Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Бутенка В.І.,
членів Комісії: Василенка А.В., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді господарського суду Луганської області Марченко Юлії Іванівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 Марченко Ю.І. призначено на посаду судді господарського суду Луганської області строком на п’ять років.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді господарського суду Луганської області Марченко Ю.І.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1. складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
2. дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Марченко Ю.І. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 86,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Марченко Ю.І. набрала 62,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 149,125 бала.
Марченко Ю.І. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 18 липня 2018 року № 174/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 23 квітня 2018 року, зокрема, судді господарського суду Луганської області Марченко Ю.І. Цим же рішенням Комісії суддю Марченко Ю.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 02 серпня 2018 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Марченко Ю.І. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 311,125 бала.
При цьому за критерієм професійної компетентності Марченко Ю.І. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Марченко Ю.І. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 171 бал. За цим критерієм Марченко Ю.І. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 161 бал. За цим критерієм Марченко Ю.І. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.
При оцінці зазначених показників Комісією враховано таке.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, зокрема судді, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначається інформація, зокрема, про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні, а також про юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.
У поданій до Комісії анкеті суддя зазначає, що з 16 вересня 2006 року перебуває у шлюбі з Марченком Денисом Вікторовичем, якого вказує у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З 2015 року суддя декларує у власності чоловіка Марченка Д.В. частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) 32367564, вартість у грошовому вираженні 707 140 грн, 50,51% від загального капіталу.
Водночас за інформацією Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), окрім зазначеного, чоловік судді володіє часткою у статутному капіталі таких підприємств:
товариство з обмеженою відповідальністю «БІГМАР ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», код в ЄДР 39676209, розмір статутного капіталу 10 000 грн, розмір внеску Марченка Д.В. 5 000 грн;
товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТСТАРТ», код в ЄДР 41174133, розмір статутного капіталу 1 000 грн, розмір внеску Марченка Д.В. 500 грн;
товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОМ СОФТ», код в ЄДР 38824724, розмір статутного капіталу 3 773 850 грн, розмір внеску Марченка Д.В. 141 519,38 грн;
товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕРЕФОРТ АЛЬЯНС», код в ЄДР 41013313, розмір статутного капіталу 50 000 грн, розмір внеску Марченка Д.В. 37 500 грн;
товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРВІБРОБІТ», код в ЄДР 37955769, розмір статутного капіталу 100 грн, розмір внеску Марченка Д.В. 50 грн;
товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСВІТА СЕРВІС», код в ЄДР 38463745, розмір статутного капіталу 100 грн, розмір внеску Марченка Д.В. 25 грн.
Також за інформацією НАБУ Марченко Д.В. є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БІГМАР ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», ТОВ «СМАРТСТАРТ». Зазначені відомості підтверджуються інформацією з ЄДР.
Проте у деклараціях судді за 2015–2017 роки, розміщених в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначені відомості всупереч вимогам статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» відсутні.
Суддя пояснила, що не була обізнана про наявність у чоловіка корпоративних прав на зазначені підприємства, оскільки перебувала ІНФОРМАЦІЯ_1 та у зв’язку з тим, що з 2009 по 2013 роки вони проживали окремо та практично не спілкувались. Про наявність зазначених підприємств суддя дізналася після ознайомлення із суддівським досьє. На підтвердження суддею надано заяви Марченка Д.В., засвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Варніковою К.В. 29 липня 2018 року та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Азаровою Н.І. 01 серпня 2018 року. Як вказано у заявах, Марченко Д.В. є одним із засновників ТОВ «БІГМАР ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», ТОВ «СМАРТСТАРТ», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРВІБРОБІТ», ТОВ «ПРОСВІТА СЕРВІС», ТОВ «ЮНІКОМ СОФТ», які фактично не працюють та не перебувають у процесі припинення, та ТОВ «ЛЕРЕФОРТ АЛЬЯНС», яке працює на день подання заяви. У заявах зазначено, що Марченко Д.В. не повідомляв своїй дружині Марченко Ю.І. щодо цих підприємств.
НАБУ надано відомості, що Марченку Д.В. належить земельна ділянка площею 2.0000 га у Бориспільському районі Київської області (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка у деклараціях судді за 2013–2017 роки відсутня.
Суддею надано пояснення, що після ознайомлення з суддівським досьє їй вперше стало відомо про набуття права власності Марченком Д.В. на зазначену земельну ділянку. Враховуючи те, що після ІНФОРМАЦІЯ_2 до2013 року суддя з чоловіком не мешкали разом, чоловік не повідомляв про набуття права власності на зазначену земельну ділянку. На думку судді такі дії були ним вчинені з метою уникнення в подальшому вирішення питання щодо розподілу сумісно набутого майна, оскільки вони мали намір розірвати шлюб. На підтвердження суддею надано заяву Марченка Д.В., засвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Варніковою К.В. 29 липня 2018 року, згідно з якою чоловік стверджує, що він навмисно приховав набуття права власності на земельну ділянку для того, щоб у майбутньому уникнути вирішення питання розподілу сумісно набутого майна. Суддя зазначає, що набуття права власності на земельну ділянку чоловіком відбулось до обрання її на посаду судді господарського суду Луганської області та з приховуванням від неї.
Відповідно до питання 6 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3 (далі – Роз’яснення НАЗК), якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку «Член сім’ї не надав інформації». Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію.
Водночас у деклараціях судді у відповідних розділах відсутня помітка «Член сім’ї не надав інформації», а інформація стосовно керівника, засновника, кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, щодо наявності майна може бути отримана з ЄДР та з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
З матеріалів, наявних у досьє, та пояснень судді, наданих під час співбесіди, вбачається, що суддею не вживалося жодних заходів щодо отримання інформації стосовно підприємницької діяльності чоловіка та наявного у нього майна. Суддя лише констатує наявність таких фактів та необізнаність щодо їх існування.
В анкеті суддя зазначила, що фактично проживає та зареєстрована у житловому будинку у м. Харків. Проте у поданих суддею деклараціях за 2013–2017 роки відомості про власність або користування зазначеним майном відсутні.
Суддею надано пояснення, що зазначений житловий будинок належить батькові її чоловіка, а вона та члени її сім’ї там зареєстровані. Оскільки зазначена нерухомість не належить ні їй, ні членам сім’ї на праві власності та не знаходиться в оренді чи на іншому праві користування, це майно нею не декларувалося, а лише зазначалося як реєстрація місця проживання.
У поданій до Комісії анкеті суддя зазначила, що вона та члени її сім’ї фактично проживають у вказаному будинку. В анкеті у графі щодо відомостей про адреси проживання та реєстрації за останні 10 років суддею вказано лише одну адресу, за якою знаходиться зазначений будинок.
Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у декларації зазначаються відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
У деклараціях за 2015–2017 роки, наявних у Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суддя зазначає, що місце її фактичного проживання збігається з місцем реєстрації. Таким чином, суддя разом із членами сім’ї протягом тривалого часу зазначала, що проживала у житловому будинку, який належить батькові її чоловіка, проте не вказувала його у деклараціях.
У декларації судді за 2012 рік, наявній у суддівському досьє, зазначено автомобіль CHRYSLER SEBRING 2008 року випуску. У декларації за 2013 рік вказаний автомобіль відсутній, дохід від відчуження майна також відсутній.
У деклараціях за 2014–2015 роки суддя декларує автомобіль LEXUS LS 460 L 2007 року випуску. У декларації за 2016 рік вказаний автомобіль відсутній, дохід від відчуження майна також відсутній.
Суддею надано пояснення, що право власності на автомобіль CHRYSLER SEBRING вона отримала за договором купівлі-продажу від 2008 року за суму, що не підлягала внесенню у декларацію про майно доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідно до пункту 11 Примітки до декларації, до обрання на посаду судді господарського суду Луганської області за заощаджені гроші її батьків та батьків чоловіка. На підтвердження суддею надано заяву Марченка Віктора Пилиповича та Марченко Тетяни Федорівни (батьки чоловіка), засвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Варніковою К.В. 29 липня 2018 року.
Стосовно відчуження автомобіля CHRYSLER SEBRING суддя зазначила, що з 07 грудня 2012 року зазначеним транспортним засобом не користувалась. Відповідно до довіреності від 07 грудня 2012 року право користування мали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно з довідкою регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Харківської області від 13 липня 2018 року № 31/20-3104 автомобіль був знятий з обліку 06 лютого 2013 року. Грошова сума щодо відчуження транспортного засобу не підлягала внесенню у декларацію про майно доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідно до пункту 11 Примітки до декларації.
Автомобіль LEXUS LS 460 L був придбаний 14 березня 2014 року відповідно до довідки-рахунку за 200 000 грн. Зазначений автомобіль було придбано за кошти від відчуження автомобіля CHRYSLER SEBRING 2360 та заощаджені гроші батьків подружжя. LEXUS LS 460 L був відчужений (знятий з обліку) 10 березня 2015 року відповідно до довідки регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Харківської області від 13 липня 2018 року № 31/20-3104. Грошові кошти не підлягали внесенню у декларацію про майно доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідно до пункту 11 Примітки до декларації, оскільки зазначений вище транспортний засіб був з пошкодженням двигуна.
Згідно з відомостями суддівського досьє Марченко Ю.І. декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 та 2015 роки подано суддею 31 березня 2014 року та 30 березня 2016 року відповідно. Форма декларації була визначена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». У пункті 11 Примітки до декларації, на яку посилається суддя як на підставу недекларування доходу від відчуження автомобілів, зазначається, що поле «сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у позиціях 23–28, 35–39 і поле «усього» у позиціях 46, 48, 50, 56, 59 і 62 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 80 тис. гривень. У вказаному пункті не йдеться про визначення початкової суми доходу від відчуження майна, яка підлягає декларуванню. Водночас у розділі II «Відомості про доходи» декларації визначено окрему позицію 16 для декларування суми одержаного доходу від відчуження рухомого та нерухомого майна. Варто зазначити, що у Примітках до декларації відсутні вказівки щодо визначення початкової суми доходу, яка підлягає декларуванню.
Марченко Ю.І. відповідно до вимог абзацу третього пункту 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» 26 жовтня 2016 року подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, розміщену у Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у декларації зазначаються відомості, зокрема, про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
У питанні 45 Роз’яснень НАЗК визначено, що доходи декларуються незалежно від їх розміру.
Ураховуючи викладене, а також те, що у поясненнях суддя не заперечувала про отримання коштів за відчуження автомобілів CHRYSLER SEBRING та LEXUS LS 460 L, такі кошти мали бути відображені у відповідних деклараціях.
Згідно з деклараціями судді за 2015–2017 роки сукупний дохід її сім’ї становив 144 122 грн (2015 рік – 28 121 грн, 2016 рік – 47 542 грн, 2017 – 68 459 грн). Готівкові кошти, банківські вклади, інші заощадження у декларації судді відсутні. Водночас НАБУ надано інформацію, що за вказаний період суддею здійснено 7 закордонних подорожей, її чоловіком – 22.
Об’єктивно сумнівним вбачається належне існування сім’ї ІНФОРМАЦІЯ_3, а також здійснення закордонних подорожей без додаткових джерел доходів.
Суддею надано пояснення, що одяг, продукти харчування, ліки та відпочинок оплачував її батько, оскільки суддя перебувала ІНФОРМАЦІЯ_;4. Витрати щодо утримання майна також здійснювали родичі судді. Батьки судді здійснювали придбання путівок на відпочинок та, як зазначає суддя, це не розглядалось з їх боку, як подарунок або надання грошей у подарунок.
На підтвердження суддею надано копії довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08 червня 2018 року про пенсію батька Теслікова Івана Миколайовича за період з серпня 2005 року по червень 2018 року, від 15 червня 2015 року про доходи пенсіонера щодо отримання у березні-квітні 2017 року доходу за рахунок виплат за рішенням суду та компенсації; копію грошового атестата при звільненні з військової служби у 2005 році. Також надано заяву батька судді, засвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю.В. 29 липня 2018 року, що він завжди допомагав грошовими коштами, продуктами харчування, необхідним одягом та відпочинком.
Під час надання оцінки зазначеним обставинам Комісією враховано, що 18 вересня 2017 року батько судді придбав квартиру у м. Харків, загальна площа 79,6 кв. м., яку в подальшому подарував доньці. Копії договору купівлі-продажу суддею не надано. Згідно з наданою копією договору дарування квартири від 29 жовтня 2017 року сторони її оцінили у 100 000 гривень.
Як вбачається з декларацій родинних зв’язків судді Марченко Ю.І., її мати, Теслікова Ганна Федорівна з 2011 по 2017 роки працювала в апараті апеляційного суду Харківської області, а сестра Теслікова Ірина Іванівна з 2014 року обіймає посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Також у 2014–2015 роках родина судді володіла автомобілем LEXUS LS 460L 2007 року випуску, а у 2016 році користувалася автомобілем МЕRCEDENS-BENS С 180 2014 року випуску, що також потребувало витрат на обслуговування.
Надані суддею пояснення та документи не дають можливості достовірно встановити, що родичі забезпечували родину судді необхідними доходами та іншими матеріальними благами, зокрема оплатою закордонних подорожей.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 126 Конституції України порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону визначено, що суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання.
Згідно із статтею 118 Закону порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна може бути встановлене Комісією у межах кваліфікаційного оцінювання судді.
Ураховуючи викладене, а також пояснення, надані суддею письмово та під час співбесіди, Комісія вважає, що суддею Марченко Ю.І. не підтверджено джерела походження майна та доходів.
Європейською Хартією про статус суддів визначено, що коли система підвищення суддів по службі ґрунтується не на вислузі років, вона має ґрунтуватися виключно на якостях та достоїнствах, що були помічені під час виконання суддею його обов’язків, шляхом об’єктивної оцінки його діяльності одним або кількома суддями та бесіди з суддею, що оцінюється.
Згідно з Рекомендацією № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» всі рішення стосовно професійної кар’єри суддів повинні мати в основі об’єктивні критерії; як обрання, так і кар’єра суддів повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці.
У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Кодексом суддівської етики на суддів покладено обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
За змістом роз’яснень, наведених у Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України № 1 від 04 лютого 2016 року, доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Обов’язок судді бути поінформованим про матеріальні інтереси тісно пов’язаний з його законодавчо закріпленим податковим і антикорупційним обов’язком зазначити у декларації відомості про доходи, наявне майно та зобов’язання фінансового характеру як своє, так і членів сім’ї.
Таким чином, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя господарського суду Луганської області Марченко Ю.І. набрала 643,125 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Комісія дійшла висновку, що суддя господарського суду Луганської області Марченко Ю.І. не відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя господарського суду Луганської області Марченко Юлія Іванівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 643,125 бала.
Визнати суддю господарського суду Луганської області Марченко Юлію Іванівну такою, що не відповідає займаній посаді.
Рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді господарського суду Луганської області Марченко Юлії Іванівни.
Головуючий В.І. Бутенко
Члени Комісії: А.В. Василенко
Т.С. Шилова
