X

Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
10.07.2018
1090/ко-18
Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого - Щотки С.О.,

членів Комісії: Заріцької А.О., Тітова Ю.Г.,

розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича.

Статтею 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Відповідно до статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання); 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 23 квітня 2018 року № 93/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання та допущено суддю Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В. до другого етапу - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом (частини шоста та сьома статті 62 Закону).

На виконання приписів пункту 41 розділу XII Закону рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 затверджено форму декларації доброчесності судді. Згідно з пунктом 43 цього розділу Закону декларації родинних зв'язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді подавалися у паперовій формі до запровадження електронної системи декларування.

У встановленому порядку суддя Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В. вперше подав декларацію доброчесності судді за 2016 рік.

Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.

У квітні 2018 року до Комісії надійшло звернення Маселка Р.А. щодо недостовірності тверджень, зазначених суддею Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2016 рік.

Заявник посилався на ухвалені суддею Васильченком О.В. у справі № 758/177/14-п судові рішення від 17 січня та 28 лютого 2014 року та положення пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».

Маселко Р.А. просив провести перевірку достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності за 2016 рік судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В., та звернутися до Вищої ради правосуддя щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішення Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами) (далі - Регламент), передбачено, що перевірка декларації доброчесності судді проводиться у разі надходження до Комісії інформації, наданої будь-якою особою, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддями у цій декларації.

Перевірка повідомлення щодо такої інформації, яке надійшло до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, проводиться під час дослідження досьє та співбесіди відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту).

З огляду на зазначене перевірку наведеної у зверненні Маселка Р.А. інформації проведено під час дослідження досьє та проведення співбесіди з суддею Васильченком О.В. За результатами перевірки встановлено таке.

Постановою судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В. від 17 січня 2014 року у справі № 758/177/14-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суддя встановив, зокрема, що 29 грудня 2013 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Богатирській, СП-501, не виконав вимогу працівника міліції про зупинку, подану за допомогою жезла та свистка. Внаслідок своїх дій ОСОБА_1 порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитись.

У постанові зазначено, що у судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину не заперечував, зазначив, що «як інспектор зупиняв я не бачив». Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, об’єктивно підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 382629, рапортом.

У цій же справі (№ 758/177/14-п) постановою судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка О. В. від 28 лютого 2014 року звільнено ОСОБА_1 ______________ року народження від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП.

Цією постановою суддя задовольнив клопотання прокуратури та установив, зокрема, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності відповідно до вимог статті 4 та пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» звільняються від адміністративної відповідальності особи, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, за вчинення в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, за умови, що ці правопорушення пов’язані з масовими акціями протесту, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів судових рішень, зокрема, про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом (пункт 4 частини першої цієї статті).

Всупереч зазначеним вище обставинам Васильченко О.В. у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2016 рік підтвердив, що він не приймав одноособово або у колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Стосовно інформації, наведеної у заяві Маселка Р.А., суддя пояснив, зокрема, що закон не містить визначення терміну «учасник масових акцій протесту» та на момент ухвалення рішення йому не було відомо, що ОСОБА_1 був учасником масових акцій протесту.

Оцінивши у сукупності встановлені обставини та пояснення судді, Комісія дійшла висновку про наявність підстав вважати підтвердженою інформацію  про  недостовірність тверджень, вказаних суддею Васильченком О.В. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, що може свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону.

Відповідно до частини п’ятої статті 84 Закону у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, та у разі такого звернення має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді.

Ураховуючи наведене, Комісія вважає за необхідне зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання судді та звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В.

Керуючись статтями 62, 84, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія

вирішила:

визнати підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, вказаних суддею Подільського районного суду міста Києва Васильченком Олегом Васильовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.

Звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича.

Зупинити кваліфікаційне оцінювання судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича.

Головуючий                                                                                                                      С.О. Щотка

Члени Комісії:                                                                                                                  А.О. Заріцька

                                                                                                                                           Ю.Г. Тітов