Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Лукаша Т.В., Макарчука М.А.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє Кравця Олександра Олександровича, кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у межах процедури конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Згідно зі статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон) конкурс на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону.
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду:
- у Касаційному адміністративному суді - 26 посад;
- у Касаційному господарському суді - 16 посад;
- у Касаційному кримінальному суді - 13 посад;
- у Касаційному цивільному суді - 23 посади.
Кравець Олександр Олександрович 10 вересня 2018 року звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Комісією 16 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 118/вс-18, зокрема, про допуск Кравця О.О. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 157 кандидатів, зокрема Кравця О.О.
Положеннями статті 83 Закону закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Кравець О.О. 12 листопада 2018 року склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 80,25 бала та згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 його допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат Кравець О.О. набрав 84,5 бала та згідно з рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 327/зп-18 його допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі - ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії ГРД не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).
ГРД надано Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кравця Олександра Олександровича критеріям доброчесності та професійної етики (далі - висновок), затверджений 19 січня 2019 року.
Відповідно до висновку кандидат Кравець О.О. у складі колегії суддів 23 грудня 2013 року прийняв рішення, яким залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 815/8050/13-а, якою була встановлена заборона проведення будь-яких мирних зібрань на значній території м. Одеса невизначеному колу осіб у період з 25 листопада до 31 грудня 2013 року. Окрема думка кандидатом щодо прийнятого рішення не оголошувалася.
Участь кандидата у постановленні вказаної ухвали, яка істотно обмежила права громадян на свободу мирних зібрань, вже була підставою для затвердження 18 квітня 2017 року висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики ГРД. Кандидат через портал ГРД 10 січня 2019 року самостійно надав пояснення, в яких зазначив, що колегією суддів по суті розглядалася заява про закриття провадження та визнання нечинною постанови суду першої інстанції, яка набула законної сили після апеляційного розгляду 12 грудня 2013 року, викладена у формі апеляційної скарги, а тому за відсутністю підстав, визначених статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги та залишив судове рішення без змін.
Надані кандидатом пояснення, на думку ГРД, спростовуються текстом самої ухвали, в якій зазначено: «Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до статті 200 КАС України апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін». Керуючись статтею 200 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду апеляційної скарги) та мотивувальною частиною ухвали, суддя вказав підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги саме визнання апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
ГРД не вбачає підстав для зміни вже наданої у висновку від 18 квітня 2017 року оцінки діям кандидата та їх негативного впливу на авторитет судової влади і віру народу в правосуддя.
Також у висновку ГРД зазначено, що кандидат на посаду судді повідомив недостовірні відомості у декларації доброчесності за 2015 рік. Так, у декларації доброчесності за 2015 рік, яку кандидат подавав уперше, він повідомив, що не приймав одноособово або у складі колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», проте вказане не відповідає дійсності.
Факт повідомлення кандидатом недостовірних відомостей у декларації доброчесності за 2015 рік був встановлений рішенням Комісії від 26 квітня 2017 року № 65/вс-17, яким кандидата визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Кандидат надав пояснення, в яких зазначив, що помилково, внаслідок неоднозначно викладених вимог закону, не повідомив у декларації доброчесності за 2015 рік про факт прийняття рішення про обмеження мирних зібрань та намагався виправити вказану помилку шляхом подання виправленої декларації доброчесності за 2015 рік та викладення в особливих відмітках декларації доброчесності за 2017 рік ситуації, пов’язаної з прийняттям відповідного рішення.
ГРД визнала пояснення непереконливими, оскільки згідно з правилами заповнення декларації доброчесності зміни, доповнення чи уточнення поданих відомостей у ній не допускаються. Це свідчить про те, що суддя має відповідально підійти до її заповнення та вжити всіх можливих заходів для відображення у ній достовірних відомостей. На думку ГРД, особливо відповідально кандидат мав поставитися до заповнення декларації доброчесності, яку він подавав вперше, оскільки в ній він мав підтвердити достовірність тверджень щодо обставин, які мали місце упродовж всього життя.
У разі, якщо кандидат мав сумніви щодо заповнення декларації доброчесності за 2015 рік, він міг їх викласти як додаткові пояснення. За таких обставин це могло б свідчити про добросовісність його дій та відсутність умислу на приховування певних фактів. Проте кандидат використав своє право на надання додаткових пояснень для відображення обставин щодо його майнового стану, не згадавши рішення про заборону мирних зібрань.
Окрім того, у висновку вказано про те, що кандидат на посаду судді надав неправдиві відомості під час кваліфікаційного оцінювання для отримання позитивного результату при оцінці критеріїв професійної етики чи доброчесності. На запит ГРД кандидат надав скановані копії декларацій, які подавалися ним на виконання вимог антикорупційного законодавства, за 2009-2014 роки.
При порівнянні примірників декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік, наданої кандидатом, з тією, що міститься в матеріалах досьє кандидата № 01298, яке формувалося під час його участі в першому конкурсі до Верховного Суду, виявлені суттєві розбіжності.
Так, в наданій кандидатом декларації вказано майнові права членів сім’ї на 5/6 квартири площею 59,2 кв.м та 5 об’єктів різної площі в пункті «Інше нерухоме майно». Проте в декларації, яка міститься в досьє, ця нерухомість не вказана. Варто зауважити, що на копії декларації, яка міститься в досьє, проставлена печатка Одеського апеляційного адміністративного суду та є підпис уповноваженої особи, тобто примірник декларації в досьє - це копія декларації, яка зберігається в суді за місцем роботи кандидата.
Візуальне порівняння зазначених декларацій показує, що сторінки 1-4, 6-9 є ідентичними. Відмінності є тільки у сторінці 5 декларації, що може свідчити про заміну цієї сторінки при наданні кандидатом декларації до ГРД з метою приховати факт недекларування нерухомого майна у 2012 році.
Кандидат через портал ГРД 19 січня 2019 року надав пояснення, в яких зазначив, що причини розбіжностей повідомити не може, оскільки надана ним декларація була отримана у відділі кадрів суду та зберігається в матеріалах його особової справи, на підтвердження чого надав засвідчену уповноваженою особою копію цієї декларації. Вказані пояснення ГРД визнала непереконливими.
Окрім того, у висновку вказано те, що кандидат на посаду судді, перебуваючи за кордоном, ухвалював судові рішення. Так, кандидат за власного ініціативою надав до ГРД 10 січня 2019 року довідку прикордонної служби, згідно з якою він перебував за кордоном:
в період з 04 до 11 січня 2014 року. Проте 09 січня 2014 року він постановив дві ухвали у справі № 814/4161/13-а (про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду);
в період з 01 до 10 травня 2014 року. Проте 05 травня 2014 року він постановив ухвали у справах № 821/4306/13-а та № 821/2836/13-а.
Ухвали щодо виправлення описок в датах вказаних ухвал в Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлені.
Кандидат надав пояснення, зазначивши, що у зв’язку із значною кількістю справ, які перебували у провадженні, та завчасної підготовки проектів процесуальних документів мала місце помилка у датах, зазначених у текстах документах. Дійсними датами прийняття вказаних процесуальних документів є дати, якими вони підписані електронним цифровим підписом.
ГРД визнала ці пояснення непереконливими. Так, якщо погодитися з твердженням кандидата про те, що дійсною датою прийняття вказаних процесуальних документів є дата їх підписання електронним цифровим підписом, то згідно зі службовою довідкою, яка надана ним:
ухвалу про відкриття провадження у справі № 814/4161/13-а було прийнято 19 березня 2014 року (дата підписання електронним цифровим підписом), а ухвалу про призначення справи до розгляду – 24 червня 2016 року (тобто через 2,5 роки після відкриття провадження). Проте рішення по суті у цій справі прийнято 12 березня 2014 року, тобто до відкриття провадження у справі (якщо вважати пояснення кандидата та надану довідку достовірними);
ухвалу про повторне направлення ухвали про залишення без руху апеляційної скарги у справі № 821/4306/13-а було прийнято 06 червня 2014 року в той час, коли апеляційну скаргу було повернено апелянту 06 червня 2014 року;
ухвалу про повторне направлення ухвали про залишення без руху апеляційної скарги у справі № 821/2836/13-а було прийнято 24 червня 2016 року (тобто через 2 роки після вказаної у ній дати) в той час, коли апеляційну скаргу було повернуто апелянту 09 вересня 2014 року;
Варто зауважити, що кандидат мав можливість помітити допущені помилки та їх виправити, проте не реалізував цього процесуального повноваження. Незважаючи на те, що вказаними ухвалами справи по суті не вирішувалися, а розгляд процесуального питання здійснювався за відсутності учасників справи, повторність дій кандидата дало підстави ГРД зробити висновок про його невідповідність критерію «Старанність» відповідно до затверджених індикаторів. Також очевидно, що кандидат надав неправдиві відомості під час кваліфікаційного оцінювання для отримання позитивного результату при оцінці за критеріями професійної етики чи доброчесності.
Кандидат Кравець О.О. надав усні пояснення, а також документи на їх підтвердження.
Стосовно ухвалення рішення, яким залишено без змін рішення суду першої інстанції про заборону проведення мирних зібрань невизначеному колу осіб зазначив таке:
Під час розгляду апеляційної скарги Одеської обласної організації Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» за адміністративним позовом виконавчого комітету Одеської міської ради до Одеської міської організації Політичної партії «Європейська партія України», громадської організації «Правова корпорація», громадської організації «Заклад Пауерліфтингу», ОСОБА_1 про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання 23 грудня 2013 року у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Кравця О.О., Шеметенко Л.П., посуті розглядалася заява про закриття провадження та визнання нечинною постанови суду першої інстанції, яка набула законної сили після апеляційного розгляду 12 грудня 2013 року. Вона викладена у формі апеляційної скарги, а тому за відсутністю підстав, визначених статтею 157 КАС України, суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги представника ОООПП «УДАР Віталія Кличка» та залишив судове рішення без змін.
Стосовно декларування недостовірних відомостей у декларації доброчесності за 2015 рік кандидат зазначив, що такий факт не мав місця. Було допущено помилку. Виправляючи вказану помилку, до Комісії було подано виправлену декларацію доброчесності за 2015 рік, а у декларації доброчесності за 2017 рік в особливих відмітках було повністю викладено вказану ситуацію.
Стосовно надання неправдивих відомостей під час кваліфікаційного оцінювання для отримання позитивного результату при оцінці критеріїв професійної етики чи доброчесності зазначив, що у попередніх деклараціях та в наступних деклараціях завжди вказував про наявність частини квартири, яку подарувала мати. Заповнивши декларацію за 2012 рік, через день чи два зрозумів, що не вказав долю квартири свого ОСОБА_2 у зв’язку з чим надав у відділ кадрів п’ятий лист декларації із повним переліком майна, власником якого є кандидат та члени його сім’ї. Чому відділом кадрів надана суду невиправлену декларацію, пояснити не може.
Щодо ухвалення судових рішень під час перебування за кордоном зазначив, що ухвали було підписано цифровим підписом та передано до Єдиного реєстру судових рішень після повернення до України, а дату в судових рішеннях зазначено помилково.
Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Дослідивши висновок наданий Громадською радою доброчесності, пояснення кандидата та додані до них документи, Комісія не вбачає підстав для оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та дійшла висновку, що Кравець Олександр Олександрович підтвердив здатність здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту визначено, що за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія
вирішила:
визнати Кравця Олександра Олександровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії Т.В. Лукаш
М.А. Макарчук
