Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дмитра СІРАКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сірака Дмитра Юрійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Сірак Дмитро Юрійович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2008 році Сірак Д.Ю. закінчив Національний університет «Острозька академія», отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста РВ № 35220861 від 28.06.2008).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Викладацької діяльності Сірак Д.Ю. не здійснював.
Свою професійну діяльність Сірак Д.Ю. розпочав у 2008 році на посадах консультанта та помічника голови Здолбунівського районного суду Рівненської області.
Указом Президента України від 25.07.2013 № 391/2013 Сірака Д.Ю. призначено на посаду судді Корецького районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 01.12.2021 № 614/2021 Сірака Д.Ю. призначено на посаду судді Корецького районного суду Рівненської області.
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Сірак Д.Ю. не обирався.
Сірак Д.Ю. був делегатом на XVI позачерговому з’їзді суддів України (19–20 грудня 2018 року).
Сірак Д.Ю. займав такі адміністративні посади:
- 16.05.2023–15.05.2026 – голови Корецького районного суду Рівненської області, обраний строком на 3 роки на підставі рішення зборів суддів від 10.05.2023;
- 18.05.2026 і дотепер – голова суду, обраний строком на 3 роки на підставі рішення зборів суддів від 14.05.2026.
Крім того, рішенням зборів суддів Корецького районного суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року Сірак Д.Ю. був обраний суддею-спікером (30.09.2015–07.11.2023)
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Сірак Д.Ю. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 Сірака Д.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального (кримінальна спеціалізація) суду в межах Конкурсу. Сірака Д.Ю. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Сірака Д.Ю. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Сірака Д.Ю. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Сірака Д.Ю. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 17.06.2026 № 21.2-317/26.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Сіраку Д.Ю. претендувати на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 20.08.2026 співбесіду із кандидатом Сіраком Д.Ю., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 06.08.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Сірак Д.Ю. набрав 146 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Сірак Д.Ю. набрав 41,4 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Сірак Д.Ю. набрав 126 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Сірак Д.Ю. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Сіраком Д.Ю. кваліфікаційного іспиту становить 353,4 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01.05.2026 надіслано лист Сіраку Д.Ю. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 14.05.2026 надійшли пояснення кандидата щодо його відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість та відповідальність» (20, 20, 21) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,33; «безперервний розвиток» (21, 20, 21) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,67; загальний бал за критерій – 41.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Сірак Д.Ю. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Сірак Д.Ю. продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «ефективна комунікація» (10, 11, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «ефективна взаємодія» (11, 10, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «стійкість мотивації» (9,5, 10, 9,5) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; «емоційна стійкість» (10, 11, 10) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; загальний бал за критерій – 40,66.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Сірак Д.Ю. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Сірака Д.Ю. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Сірак Д.Ю. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, що може свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2015–2018 та 2021–2025 роках суддею Сіраком Д.Ю. розглянуто 3 559 справ та 1 482 матеріали (загалом 5 041 справу та матеріал).
Із ухвалених суддею Сіраком Д.Ю. за вказані періоди судових рішень скасовано – 25 рішень (0,49 %), змінено – 3 рішення (0,05%).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді у 2015–2018 та 2021–2025 роках перевищують середньомісячні показники навантаження інших суддів Корецького районного суду Рівненської області.
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Сіраком Д.Ю. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді.
За звітні періоди суддею Сіраком Д.Ю. із порушенням процесуального строку розглянуто 12 справ.
Кількість судових рішень, повний текст яких було складено із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків, становить 3.
Також суддею Сіраком Д.Ю. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 472 судові рішення.
Сірак Д.Ю. у письмових поясненнях та під час співбесіди зазначив, що відповідно до інформації, наданої керівництвом апарату Корецького районного суду Рівненської області, у 2015 році ним було розглянуто з порушенням установлених процесуальним законодавством строків чотири кримінальні провадження, а у 2017 році – п’ять кримінальних проваджень.
Кандидат пояснив, що окремі справи дійсно були розглянуті з порушенням процесуальних строків, однак такі порушення, на його думку, були зумовлені об’єктивними обставинами, зокрема складністю окремих справ та надмірним судовим навантаженням. Сірак Д.Ю. наголосив, що зазначені порушення не мали умисного характеру та не були наслідком недбалого ставлення до виконання службових обов’язків.
Стосовно трьох судових рішень, повні тексти яких були складені поза межами строків, установлених процесуальним законодавством, кандидат пояснив, що відповідні порушення не мали системного характеру та були зумовлені, зокрема, надмірним навантаженням на суддю.
Стосовно порушення строків направлення судових рішень до ЄДРСР Сірак Д.Ю. пояснив, що такі випадки також були зумовлені надмірним судовим навантаженням. За його словами, переважно йшлося про затримку на один–два дні, яка не мала систематичного характеру та не була спрямована на приховування судових рішень або обмеження доступу до них. Кандидат також зазначив, що в кожному випадку процесуальне рішення було підготовлено та надіслано учасникам відповідної справи.
Комісія, оцінивши кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням установлених процесуальним законодавством строків, кількість справ, розглянутих із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, письмові пояснення та пояснення, надані Сіраком Д.Ю. під час співбесіди, а також врахувавши відсутність негативних наслідків для учасників судових проваджень, дійшла висновку, що допущені порушення були зумовлені об’єктивними обставинами та самі собою не свідчать про невжиття кандидатом достатніх заходів для дотримання процесуальних строків.
Крім того, під час співбесіди з’ясовано питання, що виникли під час дослідження інформації з відповідних реєстрів, дослідження суддівського досьє Сірака Д.Ю. та документів, поданих кандидатом для участі в Конкурсі.
Комісією також проаналізовано відомості, наведені у висновку ГРД.
ГРД зазначає, що кандидат Сірак Д.Ю. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 2 пункту 18, підпункт 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Показників). На думку ГРД, кандидат не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаним, а задекларована вартість майна члена сім’ї кандидата не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуто членом сім’ї кандидата за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості (підпункти 4.6, 4.10 пункту 4, підпункт 3.17 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16.12.2020).
Підставою для висновку стали обставини набуття дружиною кандидата 30.12.2022 земельної ділянки площею 252 кв.м у селі Обарів Рівненської області за ціною 4 220 грн, яку ГРД вважає істотно нижчою за її ринкову вартість. Також ГРД звернула увагу на те, що ця земельна ділянка розташована в районі активної житлової забудови, та зазначила, що, за даними Публічної кадастрової карти, вона розташована серед земельних ділянок, на яких здійснюється житлова забудова.
Крім того, ГРД послалася на супутникові знімки Google Earth, відповідно до яких станом на листопад 2021 року в районі розташування земельної ділянки вже здійснювалися будівельні роботи. Також ГРД врахувала відомості Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про видачу 11.06.2021 повідомлення про початок будівельних робіт на відповідній земельній ділянці та внесення 10.05.2023 змін до дозвільного документа у зв’язку зі зміною замовника будівництва.
З огляду на зазначене ГРД висловила обґрунтований сумнів щодо того, що у 2022 році дружина кандидата набула лише земельну ділянку, припустивши можливе набуття разом із нею майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва, право на який у 2023 році було оформлено на дружину кандидата.
ГРД також вважала недостатніми пояснення кандидата щодо вартості земельної ділянки, зазначивши, що наданий висновок про її оцінку не підтверджує відповідність договірної ціни її ринковій вартості, а наведені кандидатом обставини, які могли впливати на ціну земельної ділянки, документально не підтверджені.
Таким чином, на думку ГРД, сукупність наведених обставин створює обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування кандидатом вартості набутого майна та обставин набуття об’єкта незавершеного будівництва.
У своїх поясненнях, наданих ГРД в межах реалізації права на відповідь, Сірак Д.Ю. зазначив:
«На час придбання моєю дружиною земельної ділянки жодні будівельні роботи не проводилися. Так, у пункті 1.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки зазначено: «продавець та покупець стверджують, що земельна ділянка не забудована і будівництво на ній не ведеться». На сусідніх земельних ділянках здійснювалося будівництво, а на придбаній моєю дружиною ділянці було розташовано лише тимчасова споруда необхідна для будівництва садового будинку.
…
Моя дружина набула право на об’єкт незавершеного будівництва з 10.05.2023, а саме з дня подачі нею повідомлення про початок виконання будівельних робіт. На теперішній час на будівництво витрачено орієнтовно 3 млн.грн, а це кошти мої та дружини, зокрема використовувалися заощадження та по-мірі отримання доходів, які вкладалися в будівництво. Крім того, зводити будинок допомагали наші батьки. В більшій мірі допомагав мій батько, який має непоганий дохід, так як отримує пенсію ветерана війни та є працюючим пенсіонером. Зокрема, батьками замовлялися послуги електриків, штукатурів, мулярів, спеціалістів з опалення та водовідведення. Крім того, багато робіт зроблено мною та моїм батьком, а саме: монтування горища, викладання бруківки, викопування траншей, залиття стяжки. Наразі будинок ще не придатний для проживання, так як у ньому необхідне облаштування сантехнічних вузлів, малярні роботи, монтаж стелі та внутрішніх сходів, міжкімнатні двері, підвіконники, покриття підлоги. Разом з тим, наразі зазначений будинок зданий в експлуатацію та 23.07.2026 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав. Повний підрахунок витрачених коштів мною та дружиною не проводився, а тому для визначення ринкової вартості садового будинку дружина звернулася до суб’єкта оціночної діяльності. Згідно з висновком про вартість зробленого ПП «Оцінка та консалтинг» ринкова (оціночна) вартість зазначеного садового будинку станом на 10.07.2026 становить 2 895 800 грн. Даний висновок отримав рецензію від ППЕКФ «Приватна Справа».
Стосовно вартості земельної ділянки кандидат пояснив ГРД:
«Так, дійсно, 30.12.2022 моєю дружиною придбана земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 (склад угідь – рілля площею 0,252 га) за 4 220 грн. Вартість земельної ділянки визначена сторонами за взаємним погодженням. Згідно з висновком про вартість майна, наданим 29.12.2022 ФОП ОСОБА_1, оціночна вартість земельної ділянки становить 4 220 грн. Земельна ділянка придбавалася за кошти моєї дружини.
Земельна ділянка була придбана у 2022 році, тобто в перший рік широкомасштабного вторгнення російської федерації. На момент придбання земельної ділянки тривали активні бойові дії в Україні, що істотно вплинуло на ринок землі. Крім того, зазначена земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, не мала інженерних комунікацій, ділянка не рівна, доїзд до ділянки не був облаштований (польова дорога), що також вплинуло на формування ціни. Зазначена в договорі ціна була реально сплачена, відповідала домовленості сторін і не передбачала жодних прихованих платежів. Крім того, вартість земельної ділянки підтверджувалася відповідним висновком».
Водночас у письмових поясненнях Комісії Сірак Д.Ю. зазначив, що земельна ділянка площею 0,252 га була придбана його дружиною 30.12.2022 за 4 220 грн за її кошти. Зазначена в договорі ціна була фактично сплачена та відповідала висновку про оціночну вартість земельної ділянки від 29.12.2022. Кандидат наголосив, що земельна ділянка має сільськогосподарське призначення, розташована в селі Обарів Рівненського району Рівненської області, не була забезпечена інженерними комунікаціями та облаштованим під’їздом, а тому порівняння її вартості з іншими земельними ділянками, наведеними ГРД, є некоректним.
Стосовно об’єкта незавершеного будівництва кандидат пояснив, що продавцем земельної ділянки його дружині було поставлено умову про придбання лише земельної ділянки, оскільки право на незавершене будівництво зареєстровано не було. Оскільки у кандидата та членів його сім’ї не було у власності іншого нерухомого майна для проживання, дружина погодилася на такий правочин.
Водночас продавець повідомила про необхідність компенсувати витрати на вже виконані будівельні роботи. У зв’язку з цим під час укладення договору дружина кандидата сплатила продавцю 100 000 грн за понесені витрати на фундамент, стіни та частково виконану покрівлю, а в лютому 2023 року – ще 70 000 грн за матеріали та завершення монтажу покрівлі. Розрахунки здійснювалися готівкою.
Кандидат зазначив, що після придбання земельної ділянки будівництво продовжувалося ним та його дружиною за рахунок власних коштів, заощаджень, поточних доходів та за допомоги батьків. 10.05.2023 дружина подала повідомлення про початок будівельних робіт. Кандидат заперечив набуття дружиною у 2022 році майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва та пояснив, що про подане попереднім власником у 2021 році повідомлення про початок будівельних робіт дізнався лише у 2023 році.
Після завершення будівництва право власності на будинок було зареєстровано 23.07.2026. Згідно з наданим висновком про оцінку його ринкова вартість станом на 10.07.2026 становила 2 895 800 грн. Кандидат пояснив, що будівництво здійснювалося поступово відповідно до фінансових можливостей сім’ї, та заперечив приховування майна або незаконність походження коштів.
Крім того, під час співбесіди кандидатом уточнено свої пояснення, а саме, що кошти передавалися забудовнику, а не продавцю земельної ділянки, на підтвердження цих тверджень кандидатом надано копію пояснень ОСОБА_2 (забудовника) та копії розписок про отримання грошових коштів від 30.12.2022 та 01.02.2023.
Також, кандидат зауважив, що його дружині на праві власності належить не весь будинок, а лише одна з чотирьох частин (квартир).
Оцінивши наведені обставини та пояснення кандидата в їх сукупності, Комісія не встановила достатніх об’єктивних даних, які б свідчили про незаконність набуття дружиною кандидата земельної ділянки, незаконність походження коштів, використаних для будівництва, або умисне приховування об’єкта незавершеного будівництва.
Комісія бере до уваги, що 30.12.2022 дружина кандидата придбала земельну ділянку площею 0,252 га за 4 220 грн. Зазначена в договорі вартість відповідає висновку про оцінку земельної ділянки від 29.12.2022. Кандидат навів обставини, які, за його поясненнями, впливали на формування ціни, зокрема сільськогосподарське призначення земельної ділянки, відсутність інженерних комунікацій та облаштованого під’їзду. Наведене ГРД порівняння вартості цієї земельної ділянки з іншими об’єктами, з огляду на відмінності їх площі, місця розташування та характеристик, саме собою не дає достатніх підстав для беззаперечного висновку про істотну невідповідність договірної ціни ринковій вартості придбаної земельної ділянки.
Стосовно об’єкта незавершеного будівництва Комісія враховує відомості супутникових знімків та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про те, що до придбання земельної ділянки на ній здійснювалися будівельні роботи. Водночас кандидат пояснив, що право на об’єкт незавершеного будівництва попереднім власником зареєстровано не було, а продавець наполягала на оформленні правочину саме щодо земельної ділянки. Водночас, за поясненнями кандидата, дружина погодилася на такий спосіб набуття майна, оскільки сім’я не мала іншого житла, а продавець запропонувала після придбання земельної ділянки компенсувати витрати на вже виконані будівельні роботи та використані матеріали.
Кандидат пояснив, що у зв’язку з такою домовленістю було сплачено 100 000 грн за вже виконані роботи та використані матеріали, а в лютому 2023 року – ще 70 000 грн за матеріали та завершення монтажу покрівлі. Спочатку в поясненнях, наданих Комісії, кандидат зазначав, що ці кошти передавалися продавцю земельної ділянки. Під час співбесіди кандидат уточнив, що фактичним отримувачем коштів був забудовник, а на підтвердження цього надав пояснення ОСОБА_2 та розписки про отримання коштів від 30.12.2022 та 01.02.2023.
Комісія враховує надані кандидатом документи та його уточнення, які певною мірою підтверджують факт передання коштів у зазначеному розмірі. Водночас Комісія звертає увагу, що пояснення щодо особи, якій передавалися 170 000 грн, не були послідовними. Крім того, надаючи ГРД пояснення про відсутність будівельних робіт на придбаній земельній ділянці, кандидат не повідомив про наявність на ній фактично виконаних елементів будівництва, за які після придбання земельної ділянки було сплачено 170 000 грн.
Вказані обставини є істотними для оцінки способу набуття майна, оскільки стосуються не лише земельної ділянки, а й фактичних обставин набуття та подальшого створення об’єкта незавершеного будівництва.
Комісія не вбачає достатніх підстав вважати, що наведені розбіжності були зумовлені умисним приховуванням майна, незаконним походженням коштів чи свідомим наданням неправдивої інформації з метою введення в оману. Комісія бере до уваги надані кандидатом під час співбесіди уточнення та документи, а також його пояснення щодо особливостей домовленостей із продавцем та забудовником.
Водночас відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Показників чесність – це, зокрема, правдивість, принциповість та щирість судді (кандидата на посаду судді), у тому числі надання правдивих усних та/або письмових відомостей під час участі у відповідних юридичних процедурах.
Комісія вважає, що надання кандидатом непослідовних пояснень щодо істотних обставин передачі коштів та фактичного стану придбаного майна не відповідає належному стандарту послідовності та правдивості пояснень, якого має дотримуватися кандидат на посаду судді під час кваліфікаційного оцінювання.
З огляду на характер зазначених розбіжностей, їх належність до істотних обставин набуття майна та необхідність надання кандидатом повної й послідовної інформації під час оцінювання, Комісія розцінює це як суттєвий недолік за показником «чесність».
Водночас Комісія не встановила обставин, які б давали достатні підстави для висновку про незаконність набуття земельної ділянки, незаконність походження коштів або умисне приховування об’єкта нерухомості.
За таких обставин Комісія дійшла висновку про наявність порушення саме за показником «чесність», що підлягає врахуванню під час визначення результатів оцінювання. У зв’язку з цим Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «чесність».
Додатково ГРД надано інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
Комісією проаналізовано інформацію, викладену у висновку ГРД, та встановлено, зокрема, таке.
ГРД звернула увагу, що кандидатом у деклараціях про майно, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова декларація) за 2013–2015 роки та в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015 рік не зазначено жодного об’єкта нерухомого майна, окрім земельних ділянок, де він та члени його сім’ї могли б проживати.
Також у деклараціях за 2015–2016 роки кандидат зазначав зареєстроване місце проживання в селі Здовбиця, а фактичне – в селі Новий Корець, проте ці об’єкти нерухомого майна не було задекларовано.
Кандидат пояснив, що у 2013–2014 роках проживав у будинку свого батька, розташованому в селі Здовбиця, у 2015–2016 роках проживав у квартирі знайомого в селі Новий Корець. Цим майном кандидат користувався на безоплатній основі, без укладення будь-яких договорів, тому він помилково вважав, що не має необхідності декларувати неоформлене право користування нерухомим майном.
ГРД також встановила, що в декларації за 2015 рік кандидат не зазначив жодних майнових прав своєї дружини на об’єкти нерухомого майно, які перебували в її власності та користуванні. У деклараціях за 2016–2017 роки кандидат відобразив належну дружині на праві власності ¼ частку квартири, однак, не задекларував інші майнові права дружини на об’єкти нерухомості, зокрема право користування житлом за місцем проживання чоловіка.
Стосовно невідображення зазначеної інформації кандидат пояснив, що в 2015–2016 роках дружина проживала з ним у квартирі знайомого в селі Новий Корець на безоплатній основі, тому помилково вважав, що немає необхідності декларувати неоформлене право користування майном.
Стосовно невідображення права користування будинком у селі Здовбиця вказав, що такий об’єкт не задекларовано через неуважність.
Крім того, ГРД звернула увагу, що кандидат у декларації за 2016 рік вперше задекларував квартиру загальною площею 40,5 кв.м, яка розташована в місті Здолбунів, право спільної часткової власності на яку набуто його дружиною 30.09.1993, водночас у деклараціях за попередні звітні періоди не відображено відомості про цей об’єкт нерухомості.
Кандидат пояснив, що до 2016 року ні йому, ні дружині не було відомо, що дружина є співвласником зазначеної квартири, оскільки право власності виникло у 1993 році, тобто їй на той час було ІНФОРМАЦІЯ_1 повних років.
Оцінюючі обставини, викладені в інформації ГРД, Комісія зазначає таке.
Стосовно паперових декларацій за 2013–2014 роки Комісія враховує, що на час їх подання діяв Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI, частина перша статті 12 якого передбачала обов’язок щорічного подання декларації за формою, що була додатком до цього закону. Ця форма передбачала декларування майна, що перебувало у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, зокрема нерухомого майна.
Водночас після набрання чинності Законом України «Про запобігання корупції» вимоги до декларування були деталізовані. Зокрема, пункт 2 частини першої статті 46 цього закону передбачає декларування об’єктів нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, із зазначенням, зокрема, відомостей про співвласників.
Отже, оцінюючи повноту декларацій, Комісія виходить із законодавства, чинного на момент подання кожної з них.
У паперових деклараціях за 2013–2014 роки кандидат вказував місце проживання, однак інформацію про сам будинок та його використання кандидатом не було відображено. У деклараціях за 2015–2016 роки не було зазначено окремі майнові права членів сім’ї, не відображено об’єкти нерухомого майна, у якому кандидат фактично проживав, та місце його реєстрації, також у паперових деклараціях за 2013–2015 роки та декларації за 2015 рік не зазначено інформацію про право власності дружини на частку квартири. Ці обставини свідчать про неповне виконання вимог щодо декларування, однак Комісія враховує пояснення кандидата про неправильне розуміння вимог законодавства, те, що відповідні об’єкти нерухомості були вказані в розділі 1 декларацій, а надалі виявлені недоліки усунуто.
Отже, законодавством, чинним як на момент подання паперових декларацій за 2013–2014 роки, так і після запровадження електронного декларування, було чітко встановлено обов’язок суб’єкта декларування відображати в деклараціях усі об’єкти нерухомого майна, що перебувають у його власності, користуванні, а також у власності чи користуванні членів його сім’ї. Тому посилання кандидата на недостатній досвід декларування або помилкове розуміння вимог законодавства не спростовують факту неповного відображення окремих відомостей у деклараціях.
Комісія враховує, що виявлені недоліки стосувалися порядку заповнення декларацій, а не приховування самого факту користування чи наявності відповідного майна. Кандидат послідовно зазначав адресу свого проживання, у наступних деклараціях усунув виявлені недоліки, відобразивши відповідні об’єкти нерухомості, співвласників та майнові права, а також надав послідовні пояснення щодо причин допущених помилок.
Таким чином, встановлені Комісією обставини свідчать про окремі випадки неповного відображення відомостей у деклараціях та недостатньо ретельне виконання кандидатом вимог фінансового контролю.
Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про умисне приховування інформації чи інше недобросовісне декларування. Водночас з огляду на покладений на суддю обов’язок сумлінно, ретельно та відповідально виконувати свої обов’язки, у тому числі щодо повного та правильного заповнення декларацій, допущені порушення свідчать про окремі недоліки у виконанні вимог законодавства про декларування.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Ураховуючи характер та кількість встановлених порушень, їх подальше усунення, надані кандидатом пояснення та відсутність доказів умисного приховування відомостей, Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини самі собою не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Однак вони характеризують окремі менш суттєві недоліки за показником «сумлінність».
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за вказаним показником критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію, викладену у висновку ГРД, та враховано пояснення Саріка Д.Ю. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Сірак Д.Ю. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Сірак Д.Ю. набрав 705,06 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Сірака Д.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Сірака Д.Ю. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Сірака Дмитра Юрійовича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Сірак Дмитро Юрійович набрав 705,06 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Сірака Дмитра Юрійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
