Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії КУЧИНОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кучиної Наталії Григорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Кучина Наталія Григорівна, дата народження – _________, громадянка України.
У 2001 році Кучина (ІНФОРМАЦІЯ_1) Н.Г. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ХА № 16624182 від 29.06.2001).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Викладацької діяльністі Кучина Н.Г. не здійснювала.
Свою професійну діяльність Кучина Н.Г. розпочала у 2001 році на посаді слідчого Гощанського районного відділу УМВС в Рівненській області.
З липня 2002 року до квітня 2004 року працювала на посаді слідчого з розслідування злочинів у сфері економіки УМВС в Рівненській області.
Із січня 2005 року до вересня 2007 року працювала на посаді секретаря судового засідання Рівненського міського суду Рівненської області.
Указом Президента України від 01.08.2007 № 676/2007 Кучину Н.Г. призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 21.06.2012 № 5011-VI Кучину Н.Г. обрано на посаду судді цього суду безстроково.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Кучина Н.Г. не обиралася, адміністративних посад не займала.
Згідно з рішенням Комісії від 26.07.2019 № 677/ко-19 суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 813 балів. Суддю Рівненського міського суду Рівненської області Кучину Н.Г. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Кучина Н.Г. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Кучину Н.Г. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального (цивільна спеціалізація) суду в межах Конкурсу. Кучину Н.Г. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Кучину Н.Г. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Кучину Н.Г. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Кучиної Н.Г. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 17.06.2026 № 21.2-315/26.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Кучиній Н.Г. претендувати на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 31.08.2026 співбесіду із кандидатом Кучиною Н.Г., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджене 26.08.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Кучина Н.Г. набрала 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Кучина Н.Г. набрала 49,7 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Кучина Н.Г. набрала 126 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Кучина Н.Г. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Кучиною Н.Г. кваліфікаційного іспиту становить 365,7 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01.05.2026 надіслано лист Кучиній Н.Г. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 11.05.2026 надійшли пояснення кандидата щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість та відповідальність» (19, 21, 19) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,67; «безперервний розвиток» (20, 21, 20) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,33; загальний бал за критерій – 40.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Кучина Н.Г. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Кучина Н.Г. продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «ефективна комунікація» (10, 10, 9,50) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; «ефективна взаємодія» (11, 10, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «стійкість мотивації» (10, 10, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «емоційна стійкість» (10, 10, 9,50) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; загальний бал за критерій – 40,32.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,32 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Кучина Н.Г. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Кучиної Н.Г. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Кучина Н.Г. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, що може свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2012–2025 роках суддею Кучиною Н.Г. розглянуто 9 820 справ та 1 341 матеріалів (загалом 11 161 справа та матеріал).
Із ухвалених суддею Кучиною Н.Г. за вказаний період судових рішень скасовано – 98 рішень (0,87 %), змінено – 37 рішень (0,33%).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді у 2012–2025 роках дорівнюють середньому показнику навантаження інших суддів Рівненського міського суду Рівненської області (90,11 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Кучиною Н.Г. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді.
За звітний період суддею Кучиною Н.Г. із порушенням процесуального строку розглянуто 20 справ.
Інформація про судові рішення, повний текст яких було складено із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків відсутня.
Суддею Кучиною Н.Г. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період 2017–2025 років було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 325 судових рішень.
Кандидат у своїх письмових поясненнях та під час засідання повідомила, що в період з 2012 року до 2025 року нею з порушенням процесуальних строків розглянуто 20 справ. Причинами таких порушень були, зокрема, неявка учасників процесу, подання клопотань про відкладення розгляду, неподання або несвоєчасне подання доказів, складність справ, значна кількість учасників, необхідність залучення інших учасників процесу та витребування доказів.
Кучина Н.Г. зазначила, що відкладення розгляду справ не було пов’язане з її тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у відпустці, відрядженні чи в нарадчій кімнаті. Також звернула увагу на значне судове навантаження: у різні роки нею розглядалося від 280 до 1 195 справ і матеріалів, а частка справ, розглянутих із порушенням строків, становила від 0 % до 2,06 %.
За словами кандидата, найбільша кількість таких випадків припала на 2022–2025 роки у зв’язку з повномасштабною збройною агресією рф, участю сторін у військовій службі або їх виїздом за кордон, а також необхідністю забезпечення процесуальних прав учасників справ. Додатковими чинниками вона назвала повітряні тривоги, відключення електроенергії та зв’язку і перебої в роботі електронних систем суду.
Кандидат зазначила, що постійно вживає заходів для недопущення порушення процесуальних строків у роботі.
Стосовно порушень строків внесення судових рішень до ЄДРСР Кучина Н.Г. зазначила, що в період з 2017 року до 2025 року 325 судових рішень були надіслані до ЄДРСР з порушенням установлених строків.
Причинами таких порушень вона назвала надмірне судове навантаження та відсутність інших суддів у штаті, технічні збої, відключення електропостачання, проблеми з інтернет-зв’язком, збої в роботі ДП «Інформаційні судові системи», а також часті повідомлення про замінування будівлі суду. В окремих випадках причиною було її перебування в щорічній відпустці.
На підтвердження зазначених обставин кандидат надала акти про аварійні відключення та перевірку будівлі суду на наявність вибухових пристроїв.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Комісія вважає, що допущення порушень процесуальних строків розгляду справ та строків внесення судових рішень до ЄДРСР свідчить про невжиття достатніх заходів для дотримання вказаних строків. Водночас, урахувавши кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків та справ, розглянутих із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, пояснення Кучиної Н.Г., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що вказані порушення несуть характер одного менш суттєвого за показником «Сумлінність» та можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Крім того, Комісією встановлено, що в матеріалах суддівського досьє наявна інформація про проходження Кучиною Н.Г. відповідної підготовки (40 академічних годин), зокрема, у 2017 році (10.04.2017–14.04.2017), у 2021 році (15.02.2021–19.02.2021) та у 2024 році (13.05.2024–17.05.2024). Водночас інформація щодо проходження такої підготовки Кучиною Н.Г. у 2020 році відсутня.
Кучина Н.Г. пояснила, що дійсно у 2020 році планувала пройти відповідну підготовку в регіональному відділенні Національної школи суддів України, проте запланована підготовка на кінець 2020 року була перенесена Національною школою суддів України на 2021 рік.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону суддя проходить підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки. Частинами першою, другою статті 89 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.
Таким чином, Комісією встановлено, що Кучиною Н.Г. не дотримано вимог частини восьмої статті 56 та статті 89 Закону щодо обов’язкового проходження підготовки в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки, оскільки у 2020 році відповідного навчання нею не було пройдено.
Водночас, ураховуючи пояснення кандидата, такі порушення не мають суттєвого характеру та не свідчать про недобросовісне ставлення кандидата до виконання професійних обов’язків.
Комісія вважає, що вказані порушення несуть характер менш суттєвого за показником «сумлінність», однак можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Крім того, під час співбесіди з’ясовано питання, що виникли під час дослідження інформації з відповідних реєстрів, дослідження суддівського досьє Кучиної Н.Г. та документів, поданих кандидатом для участі в Конкурсі.
Комісією також проаналізовано відомості, наведені в рішенні ГРД про надання інформації.
Зокрема в пункті 3 інформації ГРД зазначено, що Кучина Н.Г. у своїх майнових деклараціях декларує квартиру та гараж, розташовані у місті Рівне, як такі, що належить їй та її чоловіку на праві спільної власності. Водночас, відповідно до правовстановлювальних документів номінальним власником цих об’єктів нерухомого майна є чоловік кандидата.
У своїх поясненнях Кучина Н.Г. зазначила, що квартира та гараж у місті Рівному були набуті під час перебування у шлюбі за рахунок спільних сімейних коштів, хоча правовстановлювальні документи оформлено на її чоловіка. Щодо квартири кандидат пояснила, що у 2005 році її чоловік уклав договір пайової участі в будівництві та кредитний договір на її придбання, а право власності на квартиру зареєстровано 02.09.2016.
Кандидат вказала, що квартира фактично використовувалася подружжям як спільне житло, а гараж декларувався нею з моменту виникнення обов’язку щодо його декларування.
Зазначення квартири та гаража в деклараціях як об’єктів спільної сумісної власності подружжя кандидат пояснила застосуванням загальних норм сімейного законодавства, а не методологічних правил Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). Крім того, вона наголосила, що обидва об’єкти було відкрито та послідовно задекларовано, а тому, на її думку, підстав вважати, що вона мала намір їх приховати, немає.
ГРД врахувала вказані пояснення кандидата, зі змісту яких зрозуміло, що остання не мала умислу на приховування інформації щодо вказаних об’єктів нерухомого майна. Водночас під час внесення інформації до майнових декларацій Кучина Н.Г. не врахувала положення пункту 68 роз’яснень НАЗК від 29.12.2021 № 11 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)», де, зокрема, зазначено, що належність об’єкта суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлювальних документів, а не Сімейного кодексу України.
У письмових поясненнях та під час засідання кандидат пояснила, що квартиру та гараж вона декларувала як майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, оскільки вони були набуті під час шлюбу за спільні сімейні кошти, хоча правовстановлювальні документи оформлені на її чоловіка.
Стосовно квартири кандидат зазначила, що її придбання було здійснено у 2005 році шляхом участі в будівництві та залучення кредитних коштів, які подружжя спільно погашало. Право власності на квартиру зареєстровано за чоловіком 02.09.2016 після погашення кредиту. Кандидат наголосила, що квартира фактично є спільним сімейним житлом і послідовно зазначалася нею в деклараціях із моменту виникнення відповідного обов’язку.
Кандидат пояснила, що при декларуванні виходила з положень сімейного та цивільного законодавства щодо презумпції спільної сумісної власності майна, набутого подружжям під час шлюбу. Під час засідання вона також вказала, що спочатку не мала методологічних роз’яснень НАЗК щодо відображення такого майна, а після їх появи вважала, що зазначення квартири як спільної сумісної власності відповідає її фактичному правовому режиму. Водночас кандидат повідомила, що, ознайомившись із актуальними роз’ясненнями НАЗК, зробила відповідні висновки та має намір надалі декларувати майно з урахуванням цих роз’яснень.
Таким чином, кандидат вважає, що зазначення квартири та гаража як об’єктів спільної сумісної власності було зумовлене її розумінням норм сімейного законодавства, а не наміром приховати майно чи його належність.
Комісія критично оцінює вказані пояснення Кучиної Н.Г. з огляду на таке.
Між ЗАТ «Рівнепромбуд» (виконавець) та ОСОБА_1 (пайовик) 09.06.2005 укладено договір № 25 про пайову участь у будівництві. Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець прийняв пайовика до участі в будівництві квартири загальною площею 68,88 кв. у місті Рівному та зобов’язався передати її у власність пайовика (підпункт 2.1.6).
ОСОБА_1 своєю чергою зобов’язався сплатити вартість квартири в розмірі 161 870 грн (пункт 2.2).
Між ЗАТ «Рівнепромбуд», ОСОБА_1 та банком 06.09.2005 укладено договір про пайову участь у будівництві № 6, відповідно до якого ОСОБА_1 брав участь у фінансуванні будівництва об’єкта нерухомості шляхом внесення коштів та мав отримати його у власність, а банк надавав йому кредит для здійснення відповідних внесків.
Згідно з актом приймання-передачі від 15.03.2012 № 13 ЗАТ «Рівнепромбуд» передала, а ОСОБА_1 прийняв квартиру загальною площею 67,8 кв.м у місті Рівному, вартістю 179 088 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на зазначену квартиру зареєстровано 02.09.2016 за ОСОБА_1.
Водночас відомості про цей об’єкт у деклараціях Кучиної Н.Г. відображалися неоднаково. У декларації за 2012 рік кандидат зазначила право користування квартирою лише свого чоловіка; у декларації за 2013 рік – лише власне право користування, а також витрати в розмірі 30 000 грн; у деклараціях за 2014–2015 роки – право користування квартирою як своє, так і чоловіка.
Починаючи з декларації за 2016 рік, Кучина Н.Г. зазначала право власності на квартиру із визначенням часток по 50 % за собою та чоловіком і вказувала її вартість у розмірі 161 868 грн. Починаючи з декларації за 2021 рік, кандидат змінила спосіб декларування та вказує квартиру як таку, що перебуває у спільній сумісній власності, із зазначенням тієї самої вартості 161 868 грн.
Таким чином, протягом періоду декларування кандидат не дотримувалася єдиного та належного підходу до відображення одного й того самого об’єкта нерухомого майна. У різні роки квартира декларувалася як об’єкт права користування, як об’єкт права власності із визначенням часток по 50 %, а з 2021 року – як об’єкт спільної сумісної власності.
Водночас сам факт набуття квартири під час шлюбу та оформлення права власності на чоловіка не звільняє кандидата від обов’язку відображати відомості про цей об’єкт саме у спосіб, визначений антикорупційним законодавством та відповідними роз’ясненнями НАЗК. Декларація є документом фінансового контролю, а тому відомості про право на майно мають зазначатися не на підставі суб’єктивного розуміння кандидатом цивільно-правового режиму такого майна, а відповідно до встановлених законодавством правил його декларування.
Отже, посилання Кучиної Н.Г. на положення сімейного законодавства не може виправдати різне відображення одного об’єкта у деклараціях. Навіть після 2021 року, коли кандидат почала зазначати квартиру як об’єкт спільної сумісної власності, такий спосіб декларування не відповідав установленим правилам фінансового контролю, оскільки право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1, а отже, кандидат мала відобразити у декларації відомості про належність права власності саме у передбачений антикорупційним законодавством спосіб.
Комісія також враховує, що Кучина Н.Г. є суддею та протягом тривалого часу була зобов’язана подавати декларації відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Тому від неї обґрунтовано очікується належне знання та дотримання встановлених правил фінансового контролю, зокрема щодо правильного відображення прав на об’єкти нерухомого майна.
Крім того, Комісією встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік Кучина Н.Г. двічі зазначає грошові активи у вигляді готівкових коштів у розмірі 22 000 доларів США, які перебувають у спільній сумісній власності подружжя, тобто загальний актив подружжя на кінець звітного періоду, у тому вигляді, як це зазначено у декларації, становив 44 000 доларів США. Аналогічні відомості зазначено і в декларації за 2020 рік (5 000 дол. США).
Кандидат пояснила, що сукупний дохід її сім’ї у 2019 році становив 826 796,45 гривні, з яких було заощаджено 15 000 доларів США. Разом із заощадженнями, накопиченими у 2018 році, загальний розмір сімейних заощаджень становив 22 000 доларів США, які вона зазначила в декларації за 2019 рік.
Вона наголосила, що 22 000 доларів США є єдиним спільним грошовим активом подружжя, а не двома окремими сумами, оскільки кошти перебували у спільній сумісній власності. На її думку, зазначення в декларації режиму спільної сумісної власності підтверджує саме такий характер активу.
Також кандидат вказала, що сума 22 000 доларів США сформувалася із заощаджень за 2018–2019 роки, а не виключно з доходу, отриманого у 2019 році, та просила врахувати законність джерел походження коштів і їх належність подружжю на праві спільної сумісної власності.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Ураховуючи характер встановлених недоліків у декларуванні нерухомого майна та грошових активів, їх характер, надані кандидатом пояснення, а також відсутність доказів умисного приховування майна чи коштів, Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас неоднакове відображення відомостей про один і той самий об’єкт нерухомого майна в різних деклараціях, недотримання встановленого антикорупційним законодавством порядку його декларування, а також особливості відображення спільних грошових активів характеризують окремі недоліки кандидата за показником «сумлінність».
Таким чином, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Крім того, пункті 5 інформації ГРД зазначено, що відповідно до матеріалів суддівського досьє Кучина Н.Г. 30.11.2012 проходила періодичне навчання тривалістю 8 академічних годин, проте останньою у вказаний день було винесено постанову у справі № 1715/21122/12, постановлено ухвалу у справі № 1715/19176/12, винесено заочне рішення у справі № 1715/17617/12.
Кандидат у межах права на надання відповіді пояснила, що 30.11.2012 проходила навчання на базі Рівненського апеляційного суду в місті Рівне. Навчання розпочалося о 10:00 та завершилося після обіду. Поза межами часу проведення навчання нею було ухвалено три судові рішення: у справі № 1715/21122/12 про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у справі № 1715/19176/12 про затвердження мирової угоди, у справі № 1715/17617/12 заочне рішення.
Кандидат зазначила, що приміщення Рівненського міського суду та Рівненського апеляційного суду розташовані в одній будівлі, що, на її думку, давало їй можливість у цей день одночасно пройти навчання та ухвалити судові рішення.
Під час засідання Кучина Н.Г. пояснила, що семінар, який відбувався 30.11.2012 на базі Рівненського апеляційного суду, проводився для суддів області за участю представників Посольства США та був присвячений, зокрема, запровадженню нового Кримінального процесуального кодексу України. Семінар розпочався о 10:00 та завершився до обіду.
Кандидат повідомила, що до початку навчання в неї були призначені судові засідання, за результатами яких вона ухвалила три судові рішення: рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ухвалу про затвердження мирової угоди та заочне рішення. Після завершення семінару вона повернулася до виконання своїх службових обов’язків.
За її словами, практика поєднання навчання із виконанням суддівських повноважень на той час не сприймалася як порушення. Водночас надалі Національна школа суддів України надала роз’яснення, відповідно до яких суддя під час проходження навчання не може одночасно ухвалювати судові рішення.
Кандидат підтвердила, що ознайомлювалася з документами щодо тривалості семінару, зазначеними в суддівському досьє, однак не може пояснити розбіжність між наведеною там тривалістю навчання та фактичними обставинами, які вона пам’ятає. Також вона зазначила, що, наскільки пам’ятає, у цей день перебувала в розподілі справ.
Комісія критично оцінює вказані пояснення з огляду на таке.
Відповідно до відомостей ЄДРСР у справі № 1715/21122/12 30.11.2012 винесено постанову за участі прокурора.
У справі № 1715/19176/12 30.11.2012 постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди. У зсіданні були присутні позивач, відповідач та представник відповідача.
У справі 1715/17617/12 30.11.2012 ухвалено заочне рішення за участі представника позивача.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
За приписами частини першої статті 7 Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено право кожного на справедливий розгляд справи, що є однією з ознак принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вважає, що поняття справедливого судового розгляду, про яке йдеться в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає необхідність розгляду справ незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У практиці ЄСПЛ під поняттям «суд» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції, на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гуров проти Молдови» від 11.07.2006 № 3645502, «Олександр Волков проти України» від 9.01.2013 № 21722/11 наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду, а й дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Таким чином, слід вважати, що «суд, встановлений законом» у практиці ЄСПЛ повинен відповідати критеріям щодо дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності, автоматичного розподілу справ, наявності повноважень у судді, належного складу суду, наявності достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
Частиною першою статті 57 Закону встановлено вимогу від судді об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Частиною п’ятою статті 15 Закону визначено, що до випадків, коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ, віднесено перебування судді у відпустці, відсутність у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інші передбачені законом випадки.
Виходячи із положень частини п’ятої статті 15 Закону, ухвалення суддею Кучиною Н.Г. судових рішень у день, в який суддя перебувала на навчанні може бути розцінено як дії, що призвели до порушення правил щодо складу суду.
Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Комісія, урахувавши зазначені обставини та пояснення кандидата Кучиної Н.Г., вважає, що наведені обставини не є достатніми для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності. Водночас Комісія вважає, що виявлені випадки свідчать про неналежну організацію кандидатом виконання своїх професійних обов’язків та мають ознаки суттєвого порушення за показником «сумлінність».
Таким чином, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію, викладену в рішенні ГРД, та враховано пояснення Кучиної Н.Г. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Кучина Н.Г. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кучина Н.Г. набрала 701,02 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кучиної Наталії Григорівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кучина Наталія Григорівна набрала 701,02 бала.
3. Визнати Кучину Наталію Григорівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
