Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,
за участі:
судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Євгенія ТЬОРА,
представника Громадської ради доброчесності Вероніки КРЕЙДЕНКОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьора Євгенія Миколайовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
I. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 Тьора Євгенія Миколайовича призначено на посаду судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області строком на 5 років.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьора Є.М.
Рішенням Комісії від 18.10.2018 № 236/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Тьора Є.М. Цим же рішенням Комісія вирішила допустити Тьора Є.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Тьора Є.М.
За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 25.02.2019.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27.07.2023 справу Тьора Є.М. розподілено члену Комісії Чумаку С.Ю.
Комісією досліджено досьє Тьора Є.М., проведено співбесіду та встановлено таке.
І. Критерій професійної компетентності.
1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – Тьор Є.М. набрав 76,5 бала.
2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Тьор Є.М. набрав 85,5 бала.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 43/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, зі змінами), мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 162 бали, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку порушенню суддею строків розгляду справ (230 справ і 1 413 матеріалів за період 2016−2021 років) та оприлюднення тексту судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) (2 318 судових рішень за той же період). У тому числі є судові рішення, які оприлюднено значно пізніше, ніж це передбачено законом: у справі № 405/7094/16-ц від 05.05.2017 на 62 дні (ухвала від 05.05.2017, надіслано до ЄДРСР 12.07.2017), у справі № 389/1696/17 від 28.07.2017 на 147 днів (ухвала від 28.07.2017, надіслано до ЄДРСР 28.12.2017), у справі № 405/5335/19 від 22.07.2019 на 57 днів (ухвала від 22.07.2019, надіслано до ЄДРСР 25.09.2019), у справі № 405/5554/19 від 26.07.2019 на 62 дні (ухвала від 26.07.2019, надіслано до ЄДРСР 02.10.2019), у справі № 405/63/21 від 12.01.2021 на 162 дні (ухвала від 12.01.2021, надіслано до ЄДРСР 30.06.2021), у справі № 405/152/21 від 14.01.2021 на 130 днів (ухвала від 14.01.2021, надіслано до ЄДРСР 30.05.2021).
З огляду на вказане за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 50 балів.
4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
З матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Тьор Є.М. успішно пройшов спеціальну підготовку в Національній школі суддів України з 04.02.2013 до 31.07.2013.
Крім того, він проходив підготовку суддів місцевих загальних судів, зокрема, на тренінгах у місті Дніпро з 18.09.2017 до 22.09.2017; періодичне навчання суддів місцевих загальних та апеляційних судів з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації на семінарі: «Практичні аспекти застосування судами України законодавства в протидії торгівлі людьми. Особливо малолітніми дітьми» з 20.06.2018 до 21.06.2018 у місті Кропивницький; періодичне навчання суддів місцевих загальних та апеляційних судів з метою підвищення рівня кваліфікації на семінарі: «Суд і медіація: можливості та перспективи» 26.10.2018; Тьор Є.М. проходив підготовку для суддів місцевих судів з 05.02.2024 до 09.02.2024 та періодичне навчання суддів 23.02.2024.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 10 балів.
ІІ. Критерій особистої компетентності.
1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.
2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.
3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій особистої компетентності в 52 бали.
ІІІ. Критерій соціальної компетентності.
1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій соціальної компетентності в 49 балів.
ІV. Критерій професійної етики та доброчесності.
1. Морально-психологічні якості (інтегративність) за критерієм професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 20 балів.
2. Загальну інтегративність (доброчесність) оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 50 балів.
3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 параграфа 9 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
II. Висновок Громадської ради доброчесності.
До Комісії 04.06.2024 від ГРД надійшов висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:
1. Суддя без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого справу закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання.
Суддя без поважних причин порушив встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування автомобілем в стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за тяжкі порушення у зв’язку із закінченням строків, а саме - ГРД виявила в ЄДРСР 36 постанов, ухвалених Тьором Є.М., про закриття провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП): № 389/75/17, № 389/604/17, № 389/2671/17, № 389/1795/18, № 389/1887/18, № 389/1347/18, № 389/914/18, № 389/1901/18, № 389/2932/18, № 389/3074/18, № 389/3634/18, № 389/3427/18, № 405/4693/19, № 405/5734/19, № 405/5363/19, № 405/5364/19, № 405/5015/19, № 405/5998/19, № 405/5995/19, № 405/5735/19, № 405/7026/19, № 405/7030/19, № 405/7309/19, № 405/7027/19, № 405/6331/19, № 405/8254/19, № 405/8248/19, № 404/7592/19, № 405/8249/19, № 405/8093/19, № 405/8089/19, № 405/8256/19, № 405/8255/19, № 405/103/20, № 405/6619/19, № 405/276/21.
На думку розсудливого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду цих справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним із найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є ламанням принципу невідворотності покарання. Закриття справ за цими підставами вважають одним із найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання і цьому часто сприяють саме судді.
Суддя надав пояснення щодо обставин закриття цих справ:
- перебої у фінансуванні судів для відправки кореспонденції, зокрема відсутність марок і конвертів;
- надмірне навантаження, оскільки в Знам’янському міськрайонному суді Кіровоградської області ним розглядалось протягом року більш як 600 справ усіх категорій, а в Ленінському районному суді міста Кіровограда протягом року – приблизно 3 000 справ; при штатній чисельності 14 суддів, фактично працювало 5–6;
- строк накладення адміністративного стягнення протягом 3 місяців (наразі такий строк становить 1 рік) надто короткий, оскільки правопорушниками з метою уникнення відповідальності при складанні протоколів вказувались неправильні адреси проживання чи реєстрації. Особи таким чином уникали отримання кореспонденції. Своєю чергою повернення від Укрпошти кореспонденції «за закінченням терміну зберігання», у разі невручення адресату, здійснювалось після 30 днів її зберігання.
Додатково надсилались запити до органів місцевого самоврядування щодо місця реєстрації особи – порушника, які в більшості випадків не давали позитивного результату.
ГРД критично оцінює такі пояснення судді з огляду на таке:
1) щодо відсутності достатнього фінансування зазначає, що 36 постанов охоплюють період з 2016 до 2021 року, що є достатньо широким періодом у часі. Справді, у 23 випадках матеріали надійшли у 2019 році, однак у різні місяці року. Водночас у цей же період суддя розглядав та приймав рішення у встановлений законом строк в інших справах.
2) щодо надмірного навантаження ГРД звертає увагу, що згідно з даними суддівського досьє під час здійснення правосуддя у Знам’янському міськрайонному суді Кіровоградської області суддя не мав навантаження, яке значно перевищувало середнє по суду та регіону.
3) щодо уникнення отримання кореспонденції ГРД звертає увагу, що частина третя статті 268 КУпАП містить вичерпний перелік статей КУпАП, коли розгляд справ про адміністративні правопорушення обов’язково має відбутися у присутності особи, яка притягається до відповідальності. Водночас стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, частиною другою статті 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справи за відсутності такої особи у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, уже в разі першої неявки правопорушника в судове засідання, якщо від нього не надійшло жодної письмової заяви, добросовісний суддя має всі можливості розглянути надіслані поліцією матеріали про адміністративне правопорушення та накласти на порушника стягнення.
Справді, часто судді не застосовували цю можливість через практику суду апеляційної інстанції, в якій скасовували постанови про притягнення до відповідальності через відсутність підтвердження належного повідомлення особи. І таке пояснення могло б бути прийнятним у такому випадку.
Водночас ГРД звертає увагу, що у суддівському досьє міститься розділ з переліком рішень судді, які були скасовані та змінені судом вищої інстанції із зазначенням підстав. У цьому переліку відсутні посилання на скасування апеляційним судом постанов про притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП у зв’язку з розглядом справи за відсутності особи, щодо якої складено адмінпротокол.
2. Суддя допускав порушення правил етики в особистому житті та іншу схожу поведінку, яка свідчить про недотримання етичних норм.
ГРД за допомогою Єдиного реєстру боржників (далі – ЄРБ) виявила дані щодо виконавчих проваджень стосовно Тьора Є.М., зокрема:
- Тьор Є.М., д.н. ________, ВП НОМЕР_1, стягувач: УПП в Кіровоградській області, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
- Тьор Є.М., д.н. _______, ВП НОМЕР_2, стягувач УПП у місті Кропивницький, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
- Тьор Є.М., д.н. ________, ВП НОМЕР_3, стягувач УПП у місті Кропивницький, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
- Тьор Є.М., д.н. _______, ВП НОМЕР_4, стягувач УПП у місті Кропивницький, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
- Тьор Є.М., д.н. ________, ВП НОМЕР_5, стягувач УПП у місті Кропивницький, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
- Тьор Є.М., д.н. ________, ВП НОМЕР_6, стягувач УПП у місті Кропивницький, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
- Тьор Є.М., д.н. ________, ВП НОМЕР_7, стягувач УПП у місті Кропивницький, стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
В інформації щодо усіх виконавчих провадженнях категорією стягнення вказано «стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху». Водночас, ураховуючи те, що дата народження судді – _______, а прізвище ім’я та по батькові судді – Тьор Євгеній Миколайович – є унікальним, тобто в Україні є лише одна людина з таким ім’ям, яка має саме таку дату народження, то ГРД дійшла висновку, що в ЄРБ зазначено саме про виконавчі провадження судді, а в реєстрі помилково зазначено дати народження дещо відмінні від його дати народження.
Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень Тьор Є.М. є боржником щонайменше в сімох виконавчих провадженнях:
1) ВП НОМЕР_4 відкрито 02.04.2018 (стягувач: УПП у місті Кропивницький);
2) ВП НОМЕР_5 відкрито 13.07.2018 (стягувач: УПП у місті Кропивницький);
3) ВП НОМЕР_6 відкрито 15.08.2018 (стягувач: УПП у місті Кропивницький);
4) ВП НОМЕР_8 відкрито 05.11.2018 (стягувач: УПП у місті Кропивницький);
5) ВП НОМЕР_7 відкрито 04.02.2019 (стягувач: УПП у місті Кропивницький);
6) ВП НОМЕР_1 відкрито 17.10.2019 (стягувач: УПП в Кіровоградській області);
7) ВП НОМЕР_9 відкрито 13.02.2020 (стягувач: УПП в Закарпатській області).
Згідно із законодавством, чинним на момент порушення, штраф за порушення Правил дорожнього руху (далі – ПДР) сплачується протягом 15 днів з дня винесення інспектором поліції постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу. У разі несплати порушником штрафу протягом цього терміну постанова про адміністративне стягнення надсилається до відділу державної виконавчої служби для виконання у примусовому порядку.
Таким чином, на думку ГРД, суддя систематично – щонайменше 7 разів з квітня 2018 року до лютого 2020 року – порушував ПДР, а також не сплачував своєчасно відповідні штрафи, чим не виконував рішення представників поліції, що своєю чергою призводило до необхідності залучення представників виконавчої служби з метою виконання рішень та реалізації положень законодавства України.
Окрім цього, відповідно до інформації Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі на суддю складалося дві постанови щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху на автомобілі «Renault Sandero» 2020 року випуску (номер т.з. НОМЕР_10):
- № 2АВ00180128 за порушення ПДР (74 км/год при обмеженні швидкості у 50 км/год) в селі Ксаверівка поблизу Вінниці 23.05.2022 о 20:24, яка винесена 10.06.2022, але суддя сплатив штраф лише 30.12.2022;
- № 2АВ01747222 за порушення ПДР (86 км/год при обмеженні швидкості у 50 км/год) в тому ж самому місці 23.12.2022 о 02:57, яка винесена 23.12.2022, штраф сплачено суддею 30.12.2022.
Окремо ГРД звертає увагу, що 23.12.2022, коли суддя вчинив правопорушення о 02:57:32 поблизу Вінниці в селі Ксаверівка, у місті Вінниця та Вінницькій області з 24:00 до 05:00 діяла комендантська година, тож громадянам, у тому числі судді, було заборонено перебувати на вулицях та громадських місцях.
Також згідно з інформацією з OpenDataBot 22.12.2022 Управлінням патрульної поліції Львівської області було винесено протокол № ЕАР6316088 на суддю, оскільки водій автомобіля «Renault Sandero» 2020 року випуску (номер т.з. НОМЕР_10) «керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.22 «поворот праворуч заборонено», та здійснив рух праворуч». Адресою порушення зазначено: Львівська область, місто Львів, вулиця Кропивницького.
3. Суддя допускав дії, що призвели до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи. Суддя причетний до зловживання процесуальними правами, незалежно від того, чи встановлені ці зловживання судом.
Згідно з інформацією з порталу Судової влади України Тьор Є.М. часто оскаржує постанови у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються обставин дотримання ПДР: № 405/6769/15-а; № 405/8382/15-а, № 405/273/17, № 405/2213/18.
ГРД звертає увагу, що перші дві справи, вказані в таблиці, стосуються позовів судді, в яких була одна і та сама вимога: визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 187210 від 08.09.2015 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП. Водночас перший позов подано 17.09.2015 (справа № 405/6769/15-а) та суд залишив його без розгляду 13.11.2015. Підставою залишення без руху стала повторна неявка особи, яка його подала, тобто судді. Суд вказав, що Тьор Є.М. був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
ГРД вважає, що така поведінка судді у провадженні виглядає сумнівною, адже саме Тьор Є.М. став його ініціатором, тож логічно, що саме він мав найбільший інтерес його розгляду.
Після залишення позову без розгляду 08.12.2015, менше ніж за місяць, суддя знову подає позов з такою ж вимогою до цього ж суду (справа № 405/8382/15-а).
Примітно, що в обох випадках більшість суддів були виключені, тому розподіл здійснювався серед 2–3 суддів:
1) справа № 405/6769/15-а: 17.09.2015 розподіл відбувся між 3 суддями, крім суддів, які були виключені через відсутність спеціалізації, та 2 суддів, які були виключені у зв’язку із відпусткою;
2) справа № 405/8382/15-а: 08.12.2015 розподіл відбувся між 2 суддями, крім суддів, які були виключені через відсутність спеціалізації, та 3 суддів, які були виключені у зв’язку із відпусткою та хворобою.
Подання кількох позовів з однаковими вимогами є широковідомою практикою маніпуляції автоматизованою системою авторозподілу справ. Частою ознакою використання такої практики є те, що суддя або наближена особа є обізнаний/а щодо наявності обставин у певні дати, які зумовлять виключення певних суддів із розподілу, що збільшує ймовірність вибору лояльного судді.
ГРД вважає, що такі дії Тьора Є.М. мають очевидні ознаки використання цієї практики та були обумовлені бажанням, щоб позов потрапив на розгляд заздалегідь лояльного судді для сприятливого для позивача рішення.
Також опосередкованим підтвердженням подання суддею позову повторно для потрапляння справи у провадження заздалегідь лояльного судді Ленінського районного суду міста Кіровограда є незвичні підстави задоволення другого позову.
Так, в постанові від 23.12.2015 у справі № 405/8382/15-а суд зазначає, що постанова інспектора дорожньо-патрульної служби не містить відомостей про свідків правопорушення, у яких інспектором відібрано пояснення і які підтверджують обставини вчинення правопорушення. Проте в цій справі Тьор Є.М. був притягнутий до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості на автошляху (трасі) – правопорушення такого роду в силу своєї специфіки може фіксуватися лише спеціальними приладами. Отже, покази свідків не можуть бути джерелом доказування швидкості пересування автомобіля.
Іншою підставою для задоволення позову є відсутність у постанові відомостей про правові підстави несення інспектором дорожньо-патрульної служби на ділянці дороги, де зафіксовано вчинення Тьором Є.М. перевищення швидкості. Однак суд не вказує правових актів, які вимагали б зазначення такого роду інформації в постанові та правових підстав її незазначення в постанові в контексті оцінки не/вчинення Тьором Є.М. правопорушення.
Незвичним є те, що в мотиви задоволення позову суд покладає відсутність у постанові інспектора дорожньо-патрульної служби відомостей про сімейний стан Тьора Є.М. та шкоду від вчиненого правопорушення - хоча перша обставина не має правового значення під час оцінки вини водія, а шкода від правопорушення у виді перевищення швидкості настає за самим фактом небезпеки, яку водій створює для інших учасників дорожнього руху, не дотримуючись встановлених законодавством обмежень швидкості руху.
У цьому контексті слід зазначити, що Тьор Є.М. на час подання позовів працював у цьому суді та, відповідно, був знайомий та мав робочі відносини з суддями, а також міг бути обізнаний з обставинами, які зумовлювали виключення з розподілу суддів у певні дати.
ГРД також вказує, що те, що Тьор Є.М. на той час не був суддею, не має значення у контексті оцінки, адже описана практика маніпуляції автоматизованим розподілом справ посягає на ключові принципи правосуддя - незалежність та неупередженість. Не лише толерування, а й використання такої практики, навіть не перебуваючи на посаді судді, вказує, що особа здатна на зловживання задля досягнення позитивного для себе результату, попри завдання правосуддя. Така поведінка очевидно не мала б бути сумісна зі статусом судді.
III. Пояснення судді.
1. Стосовно ухвалення 36 постанов про закриття провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, Тьор Є.М. пояснив, що:
- справи № 389/75/17 та № 389/604/17 знищено;
- у справі № 389/2671/17 правопорушення вчинено 02.10.2017, надійшла справа до суду 07.11.2017, судові засідання призначались на 24.11.2017, 13.12.2017, 03.01.2018 (у період з 13.12.2017 до 17.12.2017 – відпустка судді). Порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти про невручення адресату;
- справа № 389/1795/18 надійшла до суду 27.07.2018, судові засідання призначались на 17.07.2018, 06.08.2018, 28.09.2018, 08.10.2018 (16.07.2018, 17.07.2018, з 14.08.2018 до 25.09.2018 – відпустка судді). Повернуто конверти про невручення адресату;
- справа № 389/1887/18 надійшла до суду 09.07.2018, судові засідання призначались на 02.08.2018, 09.08.2018, 28.09.2018, 08.10.2018 (02.08.2018 – тимчасова непрацездатність судді, з 14.08.2018 до 25.09.2018 – щорічна відпустка судді). 02.08.2018, 09.08.2018 та 28.09.2018 порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти. Постанову суду від 08.10.2018 порушником не отримано;
- справа № 389/1347/18 надійшла до суду 04.07.2018, правопорушення вчинено 21.05.2018. Постановою судді Ткаченко Б.Б. від 07.06.2018 матеріали повернуто на доопрацювання. Судові засідання призначались на 30.07.2018, 06.08.2018, 28.09.2018, 08.10.2018 (06.08.2018 – тимчасова непрацездатність судді, з 14.08.2018 до 25.09.2018 – щорічна відпустка судді, судове засідання 30.07.2018 не відбулось у зв’язку із зайнятістю судді в колегії по розгляду кримінального провадження). 28.09.2018 під час судового засідання адвокатом подано заяву про відкладення розгляду, ознайомлення з матеріалами справи та виклик понятих і працівників поліції, оскільки матеріали не містять доказів вини порушника. 08.10.2018 – неявка учасників справи;
- справа № 389/914/18 – цивільна справа судді Ткаченко Б.Б.;
- справа № 389/1901/18 надійшла до суду 10.07.2018, правопорушення вчинено 28.06.2018, судові засідання, призначені на 31.07.2018, 06.08.2018, 28.09.2018, 16.10.2018, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти. 06.08.2018 – тимчасова непрацездатність судді, з 14.08.2018 до 25.09.2018 – щорічна відпустка судді;
- справа № 389/2932/18 надійшла до суду 07.10.2018, судові засідання, призначені на 08.11.2018, 02.01.2019, 11.01.2019, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти. 05.12 до 07.12, 10.12 – 14.12, 17.12 – 19.12, 20.12 – 21.12, 26.12 – 28.12 суддя був у відпустці за чергування у вихідні;
- справа № 389/3074/18 надійшла до суду 29.10.2018, судові засідання, призначені на 16.11.2018, 18.01.2019, 25.01.2019, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти. 05.12 до 07.12, 10.12 – 14.12, 17.12 – 19.12, 20 – 21.12, 26.12 – 28.12 суддя перебував у відпустці за чергування у вихідні;
- справа № 389/3634/18 надійшла до суду 19.12.2018, правопорушення вчинено 03.12.2018, постановою судді Ябчик Н.М. від 10.01.2019 матеріали направлено за підсудністю до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області. Повторно справа надійшла до суду з апеляційної інстанції 07.02.2019, судові засідання 22.02.2019 та 04.03.2019 не відбулись у зв’язку з неповідомленням належним чином порушника про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти;
- справа № 389/3427/18 надійшла до суду 29.11.2018, 05.12 до 07.12, 10.12 – 14.12, 17.12 – 19.12, 20 – 21.12, 26.12 – 28.12 суддя перебував у відпустці, судові засідання призначались на 28.01.2019, 10.02.2019, 11.02.2019, 27.02.2019, 11.03.2019. 28.01.2019 та 10.02.2019 засідання не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверт. Після судового засідання 28.01 порушник з’явився і отримав судову повістку на 11.02.2019. У судовому засіданні 11.02.2019 порушник вини не визнав, заявив клопотання про відкладення розгляду, надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, витребування додаткових матеріалів від патрульної поліції щодо освідчення на стан сп’яніння, оскільки матеріали є нечитабельні. Викликано в судове засідання працівників поліції для надання пояснень та понятих, що були присутні при освідуванні. У судові засідання 27.02 та 11.03 матеріалів від поліції не подано, поняті, працівники поліції не з’явились;
- справа № 405/4693/19 надійшла до суду 26.06.2019, правопорушення вчинено 16.06.2019, судові засідання, призначені на 17.07.2019, 01.08.2019, 15.08.2019, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверт. Крім цього, суддя брав участь у розгляді матеріалів 1кс (слідчий суддя);
- справа № 405/5734/19 надійшла до суду 31.07.2019, правопорушення вчинено 24.07.2019, судові засідання призначались на 08.10.2019, 28.10.2019, порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання після судових засідань. Крім того, у період з 27.08.2019 до 15.09.2019 суддя перебував у відпустці;
- справа № 405/5363/19 надійшла до суду 16.07.2019, порушення вчинено 10.07.2019, судові засідання призначались на 01.08.2019, 17.09.2019, 08.10.2019, 28.10.2019, порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання після судових засідань. Постанови суду правопорушником не отримано (в матеріалах справи наявний конверт);
- справа № 405/5364/19 надійшла до суду 16.07.2019, правопорушення вчинено 09.07.2019, судові засідання призначались на 01.08.2019, 17.09.2019, 08.10.2019, 28.10.2019. Порушником 01.08 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами та відкладення розгляду справи, 17.09 – заява адвоката (тимчасова непрацездатність), 08.10 – клопотання адвоката про виклик працівників поліції та надання додаткових матеріалів, оскільки, зокрема, квитанція, є нечитабельна і заповнена рукописно;
- справа № 405/5015/19 надійшла до суду 04.07.2019, правопорушення вчинено 16.06.2019, судові засідання призначались на 17.07.2019, 01.08.2019, 16.09.2019, 08.10.2019. Вказані судові засідання не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання після судових засідань, зокрема конверт про виклик на 01.08.2019 повернуто 08.08.2019. 13.09.2019 здійснено запит до органу місцевого самоврядування щодо місця реєстрації порушника. Постанови суду від 08.10.2019 порушником не отримано згідно з конвертом, наявним у матеріалах справи. У період з 27.08.2019 до 15.09.2019 суддя перебував у відпустці;
- справа № 405/5998/19 надійшла до суду 09.08.2019, правопорушення вчинено 29.07.2019, судові засідання, призначені на 20.09.2019, 04.10.2019, 04.11.2019, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання після судових засідань, зокрема конверти про виклик в судове засідання на 20.09.2019 та 04.10 повернуто 08.10.2019, на 04.11.2019 повернуто 11.11.2019. Суддя перебував у відпустці з 27.08 до 15.09.2019;
- справа № 405/5995/19 надійшла до суду 09.08.2019, правопорушення вчинено 03.08.2019, судові засідання, призначені на 10.09.2019, 20.09.2019, 04.10.2019, 04.11.2019, 08.11.2019, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання. З 27.08 до 15.09.2019 суддя перебував у відпустці;
- справа № 405/5735/19 надійшла до суду 31.07.2019, судові засідання, призначені на 08.10.2019, 28.10.2019, 22.11.2019, 11.12.2019, 01.01.2019, 11.01.2020, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання, щодо адресата відомості відсутні або адресат відсутній. Суддя 28.10.2019 був тимчасово непрацездатним;
- справа № 405/7026/19 надійшла до суду 20.09.2019, правопорушення вчинено 14.09.2019, судові засідання призначались на 08.10.2019, 28.10.2019, 04.11.2019, 22.11.2019, 11.12.2019, 11.01.2020, судове засідання 08.10.2019 не відбулось, оскільки порушник подав заяву про відкладення та ознайомлення. 28.10.2019 засідання не відбулось, оскільки суддя був тимчасово непрацездатним та надійшла заява захисника про ознайомлення, надання додаткових матеріалів і виклик працівників поліції. 04.11, 22.11, 11.12 засідання не відбулись, оскільки працівники поліції не з’являлись в судові засідання та не надали додаткових матеріалів. 11.01.2020 працівники поліції також не з’явились до суду.
З матеріалів справи видно, що корінець приладу «Драгер» нечитабельний, заповнений від руки кульковою ручкою. З наданого відео неможливо визначити, яка машина вночі зупиняється, звідки з’являється порушник. Відео з камер працівників поліції взагалі чорно - біле, на ньому видно лише дах автомобіля;
- справа № 405/7030/19 надійшла до суду 20.09.2019, правопорушення вчинено 12.09.2019, судові засідання, призначені на 08.10.2019, 28.10.2019, 22.11.2019, 11.12.2019, 11.01.2020, не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання. 28.10.2019 суддя був тимчасово непрацездатним, постанова судді не отримана порушником;
- справа № 405/7309/19 надійшла на розгляд судді 31.10.2019, згідно з розпорядженням правопорушення вчинено 28.09.2019, судові засідання призначались на 22.11.2019, 03.12.2019 (конверт повернуто 13.12.2019 за закінченням терміну зберігання), 17.01.2020 (конверт повернуто 02.01.2019 через інші причини).
Судові засідання не відбулись, оскільки порушник не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи;
- справа № 405/7027/19 надійшла на розгляд суду 20.09.2019, правопорушення вчинено 14.09.2019, судові засідання призначались на 08.10.2019, 28.10.2019, 22.11.2019, 03.12.2019, 28.12.2019, 22.01.2020. Порушник жодного разу не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти. 28.10.2019, 03.12.2019, 28.12.2019 – тимчасова непрацездатність судді;
- справа № 405/6331/19 надійшла на розгляд судді 25.10.2019, правопорушення вчинено 17.08.2019, судові засідання призначались на 15.11.2019, 27.11.2019, 19.12.2019, 24.12.2019, 28.01.2020. Порушник жодного разу не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання. Суддя був тимчасово непрацездатним 28.10.2019, 03.12.2019, 28.12.2019;
- справа № 405/8254/19 надійшла до суду 11.11.2019, правопорушення вчинено 17.09.2019, судові засідання призначались на 04.12.2019, 16.12.2019, 02.01.2020, 30.01.2020. Порушник в судові засідання не з’являвся, оскільки не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання. Однак 02.01.2020 правопорушник подав заперечення щодо невизнання вини, а після 30.01.2020 (постанова) - апеляційну скаргу. 02.02.2020 апеляційне провадження закрито. 04.12.2019, 16.12.2019, 02.01.2020 – тимчасова непрацездатність судді;
- справа № 405/8248/19 надійшла до суду 14.11.2019, правопорушення вчинено 07.11.2019, судові засідання призначались на 04.12.2019, 16.12.2019, 15.01.2019, 02.01.2020, 30.01.2020, 13.02.2020. Порушник в судові засідання не з’являвся, оскільки не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання. Постанови суду порушником не отримано;
- справа № 404/7592/19 (Ленінський районний суд міста Кіровограда справа № 405/1826/19) надійшла до суду 13.11.2019, правопорушення вчинено 10.10.2019, судові засідання призначались на 03.12.2019, 16.12.2019, 27.12.2019, 02.01.2020, 30.01.2020, 13.02.2020, 28.02.2020. Порушник в судові засідання не з’являвся, оскільки не повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти за закінченням терміну зберігання. 03.12.2019, 16.12.2019, 27.12.2019, 02.01.2020 – тимчасова непрацездатність судді;
- справа № 405/8249/19 надійшла до суду 14.11.2019, правопорушення вчинено 11.11.2019, судові засідання призначались на 04.12.2019, 02.01.2020, 17.01.2020, 04.02.2020, 13.02.2020, 02.03.2020. 17.01.2020 – клопотання адвоката про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення, виклик понятих та працівників поліції. 04.02.2020 – клопотання адвоката про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває в місті Києві в розгляді кримінального провадження. 13.02.2020 та 02.03.2020 в судове засідання порушник, який не отримував повістки поштою, адвокат, поняті та працівники поліції не з’явились. Корінець приладу «Драгер» нечитабельний, заповнений від руки кульковою ручкою. З наданого відео неможливо визначити порушника. 04.12.2019, 02.01.2020 – тимчасова непрацездатність судді;
- справа № 405/8093/19 надійшла до суду 14.11.2019, правопорушення вчинено 11.11.2019, судові засідання призначались на 03.12.2019, 02.01.2020, 15.01.2020, 22.01.2020, 29.01.2020, 11.02.2020, 04.03.2020. 03.12.2019, 02.01.2020 суддя був тимчасово непрацездатним. 15.01.2020 – клопотання адвоката про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення. 16.01.2020 – клопотання адвоката про виклик понятих та працівників поліції, оскільки клієнт не вчиняв правопорушення, з відео неможливо визначити, кого зупиняла поліція. У судові засідання 22.01, 29.01, 11.02, ні поняті, ні працівники поліції не з’являлись, не були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуті конверти. У судове засідання 11.02.2020 працівники поліції не з’явились, хоча супровідний лист суду про виклик департаментом поліції отримано 31.01.2020;
- справа № 405/8089/19 надійшла до суду 06.11.2019, правопорушення вчинено 04.11.2019, судові засідання призначались на 03.12.2019, 16.12.2020, 15.01.2020, 22.01.2020, 11.02.2020, 10.03.2020. Порушник у вказані судові засідання не з’являвся, оскільки не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини». 03.12.2019, 16.12.2019 суддя був тимчасово непрацездатним;
- справа № 405/8256/19 надійшла до суду 14.11.2019, правопорушення вчинено 06.11.2019, судові засідання призначались на 04.12, 17.01, 27.01, 04.02, 11.02, 13.03.2020. 04.12.2019 – тимчасова непрацездатність судді. 17.01.2020 – адвокатом заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду. 27.01.2020 – клопотання адвоката про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю в кримінальному провадженні та здійсненням судом у наступне засідання виклику понятих і працівників поліції. 04.02.2020 – неявка понятих, працівників поліції, повернуто конверти, клопотання адвоката про неможливість прибуття у зв’язку з хворобою дитини, листок непрацездатності долучено. 11.02, 13.03 – неявка понятих, працівників поліції, повернуто конверти;
- справа № 405/8255/19 надійшла до суду 19.11.2019, правопорушення вчинено 09.11.2019, судові засідання призначались на 04.12, 15.01, 04.02.2020, 26.02.2020, 30.03.2020. 04.12.2019 – тимчасова непрацездатність судді. 15.01.2020 – клопотання адвоката про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами. Після ознайомлення адвокатом подано клопотання про виклик у судове засідання понятих та працівників поліції. 04.02, 26.02, 30.03 ні поняті, ні працівники поліції до суду не з’являлись, суду повернуто конверти;
- справа № 405/103/20 надійшла до суду 08.01.2020, судові засідання призначались на 04.02, 26.02, 02.03, 18.03.2020. Порушник у вказані судові засідання не з’являвся, оскільки не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини»;
- справа № 405/276/21 надійшла до суду 18.01.2020, судові засідання призначались на 10.02, 10.03, 15.03, 19.03, 29.03, 06.04.2021. Порушник у вказані судові засідання не з’являвся, оскільки не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повернуто конверти «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини».
Тьор Є.М. зазначив, що за період роботи в Знам’янському міськрайонному суді Кіровоградської області розглянув 36 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з яких у 21 справі особи визнані винними і накладено стягнення, 1 справа закрита за відсутністю події і складу правопорушення і 14 справ закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
За період роботи в Ленінському районному суді міста Кіровограда ним розглянуто 71 справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з яких в 41 справі особи визнані винними і накладено стягнення, 3 справи закриті за відсутністю події і складу правопорушення і 27 справ закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, за період з 24.09.2016 до 24.09.2021 ним розглянуто 107 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у яких ухвалено рішення:
- 62 – про накладення адміністративного стягнення;
- 4 – про закриття за відсутністю події і складу правопорушення;
- 41 – про закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Тьор Є.М. зазначив, що справи надходили в різний період часу, зокрема у 2019 році. Водночас згідно з інформацією, наданою Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області, факти зупинення поштових відправлень були майже кожного місяця включно до червня 2019 року, у деяких місяцях кореспонденція не надсилалась максимально до 15 днів.
Така сама ситуація була і в Ленінському районному суді міста Кіровограда.
Суддя Тьор Є.М. зауважив, що ним розгляд справ на день формувався за провадженнями та категоріями, кореспонденція від судді кожного дня віддається на відправку, у разі відсутності марок чи конвертів, повідомлень, розкладається за днями. Після усунення цих обставин кореспонденція відправляється по черзі надходження до канцелярії. Тобто, якщо одна з повісток про виклик передана в понеділок, а інша – в середу, то відправка буде здійснюватися почергово; якщо закінчились марки, то повістку, передану в середу, можуть і не відправити, оскільки закінчились марки, її можуть відправити наступного тижня.
Таким чином, на дату розгляду справи в окремих справах правопорушники були належним чином повідомлені, а в інших спостерігається відсутність отримання повістки або надіслання її з запізненням.
Стосовно висновку ГРД щодо відсутності у нього під час здійснення правосуддя у Знам’янському міськрайонному суді Кіровоградської області навантаження, яке значно перевищувало середнє по суду та регіону, Тьор Є.М. зазначив, що навантаження судді вираховується за кожен місяць із початку року та загалом за рік за справами, що надійшли і розглянуті у звітному періоді, з урахуванням відпрацьованого часу.
Присягу судді Тьор Є.М. склав 15.12.2016.
Навантаження на суддю у 2017 році становило:
- кримінальні провадження – 6,27, по суду 8,46, по регіону – 12,21;
- цивільне судочинство – 29,82, по суду – 15,43, по регіону – 16,12;
- адміністративне судочинство – 5,45, по суду – 1,99, по регіону – 1,56;
- справи про адміністративні правопорушення – 8,18, по суду – 6,98, по регіону – 9,32.
Загальне навантаження за 2017 рік – 49,72, по суду 32,86, по регіону – 39,11.
Навантаження на суддю у 2018 році:
- кримінальні провадження – 15,45, по суду – 14,43, по регіону – 17,23;
- цивільне судочинство – 30,00, по суду – 16,89, по регіону – 16,72;
- справи про адміністративні правопорушення – 10,64, по суду – 8,84, по регіону – 9,51.
Загальне навантаження за 2018 рік становить 57,64, по суду – 41,58, по регіону – 44,68.
Навантаження на суддю у 2019 році за період з 01.01.2019 до 13.06.2019 становить:
- кримінальні провадження – 10,64, по суду – 14,9, по регіону – 17,8;
- цивільне судочинство – 6, по суду – 14,2, по регіону – 15,13;
- справи про адміністративні правопорушення – 2,73, по суду – 9,6, по регіону – 10.
Загальне навантаження за 2019 рік – 19,64, по суду – 40,23, по регіону – 44.
Навантаження на суддю під час здійснення ним правосуддя в Ленінському районному суді міста Кіровограда у 2019 році становить:
- кримінальні провадження – 75,9, по суду – 38,5, по регіону – 17,8;
- справи про адміністративні правопорушення – 18,6, по суду – 12,6, по регіону – 10,0.
Загальне навантаження за 2019 рік становить 94,5, по суду - 67,1, по регіону – 44.
Навантаження на суддю під час здійснення ним правосуддя в Знам’янському міськрайонному суді Кіровоградської області у період з 14.06.2020 до 07.12.2020 становить:
- кримінальні провадження – 9,09, по суду – 9,86, по регіону – 11,1;
- цивільне судочинство – 10,73, по суду – 15,46, по регіону – 15,53;
- справи про адміністративні правопорушення – 7,27, по суду – 11,73, по регіону – 11,3.
Загальне навантаження за цей період становить 27,27, по суду – 38,12, по регіону – 38,73.
Навантаження за період здійснення правосуддя в Ленінському районному суді міста Кіровограда в 2020 році становить:
- кримінальні провадження – 116, по суду – 31, 5, по регіону – 11,1;
- справи про адміністративні правопорушення – 4,5, по суду – 11,3, по регіону – 11,3.
Загальне навантаження за 2020 рік становить 120,5, по суду – 60,2, по регіону – 39.
Навантаження на суддю у 2021 році в Ленінському районному суді міста Кіровограда становить:
- кримінальні провадження – 202, по суду – 66;
- справи про адміністративні правопорушення – 1, по суду – 24.
Загальне навантаження за 2021 рік – 203, по суду – 130.
Отже, суддя Тьор Є.М. лише за період з 01.01.2019 до 13.06.2019 мав середнє навантаження, в інші періоди навантаження було вищім за середнє.
Стосовно висновку ГРД про те, що частина третя статті 268 КУпАП містить вичерпний перелік статей КУпАП, згідно з якими розгляд справ про адміністративні правопорушення обов’язково має відбутись у присутності особи, яка притягається до відповідальності, і що стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить, Тьор Є.М. зауважив, що ключовим фактором розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, як стверджується у висновку «передбачає можливість розгляду справи за відсутності такої особи у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи».
Спростовуючи висновок ГРД у цій частині, суддя навів приклад судової практики, зокрема рішення Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 482/9/17 та у справі № 308/12552/16-а, де досліджувався принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд вказує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час і місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав. Законодавство покладає обов’язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену особу.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 у справі № 813/3415/18 дійшов висновку: «обов’язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за 5 днів до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа».
Тьор Є.М. зауважує, що обов’язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі № 760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі № 686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі № 486/92/17, від 14.11.2019 у справі № 815/1570/16, від 06.12.2019 у справі № 804/7725/17, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 461/10610/13-ц зазначено, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування про час і місце розгляду справи.
Таким чином, суддя вважає, що досліджуючи матеріали адміністративних проваджень, передбачених статтею 130 КУпАП, санкція якої передбачає накладення стягнення в значних розмірах та позбавлення права керування осіб транспортними засобами, він діяв саме у такий спосіб, встановлений чинним законодавством та практикою Верховного Суду.
Тьор Є.М. звернув увагу Комісії і ГРД на те, що за період здійснення правосуддя його показник притягнення до відповідальності осіб за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, у Знам’янському міськрайонному суді Кіровоградської області становить 58,33 %, що є третім по суду. Натомість показник закриття справ за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення найнижчий – 0,02 %.
Суддя також звернув увагу на справу № 405/5594/19, оскільки особа була повідомлена належним чином і брала участь у судовому засіданні, за результатами розгляду справи 13.08.2019 було ухвалено постанову. Відповідно до постанови особа була визнана винною за частиною першою статті 130 КУпАП, на останню накладено стягнення у виді штрафу 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11.09.2019 постанову суду першої інстанції скасовано. Підставами скасування є шаблонність пояснень свідків, необхідність додаткового огляду в закладі охорони здоров’я, стовідсоткове переконання судді в тому, що саме правопорушник керував автомобілем, хоча відео наявне в матеріалах справи.
Отже, апеляційний суд звернув увагу на більш прискіпливе вивчення матеріалів адміністративних справ, зокрема статті 130 КУпАП.
2. Стосовно наявності виконавчих проваджень щодо нього у Єдиному реєстрі боржників Тьор Є.М. зазначив, що згідно із законодавством, чинним на момент порушення, штраф за порушення ПДР сплачується протягом 15 днів з дня винесення інспектором поліції постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу. У разі несплати порушником штрафу протягом цього терміну постанова про адміністративне стягнення надсилається до відділу державної виконавчої служби для виконання у примусовому порядку.
Водночас особа має право оскаржити постанову патрульної поліції, винесеної у сфері безпеки дорожнього руху в 10-денний термін.
Працівники патрульної поліції направляли вказані вище постанови після перебігу 15-денного терміну на виконання до Державної виконавчої служби, що зумовлювало відкриття виконавчих проваджень, хоча вказані постанови оскаржувались у суді. Після прийняття судом рішення останні направлялись до Державної виконавчої служби, у зв’язку з чим провадження закривалось.
Стосовно складання на нього двох постанов щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху на автомобілі «Renault Sandero» 2020 року випуску та винесення протоколу 22.12.2022 Управлінням патрульної поліції Львівської області за порушення вимог дорожнього знаку 3.22 на вулиці Кропивницького міста Львів зазначив, що автомобілем «Renault Sandero» 2020 року випуску здебільшого керує його дружина, інколи (на трасі) керує він.
Порушення швидкісного режиму 23.05.2022 о 20.24 (постанови від 10.06.2022 та від 23.12.2022) зафіксовано в автоматичному режимі. На фото наявне лише зображення автомобіля, тому однозначно зробити висновок, хто в цей час перебував за кермом, неможливо. Оскільки на вказаний автомобіль право власності зареєстровано за ним, то він і сплачував штрафи через «Дію» у розмірах, визначених законодавством на момент сплати.
Суддя зазначив, що постанов поштою не отримував, інформація про вчинені правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, з’явилась в «Дії» лише в грудні.
Тьор Є.М. також вказував, що перевищення зафіксовано в населеному пункті, а станом на 23.05.2022 та 23.12.2022 усі дорожні знаки з назвами населених пунктів в Україні у зв’язку з воєнним станом було демонтовано, тому визначити, що дорога пролягає через населений пункт іноді було неможливо, оскільки будинки, споруди по трасі були відсутні.
Підтвердив, що його поїздка з дружиною 22.12.2022 – 23.12.2022 на автомобілі «Renault Sandero» 2020 року випуску мала місце у зв’язку з приїздом в Україну їхнього ІНФОРМАЦІЯ_1 сина з Польщі.
Приїзд сина до міста Львів автобусним транспортом відбувся 22.12.2022 о 22:00. У місто Львів він з дружиною приїхав у темну пору доби, оскільки це місто було незнайоме, рух здійснювався за навігатором автомобіля за картами, встановленими у 2019 році. Навігатор автомобіля показував дозвіл на рух у місті вулицею Кропивницького. Оскільки він не помітив дорожнього знака «Рух праворуч заборонено», маючи впевненість у дозволі руху, ураховуючи незнання міста, темну пору доби, рух інших автомобілів, відсутність електрики, роботу генераторів, несприятливі погодні умови (сніг з дощем), повернув, після чого був зупинений працівниками патрульної поліції, які повідомили про заборону руху, та отримав постанову. Після приїзду в місто Кропивницький він сплатив штраф.
Вважає, що його поведінка не є недоброчесною, на нього впливають життєві, сімейні, природні, психологічні та інші обставини, однак в кожній обставині він поводить себе відповідно до етичних норм і вимог законодавства.
3. Тьор Є.М. зауважив, що оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення не є протизаконними, оскільки таке право передбачено для всіх громадян України.
Постанови оскаржувались до Ленінського районного суду міста Кіровограда згідно з визначеною законодавством підсудністю, оскільки його зареєстрованим місцем проживання є територія Ленінського району міста Кропивницький (Кіровограда).
У рішенні ГРД вказано щонайменше 7 випадків оскарження постанов, однак проаналізовано лише одну (її подання і мотиви скасування). Отже, робить висновок, що інші 6 випадків звернення до суду є правомірними.
Стосовно справ № 405/6769/15-а, № 405/8382/15-а суддя зазначив, що чинним законодавством України передбачено повторне звернення з аналогічним позовом до суду в разі залишення його без розгляду.
Він не оскаржив ухвалу про залишення позову без руху, оскільки його попросили не оскаржувати ухвалу, а подати повторний позов, адже залишення без розгляду не перешкоджає цьому.
У цьому випадку судові засідання ним без поважних причин не пропускались, у дні судових засідань він знаходився на робочому місці в Ленінському районному суді міста Кіровограда, залишення позову без розгляду у зв’язку з повторною неявкою сталося у зв’язку з неузгодженістю дій.
Наголосив, що в Ленінському районному суді міста Кіровограда завжди існувала спеціалізація суддів і виключеними суддями (відпустка або тимчасова непрацездатність) могли бути і судді кримінальної спеціалізації. Крім того, суддя, яка залишила позов без розгляду, при розгляді інших його позовів, зокрема у справі № 405/3572/13, скасувала постанову про адміністративні правопорушення.
Підтвердженням того, що він не маніпулював авторозподілом може бути інформація в ЄДРСР, зокрема кожен із суддів Ленінського районного суду міста Кіровограда цивільної спеціалізації в певні періоди розглядав справи за його позовами до інспекторів дорожньо-патрульної служби.
Крім того, на час звернення ним з вказаними вище позовами до суду в Ленінському районному суді міста Кіровограда лише три судді здійснювали правосуддя за визначеною спеціалізацією.
Стосовно незвичних підстав задоволення позову у справі № 405/8382/15-а від 23.12.2015, як зазначено у висновку ГРД, Тьор Є.М. вказав на те, що кожен суддя по-різному обґрунтовує обставини, викладені в постановах, рішеннях, вироках.
Правову оцінку рішенню чи постанові суду може надавати лише суд вищої інстанції, який має у своєму розпорядженні матеріали справи, посилається на статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, 251, 256, 283 КУпАП та пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14.
Під час співбесіди суддя підтвердив надані раніше Комісії письмові пояснення.
IV. Норми права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).
Відповідно до пункту 5 глави 6 «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання» розділу II:
Критерії компетентності оцінюються так:
- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких:
рівень знань у сфері права – 90 балів;
рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів;
- ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.
Особиста компетентність – 100 балів.
Соціальна компетентність – 100 балів.
Критерій професійної етики оцінюється у 250 балів, з яких:
- морально-психологічні якості – 100 балів;
- інші показники – 150 балів.
Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам професійної етики.
Критерій доброчесності оцінюється у 250 балів, з яких:
- інтегративність – 100 балів;
- інші показники – 150 балів.
Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам доброчесності.
Стосовно обставин, вказаних у висновку ГРД, Комісія зазначила таке.
1. Стосовно закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2013, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, в частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.
Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
Отже, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
Неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди не зміг надати переконливих пояснень на запитання щодо того, чому у вказаних вище справах ним не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, у судді була. Фактично надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності.
Комісія також при оцінці вказаних обставин бере до уваги дуже високий відсоток закритих суддею проваджень у справах зазначеної категорії – 38% (41 справа зі 107 розглянутих).
За результатами дослідження суддівського досьє, висновку ГРД, пояснень судді та проведення співбесіди, Комісія вважає зазначені обставини такими, що впливають на оцінку відповідності судді Тьора Є.М. критерію професійної етики, яка за таких умов не може бути виставлена в максимальному розмірі – 150 балів.
2. Стосовно вчинення дій, що призвели до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, а також зловживання процесуальними правами.
Сумніви ГРД у доброчесності судді ґрунтуються на тому, що Тьор Є.М. не оскаржив у справі № 405/6769/15-а ухвалу суду про залишення його позову без розгляду, а, дочекавшись набрання ухвалою законної сили, подав новий позов, який за наслідками розгляду був задоволений.
У справі № 405/6769/15-а Тьор Є.М. дійсно звернувся до Ленінського районного суду міста Кіровограда, у якому на той час працював помічником судді, з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ОБСМ з обслуговування стаціонарного посту Кіпима Є.С., в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08.09.2015 серії ПС2 № 187210 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.
Проте ухвалою суду від 13.11.2015 позов залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача. Рішення Тьором Є.М. не оскаржувалось і набрало законної сили 30.11.2015.
Водночас вже 08.12.2015 Тьор Є.М. знову звернувся з таким же позовом до Ленінського районного суду міста Кіровограда і постановою від 23.12.2015 у справі № 405/8382/15-а йому було поновлено строк звернення до суду та задоволено позов.
У письмових поясненнях на адресу Комісії, а також у поясненнях під час засідання 23.07.2024 Тьор Є.М. також зазначив, що в дні судових засідань у справі № 405/6769/15-а він перебував на робочому місці і був готовий взяти участь у засіданні, про що повідомляв помічника судді, проте його ніхто на засідання не запрошував, а позов було залишено без розгляду нібито у зв’язку з його неявкою.
Водночас після цього його попросили не подавати апеляційну скаргу, а подати новий позов, що він і зробив. Апеляційну скаргу не подавав, оскільки не бажав псувати стосунки в суді.
Такі обставини, на переконання Комісії, вказують, що Тьор Є.М. вступив у позапроцесуальні відносини з суддею, яка розглядала його позов, та виконував прохання судді щодо своєї процесуальної поведінки – не оскаржував винесену нею ухвалу.
Як зазначалось вище, показниками оцінки критерію доброчесності є, зокрема, чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань, які Комісія відносить до інших даних, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
З огляду на встановлені і зазначені вище обставини поведінки судді при здійсненні ним процесуальних прав і обов’язків позивача у справах № 405/6769/15-а та № 405/8382/15-а, Комісія визнає, що така поведінка не в повній мірі відповідає критерію доброчесності.
Стосовно інших вказаних у висновку ГРД обставин Комісія вважає, що суддею надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які спростовують сумніви ГРД у відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Так, Комісія, зокрема, вважає безпідставними твердження, що суддя допускав порушення правил етики в особистому житті, оскільки наявні сім виконавчих проваджень щодо стягнення з нього штрафів за скоєння адміністративних правопорушень.
Комісія сприймає пояснення судді, що несплата штрафів пов’язана з оскарженням ним до суду постанов про накладення адміністративного стягнення, і не вважає за таких обставин наявність виконавчого провадження компрометуючими суддю відомостями, оскільки відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, які свідчать про недотримання суддею певних вимог стосовно професійної етики та доброчесності, дослідивши досьє судді, висновок ГРД та заслухавши пояснення судді, Комісія оцінила такі критерії кваліфікаційного оцінювання, як професійна етика та доброчесність у 120 балів кожний.
V. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Тьор Є.М. отримав такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
76,5 |
222 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
85,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
50 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
10 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
52 |
52 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
49 |
49 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
120 |
140 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
20 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
120 |
170 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
50 |
||
|
Всього |
633 |
||
Відповідно до пункту 11 розділу V Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьор Є.М. набрав 633 бали, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що він не відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьор Євгеній Миколайович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 633 бали.
Визнати суддю Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьора Євгенія Миколайовича таким, що не відповідає займаній посаді.
Внести Вищій раді правосуддя подання про звільнення судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьора Євгенія Миколайовича із займаної посади.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
