Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Гацелюка В.О.,
членів Комісії: Мельника Р.І., Коліуша О.Л.,
розглянувши повідомлення Маселка Романа Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Хановою Раїсою Федорівною в декларації доброчесності судді за 2015 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19.04.2018 надійшла заява Маселка Р.А. щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ханової Р.Ф. за 2015 рік (на час подання декларації доброчесності – суддя Донецького апеляційного адміністративного суду).
Заявник зазначає, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2012 у справі № 812/9805/13-а, яка приймалася у складі колегії за участі судді Ханової Р.Ф., залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2013, якою обмежено право громадянина ОСОБА_1, громадської організації «Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» на мирне зібрання шляхом заборони проведення масових заходів, у тому числі мітингу (згідно з поданим повідомленням від 25.11.2013) 30.11.2013 біля пам’ятника Гмирі Петру Арсентійовичу (у районі перехрестя вулиць Гмирі і Леніна) навпроти буд. 39 на вул. Гмирі у м. Алчевську Луганської області.
Пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» визначено, що суддя загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішення про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим законом.
Водночас у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік суддя Ханова Р.Ф. підтвердила, що нею не приймалися одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
На думку автора заяви, зазначені обставини, підпадають під визначення, наведені в пункті першому частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а тому суддею Хановою Р.Ф. повідомлено недостовірні твердження у пункті 17 декларації доброчесності за 2015 рік.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії від 19.04.2018 справу № 31кп-1838/18 розподілено члену Комісії Тітову Ю.Г.
01.06.2023 сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до рішення Комісії від 20.07.2023 № 33/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 45 справ за інформацією, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв’язків, та тверджень судді у декларації доброчесності.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 21.07.2023 справу № 31кп-1838/18 щодо повідомлення про недостовірність тверджень, зазначених суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Хановою Р.Ф. у декларації доброчесності за 2015 рік (на час подання декларації доброчесності – суддя Донецького апеляційного адміністративного суду), розподілено члену Комісії Гацелюку В.О.
Під час підготовки до розгляду питання щодо повідомлення (заяви)
Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (на час подання декларації доброчесності – суддя Донецького апеляційного адміністративного суду) Хановою Р.Ф. в декларації за 2015 рік, встановлено таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Отже, декларація доброчесності судді є одним з інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є обов’язком, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом, і забезпечується шляхом притягненням судді до дисциплінарної відповідальності у разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Частиною п’ятою цієї ж статті Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Пунктом дев’ятим глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (зі змінами) визначено, що відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за відповідними показниками, ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема декларації доброчесності судді.
Згідно з абзацом третім пункту 20 глави 3 розділу ІІ вказаного положення, під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Так, рішенням Комісії від 11.01.2017 № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема судді Ханової Р.Ф.
Під час проведення співбесіди із суддею Хановою Р.Ф. 19.05.2017 та 27.07.2017 Комісією перевірено обставини, зазначені в інформації Громадської ради доброчесності від 18.05.2017 щодо кандидата на посаду судді Верховного Суду Ханової Р.Ф.
У цій інформації зазначено ті ж самі факти, що викладені у повідомленні (заяві) Маселка Р.А. щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ханової Р.Ф. за 2015 рік (на час подання декларації доброчесності – суддя Донецького апеляційного адміністративного суду).
За результатами співбесіди Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 27.07.2017 № 245/вс-17, яким визнано Ханову Р.Ф. такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Отже, інформація, зазначена у повідомленні (заяві), була предметом розгляду Комісії під час проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ханової Р.Ф.
Таким чином, перевірка по суті обставин, викладених у повідомленні (заяві)
Маселка Р.А., набуватиме ознак повторного дослідження та вимагатиме від Комісії правової кваліфікації фактів, які вже були встановлені та досліджені в межах процедури кваліфікаційного оцінювання і яким Комісією надано правову оцінку в межах визначених законом повноважень.
Комісія, беручи до уваги стандарти Ради Європи щодо правової визначеності, законних очікувань і незалежності судової влади, вважає, що в наведеному випадку діє презумпція чинності рішення Комісії та, відповідно, доброчесності судді.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 49 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та поваги до незалежності судової влади підстави та основні складові формального оцінювання (де таке існує) мають бути чітко й вичерпно визначені в законодавстві на рівні законів. Деталі можуть бути врегульовані підзаконними актами, які також підлягають опублікуванню.
Конституційний Суд України зазначає, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) (абзац п’ятий підпункту 3.2
пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020).
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання – якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Легітимні очікування судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання полягають, у тому числі, в остаточності правової оцінки обставин, які досліджувалися під час такого кваліфікаційного оцінювання, і можливості перегляду рішення Комісії виключно з підстав, встановлених законом. Інше означало би порушення правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Повторне (після аналізу в межах кваліфікаційного оцінювання) дослідження в межах перевірки повідомлень щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, означатиме перегляд по суті рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання у відповідній частині, тобто здійснення правової процедури, не передбаченої законом.
Абзацом другим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії 13.10.2016 № 81/зп-16 (зі змінами) передбачено, що обставини, які раніше були предметом дослідження (зокрема, під час кваліфікаційного оцінювання судді), повторному дослідженню не підлягають. Повідомлення про такі обставини за рішенням Комісії залишаються без розгляду
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що повідомлення (заяву) Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Хановою Р.Ф. в декларації доброчесності судді за 2015 рік, слід залишити без розгляду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 6.2.4 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія у складі колегії
вирішила:
повідомлення Маселка Романа Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Хановою Раїсою Федорівною в декларації доброчесності судді за 2015 рік, залишити без розгляду.
Головуючий В.О. Гацелюк
Члени Комісії: Р.І. Мельник
О.Л. Коліуш
