119/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тетяни КРУЦЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Дмитра ТУЗОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Круценко Тетяни Віталіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Круценко Тетяна Віталіївна як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
3. Так, на підставі рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26 вересня 1997 року № 12 Круценко Т.В. отримала право на заняття адвокатською діяльністю.
4. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Круценко Т.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як таку, що в порядку та строки, визначені Комісією, подала всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
5. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Круценко Т.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 150 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
6. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Круценко Т.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 47,6 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
7. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Круценко Т.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 124,5 бала; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 322,1 бала; допущено Круценко Т.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
8. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
9. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
10. З огляду на зазначене Круценко Т.В. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрала 362,1 бала.
11. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
12. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
13. Комісією у складі колегії 02 квітня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Круценко Т.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

14. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
15. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
16. Запити про надання відомостей стосовно Круценко Т.В. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
17. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до НАЗК подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
18. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
19. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
20. На підставі викладеного відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри складено довідку від 08 серпня 2025 року № 21.2-394/25 про спеціальну перевірку щодо Круценко Тетяни Віталіївни.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

21. На адресу Комісії 23 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Круценко Т.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
22. В основу висновку ГРД, затвердженого 23 лютого 2026 року, покладено такі аргументи.
23. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками: «чесність», «відповідність рівня життя задекларованим доходам та законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
    1. У 2018 році кандидат звернулась до Комісії із заявою про участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду. За результатами голосування членів Комісії та Громадської ради міжнародних експертів рішення щодо відповідності кандидата критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не набрало установленої вказаним законом кількості голосів. З огляду на це, Круценко Т.В. було визнано такою, що припинила участь у конкурсі.
    2. Зокрема, сумніви щодо відповідності Круценко Т.В. визначеним законом критеріям ґрунтувалися на відсутності підтвердження джерел походження коштів, використаних для набуття нерухомого та рухомого майна, а також неналежному відображенні окремих об’єктів майна у деклараціях.
    3. ГРД зазначає у висновку, що у подальших декларацій кандидата вказані вище неточності не було належним чином усунуто або спростовано, отже вони зберігають свою актуальність і дотепер. Отже, вони не можуть вважатися такими, що втратили значення та підлягають оцінюванню під час участі кандидата в конкурсі на посаду судді апеляційного загального суду.
    4.  У вересні 2011 року кандидат набула у власність житловий будинок площею 156,1 м² та земельну ділянку площею 0,05 га в селі Корсунці Одеської області. Згідно з поясненнями кандидата, наданими у 2019 році під час участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, придбання цієї нерухомості здійснено за рахунок коштів, отриманих від продажу двох належних їй квартир, розташованих в місті Одесі, та фінансової допомоги від близької особи та батьків кандидата.
    5. Задекларована вартість придбаного будинку – 693 975 грн, а земельної ділянки – 50 835 грн. Водночас відповідно до наданих кандидатом копій документів належні їй квартири, розташовані в місті Одесі, було відчужено за значно нижчими цінами: одну квартиру за 17 000 грн, іншу за 60 000 грн.
    6.  Крім того, щодо джерел фінансової допомоги від близьких осіб Громадська рада міжнародних експертів під час конкурсу в 2019 році встановила, що дохід близької особи протягом тривалого періоду до моменту придбання нерухомості був відсутній або незначний, так само, як і дохід батька кандидата.
    7.  За таких обставин ГРД висловила сумнів щодо законності джерел походження коштів для придбання кандидатом нерухомості в селі Корсунці Одеської області.
    8. У 2008 році кандидат придбала автомобіль «Nissan Altima» 2008 року випуску. Згідно з її поясненнями, автомобіль було придбано за рахунок коштів її цивільного чоловіка, отриманих від продажу іншого автомобіля, однак це не було підтверджено документально.
    9.  Кандидатом 26 квітня 1995 року на підставі рішення Красносільської сільської ради народних депутатів безоплатно отримано у власність земельну ділянку площею 0,100 га для ведення садівництва, інформацію про яку не задекларовано у встановленому законом порядку.
24. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність», оскільки не надала достовірної та відомої їй інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку мала бути обізнаною.
    1.  У майновій декларації за 2016 рік кандидат не зазначила належну її батькові земельну ділянку площею 3 190 м², набуту їм у власність 10 лютого 2006 року.
    2. ГРД встановлено, що батько кандидата надавав належну йому земельну ділянку в оренду та отримував за це відповідну плату. Водночас у майнових деклараціях кандидата за 2016–2017 роки єдиним джерелом доходу її батька зазначено пенсійні виплати та відсутня інформація про отриманий ним дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою.
    3.  У майнових деклараціях за 2016–2018 роки кандидат вказала належний їй автомобіль «Nissan Altima» 2008 року, зазначивши у полі про вартість об’єкта «Не відомо». Починаючи з 2019 року кандидат декларувала вартість цього автомобіля в сумі 139 433 грн. На думку ГРД, така зміна відомостей без наведення пояснень свідчить про надання неповної або недостовірної інформації у майнових деклараціях за 2016–2018 роки.
25. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
26.  Кандидат мала статус адвоката. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 08 червня 2020 року.
    1. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у майновій декларації підлягає відображенню інформація про членство суб’єкта декларування у керівних, ревізійних чи наглядових органах, а також про членство у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях, саморегулівних або самоврядних професійних об’єднаннях.
    2. Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та створена з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Згідно з частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», усі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, є членами Національної асоціації адвокатів України з моменту її державної реєстрації, а інші особи — з моменту складення присяги адвоката України. Таким чином, членство в Національній асоціації адвокатів України зберігається незалежно від зупинення права на заняття адвокатською діяльністю та підлягає відображенню у майновій декларації.
    3. Водночас у майнових деклараціях за 2016–2017 роки у розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» не зазначено інформації про її членство у Національній асоціації адвокатів України. Такі відомості з’являються у майнових деклараціях за 2018–2019 роки, а у майнових деклараціях за 2020–2024 роки кандидатом знову не відображено цієї інформації у відповідному розділі.
    4. ГРД зауважує, що НАЗК у своїх офіційних та публічно доступних роз’ясненнях неодноразово надавало відповідь на питання щодо обов’язку зазначення членства у Національній асоціації адвокатів України адвокатами, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено. У цих роз’ясненнях НАЗК прямо вказувало на необхідність відображення такого членства у майновій декларації, оскільки зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не припиняє статусу адвоката та членства в асоціації.
27. У майновій декларації за 2016 рік кандидат вказала дохід у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, в розмірі 13 603 грн, зазначивши джерелом доходу саму себе.
    1. ГРД зауважила, що такий спосіб декларування є некоректним за своєю правовою природою, адже відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу на підставі трудового договору, а тому джерелом заробітної плати завжди виступає інша особа. У разі здійснення незалежної професійної або підприємницької діяльності дохід має декларуватися як дохід від такої діяльності, а не як заробітна плата.
    2. Аналогічним чином кандидат задекларувала доходи своїх батьків за 2016–2017 роки, зазначивши джерелом пенсійних виплат їх самих.
28. У період, що передував призначенню на посаду прокурора кандидат здійснювала активну професійну діяльність як адвокат. Так, вона відвідувала в середньому близько 20 судових засідань щомісяця. Водночас, проаналізувавши майнові декларації за 2016–2019 роки, ГРД дійшла висновку, що задекларовані від адвокатської діяльності доходи не узгоджуються з обсягом та інтенсивністю фактично здійснюваної кандидатом діяльності.
    1. Ураховуючи наведене, у ГРД висловила сумнів щодо дійсного розміру отримуваних кандидатом доходів, оскільки задекларовані суми майже дорівнюють прожитковому мінімуму за відповідні роки.
    2. ГРД відзначила, що задекларовані за 2016–2019 роки доходи кандидата є об’єктивно недостатніми для покриття витрат на сплату податків, обов’язкових членських внесків до Національної асоціації адвокатів України, на підвищення кваліфікації, організацію робочого процесу тощо.
29. У розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» майнових декларацій кандидат протягом більше 10 років зазначає дачний будинок площею 120,5 м², право на який набуто нею 05 грудня 2014 року. З огляду на значну тривалість перебування об’єкта в статусі незавершеного будівництва ГРД вважає за необхідне з’ясувати причини такого стану, поточний рівень готовності будинку, фактичне користування ним, а також орієнтовні строки завершення будівництва. Крім того, оскільки кандидатом задекларовано, що об’єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї, джерела фінансування будівництва потребують пояснень кандидата.
30. У декларації за 2020 рік кандидат зазначила отримання грошового подарунка в сумі 34 515 грн від іноземного громадянина – ОСОБА_1, що, на думку ГРД, потребує пояснень від кандидата.
31. Відповідно до відомостей журналістського розслідування кандидату з 17 серпня 2004 року належить квартира площею 57,5 м², розташована у місті Одесі, інформація про яку відсутня у майнових деклараціях.

4. Джерела права та їх застосування.

32. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
33. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
34.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
35. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
36. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
37. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
38. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
39. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
40. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
41. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
42. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

43. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
44. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року
    № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
45. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
46. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
47. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
48. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
49. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
50. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
51. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
52. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
53. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
54. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
55. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
56. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
57. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
58. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

59. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
60. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
61. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
62. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
63. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
64. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
65. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
66. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

67. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
68. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
69. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
70. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
71. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Круценко Т.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

72. Круценко Т.В. зазначила, що впродовж 20 років здійснювала адвокатську діяльність, тому рішення про зупинення цієї діяльності та перехід на роботу до прокуратури вимагало від неї рішучості, адже зміна сторони захисту на сторону обвинувачення потребує значної внутрішньої перебудови.
73. Кандидат повідомила, що здійснюючи повноваження прокурора касаційної інстанції, у разі встановлення порушень, допущених у ході судового розгляду, вона підтримує доводи касаційної скарги сторони захисту та обґрунтовує позицію щодо її задоволення (справа № 638/16352/21). Водночас за відсутності підстав для задоволення касаційної скарги прокурора вона мотивовано обґрунтовує позицію щодо її відхилення (справа № 723/2769/19).
74. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Круценко Т.В. зазначила, що як працівник Офісу Генерального прокурора систематично проходить навчання в Тренінговому центрі прокурорів, а також пройшла підготовку з надання домедичної допомоги.
75. Згідно з поясненнями, з моменту призначення на посаду в Офісі Генерального прокурора у 2020 році кандидат взяла участь у розгляді 699 кримінальних проваджень. Для забезпечення участі прокурора у Касаційному кримінальному суді вона аналізує та систематизує правові позиції Верховного Суду. Вона зазначила, що за її клопотаннями про передачу проваджень на розгляд об’єднаної палати ухвалено постанови, зокрема щодо особливостей розгляду кримінальних проваджень про застосування примусових заходів медичного характеру (справа № 761/37225/20), а також щодо застосування положень статті 80 Кримінального кодексу України і статей 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 229/207/24).
76. Кандидат також повідомила, що брала участь у розгляді Об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду питання щодо стягнення процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування та пов’язаних зі здійсненням кримінального провадження, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (справа № 203/241/17).
77. Надані Круценко Т.В. письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

78. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що Круценко Т.В. відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

79. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
80. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

81. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

82. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

83. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

84. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 18 серпня 2025 року, кандидат вказала, що під час здійснення публічного обвинувачення в касаційній інстанції є потреба у комунікації з потерпілими як до, так і після судового засідання. Відзначила, що у засіданні необхідно чітко і зрозуміло доводити суду позицію прокурора по кримінальному провадженню, а також відповідати на поставлені запитання. По провадженнях, які мають значний суспільний резонанс, судові засідання можуть відбуватися у присутності представників засобів масової інформації, що вимагає від кандидата комунікації і з ними.
85. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Круценко Т.В. зазначила, що під час підготовки до виступу в суді касаційної інстанції виникає необхідність у спілкуванні з прокурорами, які брали участь у судах попередніх інстанцій, зокрема з метою надання суду матеріалів на спростування доводів скарг інших учасників. Кандидат повідомила, що готуючись до судового розгляду по складних позиціях правозастосування або новелам кримінального законодавства радиться з колегами, що є звичайною практикою в колективі.
86. Стосовно стійкості мотивації Круценко Т.В. вказала, що прагнучи стати суддею двічі брала участь у конкурсах, у яких з різних причин не досягала успіху. Однак будучи переконаною, що у розвитку не можна зупинятися, кандидат взяла участь конкурсі на посаду прокурора офісу Генерального Прокурора, адже, на її переконання, ця посада давала ширші професійні можливості.
87. На думку кандидата, більше ніж п’ятирічний досвід роботи прокурором у касаційній інстанції допоміг їй максимально напрацювати навички правозастосування. Зокрема, це вивчення кримінального провадження, яке пройшло дві судові інстанції, крізь призму порушень, допущених як органом досудового розслідування, так і судами. Крім того, зазначила кандидат, це аналіз не лише доводів касаційної скарги, на кожен з яких потрібно знайти підтвердження або спростування, але й всього кримінального провадження на предмет наявності істотних порушень, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень.
88. Прикладом своєї емоційної стійкості Круценко Т.В. навела участь як захисника у кримінальному провадженні стосовно масових заворушень, що 02 травня 2015 року відбулися в місті Одесі (№ 521/4695/15-к). Вказана справа мала дуже широкий суспільний резонанс, і кожне засідання супроводжувалося протестами жителів міста. Кандидат зазначила, що емоційний тиск здійснювався не лише на обвинувачених, але також на їхніх захисників. Повідомила, що вона не клопотала щодо забезпечення заходів захисту, хоча деякі адвокати скористались таким правом. Зі слів кандидата, розгляд цього провадження супроводжувався чисельною кількістю медіа.
89. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

90. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Круценко Т.В. набрала 37,5 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

91. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
92. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
93. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
94. У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Круценко Т.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувалась.
95. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
96. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Круценко Т.В. було досліджено висновок ГРД від 23 лютого 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
97. Ознайомившись із висновком ГРД, Круценко Т.В. надала такі пояснення щодо джерел походження коштів для придбання земельної ділянки площею 0,05 га та житлового будинку площею 156,1 м² в Одеській області вартістю 50 835 грн та 693 975 грн відповідно.
98. У квітні 2011 року кандидат відчужила належну їй квартиру площею 46,5 м², а у вересні того ж року – квартиру площею 57,5 м² з метою отримання коштів для придбання будинку та земельної ділянки. За її словами, вартість двох квартир дорівнювала вартості будинку і земельної ділянки. Грошові кошти в сумі, еквівалентній 5 000 дол. США, надані близькими особами (2 000 дол. США – її батьком та 3 000 дол. США – батьком її сина), було використано для покриття витрат, пов’язаних з оформленням відповідних договорів.
99. Квартиру площею 46,5 м² було продано за ціною, еквівалентною 42 000 дол. США, а квартиру площею 57,5 м² – за суму еквівалентну 48 000 дол. США. Водночас у договорах купівлі-продажу зазначено їх балансову вартість – 17 000 грн та 60 000 грн відповідно, що, за поясненнями кандидата, визначено на підставі довідок, виданих Бюро технічної інвентаризації.
100. Кандидат зауважила, що на момент укладення угод не була суб’єктом декларування, тому не надала значення вказаним у договорах сумам. Крім того, оскільки у день продажу другої квартири вона одночасно оформлювала придбання будинку та земельної ділянки, що було непересічною подією в її житті та супроводжувалася емоційним напруженням. Відповідно до пояснень кандидата, вона покладалася на нотаріуса як податкового агента і не мала сумнівів у правильності оформлення правочинів, ураховуючи, що за це було сплачено значні суми податків та нотаріальних послуг.
101. За словами кандидата, лише після отримання запиту щодо вартості відчужених нею у 2011 році квартир, що надійшов під час участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, вона звернула увагу на вказані у договорах суми. Проте змінити ці відомості вже не було можливим, адже з того часу минуло більше трьох років.
102. Кандидат повідомила, що зверталась до Державної податкової інспекції стосовно доплати податків за продаж другої квартири, однак отримала негативну відповідь, оскільки податки сплачуються в момент оформлення угоди, а їх сплата поза цим порядком призвела б до обліку таких коштів як помилково сплачених.
103. У своїх поясненнях кандидат визнала, що допустила неуважність під час підписання договорів купівлі-продажу, та зазначила, що після виявлення відповідних обставин вживала заходів для їх з’ясування, однак виправлення зазначених відомостей є неможливим.
104. Оцінюючи наведені кандидатом пояснення та досліджені матеріали, Комісія зазначає, що обставини відчуження квартир у 2011 році та зазначення у договорах їх вартості на рівні, істотно нижчому за фактичну ціну продажу, не дають можливості однозначно встановити повну та прозору картину руху грошових коштів кандидата.
105. Комісія враховує пояснення кандидата щодо джерел походження коштів для придбання будинку та земельної ділянки, а також надану інформацію про використання коштів, отриманих від продажу квартир. Водночас зазначення у договорах купівлі-продажу вартості майна, що не відповідає фактичним умовам правочинів, ускладнює перевірку реального обсягу отриманих доходів та їх подальшого використання.
106. За таких обставин Комісія доходить висновку, що надані кандидатом пояснення не усувають повною мірою сумнівів щодо прозорості відображення фінансових операцій, пов’язаних із відчуженням та придбанням майна, а також не дають можливості в повному обсязі перевірити відповідність витрат кандидата фактично отриманим доходам.
107. Водночас Комісія не встановила достатніх підстав вважати, що набуття кандидатом у власність будинку та земельної ділянки відбулося за рахунок незаконних джерел фінансування.
108. Виявлені недоліки впливають на оцінку кандидата за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», оскільки свідчать про відсутність належного рівня прозорості фінансових операцій. На підставі викладеного Комісія зменшує бали кандидата за вказаним вище показником на 15.
109. Стосовно джерел походження коштів для придбання автомобіля марки «Nissan Altima» 2008 року випуску Круценко Т.В. пояснила таке.
110. Колишній цивільний чоловік кандидата у 2005 році придбав для неї автомобіль марки «Nissan Micra» за суму еквівалентну 8 000 дол. США, який було відчужено протягом року за аналогічною вартістю.
111. У квітні 2006 року він придбав для неї автомобіль марки «Toyota Corolla» 2004 року випуску за кредитні кошти. Після погашення кредиту зазначений автомобіль було продано за суму еквівалентну 17 000 дол. США.
112. На підтвердження своїх слів кандидат надала копію першого аркуша кредитного договору, укладеного її цивільним чоловіком для придбання автомобіля марки «Toyota Corolla», пояснивши, що інші частини договору не зберіглись. Вона також повідомила про наявність судового спору з банком, пов’язаного з цим кредитом (справа № 521/14689/16-ц).
113. За словами кандидата, до коштів, отриманих від продажу автомобіля марки «Toyota Corolla», її цивільним чоловіком було додано ще 4 000 дол. США та придбано автомобіль марки «Nissan Altima», право власності на який оформлено на Круценко Т.В.
114. Відповідно до пояснень кандидата її колишній цивільний чоловік здійснював підприємницьку діяльність, пов’язану з продажем автомобілів, зокрема їх привезенням з-за кордону на замовлення, і саме за рахунок доходів від цієї діяльності фінансувалося придбання зазначених транспортних засобів.
115. Стосовно недекларування земельної ділянки площею 0,100 га Круценко Т.В. надала такі пояснення.
116. Указану земельну ділянку площею 1000 м² було передано у власність кандидата на підставі рішення Красносільської сільської ради від 26 квітня 1995 року № 23, а державний акт на право власності видано 16 грудня 2001 року. Рішенням Красносільської сільської ради від 27 лютого 2008 року № 29 земельній ділянці присвоєно адресу: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська сільська рада, АДРЕСА_1.
117. Після встановлення у 2015 році меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) її площу було уточнено та визначено у розмірі 970 м², про що внесено відомості до відповідних реєстрів.
118. Отже, починаючи з першої майнової декларації кандидат щороку декларувала цю земельну ділянку, зазначаючи її кадастровий номер – НОМЕР_1 та площу – 970 м².
119. Комісія, оцінивши надані Круценко Т.В. пояснення та підтвердні документи, вважає їх обґрунтованими та достатніми.
120. Стосовно незазначення у майновій декларації за 2016 рік належної батькові земельної ділянки площею 3 190 м² та отриманого ним доходу від здачі її в оренду кандидат пояснила таке.
121. Вона почала проживати разом з батьками у 2011 році після придбання приватного будинку, тоді як раніше вони проживали окремо. За її словами, батько, ____ року народження, не повідомив її про отримання у 2006 році у спадщину зазначеної земельної ділянки, а також про дохід від її передачі в оренду, який становив 5 048 грн у 2016 році та 3 050 грн у 2017 році, що, на її думку, могло бути зумовлено його похилим віком. Кандидат зазначила, що дізналася про наявність цієї земельної ділянки лише згодом, після чого почала відображати її у майнових деклараціях.
122. Круценко Т.В. зауважила, що не мала наміру приховувати інформацію про зазначену земельну ділянку та отримані батьком доходи.
123. Оцінюючи надані кандидатом пояснення, Комісія виходить з такого. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» декларуванню підлягають відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
124. Отже, Комісією виявлено факт недотримання кандидатом правил декларування земельної ділянки, що належить її батьку, а також отриманих ним доходів.
125. Посилання кандидата на необізнаність щодо наявності у її батька земельної ділянки та отриманих ним доходів, що, за її припущенням, могло бути зумовлено його похилим віком, не звільняє її від обов’язку вживати розумних заходів для отримання повної та достовірної інформації, яка підлягає декларуванню.
126. Комісія враховує, що кандидат у подальшому відобразила відповідні відомості у майнових деклараціях. Водночас встановлений факт незазначення у декларації за 2016–2017 роки майна та доходів, які підлягали обов’язковому декларуванню, свідчить про неналежне виконання кандидатом обов’язку щодо дотримання вимог фінансового контролю.
127. За таких обставин Комісія дійшла висновку, що виявлене порушення впливає на оцінку кандидата за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу». У зв’язку з викладеним Комісія зменшує кількість балів кандидата за зазначеним показником на 15 балів.
128. Стосовно зазначення вартості автомобіля марки «Nissan Altima» у майнових деклараціях за 2016–2018 роки «Не відомо», а починаючи з 2019 року – в сумі 139 433 грн Круценко Т.В. надала такі пояснення.
129. Придбанням вказаного автомобіля у 2008 році займався її колишній цивільний чоловік, який не зміг повідомити кандидату його точну вартість, посилаючись на відсутність у нього квитанцій. Проте напередодні заповнення майнової декларації за 2019 рік він повідомив кандидату, що відшукав квитанцію про сплату пенсійного збору, що оплачувався під час придбання цього автомобіля. На підставі зазначеного кандидат зробила зворотній розрахунок, отримавши точну вартість автомобіля. Указану суму вона зазначає в майнових деклараціях, починаючи з 2019 року.
130. Комісія, оцінивши надані кандидатом пояснення, вважає їх достатніми для спростування сумніву, висловленого ГРД.
131. Стосовно інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку ГРД, але потребує пояснень кандидата, Круценко Т.В. повідомила таке.
132. Членство в Національній асоціації адвокатів України помилково не було зазначено нею в майнових деклараціях за 2016–2017 роки внаслідок неуважності та відсутності досвіду заповнення і подання декларацій. У майнових деклараціях за 2020–2024 роки вона не задекларувала цю інформацію, адже була переконана, що оскільки її адвокатську діяльність зупинено, то зупинено й членство в Національній асоціації адвокатів України. Проте після уважного ознайомлення з роз’ясненнями НАЗК кандидат усвідомила хибність такого підходу.
133. Некоректне зазначення у майновій декларації за 2016 рік самої себе як джерела власного доходу у вигляді заробітної плати, а батьків – як джерела виплати їм пенсій, кандидат також пояснила помилкою та відсутністю досвіду декларування. Зауважила, що надалі вона правильно декларувала відповідну інформацію.
134. Оцінюючи наведені кандидатом пояснення щодо недекларування членства в Національній асоціації адвокатів України та некоректного зазначення джерел отриманих доходів, Комісія зазначає, що обов’язок декларування передбачає належну уважність та відповідальність під час заповнення декларацій, зокрема щодо повноти та правильності відображення відомостей, які підлягають обов’язковому зазначенню відповідно до вимог законодавства.
135. Посилання кандидата на неуважність та відсутність досвіду заповнення декларацій у 2016–2017 роках, а також на помилкове розуміння правового статусу членства в Національній асоціації адвокатів України у подальші роки не можуть вважатися достатнім виправданням допущених порушень, оскільки обов’язок правильного заповнення декларації покладається безпосередньо на суб’єкта декларування.
136. Комісія звертає увагу, що кандидат протягом тривалого часу – з 2016 до 2024 року – не відображала відомості щодо членства в Національній асоціації адвокатів України у майнових деклараціях, що свідчить не про одноразову помилку, а про системний характер недоліків у виконанні обов’язку декларування.
137. При цьому Комісія враховує, що кандидат після ознайомлення з роз’ясненнями НАЗК усвідомила помилковість свого підходу. Водночас наведені обставини не спростовують факту тривалого недотримання вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
138. За таких обставин Комісія доходить висновку, що допущені порушення свідчать про недостатній рівень сумлінності кандидата при виконанні обов’язку декларування. У зв’язку з викладеним Комісія зменшує кількість балів кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
139. Стосовно декларування за 2016–2019 роки доходів від заняття адвокатською діяльністю, які, на думку ГРД, не узгоджуються з обсягом та інтенсивністю фактично здійснюваної нею діяльності, кандидат пояснила такими причинами.
140. У вказаний період нею здійснювалась адвокатська діяльність як на договірній основі, так і на підставі доручень центру безоплатної правової допомоги. Водночас висока інтенсивність роботи пояснюється, зокрема, тим, що кандидат брала участь у справах з великою кількістю обвинувачених, у яких були чисельні відкладення засідань з різних об’єктивних причин. З огляду на це такі справи розглядались дуже тривалий час, по деяких з них досі відсутні вироки. Її гонорар як адвоката розподілявся на весь час розгляду, а по таких довго триваючих справах – на роки.
141. Стосовно декларування дачного будиночку як об’єкта незавершеного будівництва та джерел фінансування цього будівництва Круценко Т.В. пояснила таке.
142. Указаний будиночок будували її батьки протягом більше п’яти років, починаючи з 1990 року. За їх рішенням членство у садовому товаристві, що надає право на приватизацію земельної ділянки під будиночком, і сам цей об’єкт були оформлені на кандидата. Будівництво здійснювалось власними силами батьків і витрати на нього вони несли з власних доходів.
143. У зв’язку зі специфікою цього садового товариства подача води відбувається один раз на 10 днів і тільки в літній період, взимку вода там взагалі відсутня. На постійній основі у ньому ніхто ніколи не проживав. Батьки кандидата у більш молодому віці перебували в ньому виключно влітку, а з 2017 року будиночок постійно пустує.
144. Оскільки право власності на вказаний будиночок не зареєстровано, кандидат відповідно до вимог пункту 2¹ частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» декларує його як об’єкт незавершеного будівництва.
145. Стосовно отримання у 2020 році грошового подарунка в сумі 34 515 грн від іноземного громадянина ОСОБА_1 кандидат пояснила, що дарувальник – її двоюрідна сестра, з якою вона підтримує близькі родинні відносини.
146. У такий спосіб двоюрідна сестра вирішила допомогти родині кандидата у важкий період. На той момент адвокатська діяльність Круценко Т.В. була зупинена у зв’язку з успішним проходженням завершального етапу конкурсу на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, але через введення карантинних обмежень фактичне призначення на посаду відбулось лише за чотири місяці. Після призначення кандидату було необхідно переїхати з міста Одеси до міста Києва, орендувати житло тощо. Заощаджень вона не мала, оскільки їх було викрадено під час розбійного нападу на її будинок у квітні 2019 року. Кандидат підкреслила, що подарунок було зроблено двоюрідною сестрою на підставі добрих сімейних відносин між ними.
147. Стосовно квартири площею 57,5 м2, що належала Круценко Т.В. на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2004 року, кандидат пояснила, що її було відчужено 09 вересня 2011 року та на підтвердження викладеного надала копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів.
148. Оцінюючи надані кандидатом пояснення щодо викладених вище питань, Комісія вважає їх обґрунтованими та достатніми.
149. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Круценко Т.В., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 255 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

150. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Круценко Т.В. у сукупності набрала 692,1 бала.
151. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
152. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Круценко Т.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
153. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Круценко Тетяни Віталіївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Круценко Тетяна Віталіївна набрала 692,1 бала.

Питання про підтвердження здатності Круценко Тетяни Віталіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК