Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Щотки С.О.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді господарського суду Донецької області Лейби Максима Олександровича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді господарського суду Донецької області Лейби М.О.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (зі змінами) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Лейба М.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
У пункті 5 глави 6 розділу II Положення зазначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
Лейба М.О. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 86,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Лейба М.О. набрав 85,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 172,125 бала.
Рішенням Комісії від 03 серпня 2018 року № 189/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 14 травня 2018 року, зокрема судді господарського суду Донецької області Лейби М.О., та допущено його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) і надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо нього. За наявності відповідних підстав Громадська рада доброчесності надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє (частини 1, 6 статті 87 Закону).
Громадською радою доброчесності 24 квітня 2019 року Комісії надано висновок про невідповідність судді господарського суду Донецької області Лейби М.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 23 квітня 2019 року.
У висновку Громадська рада доброчесності зазначає, що суддя безпідставно своєчасно не задекларував своє майно чи члена сім’ї, дохід, не пояснив переконливо джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб), що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо достатності коштів для набуття такого майна, здійснення витрат, отримання благ (підпункти 4.6 і 4.9 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 11 січня 2019 року). Так, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2018 роки суддя вказав, що йому з 09 серпня 1993 року на праві спільної власності належить квартира площею 66,5 кв.м та з 12 лютого 2009 року на праві користування належить квартира площею 25,5 кв.м. Відомості про вказані об’єкти нерухомого майна відсутні в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.
Також Громадська рада доброчесності вказує, що за даними декларації родинних зв’язків судді за 04 січня 2017 року його дружина Лейба Ольга Василівна здійснює адвокатську діяльність. Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, дружина судді протягом 2018 року брала участь у справі № 820/1965/18 як представник ОСОБА_1. Разом з тим, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2018 рік суддя не задекларував жодного доходу дружини.
Окрім того, Громадська рада доброчесності зазначає, що за даними суддівського досьє Лейби М.О. його теща Кольцова В.І. 08 вересня 2014 року видала довіреність на ім’я судді та його дружини на користування автомобілем Toyota Highlander 2013 року випуску строком на п’ять років. Проте суддя не декларував цей автомобіль у деклараціях за 2015, 2016 роки і вперше задекларував право користування вказаним автомобілем у декларації за 2017 рік, зазначивши дату набуття 01 лютого 2017 року не вказавши вартість автомобіля. Автомобіль теща судді придбала в 2013 році. За даними досьє її дохід за шість років (2013-2018) склав лише 61 702 грн. Цей факт, а також те, що вона видала довіреність на користуванням автомобілем судді та його дружині, на думку Громадської ради доброчесності, дають підстави припускати, що автомобіль купувався за кошти судді та в інтересах судді, й був оформлений на тещу з метою уникнення обов’язку пояснення законності джерел походження коштів на придбання автомобіля.
На підставі цих фактів Громадська рада доброчесності визначила невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки Бангалорські принципи поведінки суддів визначають, що суддя повинен бути поінформованим про власні економічні інтереси як приватної особи або опікуна/піклувальника і додавати розумних зусиль для того, щоб бути поінформованим про економічні інтереси членів своєї сім’ї.
Під час співбесіди суддя Лейба М.О. надав усні та письмові пояснення щодо висновку Громадської ради доброчесності.
Щодо недекларування квартири площею 66,5 кв.м у ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є спільною власністю його родини з 09 серпня 1993 року, у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік суддя Лейба М.О. пояснив таке. Його батьки скористалися своїм правом на приватизацію житла згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», коли йому було 12 років. Йому дійсно належить 33,3 % (22,1 кв.м), але він про це дізнався лише в 2016 році, коли виникла неохідність реєстрації членів його сім’ї (дружини та ІНФОРМАЦІЯ_2), за місцем проживання його батьків у м. ІНФОРМАЦІЯ_1.Обставини права власності на цю квартиру в сім’ї ніколи не обговорювалися, і, коли він, вже будучи суддею, подавав декларації, то орієнтувався на Державний реєстр речових прав на нерухоме майно і не врахував, що інформація про Свідоцтво про право власності на житло від 1993 року в зазначеному реєстрі не міститься.
Після з’ясування вказаних обставин ним була внесена відповідна інформація до е-декларації за 2015 рік.
Щодо інформації, наведеної у висновку Громадської ради доброчесності, про належність судді Лейбі М.О. з 12 лютого 2009 року на праві користування квартири площею 25,5 кв.м і відсутність відомостей про вказаний об’єкт нерухомого майна в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік, суддя зазначив, що квартира площею 25,5 кв.м у користуванні перебуває в нього з січня 2015 року після переведення господарського суду Донецької області до міста Харкова. З 2015 року він щорічно зазначає в деклараціях вказану квартиру як об’єкт користування. Дата 12 лютого 2009 року є датою набуття права власності громадянином ОСОБА_2 який надає свою квартиру в користування його сім’ї за договором, тому ця квартира не могла бути вказана в декларації за 2012 рік (копію договорів про користування квартирою, укладених між ним і громадянином ОСОБА_2, суддя надав Комісії).
Стосовно інформації про участь дружини представником позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи № 820/1965/18 суддя пояснив, що вказаній особі надавалася правова допомога на безоплатній основі. ОСОБА_1 раніше також мешкав у місті Донецьку і вони мають спільних знайомих, які й звернулися з проханням представити його інтереси в суді, оскільки останній мешкає в іншому місті. Його дружина займається ІНФОРМАЦІЯ_3 та домашнім господарством. У 2018 році вона не здійснювала адвокатської діяльності. Це був єдиний випадок, коли дружина представляла інтереси позивача в судовому засіданні на прохання знайомих і плату за це не отримувала.
Також суддя надав пояснення щодо оформлення 08 вересня 2014 року його тещою Кольцовою В.І. довіреності на керування автомобілем Toyota Highlander на нього та дружину. У травні місяці 2014 року у зв’язку з небезпекою користування вказаним транспортним засобом на території міста Донецька та початком АТО автомобіль було переміщено на підконтрольну Україні територію. У вересні 2014 року мати його дружини попросила перемістити автомобіль до місця проживання його батьків до міста ІНФОРМАЦІЯ_1 тому оформила довіреність з метою уникнення питань під час переміщення транспортного засобу поблизу лінії розмежування та під час зупинки представниками Збройних сил України для проведення огляду та з’ясування правових підстав керування автомобілем. Після переміщення автомобіля до міста ІНФОРМАЦІЯ_1 ні він, ні його дружина автомобілем не користувалися. 03 вересня 2015 року дію довіреності було припинено. На підтвердження своїх пояснень суддя надав Комісії витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 03 вересня 2015 року про припинення дії довіреності від 08 вересня 2014 року. Після отримання дружиною Лейбою О.В. у 2016 році посвідчення водія її мати Кольцова В.І. передала автомобіль у користування дочці на підставі довіреності, посвідченої 01 лютого 2017 року. З
указаної дати й дотепер автомобілем Toyota Highlander користується його дружина та він, за потребою, про що зазначає в декларації.
Стосовно придбання Кольцовою В.І. у 2013 році автомобіля Toyota Highlander суддя Лейба М.О. пояснив таке. Мати його дружини Кольцова В.І. з 1998 року по 2012 рік перебувала у шлюбі з ОСОБА_3. За роки спільного проживання подружжям було набуто певне майно, зокрема будинок в м. ІНФОРМАЦІЯ_4 площею 203,5 кв.м, гроші, транспортні засоби для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_3, який з 2000 року здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець у сфері автомобільного та іншого міського регулярного транспорту. Після розірвання у грудні 2012 року шлюбу, майно, що перебувало у спільній власності колишнього подружжя, за домовленістю сторін було розділено. Транспортні засоби та житловий будинок залишився у власності ОСОБА_3, а гроші перейшли у власність Кольцової В.І. За ці кошти і було придбано Кольцовою В.І. зазначений автомобіль для її власних потреб.
Дослідивши суддівське досьє, надані суддею пояснення, копії документів, Комісія дійшла таких висновків.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
На співбесіді було досліджено висновок Громадської ради доброчесності, обговорено інші дані щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності і за результатами оцінювання встановлено відсутність підстав для оцінки за цими критеріями у 0 балів.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 392,8 бала.
При цьому за критерієм професійної компетентності Лейбу М.О. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Лейбу М.О. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 197 балів. За цим критерієм Лейбу М.О. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 181,7 бала. За цим критерієм Лейбу М.О. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Лейба М.О. набрав
771,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що суддя господарського суду Донецької області Лейба М.О. відповідає займаній посаді.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя господарського суду Донецької області Лейба Максим Олександрович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 771,5 бала.
Визнати суддю господарського суду Донецької області Лейбу Максима Олександровича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий С.О. Щотка
Члени Комісії: А.О. Заріцька
Ю.Г. Тітов
