Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Альфії КУРБАНОВОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Курбанової Альфії Рауфівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Курбанова Альфія Рауфівна, дата народження – _____________ року, громадянка України.
У 2005 році Курбанова А.Р. закінчила Одеську національну юридичну академію, отримала вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом бакалавра серії СК 006414 від 27 липня 2005 року).
У 2006 році Курбанова А.Р. отримала диплом магістра (серія СК 30202358 від 10 червня 2006 року).
Науковий ступінь та вчене звання у кандидата відсутні.
Свою професійну діяльність кандидат розпочала у 2006 році на посаді юрисконсульта корпорації «Перша Консалтингова Група», з 19 липня 2007 року до 20 лютого 2015 року працювала помічником судді Господарського суду Одеської області, а з березня 2016 року була помічником адвоката та за сумісництвом працювала юрисконсультом ТОВ «КАДОРР-КИЇВ».
Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Курбанову А.Р. призначено на посаду судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 15 грудня 2016 року.
З 24 вересня 2021 року повноваження судді Курбанової А.Р. припинено у зв’язку із закінченням строку, на який її було призначено.
Рішенням Комісії від 18 грудня 2023 року суддю Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанову А.Р. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 квітня 2024 року № 1204/0/15-24 внесено Президентові України подання про призначення Курбанової А.Р. на посаду судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.
Указом Президента України від 04 липня 2024 року № 438/2024 Курбанову А.Р. призначено на посаду судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Курбанова А.Р. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Курбанову А.Р. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду в межах Конкурсу. Курбанову А.Р. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Курбанову А.Р. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації загального апеляційного суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Курбанову А.Р. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів загальних апеляційних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Курбанової А.Р. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 23 жовтня 2025 року № 21.2-639/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Курбановій А.Р. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 25 лютого 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Курбановою А.Р., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів); особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань із загальної спеціалізації, Курбанова А.Р. набрала 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Курбанова А.Р. набрала 53,8 бала.
За результатами виконання практичного завдання із кримінальної спеціалізації Курбанова А.Р. набрала 126,5 бала.
Пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Курбанова А.Р. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідне практичне завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Курбановою А.Р. кваліфікаційного іспиту становить 370,3 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Курбановій А.Р. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (22, 21, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 21,33; безперервний розвиток (21, 20, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 20,67; загальний бал за критерій – 42,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Курбанова А.Р. продемонструвала належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 10, 11) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,67; ефективна взаємодія (11, 10, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,67; стійкість мотивації (12, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; емоційна стійкість (11, 12, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; загальний бал за критерій – 44,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Курбанової А.Р. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Курбанова А.Р. не притягувалась.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
Комісією встановлено, що згідно із анкетою кандидата на посаду та інформацією з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «Аркан» Курбанова А.Р. у 2017, 2018 і 2019 роках відвідувала територію російської федерації.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що на території країни-агресора ІНФОРМАЦІЯ_1, до яких вона їздила у вказані періоди. Більш детальні пояснення щодо відвідування російської федерації під час співбесіди Курбанова А.Р. надавала в закритому режимі без відеотрансляції (заявлено клопотання).
Комісія зазначила, що відвідування країни-агресора негативно впливає на авторитет судді.
Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII затверджено «Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», у якому російську федерацію було визнано державою-агресором.
Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» (далі – Заява). У вказаній Заяві Верховна Рада України констатувала: із 20 лютого 2014 року тривають силові дії російської федерації (перша фаза збройної агресії), які є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнала російську федерацію державою-агресором (абзац шостий вказаного Звернення).
У квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії російської федерації проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року) (абзац п’ятий пункту 1 Заяви).
Третя фаза збройної агресії російської федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил російської федерації (абзац чотирнадцятий пункту 1 Заяви).
Наслідком збройної агресії російської федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – невід’ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини території України у Донецькій та Луганській областях (абзац перший пункту 3 Заяви). Російська федерація своїми протиправними діями заподіяла також нематеріальну шкоду Україні, порушуючи права громадян України, у тому числі право на життя, в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, в Донецькій та Луганській областях. Жертвами збройної агресії російської федерації стало мирне населення, зокрема жінки та діти (абзаци четвертий і п’ятий пункту 3 Заяви).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 25 січня 2023 року у справі «Україна і Нідерланди проти Росії» констатував, що поза будь-яким розумним сумнівом у Донбасі були російські військові. На переконання Суду, це було так з квітня 2014 року. Російські солдати воювали у складі збройних угруповань та перебували на командних посадах у сепаратистських збройних угрупованнях з самого початку. Російська федерація здійснювала ефективний контроль над територією «ДНР» та «ЛНР» з квітня 2014 року виключно внаслідок військової присутності.
Європейський суд з прав людини 25 червня 2024 року публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами № 20958/14 та № 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень рф прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим і міста Севастополя та порушення прав українських політичних в’язнів.
У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольними їй особами прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї.
Ключовим моментом у цьому рішенні є визнання того, що рф діяла з порушенням правил міжнародного гуманітарного права та положень вказаної Конвенції, необґрунтовано встановивши своє законодавство на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя.
Це означає, що всі так звані закони, постанови, розпорядження, інші акти, видані російською федерацією та її окупаційними органами, та дії, що вчинялися на їхній підставі, не визнані Європейським судом з прав людини легітимними.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року; АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) із 07 квітня 2014 року.
Події 2014–2024 років свідчать, що російська федерація є воєнним противником України, який здійснює безпринципну та загарбницьку збройну агресію з метою здійснення геноциду українського народу. Цей факт є загальновідомим та, на переконання Комісії, не потребує доведення.
З наведеного слідує, що перебування осіб на тимчасово окупованих територіях України та/або території російської федерації з високою ймовірністю може призвести до ризиків виникнення загроз їхньому життю та здоров’ю, вербування спецслужбами держави-агресора під різними приводами, у тому числі з використанням засобів впливу у вигляді шантажу.
Проте Комісія звертає увагу на те, що відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.
У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.
Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.
Отже, у своїх висновках Консультативна рада європейських суддів зазначає, зокрема, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.
Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
З урахуванням викладеного, Комісія відзначає: хоча відвідування території російської федерації не було обмежено законом, суддя з огляду на свій статус має розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування ним таких територій.
У цьому випадку йдеться не про встановлені законом обмеження, а про ті добровільні обмеження, які беруть на себе судді з метою підтримання високого статусу судді та авторитету правосуддя загалом.
На переконання Комісії, відвідування території держави-агресора чи окупованих нею територій в умовах агресії росії проти України є допустимим тільки в разі нагальної потреби й коли така потреба переважує усі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій.
Нагальна потреба характеризується її терміновістю, задоволення її неможливо відкласти через незворотність та критичність наслідків для особи.
Проаналізувавши надані кандидатом пояснення, Комісія дійшла висновку, що лише частково потреби у відвідуванні території країни-агресора в кандидата були нагальними. Водночас встановлені факти не є достатньою самостійною підставою для визнання Курбанової А.Р. такою, що не відповідає критерію професійної етики, тому Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
На адресу Комісії 19 лютого 2026 року також надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації, затверджене 19 лютого 2025 року (далі – Рішення). Інформація, вказана в Рішенні, не стала самостійною підставою для висновку про невідповідність Курбанової А.Р. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.
Так, ГРД вказала, що згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень кандидат розглянула 595 справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), з яких провадження у 46 справах закрито у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, що становить 7,73 % від загальної кількості.
Під час співбесіди Курбанова А.Р. пояснила, що на час розгляду вказаних ГРД справ їх вирішення без участі в судовому засіданні особи, щодо якої складено протокол, було неможливим, а накладення стягнення мало відбутися до закінчення трьох місяців з дня вчинення правопорушення.
Курбанова А.Р. зазначила, що в кожній із цих справ нею першочергово здійснювався виклик цих осіб в судове засідання. Водночас судові повістки надсилались рекомендованим поштовим відправленням; розгляд справи вперше призначався з урахуванням строків поштового перебігу приблизно через 2–3 тижні після надходження справи до її провадження. У разі коли особа була належним чином сповіщена про виклик у судове засідання та не з’являлася до суду у вказані дату і час, нею до цих осіб застосовувався привід. Слід вказати, що привід у судове засідання був застосований у кожній із перелічених ГРД справі, а в більшості з них – по декілька разів. Причини невиконання органом поліції цих ухвал були різні, всі вони відображені в змісті постанов, які були винесені у цих справах (наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Крім того, у Рішенні зазначено, що згідно із матеріалами суддівського досьє за 2017 рік Курбанова А.Р. порушила строки розгляду у 146 справах та 43 матеріалах, за 2018 рік – у 439 справах та 36 матеріалах, за 2019 рік – у 289 справах та 12 матеріалах, за 2020 рік – у 172 справах та 11 матеріалах, за 2021 рік – у 196 справах та 7 матеріалах, за 2022 рік – дані не вказано, за 2022 рік – 0 справ та 0 матеріалів, за 2023 рік – 0 справ та 0 матеріалів, за 2024 рік – у 36 справах та 2 матеріалах.
Під час співбесіди кандидат вказала, що інколи здійснити розгляд справ у строки, передбачені процесуальним законодавством, не було можливим з огляду на об’єктивні причини. Такими факторами були: необхідність належного сповіщення сторін, розгляд клопотань сторін про відкладення судових засідань, заміна сторони, призначення експертиз тощо. Також на час розгляду цивільних справ (здебільшого порушення строків було саме у цих справах) впливало несвоєчасне надходження довідок про зареєстроване місце проживання відповідача. При визначенні дат судових засідань судом бралась до уваги і зайнятість представників сторін в інших судових процесах.
Окрім того, Курбанова А.Р. звернула увагу, що в період з весни – початку літа 2017 року і до кінця літа 2018 року в Шосткинському міськрайонному суді Сумської області разом із нею здійснювали судочинство 3 судді із 11 (10), тобто лише чверть штатної чисельності суддів. Влітку 2017 року значну кількість справ, у тому числі достатньо складних та таких, що не знаходили свого вирішення роками, після припинення здійснення судочинства п’ятьма суддями було одночасно розподілено лише між двома суддями, до яких належала і Курбанова А.Р.
Вказані обставини надалі призвели до накопичення великої кількості справ, що, звичайно, негативно вплинуло на оперативність здійснення судочинства в суді загалом. До того ж тривалий час (майже до кінця 2020 року) судді Шосткинського міськрайонного суду розглядали майже усі кримінальні колегіальні справи цього регіону, адже цей суд був єдиним судом у так званому «північному окрузі» Сумської області, де можливо було утворити колегію суддів, тому кандидат входила до складу близько 20 колегій з розгляду кримінальних справ щодо особливо тяжких злочинів, розгляд яких вимагає значних часових затрат.
ГРД у Рішенні також наголосила, що в період з 22 червня 2020 року до 23 червня 2020 року проходила періодичне навчання суддів (дистанційний семінар) на тему: «Врегулювання спорів за участю судді в цивільному судочинстві» тривалістю 16 академічних годин.
Водночас кандидат у цей період прийняла постанови у справах № № 589/1581/20, 589/1593/20, 589/1579/20, винесла вирок у справах № 589/2264/18, 589/1891/20, винесла ухвали у справах № № 589/241/20, 589/586/20, 589/2737/19, 589/1537/20, 589/1950/20, 589/1940/20, 589/4006/19, 589/1537/20, 589/2371/19, 589/406/18, 589/1811/19, 589/1496/20.
На думку ГРД, наведені обставини свідчать про наявність суперечностей між офіційними даними про проходження кандидатом навчання (підвищення кваліфікації) та фактом ухвалення нею судових рішень у ті ж самі дні. Така ситуація породжує обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про відвідування кандидаткою заходів із підвищення кваліфікації або ж щодо реального здійснення правосуддя в зазначений період.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що в період з 22 до 23 червня 2020 року вона дійсно брала участь у дистанційному семінарі, формат навчання якого полягав у перегляді слухачами презентації та відео, що були надані для ознайомлення, а також у виконанні контрольних, практичних та творчих завдань, які потрібно було пройти та здати у визначений час. Курбанова А.Р. наголосила, що доступ до курсу був наданий учасникам до 23:55 23 червня 2020 року, тобто перегляд відео, презентацій, а також виконання завдань були можливі в будь-який зручний для слухача програми час, що дозволяло кандидату самостійно планувати навчальний процес, зокрема опрацьовувати матеріали та здавати практичні завдання у вільний від виконання посадових обов’язків час. Таким чином, це дистанційне навчання передбачало поєднання самостійної роботи та онлайн-заходу у вигляді вебінару о 14:00 23 червня 2020 року. Протягом 22 та 23 червня 2020 року Курбанова А.Р. виконала всі завдання у вільний від виконання посадових обов’язків час і о 14:00 23 червня 2020 року приєдналася до вебінару для уточнення питань, які виникли, після чого о 16:00 продовжила розгляд справ.
У Рішенні також вказано, що 13 листопада 2020 року проходило періодичне навчання (семінар) на тему: «Сімейні правовідносини: окремі аспекти розгляду спорів судом першої інстанції» в Харківському регіональному відділенні Національної школи суддів України тривалістю 6 академічних годин.
Під час участі в цьому семінарі кандидат винесла ухвали у справах № № 589/3973/20, 589/4038/20, 589/4029/20, 589/3809/20.
Курбанова А.Р. під час співбесіди зазначила, що 13 листопада 2020 року дійсно пройшла періодичне навчання судді місцевого загального суду з метою підвищення рівня кваліфікації на семінарі: «Сімейні правовідносини: окремі аспекти розгляду спорів судом першої інстанції». Відповідно до програми вказаного періодичного навчання останнє тривало 6 академічних годин з 09:00 до 13:50. Водночас робочий день 13 листопада 2020 року (день тижня – п’ятниця) тривав з 8:00 до 16:00, що не виключало в кандидата можливості виконання процесуальних дій у вільний від навчання час: 09:00 і після 14:00.
Курбанова А.Р. визнала, що в день проходження навчання нею дійсно було постановлено чотири ухвали, три з яких є ухвалами про відкриття провадження у справі та одна ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів. Відповідно до журналу судових справ та матеріалів цей матеріал було розглянуто о 8:10, тобто до початку навчання. Водночас вказані судові рішення не потребували проведення судового засідання за участі сторін та дослідження значного обсягу доказів, що могло б зайняти тривалий час. Курбанова А.Р. зазначила, що на момент проведення вказаного навчання були відсутні як рекомендації Ради суддів України, так і внутрішні розпорядчі документи про обов’язкове увільнення судді від здійснення правосуддя на час участі в навчанні. Більше того, за наявної практики на час навчання суддя не увільнялася від здійснення правосуддя, на її ім’я продовжували розподілятися судові справи, що зафіксовано в протоколі автоматизованого розподілу судових справ від 13 листопада 2020 року.
Таким чином, Комісія вважає, що надані суддею пояснення та наведені під час співбесіди аргументи є об’єктивно підтвердженими, прийнятними та достатніми для спростування інформації, наданої ГРД щодо кандидата.
Дослідивши досьє кандидата, письмові пояснення, за результатами співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала. Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Курбанова А.Р. набрала 741,3 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Курбанової Альфії Рауфівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Курбанова Альфія Рауфівна набрала 741,3 бала.
3. Визнати Курбанову Альфію Рауфівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
