270/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поліни КОЛЯДЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коляденко Поліни Леонідівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Коляденко Поліна Леонідівна, ____ року народження, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
3. Указом Президента України від 31 серпня 2007 року № 804/2007 Коляденко П.Л. призначено строком на п’ять років на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
4. Постановою Верховної Ради України від 05 липня 2012 року № 5120-VI Коляденко П.Л. обрано на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва безстроково.
5. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Коляденко П.Л. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Складання кваліфікаційного іспиту

6. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). Визначено, що Коляденко П.Л. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 129 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
7. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Коляденко П.Л. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 44,3 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
8. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. Визначено, що Коляденко П.Л. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 130 балів; загальний результат кваліфікаційного іспиту – 303,3 бала; допущено Коляденко П.Л. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
9. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
10. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
11. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
12. Отже, загальна кількість балів Коляденко П.Л. за кваліфікаційний іспит становить 343,3 бала з 400 можливих. Кандидатка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

13. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів, зокрема, на посади суддів Київського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
14. Комісією у складі колегії 04 червня 2026 року проведено співбесіду із кандидаткою Коляденко П.Л.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

15. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
16. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
17. За результатами спеціальної перевірки Коляденко П.Л. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 13 лютого 2026 року № 21.2-76/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидатки надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
18. З отриманих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Коляденко П.Л. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності

19. Відповідно до частини першої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) та, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє (пункти 2 та 3 частини шостої статті 87 Закону).
20. На адресу Комісії 28 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Коляденко П.Л. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок). Підставою для ухвалення Висновку стали такі обставини.
21. По-перше, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація) за 2020 рік кандидатка зазначила користування квартирою у місті Києві площею 88,5 м², а також двома машиномісцями площею 18,85 м² та 20,17 м². Власницею цього майна зазначена мати чоловіка кандидатки. Вартість квартири становила 2 187 720 грн, а машиномісць – 447 687 грн та 479 037 грн.
    1. Під час співбесіди в межах процедури кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Коляденко П.Л. повідомила, що батьки її чоловіка проживають у Волинській області, де здійснюють підприємницьку діяльність. Тому виникають питання стосовно економічної доцільності придбання ними дорогої нерухомості у місті Києві, а також щодо фактичного характеру використання відповідних об’єктів.
    2. Аналіз даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків свідчить, що з 1998 року до 2019 року сумарний задекларований дохід свекрухи кандидатки становить 1 289 829 грн (приблизно 100 219 дол. США), а свекра за аналогічний період – 411 391 грн (приблизно 40 034 дол. США). Зазначені офіційно підтверджені доходи не дають очевидного пояснення походження коштів, необхідних для придбання квартири та двох машиномісць у місті Києві.
    3. Сукупність цих обставин може свідчити про необхідність додаткової перевірки стосовно можливого формального оформлення майна на близьких осіб або набуття майна в інтересах кандидатки.
22. По-друге, під час аналізу судової практики Коляденко П.Л. ГРД встановлено обставини, які можуть свідчити про формальний підхід до мотивування судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). З 2017 до 2025 року кандидатка розглянула 1 098 справ за цією категорією, з яких 138 (12,57%) закрила у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
    1. Також кандидатка неодноразово ухвалювала рішення про звільнення осіб від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, із застосуванням статті 21 КУпАП і передачею матеріалів на розгляд трудових колективів. ГРД навела список з двадцяти подібних випадків.
    2. Аналіз змісту відповідних постанов свідчить про використання Коляденко П.Л. однакових або майже ідентичних формулювань для обґрунтування підстав застосування статті 21 КУпАП. Такі рішення містять переважно загальні посилання на особу правопорушника, позитивні характеристики та можливість виправлення без застосування адміністративного стягнення, однак не містять індивідуалізованої оцінки конкретних обставин кожної справи. У постановах також відсутнє належне обґрунтування того, чому саме заходи громадського впливу є достатніми та ефективними для досягнення завдань адміністративного провадження, зокрема щодо запобігання новим правопорушенням та виховання осіб у дусі додержання законів. Із тексту рішень неможливо встановити, які саме заходи впливу мали бути застосовані трудовими колективами, чи були вони реалізовані на практиці та чому такі заходи вважалися більш ефективними порівняно із санкціями, передбаченими статтею 130 КУпАП.
    3. На переконання ГРД, така практика підриває принцип невідворотності покарання та формує у суспільства відчуття несправедливості, справляє негативний ефект на забезпечення виховного та попереджувального впливу на суб’єктів права, нівелюючи його превентивну функцію. ГРД наголошує, що керування транспортним засобами у стані сп’яніння є одним із найнебезпечніших правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, адже створює реальну загрозу життю і здоров’ю людей, як самого водія, так й інших учасників руху.
23. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснення з боку кандидатки (далі – Інформація).
24. По-перше, у листопаді 2020 року кандидатка придбала автомобіль Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року випуску вартістю 1 099 008 грн, що суттєво перевищило законодавчий поріг у 50 прожиткових мінімумів. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» вона була зобов’язана повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєву зміну майнового стану не пізніше 28 листопада 2020 року. Однак відповідне повідомлення у Реєстрі декларацій відсутнє.
    1. ГРД враховує, що рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року суттєво обмежило функціонування системи електронного декларування, а Національне агентство з питань запобігання корупції роз’яснювало фактичну неможливість реалізації окремих механізмів фінансового контролю до 30 грудня 2020 року. Тому відсутність повідомлення сама по собі не є беззаперечним свідченням недоброчесності кандидатки, проте має бути оцінено у сукупності з іншими встановленими фактами.
25. По-друге, встановлено розбіжності у відомостях стосовно дати набуття права власності на транспортний засіб Honda Accord 2015 року випуску. У повідомленні про суттєві зміни у майновому стані від 13 лютого 2020 року кандидатка зазначила дату набуття права власності 07 лютого 2020 року, а у майновій декларації за 2020 рік – 01 лютого 2020 року. Наявність суперечливих відомостей стосовно моменту набуття права власності на майно потребує належного пояснення.
26. По-третє, у паперовій майновій декларації за 2012 рік Коляденко П.Л. не зазначила жодного об’єкта нерухомості у власності, оренді чи користуванні – ні своєї, ні членів сім’ї. Натомість чинне на той момент регулювання зобов’язувало суб’єктів декларування розкривати відомості про всі об’єкти нерухомого майна, включно із земельними ділянками, квартирами, гаражами тощо. Повна відсутність інформації про місце проживання та користування житлом потребує додаткових пояснень кандидатки стосовно фактичних умов проживання сім’ї у відповідний період.
27. По-четверте, під час аналізу суддівського досьє кандидатки виявлено дисциплінарне провадження, відкрите ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 липня 2025 року № 1456/1дп/15-25 за скаргою, в якій йдеться про можливе порушення принципів змагальності та рівності сторін. Зокрема, скаржник вказував на систематичну відмову у задоволенні клопотань сторони захисту стосовно допиту свідків, призначення експертиз і дослідження доказів, а також на порушення розумних строків направлення справи до апеляційної інстанції.
    1. Кандидатка пояснила, що скарга фактично зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями, всі клопотання розглядались у встановленому порядку та ухвалювались колегіально за участю присяжних, а затримки були зумовлені об’єктивними причинами. За результатами попередньої перевірки Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з метою перевірки наведених у скарзі обставин. Ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 листопада 2025 року матеріали дисциплінарної справи разом із проєктом висновку повернули дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя на доопрацювання. Вища рада правосуддя звернула увагу на відсутність у проєкті висновку встановлених фактичних обставин стосовно розгляду відповідних клопотань, а також належного обґрунтування висновків про відсутність у діях судді ознак дисциплінарних проступків.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

28. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами; далі – Положення) відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
29. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
30. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
31. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
32. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Коляденко П.Л. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидатки, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
33. Кандидаткою 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
34. Стосовно показника «рішучість та відповідальність» Коляденко П.Л. зазначила, що вважає рішучість ключовою якістю для здійснення правосуддя. Вона розглядає справи незалежно від статусу сторін чи тяжкості звинувачень – під її головуванням ухвалювалися як виправдувальні вироки, так і призначались покарання у вигляді довічного позбавлення волі. 24 лютого 2022 року вона прибула до суду й продовжувала роботу без перерви, не залишаючи Київ. Стала однією з ініціаторів включення до складу слідчих суддів для забезпечення судового контролю на досудовому розслідуванні, а в квітні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1. Почуття відповідальності за ухвалені рішення та власну поведінку перед суспільством, суддівською спільнотою, законом і власною совістю є для неї невід’ємною частиною життя.
35. Під час співбесіди Коляденко П.Л. як приклад власної рішучості та відповідальності навела ситуацію, у якій в межах кримінального провадження одна зі сторін систематично залучала захисників за договором, які по черзі ознайомлювались з матеріалами справи, після чого договір із ними розривався і наймався новий захисник. З метою недопущення зловживання процесуальними правами кандидатка як головуюча у справі призначила захисника в порядку безоплатної правової допомоги. Незважаючи на те, що чинне законодавство передбачає припинення повноважень захисника з безоплатної правової допомоги у разі участі захисника за договором, Коляденко П.Л. у вмотивованих ухвалах обґрунтувала відступ від цих норм, керуючись загальними засадами кримінального провадження та положеннями Конституції України, що дозволило забезпечити реальну, а не формальну участь захисника у провадженні. Також кандидатка навела інший приклад: у кримінальному провадженні захисник, який щойно вступив у справу, заявив про необхідність додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи обсягом 13 томів. Оскільки захист не встиг повністю ознайомитись із матеріалами, Коляденко П.Л. як головуюча у справі оголосила додаткову перерву з метою забезпечення належної підготовки захисту до розгляду справи.
36. Члени Комісії дослідили ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року у справі № 753/17049/19, якою відмовлено в задоволенні заяви про самовідвід судді Дарницького районного суду міста Києва Коляденко П.Л. у відповідному кримінальному провадженні. Кандидатка мотивувала заяву про самовідвід тим, що можливі побоювання учасників провадження, зокрема у сторони захисту, стосовно її безсторонності, оскільки після виділення матеріалів в окреме провадження нею ухвалено вирок стосовно обвинуваченого, яким затверджено угоду про визнання винуватості. Проти самовідводу виступили прокурор, захисники та обвинувачений, зокрема з підстав, що судовий розгляд, який триває понад 4 роки, фактично завершено, а сторони перебувають на стадії судових дебатів.
    1. Також члени Комісії дослідили окрему думку судді Коляденко П.Л. від 27 листопада 2025 року, у якій зазначено, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року задоволено заяву обвинуваченого про відвід судді Коляденко П.Л. від розгляду справи. Проте кандидатка зазначає перелік аргументів, чому в даному випадку допущено порушення правил щодо відводу судді, зокрема що заяву про відвід було задоволено на стадії виступу сторони захисту у дебатах.
    2.  Коляденко П.Л. пояснила, що позиція її колеги, викладена в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року у справі № 753/17049/19, ґрунтувалася на тому, що справа перебувала на стадії судових дебатів. Утім кандидатка, усвідомлюючи практику Європейського суду з прав людини, який за аналогічних обставин констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважала за необхідне заявити самовідвід. У його задоволенні їй було відмовлено, після чого вона завершила розгляд справи, що спростовує будь-які сумніви стосовно її упередженості. Стосовно значного часового проміжку (угоду було затверджено 07 вересня 2021 року, 28 вересня 2021 року ухвалою суду під її головуванням задоволено клопотання прокурора про виділення матеріалів в окреме провадження, тоді як самовідвід заявлено лише 24 березня 2023 року) Коляденко П.Л. зазначила, що в період між вказаними датами судові засідання по суті, ймовірно, не проводились, а отже, можливості заявити самовідвід раніше вона не мала.
    3. Стосовно обставин ухвалення окремої думки Коляденко П.Л. зазначила, що попри зовнішню схожість – в обох випадках справи перебували на стадії судових дебатів – ситуації є принципово різними. На її переконання, задоволення відводу у справі, щодо якої вона виклала окрему думку, було безпідставним: підстави для відводу були надуманими та вже раніше перевірялись іншими суддями в контексті розгляду попередніх відводів, заявлених кандидатці. З огляду на це вона вважає некоректним порівнювати ці дві ситуації між собою.
    4. Комісія бере до уваги зазначені обставини, які впливають на її оцінювання в межах співбесіди.
37. Члени Комісії дослідили тенденції та послідовність виправлення Коляденко П.Л. описок у власних рішеннях. Зокрема, ухвалою від 27 грудня 2024 року у справі № 753/3357/22 кандидаткою виправлено описку, допущену у резолютивній частині вироку Дарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року, а саме задоволено цивільний позов і стягнено з особи 74 447 гривень, 28 689 дол. США, що станом на 23 січня 2023 року еквівалентно сумі 1 049 443, 62 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, хоча в первинному вироку цивільний позов було задоволено і стягнено з особи 855 648, 47 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Тобто шляхом виправлення описки розмір відшкодованої моральної шкоди було збільшено на понад 193 000 грн.
    1. Коляденко П.Л. пояснила, що в даному випадку могла виправити описку таким чином, оскільки обвинувачений визнав цивільний позов. Тим паче, що сторони провадження мали право оскаржити ухвалу про виправлення описки, якщо не були з нею згодні.
    2. Постановою від 29 серпня 2017 року у справі № 753/12065/17 виправлено описку в постанові суду від 23 серпня 2017 року, якою особу притягнуто до відповідальності за статтею 124 КУпАП. У мотивувальній частині рішення виправлено описку і зазначено: «Оскільки на час розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, закінчились, провадження по справі підлягає закриттю». Також у резолютивній частині рішення виправлено описку таким чином: «Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП – закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення».  
    3. Коляденко П.Л. зазначила, що так робити не можна було і рішення є неправильним.
    4.  Постановою від 30 листопада 2020 року у справі № 753/16206/20 виправлено описку в постанові суду від 30 листопада 2020 року, якою особу визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 130 КУпАП та статтею 124 КУпАП, а також накладено на особу адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами. У першому реченні першого абзацу резолютивної частини рішення виправлено описку таким чином: «Вважати вірними числа «1200» неоподаткованих мінімумів доходів громадян, «20400» гривень та «3» роки», хоча первинним рішенням на особу накладено штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
    5. Коляденко П.Л. вказала, що ухвалювати подібне рішення було неправильно. Водночас наразі відсутній механізм виправлення такої помилки, адже особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не буде оскаржувати таке рішення, а прокуратура таких повноважень не має.
38. Зважаючи на отримані пояснення, Комісія зазначає, що виправлення резолютивної частини рішення під виглядом описки є недопустимим. Опискою є зроблена судом механічна  (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо; пункт 5 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 990/199/24).
    1. Резолютивна частина рішення є його ключовим елементом, у якому міститься безпосередній висновок суду по суті спору. Внесення будь-яких змін до резолютивної частини під виглядом виправлення описки, особливо якщо це стосується кваліфікації діяння особи чи зміни покарання, може поставити під сумнів легітимність такого рішення і може означати перегляд власного рішення по суті, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції. Якщо виправлення так званої «описки» в резолютивній частині рішення фактично змінює його зміст, то йдеться вже не про технічну описку, а про зміну самого рішення по суті. Такі помилки мають «виправлятись» не судом, який ухвалив первинне рішення, а судом апеляційної інстанції.
    2. Отже, Комісія при оцінці цієї інформації позбавлена можливості спростувати сумнів у тому, що суддею першої інстанції було фактично перевищено власні повноваження, оскільки виправлення помилок правової кваліфікації у резолютивній частині рішення є прерогативою апеляційного суду і не може бути підставою для зміни резолютивної частини судового рішення шляхом виправлення «описки» як способу уникнення відповідальності за помилкові правові висновки
    3. Комісія бере до уваги зазначені обставини, які впливають на її оцінювання в межах співбесіди.
39. Стосовно показника «безперервний розвиток» Коляденко П.Л. у письмових поясненнях зазначила, що постійно підвищує свій професійний рівень: бере участь у тренінгах, вебінарах і навчальних заходах, займає на них активну позицію, дискутує та зіставляє різні погляди. Виступала спікером на заходах за запрошенням ВГО «Асоціації адвокатів України», брала участь у розробці програм для ювенальних прокурорів. Її цікавлять теми військових злочинів, медіації, міжнародного кримінального права та практики Суду справедливості Європейського Союзу. У 2016 році захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. Розвиток кандидатки не обмежується професійною сферою: вона багато читає, а досвід дайвінгу та стрибків з парашутом сформував уміння зберігати спокій і концентрацію в екстремальних ситуаціях – якості, що безпосередньо допомагають їй у суддівській роботі.
40. Під час співбесіди Коляденко П.Л. повідомила, що приймала участь не лише у заходах стосовно підвищення кваліфікації, але й в заходах, які були спрямовані на розроблення проєктів, пов’язаних з медіацію, а також з розроблення курсів для сторони обвинувачення щодо ювенальної юстиції. Також кандидатка пройшла навчання стосовно практики застосування Римського статуту та притягнення осіб до відповідальності за воєнні злочини.
41. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 5.1 розділу 5 Положення).
42. Показники [критеріїв кваліфікаційного оцінювання] оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання (абзац третій пункту 56  постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
43. Відсутність у рішенні детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, щоб рішення містило логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією (абзац другий пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
44. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

45. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидатки за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,66 бала, що є вищим 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що Коляденко П.Л. відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

46. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
47. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
48. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
49. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
50. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
51. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 19 серпня 2025 року, Коляденко П.Л. стосовно відповідності показнику «eфективна комунікація» зазначила, що адаптує спілкування до соціально-психологічних особливостей кожного учасника: використовує просту й зрозумілу мову, уникає надмірних юридичних конструкцій, пояснює права та обов'язки сторін, порядок розгляду справи та причини процесуальних рішень. Вона уважно вислуховує кожного, створює атмосферу поваги та довіри, дотримується принципів відкритості й прозорості. Кандидатка переконана, що взаємоповага і толерантність забезпечують конструктивний діалог навіть у найскладніших ситуаціях і підвищують довіру до суду. У разі потреби вона звертається до компетентних органів – Ради суддів України, Вищої ради правосуддя – та забезпечує рівність прав учасників у колегіях і суді присяжних.
52. Члени Комісії розглянули матеріал медіа «Watchers» від 10 червня 2024 року, в якому йдеться про те, що суддя Коляденко П.Л. попросила журналістку покинути судове засідання, помилково вважаючи його закритим. Кандидатка пояснила, що одна з суддів колегії повідомила їй про закритий режим розгляду, і вона спочатку не перевірила цю інформацію. Після ознайомлення з матеріалами справи кандидатка переконалась, що засідання є відкритим, і журналістці було дозволено залишитись. Уся ситуація тривала не більше 30 секунд.
53. Стосовно відповідності показнику «eфективна взаємодія» Коляденко П.Л. у письмових поясненнях вказала, що усвідомлює, що суд є середовищем, де стикаються різні інтереси та очікування, а рішення рідко задовольняє всіх учасників. Керуючись принципами безсторонності, прозорості та рівності, вона створює умови для злагодженої взаємодії між учасниками процесу, працівниками суду та дотичними установами, підтримуючи атмосферу поваги й діалогу навіть у складних ситуаціях. У роботі з колективом кандидатка активно долучається до спільного обговорення проблем, ділиться набутим досвідом і уважно вислуховує колег, адже досягнення спільної позиції вважає необхідною умовою сталої судової практики.   
54. Як приклад ефективної взаємодії Коляденко П.Л. навела дві ситуації. По-перше, після початку повномасштабного вторгнення вона виступила ініціатором залучення суддів-криміналістів до розгляду невідкладних клопотань як слідчих суддів. Ініціативу було винесено на онлайн-збори та підтримано колегами. По-друге, у суді виникла конфліктна ситуація в межах колегії, за якої один із суддів відмовився брати участь у засіданнях разом із головуючим. Кандидатка провела індивідуальні розмови з учасниками конфлікту та намагалась переконати суддю в неприпустимості такої поведінки. Досягти порозуміння в такий спосіб не вдалось, тому питання було винесено на збори суддів.
55. Коляденко П.Л. у письмових поясненнях стосовно відповідності показнику «cтійкість мотивації» вказала, що працює в судовій системі з 2001 року – шість років в апараті апеляційного суду та майже вісімнадцять років суддею місцевого загального суду. Служіння правосуддю вона вважає покликанням і незмінно дотримується принципів справедливості, людиноцентричності, непідкупності та взаємоповаги. Попри труднощі, спричинені багаторічною війною, вона продовжує сумлінно виконувати суддівські обов’язки, вбачаючи в цьому свій внесок у стабільність держави та захист конституційних прав громадян. Ключовою метою переходу до апеляційної інстанції для кандидатки є робота в суді факту та права, а також формування єдиної судової практики й утвердження авторитету судової влади. Вона переконана, що незалежно від результатів конкурсу любов до роботи, загострене почуття справедливості та відданість щоденній праці надихатимуть її ще довгі роки.
56. Стосовно показника «eмоційна стійкість» Коляденко П.Л. у письмових поясненнях зазначила, що зберігає емоційну рівновагу та професійну незалежність незалежно від зовнішніх обставин: присутність телекамер, онлайн-трансляції, суспільні настрої чи політична ситуація не впливають на її позицію у справі. Понад сімнадцятирічний досвід дозволяє їй розпізнавати спроби тиску через емоційні виступи або процесуальні диверсії та не піддаватися їм, чітко відокремлюючи факти від оціночних суджень. Зберігаючи спокій і терпимість, кандидатка забезпечує належний порядок у судовому засіданні, дотримання рівних процесуальних прав учасників та недопущення образливих висловлювань – із застосуванням усіх інструментів, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Лайливі судження, перекручування фактів і безпідставні скарги вона розцінює виключно як засоби тиску, які не впливають на її оцінку доказів та ухвалення рішень.
57. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 5.1 розділу 5 Положення).
58. Показники [критеріїв кваліфікаційного оцінювання] оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання (абзац третій пункту 56  постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
59. Відсутність у рішенні детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, щоб рішення містило логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією (абзац другий пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
60. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

61. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидаткою, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Коляденко П.Л. набрала 37,68 бала, що є вищим 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що вона відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

62. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
63. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя (далі – Єдині показники).
64. Вказані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
65. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутня інформація про притягнення Коляденко П.Л. до дисциплінарної відповідальності.
66. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
67. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Коляденко П.Л. було досліджено Висновок, письмові пояснення кандидатки, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидатки.
68. Члени Комісії дослідили випадки, які можуть свідчити про ухвалення суддею рішень у періоди її відсутності на робочому місці. Для з’ясування цього питання Комісія отримала від Голови Дарницького районного суду міста Києва лист від 19 травня 2025 року вих. № 1/239/2026 з інформацією про періоди перебування кандидатки у відпустках, на навчанні або її тимчасової непрацездатності. За результатами аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень виявлено 35 рішень, які, за наявними даними, могли бути ухвалені в періоди відсутності Коляденко П.Л. на робочому місці.
    1. Кандидатка надала пояснення стосовно окремих таких випадків. Зокрема, ухвала від 05 січня 2026 року у справі № 753/10955/19 насправді постановлена 05 травня 2026 року. При виготовлені повного тексту судового рішення була допущена помилка, яка наразі виправлена. Стосовно ухвали від 26 червня 2024 року у справі № 753/22115/23 Коляденко П.Л. перевірила, що судове засідання в цей день не проводилось, журналів судових засідань не має. Кандидатка припускає, що або була допущена описка, або проєкт ухвали скеровано до Реєстру помилково. Справжню дату винесення рішення кандидатка не знає.
    2. Також кандидатка 03 червня 2026 року надала відповідь на запит Комісії стосовно можливого ухвалення рішень в періоди відсутності на робочому місці, у якій зазначила, що нею ніколи не ухвалювались рішення під час перебування у відпустках чи листках непрацездатності.
69. З урахуванням наданих пояснень Комісія не має достатніх підстав стверджувати, що Коляденко П.Л. ухвалювала рішення в періоди відсутності на робочому місці. Комісія також бере до уваги пояснення кандидатки про те, що відповідні випадки здебільшого пов’язані з опискам, частина яких на момент надання відповіді вже була виправлена.
    1. Водночас Комісія звертає увагу на порівняно значну кількість таких описок, що може свідчити про неуважність і несумлінність кандидатки при направленні проєктів рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, що негативно впливає на оцінку Коляденко П.Л. за критерієм «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність».
70. Стосовно пункту 1 Висновку (користування квартирою площею 88,5 м², задекларованою вартістю 2 187 720 грн, та двома машиномісцями площею 18,85 м² та 20,17 м², задекларованою вартістю 447 687 грн та 479 037 грн відповідно, що сумарно становить 3 114 444 грн або 121 349 дол. США).
    1. Подібна інформація міститься у зверненні громадської організації «Центр протидії корупції», отриманому Комісією 01 червня 2026 року. Зокрема, у зверненні зазначено, що мати чоловіка кандидатки має у тому ж житловому комплексі ще одну квартиру площею 88,1 м² та машиномісце площею 16,08 м², набуті влітку 2019 року. Також звернення посилається на те, що номер телефону чоловіка кандидатки збережений принаймні у п’яти осіб з підписами, які можуть вказувати на його зв’язок із цією нерухомістю, що, на думку авторів звернення, може свідчити про фактичне розпорядження цим майном. Жоден із цих об’єктів не відображений у деклараціях кандидатки.
    2. Також у зверненні зазначено, що у майновій декларації за 2017 рік кандидатка декларує, що 14 травня 2017 року її чоловік набув право користування автомобілем Honda CR-V 2013 року випуску, власницею його є його мати. Задекларована вартість автомобіля на дату набуття права власності – 400 000 грн, що становило приблизно 15 200 дол. США. За даними з відкритих джерел, цей автомобіль був оформлений у територіальному сервісному центрі в місті Києві, хоча батьки чоловіка кандидатки проживали та оформлювали інші транспортні засоби у Волинській області.
    3. Окрім цього, у майновій декларації за 2021 рік Коляденко П.Л. декларує, що її чоловік з 22 вересня 2021 року набув право користування автомобілем Honda Pilot 2017 року випуску, власницею якого зазначено мати чоловіка кандидатки. Задекларована вартість автомобіля становила 600 000 грн, що орієнтовано становить 22 500 дол. США. Оформлення цього автомобіля здійснювалось у тому ж територіальному сервісному центрі в місті Києві, що й попередні автомобілі, пов’язані з родиною кандидатки. Наразі цей автомобіль виставлено на продаж. У відповідному оголошенні продавцем зазначено особу на ім’я, аналогічне імені чоловіка кандидатки. Також контактним номером вказано телефон, який відповідно до відкритих джерел принаймні в одного абонента підписаний як особа, чиї ім’я та прізвище ідентичні імені та прізвищу чоловіка кандидатки.
71. Коляденко П.Л. наголосила, що нічого не приховувала – майно декларується з моменту початку фактичного користування або набуття у власність. Стосовно походження коштів кандидатка пояснила, що батьки її чоловіка тривалий час займались підприємницькою та фермерською діяльністю, мали значні обороти та земельні ділянки. У 2017 році батько чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого батьки вирішили вкласти кошти, отримані від поступового продажу майна, яке використовувалось для підприємницької діяльності, у нерухомість, зокрема в Києві. Це питання попередньо з кандидаткою не обговорювалось.
    1. Квартира та машиномісця купувались для покращення житлових умов чоловіка, який працював в Києві та проживав у гуртожитку. Вони використовувались виключно кандидаткою та її сім’єю – інших користувачів не було. Ремонт здійснювався за спільні кошти батьків чоловіка та сім’ї кандидатки.
    2. Стосовно другої квартири та машиномісця, зареєстрованих на матір чоловіка, кандидатка зазначила, що достеменно з’ясувати обставини їх придбання не може. З розмов їй відомо лише, що йшлося про інвестування коштів. Сам чоловік кандидатки, за її словами, не здійснює господарської діяльності щодо управління майном батьків і не отримує від цього прибутків, а окремі дії може вчиняти лише за їхнім проханням.
    3. Стосовно автомобілів, які належали матері чоловіка кандидатки, Коляденко П.Л. зазначила, що мати чоловіка не має водійського посвідчення. Автомобілі, якими фактично користувався чоловік кандидатки, не приховувались і належним чином відображались у майнових деклараціях.
    4. Також до Комісії 02 червня 2026 року надійшли пояснення від батьків чоловіка кандидатки, у яких зазначено, що їхня сім’я займалась підприємницькою діяльністю протягом близько 25 років, до 2017 року, коли батько чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3. Упродовж усього цього періоду заощаджені кошти вкладались в нерухомість. Зокрема, з 2010 року ними було продано квартиру в Луцьку та інше дороговартісне майно на загальну суму 95 500 дол. США. Сину та його сім’ї, які працюють у Києві, батьки надали квартиру та машиномісця у безоплатне тимчасове користування
72. Водночас Комісія вважає за необхідне зазначити, що проаналізувавши дані Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна дійти висновку, що сукупний задекларований дохід свекрухи кандидатки за період з 1998 року до кінця 2019 року (тобто до моменту придбання нерухомості у місті Києві) становив 1 289 829 грн (близько 100 219 дол. США), а в рік придбання нерухомості – 260 000 грн (близько 9 644 дол. США). Сукупний дохід свекра кандидатки з 1998 року до  кінця 2019 року становив 411 391 грн (близько 40 034 дол. США), а у 2020 році – 73 400 грн. При цьому дохід від продажу рухомого майна зафіксовано в Реєстрі лише один раз – у 2019 році, коли батько чоловіка кандидатки отримав дохід у розмірі 8 430 грн.
    1. Суддівське та кандидатське досьє Коляденко П.Л., а також надані письмові пояснення, зокрема батьків її чоловіка, не містять документального підтвердження доходів, відмінних від тих, що відображені у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Зокрема, інформація про дохід від продажу майна, на яку посилаються кандидатка та батьки чоловіка, у цьому Реєстрі відсутня. Відповідно, Комісія не має документально підтверджених відомостей про доходи батьків чоловіка кандидатки, крім тих, що зафіксовані у Реєстрі.
    2. На цій підставі Комісія доходить висновку, що сума офіційних доходів батьків чоловіка кандидатки, відображена у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, є недостатньою для придбання квартири, двох машиномісць та автомобілів, якими фактично користувалась сім’я кандидатки. Додатково Комісія враховує, що сама кандидатка під час співбесіди підтвердила існування проблем із декларуванням доходів батька її чоловіка, зазначивши, що саме через невідображення цих доходів у нього виникли труднощі з нарахуванням пенсії.
    3. На основі проведеного аналізу Комісія погоджується з Висновком, у якому ГРД виснує, що з точки зору стороннього спостерігача досліджені обставини можуть свідчити про те, що майно, яким фактично користується сім’я кандидатки, могло бути оформлено з ознаками приховання кандидатки чи членів її сім’ї як власників.
    4. Зазначені обставини впливають на оцінювання кандидатки за критерієм «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність».
73. Стосовно пункту 2 Висновку (звільнення від відповідальності осіб, які притягались до відповідальності за статтею 130 КУпАП, із передачею матеріалів на розгляд трудових колективів) Коляденко П.Л. пояснила, що на момент ухвалення відповідних рішень закон допускав застосування статті 21 КУпАП до таких справ, і формального підходу вона не застосовувала. Проаналізувавши власну практику, кандидатка дійшла висновку, що вся необхідна інформація відображена у відповідних рішеннях, і не виявила кричущих випадків звільнення від відповідальності осіб зі значним вмістом алкоголю в крові. При цьому вона зауважила, що більшість матеріалів справ наразі втрачено, тому достеменно перевірити обставини їх розгляду неможливо. Водночас кандидатка стверджує, що при розгляді кожного клопотання перевіряла факт проведення зборів трудового колективу, кількість працівників, порядок денний, перелік виступаючих, висловлені пропозиції та характеризуючі дані особи. Саме на підставі цієї інформації ухвалювалося відповідне рішення, і за межі, встановлені законом, кандидатка не виходила.
74. Комісія вважає надані Коляденко П.Л. пояснення обґрунтованими та достатніми.
75. Стосовно пункту 1 Інформації (придбання автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року випуску у 2020 році і неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) Коляденко П.Л. зазначила, що у зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 27 жовтня 2020 року судді не були зобов’язані подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Кандидатка в телефонному режимі звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції, де їй повідомили, що на той момент були відсутні правові підстави для подання такого повідомлення.
76. Комісія вважає надані Коляденко П.Л. пояснення обґрунтованими та достатніми.
77. Стосовно пункту 2 Інформації (розбіжності у даті набуття права власності на транспортний засіб Honda Accord 2015 року випуску) Коляденко П.Л. визнала, що була допущена помилка. Справжньою датою набуття у власність транспортного засобу є 07 лютого 2020 року.
78. Комісія вважає надані Коляденко П.Л. пояснення обґрунтованими та достатніми.
79. Стосовно пункту 3 Інформації (недекларування об’єктів нерухомості у паперовій декларації за 2012 рік) Коляденко П.Л. пояснила, що на момент заповнення декларації вона виходила з того, що декларуватись має лише майно, яке належить їй та членам її сім’ї на праві власності. Після отримання відповідних роз’яснень у 2013 році вона почала декларувати також майно, яке перебувало в її користуванні. Умислу приховувати будь-яку інформацію у кандидатки не було.
80. Комісія вважає надані Коляденко П.Л. пояснення обґрунтованими та достатніми.
81. Стосовно пункту 4 Інформації (наявність дисциплінарного провадження) Коляденко П.Л. зазначила, що за день до засідання Комісії, 03 червня 2026 року, на адресу Дарницького районного суду міста Києва надійшов висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. У висновку зазначено, що немає підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Наразі очікується остаточне рішення Вищої ради правосуддя.
82. Комісія вважає надані Коляденко П.Л. пояснення обґрунтованими та достатніми.
83. В контексті дослідження відповідності Коляденко П.Л. критеріям «доброчесність та професійна етика» Комісія надає оцінку також тенденціям та послідовності виправлення кандидаткою описок у власних рішеннях.
84. Як встановлено Комісією, Коляденко П.Л. принаймні тричі шляхом виправлення описок суттєво впливала на зміст резолютивної частини рішення.
    1. Як уже зазначалось, ухвалою від 27 грудня 2024 року у справі № 753/3357/22 шляхом виправлення описки розмір відшкодованої моральної шкоди було збільшено більш ніж на 193 000 грн. Такий спосіб зміни змісту резолютивної частини рішення не відповідає природі цього процесуального інституту та фактично був використаний для убезпечення рішення від можливого перегляду в апеляційному порядку. Адже, як зазначено в самій ухвалі, під час розгляду справи представником потерпілої заявлялось клопотання про збільшення позовних вимог, а обвинувачений визнав цивільний позов у повному обсязі. Проте кандидатка не врахувала цього при підготовці тексту первинного рішення.
    2. Постановою від 29 серпня 2017 року у справі № 753/12065/17 виправлено описку в постанові суду від 23 серпня 2017 року. В первинному рішенні особу притягнуто до відповідальності за статтею 124 КУпАП і накладено штраф. Натомість унаслідок «виправлення описки» провадження у справі було закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, шляхом виправлення описки кандидаткою фактично було змінено саму суть рішення та його правовий результат. Це є не виправленням технічної помилки, а переглядом власного рішення по суті, що належить до виключної компетенції суду апеляційної інстанції.
    3. Постановою від 30 листопада 2020 року у справі № 753/16206/20 шляхом виправлення описки було змінено постанову суду від 30 листопада 2020 року, якою особу визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 130 КУпАП та статтею 124 КУпАП. Унаслідок такого «виправлення описки» було суттєво посилено вид та міру покарання особи: збільшено розмір штрафу та строк позбавлення права керування транспортним засобом. Таким чином, шляхом виправлення описки кандидаткою фактично було змінено зміст резолютивної частини рішення в бік погіршення становища особи, що не відповідає природі цього процесуального інституту та свідчить про перегляд власного рішення по суті – повноваження, яке належить виключно суду апеляційної інстанції.
    4. Отже, зазначені обставини свідчать про можливе зловживання кандидаткою інструментом виправлення описки для зміни суті рішення. Це негативно впливає на оцінювання кандидатки за критерієм «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність».
85. Комісія зазначає, що під час співбесіди виявлено факти, які свідчать про прояви несумлінної поведінки кандидатки, зокрема: ухвалення рішень у періоди відсутності на робочому місці, що, ймовірно, було наслідком численних описок; користування квартирою загальною площею 88,5 м², двома машиномісцями площею 18,85 м² та 20,17 м², а також автомобілями Honda CR-V 2013 року випуску та Honda Pilot 2017 року випуску, які належать матері чоловіка кандидатки, за відсутності підтвердження джерела коштів на придбання відповідного майна; практику зміни резолютивних частин судових рішень шляхом застосування інституту виправлення описок.
    1. Згідно з пунктом 14 Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні його відповідності, зокрема, показнику сумлінності. При цьому, пункт 19 Єдиних показників визначає сумлінність як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
    2. Бангалорські принципи поведінки суддів встановлюють, що суддя має демонструвати  поведінку,  бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
    3. Дослідивши Висновок, письмові та усні пояснення кандидатки, надані під час співбесіди, інші отримані Комісією дані, а також подані кандидаткою майнові декларації, Комісія зазначає, що наведені обставини в сукупності можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидатки критерію «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність», які Коляденко П.Л. не спростувала.
86. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення (пункт 5.1 розділу 5 Положення).
87. Показники [критеріїв кваліфікаційного оцінювання] оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання (абзац третій пункту 56  постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
88. Відсутність у рішенні детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, щоб рішення містило логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією (абзац другий пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25).
89. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді (пункт 5.10 розділу 5 Положення). Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками, зокрема, «чесність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (пункт 2.13 розділу 2 Положення).
90. Комісія доходить висновку, що кандидатка не відповідає критерію «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність».
91. Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
92. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді (пункт 6.42 розділу 6 Положення).
93. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм «доброчесність та професійна етика», становить 0 (нуль) балів, тому Комісія виснує, що Коляденко П.Л. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

94. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидатка Коляденко П.Л. у сукупності набрала 418,64 бала.

95. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
96. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Коляденко Поліни Леонідівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Коляденко Поліна Леонідівна набрала 418,64 бала.
3. Визнати Коляденко Поліну Леонідівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                       Людмила ВОЛКОВА                                                                                 

                                                                                                 Роман КИДИСЮК