Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Дроздова О.М., Мішина М.І.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської Олени Володимирівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон), положення якого кореспондуються з положеннями пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1 790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення передбачено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року №118/зп-18 в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
Лісовська О.В. склала анонімне письмове тестування, виконала практичне завдання і на етапі складення іспиту загалом набрала 174,125 бала.
Суддя пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 12 квітня 2018 року № 82/зп-18 суддю Лісовську О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
До Комісії 19 квітня та 03 вересня 2018 року надійшли заяви Маселка Р.А., а 13 листопада 2018 року аналогічна за змістом заява Бірюкова А.В. про проведення перевірки достовірності тверджень, зазначених суддею Лісовською О.В. у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік.
У заявах містилась інформація про постановлення суддею Лісовською О.В. 30 січня 2014 року рішення у справі № 754/534/14-п, яким особу притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано покарання у вигляді штрафу. А також судове рішення від 07 лютого 2014 року у справі № 754/1130/14-п, яким особу притягнуто до адміністративної відповідальності за тією ж статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на три місяці.
Під час проведення співбесіди з суддею Лісовською О.В. 18 березня 2019 року Комісією проведено перевірку інформації, яка міститься в заявах Маселка Р.А. та Бірюкова А.В.
Рішенням Комісії від 18 березня 2019 року № 35/ко-19 було визнано підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, указаних суддею Деснянського районного суду міста Києва Лісовською О.В. у декларації доброчесності судді за 2015 рік. Комісією вирішено звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті стосовно судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В., зупинити кваліфікаційне оцінювання судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 травня 2019 року № 1361/2дп/15-19 було відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Лісовської О.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 08 липня 2019 року № 1811 /2дп/15-19 було відмовлено у притягненні судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В. до дисциплінарної відповідальності.
У вказаному рішенні було зазначено, що під час заповнення декларації доброчесності судді Лісовська О.В. не мала на меті приховати вказані відомості, а зазначену неточність допустила внаслідок помилкового тлумачення положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація розглядаються Комісією під час співбесіди на відповідному засіданні в порядку, визначеному цим Регламентом та Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Електронною поштою 17 березня 2019 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності, затверджений 17 березня 2019 року про невідповідність судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської Олени Володимирівни критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку було зазначено, що суддя брала участь у переслідуванні учасників мирних протестів на початку 2014 року.
Так, суддя притягнула до адміністративної відповідальності двох осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, за начебто невиконання вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу. Водночас за однакових обставин суддя у першому випадку застосувала штраф у розмірі 170 грн., а в другому – значно суворіше стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на три місяці.
Пізніше на підставі Закону України від 21 лютого 2014 року № 743–VІІ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» суддя звільнила зазначених осіб від адміністративної відповідальності.
Також, подаючи заяву відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади», суддя вказала, що до неї не застосовуються заборони, встановлені цим Законом.
Однак згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» заборона протягом десяти років обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовується до судді, який ухвалив рішення про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, звільнених від неї відповідно до Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» Лісовською О.В. ухвалено таке рішення.
Отже, суддею вказано неправдиві відомості щодо незастосування до неї заборон, встановлених Законом України «Про очищення влади», а перебування Лісовської О.В. на посаді судді є порушенням вимог щодо несумісності.
Окрім того, уперше подаючи декларацію доброчесності судді, Лісовська О.В. підтвердила, що до неї не застосовуються заборони, встановлені Законом України «Про очищення влади», а також вона не приймала рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
У висновку вказано, що суддя безпідставно не задекларувала своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом.
Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя задекларувала два автомобілі: «Mitsubishi Outlander» 2008 року випуску, придбаний у 2013 році чоловіком судді, та «Toyota Саmrу» 2009 року випуску, набутий суддею у користування в 2010 році.
Згідно з матеріалами суддівського досьє суддя та її чоловік мали також право розпоряджатися вказаним автомобілем «Toyota Саmrу» на підставі довіреності з 22 грудня 2010 року до 22 грудня 2013 року.
Однак до подання електронної декларації за 2015 рік суддя жодного разу не декларувала автомобіль «Toyota Саmrу», зокрема й у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік та за 2014 рік, яку суддя подавала відповідно до Закону України «Про очищення влади».
Станом на 2015 рік суддя мала на праві приватної власності, зокрема, квартиру в Києві площею 97,4 кв. м, придбана в 2009 році за 777 353 грн. Хоча уперше суддя задекларувала цю квартиру в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 рік, незважаючи на те, що квартири, що належать на праві приватної власності потрібно було декларувати й раніше у декларації державного службовця.
Також суддею задекларовано в 2015 році 150 000 грн. готівкових коштів, які належать її чоловікові. Однак суддя жодного разу не задекларувала дохід чоловіка, який міг би стати джерелом походження такої суми грошових коштів, починаючи з 2001 року.
З приводу фактів, зазначених у висновку Громадської ради доброчесності, суддею було надано пояснення.
Стосовно розгляду справ щодо учасників мирних акцій протесту в 2014 році та призначення вказаним особам неоднакового покарання суддя зазначила, що відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Урахувавши вимоги вказаної статті, дослідивши усі наявні у справі докази, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, законом
і правосвідомістю, були прийняті відповідні рішення.
Також суддею зазначено, що на момент прийняття судових рішень не було відомо, що вказані особи були учасниками будь-яких мирних протестів, такі відомості в матеріалах справи відсутні, і самі особи про це в судовому засіданні не вказували.
В установленому законом порядку вказані вище особи, яких було притягнено до адміністративної відповідальності, учасниками мирних акцій протесту також не визнавалися, відповідного статусу на сьогодні не мають.
Суддя також просить врахувати, шо жодних скарг на дії судді не надходило, а зазначене вище питання не було предметом розгляду Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя.
Стосовно звернень Маселка Р.А., що надходили до Комісії, щодо внесення недостовірних даних до декларації доброчесності судді, Лісовська О.В. пояснила наступне.
На виконання вимог частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Лісовською О.В. у січні 2017 року було подано декларацію доброчесності судді за 2016 рік.
У пункті 17 згаданої декларації вказано наступні відомості: «Мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади України».
Відповідно до Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у такій декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року, а у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
Так, суддею декларацію доброчесності судді вперше було подано у 2016 році за попередній 2015 рік, у зв’язку з участю в конкурсі на зайняття посади судді Верховного суду.
Тобто, декларація доброчесності судді за 2016 рік суддею подавалася не вперше, тому відомості, внесені до неї, було викладено виключно за звітний період, а саме за 2016 рік, отже повністю відповідають дійсності.
Також слід зазначити, що на момент подачі декларації доброчесності судді за 2015 рік, яку було подано вперше, не було жодних роз’яснень щодо порядку її заповнення та даних, які необхідно вказувати у ній.
Крім того, ані на момент заповнення декларації, ані на сьогодні відсутні рішення уповноважених органів про притягнення Лісовської О.В. до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог діючого законодавства при прийнятті судових рішень відносно учасників мирних акцій протесту.
Також суддею зазначено, що підставою для внесення даних до декларації доброчесності судді стала довідка голови Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2016 року про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно судді.
За результатами перевірки встановлено, що до судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В. не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Стосовно майна, що належить Лісовській О.В. та членам її сім’ї на праві власності, суддя пояснила наступне.
На праві власності, згідно з свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради від 19 січня 2009 року, судді належить квартира АДРЕСА_1 у місті Києві. Право власності на цю квартиру було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» 22 січня 2009 року за реєстровим номером НОМЕР_1. Вказана квартира придбана Лісовською О.В. у період перебування у зареєстрованому шлюбі з Лісовським Олексієм Костянтиновичем шляхом інвестування грошових коштів у будівництво згідно з договором № НОМЕР_2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 27 червня 2008 року, укладеного з АКБ «Аркада». Квартиру було придбано за кошти, отримані від продажу квартири АДРЕСА_2 у місті Києві, отриманої суддею згідно з ордером від 18 жовтня 2005 року, виданого на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 06 жовтня 2005 року, на сім’ю з ІНФОРМАЦІЯ_1 осіб – Лісовську О.В. та ІНФОРМАЦІЯ_2. Надалі вказану квартиру було приватизовано на ІНФОРМАЦІЯ_1 осіб (суддю та ІНФОРМАЦІЯ_2) та продано відповідно до договору купівлі-продажу від 20 вересня 2006 року.
Крім того, на праві власності Лісовській О.В. належить квартира АДРЕСА_3
у місті Києві. Вказану квартиру отримано як спадкове майно після смерті матері згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02 квітня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Чоловіку судді на праві власності належить автомобіль «Mitsubishi Outlander» 2008 року випуску, придбаний у 2013 році за кошти, отримані від продажу автомобіля, що належав йому на праві власності, а також частково за кошти, отримані від продажу частини квартири АДРЕСА_4 у місті Києві, що належала йому на праві власності.
Так, 08 грудня 2007 року чоловіком судді продано автомобіль «Mitsubishi Lancer» 2005 року випуску, який належав йому на праві власності, що підтверджується угодою купівлі-продажу автомобіля від 08 грудня 2007 року.
Чоловіком судді та свекрухою 09 березня 2010 року здійснено продаж квартири АДРЕСА_4 у місті Києві, що належала їм на праві власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло.
Також у користуванні судді та її чоловіка знаходиться автомобіль «Тоуоtа Саmrу» 2009 року випуску, власником якого є свекруха судді, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 21 грудня 2010 року.
Власником автомобіля 22 грудня 2010 року видано довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем судді та її чоловіку. Строк дії довіреності – з 22 грудня 2010 року до 22 грудня 2013 року включно. Але в зазначений період автомобілем суддя користувалася лише періодично. Постійно суддя почала користуватися цим автомобілем лише з 2015 року.
Стосовно готівкових коштів, задекларованих Лісовською О.В. та її чоловіком у деклараціях майнового стану, зазначено наступне.
Суддею було внесено до декларації дані про наявні у судді грошові кошти в розмірі 100000,00 грн. Вказані кошти є власними заощадженнями, накопиченими за рахунок заробітної плати та коштів, отриманих у дарунок від батьків протягом 2000-2010 років.
Також суддею внесено до декларації інформацію про наявність у чоловіка грошових коштів у розмірі 150000,00 грн, що є власними заощадженнями, накопиченими за рахунок заробітної плати, коштів, отриманих від продажу нерухомого та рухомого майна, а також коштів, отриманих у подарунок від матері протягом 2000-2014 років.
Комісією 06 серпня 2019 року проведено співбесіду із суддею Лісовською О.В., обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Таким чином, Комісією у складі колегії всебічно і повно досліджено пояснення кандидата та дані, що містяться в суддівському досьє та копіях наданих документів, визнано, що вони є переконливими та такими, що спростовують доводи Громадської ради доброчесності.
Дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення і підтверджувальні документи, врахувавши результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Лісовської О.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 416,125 бала.
Водночас за критерієм професійної компетентності Лісовську О.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Лісовську О.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 200 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально- психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 200 балів. За цим критерієм суддю Деснянського районного суду міста Києва Лісовську О.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Деснянського районного суду міста Києва Лісовська О.В. набрала 816,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Заслухавши доповідача, дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах досьє, надані усні та письмові пояснення судді та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку про відповідність судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської Олени Володимирівни займаній посаді.
Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення в разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя Деснянського районного суду міста Києва Лісовська Олена Володимирівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 816,125 бала.
Визнати суддю Деснянського районного суду міста Києва Лісовську Олену Володимирівну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: О.М. Дроздов
М.І. Мішин