Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Лукаша Т.В., Макарчука М.А.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Шинкар Тетяни Ігорівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України від 02 серпня 2018 року,
встановила:
Відповідно до статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду за спеціальною процедурою призначення згідно статті 81 Закону.
Шинкар Т.І. 30 серпня 2018 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Комісією 02 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 54/вс-18, зокрема, про допуск Шинкар Т.І. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема Шинкар Т.І.
Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 81 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання проходить у два етапи: «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання Шинкар Т.І. за результатами анонімного письмового тестування набрала 80,25 бала, за виконання практичного завдання - 84,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 327/зп-18 є такою, що допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до пункту 20 розділу III Положення під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Оцінюючи кандидата на посаду судді касаційного суду у складі Верховного Суду за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність», Комісія враховує, що громадянським суспільством та законодавством презюмується наявність у суддів Верховного Суду не лише найвищої кваліфікації, але й відповідного рівня моральних якостей та чеснот, що відповідатимуть їх соціальній функції.
Стандарти етичної поведінки суддів, що адресовані суддям та судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів, визначені, зокрема, в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи поведінки суддів).
Цими міжнародними стандартами у сфері судочинства утверджено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Суддя виявляє та підгримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
Стосовно реалізації принципів чесності та непідкупності в Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, зокрема, що суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів.
Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів та викладені, зокрема, в Кодексі суддівської етики, затвердженому в новій редакції рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (далі - Кодекс суддівської етики).
За загальними правилами Кодексу суддівської етики судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Під час проведення співбесіди, заслухавши доповідача та кандидата, Комісія встановила.
Кандидат Шинкар Т.І. в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типу кандидата на посаду за 2017 рік, задекларувала, зокрема, таке майно: квартира загальною площею 82,90 кв.м в місті Львові, земельна ділянка площею 985 кв.м у селі Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, земельна ділянка площею 800 кв.м в Городоцькому районі Львівської області, об’єкт незавершеного будівництва - житловий будинок загальною площею 263 кв.м та готівкові кошти в розмірі 10 000 доларів США.
Кандидат також указала фінансові зобов’язання у вигляді кредиту в розмірі 30 619 доларів США.
Під час співбесіди встановлено, що 28 січня 2008 року кандидат разом з чоловіком придбали об’єкт незавершеного будівництва в Малечковичі Пустомитівського району Львівської області.
Кандидат пояснила, що вказаний об’єкт нерухомості придбаний за власні заощадження, а також за кошти, отримані чоловіком у кредит у розмірі 72 870 доларів США. Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між кредитором та Шинкар Тетяною Ігорівною був укладений договір поруки.
Також встановлено, що фінансові зобов’язання виникли у зв’язку з невиконанням умов за договором кредиту. Під час співбесіди кандидат пояснила, що в 2014 році у зв’язку зі зміною курсу долара США виникли фінансові труднощі щодо сплати кредиту, тому вони перестали здійснювати платежі за кредитом. За заявою боржника банком-кредитором було надано відстрочку від сплати кредиту загальним терміном на один рік.
Незважаючи на це, зобов’язання за договором кредиту не виконувалися, що призвело до звернення кредитора до суду.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Комісія критично ставиться до пояснень кандидата щодо фінансових труднощів при сплаті кредиту, оскільки згідно зі щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік сукупний дохід Шинкар Т.І. та членів її сім’ї становив 417 960 грн, також задекларовано готівкові кошти в розмірі 20 000 доларів США. Фінансовий стан Шинкар Т.І. та членів її сім’ї дозволяв необтяжливо виконувати за графіком зобов’язання, кінцевий термін виконання яких закінчувався 28 січня 2033 року.
Відповідно до пункту 4.2. Бангалорських принципів поведінки суддів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Комісією також встановлено, що ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 23 травня 2016 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ПАТ «ОТП Банк» до Шинкаря Леоніда Євтихійовича, Шинкар Тетяни Ігорівни, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 23 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 25 жовтня 2016 року заочне рішення скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку на 26 грудня 2016 року.
За клопотанням відповідача майже через рік ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 08 вересня 2017 року у справі призначено судово-економічну експертизу, доцільність призначення якої викликає обґрунтований сумнів.
Станом на дату проведення співбесіди експертизи не проведено, справу не розглянуто.
Встановлені обставини свідчать про свідоме затягування розгляду справи, а пояснення кандидата, що саме незгода з відсотками, які були нараховані кредитором, стала підставою для невизнання позовних вимог, Комісія оцінює критично, оскільки згідно із заочним рішенням суду залишок заборгованості за кредитом становив 30 618,99 доларів США, а сума відсотків за користування кредитом 2 615,50 доларів США. Невиконання умов договору по сплаті кредиту з 2014 року та відсутність волевиявлення щодо врегулювання спірних відносин призвело до тривалого судового розгляду, який почався в травні 2016 року.
Так, відповідно до статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Відповідно до Роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України № 1 від 04 лютого 2016 року, суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх видах його діяльності - як у професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати додержуватися всіх інших осіб зі свого оточення бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною. При цьому термін «докладати всіх зусиль» вживається в розумінні того, що кожен суддя повинен особисто застосувати усіх можливих заходів для демонстрації особистого етичного виховання та високоморальної, інтелігентної поведінки в будь-якій ситуації як під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій діяльності.
Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі, і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійснення активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
Відповідно до пункту 4.9. Бангалорських принципів поведінки суддів суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб.
Оцінивши в сукупності встановлені обставини, Комісія дійшла висновку, що Шинкар Т.І. не підтвердила відповідності високим стандартам професійної етики та доброчесності, а тому кандидата за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність» оцінено в 0 балів за кожним.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Дослідивши досьє кандидата Шинкар Т.І., заслухавши доповідача та кандидата, врахувавши той факт, що за результатами оцінювання за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність» кандидат набрав 0 балів, Комісія дійшла висновку, що Шинкар Т.І. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати кандидата Шинкар Тетяну Ігорівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: Т.В. Лукаш
М.А. Макарчук
