Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Щотки С.О.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши питання щодо недостовірності (у тому числі неповноти) відомостей/тверджень, вказаних суддею Апеляційного суду міста Києва Лашевичем Валерієм Миколайовичем за 2015 рік,
встановила:
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності судді за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.
У встановленому законом порядку суддя апеляційного суду міста Києва Лашевич Валерій Миколайович подав декларацію доброчесності судді за 2015 рік.
До Комісії 19 березня 2018 року надійшло повідомлення Маселка Р.А. щодо недостовірності (у тому числі неповноти) тверджень, вказаних суддею Апеляційного суду міста Києва Лашевичем В.М. у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону Комісією проведено перевірку викладених у повідомленні тверджень і встановлено таке.
Суддею Апеляційного суду міста Києва Лашевичем В.М. 23 грудня 2016 року було вперше подано декларацію доброчесності судді за 2015 рік. У пункті 17 декларації суддя підтвердив, що ним не приймалися одноособово або у складі колегії рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
Перевіркою достовірності та повноти зазначених тверджень встановлено, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 10 травня 2017 року постановила ухвалу «Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Горкавої В.Ю., Пилаєвої М.К., судді Апеляційного суду міста Києва Лашевича В.М.» Вказану ухвалу було постановлено за результатами попередньої перевірки заяв Олійника Дмитра Вячеславовича, які надійшли до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 17 листопада та 3 грудня 2014 року, зокрема стосовно судді Апеляційного суду міста Києва Лашевича В.М., відповідно до Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188- VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила.
Колегією суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі головуючого судді Беця О.В., суддів Кузьміна А.С., Лашевича В.М. постановлено ухвалу від 5 січня 2011 року про залишення без змін постанови Печерського районного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року, якою задоволено подання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Войнаренка С.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1. запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою. Також постановою від 21 квітня 2011 року Апеляційного суду міста Києва суддя Лашевич В.М. задовольнив подання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Войнаренка С.В. та продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_1 до п’яти місяців.
Вказані рішення були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. У пункті 108 рішення у справі «Луценко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що підстави, наведені державними органами для позбавлення заявника свободи, суперечили не тільки вимогам пункту 1 статті 5, але й суті Конвенції.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, зокрема, дійшла висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і як наслідок продовження строків тримання під вартою відбулося без додержання норм кримінального процесуального закону, що свідчить про неналежне здійснення правосуддя та дійшла висновку, що в діях судді Апеляційного суду міста Києва Лашевича В.М. убачаються порушення вимог законодавства, які свідчать про вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у їх об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, що відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на час постановлення судових рішень) кваліфікувалися, як порушення присяги.
Проте Третя Дисциплінарна палата виходила з того, що хоча на час вчинення суддею Лашевичем В.М. порушення присяги строк для притягнення до відповідальності за такі дії законом передбачений не був, такий строк було запроваджено у подальшому із прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» дисциплінарне стягнення до судді могло бути застосоване не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Правила частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII, які передбачають, що при обчисленні строку давності не враховується час здійснення дисциплінарного провадження, до вирішення питання про притягнення до відповідальності судді Лашевича В.М. не можуть бути застосовані з огляду на вимоги статті 58 Конституції України як такі, що погіршують становище особи, яка притягається до відповідальності. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» набуло статусу остаточного 19 листопада 2012 року. Ураховуючи вказані положення законодавства, строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності закінчився.
На запит Комісії від 03 квітня 2018 року суддя Лашевич В.М. надав письмові пояснення, у яких зазначив, що після ознайомлення із зверненням Маселка Р.А. він виявив, що у декларації доброчесності за 2015 рік, а саме у пункті 17, він помилково зазначив, що ним не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
Суддя стверджує, що з огляду на ті обставини, що рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» та рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року є у відкритому доступі необмеженій кількості осіб, а розгляд справи у Вищій раді правосуддя був публічним, декларування ним завідомо недостовірних відомостей виключається, оскільки він не мав на меті приховати констатовані у зазначених рішеннях факти та не міг би їх жодним чином приховати. Тому наведене свідчить про допущення ним технічної помилки при заповненні декларації доброчесності судді за 2015 рік в частині заповнення пункту 17 зазначеної декларації.
Таким чином судді, Лашевичу В.М. під час заповнення декларації доброчесності судді за 2015 рік було відомо про наявність рішення Європейського суду з прав людини, у якому констатовано допущення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час ухвалення ним судових рішень 5 січня 2011 року у складі колегії та 21 квітня 2011 року одноособово.
З пояснень судді вбачається, що ці обставини є загальнодоступними і перебувають у відкритому доступі, у нього не було ні наміру ні потреби їх приховувати. Твердження Лашевича В.М. про те, що при заповненні декларації доброчесності судді за 2015 рік він допустив помилку, не спростовано.
Згідно з положеннями частини сьомої статті 62 Закону зазначення у декларації доброчесності завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність.
Оскільки у діях судді Лашевича В.М. не встановлено наміру вказувати в декларації доброчесності судді завідомо недостовірних тверджень відсутні підстави для звернення до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону, розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію Маселка Романа Анатолійовича про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Апеляційного суду міста Києва Лашевичем Валерієм Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2015 рік.
Головуючий С.О. Щотка
Члени Комісії А.О. Заріцька
Ю.Г. Тітов
