Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Мішина М.І.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді господарського суду міста Києва Ковтуна Сергія Анатолійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 16і розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді господарського суду міста Києва Ковтуна С.А.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Ковтун С.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
У пункті 5 глави 6 розділу II Положення зазначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів.
Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями становить 1 000 балів.
Ковтун С.А. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 88,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання Ковтун С.А. набрав 88,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 177,375 бала.
Рішенням Комісії від 26 червня 2018 року № 152/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 19 квітня 2018 року, зокрема судді господарського суду міста Києва Ковтуна С.А., та допущено його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
У кваліфікаційному оцінюванні судді господарського суду міста Києва Ковтуна С.А., на етапі проведення співбесід 12 липня та 28 вересня 2018 року, оголошувалися перерви для додаткового дослідження інформації, що надійшла до Комісії напередодні проведення співбесіди, та через хворобу судді.
Слід зазначити, що 26 червня 2018 року до Комісії від голови Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Гриценка Олексія Анатолійовича надійшло повідомлення про відображення суддею господарського суду міста Києва Ковтуном С.А. недостовірних відомостей в деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017 роки щодо рівня життя судді та членів його сім’ї, джерел доходів. Автор посилається на недійсність тверджень, викладених у пунктах 1, 4, 7, 22 декларації доброчесності судді. Перевірку зазначеного повідомлення Комісією проведено відповідно до положення пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішення Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, (із змінами та доповненнями) (далі – Регламент) на підставі матеріалів, наявних у суддівському досьє судді Ковтуна С.А., пояснень і документів, наданих ним на запит Комісії. Рішенням Комісії від 28 березня 2019 року № 21/дп-19 визнано непідтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Ковтуном С.А. у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017 роки.
З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) і надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо нього. За наявності відповідних підстав Громадська рада доброчесності надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє (частини 1, 6 статті 87 Закону).
Громадською радою доброчесності 04 липня 2019 року Комісії надано висновок про невідповідність судді господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 03 липня 2019 року.
У висновку, посилаючись на підпункт 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 11 січня 2019 року (далі – Індикатори), Громадська рада доброчесності зазначає, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік суддя задекларував як об’єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, загальною площею 819 кв.м, сарай загальною площею 20,2 кв.м та барбекю загальною площею 12,4 кв.м, які розташовані в селі Путрівка Васильківського району Київської області. Водночас на фото та відео з розслідування проекту «PROSUD» вказаний будинок станом на 14 червня 2018 року виглядає завершеним і придатним для проживання. З огляду на те, що суддя у своїх деклараціях вказував, що об’єкти повністю або частково побудовані за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї, потребують пояснень джерела походження коштів на будинок та інші господарські будівлі і споруди, з урахуванням того, що у власності його сім’ї наявне й інше коштовне майно, зокрема автомобілі марки «Аcura МDХ», 2014 року випуску, набутий 14 серпня 2014 року, вартістю на дату набуття - 950 000 гривень та «HONDA CR-V» 2008 року випуску, набутий 04 грудня 2008 року, вартістю на дату набуття – 218 343 гривень.
Також Громадська рада доброчесності вказує, що відповідно до декларації за 2018 рік дружині судді на праві власності належать дві земельні ділянки в смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області загальною площею 800 кв.м з 10 листопада 2006 року та загальною площею 700 кв.м з 22 жовтня 2010 року. Водночас у деклараціях за 2012 та 2013 роки суддя не декларував право власності дружини на земельну ділянку загальною площею 800 кв.м. Також у щорічній декларації судді за 2014 рік відсутні дані про дохід його дружини від відчуження рухомого майна, автомобіля марки «Acura MDX» 2007 року випуску, не зважаючи на те, що дружина втратила право власності на цей автомобіль шляхом перереєстрації його на нового власника за довідкою-рахунком.
Окрім того, згідно з даними суддівського досьє, 07 травня 2015 року мати дружини судді видала йому та його дружині довіреність на транспортний засіб строком дії до 31 грудня 2015 року, проте в щорічній декларації за 2015 рік права володіння, користування чи розпорядження на жодний транспортний засіб, який би належав мати дружини судді, не задекларовано. На думку Громадської ради доброчесності, наявність у 2015 році чинної довіреності на автомобіль дає підстави будь-якому сторонньому спостерігачу зробити висновок про наявність права володіння, користування або розпорядження транспортним засобом протягом всього строку дії довіреності, незалежно від того, чи використовувався він суддею чи його дружиною фактично. Статтею 3 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. Будучи обізнаним про наявність права володіння, користування або розпорядження транспортним засобом на підставі довіреності, суддя мав можливість відобразити це в майнових деклараціях, що відповідає змісту докладання всіх зусиль для того, щоб на сторонній погляд його поведінка була бездоганною, проте не зробив цього.
Наступним чинником невідповідності судді Ковтуна С.А. критеріям доброчесності та професійної етики, на думку Громадської ради доброчесності, є ухвалення ним рішень, обумовлених політичними мотивами шляхом маніпулюванням обставинами чи законодавством (підпункт 1.8 пункту 1 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 11 січня 2019 року).
Громадська рада доброчесності у висновку вказує, що суддя ухвалив рішення про «остаточну» передачу резиденції «Межигір’я» з державної власності у приватну. Зокрема, відповідно до розслідування проекту «PROSUD» саме у рішенні судді було «закріплено» передачу цього комплексу з державної власності у приватну. Як вказано в розслідуванні, рішення мало на меті унеможливити оскарження, очевидно незаконного договору, за яким ОСОБА_1 від імені Національної акціонерної компанії «Надра України» передав резиденцію «Межигір’я» ТОВ «Медінвесттрейд» в обмін на будівлі в місті Києві. Договір, який був укладений 29 вересня 2007 року, зразу же був оскаржений покупцем, а 22 жовтня 2007 року суддя ухвалив згадане рішення. Згодом ця резиденція перейшла у власність ТОВ «Танталіт», підконтрольній оточенню Віктора Януковича.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2007 року рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Медінвесттрейд» без задоволення. Однак, у 2017 році Вищий господарський суд України зазначені рішення скасував посилаючись, зокрема на те, що місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Додатково Громадська рада доброчесності надала Комісії інформацію, яка, на її думку, може вплинути на оцінку судді за показниками доброчесності та професійної етики і потребує пояснення судді Ковтуна С.А. Зокрема, Громадська рада доброчесності зазначає, що згідно з інформацією видання «Українські новини», 17 листопада 2015 року прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження № НОМЕР_1 стосовно вчинення кримінального провадження за частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України (прийняття завідомо неправосудного рішення) щодо можливих протиправних дій судді під час винесення судового рішення. Проте, іншої інформації у відкритих джерелах про хід та результати досудового розслідування цього кримінального провадження не виявлено.
Окрім того, Громадська рада доброчесності у висновку зазначила, що згідно з даними щорічної декларації судді за 2018 рік суддя з 2014 року набув право користування на квартиру в місті Києві загальною площею 146,4 кв.м та машиномісце загальною площею 37,3 кв.м, які на праві власності належать матері дружини з 2011 року. На думку Громадської ради доброчесності матір дружини судді, працюючи консультантом із лікарських засобів у ТзОВ «Лекфарм», має не значний дохід, що викликає сумнів у її спроможності придбати таку квартиру. Окрім того, у сюжеті програми «Репортажі та розслідування з Артемом Шевченком», яка вийшла в ефір 22 серпня 2015 року на каналі Еспрессо-ТВ, сказано, що в 2004 році суддя допомагав ОСОБА_2 відсуджувати квартири в забудовника елітного будинку АДРЕСА_1, а також розглядав справи щодо операцій із легалізації нерухомості родичів екс-голови Конституційного суду України Юрія Бауліна, тощо.
Під час співбесіди суддя Ковтун С.А. надав усні та письмові пояснення щодо висновку Громадської ради доброчесності.
Стосовно житлового будинку, сараю та барбекю, які розташовані в селі Путрівка Васильківського району Київської області суддя Ковтун С.А. пояснив, що будівництво цього будинку і господарських споруд було розпочато у 2008 році і тривало до 2014 року, про що свідчить декларація про готовність об’єкта до експлуатації, копію якої ним додано до пояснень наданих Комісії. З метою підтвердження достовірності даних щодо витрат на будівництво будинку ним у червні 2018 року було замовлено оцінку житлового будинку. Наміру чи умислу приховувати будь-які дані щодо цього майна у нього не було, оскільки воно декларується як об’єкт незавершеного будівництва. На сьогодні дійсно відсутня реєстрація права власності на житловий будинок, сарай та барбекю з технічних причин, і ним вчиняються відповідні дії для їх усунення. Оскільки будинок розташований на двох земельних, кожна по 15 соток, для того щоб зареєструвати право власності на будинок і прибудинкові споруди потрібно внести відомості до земельного кадастру про об’єднання цих земельних ділянок, а це потребує певного часу.
Суддя Ковтун С.А. також пояснив, що відповідність рівня його життя та членів його сім’ї одержаним доходам вже перевірялися Комісією під час перевірки повідомлення голови Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Гриценка О.А. про відображення ним недостовірних відомостей у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017 роки. За результатами перевірки Комісією було прийнято рішення від 28 березня 2019 року № 21/дп-19, яким визнано непідтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, вказаних суддею Ковтуном С.А. у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2017 роки.
Суддя Ковтун С.А. наголосив, що за період з 2003 по 2017 роки загальний дохід його сім’ї склав біля 20 341 963,54 гривень. Всі доходи мають законне походження (основне джерело доходів - це його заробітна плата та доходи від нотаріальної діяльності дружини), щорічно декларувались ним та дружиною сплачувалися податки та обов’язкові платежі до бюджету. Стосовно нього проведено перевірку відповідно до Закону України «Про очищення влади». За результатами перевірки ДНІ у Подільському районі м. Києва ГУ ДФС у місті Києві встановлено, що вказані ним у декларації за 2013 рік відомості про майно і його вартість відповідають наявній податковій інформації про майно та доходи отримані із законних джерел. Податкові органи будь-яких зауважень щодо нього не мають.
Стосовно висновку Громадської ради доброчесності про недекларування суддею у щорічній декларації за 2015 рік права володіння, користування чи розпорядження транспортним засобом, за наявності виданої матір’ю його дружини йому та його дружині 07 травня 2015 року довіреності на транспортний засіб, строком дії до 31 грудня 2015 року, суддя Ковтун С.А. підтвердив факт видачі такої довіреності і пояснив, що після смерті в 2014 році чоловіка, мати дружини мала намір продати належний їй автомобіль марки «GEELY JL7162» та попросила в цьому допомоги. Мати дружини 07 травня 2015 року видала йому довіреність, а, на другий день після отримання довіреності - 08 травня 2015 року, зазначений автомобіль було продано. Відповідно до норм цивільного законодавства довіреність втратила чинність, підстав для декларування не було.
Щодо недекларування суддею в 2012 та 2013 роках земельної ділянки, яка належить його дружині, загальною площею 800 кв.м, розташованої смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, та в 2014 році суми доходу дружини від відчуження рухомого майна, автомобіля марки «Аcura МDХ» 2007 року випуску, з пояснення судді вбачається, що мала місце помилка з його боку. Суддя Ковтун С.А. зазначив, що він спочатку не звернув уваги, що його дружині рідною тіткою було подаровано дві земельні ділянки 700 кв.м та 800 кв.м і було два договори дарування земельної ділянки. Обидві земельні ділянки розташовані за однією адресою в смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, договори підписувала представник дружини, яка діяла від її імені за довіреністю, вона ж займалася й іншими діями для реєстрації цих земельних ділянок, тому певний час дружина не мала на руках документів щодо них, і вони не обговорювали питання її власності на землю в Івано-Франківській області до 2014 року. Тільки в 2014 році дружина повідомила йому цю обставину, після чого він почав декларувати всі належні його дружині земельні ділянки.
Також суддя повідомив про те, що в декларацію за 2014 рік він помилково вніс суму, за яку було продано автомобіль дружиною, як дохід члена сім’ї, не в пункт 16, а в пункт 6 розділу 2 декларації «заробітна плата, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору».
Стосовно ухвалення рішення у справі № 6/655 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медінвесттрейд» (далі - Позивач) до Національної акціонерної компанії «Надра України» (далі - Відповідач) суддя Ковтун С.А. пояснив, що предметом позову було визнання недійсним договору міни, укладеного 25 вересня 2007 року між Позивачем і Відповідачем. За вказаним договором Позивач передав відповідачу нежилі приміщення за номерами АДРЕСА_1 сукупною оціночною вартістю 93 115 419 грн, а Відповідач передав позивачу будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця» у селі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 сукупною оціночною вартістю 91 771 620 грн. Підставою позову було те, що Позивач вважав, що він помилився стосовно істотних умов оскаржуваного договору, внаслідок чого волевиявлення Позивача, як сторони договору не відповідає його волі. Позивач посилався на норми статті 229 Цивільного кодексу України - правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки. Відповідач проти позову заперечував, на його думку, спірний договір за змістом, формою, порядком укладення та іншими ознаками повністю відповідає чинному законодавству України. Сторони договору діяли відповідно до власної волі та в межах своїх повноважень, а об’єктом міни було саме майно, вказане в тексті договору. Рішенням господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2007 року у позові було відмовлено. Підставою для відмови стало невиявлення жодних ознак властивостей або якостей речі, переданої Відповідачем Позивачеві за оскаржуваним договором (будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця» АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3), які б знижували цінність зазначеної речі або можливості використання її за цільовим призначенням і, відповідно, жодної підстави для твердження про помилку товариства з обмеженою відповідальністю «Медінвесттрейд» або його представників під час укладення оскаржуваного договору щодо обставин, які мають істотне значення для його укладення. Отже, були відсутні підстави для тверджень про вчинення оскаржуваного договору під впливом помилки, про відсутність вільного волевиявлення Позивача, як учасника договору, його внутрішній волі, а відтак, і для визнання Договору недійсним у порядку статей 215, 229, 241 Цивільного кодексу України.
Суддя Ковтун С.А. наголосив, що вказаним рішенням встановлено факт відсутності помилки в діях Позивача, що стало підставою для відмови в позові. Рішення оскаржувалося Позивачем до Київського апеляційного господарського суду, який в листопаді 2007 року залишив його без змін, водночас Відповідач проти задоволення апеляції заперечував. А через 10 років, у 2017 році, Відповідач подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу було прийнято Вищим господарським судом України, поновлено Відповідачу строк на касаційне оскарження і постановою від 19 квітня 2017 року рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2007 року у справі № 6/655 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Також суддя Ковтун С.А. зазначив, що ухвалою господарського суду міста Києва від 27 червня 2017 року провадження у справі № 6/655 було припинено, оскільки відповідно до відомостей з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медінвесттрейд», ще за шість років до касаційного перегляду судового рішення, припинило свою діяльність з 20 вересня 2011 року згідно з рішенням господарського суду Запорізької області № 26/5009/4163/11, у зв’язку з визнанням його банкрутом, відомості про правонаступників відсутні.
Окрім того, суддя Ковтун С.А. подав до Комісії Науково-правовий експертний висновок Київського регіонального центру Національної академії правових наук України від 01 листопада 2018 року щодо дотримання вимог цивільного і процесуального законодавства України під час прийняття рішення судом та його достатньої правової мотивації. Загальний висновок за науково- правовим експертним дослідженням свідчить, що рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2007 року у справі № 6/655 не містить в собі ознак неправосудності у зв’язку із з’ясуванням обставин, що мають значення для справи в контексті статті 229 Цивільного кодексу України, їх доведеності, відповідності висновків, викладених у рішеннях суду, обставинам справи, а також таким процесуальним чинникам як законність складу суду, забезпечення доступу учасників процесу до правосуддя, наявність компетентності суду, тощо.
Також суддя Ковтун С.А. надав пояснення щодо інформації Громадської ради доброчесності, яка, на думку автора, може вплинути на його оцінку як судді за показниками доброчесності та професійної етики.
Зокрема, щодо інформації Громадської ради доброчесності про відкриття 17 листопада 2015 року прокуратурою міста Києва кримінального провадження № НОМЕР_1 за частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України (прийняття завідомо неправосудного рішення), суддя пояснив, що стосовно нього відкритих кримінальних справ немає. Це підтверджується повідомленнями правоохоронних органів, наявних у суддівському досьє.
Стосовно квартири площею 146,4 кв.м і машиномісця в місті Києві, якими користується сім’я з 2014 року і які належать матері дружини, він пояснив, що це нерухоме майно було набуто батьками дружини шляхом укладення ще в грудні 2003 року інвестиційних контрактів на стадії будівництва цих об’єктів. Вартість придбаних становила 608 846,65 гривень. У 2006 році будинок було введено в експлуатацію. Після смерті батька дружини в березні 2014 року матір дружини проживає зі своєю пристарілою мамою, якій ІНФОРМАЦІЯ_1, а він із сім’єю проживають у зазначеній квартирі, користування якою регулярно ним декларується з 2014 року.
Щодо сюжету програми «Репортажі та розслідування з Артемом Шевченком», яка вийшла в ефір 22 серпня 2015 року на каналі Еспрессо-ТВ, у якому йшлося про допомогу в 2004 році ОСОБА_2 відсуджувати квартири в забудовника елітного будинку на АДРЕСА_1, а також про розгляд справи щодо операцій із легалізації нерухомості родичів екс-голови Конституційного суду України Юрія Бауліна, суддя пояснив, що вказані прізвища йому відомі тільки з засобів інформації. Проте він здогадується, що можливо Громадська рада доброчесності мала на увазі справу за позовом ТОВ «Інвест» до Київської міської ради про скасування рішення, яка розглядалася ним у 2015 році у складі колегії. Але, як зазначив суддя, ця справа стосувалася рішення Київської міської ради про зобов’язання ТОВ «Інвест» здійснити перебудову незавершеного будівництвом об’єкта (будинку АДРЕСА_1), яке суперечило нормам чинного законодавства. Рішення суду прийнято колегією суддів, позов було задоволено і скасовано зазначене рішення Київської міської ради, однак про дозволи на забудову питання не вирішувалося і рішення не приймалося.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження суддівського досьє, наданих суддею пояснень та копій документів, за оцінкою фактів, викладених Громадською радою доброчесності, та інших даних щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності і за наслідками оцінювання, Комісією встановлено відсутність підстав для оцінки за цими критеріями у 0 балів.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 407,375 бала.
При цьому за критерієм професійної компетентності Ковтуна С.А. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Ковтуна С.А. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 170 балів. За цим критерієм Ковтуна С.А. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 152 бали. За цим критерієм Ковтуна С.А. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Ковтун С.А. набрав 729,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що суддя господарського суду міста Києва Ковтун С.А. відповідає займаній посаді.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення в разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя господарського суду міста Києва Ковтун Сергій Анатолійович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 729,375 бала.
Визнати суддю господарського суду міста Києва Ковтуна Сергія Анатолійовича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: А.О. Заріцька
М.І. Мішин
