Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Козлова А.Г., Макарчука М.А., Мішина М.І.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у межах процедури конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 07 листопада 2016 року.
встановила:
Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Ганечко О.М. 25 листопада 2016 року звернулась до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Комісією 05 грудня 2016 року прийнято рішення № 19/вс-16 про допуск Ганечко О.М. до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема Ганечко О.М
Комісією 06 лютого 2017 року прийнято рішення, зокрема, про допуск Ганечко О.М. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
Відповідно до частини другої та пункту 4 частини п’ятої статті 81 цього ж закону на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього закону.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
Заслухавши кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ганечко О.М., уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Титича В.М., вивчивши матеріали досьє кандидата, колегія встановила, що Ганечко О.М. з 2005 року працювала суддею Шевченківського районного суду м. Києва, з 2011 року суддею Київського апеляційного адміністративного суду.
За зазначеними критеріями кандидат відповідає кваліфікаційним вимогам до судді Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Пункт 1 глави 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі – Положення), показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення визначає критерії кваліфікаційного оцінювання, якими є компетентність, професійна етика, доброчесність.
Згідно з пунктом 1 глави 6 Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Колегією встановлено, що за результатами анонімного письмового тестування кандидат набрала 87,75 балів, за результатами виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання — 92,50 балів та пройшла тестування особистих морально- психологічних якостей та загальних здібностей.
Встановлюючи відповідність Ганечко О.М. як кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду критеріям професійної етики та доброчесності, колегія виходить, зокрема, із вимог Кодексу суддівської етики.
Так, у статтях 1-3, 18-19 зазначеного кодексу встановлено вимоги щодо поведінки судді при здійсненні правосуддя та поза професійною діяльністю. Зокрема, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Суддя повинен враховувати, що сімейні, соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді чи ухвалення судових рішень.
Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України № 1 від 04 лютого 2016 року, дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що, у свою чергу, зумовлює обов’язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.
За загальним правилом суддівської етики суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Поняттю «законослухняна людина» відповідає таке визначення: це людина, яка здатна (спроможна) шанобливо ставитись до існуючих рішень, настанов, законів, дотримуватись їх, визнавати і шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадські, суспільні обов’язки.
Суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики в усіх видах його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати додержуватися всіх інших осіб зі свого оточення бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною. При цьому термін «докладати всіх зусиль» вживається в розумінні того, що кожен суддя повинен особисто застосувати всіх можливих заходів для демонстрації особистого етичного виховання та високоморальної, інтелігентної поведінки в будь-якій ситуації як під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій діяльності.
Доброчесна поведінка судді має стосуватися всіх сфер його життя, зокрема, і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
Важливим питанням у декларуванні доходів є доброчесність щодо майнових прав та обов'язків подружжя у структурі їхнього спільного і роздільного майна та надання відомостей про взаємне утримання і центр життєвих інтересів. Незважаючи на те,що нормативно-правові акти не передбачають зустрічного обов’язку членів сім’ї в обов’язковому порядку надати декларанту відомості фінансового-майнового характеру, розумність заходів для обізнаності про майнові інтереси членів родини включає в себе можливість звернення судді до керівництва суду (у разі відмови членів родини надати інформацію щодо фінансово-майнових інтересів і податкових зобов’язань) про отримання відповідних даних в установленому порядку.
Під час вивчення матеріалів досьє Ганечко О.М. та при проведенні з нею співбесіди встановлено наступне.
У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012- 2013 роки у розділі IV «Відомості про транспортні засоби» (підрозділ Б «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім’ї декларанта», пункт 4 «Автомобілі легкові») кандидат не вказала про наявність у її чоловіка Парубочого І.П. на праві власності з 24.12.2007 по 18.04.2013 легкового автомобіля SUZUKI GRAND VITARA 2007 року випуску, що також підтверджується й інформацією, наданою Національним антикорупційним бюро України.
Після оголошення кандидатові цієї інформації в ході засідання вона повідомила про неможливість надати відповідь про причини незазначення названого автомобіля у поданих нею деклараціях.
Водночас, у деклараціях Ганечко О.М. про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014-2015 роки та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік встановлено, що Ганечко О.М. з 22.02.1999 є власником акцій ЗAT «Квіти України», які, зі слів самої Ганечко О.М., вона подарувала матері лише під час проведення кваліфікаційного оцінювання, в зв’язку з чим не уклала договір про управління цінними паперами згідно зі статтею 36 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому останній набрав чинності 26.10.2014 та введений в дію з 26.04.2015, а зазначена стаття, що встановлює вимоги про передачу корпоративних прав в управління, знаходилася в його первинній редакції та не зазнавала змін. Більше за те, аналогічна вимога передачі корпоративних прав в управління містилася з 09.06.2013 і в частині третій статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» (№ 224-VII від 14 травня 2013 року). Таким чином, відповідний обов’язок виник у кандидата більше ніж за три роки до звернення до Комісії для проведення кваліфікаційного оцінювання.
Наведені вище обставини, що підтверджені інформацією, наданою НАБУ, свідчать про невідповідність Ганечко О.М. критеріям професійної етики та доброчесності, тому їх оцінено у 0 балів.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.
Дослідивши досьє, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата Ганечко О.М., взявши до уваги висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності та врахувавши, що за результатами оцінювання цих критеріїв кандидат набрала 0 балів, Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням, Комісія -
вирішила:
визнати Ганечко Олену Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Головуючий: С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: А.Г. Козлов
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
