132/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 4:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі: 

судді Октябрського районного суду міста Полтави Ганни АНДРІЄНКО,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Ганни Вячеславівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

Андрієнко Ганна Вячеславівна, _______ року народження, громадянка України. 

У 1996 році закінчила Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого та отримала вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», їй присвоєно кваліфікацію юрист.

Указом Президента України від 30.03.2000 № 551/2000 Андрієнко Г.В. призначено на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави строком на 5 років.

Постановою Верховної ради України від 07.04.2005 № 2534-IV Андрієнко Г.В. обрано на посаду цього ж суду безстроково.

Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В.

Рішенням Комісії від 18.10.2018 № 238/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». Андрієнко Г.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Андрієнко Г.В.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування»
від 16.10.2019 № 193-ІХ (набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено. 

У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Андрієнко Г.В. не завершено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 24.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.

На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Андрієнко Г.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності, який надійшов до Комісії до проведення співбесіди із суддею.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

ГРД 15.12.2020 затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, 05.11.2023 затверджено висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Крім того, 06.02.2024 затверджено ще один висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – висновок), який містить частину питань, зазначених у висновках ГРД від 15.12.2020 та 05.11.2023. Мотивуючи свій висновок, ГРД вказує на таке.

1. Суддя вчинила дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя. З досьє судді та офіційного сайту Октябрського районного суду міста Полтави відомо, що суддя Андрієнко Г.В. у період з 17.04.2014 до 21.04.2023 п’ять разів поспіль обіймала посаду заступниці голови Октябрського районного суду міста Полтави.

ГРД зазначає, що відповідно до усталеного принципу «неможливості зайняття адміністративної посади в суді більше 2 строків поспіль» суддя не може обіймати одну й ту саму адміністративну посаду в суді більш як два строки поспіль незалежно від того, коли і за яким законом його було обрано (призначено) на цю посаду (стаття 20 Закону). До послідовного зайняття адміністративної посади потрібно відносити і випадки припинення повноважень на адміністративній посаді й обрання на цю посаду знову через деякий час за умови, що протягом цього часу зазначену посаду не обіймала інша особа.

Ігнорування правила про обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль», на думку ГРД, свідчить про те, що суддя докладає недостатньо зусиль для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною. 

2. Суддя допускала судову тяганину, яка призвела до порушення розумних строків, з метою надання учаснику справи фактичних переваг, зокрема уникнути відповідальності.

Суддя без поважних причин систематично порушувала встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування транспортом у стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності через закінчення строків. ГРД, зокрема, зазначає 49 справ про адміністративні правопорушення, у більшості з яких матеріали, складені співробітниками патрульної поліції на порушників правил дорожнього руху за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), надійшли до суду у строк від 2 до 8 днів з моменту складення протоколу, що підтверджується звітами про автоматичний розподіл судових справ між суддями, які містяться на офіційній сторінці суду. Таким чином, у суду було достатньо часу для розгляду справи та винесення рішення з дотриманням строків на притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

ГРД звертає увагу на те, що пропуски суддею строків притягнення осіб до відповідальності за статтею 130 КУпАП є систематичними, а в мотивувальній частині ухвал недостатньо обґрунтування для того, щоб пояснити, чому суддя пропустила строк у такій кількості випадків.

3. Відповідно до ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 20.07.2020 № 2197/2дп/15-20 під час здійснення попередньої перевірки дій судді Андрієнко Г.В. під час розгляду справ № 552/5352/17 та № 554/6287/17 встановлено таке.

Справа № 552/5352/17.

Справа № 552/5352/17 надійшла до Октябрського районного суду міста Полтави 01.11.2017 та була призначена до розгляду суддею Андрієнко Г.В. на 07.11.2017. У зв’язку із тимчасовою непрацездатністю особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено на 15.11.2017. 15.11.2017 судом ухвалено постанову про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення.

Судом 20.11.2017 ухвалено постанову про виправлення описки, допущеної в постанові Октябрського районного суду міста Полтави, а саме виправлено дату її ухвалення з 15.11.2017 на 20.11.2017.

Згідно з матеріалами справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була повідомлена про судове засідання, призначене на 15.11.2017.

Водночас частиною другою статті 38 КУпАП, чинною на день прийняття рішення, передбачено, що стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення було складено працівниками патрульної поліції 16.08.2017, що виключає можливість закриття провадження у справі 15.11.2017, оскільки тримісячний строк спливав 16.11.2017.

Повідомлення судом особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, про судове засідання, яке відбулось 20.11.2017, у матеріалах справи відсутнє.

Справа № 554/6287/17.

Адміністративна справа № 554/6287/17 надійшла до Октябрського районного суду міста Полтави 11.08.2017. Судові засідання у справі призначалися сім разів. Судом 08.11.2017 ухвалено постанову про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення, хоч строки притягнення правопорушника до відповідальності ще не минули; 15.11.2017 – ухвалено постанову про виправлення описки, допущеної в постанові Октябрського районного суду міста Полтави від 14.11.2017, а саме виправлено дату її ухвалення з 08.11.2017 на 14.11.2017.

Повідомлення судом особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, про судове засідання, яке відбулось 14.11.2017, у матеріалах справи відсутнє.

Фіксації судових засідань 20.11.2017 (справа № 552/5352/17) та 14.11.2017 (справа № 554/6287/17) не проводилось, тому виникають обґрунтовані сумніви щодо того, що такі засідання проводились судом саме в ці дати.

Крім того, ГРД зазначає, що у відповідь на запит громадянина Маселка Р.А.
ДП «Інформаційні судові системи» поінформувало (лист від 11.02.2022 № 575/7/09-40-22), що постанову від 15.11.2017 у справі № 552/5352/17 з ідентифікатором 10840049 створено 21.11.2017 о 9:15, а підписано 21.11.2017 о 15:53. Постанову про виправлення описки від 20.11.2017 у справі № 552/5352/17 з ідентифікатором 10967721 створено 05.12.2017 об 11:21, а підписано 05.12.2017 об 11:40.

Постанову від 08.11.2017 у справі № 554/6287/17 з ідентифікатором 10881080 створено 24.11.2017 о 15:29, а підписано 27.11.2017 о 10:36. Постанову про виправлення описки від 15.11.2017 у справі № 554/6287/17 з ідентифікатором 10895850 створено 27.11.2017 о 16:23, а підписано 27.11.2017 о 16:50.

Отже, судове засідання у справі № 552/5352/17 не могло відбутися 20.11.2017, а у справі № 554/6287/17 – 14.11.2017 та 15.11.2017.

Водночас відповідно до рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 13.12.2023 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. 

ГРД також вказує, що ними від скаржника в цій справі отримано додаткову інформацію, яка переконливо свідчить, що суддя вказала у своїх постановах про виправлення описок, а також у поясненнях, наданих ВРП, недостовірні дані.

ГРД при аналізі обставин, зазначених суддею, акта службової перевірки
від 27.10.2020, пояснень секретаря судових засідань Карабаш О.В. та осіб, щодо яких суддя розглядала протоколи про притягнення їх до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 (справа № 554/6287/17) та ОСОБА_2 (справа № 552/5352/17), встановила таке.

Стосовно пояснень особи, яка притягалася до адміністративного правопорушення у справі № 554/6287/17, – ОСОБА_1.

ОСОБА_1 до матеріалів справи № 554/6287/17 долучив документи про те, що він з 21.08.2017 працює менеджером з продажу автозапчастин у ТОВ «МКЗ», ідентифікаційний код 33020390 (довідка ТОВ «МКЗ» від 18.09.2017 та наказ ТОВ «МКЗ» від 21.08.2017 № 234-к/тр). Одне із судових засідань було відкладено у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 надав наказ про його відрядження до міста Львова (наказ ТОВ «МКЗ»
від 18.09.2017 № 260). Однак надана ОСОБА_1 інформація є неправдивою, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ТОВ «МКЗ» (ідентифікаційний код – 33020390) припинено 11.04.2012 та знято з податкового обліку 06.06.2012. Отже, ОСОБА_1 не міг працювати в компанії через 5 років після її припинення та зняття з податкового обліку. З огляду на вказане ОСОБА_1 надав суду недостовірну інформацію, а подані документи мають ознаки підробки. Ця інформація є у відкритому доступі та мала бути перевірена суддею, але Андрієнко Г.В. не перевірила вказану інформацію при прийнятті рішення про відкладення судового засідання. 

Стосовно пояснень особи, яка притягалася до адміністративного правопорушення у справі № 552/5352/17, – ОСОБА_2.

Відповідно до пояснень від 29.09.2020, наданих керівнику апарату Октябрського районного суду міста Полтави Місюрі Н.С., щодо справи № 552/5352/17 ОСОБА_2 стверджує, що 23.11.2017 він отримав у суді дві постанови від різних дат, одна з яких була про виправлення описки, бо суддя помилково вказала дату 15.11.2017 замість 20.11.2017, коли відбулось засідання.

Отримання ОСОБА_2 цих постанов саме 23.11.2017 підтвердила і Андрієнко Г.В. у листі суду від 12.08.2020 № 012-10/3313.

Однак такі твердження є неправдивими з огляду на інформацію, надану
ДП «Інформаційні судові системи» в листі від 11.02.2022 № 575/7/09-40-22, відповідно до якої текст постанови про виправлення описки від 20.11.2017 у справі № 552/5352/17 з ідентифікатором 10967721 створено 05.12.2017 об 11:21, а підписано 05.12.2017 об 11:40. Ураховуючи, що постанова про виправлення описки створена та підписана лише 05.12.2017, ОСОБА_2 не міг отримати її 23.11.2017, оскільки станом на 23.11.2017 тексту постанови не існувало. Це свідчить про неправдиве надання свідчень ОСОБА_2.

Крім того, ГРД зазначає, що на сторінці 207 матеріалів дисциплінарної справи є документ «Список справ, призначених до розгляду на 15.11.2017», який є додатком до пояснень судді Андрієнко Г.В. від 15.09.2020. У ньому вказано, що 15.11.2017 на 10:00 було призначено засідання у справі № 554/6287/17 щодо ОСОБА_1. Отже, відповідно до офіційних документів суду виправлення описки відбулось не в «письмовому провадженні», а саме в судовому засіданні, яке начебто було призначено на конкретну годину. Такого засідання не було і не могло бути, оскільки сама описка могла виникнути не раніше 24.11.2017, коли було виготовлено текст цієї постанови.

Це свідчить, що суддею до ВРП подано завідомо підроблений документ, а саме – «Список справ, призначених до розгляду на 15.11.2017», який є додатком до пояснень судді Андрієнко Г.В. від 15.09.2020.

Стосовно пояснень секретаря судових засідань Карабаш О.В. та акта службової перевірки ГРД вказує, що 28.09.2020 Карабаш О.В. надала пояснення, відповідно до яких вона виготовляла та передавала канцелярії повістки на судові засідання на 14.11.2017 (справа № 554/6287/17) та на 20.11.2017 (справа № 552/5352/17), однак підтверджень їх направлення не виявлено, що може свідчити про велику завантаженість в суді та спілкування з порушниками телефоном.

Навантаження та спілкування по телефону з порушниками було і раніше, проте усі попередні повістки в цих справах виготовлялись з використанням системи «Д-3» та внесенням їх у «Д-3». Тому пояснення Карабаш О.В. ГРД вважає непереконливими.

4. У період 29.06–05.07.2021 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло п’ять позовних заяв ОСОБА_3 до ПП «Автопаркінг плюс» про стягнення заборгованості, які за допомогою автоматизованої системи були розподілені в провадження суддів Блажко І.О., Чуванової А.М., Гольник Л.В. і Андрієнко Г.В.

Надалі позивач деякі з цих позовних заяв відкликала, а інші були повернуті у зв’язку із визнанням в діях позивача зловживання процесуальними правами, які констатували судді. 

Натомість суддя Андрієнко Г.В. того ж дня постановила ухвалу від 05.07.2021 у справі № 554/6269/21 та відкрила провадження за однієї з позовних заяв ОСОБА_3. Менше ніж через годину після автоматизованого розподілу у цій справі ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, автоматизований розподіл у якій відбувся 05.07.2021 о 16:54. Указану заяву про забезпечення позову суддя Андрієнко Г.В. задовольнила того ж дня. 

ГРД вказує, що в цій справі суддя Андрієнко Г.В. з очевидно аномальною швидкістю вирішувала процесуальні питання. Ураховуючи встановлений у суді графік роботи, питання про відкриття провадження у справі суддя фактично вирішила, начебто, за трохи більше ніж одну годину, а заяву про забезпечення позову розглянула
за 15 хвилин.

Також ГРД зазначає, що підписання і надсилання судових рішень у Єдиний державний реєстр судових рішень у цих справах, вірогідно, відбулось неуповноваженою особою.

ВРП рішенням від 06.07.2021 № 1470/0/15-21 (на наступний день після ухвалення рішень) відсторонила суддю Андрієнко Г.В. від займаної посади у зв’язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з відповіддю ДП «Інформаційні судові системи» від 19.12.2023
№ 4617/7/09-30-23 судові рішення у справі № 554/6269/21, зокрема про задоволення заяви про забезпечення позову, вносилися в реєстр на наступний день, тобто, коли суддя Андрієнко Г.В. вже була відсторонена від посади. Крім того, вказані судові рішення підписувались КЕП Фоменко І.А., яка є помічницею судді Андрієнко Г.В.

ГРД вважає, що зловживання правами під час обрання судді для розгляду справи фактично в обхід автоматизованого розподілу справ були успішними і досягли своєї мети, що є очевидним порушенням процедури розподілу та принципів правосуддя, а вірогідна залученість судді до «схеми» обходу автоматизованого розподілу справ і сприяння позивачу у зловживанні процесуальними правами підривають авторитет правосуддя, адже в такий спосіб суддя створює у стороннього спостерігача та суспільства загалом враження, що справи в суді розглядаються не на засадах неупередженості, незалежності й безсторонності його суддів та рівності усіх перед судом і законом.

5. Суддя повідомила недостовірні (у тому числі неповні) відомості в декларації доброчесності за 2016 рік та 2018 рік, зокрема приховала інформацію про правопорушення, прояв недоброчесної поведінки, втручання в діяльність судді. 

У пункті 22 декларації доброчесності за 2016 рік суддя вказала, що не здійснювала вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.

Водночас відповідно до постанови Октябрського районного суду міста Полтави
від 12.12.2016 Андрієнко Г.В. звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП, на підставі статті 22 КУпАП, їй оголошено усне зауваження.

У пункті 22 декларації доброчесності за 2018 рік суддя вказала, що не здійснювала вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.

Водночас відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09.11.2018 № 3445/1дп/15-18 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В.» до судді Андрієнко Г.В. застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження. Рішенням ВРП від 31.01.2019 № 291/0/15-19 рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
від 09.11.2018 № 3445/1дп/15-18 залишено без змін.

ГРД вказує, що пояснення судді стосовно того, що вона не правильно трактувала положення законодавства, не спростовують факту допущених нею порушень.

6. Суддя тривалий час є заступницею голови Октябрського районного суду міста Полтави, який очолював Струков О.М. У цьому суді також працює відома
суддя-викривачка Гольник Л.В. З численних повідомлень засобів масової інформації, самої Гольник Л.В., а також рішень Національного агентства з питань запобігання корупції (1,2), припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2017, рішень ВРП та Ради суддів України відомо, що голова суду систематично вживав негативні заходи впливу, які мають ознаки переслідування та незаконного тиску на суддю Гольник Л.В., що пов’язано з її діями як викривачки корупції та публічним озвученням внутрішніх проблем судової системи.

Струков О.М. часто діяв від імені всього колективу та спирався на рішення загальних зборів суду. За таких умов особиста позиція кожного судді цього суду була важлива і кожен суддя мав би докладати зусиль, щоб протидіяти переслідуванню викривачів і явищам, що сприяють корупції. Натомість з протоколів (1,2) загальних зборів суду випливає, що суддя Андрієнко Г.В. підтримувала ініціативи Струкова О.М. щодо негативного впливу на суддю Гольник Л.В. і жодного разу не порушувала питання про недопустимість дій і відповідальність голови суду Струкова О.М.

Такі дії, на думку стороннього поінформованого спостерігача, підривають довіру до судової влади та утверджують переконання багатьох про кругову поруку в судовій системі.

7. Суддя Андрієнко Г.В., виконуючи повноваження голови суду, відмовила в наданні інформації на запит про доступ до публічної інформації щодо справ № 554/6287/17 і № 552/5352/17, які розглядала вона сама (лист від 12.08.2020
№ 012-10/3313). 

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі № 380/7695/20 дії Андрієнко Г.В. визнано протиправними. Октябрський районний суд міста Полтави зобов’язано надати інформацію на запит від 04.08.2020, а саме про дату та годину, коли в систему суду внесено дані про кожну з дат призначення всіх судових засідань у справах № 554/6287/17 і № 552/5352/17, вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, було повідомлено про засідання у справах № 554/6287/17 і № 552/5352/17. 

8. ГРД зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься рішення, ухвалене суддею Андрієнко Г.В. російською мовою у період з 10.08.2012 (пошук за словами «Гражданский», «Уголовный»): 16.06.2014 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/40244626

Водночас відповідно до статті 9 Цивільного процесуального кодексу України, статті 10 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999
№ 10-рп/99 (справа про застосування української мови) та статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (чинного на день ухвалення рішення) «мова цивільного судочинства», цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. ГРД вказує, що жоден законодавчий акт не давав права судді складати судові рішення недержавною мовою.

Також у висновку міститься інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.

1. Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 12.12.2016 Андрієнко Г.В. звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю та оголошено усне зауваження за порушення правил дорожнього руху за статтею 124 КУпАП. На момент ухвалення цього рішення Октябрським районним судом міста Полтави суддя обіймала посаду заступниці голови суду, а отже, могла чинити вплив на суддю, який ухвалив постанову по суті, що є неприпустимим, на думку об’єктивного спостерігача, і, вочевидь, негативно впливає на авторитет правосуддя загалом.

2. Суддя Андрієнко Г.В. раніше неодноразово притягувалася до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, рішенням ВРП від 09.11.2018 № 3445/1дп/15-18 до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження. 

Крім того, у 2021 році відповідно до рішення ВРП № 1470/0/15-21 за поданням Другої Дисциплінарної палати ВРП тимчасово, строком на шість місяців, відсторонено суддю Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації на тему «Цивільне процесуальне законодавство» та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; доручено Національній школі суддів України забезпечити проходження суддею Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. курсу підвищення кваліфікації з метою подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Також 18.09.2023 та 02.02.2024 до Комісії надійшли повідомлення Маселка Р.А., у яких він зазначає інформацію щодо обставин, які ГРД виклала у третьому пункті свого висновку.

Судді Андрієнко Г.В. запропоновано ознайомитись із висновком ГРД від 06.02.2024 та надати Комісії свої пояснення щодо викладених у ньому обставин.

Суддя скористалася своїм правом та надіслала на адресу Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених у висновку. 

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

Співбесіду із Андрієнко Г.В. проведено 29.08.2024.

Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.

Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

Суддя під час співбесіди надала пояснення, які є аналогічними письмовим поясненням.

Стосовно перебування на посаді заступника голови суду з 17.04.2014 та переобрання на цю посаду більше як два строки поспіль Андрієнко Г.В. пояснила, що вона 5 разів була обрана на посаду заступника голови суду за 4 різними законами. 

Згідно з рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 відсутні правові підстави вважати, що особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, є такими, що не мають права бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль. 

Ураховуючи роз’яснення Ради суддів України, вважала, що вона мала право балотуватися на посаду заступника голови суду.

Вказала, що колеги підтримували думку про те, що вона має право балотуватися, оскільки процедури обрання відбуваються за різними законами.

Стосовно пункту 2 висновку ГРД, а саме – систематичного порушення встановлених законом строків розгляду окремих справ щодо керування транспортом у стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за тяжкі порушення через закінчення строків, суддя пояснила таке.

Другою Дисциплінарною палатою ВРП за результатами попередньої перевірки скарги Маселка Р.А. не було встановлено обставин, які свідчать про допущення нею умисно або внаслідок недбалості безпідставного затягування розгляду справ про адміністративне правопорушення чи інших дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді. Зазначила, що факт вже був перевірений ВРП та не було встановлено в її діях порушень при розгляді справ про адміністративне правопорушення, про які говорить ГРД, та навмисного затягування при їх розгляді. Про це зазначено в ухвалі ВРП від 20.07.2020 № 2197/2дп/15-20 про відкриття дисциплінарної справи за скаргою Маселка Р.А.

Крім того, суддя навела статистику про кількість розглянутих нею справ вказаної категорії, які були закриті у зв’язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вказала, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення нею застосувалися вимоги частини першої статті 268 КУпАП, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 

Суддя також пояснила, що відкладення розгляду справи відбувалося за клопотанням особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та/чи її адвоката і за наявності доказів, що підтверджували поважність причин такого відкладення, або за клопотанням адвоката у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, з метою виклику та допиту свідків у справі. Перерви між засіданнями у справах тривали не більше ніж 7–10 днів.

Таким чином, розглядаючи справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, вона повністю дотримувалася таких засад, як верховенство права, законність, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення прав на захист, безпосередність дослідження доказів.

Стосовно пункту 3 висновку ГРД суддя пояснила таке. 

Справа № 552/5352/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 130 КУпАП перебувала в її провадженні з 01.11.2017, оскільки цю справу було передано з іншого суду. Строк притягнення правопорушника до відповідальності закінчувався 16.11.2017. Так, на розгляд справи відводилося лише 15 днів.

Суддя пояснила, що справу було призначено на 07.11.2017, однак її розгляд було відкладено у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_2 до 10.11.2017. Оскільки причина неявки була поважна, то вона відклала розгляд справи на 15.11.2017. 14.11.2017 ОСОБА_2 повідомив про те, що він продовжує лікування, лікарняний не закрито та попрохав відкласти розгляд справи. З огляду на те, що особа продовжувала хворіти, неявка особи була поважною, вона відклала розгляд справи на 20.11.2017.

Оскільки 16.11.2017 сплинули строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП, 20.11.2017 провадження у справі було закрито.

Андрієнко Г.В. зазначила, оскільки фіксація засідань 20.11.2017 не проводилася, тому в Маселка Р.А. виникли сумніви, що засідання відбувалося саме в цю дату. 

Постанова про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_2 датована 15.11.2017. Однак фактично рішення вона приймала 20.11.2017. 

Вказала, що Маселко Р.А. звинувачує її у фальсифікації, оскільки постанова від 15.11.2017 створена 21.11.2017 о 9:15, підписана 21.11.2017 о 15:53. Вважає, що вказане підтверджує те, що постанова від 15.11.2017 не ухвалювалася в період з 15.11.2017 до 20.11.2017. Постанова була підготовлена та вчасно надіслана до реєстру на наступний день, тобто 21.11.2017. Вже після підписання постанови вона побачила, що виникла описка в даті ухвалення постанови та надала доручення помічнику підготувати проєкт постанови про виправлення описки. Описка виправляється одноособово суддею. Крім того, КУпАП не містить процесуальних норм стосовно виправлення описки у справі. 

Несвоєчасне внесення постанов до Єдиного державного реєстру судових рішень могло статися через велике навантаження в цей період, тому ухвала про виправлення описки була виготовлена пізніше.

Стосовно того, що дату розгляду справи 20.11.2017 не внесено в систему діловодства «Д-3», повідомила, що суддя не вносить дати судових засідань у систему діловодства, цей обов’язок покладається на секретаря судових засідань. 

При розгляді справи 20.11.2017 секретар доповіла їй, що особа повідомлена про слухання справи. Належне чи неналежне повідомлення особи про дату 20.11.2017 ні на що не могло вплинути, оскільки на той час строки притягнення до адміністративної відповідальності вже сплинули.

Після скарг Маселка Р.А. та порушення дисциплінарної справи вона з’ясувала, що в матеріалах справи дійсно відсутнє повідомлення про виклик порушника в судове засідання на 20.11.2017 та дату судового засідання 20.11.2017 не внесено в програму
«Д-3».

Секретар їй пояснила, що це сталося через значне навантаження, але вона порушника повідомляла телефоном. 

У зв’язку з цим Андрієнко Г.В. звернулася до керівника апарату суду із поданням щодо неналежного виконання секретарем судового засідання чи працівниками канцелярії службових обов’язків щодо направлення судових повісток.

Справа № 554/6287/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП надійшла до суду 11.08.2017, правопорушення було вчинено 09.08.2017, тому кінцевий термін притягнення до адміністративної відповідальності закінчувався 09.11.2017. Справа неодноразово призначалася та відкладалася за заявами правопорушника. 

Судове засідання 08.11.2017 було відкладено за заявою ОСОБА_1 у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю останнього до 10.11.2017, що унеможливило вчасно розглянути справу. Таким чином, справа була призначена поза строком притягнення особи до відповідальності, а саме на 14.11.2017.

ОСОБА_1 14.11.2017 не з’явився в судове засідання, тому вона прийняла рішення про закриття провадження у справі. Вказана справа не була першочерговою, тому помічник виготовила проєкт ближче до часу набрання постановою законної сили, а саме 24.11.2017, постанова була підписана суддею в понеділок 27.11.2017. 

Після підписання Андрієнко Г.В. помітила помилку в даті, тому надала доручення помічнику виправити описку. Помічник зазначила наступний день після судового засідання, а саме 15.11.2017, щоб постанова про виправлення описки набрала законної сили одночасно з постановою про закриття провадження у справі та справу можна було швидше здати до канцелярії.

Стосовно того, що ОСОБА_1 надав нібито підроблену довідку про місце роботи та наказ про відрядження, пояснила, що вказані документи не викликали сумнівів, бо були з мокрою печаткою.

Стосовно можливо підробленого списку судових засідань пояснила, що складання списку судових засідань входить до повноважень секретаря судових засідань. Цей список надіслано Маселку Р.А. головою суду, а не нею. 

Стосовно пункту 4 висновку ГРД, а саме постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та забезпечення позову у справі № 554/6269/21 за заявою ОСОБА_3 до ПП «Автопаркінг плюс» про стягнення заборгованості, суддя пояснила, що 05.07.2021 до її провадження надійшла вказана позовна заява разом із заявою про забезпечення позову, які суддя отримала наприкінці робочого дня. Оскільки 06.07.2021 ВРП вирішувалося питання про її відсторонення від посади у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, нею були постановлені ухвали у вказаній справі 05.07.2021.

Пояснила, що вона не ховалася від прямого виконання своїх обов’язків зі здійснення правосуддя, як деякі колеги, коли закінчувалися повноваження, місяцями були у відпустках, на лікарняних, а потім значну кількість справ передавали на повторний авторозподіл, створюючи додаткове навантаження на колег.

Також вказала, що їй не було відомо про те, що ОСОБА_3 декілька разів зверталася до суду із аналогічним позовом. Матеріали вона отримує через канцелярію, доступу до загальної системи діловодства вона не мала, тому у неї не було жодної підстави для неприйняття позову до свого провадження та застосування вимог статті 44 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення про забезпечення позову вона прийняла 05.07.2021. Проєкт ухвали виготовлявся вже після робочого часу. Андрієнко Г.В. пояснила, що після відсторонення її від здійснення правосуддя, вона доручила помічнику Фоменко І.А. перенести погоджений документ у систему діловодства та його підписати. На той час роботи було багато і її помічник Фоменко І.А. 06.07.2021 під своїм ключем присвоїла документу статус «створений» та надіслала ухвалу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Суддя не створювала та не підписувала документ у програмі «Д-3», оскільки втратила повноваження 06.07.2021. 07.07.2021 її помічником до Єдиного державного реєстру судових рішень надсилалися й інші процесуальні документи, рішення у яких були прийняті нею в період з 30.06.2021 до 05.07.2021, але у зв’язку з великою завантаженістю не могла день у день відписувати їх.

У подальшому позов ОСОБА_3 був задоволений іншим суддею, що свідчить про правомірність її позовних вимог.

Стосовно повідомлення недостовірних (у тому числі неповних) відомостей у декларації доброчесності за 2016 рік, Андрієнко Г.В. пояснила, що постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 12.12.2016 її було звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за малозначністю та оголошено їй усне зауваження. У декларації доброчесності судді за 2016 рік вона дійсно вказала, що не здійснювала вчинки, які можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. Заповнюючи декларацію доброчесності судді за 2016 рік, вона вважала, що в пункті 22 необхідно зазначати про вчинки, що тягнуть за собою відповідальність за корупційні вчинки, за приховування інформації при проходженні люстраційної перевірки, приховування інформації про майновий стан, використання посади з метою отримання благ, переваг, пільг. На той час вона вважала, що в декларації не потрібно зазначати про звільнення від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України. Наголосила, що умислу приховати інформацію про звільнення від адміністративної відповідальності в неї не було. Помилка сталася через брак інформації про вчинки якого характеру повинна йти мова.

Стосовно незазначення в декларації доброчесності судді за 2018 рік відомостей про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, повідомила, що рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 18.11.2018 вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Оскільки вона не погоджувалася із вказаним рішенням, вона його оскаржила. Рішення ВРП про притягнення її до дисциплінарної відповідальності набрало законної сили 31.01.2019, тому в декларації за 2018 рік вона не вказала про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а вказала про це в декларації за 2019 рік. Вважає, що вчинила правильно та не порушила вимог до заповнення декларації.

Стосовно пункту 6 висновку ГРД суддя зазначила, що Гольник Л.В. після викриття мера міста Мамая О. звернулася до колективу та вимагала в категоричній формі її підтримати в боротьбі з мером та заявити, що він обманює, коли говорить про те, що вона вимагала в нього хабар. Колективу нічого не було відомо про те, що трапилося і які є докази у сторін конфлікту. Судді Гольник Л.В. повідомили, що нічого не підписуватимуть, поки не побачать докази. Отримавши відмову в підтримці, суддя Гольник Л.В. заявила, що вона всіх нас знищить. Зазначала, що суддя Гольник Л.В. жодного разу не намагалася зібрати ініціативну групу суддів, як цього вимагає закон, та зібрати збори суддів щодо питань, які її хвилюють. Її стиль поведінки – паплюжити колектив, подавати недостовірну інформацію, щоб у стороннього спостерігача склалася думка, що в колективі Октябрського районного суду міста Полтави працюють негідники. Також Андрієнко Г.В. зазначила, що цей пункт обвинувачення є декларативним і не обґрунтованим.

Стосовно ненадання доступу до публічної інформації Маселку Р.А. Андрієнко Г.В. пояснила, що перешкоджання до доступу до інформації не було, оскільки інформація мала спеціальний статус – службовий, що, відповідно, породжувало необхідність обмеженого доступу для користування. Між сторонами дійсно був спір про статус такої інформації та доступ до неї, що було вирішено в судовому порядку. Водночас рішення першої інстанції не оскаржувалося, запитувану інформацію було надано. Тому в цьому випадку мало місце виключно дотримання її службових обов’язків щодо обмеженого розпорядження службовою інформацією. 

Стосовно оформлення документа російською мовою суддя пояснила таке.

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду 21.05.2013 з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки. Місце проживання відповідача – росія. Справу було розглянуто та вручено документи відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень. Судовий процес відбувався українською мовою, що підтверджується записами в журналі судового засідання та відеозаписом судового засідання на диску. 

Також зазначила, що документи, які підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. 

Станом на 2013–2014 роки склалася практика, що суди не користувалися послугами перекладача з української мови на російську, а самі перекладали рішення на російську мову. Гроші не переклад судовою адміністрацією не виділялися. Вказаною інструкцією було передбачено надсилання рішення в росію російською мовою. 

Зазначила, що на той час для неї головним був захист прав дитини, яка тривалий час була позбавлена матеріального утримання від батька, а тому не хотіла займатися бюрократією, формалізмом. Оскільки виготовлялося два судові рішення, то вона не помітила, що направила в Єдиний державний реєстр судових рішень рішення російською мовою, а не українською.

Стосовно інформації, наданої ГРД, суддя вказала, що станом на 2016 рік рішенням зборів суддів визначено спеціалізацію з розгляду адміністративних справ за статтею 124 КУпАП за нею та суддею Струковим О.М. 

Суддя Струков О.М., отримавши протокол про притягнення до адміністративної відповідальності Андрієнко Г.В. за статтею 124 КУпАП, надіслав до Полтавського апеляційного суду подання про зміну підсудності цієї адміністративної справи. 

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 06.12.2016 відмовлено в задоволенні подання. У постанові зазначено, що в поданні не вказано і під час розгляду подання не встановлено підстав, з яких суддя Струков О.М. не може розглядати адміністративну справу стосовно Андрієнко Г.В. 

Після повернення адміністративної справи до суду її передано для розгляду судді Струкову О.М. Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 12.12.2016 Андрієнко Г.В. звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю та оголошено їй усне зауваження. Також суддя зазначила, що під час розгляду цієї справи ніякого впливу, тиску на суддю Струкова О.М. вона не вчиняла.

Стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді тимчасового, строком на шість місяців, відсторонення, від здійснення правосуддя з позбавленням доплат та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному судді суддя пояснила, що вказаний факт не є підставою для її звільнення та визнання недоброчесною. Відсторонення від посади взагалі не може братися до уваги, бо тоді втрачається суть та відмінність такого дисциплінарного стягнення. Єдиний наслідок такого відсторонення – це додаткове навчання та оцінювання фактичних результатів такого навчання, а не всього професійного життя судді. 

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09.12.2023 № 3511-IX) (далі – Закон
№ 1402) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом № 1402, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом № 1402 для ухвалення рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону № 1402 кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання судді визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі  –  Положення).

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить
500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Розділом ІІ Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. 

Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія виходить із таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні
від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

У сучасному словнику з етики, доброчесність визначається як позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченими змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів України, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).

За пропозицією Венеційської комісії, викладеною в Остаточному висновку
від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027), у Перехідних положеннях законопроєкту передбачено, що у випадку реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді цих судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом.

Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя».

Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа
№ 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99 цього рішення).

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність. 

І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. 

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

З огляду на вказане кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення.

КО на здатність проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями. Це «стандартна» процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації. 

КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, мають конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.

Основними відмінностями цих процедур є:

темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури необмежену кількість разів);

мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).

Пунктом 15 цього рішення встановлено критерії оцінки судді за процедурою КО на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами № 1402-VIII та
№ 1798-VIII. Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні».

З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) Європейського суду з прав людини зазначено, що звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403 рішення у справі «Джоджай проти Албанії»).

Комісія бере до уваги, що відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно із кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону.

Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, Комісія тлумачить цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим в контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди. 

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 37 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала
86,625 бала, за виконання практичного завдання – 66 балів. Отже, за вказаними показниками суддя набрала 152,625 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

За матеріалами суддівського досьє, Андрієнко Г.В. здійснювала розгляд кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення. Також з 27.06.2012 Андрієнко Г.В. визначено слідчим суддею в Октябрському районному суді міста Полтави.

У період з 2012 до 2024 року Андрієнко Г.В. розглянула 5 960 справ та
14 733 матеріали, з яких скасовано 70 (0,33%) та змінено 7 (0,03%) судових рішень.

Інформація про розгляд справ із порушенням встановлених законодавством строків відсутня.

Згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» суддею Андрієнко Г.В. з 2017 до 2024 року несвоєчасно направлено 3 102 судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки несвоєчасного направлення судових рішень не є суттєвими.

Загальні показники середньомісячного навантаження судді Андрієнко Г.В. у період з 2012 до 2024 року в Октябрському районному суді міста Полтави є вищими за середнє навантаження в цьому суді та становлять 165,95 %.

Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Андрієнко Г.В., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами розгляду яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

За період з 2012 до 2022 року на дії судді Андрієнко Г.В. надійшла 81 скарга, з яких за двома скаргами її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарні стягнення у виді попередження та подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації на тему «Цивільне процесуальне законодавство» та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному судді.

За результатами розгляду усіх інших скарг було відмовлено у відкритті дисциплінарних справ та залишено скарги без розгляду.

Комісією під час оцінки показника ефективності здійснення суддею правосуддя також враховано обставини,  викладені в пункті 3 висновку ГРД стосовно розгляду справ № 552/5352/17 та № 554/6287/17, які безпосередньо досліджені під час проведення співбесіди.

Ураховуючи наведену інформацію, Комісія оцінила ефективність здійснення правосуддя суддею Андрієнко Г.В. у 40 балів. 

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), наявності в судді публікацій у сфері права, наукового ступеня, а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється
у 2 бали.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Андрієнко Г.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься у суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетенції суддя здобула 63 бали.

VII. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 89 балів.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Андрієнко Г.В. набрала 346,625 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критерієм професійної етики та доброчесності. 

Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та проаналізувавши пояснення судді, Комісія зазначає таке.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Андрієнко Г.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя Андрієнко Г.В. притягалася двічі.

Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для надання висновку ГРД стосовно доброчесності та професійної етики судді, Комісія виходить із такого.

Стосовно перебування судді Андрієнко Г.В. у період з 17.04.2014 до 21.04.2023 (п’ять разів поспіль) на посаді заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави, Комісія зазначає таке.

Рішенням Вищої ради юстиції від 11.02.2014 № 31/0/15-14 Андрієнко Г.В. призначено на посаду заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави строком на п’ять років з 11.02.2014 до 10.02.2019 включно.

Відповідно до наказу в.о. голови суду від 10.04.2014 № 10/ос.с у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» Андрієнко Г.В. звільнено з адміністративної посади заступника голови суду з 11.04.2014. 

Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 № 1188-VІІ змінено порядок призначення суддів на адміністративні посади, а саме: голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, секретарі палат апеляційного суду, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники та секретарі палат призначалися на посади строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.

Рішенням зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави від 17.04.2014 № 2 Андрієнко Г.В. обрано на посаду заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави строком на один рік з 18.04.2014 до 17.04.2015. 

Верховною Радою України 12.02.2015 прийнято Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VІІІ, яким у новій редакції викладено Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI .

Цим законом також встановлено новий порядок та нову процедуру обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, зокрема в частині строку призначення на адміністративну посаду (два роки) та періодичності зайняття такої посади (не більше двох строків поспіль), який не може бути ототожненим з попереднім.

Рішенням зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави від 15.05.2015 № 2 Андрієнко Г.В. обрано на посаду заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави строком на два роки з 18.05.2015 до 17.05.2017.

02.06.2016 прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ, який набрав чинності 30.09.2016.

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
№ 1402-VІІІ було визначено новий порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, а саме: голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

Рішенням зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави від 30.05.2017 № 4 Андрієнко Г.В. обрано на посаду заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави строком на три роки з 31.05.2017 до 30.05.2020 відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016
№ 1402-VІІІ.

Рішенням зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави від 21.04.2020 Андрієнко Г.В. обрано на посаду заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави строком на три роки відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.

Згідно з рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 34 особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, є такими, що можуть бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль.

Судді, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, за загальним правилом продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено.

У вказаному рішенні Ради суддів України зазначено, що: «ні Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», ні нова редакція Закону України № 2453-VI не містять жодних обмежень щодо можливості зайняття адміністративних посад два строки поспіль суддями, які обіймали посаду раніше».

Оцінюючи вказані обставини, Комісія виходить з такого.

Дійсно, норми законодавства України, що регулювали та регулюють порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, встановлюють, що суддя не може займати більше як два строки поспіль одну адміністративну посаду у відповідному суді.

Звісно, суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, в тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, зокрема і під час здійснення свого права бути обраним на адміністративну посаду в суді.

Водночас, ураховуючи принцип правової визначеності, неодноразові зміни законодавства в частині порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади не повинні негативно впливати на особу, яку такі зміни стосуються.

З огляду на викладені обставини в ситуації правової невизначеності волевиявлення як самої судді Андрієнко Г.В., так і, напевно, зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави, спиралося на зазначене рішення вищого органу суддівського самоврядування – Ради суддів України, який взяв на себе повноваження щодо роз’яснення і виправлення такої невизначеності. Слід зауважити, що відповідно до Закону рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з’їзду суддів України.

Отже, Комісія вважає, що зазначені обставини суттєво не впливають на відповідність судді критеріям професіональної етики та доброчесності водночас враховуються Комісією під час оцінки показників відповідності судді вказаним критеріям.

Стосовно пункту 2 висновку ГРД, а саме систематичного порушення встановлених законом строків розгляду окремих справ щодо керування транспортним засобом у стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за тяжкі порушення через закінчення строків, Комісія зазначає таке. 

ГРД у своєму висновку посилається на те, що суддею Андрієнко Г.В. постановлено 49 рішень у зв’язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20.07.2020 № 2197/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону під час розгляду справ
№ 552/5352/17, № 554/6287/17.

Водночас Другою Дисциплінарною палатою ВРП проводилася попередня перевірка 49 справ про адміністративні правопорушення, про які зазначає ГРД у своєму висновку. 

Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що попередньою перевіркою не встановлено обставин, які свідчать про допущення суддею умисно або внаслідок недбалості безпідставного затягування розгляду справ № 554/2825/17, № 554/2694/17,
№ 554/2829/17, № 554/4036/17, № 554/4029/17, № 554/4416/17, № 554/4425/17,
№ 552/4401/17, № 554/6294/17, № 554/6128/17, № 554/6539/17, № 554/7188/17,
№ 554/7374/17, № 554/7444/17, № 554/8179/17, № 554/10167/17, № 554/10288/17,
№ 554/10297/17, № 554/82/18, № 554/89/18, № 554/162/18, № 554/175/18, № 554/176/18,
№ 554/80/18, № 554/160/18, № 554/247/18, № 554/1293/18, № 554/1662/18, № 552/2444/18, № 554/4288/18, № 554/5808/18, № 554/6250/18, № 554/6848/18, № 554/6661/18,
№ 554/8448/18, № 554/8455/18, № 554/8845/18, № 554/10412/18, № 552/282/19,
№ 554/568/19, № 552/941/19, № 554/3301/19, № 554/3297/19, № 554/2621/19,
№ 645/1715/19, № 554/6729/19, № 554/7110/19 чи інших дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, скаржник не навів обставин, які б підтверджували його доводи про те, що під час процесуальних дій чи ухвалення процесуальних документів у зазначених справах суддя діяла упереджено, неналежно та безвідповідально ставилася до своїх службових обов’язків, ігнорувала вимоги закону та грубо їх порушувала.

Крім того, у рішенні зазначено, що не можуть бути взяті до уваги і твердження автора скарги про те, що суддя Андрієнко Г.В. при розгляді вказаних справ порушувала строки розгляду справ з метою уникнення правопорушниками адміністративного стягнення через несумлінне виконання суддею процесуальних повноважень, невжиття належних і дієвих заходів забезпечення розгляду справ у розумні строки, оскільки скаржник не надав належних доказів на підтвердження цих обставин.

Також не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що суддею Андрієнко Г.В. під час здійснення правосуддя у вказаних вище справах про адміністративні правопорушення допущено поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді були перевірені вказані обставини з метою оцінки відповідності судді критеріями професійної етики та доброчесності. Обставин, які б свідчили про порушення суддею Андрієнко Г.В. вказаних критеріїв, а також, які б впливали на їх оцінку, Комісією не встановлено.

Стосовно пункту 3 висновку ГРД, а саме справ про адміністративні правопорушення № 552/5352/17 та № 554/6287/17, Комісія зазначає таке. 

У провадженні судді Андрієнко Г.В. перебували дві справи № 552/5352/17 та
№ 554/6287/17. 

Справа № 552/5352/17 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП надійшла у провадження судді 01.11.2017. Перше судове засідання було призначено на 07.11.2017. У зв’язку із тимчасовою непрацездатністю особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено на 15.11.2017. 

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 15.11.2017 закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення. 

Строк притягнення особи до адміністративної відповідальності сплив 16.11.2017.

Судом 20.11.2017 ухвалено постанову про виправлення описки, допущеної в постанові Октябрського районного суду міста Полтави, а саме виправлено дату її ухвалення з 15.11.2017 на 20.11.2017.

Справа № 554/6287/17  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП надійшла у провадження судді 11.08.2017. Судові засідання у справі призначалися сім разів та відкладалися у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, та її відрядженнями.

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 08.11.2017 закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення. 

Строк притягнення особи до адміністративної відповідальності сплив 09.11.2017. 

Судом 15.11.2017 ухвалено постанову про виправлення описки, допущеної в постанові Октябрського районного суду міста Полтави від 14.11.2017, а саме виправлено дату її ухвалення з 08.11.2017 на 14.11.2017.

13.05.2020 до ВРП за вхідним № М-2501/24/7-20 надійшла скарга Маселка Р.А. щодо дисциплінарного проступку судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20.07.2020 № 2197/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону під час розгляду справ
№ 552/5352/17, № 554/6287/17.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 13.12.2023 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В.

Друга Дисциплінарна палата ВРП перевірила обставини безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду вказаних справ протягом строку, встановленого законом, надсилання цих рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, врахувала пояснення осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_2 і ОСОБА_1, секретаря судового засідання Карабаш О.В. і дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Андрієнко Г.В. до дисциплінарної відповідальності.

Водночас ГРД у висновку вказує, що ними від скаржника в цій справі отримано додаткову інформацію, яка свідчить, що суддя вказала у своїх постановах про виправлення описок, а також у поясненнях, наданих ВРП, недостовірні дані. ОСОБА_1 надав судді Андрієнко Г.В. недостовірну інформацію, а подані документи (довідка ТОВ «МКЗ» від 18.09.2017 та Наказ ТОВ «МКЗ» від 21.08.2017 №234-к/тр) мають ознаки підробки. Андрієнко Г.В. не перевірила вказану інформацію при прийнятті рішення про відкладення судового засідання. Також ГРД зазначає, що у справі ОСОБА_2 останній не міг отримати постанову про виправлення описки 23.11.2017, ураховуючи, що станом на 23.11.2017 тексту постанови не існувало, оскільки її створено в програмі на направлено в Єдиний державний реєстр судових рішень лише 05.12.2017. Крім того, ГРД зазначає, що суддею Андрієнко Г.В. до ВРП надіслано завідомо підроблений документ «Список справ, призначених до розгляду на 15.11.2017».

Стосовно обставин відкладення розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП Комісія зазначає таке.

Підставами відкладення розгляду вказаної справи, зокрема, є відрядження ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ТОВ «МКЗ» від 18.09.2017 та наказом ТОВ «МКЗ» від 21.08.2017 № 234-к/тр.

ГРД вважає вказану довідку підробленою, оскільки діяльність ТОВ «МКЗ» було припинено 11.04.2012. Водночас повідомила, що суддею не було перевірено вказаної інформації при прийнятті рішення.

У своїх поясненнях суддя зазначила, що в неї не було сумніву щодо достовірності документів із місця роботи ОСОБА_1, оскільки вони були з мокрою печаткою.

Комісія враховує пояснення судді Андрієнко Г.В. та вважає їх такими, що не викликають сумніву в їх достовірності, з огляду на те, що КУпАП не передбачено обов’язку судді перевіряти документи, долучені до клопотання про відкладення справи, якщо вони не викликають сумнівів.

Стосовно отримання ОСОБА_2 23.11.2017 постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2017 та постанови про виправлення описки від 20.11.2017 Комісія зазначає таке. 

Як вже було вказано, постанову про закриття провадження у справі було ухвалено 15.11.2017, а постанову про виправлення описки було ухвалено 20.11.2017. 

У своїх поясненнях суддя зазначила, що вказані постанови ОСОБА_2 отримав 23.11.2017, що також підтверджується листом в.о. голови Октябрського районного суду міста Полтави за підписом Андрієнко Г.В. на ім’я адвоката Маселка Р.А., відповідно до якого копії постанов у справі № 552/5352/17 ОСОБА_2 отримав 23.11.2017 безпосередньо в приміщенні суду. Крім того, згідно з поясненнями ОСОБА_2, наданими керівнику апарату Октябрського районного суду міста Полтави, обидві постанови він отримав 23.11.2017.

Під час співбесіди суддя Андрієнко Г.В. пояснила, що у зв’язку із великим навантаженням усі постанови у справах № 552/5352/17 та № 554/6287/17 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень із затримкою, на дату постанов про притягнення осіб до відповідальності вона не звертала уваги під час внесення їх до програми, через деякий час вона помітила помилки в датах постанов і попросила помічника їх виправити. Також зазначила, що ОСОБА_2 у своїх поясненнях помиляється, він не міг отримати дві постанови у справі № 552/5352/17 23.11.2017. Після цього суддя повідомила, що вказані постанови могли бути видані секретарем без внесення їх у програму і роздруковані без штрих-коду. Після цього суддя повідомила, що 23.11.2017 ОСОБА_2 отримав первісну постанову про закриття справи від 15.11.2017, а постанову в цій справі про виправлення описки він отримав пізніше. Стосовно листа за її підписом, у якому вона також вказує, що постанови ОСОБА_2 отримав 23.11.2017, пояснити нічого не змогла.

Згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 11.02.2022 постанову від 15.11.2017 у справі № 552/5352/17 з ідентифікатором 10840049 створено 21.11.2017 о 09:15, підписано о 15:53. Текст постанови про виправлення описки від 20.11.2017 з ідентифікатором 10987721 створено 05.12.2017 об 11:21, підписано об 11:40.

Отже, на думку Комісії, ОСОБА_2 дійсно не міг отримати дві постанови 23.11.2017, з огляду на встановлені обставини.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що пояснення Андрієнко Г.В., надані під час співбесіди, стосовно обставин розгляду справ про адміністративні правопорушення є непослідовними, мають суперечливий зміст та нечітку аргументацію, що викликає обґрунтований сумнів у їх правдивості.

Комісією не встановлено наявності чітких та переконливих доказів, які б підтверджували доводи ГРД про надання Андрієнко Г.В. до ВРП підробленого документа «Список справ, призначених до розгляду на 15.11.2017» з огляду на те, що вказаний документ виготовлявся секретарем судового засідання та суддею не підписувався.

Стосовно пункту 4 висновку ГРД, а саме наявності ознак сприяння судді Андрієнко Г.В. у недоброчесній практиці маніпулювання авторозподілом справ та зловживання процесуальними правами, Комісія зазначає таке.

У провадження судді Андрієнко Г.В. 05.07.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Автопаркінг плюс» про стягнення заборгованості. Того ж дня разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 05.07.2021 відкрито провадження у вказаній справі. Також ухвалою від 05.07.2021 було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.

ГРД зазначає, що в період 29.06.2021 до 05.07.2021 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло п’ять позовних заяв ОСОБА_3 до ПП «Автопаркінг плюс» про стягнення заборгованості, які із застосуванням автоматизованої системи розподілено суддям Блажко І.О., Чувановій А.М., Гольник Л.В. і Андрієнко Г.В.

Надалі позивач відкликала деякі з цих позовних заяв, а інші були повернуті у зв’язку із визнанням у діях позивача зловживання процесуальними правами, які констатували судді. Лише суддя Андрієнко Г.В. ухвалою від 05.07.2021 відкрила провадження за позовною заявою ОСОБА_3.

Рішенням ВРП від 06.07.2021 № 1470/0/15-21 (на наступний день) суддю Андрієнко Г.В. відсторонено від займаної посади у зв’язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, 18.12.2023 до ВРП надійшла скарга Буртник Х.В. стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. під час здійснення правосуддя у справі № 554/6269/21.

ГРД, посилаючись на скаргу Буртник Х.В., зазначає, що суддя Андрієнко Г.В. з очевидно аномальною швидкістю вирішувала процесуальні питання в цій справі. Підписання і надсилання судових рішень у цій справі відбулося неуповноваженою особою, а саме підписувались КЕП Фоменко І.А., яка є помічницею судді.

Комісією встановлено, що ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП
від 14.02.2024 скаргу Буртник Х.В. стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. залишено без розгляду та повернуто скаржнику.

Відповідно до зазначеної ухвали на запит члена ВРП Мельника О.П. Октябрським районним судом міста Полтави надано відповідь від 22.01.2024 вхідний
№ 585/0/8-24, згідно з якою в період з 29.06.2021 до 02.07.2021 ОСОБА_3 подано п’ять позовних заяв до ПП «Агропаркінг плюс» про стягнення заборгованості, які розподілено: 29.06.2021 судді Чувановій А.М., дві справи 01.07.2021 судді Гольник Л.В., 05.07.2021 судді Блажко І.О., 05.07.2021 судді Андрієнко Г.В.

Також на запит члена ВРП надано інформацію з Державного підприємства «Інформаційні судові системи», коли та ким вносилися до Автоматизованої системи документообігу судів ухвали у справах. 

Вказана інформація свідчить про те, що суддя Андрієнко Г.В. не могла знати, що ОСОБА_3 подавалося декілька аналогічних позовів до того самого відповідача, оскільки ухвали суддів Чуванової А.М., Гольник Л.В., Блажко І.О. були опубліковані після 05.07.2021, тобто після винесення нею ухвал у справі № 554/6269/21.

Октябрський районний суд міста Полтави також повідомив, що повного доступу до інформації в автоматизованій системі документообігу суду ні суддя Андрієнко Г.В., ні її помічник станом на 05.07.2021 не мали.

Друга Дисциплінарна палата ВРП також зазначає, що зі змісту ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 05.07.2021 вбачається, із чого саме виходив суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про забезпечення позову ОСОБА_3 суддя Андрієнко Г.В. в ухвалі суду мотивувала свій висновок про обґрунтованість припущення стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому обтяжити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Суддею Андрієнко Г.В. у строк, визначений законом, було винесено ухвали
від 05.07.2021, а її помічником у межах делегованих повноважень внесено їх до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, під час розгляду скарги Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що доводи скаржника Буртник Х.В., викладені в дисциплінарній скарзі, є лише її припущеннями, а процесуальні дії, вчинені під час здійснення правосуддя суддею Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. у справі № 554/6269/21, не суперечать морально-етичним принципам, встановленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду.

Попередньою перевіркою скарги не встановлено обставин, які б свідчили про те, що суддею Андрієнко Г.В. під час розгляду справи № 554/6269/21 допущено порушення, передбачені пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді також було перевірено вказані обставини з погляду професійної етики та доброчесності. Фактів, які б свідчили про порушення суддею Андрієнко Г.В. вказаних критеріїв, а також, які б впливали на їх оцінку, Комісією не встановлено.

Стосовно повідомлення суддею в декларації доброчесності судді за 2016 рік недостовірних відомостей Комісія зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Згідно з декларацією доброчесності за 2016 рік, яка міститься в суддівському досьє, суддя Андрієнко Г.В. у пункті 22 вказала, що нею не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення її до відповідальності. 

Водночас постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 12.12.2016 Андрієнко Г.В. звільнено від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП за малозначністю, оголошено їй усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно Андрієнко Г.В. закрито.

Зважаючи на притягнення Андрієнко Г.В. до адміністративної відповідальності, вона повинна була в пункті 22 декларації доброчесності судді за 2016 рік проставити відмітку «Не підтверджую», проте не зробила цього, тим самим подала в зазначеній декларації недостовірні відомості про те, що нею такі вчинки не здійснювалися.

Комісія критично оцінює пояснення судді про те, що вона вважала, що в пункті 22 декларації доброчесності судді за 2016 рік необхідно зазначати про вчинки, що тягнуть за собою відповідальність, зокрема, за корупційні вчинки, ураховуючи те, що в пункті 10 цієї декларації суддя підтвердила інформацію, що нею не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією.

Комісія також критично оцінює пояснення судді про зазначення недостовірних відомостей у пункті 22 декларації доброчесності через брак інформації, про вчинки якого характеру повинні відображатися відомості, ураховуючи те, що Андрієнко Г.В. могла самостійно звернутися до Комісії за відповідними роз’ясненнями.

За цих обставин Комісія вважає, що суддею було порушено правило заповнення декларації доброчесності судді за 2016 рік та свідомо зазначено в ній недостовірні відомості. 

Водночас зазначення суддею Андрієнко Г.В. цих відомостей в анкеті судді, поданій 15.06.2018, свідчить про відсутність умислу, спрямованого саме на їх приховування. 

Комісія не вважає грубим порушенням незазначення суддею Андрієнко Г.В. у декларації доброчесності за 2018 рік відомостей про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, ураховуючи те, що рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП
від 09.11.2018 було оскаржено суддею і набрало законної сили 31.01.2019, про що суддя зазначила в декларації доброчесності судді за 2019 рік. 

Встановлені обставини Комісією проаналізовано та враховано при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Стосовно бездіяльності судді Андрієнко Г.В. щодо відомих їй випадків недоброчесної або неетичної поведінки колег, покриття такої поведінки або відомих їй фактів протиправної діяльності суддів, Комісія дослідивши вказані обставини, зазначає таке.

У своєму висновку ГРД повідомила, що суддя Андрієнко Г.В., займаючи посаду заступника голови Октябрського районного суду міста Полтави, не порушувала питання про недопустимість негативних дій голови суду Струкова О.М. стосовно судді Гольник Л.В. та відповідальність голови суду, а також підтримувала його ініціативи щодо негативного впливу на суддю Гольник Л.В. 

Для обґрунтування вказаних обставин ГРД посилається на рішення та припис Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомлення засобів масової інформації та самої Гольник Л.В., рішення Вищої ради правосуддя та Ради суддів України. Водночас ГРД не зазначає номери вказаних рішень, дати їх ухвалення, не долучає копій цих рішень, що унеможливлює дослідження вказаних документів Комісією та надання їм оцінки.

ГРД також посилається на пояснення судді Андрієнко Г.В. як можливе джерело інформації ймовірної протиправної поведінки судді Гольник Л.В., однак Комісія з цим погодитися не може, оскільки у своїх поясненнях суддя Андрієнко Г.В. говорить про ці обставини як про свою особисту думку.

Ураховуючи встановлені обставини, Комісія не має підстав для висновку, що Андрієнко Г.В. вчиняла дії, що можуть свідчити про недоброчесність судді чи/або недотримання етичних принципів і правил поведінки судді.

Стосовно перешкоджання суддею Андрієнко Г.В. доступу до публічної інформації Комісія зазначає таке. 

До Октябрського районного суду міста Полтави 04.08.2020 звернувся Маселко Р.А. із запитом на доступ до публічної інформації, відповідно до якого просив повідомити дату та годину, коли в систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17; повідомити вихідний номер та дату супровідних листів та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, було повідомлено про засідання у справах № 554/6287/17 та
№ 552/5352/17; повідомити вихідний номер та дату супровідних листів, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, було повідомлено про винесення постанов у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

Адвокату Маселку Р.А. 12.08.2020 надано відповідь на запит за підписом в.о. голови Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. (лист за вихідним номером 312-10/3313), якою частково задоволено запит та надано інформацію в частині дати отримання особами, які притягаються до адміністративної відповідальності у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17, постанов. У наданні іншої інформації було відмовлено у зв’язку з тим, що запитувана інформація визначена як службова відповідно до Переліку документів в Октябрському районному суді міста Полтави, що можуть містити відомості, які становлять службову інформацію, а також у зв’язку з тим, що запитувач інформації не є учасником вказаних судових проваджень.

У подальшому Маселко Р.А. звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Октябрського районного суду міста Полтави про визнання протиправною відмову, зобов’язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2020
№ 380/7695/20 позов Маселка Р.А. задоволено частково. Зокрема визнано протиправною відмову Октябрського районного суду міста Полтави надати Маселку Р.А. інформацію на запит від 04.08.2020 щодо повідомлення про дату та годину, коли в систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17, вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, було повідомлено про засідання у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17. Зобов’язано Октябрський районний суд міста Полтави надати Маселку Р.А. запитувану інформацію відповідно до запиту від 04.08.2020, а саме інформацію про дату та годину, коли в систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справах № 554/6287/17 та
№ 552/5352/17, вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, було повідомлено про засідання у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17. Рішення суду в цій частині звернуто до негайного виконання.

Крім того, Комісією встановлено, що Маселко Р.А. звернувся із запитом на доступ до публічної інформації стосовно обставин, які були предметом розгляду дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. за його скаргою.

Комісією також встановлено, що на попередній запит Маселка Р.А., який стосувався дат призначених судових засідань у справах № 554/6287/17 та № 552/5352/17, Октябрським районним судом міста Полтави надано відповідну інформацію.

Ураховуючи встановлені обставини, Комісія вважає, що суддя Андрієнко Г.В., вирішуючи питання щодо розгляду запиту Маселка Р.А., могла діяти в умовах конфлікту інтересів.

Водночас суддя Андрієнко Г.В. не вжила заходів для запобігання чи врегулювання конфлікту інтересів, передбаченого статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якою особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

З огляду на викладені обставини Комісія зазначає, що суддею Андрієнко Г.В. було порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Встановлені обставини Комісією проаналізовано та враховано при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Стосовно ухвалення суддею Андрієнко Г.В. рішення російською мовою, Комісія зазначає таке.

Комісією встановлено, що 16.06.2016 суддею Андрієнко Г.В. було ухвалено російською мовою рішення в цивільній справі № 554/6286/13-ц, провадження
№ 2/554/530/2014 про стягнення аліментів та внесено його до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Частини перша, п’ята, шоста статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (чинного на час ухвалення рішення) передбачали, що судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами). Слідчі і судові документи складаються державною мовою. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.

Комісія повідомляє, що, враховуючи вказані законодавчі норми, складання судових документів, зокрема рішень, недержавною мовою не дозволялося.

Комісія критично оцінює пояснення судді щодо складення нею двох рішень: одне з яких складено українською мовою, а інше – російською мовою, і помилкового внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень рішення російською мовою у зв’язку з тим, що суддею не надано документів, які підтверджували б ухвалення нею рішення українською мовою.

Водночас Комісія погоджується з поясненнями судді стосовно необхідності вручення відповідачу рішення, перекладеного російською мовою на виконання вимог Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року та відповідно до пункту 8.4 розділу 8 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (у редакції, чинній на час ухвалення рішення).

Встановлені обставини Комісією проаналізовано та враховано при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Стосовно інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку ГРД, зокрема щодо судового рішення, яким суддю було звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю та оголошено їй усне зауваження за порушення правил дорожнього руху за статтею 124 КУпАП, Комісія зазначає таке.

Стосовно Андрієнко Г.В. 25.11.2016 складено адміністративний протокол про вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, який у подальшому був переданий до Октябрського районного суду міста Полтави та розподілений на суддю Струкова О.М. 

Після отримання вказаного протоколу суддя Струков О.М. надіслав до Полтавського апеляційного суду подання про зміну підсудності вказаної адміністративної справи. 

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 06.12.2016 відмовлено в задоволенні подання Октябрського районного суду міста Полтави про визначення підсудності справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо Андрієнко Г.В. У постанові зазначено, що в поданні не вказано і під час розгляду подання не встановлено підстав, з яких суддя Струков О.М. не може розглядати адміністративну справу щодо Андрієнко Г.В. 

Постановою судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М.
від 12.12.2016 суддю Андрієнко Г.В. звільнено від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, за малозначністю, оголошено їй усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно Андрієнко Г.В. закрито.

Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася. 

Комісія враховує, що суддя Струков О.М. намагався врегулювати конфлікт інтересів шляхом відповідного подання до Апеляційного суду Полтавської області, а також те, що в КУпАП відсутні норми, які передбачають відвід (самовідвід) судді.

З огляду на викладене в Комісії відсутні чіткі та переконливі докази на підтвердження доводів щодо можливого впливу Андрієнко Г.В. на суддю Струкова О.М. під час розгляду ним справи про адміністративне правопорушення стосовно неї, а тому такі твердження ГРД відхиляються Комісією.

Стосовно неодноразового притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія зазначає таке. 

Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09.11.2018 № 3445/1дп/15-18 суддю Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Відповідно до зазначеного рішення Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що допущені суддею порушення призвели до порушення права власності як основоположного права людини. Аналіз цих порушень дає підстави для висновку, що їх вчинено внаслідок грубої недбалості.

Рішенням ВРП від 31.01.2019 № 91/0/15-19 залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09.11.2018 № 3445/1дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. 

Крім того, рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 01.03.2021
№ 496/2дп/15-21 суддю Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації на тему «Цивільне процесуальне законодавство» та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному судді.

Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що, ухвалюючи судові рішення під час розгляду цивільної справи № 554/10688/16-ц, суддя Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. допустила поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема щодо дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, чим вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону.

Компетентність при виконанні суддею своїх обов’язків вимагає знань в галузі права, відповідних навичок, скрупульозності та підготовки. Професійна компетентність судді має бути очевидною під час виконання ним чи нею своїх обов’язків. В окремих випадках брак компетентності може бути наслідком недостатнього досвіду, проблем, пов’язаних з особистісними якостями або темпераментом, чи призначення на посаду судді людини, яка не в змозі належно виконувати свої обов’язки.

Оцінюючи в сукупності зазначені вище факти та обставини, Комісія дійшла висновку, що вони негативно впливають на суспільну довіру та авторитет судової влади та, відповідно, на оцінку показників відповідності судді Андрієнко Г.В. критерію професійної етики.

Комісія зазначає, що під час співбесіди суддя Андрієнко Г.В. допустила висловлювання, які демонструють явну неповагу до її колег, чим порушила обов’язки судді щодо етичної поведінки, встановлені Кодексом суддівської етики. 

Європейський суд з прав людини вважає, що службовці, які працюють в судовій сфері, мають демонструвати стриманість при здійсненні своєї свободи вираження думки в усіх випадках, де авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів (рішення у справі «Вілле проти Ліхтенштейну» від 28.10.1999, (заява № 28396/95, пункт 64).

Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, однак у процесі реалізації цього права суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів (пункті 4.6 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23).

Відповідно до Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

З огляду на викладене Комісія наголошує, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Установлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді Андрієнко Г.В. не узгоджується із високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону є його обов’язком, та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 80 балів.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 92,5 бала.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Ураховуючи усі викладені обставини, Комісія оцінила показник професійної етики судді Андрієнко Г.В. у 50 балів та показник доброчесності у 75 балів.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Октябрського районного суду міста Полтави набрала 644,125 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Отже, Комісія дійшла висновку про невідповідність судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В. займаній посаді та необхідність внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Г.В.

 

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	86,625	194,625
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	66
	Ефективність здійснення правосуддя	40
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	2
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	63	63
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	89	89
Професійна етика	Показники професійної етики	50	130
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	80
Доброчесність	Показники доброчесності	75	167,5
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	92,5
Всього			644,125

 

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

Визначити, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Ганна Вячеславівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 644,125 бала.

Визнати суддю Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Ганну Вячеславівну такою, що не відповідає займаній посаді.

Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Ганни Вячеславівни з посади.

Головуючий                                                                                                         Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                    Олег КОЛІУШ

                                                                                                                             Руслан МЕЛЬНИК