Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Василенка А.В., Гладія С.В.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Гришина Геннадія Анатолійовича на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною Комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду:
- у Касаційному адміністративному суді - 26 посад;
- у Касаційному господарському суді - 16 посад;
- у Касаційному кримінальному суді - 13 посад;
- у Касаційному цивільному суді - 23 посади.
Гришин Г.А. 18 вересня 2018 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 13 вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 171 кандидату, зокрема Гришина Г.А.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Гришин Г.А. 12 листопада 2018 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 80,25 бала, і згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 його допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат набрав 75,5 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 грудня 2018 року № 330/зп-18 його допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата па посаду судді).
У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення.
В порушення строку подачі відповідно до підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Громадською радою доброчесності електронною поштою 29 січня 2019 року о 15 год. 02 хв. надано Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Гришина Г.А. критеріям доброчесності та професійної етики, тобто за 9 днів до визначеної для кандидата на посаду судді дати співбесіди.
Комісією у складі колегії під час проведення засідання ухвалено протокольне рішення про залишення без розгляду висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Гришина Г.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 28 січня 2019 року.
В досьє кандидата міститься інформація Національного агентства з питань запобігання корупції про те, що кандидат допустив розбіжності у відомостях, поданих у електронній декларації за 2017 рік. Так, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» кандидатом на посаду зазначено відомості щодо права власності на легковий автомобіль SUBARU forester 2008 року випуску, дата набуття права власності 13 грудня 2008 року. Відповідно до інформації (баз даних), наявної в Національному агентстві, відомості щодо вказаного рухомого майна відсутні та потребують підтверджуючих документів суб’єкта декларування.
Кандидат Гришин Г.А. з цього приводу дав пояснення про наявність у нього підстав для декларування зазначеного автомобіля, який належить йому на праві власності з 13 грудня 2008 року, та надав копію свідоцтва про реєстрацію.
В досьє також міститься інформація про те, що кандидат Гришин Г.А. у складі колегії суддів Апеляційного суду Донецької області 3 жовтня 2003 року ухвалив обвинувальний вирок у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених статтею 93 пункт «а», частиною першою статті 222, частиною другою статті 80 Кримінального кодексу України (у редакції 1960 року), яка була предметом розгляду в Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні від 18 грудня 2008 року в справі «Луценко проти України» ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки мало місце порушення права на справедливий судовий розгляд, а право захисту було обмежено до тієї міри, яка підриває справедливість процесу в цілому (в обвинувальному вироку, зокрема, для кваліфікації дій ОСОБА_1, використаних як вирішальні докази показання Н.Л., який відмовився від цих свідчень ще на стадії досудового розслідування як таких, що давалися «під тиском»).
Окрім цього, Гришин Г.А. у складі колегії суддів Апеляційного суду Донецької області 13 червня 2008 року брав участь у постановленні ухвали у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, яка також була предметом розгляду у ЄСПЛ.
У рішенні від 24 листопада 2011 року в справі «Загородній проти України» ЄСПЛ констатував порушення національними органами пунктів 1 та 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки мало місце обмеження одного із аспектів конвенційного права на справедливий судовий розгляд, яким є право на вільний вибір захисника (суди не допустили до участі у справі захисником обраного обвинуваченим юриста, який не мав свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки, як вважали суди, таким захисником мав бути лише адвокат).
Відомості про прийняття таких рішень Гришин Г.А. не відобразив у декларації доброчесності за 2015 рік.
Гришин Г.А. під час співбесіди зазначив, що показання Н.Л. дійсно досліджувалися судом, однак, дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства, колегія суддів Апеляційного суду Донецької області, до складу якої він входив, не послалася у вироку на зазначений доказ. Посилання ж на ці показання як на доказ вини ОСОБА_1 було здійснено Верховним Судом України в ухвалі про залишення вироку стосовно ОСОБА_1 без змін.
Оскільки ЄСПЛ у пункті 22 свого рішення зазначив про відсутність у вироку Апеляційного суду Донецької області посилання на ці показання, які й стали підставою для констатації порушення Конвенції прав людини і основоположних свобод, то, на думку Гришина Г.А., у нього не було підстав указувати цей вирок в пункті 17 декларації доброчесності як рішення, що ухвалене з порушенням Конвенції, констатованим у рішенні ЄСПЛ.
Що ж стосується рішення, що було предметом розгляду ЄСПЛ «Загородній проти України», то констатація порушення права ОСОБА_2 на вільний вибір захисника була пов’язана з питанням правової визначеності участі фахівців в галузі права щодо здійснення захисту обвинуваченого.
При цьому Гришин Г.А. не заперечив, що не відобразив такі відомості в декларації доброчесності за 2015 рік, однак зазначив, що таке порушення ЄСПЛ було констатовано зі сторони держави України через неврегулювання цього питання в законодавчому порядку, а не внаслідок допущення судової помилки.
Комісією враховано пояснення кандидата, а також відомості, що містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини, які є переконливими.
Відповідно до пункту 6 Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджених рішенням Комісії від 7 листопада 2016 року, серед документів, які кандидат на посаду судді подає для участі у конкурсі, є декларація доброчесності судді. У цій декларації кандидат, зокрема, зазначає, чи ухвалювалися ним рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», шляхом проставлення відмітки «підтверджую» або «не підтверджую» в пункті 17 цієї декларації.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка проводиться щодо суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу або ухвалювали рішення з порушеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини.
Така перевірка відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» здійснювалась утвореною при Вищій раді юстиції Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за заявами юридичних або фізичних осіб.
Інформація про проведення такої перевірки стосовно Гришина Г.А. у Комісії відсутня.
З огляду на викладене, Комісія приходить до висновку, що у кандидата були відсутні підстави для підтвердження в декларації доброчесності своєї участі у прийнятті рішень, передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Окрім того, питання щодо розгляду справ стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також достовірності тверджень в декларації доброчесності були предметом розгляду Комісії у пленарному складі під час проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, оголошеного 7 листопада 2016 року. Рішенням Комісії від 06 червня 2017 року № 89/вс-17 Гришина Г.А. визнано таким, що за критерієм професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Відтак інформація, яка б викликала сумнів у доброчесності кандидата, в матеріалах досьє відсутня.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах досьє, заслухавши доповідача, надані усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання критеріїв професійної етики та доброчесності кандидата у 0 балів та дійшла висновку, що Гришин Г.А. підтвердив здатність здійснення правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія
вирішила:
визнати Гришина Геннадія Анатолійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної Комісії суддів України.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії А.В. Василенка
С.В. Гладій