Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батуєва Олександра Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра БАТУЄВА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батуєва Олександра Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Батуєв Олександр Валерійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Батуєва О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Батуєв Олександр Валерійович, дата народження – ______________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2003 році кандидат закінчив Дніпропетровський національний університет, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (спеціаліст).

У 2006 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У 2020 році право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі заяви Батуєва О.В.

У 2025 році виконав дисертацію в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ відповідно до освітньої програми «Право» та здобув ступінь доктора філософії.

Указом Президента України від 14 серпня 2020 року № 320/2020 Батуєва О.В. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ змінено найменування суду на Соборний районний суд міста Дніпра.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Батуєв О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	43,40	328,90
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	132
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	113,50

Отже, кількість балів, отриманих Батуєвим О.В. за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Батуєва О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Батуєва О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Батуєва О.В.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Батуєва О.В. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Батуєва О.В. (на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25). Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до Соборного районного суду міста Дніпра, Ради адвокатів Дніпропетровської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо надання інформації про суддівську та адвокатську діяльність Батуєва О.В., а також кандидату.

У відповідь на вказані запити надано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 10 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 09 листопада 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 11 листопада 2026 року № 32 дпс-841/23) зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 21 листопада 2025 року надійшли пояснення Батуєва О.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Батуєву О.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Батуєвим О.В. проведено 14 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25 звернула увагу на те, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».

Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, при цьому адекватно сприймаючи критику на свою адресу.

Суд наголосив, що ці показники оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться в досьє та які надані під час проведення співбесіди. Крім того, не можна залишити поза увагою, що згадані показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, тому вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Суд звернув увагу на те, що Комісія вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.

Надані Батуєвим О.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	19	19	38,67
	відповідальність
	безперервний розвиток	19	19	21	19,67

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією з оцінюванням особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Батуєвим О.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	8	10	10	9,33	38,33
	ефективна взаємодія	10	10	10	10
	стійкість мотивації	9	9	9	9
	емоційна стійкість	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 10 листопада 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, у якому вказано таке.

Кандидат допустив академічну недоброчесність, зокрема від свого імені використав результати чужої наукової чи творчої праці, а також допустив самоплагіат.

Так, частину своєї дисертації на здобуття ступеню доктора філософії «Судовий контроль за дотриманням права власності на досудовому провадженні у кримінальному процесі» (дата захисту – 14 серпня 2025 року) кандидат запозичив із чужих робіт та зі своїх статей.

Дисертація кандидата

Джерело запозичення

с. 76: «На нашу думку, питання щодо значного розширення кола процесуальних дій, під час яких обмежується право власності є дискусійним та потребує додаткового опрацювання, адже основною метою проведення чи застосування більшості з виокремлених вище додаткових дій та заходів - не є обмеження майнових прав, а якщо навіть і говорити про потенційну можливість досягнення такої мети в межах їх застосування чи проведення, то перелік зазначених заходів, може бути значно ширше, адже гіпотетично можна здійснювати обмеження майнових прав і під час інших дій та заходів, передбачених в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК України), а не лише перерахованих» с. 91: «Зроблено висновок, що і норми національного і норми міжнародного законодавства передбачали можливість держави в окремих випадках і у визначеному законом порядку обмежувати право власності осіб, однак з метою дотримання принципу правової визначеності, такі обмеження повинні бути чітко врегульовані та однаково  зрозумілі для усіх правозастосувачів»

Здрок О.І. «Окремі аспекти правомірного обмеження недоторканності права власності під час застосування арешту майна» URL: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2023/6_2023/6_2023.pdf с. 393–394: «На нашу думку, це питання є дискусійним та потребує додаткового опрацювання, адже основною метою проведення чи застосування більшості з виокремлених вище додаткових процесуальних дій та заходів – не є обмеження майнових прав, а якщо навіть і говорити про потенційну можливість досягнення такої мети в межах їх застосування чи проведення, то перелік зазначених заходів, може бути значно ширше, адже гіпотетично можна здійснювати обмеження майнових прав і під час інших дій та заходів, передбачених в КПК України, а не лише перерахованих». с. 395: «... і норми національного і норми міжнародного законодавства ... передбачають можливість держави в окремих випадках і у визначеному законом порядку обмежувати право власності осіб, .... з метою дотримання принципу правової визначеності, такі обмеження повинні бути чітко врегульовані та однаково зрозумілі для усіх правозастосувачів»

У дисертації кандидата також було виявлено прояви порушення академічної доброчесності у вигляді самоплагіату.

Дисертація кандидата	Посилання на джерело, з якого взято текст – «Сутність судового контролю за дотриманням права власності….» https://ep.unesco-socio.in.ua/wp-content/uploads/archive/EP-2023-1/EP_2023_1_291.pdf
с. 45: «На підставі вивчення наукових досліджень та аналізу кримінального процесуального законодавства, можемо сформулювати поняття судового контролю за дотриманням права власності на досудовому провадженні у кримінальному процесі як діяльність уповноважених кримінальним процесуальним законодавством осіб (слідчих суддів) під час здійснення своїх повноважень щодо дотримання нормативних приписів, які закріплюють непорушність права власності під час здійснення кримінального провадження та допускають його обмеження або позбавлення лише за наявності підстав, передбачених у кримінальному процесуальному законодавстві з урахуванням виду правового режиму в якому він застосовується»	с. 4: «На підставі вивчення наукових досліджень та аналізу кримінального процесуального законодавства, можемо сформулювати поняття судового контролю за дотриманням права власності на досудовому провадженні у кримінальному процесі як діяльність уповноважених кримінальним процесуальним законодавством осіб (слідчих суддів) під час здійснення своїх повноважень щодо дотримання нормативних приписів, які закріплюють непорушність права власності під час здійснення кримінального провадження та допускають його обмеження або позбавлення лише за наявності підстав, передбачених у кримінальному процесуальному законодавстві з урахуванням виду правового режиму в якому він застосовується»
с. 160: «За допомогою ретроспективного аналізу визначено періодизацію генези кримінального процесуального законодавства, що регламентувало здійснення судового контролю за дотриманням права власності на досудовому провадженні у кримінальному процесі на три етапи (до набуття незалежності; до прийняття КПК України, сучасний)»	«Сутність судового контролю за дотриманням права власності….» URL: https://ep.unesco-socio.in.ua/wp- content/uploads/archive/EP-2023- 1/EP_2023_1_291.pdf «...за допомогою ретроспективного аналізу визначено періодизацію генези кримінального процесуального законодавства, що регламентувало здійснення судового контролю за дотриманням права власності на досудовому провадженні у кримінальному процесі під час застосування арешту майна можна поділити на три етапи (до набуття незалежності; до прийняття КПК України, сучасний)»

На переконання ГРД, наведені обставини  можуть свідчити про недотримання кандидатом стандартів  академічної доброчесності та невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності за показником «чесність».

Додатково ГРД надала інформацію, що сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

1. Кандидат ухвалював рішення про закриття проваджень у справах за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Загалом кандидат розглянув 313 справ за статтею 173-2 КУпАП, з яких у 32 провадженнях ухвалено рішення про закриття у зв’язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас у 11 справах, на думку ГРД, кандидат мав достатньо часу для їх розгляду по суті до спливу відповідних строків. Ще у 21 справі провадження було закрито після попереднього повернення матеріалів для належного оформлення.

Так, у 11 постановах у справах: №№ 201/6944/23, 201/8680/23, 201/7281/23, 201/16048/23, 201/386/24, 201/7104/24, 201/16347/24, 201/2685/25, 201/2686/25, 201/8240/25, 201/5038/25 як підстава для відкладення розгляду справ зазначалося лише про неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання.

2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2016 рік відсутні відомості про членство кандидата в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

Батуєв О.В. пояснив під час співбесіди та навів аргументи для спростування тверджень ГРД про наявність інформації, яка може свідчити про його невідповідність критерію доброчесності.

Стосовно можливого факту академічної недоброчесності (плагіату), а саме запозичення тверджень з наукової роботи Здрок О.І. кандидат зазначив таке. По- перше, відповідний фрагмент міститься на сторінках 70 і 85, а не на сторінках 76 і 91, як зазначено ГРД. По-друге, у дисертації було вказано авторство із посиланням на відповідне джерело. По-третє, спірні фрагменти стосуються використання загальноприйнятих формулювань, що, на думку кандидата, є об’єктивним фактором схожості тексту та не може бути кваліфіковано як плагіат.

Стосовно зауваження щодо можливого самоплагіату кандидат пояснив, що використані положення є результатами його власних попередніх наукових публікацій, належним чином відображених у списку використаних джерел, та становлять апробовані наукові висновки, включення яких до дисертації відповідає загальноприйнятій науковій практиці.

Кандидат також наголосив, що його наукова діяльність не мала епізодичного характеру, здійснювалась системно та є самостійним науковим дослідженням.

Кандидат вважає, що підстави для висновку про порушення академічної доброчесності відсутні.

Визначаючись щодо представлених у висновку ГРД фактів самоплагіату, Комісія зазначає таке.

Самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) як один із видів порушень академічної доброчесності вперше визначено в частині четвертій статті 42 Закону України «Про освіту», прийнятому 05 вересня 2017 року.

«Проблема актуальна через те, що окремі автори наукових публікацій іноді багатократно відтворюють одні й ті самі наукові результати, при цьому подають їх як нові наукові результати. […] Головними причинами виокремлення самоплагіату як виду порушень академічної доброчесності є те, що він:

- знижує довіру суспільства до науки у цілому, а також до наукових результатів окремих осіб та інституцій;

- призводить до отримання необґрунтованих переваг за фактично невиконану роботу; ці переваги можуть полягати в отриманні додаткового фінансування на проведення досліджень, що фактично не виконувалися, підвищенні наукометричних показників автора тощо;

- може порушувати авторські та суміжні права інших фізичних і юридичних осіб, зокрема видавців та співавторів» (Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності (лист Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650).

Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату, відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567).

Підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає / передбачала обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Ще одна вимога в процесі підготовки дисертаційного дослідження – апробація результатів дослідження, зокрема шляхом виступів з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах. Результатами апробації є тези наукових доповідей (повідомлень), опубліковані в збірниках матеріалів конференцій.

Традиційно дослідники обґрунтовують свої нові наукові висновки та ідеї на різного роду наукових та науково-практичних заходах та тезово представляють їх у текстах наукових доповідей (повідомлень). У процесі наукових дискусій та колективних обговорень відповідної доповіді (повідомлення) дослідник коригує, підсилює додатковим обґрунтуванням отримані наукові результати та оприлюднює їх в ширшого обсягу науковій публікації – науковій статті у профільному науковому виданні. Належним чином апробовані, оприлюднені та опубліковані наукові результати покладаються в основу дисертаційного дослідження.

Вимоги публікації / оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Ураховуючи це, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства. Тому наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової характеристичної ознаки (спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) і не відповідає поняттю «самоплагіат». […] Ще одним проблемним випадком є публікація наукових статей за результатами доповідей на наукових конференціях та інших заходах, які передбачали попереднє видання збірників тез або матеріалів цих заходів. Тестові збіги у таких статтях з тезами чи текстами доповідей не є самоплагіатом, оскільки це варіанти однієї й тієї самої публікації, які не претендують на те, що кожний з них містить окремі наукові результати».

Роз’яснення Міністерства освіти і науки України пізніше було нормативно закріплено в пункті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії»: «Не вважається самоплагіатом використання здобувачем своїх наукових праць у тексті дисертації без посилання на ці праці, якщо вони попередньо опубліковані з метою висвітлення в них основних наукових результатів дисертації та вказані здобувачем в анотації дисертації».

Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку про непідтвердження факту порушення Батуєвим О.В. вимог академічної доброчесності, а саме наявності самоплагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

Визначаючись щодо представлених у висновку ГРД фактів плагіату роботи Здрок О.І.,  Комісія зазначає таке.

Комісія виходить із того, що процес виявлення запозичень чужого тексту, який використовується для оцінки наукової роботи на предмет наявності ознак плагіату, як правило, за своєю суттю є складним та потребує застосування спеціальних засобів, знань та умінь.

При дослідженні висновку ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО, Національне агентство). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до Національного агентства, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до Міністерства освіти і науки України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.

Суд виснував, що НАЗЯВО відповідно до статті 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).

Згідно з пунктом 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до Міністерства освіти і науки України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема в порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу в цій сфері – бути обґрунтованими.

Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), підходів суду касаційної інстанції щодо стандартів встановлення та доведення фактів академічної недоброчесності, Комісія вважає, що твердження ГРД є безпідставними, а пояснення кандидата – переконливими та достатніми для спростування сумнівів, які виникли в цій ситуації.

Стосовно ухвалення рішень про закриття проваджень у справах за статтею 173-2 КУпАП кандидат визнав, що за останні п’ять років ним закрито 33 провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності із 313 розглянутих справ цієї категорії.

Водночас у 11 із вказаних справах розгляд неодноразово відкладався через неявку правопорушників та необхідність забезпечення їх належного повідомлення і права на захист відповідно до статті 268 КУпАП, зокрема шляхом повторного виклику та надання доручень органам поліції щодо приводу особи.

Кандидат зазначив, що затягування розгляду таких справ було зумовлено об’єктивними причинами, не пов’язаними із  невиправданими зволіканнями судді, а також значним рівнем судового навантаження та кадровим дефіцитом у Соборному районному суді міста Дніпра.

Також кандидат звернув увагу, що за останні п’ять років ним розглянуто близько 2 200 справ про адміністративні правопорушення, з яких лише три постанови було скасовано судом апеляційної інстанції.

Визначаючись щодо викладеної інформації, Комісія зазначає таке.

Домашнє насильство залишається однією з найсерйозніших проблем у багатьох країнах світу і Україна не є винятком.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які здійснюють домашнє насильство, не притягатимуться до адміністративної відповідальності.

Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія погоджується з правовою позицією, відображеною в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 (на який також послався кандидат у письмових поясненнях), відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на участь у процесі, яке зазвичай включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.

Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі собою не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у відповідній частині, Комісія вважає пояснення Батуєва О.В. обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом принципів оперативності та ефективності розгляду справ, а також неналежну організацію судового процесу при розгляді справ про адміністративні правопорушення за статтею 173-2 КУпАП.

Стосовно незазначення відомостей про членство в НААУ кандидат пояснив, що таке не було умисним та зумовлено об’єктивними причинами. Відповідне членство виникло автоматично на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації НААУ, без подання заяв чи вчинення будь-яких додаткових дій.

Оскільки Декларація за 2016 рік була першою декларацією кандидата, а про автоматичне набуття членства він належним чином повідомлений не був, відомості про членство в НААУ помилково не були зазначено. Водночас, Декларація пройшла повну перевірку НАЗК, за результатами якої порушень не встановлено.

Кандидат також звернув увагу, що, починаючи з Декларації за 2019 рік, такі відомості зазначалися надалі коректно.

Визначаючись щодо обставин про незазначення відомостей про членство в НААУ, Комісія зазначає таке.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру адвокатів України (далі — ЄРАУ) кандидат 27 лютого 2006 року набув право на заняття адвокатською діяльністю. Водночас у Декларації за 2016 рік не відображено відомостей про членство в НААУ.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –  підприємців.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

З моменту державної реєстрації НААУ її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, НААУ слід вважати самоврядним професійним об’єднанням адвокатів. Інформація про членство в такому об’єднанні або про входження до його керівних, ревізійних чи наглядових органів повинна бути відображена в декларації відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Узагальнюючи досліджені вище обставини, Комісія дійшла висновку, що викладене порушення може бути підставою для зменшення кількості балів кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

Водночас за результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено інші обставини, не вказані у висновку ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.

1. У розділі 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування» Декларації за 2016 рік кандидат вказав місце фактичного проживання: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, АДРЕСА_1.

Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2016 рік кандидат не зазначив права користування жодним об’єктом нерухомості, у тому числі за місцем фактичного проживання.

Під час співбесіди кандидат повідомив, що проживав за вказаною адресою, починаючи з 1997–1998 років до 2021 року включно. Причиною невідображення квартири в Декларації за 2016 році кандидат назвав подання Декларації вперше. Водночас наголосив, що в наступних звітних періодах це майно декларувалося.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що кандидат не вжив належних заходів для забезпечення декларування об’єкта нерухомості, яким фактично користувався. У зв’язку з цим Комісія дійшла висновку, що вказане порушення може бути підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

2. У розділі 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларації за 2016 рік кандидат зазначає членів сім’ї, серед яких теща – ОСОБА_1.

Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» цієї Декларації кандидат не зазначив квартиру площею 76,2 кв.м, за адресою: Чернігівська обл., м. Сновськ, АДРЕСА_2, яка належить його тещі з 20 жовтня 2016 року.

Під час співбесіди кандидат повідомив, що помилково відобразив відомості про тещу, оскільки фактично остання проживала окремо.

Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції від 05 жовтня 2016 року) члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції від 05 жовтня 2016 року) у декларації зазначаються відомості, зокрема, про членів сім’ї суб’єкта декларування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у Декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Згідно з пунктом 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що вказане порушення правил декларування може бути підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

Узагальнюючи досліджені вище обставини, Комісія дійшла висновку, що викладені порушення правил декларування у своїй сукупності є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено інші встановлені обставини, однак такі не мають негативного впливу на результат розгляду питання щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Батуєв О.В. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	43,40	328,90
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	132
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	113,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19	38,67
	безперервний розвиток	19,67
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9,33	38,33
	ефективна взаємодія	10
	стійкість мотивації	9
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	незалежність		285
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	690,90

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані ГРД, здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пункту 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Батуєва О.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Батуєв Олександр Валерійович набрав 690,90 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Батуєва Олександра Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК