Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Вус Світлани Михайлівни здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якої оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Вус С.М. 07 грудня 2017 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 13 грудня 2016 року прийнято рішення № 106/вс-16, зокрема, про допуск Вус С.М. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Вус С.М.
Комісією 09 лютого 2017 року прийнято рішення № 27/вс-17, зокрема, про допуск Вус С.М. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Вус С.М. 16 лютого 2017 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 68,25 бала, і згідно з рішенням Комісії від 17 лютого 2017 року № 12/зп-17 допущена до виконання практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання Вус С.М. набрала 66,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 29 березня 2017 року № 22/зп-17 є такою, що допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Вус С.М. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 20 квітня 2017 року, в якому, зокрема, зазначено про:
- недостовірність відомостей у деклараціях кандидата про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011-2014 роки. Зокрема, кандидатом не внесено у декларації за вказаний період квартиру загальною площею 66,9 метрів квадратних, однак дану квартиру внесено в електронні декларації за 2015-2016 роки і вказано, що право власності на дану нерухомість набуто у 1998 році;
- недостовірність відомостей у декларації доброчесності та допущення кандидатом порушення прав людини і основоположних свобод під час розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_1. Подаючи декларацію доброчесності у 2016 році, Вус С.М. підтвердила, що вона не ухвалювала одноособово або у складі колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», однак, на думку Громадської ради доброчесності, таке твердження не відповідає дійсності;
- ухвалення кандидатом судових рішень з ознаками «свавільності». Громадською радою доброчесності у висновку зазначається, що кандидат у складі колегії суддів Верховного Суду України була головуючою у перегляді справи за обвинуваченням ОСОБА_2, і Верховний Суд України призначив йому довічне позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
Стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності доводів кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Вус С.М. надала усні та письмові пояснення, які було оцінено Комісією.
Кандидат зазначила, що 24 липня 1998 року було придбано квартиру для покращення житлових умов рідної тітки похилого віку. Право власності на квартиру належить Вус С.М.
Кандидат звертає увагу, що ні вона, ні тітка у вказану квартиру не вселялися на постійне місце проживання у зв’язку з сімейними обставинами, а після смерті тітки у листопаді 2009 року квартирою не користувалися.
Натомість у цій квартирі продовжували проживати та утримувати (сплачувати комунальні платежі) попередні власники, з якими укладався договір купівлі-продажу. Оскільки квартирою розпоряджалися треті особи, кандидат не декларувала це майно.
Вус С.М. відзначила, що у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 нею як суддею Верховного Суду України, ухвалювалося рішення від 19 грудня 2007 року про відмову у задоволенні касаційної скарги, про яке у рішенні Європейського суду з прав людини «Боротюк проти України» не йдеться.
Кандидат у письмових поясненнях зазначає, що рішення Верховного Суду України у справі за обвинуваченням ОСОБА_2 є законним і ніким не оскаржувалося та не скасовувалося, а тому усі коментарі ЗМІ чи громадських організацій є необґрунтованими, а також не мають жодного правового мотиву.
Комісією враховано пояснення кандидата та дані, що містяться у копіях наданих документів, які є переконливими та такими, що спростовують доводи Громадської ради доброчесності.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка проводиться також щодо суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу або ухвалювали рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини.
Така перевірка відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» здійснювалась утвореною при Вищій раді юстиції Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за заявами юридичних або фізичних осіб.
Інформація про проведення такої перевірки стосовно Вус С.М. у Комісії відсутня.
З огляду на викладене Комісія приходить до висновку, що у кандидата були відсутні підстави для підтвердження у декларації доброчесності своєї участі у прийнятті рішення, передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Окрім того, відсутність доказів притягнення кандидата до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності у зв’язку з ухваленням судового рішення у справі стосовно ОСОБА_2, на думку Комісії, свідчить про неприйнятність висновку Громадської ради доброчесності.
Отже, Комісія вважає, що пояснення кандидата є переконливими та такими, що спростовують доводи Громадської ради доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
За підтримання рішення щодо здатності здійснення правосуддя кандидатом на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Вус С.М. проголосувало 11 членів Комісії.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, 11 членів Комісії дійшли висновку, що Вус С.М. підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Вус Світлану Михайлівну такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Вус Світлани Михайлівни.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
