Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Бутенка В.І.,
членів Комісії: Василенка А.В., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Дарини Богданівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 08/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Глинська Д.Б. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 70,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання Глинська Д.Б. набрала 64,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 135,375 бала.
Глинська Д.Б. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії 07 червня 2018 року № 126/зп-18 суддю Глинську Д.Б. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 02 серпня 2018 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
З урахуванням викладеного Комісія, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення, дійшла таких висновків.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Глинська Д.Б. набрала 332,375 бала.
При цьому за критерієм професійної компетентності Глинську Д.Б. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Глинську Д.Б. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 160 балів. За цим критерієм Глинську Д.Б. оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 160 балів. За цим критерієм Глинську Д.Б. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.
При оцінці зазначених показників Комісією враховано таке.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього закону, зокрема судді, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
У поданій до Комісії анкеті суддя зазначає, що з 18 липня 1982 року перебуває у шлюбі з Глинським Орестом Мироновичем, якого вказує у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. З 2015 року до членів сім’ї віднесено і доньку Глинську-Кривонос Соломію Орестівну.
Так, за 2017 рік суддя декларує дохід чоловіка Глинського О.М. від зайняття підприємницькою діяльністю у загальному розмірі 245840 гривень.
Водночас за інформацією Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) дохід від зайняття підприємницькою діяльністю Глинського О.М. за 2017 рік становить 281760 гривень.
У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя декларує заробітну плату доньки Глинської-Кривонос С.О. у розмірі 11649 гривень. Однак за інформацією НАБУ вона становить 15613 гривень. Крім того, за даними НАБУ суддею не задекларовано за 2017 рік страхові виплати приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» доньці у розмірі 5976 гривень.
Під час співбесіди суддя Глинська Д.Б. не змогла пояснити зазначені розбіжності щодо отриманих доходів членів її сім’ї.
У деклараціях судді Глинської Д.Б. за 2015 – 2016 роки, наявних у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у розділі «Фінансові зобов’язання» задекларовано кредит у розмірі 50000 грн, який отримано донькою судді Глинською-Кривонос С.О. Також самою суддею задекларовано отримання кредиту у 2016 році у розмірі 40814 грн, а у 2017 році у розмірі 20354 гривень.
На засіданні Комісії при з’ясуванні питання про те, на які потреби були отримані вказані кредити суддею та її донькою, Глинська Д.Б. відповіді не надала. Суддя пояснила, що у доньки своя сім’я і вона з нею фактично не проживає, а вносила відомості стосовно доньки до декларацій, оскільки та зареєстрована разом з нею за однією адресою.
Однак у поданій до Комісії анкеті суддя зазначила, що вона та члени її сім’ї, зокрема Глинська-Кривонос С.О., зареєстровані та фактично проживають у місті Львові АДРЕСА_1 . Іншого місця фактичного проживання доньки Глинської-Кривонос С.О. суддею Глинською Д.Б. не вказано.
Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
Стандарти етичної поведінки суддів, що адресовані суддям та судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів, визначені, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23.
Цими міжнародними стандартами у сфері судочинства визначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до її авторитету в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Кодексом суддівської етики покладено на суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною.
За змістом роз’яснень, наведених у Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України № 1 від 04 лютого 2016 року, доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Обов’язок судді бути поінформованим про матеріальні інтереси тісно пов’язаний з його законодавчо закріпленим податковим і антикорупційним обов’язком зазначити у декларації відомості про доходи, наявне майно та зобов’язання фінансового характеру як своє, так і членів сім’ї.
Європейською Хартією про статус суддів визначено, що коли система підвищення суддів по службі ґрунтується не на вислузі років, вона має ґрунтуватися виключно на якостях та достоїнствах, що були помічені під час виконання суддею його обов’язків, шляхом об’єктивної оцінки його діяльності одним або кількома суддями та бесіди з суддею, що оцінюється.
Згідно з Рекомендацією № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» всі рішення стосовно професійної кар’єри суддів повинні мати в основі об’єктивні критерії; як обрання, так і кар’єра суддів повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці.
Зміст пояснень судді свідчить про те, що остання не докладала належних зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про свої майнові інтереси та антикорупційні обов’язки.
Вказані обставини дають підстави вважати, що суддя не надала повних, обґрунтованих та достатніх пояснень щодо джерел походження її майна, що є одним з обов’язків судді згідно зі статтею 56 Закону.
Таким чином, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Шевченківського районного суду міста Львова Глинська Д.Б. набрала 652,375 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Комісія дійшла висновку, що суддя Шевченківського районного суду міста Львова Глинська Д.Б. не відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя Шевченківського районного суду міста Львова Глинська Дарина Богданівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 652,375 бала.
Визнати суддю Шевченківського районного суду міста Львова Глинську Дарину Богданівну такою, що не відповідає займаній посаді.
Рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Дарини Богданівни.
Головуючий В.І. Бутенко
Члени Комісії: А.В. Василенко
Т.С. Шилова
