Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Щотки С.О.,
членів Комісії: Заріцької А.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича.
Під час проходження суддею Українцем В.В. другого етапу кваліфікаційного оцінювання 22 квітня 2019 року Комісією одержано від Громадської ради доброчесності інформацію про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, зазначених цим суддею у декларації доброчесності за 2016 рік.
У висновку Громадської ради доброчесності стверджувалося, що суддя Українець В.В. у пункті 19 цієї декларації вказав недостовірну інформацію про незастосування до нього заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади», оскільки у справі 760/2028/14-п він ухвалив рішення про притягнення до адміністративної відповідальності особи, в подальшому звільненої від адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VІІ. Такі обставини згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» є підставою для застосування до судді передбачених цим законом заборон, що належало відобразити у поданій вперше декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Частиною першою статті 62 Закону встановлено обов’язок судді щорічно до 1 лютого подавати декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом (частини шоста та сьома статті 62 Закону).
Пунктом 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішення Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), передбачено, що перевірка декларації доброчесності судді проводиться у разі надходження до Комісії інформації, наданої будь-якою особою, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) відомостей або тверджень, вказаних суддями у цій декларації.
Перевірка повідомлення щодо такої інформації, яке надійшло до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, проводиться під час дослідження досьє та співбесіди відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).
Керуючись зазначеними приписами Комісія розглянула питання про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності за 2016 рік у межах кваліфікаційного оцінювання судді Українця В.В., якому до початку співбесіди було вручено копію висновку Громадської ради доброчесності від 21 квітня 2019 року.
Під час співбесіди 22 квітня 2019 року суддя повідомив Комісію, що підготував письмові пояснення та не потребує додаткового часу для опрацювання викладеної у висновку Громадської ради доброчесності інформації, а також наполягав на продовженні співбесіди того ж дня.
За результатами перевірки інформації про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, зазначених суддею Українцем В.В. у декларації доброчесності, з урахуванням наданих ним під час співбесіди пояснень, встановлено таке.
У передбаченому Законом порядку суддя Солом’янського районного суду міста Києва Українець В.В. вперше подав декларацію доброчесності судді за 2016 рік. У пункті 19 цієї декларації суддя зазначив, що до нього не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади».
Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
Проте, під час заповнення пункту 19 декларації доброчесності судді за 2016 рік суддею Українцем В.В. не було враховано, що у справі № 760/2028/14-п ним ухвалено судове рішення стосовно особи, яка в подальшому була звільнена від адміністративної відповідальності на виконання вимог Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Так, постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва Українця В.В. від 11 березня 2014 року у справі № 760/2028/14-п звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КпАП України, та зобов’язано підрозділ державного казначейства повернути йому сплачені суми штрафу та судового збору.
Цією постановою суддя задовольнив клопотання прокуратури, оскільки дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності на підставі статей 4 та 5 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суддя встановив, зокрема, що постановою Солом’янського районного суду м. Києва (суддя Українець В.В.) від 13 лютого 2014 року «...на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 гривень на користь держави за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-2 КпАП України - невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу при русі в колоні автомобілів з символікою «Євромайдану»». Також у постанові від 11 березня 2014 року суддя зазначив, що «...з рапорту працівника міліції Євтушок В.В., який міститься в матеріалах справи, вбачається, що приблизно о 17 год 20 хв по Столичному Шосе рухалась колона з символікою «Євромайдану». З метою припинення порушень ПДР в частині невиконання водіями вимог п. 32.1 ПДР України ним спільно з напарником за допомогою жезла і свистка було подано вимогу про зупинку водію автомобіля марки «Opel Combo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 однак водій автомобіля вимогу про зупинку транспортного засобу, подану працівником міліції не виконав, продовжив рух в складі колони в напрямку м. Обухів».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» звільняються від адміністративної відповідальності особи, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, за вчинення в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, за умови, що ці правопорушення пов’язані з масовими акціями протесту, у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положеннями статей 1 та 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону (протягом 10 років обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням, зокрема, до судді, який ухвалив рішення про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, звільнених від адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII.
Не врахувавши зазначених вище положень законодавства та фактичних обставин, у пункті 19 декларації доброчесності за 2016 рік суддя Українець В.В. підтвердив, що до нього не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади».
Суддя пояснив, зокрема, що не відобразив зазначених обставин у декларації доброчесності, оскільки на момент ухвалення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13 лютого 2014 року йому не було відомо, що ОСОБА_1 брав участь у масових акціях протесту та сам правопорушник про це не заявляв.
Стосовно ухвалення постанови від 11 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі положень Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» суддя Українець В.В. зазначив що, імовірно, допустив помилку в застосуванні вказаного закону, оскільки на час розгляду подання прокурора відповідну судову практику не було сформовано.
Згідно з частиною сьомою статті 62 Закону неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Оцінивши у сукупності встановлені обставини та пояснення судді, Комісія дійшла висновку про наявність підстав вважати підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, вказаних суддею Українцем В.В. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, що може свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 84 Закону у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, та у разі такого звернення має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді.
Ураховуючи наведене, Комісія вважає за необхідне зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання судді та звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця В.В.
Керуючись статтями 62, 84, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
визнати підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, вказаних суддею Солом’янського районного суду міста Києва Українцем Віталієм Васильовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича.
Зупинити кваліфікаційне оцінювання судді Солом’янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича.
Головуючий С.О. Щотка
Члени Комісії: А.О. Заріцька
Ю.Г. Тітов
