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
64,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
70 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
2 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
56 |
56 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
80 |
80 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
118 |
168 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
50 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
131 |
173,5 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
42,5 |
||
|
Всього |
696,125 |
||
Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Є.Є. займаній посаді.
Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Євген Євгенович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 696,125 бала.
Визнати суддю Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппова Євгена Євгеновича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Роман КИДИСЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
