Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченка Дмитра Вадимовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Мирошниченка Д.В. призначено на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.
Присягу судді Мирошниченко Д.В. склав 15 грудня 2016 року.
Наказом голови суду від 17 жовтня 2016 року № 28-к його зараховано до штату Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
З 29 вересня 2021 року повноваження судді Мирошниченка Д.В. припинено у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченка Д.В.
Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 14/зп-19 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до вказаного рішення Мирошниченка Д.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Мирошниченка Д.В.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді (відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності); осіб, призначених (обраних) на посаду судді, стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно Мирошниченка Д.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 16 та 30 липня 2024 року проведено співбесіду з Мирошниченком Д.В.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.
Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні Мирошниченка Д.В. перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 83,25 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 79 балів.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших даних, передбачених пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Положення, та релевантних засобів встановлення цього показника.
Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Мирошниченком Д.В. необхідно оцінити у 70 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших даних, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня повинен бути оцінений у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Мирошниченко Д.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм особистої компетентності суддя Мирошниченко Д.В. набрав 54 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм соціальної компетентності суддя Мирошниченко Д.В. набрав 54 бали.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією не встановлено інформації щодо невідповідності витрат, майна, способу (рівня) життя судді Мирошниченка Д.В. та членів його сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідності поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За інформацією, наданою центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Мирошниченка Д.В., відсутні.
Водночас 09 липня 2024 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 07 липня 2024 року про невідповідність судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченка Д.В. критеріям доброченості та професійної етики.
Крім того, ГРД надано до Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
Суддя Мирошниченко Д.В. надав письмові пояснення щодо обставин, зазначених у висновку ГРД, які підтримав під час співбесіди 16 липня 2024 року.
Ураховуючи надані пояснення судді, ГРД 29 липня 2024 року ухвалила рішення про скасування висновку про невідповідність судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченка Д.В. критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації для врахування під час прийняття рішення в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді.
ГРД вказує на те, що суддя Мирошниченко Д.В., ймовірно, занизив вартість квартири площею 30,8 кв.м, розташованої у місті Кропивницький, яка належала судді на праві власності, дата набуття права власності – 30 липня 2019 року, вартість – 150 000 гривень.
Суддя Мирошниченко пояснив, що у липні 2019 року йому стало відомо про продаж квартири за 6 000 доларів США. Після огляду квартири та будинку, в якому вона розташована, встановлено, що вказана квартира складається з однієї маленької кімнати, кухні, коридору та санвузлу. Будинок вважався малосімейним, не був газифікований, без ремонту в під’їзді. У квартирі – не було ремонту, меблів, сантехніки, стояли дерев’яні вікна. Оскільки його влаштовувала ціна і планувалося створити всі належні умови для проживання 30 липня 2019 року укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ним придбана квартира АДРЕСА_1 за 150 000 гривень.
Після того, як в квартирі було зроблено косметичний ремонт, проведено сантехніку, замінено вікна і двері, стало зрозуміло, що сам будинок і під’їзд залишаються в занедбаному стані, внаслідок чого 04 серпня 2021 року вказану квартиру продано за 235 000 гривень.
На підтвердження вказаного суддею надано копію договору купівлі-продажу.
Надані суддею пояснення Комісія вважає прийнятними, а сумніви ГРД у цій частині непідтвердженими з огляду на таке.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2019 року Мирошниченком Д.В. придбано квартиру АДРЕСА_1. Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 150 000 гривень.
Формування ціни продавцем здійснюється за власним переконанням з урахуванням можливого впливу багатьох факторів, які можуть виникнути як до моменту, так на день продажу. Тому фактично реальну ціну майна, яку можна було б вважати допустимою для права купівлі суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», і яка не надавала б цій операції ознак правопорушення в розумінні цього Закону, можна отримати, лише оцінивши її на момент придбання.
З пояснень судді слідує, що ціна на квартиру, визначена продавцем, ним не заперечувалася, квартира була в занедбаному стані, оцінка майна не проводилася.
Також у рішенні ГРД зазначено, що в розділі 11 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік суддя зазначив дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав). Під час співбесіди в колегії Комісії 16 липня 2024 року суддя пояснив, що ця інформація в 11 розділі декларації є об’єктивною, оскільки він вказав про продаж автомобіля марки «Хюндай», який належав йому та був вказаний у декларації за 2019 рік.
Суддя пояснив, що у розділі 11 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік ним зазначено дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у сумі 280 000 гривень. Це дохід від продажу транспортного засобу Hyunday Accent.
Крім того, ГРД вказує на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень знайдено п’ять справ, у яких, на їх думку, суддя без поважних причин порушив встановлені законом строки розгляду цих справ (зокрема, справа № 404/6881/20, де особа протягом одного дня – 11 листопада 2020 року, керуючи транспортним засобом, три рази скоїла правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), і стосовно неї складено три адміністративні протоколи, але відповідальності за це вона уникнула у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності).
Суддя пояснив, що при здійсненні судочинства з розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, ним дійсно приймалися рішення про закриття справ на підставі статті 38 КУпАП, але будь-яких дій щодо затягування строків розгляду ним особисто не здійснювалося.
Стосовно справи № 404/6881/20 суддя пояснив, що особою було вчинено три правопорушення 01 листопада 2020 року і в той же день стосовно нього складено три протоколи, тобто заведено три справи. Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 грудня 2020 року вказані справи об’єднані в одне провадження та направлені до Олександрівського районного суду Кіровоградської області 24 грудня 2020 року. Справа надійшла до суду 05 січня 2021 року та призначена до розгляду на 20 січня 2021 року, тобто у строки, передбачені статтею 277 КУпАП. У судове засідання особа, яка притягувалася до відповідальності, не з’явилася, надала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та залучення адвоката. У зв’язку з указаним розгляд справи було відкладено на 04 лютого 2021 року і того ж дня розглянуто.
Крім цього, з кінця 2018 року до липня 2020 року лише він один здійснював правосуддя в Олександрівському районному суді Кіровоградської області і через надмірне навантаження, а саме: розгляд справ щодо неповнолітніх, виконання обов’язків слідчого судді, розгляд клопотань засуджених, які відбували покарання в Олександрівському виправному центрі та перебування на адміністративній посаді голови суду, практично не було можливості відкладати зазначені вище справи на більш короткі строки. Також до 2020 року поширено практикувалося направлення справ за підсудністю за місцем проживання правопорушника і такі справи надходили у провадження судді же через місяць, а то й більше після складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Cуддя Мирошниченко Д.В. просив також врахувати, що з 2017 року до 2021 року ним розглянуто 182 справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, з них у 138 справах правопорушників було притягнуто до адміністративної відповідальності і лише 21 справу закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.
Таким чином, Комісія за результатами перевірки обставин, викладених у рішенні ГРД, з урахуванням наданих суддею пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди, Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Мирошниченка Д.В. сумарно у 165 балів, показники критерію доброчесності судді – у 165 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, урахувавши інформацію, надану ГРД, надавши оцінку аргументам, наведеним суддею Мирошниченком Д.В. в письмових поясненнях, за результатами співбесіди встановила, що суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченко Д.В. набрав 672,25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченко Дмитро Вадимович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 672,25 бала.
Визнати суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченка Дмитра Вадимовича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
