Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Волинської області Дем’як Валентини Миколаївни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Господарського суду Волинської області Валентини ДЕМ’ЯК,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Волинської області Дем’як Валентини Миколаївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
2. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
3. Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
4. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

5. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
6. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
7. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами) (далі – Положення).
8. Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
   1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).
   2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
   3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).
   4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
   5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
9. Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Волинської області Дем’як В.М.
10. Рішенням Комісії від 03 серпня 2018 року № 189/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Дем’як В.М.
11. Дем’як В.М. за результатами складеного анонімного письмового тестування набрала 82,125 бала, виконаного практичного завдання  ̶ 78,5 бала. На етапі «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддя загалом набрала 160,625 бала. Комісія вирішила допустити Дем’як В.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
12. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей Дем’як В.М.
13. Дем’як В.М пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
14. У зв’язку з припиненням 07 листопада 2019 року повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Дем’як В.М. не завершено.
15. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 червня 2024 року № 152/зп-24, з метою продовження передбачених Законом процедур оцінювання здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких призначалась дата проведення співбесід Комісією у складі колегії, однак кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено.
16. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 12 червня 2023 року члена Комісії Сабодаша Р.Б. визначено доповідачем з питання продовження кваліфікаційного оцінювання судді Дем’як В.М.

ІІ. Відомості, встановлені за результатами дослідження суддівського досьє.

17. Дем’як В.М., ________ року народження, громадянка України.
18. У 1997 році закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство», здобула кваліфікацію юриста.
19. У 2004 році закінчила Одеську національну юридичну академію й отримала повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство», здобула кваліфікацію магістра права.
20. У 2013 році Дем’як В.М. захистила дисертацію за спеціальністю «господарське право; господарське-процесуальне право» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.
21. До призначення на посаду судді Дем’як В.М. обіймала такі посади: з квітня 1988 року до серпня 1988 року   ̶  молодший продавець Ківерцівського універмагу; з серпня 1988 року до вересня 1989 року  ̶  секретар директора Ківерцівської Золотконтори; з вересня 1989 року до вересня 1994 року  ̶  юрисконсульт Ківерцівської Золотконтори; з вересня 1994 року до жовтня 1995 року  ̶  юрист Волинського акціонерного товариства фірми «Взуття»; з жовтня 1995 року до березня 1997 року  ̶  юрисконсульт Луцької митниці; з червня 1997 року до січня 2002 року - старший консультант Арбітражного суду Волинської області; з січня 2002 року до квітня 2008 року   ̶  помічник першого заступника голови Господарського суду Волинської області.
22. Указом Президента України від 11 квітня 2008 року № 342/2008 Дем’як В.М. призначено на посаду судді Господарського суду Волинської області строком на 5 років; наказом голови цього суду від 21 квітня 2008 року № 15 о/с – зараховано до штату Господарського суду Волинської області.
23. Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 209-VII Дем’як В.М. обрано на посаду судді Господарського суду Волинської області безстроково, наказом голови цього суду від 29 квітня 2013 року № 6/02-2 її зараховано до штату Господарського суду Волинської області.
24. Суддя спеціалізується на розгляді господарських справ: з 14 грудня 2010 року до 12 лютого 2014 року – в колегії з розгляду справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності та у спорах між господарюючими суб’єктами; з 30 травня 2014 року до 25 травня 2018 року – спеціалізація з розгляду справ, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності; з 26 липня 2016 року до 25 травня 2018 року – резервний суддя колегії з розгляду справ про банкрутство; з 28 травня 20218 року до 25 березня 2021 року – усі справи, які підсудні господарському суду, крім справ про банкрутство; визначена суддею, яка розглядає справи про банкрутство у разі неможливості розгляду таких справ жодним із суддів цієї спеціалізації; з 26 березня 2021 року до цього часу – усі справи, які підсудні Господарському суду Волинської області.
25. У 2019–2023 роках загальний показник середньорічного судового навантаження Дем’як В.М. дорівнював (відповідав) середньому показнику судового навантаження на одного суддю Господарського суду Волинської області.
26. Судові рішення, ухвалені суддею Дем’як В.М., скасовувались та змінювались судом апеляційної інстанції, проте відсоток скасування та зміни судових рішень порівняно з кількістю розглянутих справ та оскаржених судових рішень є незначним.
27. Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Дем’як В.М., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями та за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
28. Стосовно наявності дисциплінарних скарг на дії судді Дем’як В.М.  Комісією встановлено, що до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) у 2019–2023 роках надійшло 2 скарги, які було залишено без розгляду.

            ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності і професійної етики та пояснень судді, що надійшли до Комісії до проведення співбесіди.

29. До Комісії 02 грудня 2024 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Господарського суду Волинської області Дем’як Валентини Миколаївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 29 листопада 2024 року (далі – Висновок).
30. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
31. Суддя ухвалювала рішення в умовах конфлікту інтересів.
32. Відповідно до матеріалів суддівського досьє син судді ОСОБА_1 упродовж 2015–2017 років отримував дохід від товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (далі – ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ»).
33. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 01 листопада 2016 року суддя ухвалила рішення у справі № 903/710/16, відповідачем у якій було ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».
34. Згідно з довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» (далі – ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ») від 22 серпня 2018 року, що міститься в матеріалах суддівського досьє, ОСОБА_1 почав працювати у товаристві на посаді юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи з 01 лютого 2017 року (наказ від 01 лютого 2017 року № 764- к), розмір його заробітної плати впродовж 2017–2018 років становив 363 417,23 гривні.
35. Суддею було постановлено ухвалу від 27 червня 2018 року у справі № 903/443/18 за участі ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ».
36. ГРД звертає увагу, що рішення у вказаних господарських справах не були ухвалені на користь ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ», проте факт розгляду зазначених справ свідчить про те, що суддею не було вжито заходів для недопущення конфлікту інтересів.
37. Суддя допустила академічну недоброчесність, від свого імені використала результати чужої наукової праці.
38. 25 січня 2013 року Дем’як В.М. захистила дисертацію на тему: «Учасники господарського процесу в позовному провадженні» (далі – дисертація) в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.
39. На переконання ГРД наукова робота судді містить плагіат, оскільки значна частина роботи копіює докторську дисертацію ОСОБА_2 на тему «Організаційно-правові засади становлення і діяльності господарських судів України».
40. У досьє судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат (у тому числі близьких осіб), що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення витрат.
41. Відповідно до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2016 рік суддею отримано дохід у виді позики в розмірі 140 000 грн (еквівалентно 5 000 дол. США) від невістки ОСОБА_3, що підтверджується долученою до матеріалів суддівського досьє світлокопією договору позики від 31 серпня 2016 року.
42. Згідно з розділом 11 «Доходи, у тому числі подарунку» декларації за 2017 рік суддею отримано дохід у виді позики в розмірі 140 000 грн від невістки ОСОБА_3.
43. Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого та виплаченого доходу, нарахованого (перерахованого) податку дохід ОСОБА_3 за період з І кварталу до IV кварталу 2016 року становив 3 170 грн, за період з І кварталу до IV кварталу 2017 року – 19 469 гривень.
44. За даними декларації за 2016 рік, сукупний дохід Дем’як В.М становив 499 885 грн з урахуванням доходу у виді позики в розмірі 140 000 грн та отриманого кредиту в сумі 55 572 гривні.
45. За даними декларації за 2015 рік, заощадження судді у звітному році становили 5 000 дол. США та 40 000 гривень.
46. За даними декларацій за 2016 рік, заощадження судді у звітному році становили 4 000 дол. США.
47. Таким чином, заощадження судді у 2016 році зменшились на 1 000 дол. США та 40 000 грн і станом на 31 грудня 2016 року, за підрахунками ГРД, становили 67 190 гривень.
48. За підрахунками ГРД, доходи та заощадження судді у 2016 році становили 567 075 гривень.
49. Водночас згідно з письмовими поясненнями Дем’як В.М. від 28 січня 2019 року витрати судді, пов’язані з обслуговуванням кредитних зобов’язань, у 2016 році становили в сукупному 389 339 грн (10 192 грн – автомобіль, 336 942 грн – квартира, 24 145 грн – автомобіль, 18 060 грн – квартира).
50. Також ГРД відзначає, що згідно з договором купівлі-продажу автомобіля з використанням банківського вкладу від 18 серпня 2016 року (далі – Договір) суддя набула право власності на автомобіль марки «KIA cee’d» 2016 року випуску. Умовами договору передбачено, що на день його підписання сторонами покупець сплачує на поточний рахунок продавця аванс в розмірі 45 634 гривні.
51. Згідно з даними статистичного збірника «Доходи та витрати населення Державної служби статистики України від 2021 року» середні витрати особи у Волинській області в 2016 році становили 43 913 грн (з урахуванням витрат, зокрема, на паливо, одяг, їжу, комунальні платежі).
52. На переконання ГРД, існує обґрунтований сумнів щодо джерел походження коштів для позики у невістки Дем’як В.М., які критично впливають на співвідношення доходів та видатків судді за 2016 рік.
53. Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але яка може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання судді або потребує додаткових пояснень судді, а саме:
54.  У деклараціях за 2015–2018 роки суддею задекларовано право власності на цінні папери в кількості 1 шт. номінальною вартістю 500 грн. За даними декларації за 2019 рік відомості про наявність у судді цінних паперів відсутні. Відповідно до інформації із суддівського досьє суддя 05 червня 2019 року відчужила зазначені цінні папери шляхом укладення договору дарування на користь невстановленої особи. Відповідно до сертифікату акцій серії __ № _____ від 09 березня 1998 року емітентом виступав ВАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна».
55.  Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суддя шляхом укладення договору купівлі-продажу від 26 вересня 2003 року № 2374 набула право власності на приміщення у гуртожитку загальною площею 52,3 м² у м. Луцьку. У матеріалах досьє наявна інформація про відчуження вказаного приміщення шляхом укладення договору дарування від 13 березня 2014 року на користь ОСОБА_4. ГРД не встановлено стосунків судді з обдарованою особою.
56. В декларації за 2015 рік суддя задекларувала земельну ділянку площею 1012 м², що знаходиться в с. Кульчин Ківерцівського району Волинської області та належить на праві власності її сину з 03 квітня 2012 року. Проте у декларації за 2012 рік інформації про цю земельну ділянку не відображено.
57. Водночас, ГРД повідомляє, що забезпечити судді право на відповідь до початку співбесіди в Комісії не було можливості, оскільки суддя не надала свої контактні дані.

IV. Проведення співбесіди із суддею.

58. Співбесіду із Дем’як В.М. призначено на 05 грудня 2024 року.
59. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
60. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою ухвалення остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

V. Загальні принципи, застосовані Комісією при проведенні кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

61. Ухвалюючи в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в пояснювальній записці до законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
62. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
63. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності має наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
64. І хоча Комісія виходить із того, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, однак рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
65. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності усіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів. За таких виняткових обставин Комісія має застосовувати особливі стандарти встановлення наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності.
66. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХX з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, встановлено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, а також має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
67. Комісія підтримує Раду суддів України у її твердженні про те, що враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1).
68. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
69. Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складання ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та надання чітких і переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
70. Під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності Комісія має виключити наявність обґрунтованих сумнівів у невідповідності судді зазначеним критеріям. Тільки у такий спосіб, на переконання Комісії, буде досягнуто мети – зміцнення віри суспільства у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суддів.
71. Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання»  Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
72. Відповідно до пункту 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Застосування зазначених принципів при оцінюванні судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

73. З метою встановлення відповідності судді критеріям доброчесності і професійної етики Комісія дослідила матеріали суддівського досьє, в тому числі письмові пояснення Дем’як В.М. від 28 січня 2019 року, 27 листопада 2024 року та 04 грудня 2024 року щодо питань, викладених у Висновку, які були усно доповнені під час співбесіди.
74. Із матеріалів суддівського досьє встановлено, що за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року суддею з порушенням строків надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 74 електронні копії судових рішень, з яких середня затримка становила – 22 дні.

74.1 Наприклад, з простроченням 295 днів надіслано до ЄДРСР судовий наказ від 18 січня 2019 року у господарській справі № 5/118-50.

74.2 З простроченням 89 днів надіслано до ЄДРСР ухвалу від 11 травня 2019 року у господарській справі № 903/279/19 про повернення позовної заяви без розгляду.

74.3.   З простроченням 124 днів надіслано до ЄДРСР судовий наказ від 07 квітня 2020 року у господарській справі № 903/232/20.

74.4.   З простроченням 124 днів надіслано до ЄДРСР судовий наказ від 07 квітня 2020 року у господарській справі № 903/228/20.

74.5.   З простроченням 108 днів надіслано до ЄДРСР судовий наказ від 23 квітня 2020 року у господарській справі № 903/281/20.

75. 26 листопада 2024 року членом Комісії направлено судді письмовий запит щодо порушення строків надсилання судових рішень у вказаних вище справах.
76. У письмових поясненнях від 27 листопада 2024 року суддя обґрунтувала зазначене наведеними нижче обставинами.
77. Щодо порушення строків надсилання до ЄДРСР наказу у справі № 5/118-50 від 18 січня 2019 року, ухвали у справі № 903/279/19 від 11 травня 2019 року суддя зазначила відомості про рух справ без пояснення підстав несвоєчасного надсилання.
78. Щодо несвоєчасного надсилання до ЄДРСР судових наказів у справах № 903/232/20 від 07 квітня 2020 року, № 903/228/20 від 07 квітня 2020 року, № 903/281/20 від 23 квітня 2020 року Дем’як В.М. поінформувала, що строки порушено через її неналежний контроль, частково у зв’язку з перебуванням у черговій щорічній відпустці з 14 липня 2020 року до 02 серпня 2020 року та збільшенням обсягу судового навантаження, пов’язаного з відпустками колег.
79. Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (в редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. У Коментарі до статті 7 цього кодексу зазначено, що старанність слід розцінювати як моральну якість та чесноту судді, яка включає в себе правильне розпорядження суддею своїм робочим часом, постійний контроль та аналіз власних дій, зосередження повної концентрації на виконанні своїх суддівських обов’язків. Рада суддів України також акцентує, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентований відповідними процесуальними законами та полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо.
80. У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи має суддя всі потрібні якості для зайняття посади судді. Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема й те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
81. При цьому відповідно до приписів частини шостої статті 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. У виняткових випадках, залежно від складності справи складання повного тексту рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
82. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
83. У цьому зв’язку Комісія відзначає, що вказані вимоги закону є складовими більш широкого права на справедливий суд в контексті захисту сторін «від таємного виконання правосуддя» без контролю суспільства. Подібний підхід відображений і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у його постанові у справі Fazliyski v. Bulgaria.
84. Більше того, на переконання Комісії, своєчасне складання і оголошення повного тексту судового рішення, а також його опублікування є одним із засобів формування довіри до судової влади. Комісія зазначає, що Єдиний державний реєстр судових рішень, його своєчасне наповнення судовими рішеннями – це важливе надбання національної правової системи. Недбале ставлення до наповнення ЄДРСР може суттєво негативно вплинути на авторитет суду загалом.
85. Проте обставини, зазначені Комісією в пункті 74 цього рішення, свідчать про несистематичне порушення суддею Дем’як В.М. імперативних приписів Господарського процесуального кодексу України в частині строків складання та оприлюднення судових рішень, а тому оцінюється Комісією разом з іншими обставинами.
86. Стосовно ухвалення суддею рішень в умовах конфлікту інтересів Комісією встановлене таке.
87. Під час співбесіди суддя підтвердила, що ОСОБА_1 упродовж 2015–2018 років обіймав посаду юрисконсульта в ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ». Вказане також підтверджується довідкою від 22 серпня 2018 року, що міститься в матеріалах суддівського досьє.
88. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід сина судді отриманий від ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», у 2015 році становив 5 100 грн, у 2016 році – 20 262,38 грн; від ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ» у 2017 році – 37 865,57 грн, у 2018 році – 30 529,05 гривні. Відповідно до довідки від 22 серпня 2018 року вих. № 1754- УП, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, у період з лютого 2017 року до липня 2018 року він отримав від ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ» дохід у виді заробітної плати в розмірі 363 417,23 гривні.
89. Відповідно до інформації, яка міститься в ЄДРСР, суддя 02 червня 2015 року ухвалила рішення у справі № 903/432/15, відповідачем у якій було ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».
90. 01 листопада 2016 суддя ухвалила рішення у справі № 903/710/16, відповідачем у якій було ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».
91. Також суддею 07 листопада 2017 року ухвалено рішення у справі № 903/757/17 та 12 лютого 2018 року у справі № 903/45/18, в яких позивачем було ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».
92. Посилаючись на наявність факту ухвалення рішень в умовах конфлікту інтересів, ГРД також вказує на ухвалу Господарського суду Волинської області від 27 червня 2018 року у справі № 903/443/18, постановлену за участі ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ». Проте Комісія встановила, що вказана ухвала постановлена не Дем’як В.М., а іншим суддею.
93. У своїх письмових поясненнях від 04 грудня 2024 року суддя стверджує, що в її діях не було ні потенційного, ні реального конфлікту інтересів, який би потребував процесуального врегулювання з огляду на таке.
94. Так, суддя зазначила, що її син дійсно перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВОГ РІТЙЛ» та ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ» і обіймав посаду юрисконсульта. Вона зауважила, що посада, яку обіймав її син не належала до керівних органів вказаних юридичних осіб, часткою у статутних фондах вказаних товариств ОСОБА_1 не володів, ним не здійснювалось представництво інтересів зазначених товариств у суді, зокрема при розгляді справ, на які покликається ГРД.
95. На переконання судді, вона не мала приватного інтересу у відносинах, які стосуються розгляду справ за участю вказаних товариств, рішення нею приймались неупереджено, а факт неповідомлення про конфлікт інтересів жодним чином не вплинув на результат прийнятих нею рішень у цих справах та не мав наслідком їх оскарження в апеляційному порядку з цих підстав.
96. Згідно з частинами першою, другою статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) (у редакції станом на 05 жовтня 2016 року) суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
97. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України (у редакції станом на 07 січня 2018 року) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді. Пунктом 1 частини першої  вказаної статті передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
98. Згідно із статтею 10 Кодексу суддівської етики (в редакції від 22 лютого 2013 року) суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
99. Як установлено у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Пунктом 4.4 вказаних принципів встановлено, що суддя не бере участі в розгляді справи, якщо будь-хто із членів його родини виступає як представник будь-якої сторони чи в іншій формі має відношення до справи.
100. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява N 7577/02) від 3 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність» в сенсі пункту першого статті 6 має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію – тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об’єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, насамперед, сторонам у процесі.
101. В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ’єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб’єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об’єктивним у цій справі, та (ii) об’єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб’єктивною та об’єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб’єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість – іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя – ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об’єктивної безсторонності тісно пов’язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
102. Відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів (надалі за текстом - КРЄС) для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, у якому дійсно вказано, що незалежність судової влади означає повну неупередженість суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
103. Узагальнюючи свої рекомендації, КРЄС у пункті 50 Висновку № 3 (2002) зазначає: i) кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; ii) судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; iii) вони повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні; iv) вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; v) судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; vi) вони повинні демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає; vii) вони повинні виконувати свої обов’язки з повагою до рівноправного ставлення до сторін, уникаючи будь-якої упередженості та будь-якої дискримінації, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін; viii) вони повинні демонструвати обережність у своїх відносинах із засобами масової інформації, підтримувати свою незалежність та безсторонність, утримуючись від переслідування особистих інтересів у відносинах з пресою та уникаючи безпідставних коментарів щодо справ, які вони розглядають; ix) вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності; x) вони повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк; xi) вони повинні присвячувати більшу частину свого робочого часу здійсненню своїх судових функцій та інших пов’язаних з ними видів діяльності; xii) вони повинні утримуватися від будь-якої політичної діяльності, що може підірвати їхню незалежність та завдати шкоди їхньому іміджу безсторонності.
104. Саме порушення цих правил, на думку КРЄС, і викликатиме «у очах розумного спостерігача» сумнів у безсторонності судді.
105. На переконання Комісії, матеріали досьє не містять інформації, яка б могла свідчити про порушення суддею принципів незалежності та безсторонності за суб’єктивним критерієм. Однак суддя мала врахувати, що за об’єктивним критерієм обставини, описані в пунктах 86 – 104 цього рішення, у стороннього спостерігача могли викликати сумнів у незалежності та неупередженості суду, і вжити заходів щоб не дати приводу для таких сумнів.
106. Стосовно тверджень ГРД про те, що суддя допустила академічну недоброчесність, Комісією було встановлено таке.
107. 25 січня 2013 року Дем’як В.М. захистила дисертацію на тему «Учасники господарського процесу в позовному провадженні» (далі – дисертація) у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.
108. На переконання ГРД, наукова робота судді містить невиправданий обсяг запозичення тексту докторської дисертації ОСОБА_2 на тему: «Організаційно-правові засади становлення і діяльності господарських судів України» без належного посилання на використане джерело.
109. Зокрема, на переконання ГРД, суддя майже повністю копією текст вказаної дисертації ОСОБА_2 (першоджерело під номером 1, стор. 29 (розділ 1-1 першоджерела), стор. 96-97 (розділ 3-3-1 першоджерела), стор. 117-119 (розділ 3-3-1 першоджерела), стор. 189 (розділ 3-3-1 першоджерела), стор. 205).
110. Частиною першою статті 42 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі – Закон № 2145-VIII) визначено, що академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
111. Комісія відзначає, що факти порушення академічної доброчесності виявляє уповноважений колегіальний орган управління закладу вищої освіти. Такі заходи належать до виключних повноважень цього органу і не можуть здійснюватися будь-яким іншим суб’єктом.
112. Втім, Комісія надає оцінку обставинам, які можуть свідчити про академічну недоброчесність, в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата на посаду судді вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді щодо цих обставин.
113. Комісією встановлено, що посилання у Звіті про подібність дисертації Дем’як В.М. «Учасники господарського процесу в позовному проваджені» від 11 листопада 2024 року (далі – Звіт) як на обставини, які можуть свідчити про запозичення нею тексту, переважно зводяться до усталених формулювань з нормативно-правових актів, зокрема ГПК України, як то «…змінити предмет або підставу позову, відповідач має право визначити позов повністю або частково, подати зустрічний позов» (сторінка 48 Звіту), «…до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз’яснює сторонам наслідки…» (сторінка 67 Звіту), чи на найменування таких актів: «Ст. 22 ГПК має назву «Права та обов’язки сторін». (сторінка 116 Звіту), «…згідно зі ст. 33 ЦПК суд за клопотанням позивача…» (сторінка 125 Звіту).
114. Стосовно часткового відтворення тексту дисертації ОСОБА_2 Комісія відзначає, що Дем’як В.М. в розділі «Загальна характеристика роботи» свого автореферату вказала таке «…процесуальний статус суб’єктів господарського процесу досліджується у науковій і навчальній літературі, а також у публікаціях практичного спрямування. Однак відповідні праці переважно стосуються загальних проблем організації діяльності господарських судів, як це має місце, зокрема, у монографіях ОСОБА_2 «Правові засади організації і діяльності господарських судів в Україні» (2003 р.)…».
115. Висловивши таке застереження, Дем’як В.М., на переконання Комісії, задекларувала, що її робота написана у розвиток відповідних праць, що зумовило необхідність їх цитування. 
116. Більш того, пошук тексту наукової праці ОСОБА_2, на який посилається ГРД, у загальнодоступних повнотекстових репозиторіях академічних текстів та інших інформаційних джерелах дає підстави стверджувати, що зазначена наукова праця неодноразово використовувалась іншими авторами хоч і у зміненому виді, однак зміст першоджерела повністю відтворено.
117. Це своєю чергою могло зумовити помилкове покликання на інші джерела, а не на оригінальний текст роботи ОСОБА_2.
118. Отже, зважаючи на застереження, висловлені у авторефераті Дем’як В.М., несистемність здійснених суддею запозичень, наявність неналежно оформлених посилань на інші наукові праці, на переконання Комісії, радше свідчить про неуважність судді при підготовці дисертації, а не про намір привласнити наукові досягнення інших осіб.
119. Стосовно обґрунтованого сумніву щодо джерел походження коштів, позичених у невістки Дем’як В.М., які критично впливають на співвідношення доходів та видатків судді за 2016 рік, Комісією встановлено таке.
120. Відповідно до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2016 рік суддею отримано дохід у виді позики в розмірі 140 000 грн (еквівалентно 5 000 дол. США) від невістки ОСОБА_3, що підтверджується долученою до матеріалів суддівського досьє світлокопією договору позики від 31 серпня 2016 року (далі – договір позики).
121. Згідно з розділом 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2017 рік суддею отримано дохід у виді позики в розмірі 140 000 грн від невістки ОСОБА_3.
122. Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого та виплаченого доходу, нарахованого (перерахованого) податку дохід ОСОБА_3 за період з І кварталу до IV кварталу 2016 року становив 3 170 грн, за період з І кварталу до IV кварталу 2017 року – 19 469 гривень.
123. Під час співбесіди суддя уточнила, що кошти для надання позики невісткою у серпні 2016 року були сформовані за рахунок безповоротної фінансової допомоги батьків ОСОБА_3 та власних заощаджень невістки та сина, зокрема подарунків у грошовій формі, отриманих ними під час весілля у вересні 2015 року.
124. У своїх письмових поясненнях від 22 листопада 2024 року суддя вказала, що в декларації за 2017 рік суддею помилково зазначено відомості про, оскільки ця декларація була створена на основі попередньої.
125. Під час засідання суддя визнала свою помилку, допущену в декларації за 2017 рік. Оцінивши пояснення та надані суддею докази в сукупності з іншими відомостями, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування або доброчесної поведінки судді. Проте поведінка судді при заповненні декларацій не може вважатись бездоганною, оскільки суддя мала можливість перед надсиланням декларації пересвідчитись у достовірності внесених нею відомостей.
126. Стосовно видатків судді у 2016 році Комісією встановлено таке.
127. Згідно з даними декларації за 2015 рік заощадження судді у звітному році становили 5 000 дол. США та 40 000 гривень.
128. Згідно з даними декларації за 2016 рік заощадження судді у звітному році становили 4 000 дол. США.
129. Таким чином, заощадження судді у 2016 році в порівнянні з 2015 роком зменшились на 1 000 дол. США та 40 000 гривень.
130. За підрахунками ГРД доходи та заощадження судді у 2016 році становили 567 075 гривень.
131. Комісія не погоджується з такими висновками ГРД з огляду на таке.
132. За даними декларації за 2016 рік, сукупний дохід судді становив 499 885 гривень.
133. Згідно з письмовими поясненнями Дем’як В.М. від 28 січня 2019 року витрати судді, пов’язані з обслуговуванням кредитних зобов’язань у 2016 році, становили в сукупному 389 339 грн (10 192 грн – автомобіль, 336 942 грн – квартира, 24 145 грн – автомобіль, 18 060 грн – квартира).
134. Відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля із використанням банківського вкладу від 18 серпня 2016 року (далі – договір) суддя набула право власності на автомобіль марки «KIA cee’d» 2016 року випуску. Так, згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Договору покупець сплачує на поточний рахунок продавця аванс протягом двох робочих днів з дати виписки рахунку-фактури для оплати авансу. Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2 розділу 2 покупець за рахунок власних грошових коштів сплачує суму власного внеску (аванс) в розмірі 45 634 гривні.
135. Згідно з даними статистичного збірника «Доходи та витрати населення Державної служби статистики України від 2021 року» середні витрати особи у Волинській області в 2016 році становили 43 913 грн (з урахуванням витрат на паливо, одяг, їжу, комунальні платежі).
136. Отже, аналізуючи видатки судді за 2016 рік, з огляду на її сукупний дохід, та середні витрати особи у Волинській області в 2016 році, суддею було здійснено видатки на загальну суму 478 886 грн, зокрема за рахунок заощаджень у розмірі 40 000 грн та 1 000 дол. США.
137. Хоча кошти, в розмірі 140 000 грн, отримані суддею за договором позики, могли впливати на співвідношення доходів та видатків судді за 2016 рік, проте, зважаючи на установлені Комісією фактичні обставини, отриманий суддею дохід у виді позики не був вагомим у співвідношенні доходів і витрат за 2016 рік.
138. Водночас під час співбесіди суддя не змогла надати обґрунтованих та чітких пояснень стосовно дати повернення коштів, отриманих за Договором позики. Суддя пояснила, що кошти були повернені частинами упродовж 2017–2019 років, однак в деклараціях за вказані роки не відображено інформації щодо наявності фінансових зобов’язань за договором позики.
139. У деклараціях за 2015–2018 роки суддею задекларовано право власності на цінні папери в кількості 1 штука номінальною вартістю 500 гривень. Згідно з даними декларації за 2019 рік відомості про наявність у судді цінних паперів відсутні. Відповідно до матеріалів суддівського досьє суддя шляхом укладання договору дарування від 05 червня 2019 року відчужила цінні папери, а саме прості іменні акції ПАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро» номінальною вартістю 0.25 грн на користь ОСОБА_5.
140. У своїх письмових поясненнях від 04 грудня 2024 року суддя зазначила, що за договором дарування обдарованим був священнослужитель Православної Церкви України.
141. Відповідно до світлокопії сертифіката акцій серії ___ № ____ від 09 березня 1998 року це 2000 штук цінних паперів номінальною вартість 0.25 гривень. Отже, під час декларування цінних паперів суддею помилково зазначено іншу кількість. Натомість суддя вказала тільки про наявність сертифіката в кількості 1 штука. На думку Комісії, допущена суддею при декларуванні помилка є добросовісною.
142. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суддя шляхом укладання договору купівлі-продажу від 26 вересня 2003 року № 2374 набула право власності на приміщення у гуртожитку загальною площею 52,3 м² у м. Луцьку. У матеріалах досьє наявна інформація про відчуження вказаного приміщення шляхом укладення договору дарування від 13 березня 2014 року на користь ОСОБА_4. У поясненнях судді від 04 грудня 2024 року вказано, що ОСОБА_4 є її двоюрідною сестрою, а відчуження вказаного приміщення у гуртожитку на користь сестри відбулось з урахуванням родинних обставин.
143. У декларації за 2015 рік суддя задекларувала земельну ділянку площею 1012 м2, що знаходиться в с. Кульчин Ківерцівського району Волинської області та належить на праві власності її сину з 03 квітня 2012 року. Проте у декларації за 2012 рік інформація про вказану земельну ділянку не відображена.
144. У своїх письмових поясненнях від 04 грудня 2024 року суддя повідомила, що цю земельну ділянку син набув у власність в межах безоплатної приватизації відповідно до статті 81 Земельного кодексу України. Про її наявність суддя забула, проте вказана помилка була виправлена в декларації за 2015 рік.
145. Суддя не змогла надати жодних пояснень стосовно обставин отримання кредитних коштів у розмірі 1 131 047 грн, що було відображено в декларації за 2023 рік.
146. Зазначені в пунктах 74 – 145 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.

VІІ. Оцінка показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.

1. Оцінка за критерієм професійної компетентності.
   1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування –  суддя Дем’як В.М. набрала 82,125 бала.
   2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Дем’як В.М. набрала 78,5 бала.
   3. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 160,625 бала, що становить 76,5 відсотка від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
   4. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

            Комісією надано оцінку наявній у суддівському досьє інформації щодо вказаних вище показників в їх сукупності. Цей показник оцінено у 65 балів.

1. 5. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

            За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 4 бали.

1. 6. Таким чином, критерій професійної компетентності Комісією оцінено у 229,625 бала.
2. Критерій особистої компетентності.
   1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, загальний показник.
   2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість, емоційна стабільність, контроль емоцій, контроль імпульсів, патопсихологічні ризики.
   3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність, стійкість робочої мотивації, рішучість, дисциплінованість, кооперативність, здатність відстоювати власні переконання.
   4. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій особистої компетентності Комісією оцінено у 62 бали.
3. Критерій соціальної компетентності.
   1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
   2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
   3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
   4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
   5. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій соціальної компетентності Комісією оцінено у 74 бали.
4. Критерій професійної етики та доброчесності.
   1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

            На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 160 балів.

1. 2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

            На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди цей показник Комісією оцінено у 167,5 бала.

4. 3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
   4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
5. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерії доброчесності та професійної етики у 327,5 бала.

ІІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

6. Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Господарського суду Волинської області Дем’як В.М. набрала 693,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
7. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Господарського суду Волинської області Дем’як Валентина Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 693,125 бала.

Питання щодо відповідності судді займаній посаді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                  Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                              Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                      Роман САБОДАШ