Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Козлова А.Г., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Брателя Олександра Григоровича здійснювати правосуддя у відповідному суді, стосовно якого оголошено перерву відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Братель Олександр Григорович 01 грудня 2016 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 05 грудня 2016 року прийнято рішення № 5/вс-16, зокрема, про допуск Брателя О.Г. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Брателя О.Г.
У межах проведення конкурсу Брателя О.Г. за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання - складення іспиту, було допущено до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання - дослідження досьє та проведення співбесіди.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі ‑ Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, (далі ‑ Положення) під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності надано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Брателя О.Г. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 квітня 2017 року.
Із пункту 1 висновку Громадської ради доброчесності вбачається, що 05 квітня 2017 року на адресу Громадської ради доброчесності надійшла заява від ОСОБА_1, у якій повідомлено про дії кандидата, які можуть містити ознаки кримінального правопорушення, а саме одержання неправомірної вигоди службовою особою за позитивне складення іспитів та захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
У пункті 2 висновку вказано про незазначення кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомостей про квартиру, яка перебуває в іншому праві користуванні, та двох транспортних засобів ‑ Audi А4, 2001 року випуску, та Dewoo Lanos, 2005 року випуску.
Комісією у складі колегії за результатами співбесіди 12 травня 2017 року прийнято рішення про оголошення перерви та винесення на розгляд Комісії у пленарному засіданні питання про підтвердження здатності Брателя О.Г. здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Кандидат у своїх поясненнях зазначив, що дійсно у період з жовтня 2010 року по липень 2013 року він обіймав посаду заступника начальника кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ.
Також Братель О.Г. зауважив, що ОСОБА_1 у 2010 року був прикріплений як здобувач у Національній академії внутрішніх справ для підготовки дисертаційного дослідження. Наукове керівництво з написання дисертації ним не здійснювалось. Інформація зазначеної особи щодо вимагання хабара та передачі йому грошової суми не відповідає дійсності та є абсурдною. Мотиви поширення ОСОБА_1 такої інформації йому не відомі, а також не зрозумілий спосіб та строки її поширення. Як вбачається із висновку Громадською ради доброчесності, інформацію ОСОБА_1 було передано електронними засобами зв’язку. Офіційних звернень до правоохоронних органів ОСОБА_1 не здійснювалось, а тому поширення такої непідтвердженої інформації розцінює як бажання вказаної особи створити для нього негативні наслідки під час участі у конкурсі.
З приводу незазначення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік відомостей про квартиру, яка перебуває в іншому праві користуванні, пояснив, що з квітня 2015 року він проживає за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належить батькам дружини ‑ Долгову О.Н. та Долговій О.М. на праві спільної сумісної власності.
Користування цією квартирою ним та членами його сім’ї здійснюється на праві сервітуту. Незазначення інформації в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації пояснює допущенням технічної помилки, яка виникла під час заповнення декларації 30 листопада 2016 року. Намірів приховати інформацію щодо користування зазначеним об’єктом нерухомості у нього не було, оскільки вказана інформація ним була одночасно відображена в іншому поданому до Комісії документі ‑ анкеті кандидата на посаду судді від 01 грудня 2016 року.
Стосовно двох транспортних засобів кандидат пояснив таке.
У 2004 році дружиною Братель О.О. за спільні кошти було придбано автомобіль Audi А4, 2001 року випуску, який суттєво був пошкоджений після дорожньої транспортної пригоди. Після проведення ремонтних робіт автомобіль було продано ОСОБА_2 шляхом видання довіреності, якою надано право здійснювати дії щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним транспортним засобом.
У зв’язку з тим, що довіреність було видано без права передоручення та строк її дії сплив, ОСОБА_2 звернувся до дружини, яка 02 лютого 2007 року видала довіреність строком до 02 лютого 2012 року.
Стосовно автомобіля Dаewoo, модель Lanos, 2005 року випуску, повідомив, що у 2007 році вказаний автомобіль фактично було продано ОСОБА_3 та ОСОБА_ 4 шляхом видачі 18 серпня 2007 року довіреності строком на 10 років, тобто до 18 серпня 2017 року. На підтвердження цього кандидатом надано копію довіреності та копію Акта приймання-передачі транспортного засобу від 18 серпня 2007 року.
Вважає, що після видачі довіреностей фактично припинились належні йому та дружині права власності на зазначені автомобілі. Транспортні засоби не перебували у фактичному володінні, він та його дружина не мали реальної можливості реалізувати права щодо користування та розпорядження ними.
Комісія вважає, що інформація, наведена у висновку Громадської ради доброчесності, не може свідчити про невідповідність Брателя О.Г. професійній етиці та доброчесності з огляду на таке.
Повідомлення у висновку Громадської ради доброчесності про ймовірні дії кандидата, які можуть містити ознаки кримінального правопорушення, не може бути взяте до уваги, оскільки носить характер припущень, а встановлення наявності чи відсутності ознак кримінального правопорушення у діях особи не належить до повноважень Комісії та регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебуває у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Згідно з пунктом 67 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, однак виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей. Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб’єктом декларування з прямим умислом. При цьому, для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації.
Оцінивши пояснення кандидата та подані ним документи, Комісія вважає, що Братель О.Г. допустив неуважність при заповненні декларації, що підтверджується зазначенням даного об’єкта нерухомості як місця фактичного проживання у розділі «Інформація про суб’єкта декларування» декларації за 2015 рік та в анкеті кандидата на посаду судді.
Стосовно питання незазначення у декларації за 2015 рік відомостей про автомобілі Audi А4, та Dаewoo Lanos слід зазначити, що, беручи до уваги пояснення кандидата про продаж цих автомобілів шляхом укладення довіреностей на володіння, користування та розпорядження цими транспортними засобами, інформацію Національного антикорупційного бюро України від 23 січня 2017 року № 01-178/2665, яка міститься в досьє кандидата, Комісія не погоджується з твердженням Громадської ради доброчесності про невідповідність Брателя О.Г. вимогам професійної етики та доброчесності з цих підстав.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, дванадцять членів Комісії дійшли висновку, що Братель О.Г. підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Брателя Олександра Григоровича таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Брателя Олександра Григоровича.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
