212/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Світлани ГРЕЧАНОЇ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Юлії ОЛЕЩЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гречаної Світлани Іванівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Гречана Світлана Іванівна звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Гречану С.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Гречана Світлана Іванівна є громадянкою України. Дата народження – _____________ року, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 2002 році закінчила Московський гуманітарно-економічний інститут і здобула кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство».

У 2007 році закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.

Указом Президента України від 19 вересня 2008 року № 843/2008 Гречану С.І. призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва строком на п’ять років.

Присягу Гречана С.І. склала 18 лютого 2009 року.

Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII Гречану С.І. обрано на посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва безстроково.

Рішенням Голови Верховного Суду від 26 квітня 2022 року № 14/0/149-22 суддю Центрального районного суду міста Миколаєва Гречану С.І. відряджено до Печерського районного суду міста Києва для здійснення правосуддя з 27 квітня 2022 року.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 17 років.

Вченого звання кандидат не має.

Гречана С.І. 21 лютого 2024 року захистила дисертацію на тему: «Тактика допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею» за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Суддя Гречана С.І. для підтримання кваліфікаційного рівня регулярно проходила підготовку суддів для підтримання кваліфікації та періодичні навчання в Національній школі суддів України

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Гречана С.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Гречаної С.І. за кваліфікаційний іспит – 315,3 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Гречаної С.І.

Запити про надання відомостей стосовно Гречаної С.І. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гречаної С.І. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гречану С.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критерію компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів); соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Гречаною С.І. 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та документи. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність зазначеним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 02 березня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Гречаної С.І. критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді Гречаної С.І., ГРД виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Співбесіду з кандидатом проведено 19 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність установленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само, як і в оцінюванні критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здібність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана в поясненнях та на співбесіді інформація продемонструвала належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1.1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларації), за 2012–2019 роки не декларувала жодного об’єкта нерухомого майна ні на праві власності, ні на праві користування, де вона та члени її сім’ї могли проживати. У деклараціях кандидат зазначала, що має зареєстроване місце проживання та фактичне місце проживання у місті Миколаєві.

Гречана С.І. пояснила, що зазначала адреси спільного проживання з родиною в деклараціях за 2012–2019 роки в розділі «Місце проживання» як місця фактичного проживання. Зазначені квартири (як об’єкти нерухомості та право безоплатного користування ними) окремо в розділі «Нерухоме майно» декларації не були зазначені нею помилково.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Крім того, підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

З огляду на викладене Комісія констатує про допущені суддею помилки під час декларування майна, яке перебувало в користуванні, та не вважає самостійною причиною про зняття балів.

1.2. Відповідно до публікації Центру журналістських розслідувань колишній чоловік кандидата набув у власність комунальну квартиру в центрі міста Миколаєва житловою площею 18,7 кв.м на сім’ю із 4 осіб. На переконання ГРД, наявні обґрунтовані сумніви щодо способу набуття колишнім чоловіком судді ордеру на зазначену квартиру, у результаті чого право користування нею отримала також і кандидат. Твердження про відсутність у кандидата інформації щодо підстав отримання житла її колишнім чоловіком не усуває суспільних сумнівів, оскільки результат розгляду питання безпосередньо стосувався інтересів її сім’ї та передбачав включення її до складу осіб, на яких поширювалося відповідне рішення.

Гречана С.І. пояснила, що факт припинення шлюбних відносин та окреме проживання із колишнім чоловіком, починаючи з 2018 року, встановлено рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 03 серпня 2020 року у справі № 487/4330/20. Враховуючи зазначене, у неї відсутня інформація стосовно підстав та обставин отримання колишнім чоловіком 1-кімнатної квартири, його можливі стосунки із згаданими у висновку ГРД особами тощо. Їй відомо тільки те, що колишній чоловік обґрунтовував заяву не наявністю родини та її складом, а своїм статусом у рамках пільгової програми для цієї категорії громадян;

1.3. Кандидат 29 травня 2020 року набула право власності на легковий автомобіль BMW X3 2014 року випуску вартістю 98 500,00 грн, що за офіційним курсом НБУ на дату купівлі автомобіля становило 3 662,00 дол. США. На думку ГРД, існує обґрунтований сумнів, що вказана вартість є значно меншою за ринкову на момент набуття права власності.

Гречана С.І. пояснила, що, враховуючи технічний стан, пробіг, орієнтовну оцінку вартості майбутнього ремонту та подальших вкладень, ціна придбання нею автомобіля 98 500,00 грн фактично відповідала вартості придбання автомобіля на аукціоні в США та цінам на ринку в період пандемії коронавірусу. На ремонт автомобіля протягом 2020–2023 років витрачено багато коштів. Тому продаж автомобіля у 2024 році здійснено за 581 000,00  грн, що також відповідало ринковому рівню купівель-продажів на той момент.

2. Кандидат під час здійснення професійної діяльності не вживала достатніх заходів щодо дотримання розумних строків розгляду справ, виготовлення процесуальних документів, допускаючи поведінку, яка викликає обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що вона здатна виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно. Кандидат під час здійснення професійної діяльності допускала свавілля під час ухвалення рішень.

2.1. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 липня 2020 року № 2218/3дп/15-20 суддю Центрального районного суду міста Миколаєва Гречану С.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Кандидат допустила значне зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень, несвоєчасне надання їх копій для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), що, на переконання ГРД, є діями, що підривають авторитет правосуддя та є несумісними зі статусом судді.

У своїх поясненнях кандидат зазначила, що у зв’язку зі значною кількістю справ, які перебували у її провадженні як слідчого судді та судді, який здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення, та через тимчасову непрацездатність секретаря судового засідання своєчасно не змогла опрацювати справу та здати її до канцелярії суду. Щодо постановлення ухвали у вихідний день кандидат зазначила, що у зв’язку з великою кількістю справ та необхідністю виготовлення судових рішень вона з власної ініціативи працювала у вихідні дні.

2.2. Кандидат розглядала обвинувальний акт у кримінальному провадженні та ухвалила рішення про видалення з зали вільних слухачів на час підготовчого судового провадження. У підсумку кандидат задовольнила заяву про самовідвід та надіслала до Вищої ради правосуддя повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення права кандидата з наведених вище підстав.

На думку ГРД, рішення про видалення із зали засідань всіх представників громадськості, а не окремих порушників, розглядається як таке, що порушило принцип гласності та відкритості судового розгляду. У стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що кандидатом не вжито достатніх заходів для встановлення окремих порушників та застосування до них відповідних заходів впливу, про які наголошує Вища рада правосуддя.

Гречана С.І. пояснила, що була вимушена застосувати заходи процесуального примусу у зв’язку з порушенням вільними слухачами порядку проведення судового засідання. До прийняття рішення про видалення вільних слухачів із зали судового засідання судом застосовувалися передбачені законом заходи реагування на порушення порядку, а саме: неодноразові усні зауваження та попередження присутнім у залі про необхідність дотримання порядку і поваги до суду, роз’яснення можливих наслідків порушень, а також заклики припинити неправомірну поведінку. Водночас персоніфікувати окремих порушників порядку та застосувати до них персональні заходи впливу (зокрема, видалення окремих осіб) об’єктивно не видавалося можливим з огляду на значну кількість присутніх, їхню активну й одночасну участь у порушеннях, а також реальну загрозу ескалації конфлікту і зриву судового засідання.

Колегія вважає, що кандидат спростувала обґрунтований сумнів ГРД у частині видалення вільних слухачів із залу судового засідання, вчинивши заходи, передбачені процесуальним законом, як головуючий суддя у справі.

3. Кандидат допустила академічну недоброчесність.

Гречана С.І. у 2024 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Під час дослідження змісту наукової роботи, зокрема, з використанням онлайн-системи Turnitin, ГРД виявила факти академічної недоброчесності кандидата у вигляді самоплагіату. Так, кандидат на сторінках 165–179 відобразила текст раніше опублікованої нею у 2023 році статті.

Також відповідно до списку публікацій за темою дисертації (с. 9 дисертації) майже всі статті Гречаної С.І. опубліковані у 2023 році і тільки одна – у 2022 році. Згідно з ЄДРСР кандидат за 2022 рік винесла 1 597 рішень у справах, за 2023 рік – 3 782 рішення. Зважаючи на навантаженість кандидата, виникають сумніви, що вона, перебуваючи на посаді судді, за 2023 рік встигла написати 10 наукових статей / тез, завершити написання дисертаційної роботи, підготуватися до захисту та захистити її вже 01 лютого 2024 року.

Гречана С.І. пояснила, що фактично роботу над майбутньою кандидатською дисертацією розпочала ще у 2019 році, формуючи на базі власної суддівської практики, а також вивчення багатьох статей на тематики, близькі до тематики майбутньої дисертації. Більшість наукових статей та тез, опублікованих у 2023 році, були підготовлені нею на основі раніше написаних розділів дисертації, робота над якою здійснювалась протягом попередніх років. Публікація результатів не потребує написання принципово нового наукового матеріалу, а передбачає адаптацію, скорочення та структурне опрацювання вже сформульованих положень, що суттєво зменшує часові витрати. Таким чином, кандидат протягом майже 5 років готувала та накопичувала окремі фрагменти, тези та проєкти статей. Наголосила, що в розумінні частини першої статті 26 Закону України «Про академічну доброчесність» не вважається самоплагіатом оприлюднення в дисертації на здобуття наукового ступеня раніше опублікованих власних наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення;

4. Кандидат допускала позапроцесуальні відносини з учасниками процесу або пов’язаними з ними особами, які могли вплинути або створити враження можливого впливу на результати розгляду цих справ. Кандидат не виконувала обов’язки безсторонньо та не утримувалась від поведінки, що у звичайної розсудливої людини можуть викликати сумнів щодо її неупередженості; не вжила визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів її неупередженість.

Участь кандидата в розгляді справи стосовно особи, яку вона визначила як потенційного рекомендодавця, могла об’єктивно викликати сумніви у її неупередженості та вимагала оцінки на предмет наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також необхідності самовідводу з метою дотримання стандартів суддівської етики та забезпечення довіри до правосуддя.

Суддя пояснила, що включення конкретних осіб у розділ рекомендацій анкети носило формальний характер і не створювало жодних умов для виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів. Тому суддя не бачила підстав для заявлення самовідводу під час розгляду цієї справи. Підставою для закриття провадження у справі стало не закінчення строку розгляду, а відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

5. Кандидат не дотримувалась етичних норм, допускаючи поведінку, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, що вона здатна виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно. Кандидат не утрималася від діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень.

Так, кандидат ухвалювала рішення під час перебування у відпустках, у періоди тимчасової непрацездатності або відрядження. ГРД зазначає, що подібна практика підриває суспільну довіру до судової влади, оскільки створює враження імітації здійснення правосуддя. Вона суперечить очікуванням громадян на відкритий, чесний та відповідальний суд, який забезпечує справедливий розгляд справ у межах розумних строків і з належною участю судді.

Гречана С.І. пояснила, що в багатьох з цих рішень мала місце технічна помилка щодо дати ухвалення рішення, частина з цих рішень дійсно ухвалена в останній день відрядження, однак суддя вважає, що навпаки поставилась відповідально до своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя.

Також Комісією обговорено інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень від кандидата:

1. Стосовно недекларування автомобіля ВАЗ 2105 1984 р.в. у декларації за 2014 рік Гречана С.І. пояснила, що придбала його у 2003 році, а в 2009 році передала його в управління третій особі за так званою генеральною довіреністю. Оскільки в неї не було відомостей про продаж цього автомобіля, вона включала його до декларацій за 2012 та 2013 роки. За результатами звірки із УДАІ в Миколаївській області у 2014 році їй стало відомо, що зазначений автомобіль на обліку за нею не перебував вже декілька років. У зв’язку з цим в декларації за 2014 рік автомобіль ВАЗ 2105 1984 р.в. відображено не було.

2. Незазначення кандидатом у деклараціях за 2013–2015 роки причіпа «Одісей 5» 2013 року випуску, право власності на який набуто її колишнім чоловіком 30 травня 2013 року, суддя пояснила тим, що їй не було відомо про такий факт на час подання відповідних декларацій. Коли їй стало відомо про ці обставини, вона зазначила відповідні відомості в декларації за 2016 рік.

3. Невідображення в деклараціях за 2013–2018 роки автомобіля TOYOTA CAMRY 2012 р.в. Гречана С.І. пояснила тим, що нею при заповненні рядка «Дата набуття права» була допущена помилка, а саме – помилково зазначена дата виникнення права користування «29 серпня 2013 року» замість правильної «29 травня 2019 року».

4. Недекларування кандидатом житла в місті Києві у декларації за 2022 рік та витрат на оренду житла в деклараціях за 2023 та 2024 роки суддя пояснила, що протягом 2022–2023 років декілька разів змінювала місця проживання. Користування житлом у ці періоди не перевищувало сукупно 183 дні, а тому не зазначалось в деклараціях. Оскільки разові платежі з оренди житла не перевищували 50 прожиткових мінімумів, відповідно до роз’яснень НАЗК вони не підлягали декларуванню. На підтвердження долучила до пояснень копії відповідних договорів оренди.

5. Стосовно набуття близькими родичами колишнього чоловіка кандидата значної кількості об’єктів рухомого та нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, житлових будинків, квартири, а також заміських котеджів Гречана С.І. вказала, що в неї відсутня інформація або відомості про джерела та розміри доходів батьків та брата колишнього чоловіка.

6. Незазначення в декларації за 2017 рік сережок та каблучки з дорогоцінного металу або будь-якого доходу від їх відчуження Гречана С.І. пояснила тим, що у 2017 році нею була загублена одна сережка і вартість комплекту, що залишився, стала значно меншою, ніж визначений статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» граничний поріг декларування таких активів – 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

7. Стосовно джерел походження коштів для придбання нерухомого майна матір’ю суддя пояснила, що фактично зазначене майно придбано та профінансовано протягом 2006–2009 років, тобто до зайняття кандидатом посади судді Центрального районного суду міста Миколаєва.

8. Стосовно звернення прокурора міста Миколаєва з позовом до колишнього чоловіка Гречана С.І. пояснила, що не була стороною у зазначеній справі, не здійснювала її розгляд, не брала участі в підготовці чи вирішенні будь-яких процесуальних питань у межах цього провадження, не перебувала у процесуальній або позапроцесуальній комунікації з органом прокуратури щодо зазначеного позову.

9-10. Стосовно підстав закриття провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також статтею 173-2 КУпАП, Гречана С.І. пояснила, що зазначені 3% справ від загальної кількості справ цієї категорії не свідчать про системне порушення строків розгляду таких справ, є низьким та було обумовлено об’єктивними причинами, які не є наслідком бездіяльності суду.

11. Стосовно безстрокового відрядження кандидата до Печерського районного суду міста Києва відповідно до рішення голови Верховного Суду Всеволода Князєва № 14/0/149-22 від 26 квітня 2022 року суддя пояснила, що рішення про відрядження було заходом, спрямованим на безпеку сім’ї та забезпечення безперервного здійснення правосуддя в умовах воєнного стану. Будь-яких домовленостей з головою Верховного Суду у кандидата не було. Гречана С.І. погодилась на відрядження до суду з найвищим в Україні навантаженням, що спростовує будь-які тези про отримання нею преференцій чи вигідних умов.

12. Стосовно розгляду резонансних справ Гречана С.І. пояснила, що частина з них ще перебувають на стадії судового розгляду, а щодо інших, то під час їх розгляду вона керувалась виключно законом.

13. Стосовно сумочки від елітного бренду Celine Гречана С.І. пояснила, що така інформація ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджується будь-якими доказами.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення загалом достатніми для спростування сумніву у відповідності її критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас колегія Комісії вважає, що суддя допустила низку помилок під час декларування майна, яке перебувало в її користуванні та/або у власності, і неправильно його відобразила у відповідних деклараціях. Зокрема, йдеться про обставини, відображені у підпунктах 1.1, 1.3 пункту 1 змісту висновку та пунктах 1, 2 змісту інформації ГРД. Таким чином, Комісія виснує про наявність порушень у діях кандидата під час заповнення декларацій та зменшує на 15 балів оцінку за критерій «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  285 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

 VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79², 79³, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гречаної Світлани Іванівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гречана Світлана Іванівна набрала 686,29 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Гречаної Світлани Іванівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК