X

Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
18.03.2019
9/ко-19
Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Бутенка В.І.,

членів Комісії: Василенка А.В., Шилової Т.С.,

розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002 Трубнікова А.В. призначено на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 01 червня 2007 року № 1115-V Трубнікова А.В. обрано на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва безстроково.

Указом Президента України від 25 липня 2011 року № 780/2011 Трубнікова А.В. переведено на роботу на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 16 лютого 2018 року № 22/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.

Положеннями статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

  1. складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
  2. дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Трубніков А.В. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 79,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання Трубніков А.В. набрав 94,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 174,375 бала.

Трубніков А.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 24 травня 2018 року № 114/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 26 березня 2018 року, зокрема, судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В. Зазначеним рішенням суддю Трубнікова А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісією досліджено досьє судді Трубнікова А.В. та, 13 вересня 2018 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження досьє. Зокрема, обговорено питання ефективності здійснення суддею правосуддя, майнового характеру, задекларованого майна та доходів судді, членів його сім’ї, інформацію, отриману від Національного антикорупційного бюро України, обставини проходження суддею перевірки Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, а також інформацію, отриману з відкритих джерел.

За результатами співбесіди Комісією оголошено перерву з метою отримання додаткових пояснень від судді, інформації та матеріалів від Шевченківського районного суду міста Києва стосовно обставин розгляду суддею справи, що була предметом обговорення під час співбесіди.

На день проведення співбесіди 13 вересня 2018 року висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики або інформації щодо судді від Громадської ради доброчесності до Комісії відповідно до статті 87 Закону не надходило. Представник Громадської ради доброчесності не був присутнім під час співбесіди.

До Комісії 17 березня 2019 року (неділя) о 22 год. 17 хв. електронною поштою надійшов документ під назвою «Висновок про невідповідність судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича критеріям доброчесності та професійної етики» (далі - висновок) (зареєстровано у Комісії 18 березня 2019 року). Зазначений документ передано члену Комісії - доповідачу після початку засідання з проведення співбесіди.

Зазначений висновок складено та подано без дотримання вимог підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент), а саме:

  • не дотримано строку подання висновку до Комісії. Висновок зареєстровано у Комісії 18 березня 2019 року, тобто в день проведення співбесіди, а не за 10 робочих днів;
  • не зазначено процедури, в межах якої надано висновок;
  • не зазначено інформації щодо пояснень судді, відмови від їх надання, мотивів та підстав їх врахування або відхилення, відомостей щодо можливості судді ознайомитися з висновком;
  • відсутні пояснення судді;
  • відсутні додатки, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді;
  • інформація не підписана всіма членами Громадської ради доброчесності, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії висновку.

У зв’язку з викладеним, відповідно до підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісією у складі колегії прийнято протокольне рішення про залишення висновку без розгляду.

Комісією 18 березня 2019 року проведено співбесіду за участі судді. Представник Громадської ради доброчесності на засідання Комісії не з’явився.

Під час співбесіди обговорено, зокрема, такі питання.

У деклараціях доброчесності судді за 2016 (поданої вперше), 2017 роки суддею у пунктах 17 та 18 підтверджено, що ним не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», та що ним пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Як встановлено Комісією під час дослідження досьє та проведення співбесіди, до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) у грудні 2014 року надійшли заяви ОСОБА_1 та заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. про проведення перевірки щодо порушення присяги суддею Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В. у зв’язку з постановлениям ним ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі № 761/32665/13-к щодо ОСОБА_1 через його участь у масових акціях протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

ТСК у висновку від 10 червня 2015 року № 56/02-15 визнала в діях судді Трубнікова А.В. наявність ознак порушення присяги і направила зазначений висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.

23 вересня 2015 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В., а ухвалою Вищої ради юстиції від 24 вересня 2015 року таку дисциплінарну справу було відкрито.

03 листопада 2015 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції рекомендувала Вищій раді юстиції внести подання до Верховної Ради України про звільнення Трубнікова А.В. з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за порушення присяги.

Згідно з рішенням від 03 грудня 2015 року за результатами таємного голосування Вища рада юстиції не прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Трубнікова А.В. з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді. Прийнято рішення про направлення висновку ТСК стосовно судді з матеріалами перевірки до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Рішенням Комісії від 28 вересня 2016 року № 1812/дп-16 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Трубнікова А.В. за результатами розгляду, зокрема, зазначеного висновку ТСК, оскільки в діях судді не встановлено ознак дисциплінарного проступку.

Підставою для звернення заявників до ТСК стало те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року (головуючий суддя Трубніков А.В.) задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Яворського Б.І., погодженого із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва, та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, строк якого обраховувався з моменту затримання підозрюваного, тобто з 06 грудня 2013 року включно.

Клопотання було обґрунтовано тим, що в провадженні відділу СУ ГУ МВС України в м. Києві перебували матеріали кримінального провадження, досудовим розслідуванням у якому встановлено, що 01 грудня 2013 року приблизно о 13 год 00 хв ОСОБА_1 за співучасті з групою осіб на перетині вулиць Інститутської та Банкової в місті Києві, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме навантажувачем-екскаватором. Того ж дня приблизно о 13 год 40 хв ОСОБА_1 за співучасті групи осіб, перебуваючи біля Адміністрації Президента України, використовуючи навантажувач-екскаватор, шляхом наїзду вказаним транспортним засобом на працівників правоохоронних органів України, вчинили замах на вбивство працівників правоохоронних органів України під час виконання цими працівниками службових обов’язків щодо охорони громадського порядку.

У клопотанні наголошено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, належить до категорії особливо тяжких, а підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання наведеним ризикам, застосовуючи більш м’які запобіжні заходи.

Зазначену ухвалу було оскаржено до Апеляційного суду міста Києва. За результатами апеляційного розгляду ухвалою від 17 грудня 2014 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В. від 06 грудня 2013 року залишено без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.

Надалі ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2014 року клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України, задоволено. Кримінальне провадження стосовно нього закрито, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнено з-під варти в залі судового засідання.

До Шевченківського районного суду міста Києва 06 березня 2014 року звернувся заступник прокурора м. Києва, державний радник юстиції 3 класу Софієв С.С. із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під НОМЕР_1 за статтею 348 Кримінального кодексу України, стосовно ОСОБА_1.

Заява мотивована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2014 року підозрюваного ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за статтею 348 Кримінального кодексу України на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», а кримінальне провадження закрито. Відповідно до повідомлення про підозру 01 грудня 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 1, вчинив замах на умисне вбивство працівників правоохоронних органів у зв’язку з виконанням цими працівниками своїх службових обов’язків щодо охорони будівлі Адміністрації Президента України з використанням спеціального транспортного засобу - навантажувача фронтального, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України. Заявник вважає, що вказану ухвалу суду необхідно переглянути за нововиявленими обставинами і скасувати її, керуючись тим, що судові рішення, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, визнаються інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення, і які доводять неправильність ухвали, що належить переглянути. Такими обставинами прокурор вважає постанову Верховної Ради України, яка була прийнята 20 лютого 2014 року «Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей». Також встановлено інші обставини, що самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що підлягає розгляду. Зокрема, ОСОБА_1 діяв у межах крайньої необхідності та в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2014 року скасовано за нововиявленими обставинами, у задоволенні клопотання захисника Грушовця Є.А. про закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України, відмовлено. Як зазначено в ухвалі, постановою старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва Попова А.О. від 28 лютого 2014 року кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати).

Стосовно зазначених обставин суддею надано пояснення, що ним як слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва 06 грудня 2013 року за результатами розгляду клопотання слідчих органів було постановлено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року вказану ухвалу залишено без змін, а апеляції захисників підозрюваного - без задоволення.

19 грудня 2013 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2014 року у задоволенні клопотань захисників Мозолевського О.В., захисника Колесника Д.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі статей 1, 2 Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» було відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2014 року клопотання захисника Грушовця Є.А. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України, було задоволено та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

06 березня 2014 року до Шевченківського районного суду міста Києва звернувся заступник прокурора м. Києва, державний радник юстиції 3 класу Софієв С.С. із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2014 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1.

За результатами розгляду цієї заяви ухвалою Шевченківського районного суду від 11 квітня 2014 року ухвалу суду від 24 січня 2014 року скасовано за нововиявленими обставинами, а у задоволенні клопотання захисника Грушовця Є.А. про закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 з реабілітуючих підстав було відмовлено. Ухвала набрала законної сили 21 квітня 2014 року та в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Як вбачається з тексту зазначеної ухвали, у судовому засіданні суд врахував постанову прокурора від 28 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати), та прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника Грушовця Є.А. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

Ураховуючи викладене, остаточних рішень суду про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», не приймалось.

На день заповнення декларації доброчесності судді про існування будь-яких інших рішень суду з даного питання Трубнікову А.В. відомо не було.

Статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», зокрема, визначено (пункт 3 частини першої статті 3 вказаного закону), що суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішення про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з їх участю у таких акціях.

Водночас Трубніковим А.В. як суддею Шевченківського районного суду міста Києва пройдено таку перевірку щодо рішення, яке було прийнято за наслідками розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, яка проходила відкрито, зокрема із транслюванням у мережі Інтернет, а також з опублікуванням у вільному доступі рішень усіх органів, що здійснювали таку перевірку,

Здійснюючи заповнення декларацій доброчесності судді за 2016 та 2017 роки, суддею у пункті 17 декларації не було зазначено відомостей щодо прийняття рішень, передбачених статтею 3 Закону України ««Про відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки:

  • на той час були відсутні офіційні роз’яснення до порядку виконання цього закону, а саме - було відсутнє визначення, за якими саме критеріями особа підлягає віднесенню до певних категорій, визначених у статті 3 цього Закону;
  • судді не було відомо на час заповнення декларації про існування рішень суду, якими беззаперечно було констатовано віднесення ОСОБА_1 до спеціальної категорії осіб, передбачених цим Законом;
  • під час перевірки прийнятого рішення стосовно ОСОБА_1 Вищою радою юстиції та Комісією було встановлено відсутність в діях судді ознак дисциплінарного проступку.

Суддя надав пояснення, що не мав наміру свідомо приховати інформацію про ухвалення судового рішення щодо ОСОБА_1, а також на повідомлення недостовірної інформації в декларації доброчесності судді.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає пояснення судді змістовними та обґрунтованими, а дії судді щодо заповнення декларацій доброчесності судді за 2016, 2017 роки такими, що відповідають фактичним обставинам.

Так, ухвала, постановлена суддею 06 грудня 2013 року у справі щодо ОСОБА_1, була предметом апеляційного розгляду і залишена без змін. На сьогодні відсутній документ, зокрема судове рішення, яке б визначало ОСОБА_1 як особу, що була учасником масових акцій протесту та яку звільнено від відповідальності за реабілітуючих обставин, оскільки рішення суду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», скасовано. Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 28 лютого 2014 року дії ОСОБА_1 були вчинені у стані крайньої необхідності та не утворюють складу злочину, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України. Питання щодо закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності вирішено в процесуальному порядку без застосування Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», у зв’язку із чим він не може вважатися особою, стосовно якої вчинялися дії, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Дії судді оцінені за спеціальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а також дисциплінарним органом, який ухвалив остаточне рішення і дійшов висновку про відсутність в діях судді ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року направлена для опублікування у Реєстрі 05 жовтня 2018 року, що не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до судових рішень» та пункту 14 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до якого Державна судова адміністрація України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим законом мала забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень тих судових рішень, які не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 01 січня 2010 року.

Суддею надано пояснення, що відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» (у редакції, чинній до 28 березня 2015 року), перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягали включенню до Реєстру, затверджувався Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до Переліку судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Перелік), затвердженого рішенням Ради суддів України від 17 лютого 2012 року № 4, до Реєстру включалися судові постанови, рішення, вироки судів, крім, зокрема, ухвал слідчих суддів, постановлених під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

На момент постановления ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року Закон України «Про доступ до судових рішень» та Перелік не передбачали включення до Реєстру ухвал слідчих суддів.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким частину третю статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» викладено у новій редакції, згідно з якою суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

За повідомленням в.о. голови Шевченківського районного суду міста Києва Циктіча В.М. (лист від 16 жовтня 2018 року № 01-04/31/2018/К-203) згідно з пунктом 14 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» у Шевченківському районному суді міста Києва надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, ухвалених після 01 січня 2010 року, здійснюється поступово, ураховуючи надмірну кількість справ, які перебували в провадженні суду протягом зазначеного періоду. Направлення текстів судових рішень, які не були внесені до Реєстру, потребує наявності текстів цих рішень в електронному вигляді в АСДС та одночасне створення в АСДС відповідних статистичних карток на кожну справу, оскільки автоматизована система документообігу суду була запроваджена в судах загальної юрисдикції лише з 01 січня 2011 року. Внесення сканкопій судових рішень до АСДС та подальше їх підписання електронним цифровим підписом технічно неможливе встановленими АСДС обмеженнями, тому кожне зображення судового рішення потребує перетворення в текстовий документ та додаткової звірки з оригіналом судового рішення. Суд не має належного комп’ютерного програмного забезпечення, за допомогою якого можливе перетворення файлів в форматі зображення в текстові документи, ідентичні змісту оригіналу, що фактично унеможливлює внесення до АСДС текстів зазначених судових рішень, ураховуючи при цьому їх надмірну кількість та критичне навантаження на суддів та працівників апарату суду.

Суддею зазначено, що ним за власної ініціативи було направлено до Реєстру рішення у справі щодо ОСОБА_1 про що в автоматизованій базі документообігу суду наявна відповідна інформація.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає обґрунтованими пояснення судді щодо обставин внесення ним до Реєстру ухвали від 06 грудня 2013 року, яка була предметом обговорення під час співбесіди.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва (суддя Трубніков А.В.) від 10 січня 2014 року у справі № 761/46/14-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування всіма транспортними засобами строком на 4 місяці.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 03 березня 2014 року постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10січня 2014року скасовано, а справу закрито у зв’язку з відсутністю події правопорушення.

Оскільки перегляд справи було здійснено у процесуальному порядку судом вищої інстанції із винесенням остаточного рішення, факт розгляду суддею окремої судової справи не може оцінюватися як підстава для визнання його таким, що не відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання.

У 2017 році у суддя декларує у власності дружини автомобіль LEXUS ES 350, 2008 рік випуску, дата набуття у власність – 22 грудня 2017 року, вартість на дату набуття у власність становить 400 000 гривень.

Суддею надано пояснення, що вказаний автомобіль належить дружині на підставі договору дарування від 22 грудня 2017 року (надано копію договору). Автомобіль було подаровано дружині її матір’ю Хомазюк К.І., який був придбаний на вторинному ринку. Статки батьків дружини, крім власних заощаджень, складаються з сум, отриманих від продажу нерухомості, набутої в порядку спадкування від померлих батьків, а саме двох будинків у місті Здолбунів Рівненської області, трикімнатної квартири у місті Києві, яку вони отримали у подарунок у 2004 році, та двокімнатної квартири у місті Києві, яку вони отримали шляхом приватизації (відчуження здійснювалися у 2005, 2011, 2013 та 2016 роках) Зазначене підтверджується відомостями Національного антикорупційного бюро України.

Також суддею надано копії податкових декларацій про майновий стан і доходи Хомазюк К.І. (теща) та Хомазюк В.В. (тесть) за 2016 рік з відміткою про отримання податковим органом, згідно з якими дохід за вказаний період становив 1 750 000 грн та 2 300 000 грн відповідно.

Зазначене свідчить про наявність у батьків дружини достатніх коштів для здійснення відповідних витрат, а також щодо обслуговування нерухомості, яка перебуває у їх власності.

Таким чином, під час співбесіди Комісією досліджено та обговорено, зокрема, ту саму інформацію, що міститься у висновку.

Ураховуючи викладене, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність Трубнікова А.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 380,375 бала.

При цьому за критерієм професійної компетентності Трубнікова А.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Трубнікова А.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.

За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 184 бали. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.

За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 170 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.

З урахуванням викладеного, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Шевченківського районного суду міста Києва Трубніков А.В. набрав 734,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Комісія визначила, що суддя Шевченківського районного суду міста Києва Трубніков А.В. відповідає займаній посаді.

Відповідно до пункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.

Рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-88, 93, 101 Закону, Положенням, Регламентом, Комісія

вирішила:

визначити, що суддя Шевченківського районного суду міста Києва Трубніков Андрій Володимирович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 734,375 бала.

Визнати суддю Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича таким, що відповідає займаній посаді.

Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

Головуючий                                                                                    В.І. Бутенко

Члени Комісії:                                                                                А.В. Василенко

                                                                                                          Т.С. Шилова