Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Василюка Ігоря Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Ігоря ВАСИЛЮКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Василюка Ігоря Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).  

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Василюка Ігоря Миколайовича про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Василюка І.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Василюк І.М., дата народження – __ ______ ____ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2002 році Василюк І.М. закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2003 році кандидат отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04 червня 2003 року).

У 2018 році в Класичному приватному університеті захистив дисертацію за спеціальністю кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Василюк І.М. має досвід професійної діяльності адвоката понад 20 років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Василюк І.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	57,1	361,6
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	147
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	117,5

Отже, кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Василюка І.М.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Василюка І.М., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Василюка І.М. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських  судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Василюка І.М. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду (лист № 21-2600/25), з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

28 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Василюка І.М. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісій адвокатури Волинської області та Ради адвокатів Волинської області з метою з’ясування інформації щодо скарг (заяв) на дії адвоката Василюка І.М. (їх кількість, період надходження) та рішень, прийнятих за результатами їх розгляду (листи від 08 та 09 липня 2025 року № 32 дпс-1214/24).

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (лист від 10 липня 2025 року № 218/25) повідомила, що стосовно адвоката Василюка І.М.  скарг не надходило, дисциплінарні провадження не здійснювалися, до дисциплінарної відповідальності він не притягувався. Зазначила, що вказана інформація надається за період з жовтня 2017 року до дати надання цієї відповіді.

Рада адвокатів Волинської області (лист від 08 липня 2025 року № 48/11) повідомила, що скарг на дії Василюка І.М. не надходило.

До Комісії 04 липня 2025 року надійшов висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 03 липня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 04 липня 2025 року № 32 дпс-1214/24) вказаний висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в ньому.

До Комісії 09 липня 2025 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Співбесіду з кандидатом призначено на 10 липня 2025 року.

У засіданні Комісії 10 липня 2025 року Василюк І.М. заявив клопотання про відкладення розгляду питання на іншу дату. Протокольним рішенням Комісії відкладено розгляд питання на 24 липня 2025 року.

До Комісії 21 липня 2025 року надійшов висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики (нова редакція), затверджений ГРД 20 липня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 21 липня 2025 року № 32 дпс-1214/24) цей висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в ньому.

До Комісії 22 липня 2025 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

24 липня 2025 року до Комісії надійшло клопотання ГРД про перенесення розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання Василюка І.М., яке заплановане на 24 липня 2025 року. Протокольним рішенням Комісії клопотання ГРД задоволено та відкладено засідання Комісії щодо кандидата на 01 серпня 2025 року.

До Комісії 01 серпня 2025 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку та надання Комісії інформації, затверджене 31 липня 2025 року.

Василюку І.М. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом проведено 01 серпня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано уточнити інформацію щодо нього в разі виявлення неточності чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурсу а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді було індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	20	19	18	19	18	18,75	37,5
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	20	19	18	19	18	18,75

За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що не нижче 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і в оцінюванні особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді було індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	9	9	9	10	9	9,25	37,5
	Ефективна взаємодія	9	9	9	9	9	9	9
	Стійкість мотивації	11	10	10	11	10	10	10,25
	Емоційна стійкість	9	10	9	9	9	9	9

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні підходи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а отже, відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та  професійної етики.

До Комісії 01 серпня 2025 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку та надання Комісії інформації, затверджене 31 липня 2025 року (далі – Інформація).

ГРД зазначила, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата та отримавши пояснення від нього, вважає, що він спростував обґрунтований сумнів щодо його невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас ГРД у пунктах 1, 2 Інформації дублює пункти 1 та 2 висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики (нова редакція), затвердженого ГРД 20 липня 2025 року.

Так, в Інформації вказано таке.

1. У 2020 році дружина кандидата придбала автомобіль «Jeep Cherokee» 2015 року випуску за ціною 134 700 грн (еквівалентно 4 783 дол. США). ГРД зазначила про сумнів щодо достовірності ціни автомобіля, оскільки навіть станом на 2025 рік середня ринкова вартість транспортного засобу становить 14 000 дол. США.

Кандидат не погодився з твердженнями ГРД та пояснив, що автомобіль «Jeep Cherokee» придбано на аукціоні з продажу автомобілів ринку США з пошкодженнями, що унеможливлювало його експлуатацію без проведення ремонтних робіт, проходження процедури сертифікації та державної реєстрації.

Василюк І.М. пояснив, що вартість транспортного засобу, сформована внаслідок придбання майна на аукціоні в США, відповідає митному оформленню. Первинну державну реєстрацію в Україні здійснено на підставі посвідчення митниці. Кандидат звернув увагу, що у випадку заниження ним вартості майна, привезеного з-за кордону, мало б місце відповідне реагування органів митної служби. 

Кандидат також зазначив, що автомобіль після ввезення в Україну був зареєстрований на його ім’я, а у 2024 році перереєстрований на дружину.

На підтвердження пояснень кандидат надав копію інвойсу, в якому відображено вартість автомобіля – 4 633 дол. США.

Комісією встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів 28 липня 2020 року кандидатом зареєстровано транспортний засіб «Jeep Cherokee», привезений з-за кордону за посвідченням митниці. 05 червня 2024 року здійснено перереєстрацію цього транспортного засобу на нового власника – ОСОБА_1 (дружину кандидата), на підставі договору дарування.

Комісією оглянуто копію інвойсу від 15 квітня 2020 року № 209247, в якому вказано, що вартість автомобіля Jeep Cherokee становить 4633 дол. США.

Таким чином, пояснення кандидата та встановлені обставини Комісія вважає переконливими та достатніми для спростування сумніву ГРД щодо достовірності ціни автомобіля.

2. Кандидат не відобразив у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) вартість  нерухомого майна: квартири площею 51,4 кв.м; земельної ділянки площею 1 199 кв.м; житлового будинку площею 142,9 кв.м; земельної ділянки площею 148 кв.м,  набутої дружиною в 2015 році.

Кандидат пояснив, що квартиру площею 51,4 кв.м набуто у власність на підставі договору дарування від сестри (ОСОБА_2); земельну ділянку площею 1 199 кв.м набуто у власність на підставі договору дарування від матері (ОСОБА_3), яка вказану земельну ділянку отримала в межах норм безоплатної приватизації. Право власності на житловий будинок площею 142,9 кв.м набуто внаслідок будівництва власними зусиллями. Земельна ділянка площею 148 кв.м набута у власність дружиною в межах норм безоплатної приватизації.

Василюк І.М. пояснив, що при декларуванні відомостей щодо вказаного нерухомого майна керувався роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), якими передбачено, що вартість майна зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Водночас абзацом третім частини п’ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Ураховуючи підстави набуття у власність нерухомого майна кандидатом, Комісія вважає прийнятними та достатніми пояснення Василюка І.М. для спростування сумнівів ГРД, які виникли в цій ситуації.

3. 02 листопада 2017 року Василюк І.М. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. ГРД зазначила, що під час дослідження змісту наукової роботи виявленні чисельні факти плагіату.

ГРД звернула увагу, що автоматизованою системою перевірки наявності плагіату виявлено чисельні збіги матеріалів, які були оприлюднені десятками авторів Міжвузівської науково-практичної конференції (надано відповідний перелік робіт інших авторів). ГРД вказала, що в незалежного спостерігача залишатимуться сумніви щодо цього питання, адже факт академічної недоброчесності, на її думку, є очевидним.

Кандидат не погодився з твердженнями ГРД та зауважив, що при здійсненні дисертаційного дослідження та оформлення його результатів ним дотримано всі процедурні вимоги та не допущено порушень прав інших авторів.

Василюк І.М. також зазначив, що факти плагіату, про які йдеться в Інформації, ГРД виявлено у співвідношенні з матеріалами конференції Міжвузівської науково-практичної конференції (30 листопада 2017 року), яка відбулась після захисту ним дисертації, що виключає факт плагіату.

Василюк І.М. пояснив, що процедура захисту дисертації та видача диплома включала: попередню експертизу дисертації, яка здійснювалася вищим навчальним закладом; прийняття дисертації для попереднього розгляду спеціалізованою вченою радою; призначення офіційних опонентів та оцінка дисертації офіційними опонентами (з поданням відгуків); передача одного примірника дисертації у бібліотеку вищого навчального закладу; прилюдний захист дисертації на засідання спецради; надіслання спецрадою електронного та паперового примірників дисертації до відповідних наукових установ; проведення експертизи дисертації Міністерством освіти і науки України, що включало участь в засіданні експертної ради Міністерства освіти і науки України; прийняття рішення атестаційною колегією.

Василюк І.М. звернув увагу, що рішення про позбавлення наукового ступеня щодо нього не приймалося.

Комісією встановлено, що у 2018 році в Класичному приватному університеті Василюк І.М. захистив дисертацію за спеціальністю кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук (на підставі рішення Атестаційної колегії від 20 березня 2018 року отримав диплом № 046172).

Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук Василюку І.М. є чинним, що свідчить про відсутність будь-яких порушень, допущених ним при написанні дисертаційної роботи.

Оцінюючи доводи ГРД, Комісія виходить із того, що процес виявлення запозичень чужого тексту, який використовується для оцінки наукової роботи на предмет наявності ознак плагіату, як правило, за своєю суттю є складним та потребує застосування спеціальних засобів, знань та умінь.

При дослідженні рішення ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі  Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО, Національне агентство). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до Національного агентства, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.

Суд виснував, що НАЗЯВО згідно з статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).

Згідно з пунктом 9 положень Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема в порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.

Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), підходів суду касаційної інстанції щодо стандартів встановлення та доведення фактів академічної недоброчесності, Комісія вважає, що твердження ГРД є безпідставними, а пояснення кандидата – переконливими та достатніми для спростування сумнівів, які виникли в цій ситуації.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Пунктом 2.16 розділу 2 Положення передбачено, що для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Василюка І.М. критеріям доброчесності та професійної етики, однак в процесі дослідження досьє кандидата з’ясовано таке.

1. У Деклараціях за 2022, 2023 роки в розділі 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» кандидат вказав, зокрема, дружину – ОСОБА_1.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 19 травня 2025 року № 1389833) ОСОБА_1: у 2022 році отримала дохід у розмірі 2 516,81 грн від ПРАТ «Волиньобленерго» та 103,96 грн від АТ «Універсал Банк»; у 2023 році – 712,16 грн від ПРАТ «Волиньобленерго».

Проте в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларацій за 2022 та 2023 роки інформації про вказаний дохід дружини кандидатом не відображено.

Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 19 травня 2025 року № 1389661) кандидат у 2022 році отримав дохід (додаткове благо, ознака доходу «126») у загальному розмірі 526,91 грн та у 2023 році – 243,71 грн від  АТ «Універсал Банк». Також у 2023 році кандидат отримав дохід (виграші та призи) у розмірі 1 219,51 грн від ТОВ «Бізнес Тюнінг Центр»).

Інформації про вказаний дохід не відображено Василюком І.М. у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларацій за 2022 та 2023 роки.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що, відображаючи відомості в Деклараціях за 2022, 2023 роки щодо власних доходів, користувався інформацією, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та даними, наданими банком (банківськими виписками).

Незважаючи на те, що інформація про розбіжності у доходах члена сім’ї була доступною для ознайомлення із нею кандидатом, чітких та переконливих пояснень про причини відсутності в Деклараціях за 2022, 2023 роки інформації про дохід у виді додаткового блага та виграшів, призів Василюк І.М. під час співбесіди не надав. 

Стосовно доходів дружини, отриманих від ПРАТ «Волиньобленерго» кандидат зазначив, що жодних договірних відносин з вказаним ПРАТ дружина немає. У зв’язку з цим, кандидат висловив припущення, що можливо сталась технічна помилка. Кандидат зазначив, що у 2022 році його дружина ІНФОРМАЦІЯ_1.

Водночас кандидат пояснив, що, відображаючи в Деклараціях інформацію про доходи дружини, користувався відомостями наданими банком. Запит щодо доходів дружини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків не здійснював.

Пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання Декларації за 2022 рік) передбачено, що в декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

У пункті 131 Роз’яснень НАЗК від 03 лютого 2021 року № 1 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) вказано, що дохід із джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, кошти, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного періоду у формі «кешбек», «бонусів» у грошовій формі від банківських чи інших фінансових установ, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, якщо такі кошти включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо (ознака доходу «126») або інший дохід (ознака доходу «127»). Так, зазначені кошти, отримані з одного джерела, сумуються за відповідною ознакою.

Інформація про суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Аналогічні положення щодо декларування доходу у виді додаткового блага викладено в пункті 147 наданих пізніше Роз’яснень НАЗК від 13 листопада 2023 року № 4.

Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, однак вважає, що кандидат не вжив достатніх заходів для з’ясування обставин щодо своїх доходів та доходів дружини. Це призвело до сумніву щодо повноти та достовірності відомостей у його Деклараціях та свідчить про недотримання показника сумлінності, а отже, є підставою для зниження кількості балів кандидата на 15 балів за цим показником.  

2. У розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» Анкети кандидата Василюк І.М. вказав про притягнення його до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху: у 2021 році – 4 рази; у 2022 році – 1 раз; у 2023 році – 4 рази. 

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів Василюк І.М. неодноразово порушував Правила дорожнього руху (зокрема, порушення правил зупинки, перевищення встановлених обмежень швидкості руху).

Інформацію про адміністративні правопорушення надано також Національною поліцією України (лист від 02 квітня 2025 року № 48524-2025): у 2019 році – 1 раз; у 2023 році – 1 раз.

Під час співбесіди кандидат підтвердив випадки порушення Правил дорожнього руху та пояснив, що такі порушення були пов’язані з перевищенням швидкості та певною неуважністю. Кандидат зазначив, що зробив відповідні висновки. Крім того, Василюк І.М. повідомив, що деякі випадки притягнення його до відповідальності оскаржувалися ним в судовому порядку, окремі постанови були скасовані судом.

Комісія зазначає, що пунктом 7 розділу ІІ Єдиних показників визначено, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді. Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Очевидно, що від кандидата слід очікувати дотримання загальноприйнятих моральних правил, а також тих норм, що забезпечують авторитет та довіру до правосуддя. Обов’язок саме кандидата на посаду судді дотримуватись етичних норм, які встановлені для суддів, засвідчує і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена в пункті 121 постанови від 08 травня 2025 року у справі № 990/143/24.

Отже, можна констатувати, що кандидати на посаду судді нарівні із суддями зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення професійної діяльності, так і в позапрофесійній поведінці.

Попри те, що такі адміністративні правопорушення не належать до категорії тяжких та не призвели до негативних наслідків, їх системність свідчить про необхідність звернення кандидатом уваги на обов’язок неухильного дотримання вимог Правил дорожнього руху та докладання зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Оцінюючі зазначені вище обставини, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

3. Національна поліція України (Департамент інформаційно-аналітичної підтримки, лист від 02 квітня 2025 року № 48524-2025) надала Комісії інформацію про реєстрацію Луцьким районним управлінням поліції ГУНП у Волинській області 15 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР) кримінального провадження НОМЕР_1 щодо ОСОБА_4 У листі вказано, що кримінальне провадження закрито 21 листопада 2019 року на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. 

Комісія звернулась до Національної поліції України, Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області (лист від 10 липня 2025 року № 32 дпс-1214/24) з проханням надати копії процесуальних рішень, ухвалених у  кримінальному провадженні НОМЕР_1, та інших матеріалів вказаного кримінального провадження.

Луцьке районе управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області повідомило, що в провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні НОМЕР_1, внесеному до ЄРДР 15 листопада 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України. Кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_5 про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4.

21 листопада 2019 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Луцьким районним управлінням поліції Головного управління національної поліції у Волинській області надано копію постанови про закриття кримінального провадження від 21 листопада 2019 року (далі – Постанова).

Комісією оглянуто Постанову в якій вказано, що 14 листопада 2019 року ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні службового кабінету Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, в ході словесного конфлікту та шарпанини, ймовірно, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення було внесено 15 листопада 2019 року до ЄРДР за НОМЕР_1 та розпочато досудове розслідування.

Під час досудового розслідування опитана ОСОБА_5 зазначила, що 14 листопада 2019 року в неї з ОСОБА_4 виникла суперечка, в ході якої останній шарпнув її за руку, від чого вона впала на крісло, вдарившись головою, при цьому умисних ударів ОСОБА_4 їй не наносив та видимих тілесних ушкоджень не спричиняв, однак довів її до стресового стану.

У Постанові вказано, що при опитуванні ОСОБА_4, останній дійсно підтвердив факт конфлікту із ОСОБА_5, однак повідомив, що ніякої шарпанини не було, так як відбувся лише словесний конфлікт, ніяких ударів він не наносив.

У Постанові також зазначено, що інформація в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження була спростована, тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 виявлено не було, свідків вчинення діяння не виявлено.

Встановлені обставини стали підставою для закриття кримінального провадження НОМЕР_1 із підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (відсутня суб’єктивна сторона злочину).

Стосовно вказаних обставин Василюк І.М. пояснив, що 14 листопада 2019 року ОСОБА_4 прибув до Департаменту муніципальної варти для участі в розгляді справи про порушення ним правил паркування. Кандидат зазначив, що поведінка ОСОБА_4 у приміщенні департаменту була зумовлена неправомірними, на його думку, діями ОСОБА_5 під час розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, Василюк І.М. повідомив, що тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_5 не заподіював, до того ж ОСОБА_4 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення, вчинене працівником Департаменту муніципальної варти ОСОБА_5. На підставі заяви внесено відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження НОМЕР_2 від 28 грудня 2019 року. Кандидат зазначив, що у кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано потерпілим.

Під час співбесіди кандидат в усних поясненнях заперечив конфлікт ОСОБА_4 з ОСОБА_5, просив врахувати, що під час описаної вище ситуації ОСОБА_4 поводив себе коректно та стримано.

Оцінюючи поведінку кандидата з точки зору відповідності показникам критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія звернула увагу на певних суперечностях у його поясненнях. Зокрема із тексту постанови від 21 листопада 2019 року встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 у своїх показах визнав факт конфлікту із ОСОБА_5 та акцентував увагу на відсутності фізичного насильства щодо неї.

Водночас під час співбесіди кандидат надав пояснення іншого змісту та взагалі заперечив конфлікт ОСОБА_4 із ОСОБА_5.

Така позиція кандидата породжує певні сумніви в його чесності та дотриманні етичних норм.

Комісія зазначає, що відповідно до пункту 9 розділу ІІ, пункту 4 розділу ІІІ Єдиних показників оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

Оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику: «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Пунктом 17 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

Комісія зазначає, що посада судді вимагає від особи, яка претендує її зайняти, дотримання найвищих етичних стандартів поведінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 9901/388/20 зазначено, що авторитет судової влади та довіра до неї значно залежать від персонального складу суддівського корпусу. Тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав у професійній діяльності та в особистому житті будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може, зокрема, негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у разі його призначення.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі Другої палати вказані обставини оцінює з точки зору суттєвості, тому одноголосно вирішила зменшити бали кандидату на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності, не є достатніми для визнання Василюка І.М. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом загальний бал, отриманий ним за цими критеріями, становить 255 балів.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	57,1	361,6
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	147
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	117,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,75	37,5
	Безперервний розвиток	18,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,25	37,5
	Ефективна взаємодія	9
	Стійкість мотивації	10,25
	Емоційна стійкість	9
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	691,6

Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Василюк Ігор Миколайович набрав 691,6 бала.

2. Визнати Василюка Ігоря Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                                 Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                              Михайло БОГОНІС

                                                                                                        Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                        Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                        Галина ШЕВЧУК