13-14 червня 2024 року члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олег Коліуш та Михайло Богоніс взяли участь у XІІ Міжнародному судово-правовому форумі, організованому виданням «Юридична практика».
Відкриваючи сесію «Протидія корупції» у перший день заходу, Олег Коліуш виступив з доповіддю про особливості застосування процедури in absentia в антикорупційних кейсах. Він зазначив, що як суддя Вищого антикорупційного суду був дотичним до цієї теми і мав декілька таких кейсів у своєму розгляді. Однак ця тема залишається в полі його зору і під час здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
«Нещодавно до пункту 20 розділу 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було внесено зміни, якими впорядковано розгляд питання щодо відповідності судді займаній посаді у разі його систематичної неявки на будь-який з етапів оцінювання. В такому разі Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді за його відсутності. Тобто майже та ж сама in absentia», – зазначив Олег Коліуш.
Член Комісії нагадав, що змінами до цього закону також впорядковано питання про звернення до Вищої ради правосуддя з поданням про звільнення судді із займаної посади в разі його відмови від проходження оцінювання. Законом визначено, що є відмовою, і в такому разі розгляд питання здійснюється пленарним складом ВККСУ за відсутності судді.
Олег Коліуш також розповів про особливості in absentia – спеціальної процедури кримінального провадження (досудового розслідування і судового розгляду) за відсутності обвинуваченого.
Наступного дня у сесії «Доброчесність та професійна етика» взяв участь член Комісії Михайло Богоніс із темою доповіді – «Доброчесність – еволюція змісту та основних правил оцінювання у практиці ВККСУ». Він зазначив, що поняття етики та доброчесності набувають універсального характеру та застосовуються не лише в процедурах суддівської кар’єри. Член Комісії нагадав про зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими не лише визначено базові показники оцінювання доброчесності, але й передбачено затвердження єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
«Поняття «доброчесність» було введено Основним Законом як одна із вимог до кандидата на посаду судді. У такий спосіб ця категорія, яка одночасно є чеснотою та кваліфікаційною вимогою, була інтегрована в життя системи правосуддя», – підкреслив Михайло Богоніс.
Член Комісії пояснив, що доброчесність оцінюється не лише в процедурах, пов’язаних із роботою судді, але є й однією з вимог, передбачених законом, що висуваються до члена ВККСУ, ВРП, судді Конституційного суду. Тому постає дилема, чи може практика Комісії бути джерелом певного відмінного тлумачення чи іншої оцінки поняття доброчесності, або ж чи повинна бути проведена уніфікація показників доброчесності для забезпечення його однакового розуміння.
На думку Михайла Богоноса, на сьогодні близьким до завершення є процес, мета якого уніфікувати розуміння явища, яке охоплене поняттям «доброчесність», розкрити спільні показники його оцінки та закріпити їх на нормативному рівні. Спікер зауважив, що на початку 2024 року Вищою радою правосуддя було утворено робочу групу, яка повинна затвердити єдині показники оцінки критеріїв доброчесності та професійної етики. 
