X

Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко Оксани Володимирівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.11.2023
26/ко-23
Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко Оксани Володимирівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Голосіївського районного суду міста Києва Оксани МИРОШНИЧЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко Оксани Володимирівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

1.            Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

2.            Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

3.            Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

4.            Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

-              компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

-              професійна етика;

-              доброчесність.

5.            Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

6.            Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

7.            З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18), mutatis mutandis) (далі  –  Положення).

8.            Положенням встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

8.1.        Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

8.2.        Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

8.3.        Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

8.4.        Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5 – 8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

8.5.        Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 -12, 15-19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

9.            Рішенням Комісії від 20.10.2017 № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко О.В.

10.          Рішенням Комісії від 16.03.2018 № 54/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Мирошниченко О.В. Комісія вирішила допустити Мирошниченко О.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

11.          Рішенням Комісії від 20.10.2017 № 106/зп-17 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Мирошниченко О.В.

12.          За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.

13.          У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Мирошниченко О.В. не завершено.

14.          Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

15.          Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 доповідачем з продовження кваліфікаційного оцінювання судді Мирошниченко О.В. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.

ІІ. Відомості, встановлені за результатами дослідження суддівського досьє.

 

16.          Мирошниченко Оксана Володимирівна, _____ року народження, громадянка України.

17.          У 2008 році закінчила Академію муніципального управління та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство» і здобула кваліфікацію «юрист».

18.          Мирошниченко О.В. науковою діяльністю не займалась.

19.          У 2006 – 2013 роках Мирошниченко О.В. працювала на різних посадах у Голосіївському районному суді міста Києва, працювала помічником нотаріуса (2007 – 2008 роки), та юрисконсультом служби правового забезпечення банківських операцій ПАТ «ДіамантБанк» (4 місяці у 2008 році).

20.          Указом Президента України від 27.06.2013 № 352/2013 Мирошниченко О.В. призначено на посаду судді Вільшанського районного суду Кіровоградської області строком на 5 років; наказом голови цього суду від 15.07.2013 № 32-к зараховано до штату Вільшанського районного суду Кіровоградської області; Указом Президента України від 06.09.2013 № 503/2013 переведено до Голосіївського районного суду міста Києва; наказом голови цього суду від 10.09.2013 № 101-ОС зараховано до штату суду. Присягу судді складено 04.07.2013.

21.          Мирошниченко О.В. визначено спеціалізацію з розгляду цивільних та адміністративних справ, а також надано повноваження слідчого судді.

22.          Протягом 2013 – 2018 років показники середньорічного навантаження судді Мирошниченко О.В. не перевищували середньорічні показники навантаження на одного суддю Голосіївського районного суду міста Києва.

23.          Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Мирошниченко О.В. судом апеляційної інстанції скасовувались постанови у справах про адміністративні правопорушення; ухвали слідчого судді як про обрання запобіжного заходу, так і постановлені в рамках розгляду скарг на постанови про закриття кримінального провадження. Судові рішення, постановлені за правилами цивільного та адміністративного судочинства, були скасовані здебільшого з підстав порушення суддею норм матеріального права, а також у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин справи.

24.          Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Мирошниченко О.В., що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

25.          Стосовно наявності скарг на дії судді Мирошниченко О.В. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у 2013 – 2016 роках надійшло 20 скарг, до Вищої ради юстиції у 2016 – 2017 роках – 2 скарги, до Вищої ради правосуддя у 2017 – 2019 роках – 46 скарг.

26.          Здебільшого скарги стосувались незгоди сторін з постановленими суддею рішеннями, проте слід зазначити таке.

27.          Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.07.2016 № 1363/дп-16 встановлено порушення принципу гласності та відкритості судового розгляду (позбавлення права на інформацію про час та місце розгляду справи, що є порушенням пункту 1 частини першої статті 83 Закону), але дисциплінарне провадження за зверненнями директора Компанії «Аррікано Ріел Естейт Пі Ел Сі» припинено у зв’язку із закінченням строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Суддею оскаржено вказане рішення Комісії у судовому порядку, однак постановою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2016 № 800/492/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та встановлено правомірність прийнятого Комісією рішення, а саме встановлено порушення принципу відкритості та гласності судового розгляду справи суддею Мирошниченко О.В.

28.          Рішенням Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 11.04.2017 № 776/2дп/15-17 встановлено порушення суддею Мирошниченко О.В. порушення процесуального закону, зокрема притягнуто осіб до адміністративної відповідальності без належного обґрунтування, невмотивовано застосовано до них адміністративне стягнення, що порушило їхнє право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справи № 752/761/14-п, № 752/849/14-п, № 752/1351/14-п, № 752/884/14-п та № 752/177/14-п стосувались притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до 21.02.2014). Також, Друга дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею під час розгляду зазначених справ не дотримано вимог щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення їх відповідно до закону, що викликає сумнів у її об’єктивності та неупередженості. Однак, до дисциплінарної відповідальності Мирошниченко О.В. притягнута не була у зв’язку зі спливом строку.

29.          Ухвалою члена ВРП від 19.04.2017 № 870/0/18-17 залишено без розгляду та повернуто Міністерству юстиції України звернення про порушення вимог суддею Мирошниченко О.В. щодо несумісності, в якому вказано про винесення нею постанов у справах № 752/849/14-п та № 752/935/14-п. Підставою залишення без розгляду такого звернення стала невідповідність звернення вимогам законодавства, а саме процедурам, визначеним Законом України «Про очищення влади». Звернення не містило фактичних даних щодо недостовірності повідомлених суддею відомостей та висновку Державної судової адміністрації України про результати перевірки.

30.          Ухвалою члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. від 04.09.2017 заява ОСОБА_1 (з тих же підстав, що і звернення Міністерства юстиції України) повернута, оскільки заявник не є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення судді. Заява не містила посилань на фактичні дані, що підтверджують зазначені у ній відомості.

31.          Також з матеріалів суддівського досьє відомо, що ВРП ухвалила рішення № 1840/0/15-19 від 11.07.2019, з якого вбачається, що за результатами розгляду повідомлення голови Голосіївського районного суду міста Києва Чередніченко Н.П. та судді цього суду Мирошниченко О.В. про втручання в діяльність суддів Голосіївського районного суду міста Києва щодо здійснення правосуддя. ВРП вирішила звернутись до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2019, за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України за повідомленнями голови Голосіївського районного суду міста Києва Чередніченко Наталії Петрівни та судді цього суду Мирошниченко Оксани Володимирівни.

32.          Суддею Мирошниченко О.В. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР). Так, у грудні 2016 року понад 17 судових рішень внесені до реєстру із затримкою більш ніж 30 днів (найдовше (174 дні) не було внесено ухвалу у справі № 752/21283/15-ц), у квітні 2017 року – понад 16 (найдовше (79 днів) не було внесено рішення у справі № 752/354/14-ц) у травні 2017 року – 16 судових рішень (найдовше (56 днів) вносилась ухвала по справі № 752/5539/17), у червні 2017 року (найдовше (101 день) не було внесено рішення у справі № 752/10954/15-ц), у вересні 2017 року – 1 судове рішення з пропуском 223 днів, у жовтні 2017 року – 5 судових рішень (найдовше (252 дні) не було внесено ухвалу у справі № 752/17654/16-ц), у грудні 2017 року – 17 судових рішень (найдовше (74 дні) не було внесено ухвалу у справі № 752/21222/15-ц), у квітні 2018 року – 96 судових рішень (найдовше (107 днів) не було внесено ухвалу у справі № 752/2211/18), у травні 2018 року – 19 судових рішень (найдовше (84 дні) не було внесено ухвалу у справі № 752/21374/16-к).

ІІІ. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності та пояснень судді, а також звернень стосовно судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею

 

33.          Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

34.          Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики. 

35.          ГРД 19.11.2023 затверджено висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок). Мотивуючи свій Висновок, ГРД вказує на таке:

35.1.      Суддею Мирошниченко О.В. 07.02.2014 ухвалено постанову у справі № 752/1351/14-п, якою водія позбавлено права керування транспортним засобом на 6 місяців. Постановою від 15.01.2014 у справі № 752/177/14-п притягнуто до відповідальності громадянина Грузії з позбавленням його права керування транспортним засобом на 3 місяці. Постановою від 21.01.2014 у справі № 752/849/14-п позбавлено водія права керування транспортним засобом на 6 місяців; постановою від 21.01.2014 у справі № 752/761/14-п позбавлено водія права керування транспортним засобом на 6 місяців; постановою від 27.01.2014 у справі № 752/935/14-п позбавлено водія права керування транспортним засобом на 6 місяців за невиконання вимоги про зупинку. ГРД зазначає, що єдиними доказами у цих справах є протоколи, складені інспекторами. Усі водії були визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та були на певний час позбавлені права керування транспортним засобом у зв’язку з невиконанням вимоги про зупинку. У чотирьох з п’яти справ правопорушення було вчинено 29.12.2013, тобто у день здійснення учасниками Автомайдану поїздки до Межигір’я.

35.2.      Постановами від 27.01.2014 у справі № 752/935/14-п, від 28.02.2014 у справі № 752/177/14-п та від 28.02.2014 у справі № 752/849/14-п  суддя Мирошниченко О.В. звільнила раніше притягнутих нею до адміністративної відповідальності осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».

35.3.      У справах № 752/16962/16-п, № 752/17685/16-п, № 752/19029/16-п, № 752/19817/16-п, № 752/20024/16-п, № 752/287/17-п, № 752/4410/17-п, № 752/4449/17-п, № 752/3931/17-п, № 752/5580/17-п, № 752/14218/17-п, № 752/14751/17-п, № 752/18617/16-п, № 752/300/17-п, № 752/3965/17-п, № 752/5569/17-п, № 752/4956/17-п, № 752/8637/17-п, № 752/13300/16-п, № 752/22422/17-п, № 752/6044/18-п суддя, на переконання ГРД, допускала судову тяганину, що призвела до неодноразового порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності. Таке припущення ґрунтується на низці ухвал про закриття провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення попри те, що матеріали надходили до суду своєчасно.

35.4.      У 2014 році суддя Мирошниченко О.В. під час розгляду справи № 752/14702/14-ц порушила принцип гласності і відкритості, несвоєчасно повідомивши про розгляд справи. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.07.2016 № 1363/дп-16 встановлено, що дії судді Мирошниченко О.В. не узгоджуються з вимогами частини четвертої статті 74 ЦПК України, своїми діями суддя Мирошниченко О.В. порушила принципи гласності та відкритості судового розгляду, закріплені частиною другою статті 6 ЦПК України, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

35.5.      Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2015, 2016 та 2017 роки суддя мала право безоплатного користування та проживання у квартирі у місті Києві площею 52,90 кв.м, власником якої був ОСОБА_2. Відповідно до декларацій за 2018 та 2019 роки, суддя мала безоплатне право користування квартирою у місті Києві площею 26,8 кв.м, власником якої був ОСОБА_3.

35.6.      Суддя Мирошниченко О.В. використовувала певні неформальні зв’язки (зокрема, зв’язок з головою суду) для отримання посади у Голосіївському районному суді міста Києва. Імовірно, вона зайняла посаду у вказаному суді поза конкурсними процедурами.

36.          ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку судді, оскільки є такою, що характеризує суддю та може бути використана під час її оцінювання, а саме:

36.1.      За інформацією Центру протидії корупції, під час судового засідання у справі ОСОБА_4 суддя Шевченківського районного суду міста Києва зачитав лист, адресований секретарці екс-нардепа із проханням втрутитися в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ВРП для призначення лояльних до ОСОБА_4 суддів. Лист, який зачитав суддя Володимир Бугіль, 16.02.2015 надіслала співробітниця ПАТ «Діамантбанк» ОСОБА_5 секретарю ОСОБА_4. ПАТ «Діамантбанк» використовували в схемі відмивання коштів ОСОБА_4 та його спільниками. Загалом через організовані на двох державних підприємствах схеми розікрали майже 700 млн грн. Стосовно двох із семи названих суддів прохання виконали. Так, суддю Кухарську Н.А. тимчасово перевели до Голосіївського суду міста Києва у грудні 2017 року. Стосовно судді Мирошниченко О.В. відкрили дисциплінарне провадження, проте згодом «закрили». За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень та веб-порталу «Судова влада України», Мирошниченко О.В. у 2015 – 2016 роках розглядала спори між ПАТ «Діамантбанк» та ОСОБА_6 (колишнім керівником ПАТ «Діамантбанк»). Суддя приймала рішення на користь банку (справа № 752/12193/15-ц відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, № 752/14140/16-ц скаргу залишено без розгляду).

36.2.      У декларацію за 2017 рік суддя внесла кімнату в гуртожитку площею 9 кв.м (місто Київ), на яку їй належить право користування, вказавши її як адресу зареєстрованого місця проживання. Також у декларації вказано дату набуття права на це майно – 22.12.2011. У деклараціях за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки суддя не вносила цю нерухомість. Тобто суддя невчасно задекларувала право користування кімнатою у гуртожитку, адже необхідно було внести право користування нею і в декларації, заповнені до 2017 року.

37.          Судді Мирошниченко О.В. запропоновано ознайомитись з Висновком та надати Комісії свої пояснення з приводу обставин, викладених у Висновку.

38.          Комісією 24.11.2023 отримано письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у висновку. Суддя вказує на таке:

38.1.      При ухваленні судових рішень  у справах № 752/1351/14-п, № 752/177/14-п, № 752/849/14-п, № 752/761/14-п, № 752/935/14-п матеріали не містили жодних відомостей щодо того, що особи, які притягувались до адміністративної відповідальності, були учасниками будь-якого автомобільного руху, а також відомостей щодо того, що стосовно цих осіб здійснюється політичне переслідування.

38.2.      Стосовно судової тяганини у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя зазначила, що не має можливості пояснити обставини, які не дозволили їй розглянути вказані справи по суті, у зв’язку зі знищенням матеріалів у 2020 році. Водночас вона погодилась, що постанови не містять достатнього обґрунтування причин, що унеможливили розгляд справ до закінчення строків, встановлених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наголосивши на тому, що не мала злочинного наміру чи прямого умислу затягнути строки розгляду справ вказаної категорії задля уникнення особами адміністративної відповідальності.

38.3.      Суддя погодилась з порушенням нею принципу гласності та відкритості під час розгляду цивільної справи № 752/14702/14-ц проте, зазначила, що судове рішення, ухвалене по суті позовних вимог, було залишено без змін судами вищих інстанцій.

38.4.      Стосовно безкоштовного користування нею ліквідним майном, суддя зазначила, що квартири, в яких вона проживала, належали на праві власності її знайомим, з якими вона підтримує дружні стосунки. Підтвердила, що орендну плату вона дійсно не сплачувала, проте сплачувала комунальні послуги та робила поточні ремонти за необхідності.

38.5.      Стосовно сумнівів ГРД щодо використання неформальних зв’язків для кар’єрного зростання, суддя пояснила, що пройшла конкурсну процедуру переведення з одного суду до іншого відповідно до вимог законодавства.

38.6.      Стосовно тверджень ГРД щодо ухвалення нею судових рішень на користь ПАТ «Діамантбанк» суддя пояснила, що вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки вона не ухвалювала жодних рішень по суті спору на користь цього банку.

38.7.      Стосовно невчасного декларування права на гуртожиток, суддя надала пояснення, що до 2017 року на законодавчому рівні не було врегульовано питання декларування зареєстрованого місця проживання особи. Лише після роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції вона почала з 2017 року декларувати зареєстроване місце проживання у гуртожитку.

39.          До Комісії 22.03.2018 від Маселка Р.А. надійшла заява щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Мирошниченко О.В. за 2016 рік, в якій Маселко Р.А. повідомив про недостовірність тверджень судді у пункті 17 декларації доброчесності судді, зокрема стосовно того, що обставини справ підпадають під визначення пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» (про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим Законом).

40.          Суддею були надані пояснення щодо обставин, викладених у заяві Маселка Р.А. Зокрема, матеріали жодної зі справ не містили доказів, які б надали можливість встановити, що особи є учасниками масових акцій протесту, подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, що розпочались 21.11.2013. Також у контексті діючого законодавства вона не мала підтверджувати у декларації доброчесності про прийняття одноособово або у складі колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Суддя зазначила, що проходила перевірку відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади».

41.          До Комісії 03.05.2018 надійшло депутатське звернення народного депутата України Алєксєєва С.О., до якого додано звернення директора ТОВ «Рейндж опт», в якому він зазначає про порушення суддею Мирошниченко О.В. вимог кримінального процесуального законодавства в частині підслідності кримінального провадження № НОМЕР_1 від 11.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень за частиною другою статті 364-1, частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України (ухвала від 01.03.2018). У цьому зверненні товариства йдеться про порушення підслідності, оскільки товариство не здійснювало свою діяльність на території Автономної Республіки Крим, відповідно, прокуратура Автономної Республіки Крим не мала повноважень на проведення досудового розслідування. Інші доводи зводяться до незгоди з постановленою ухвалою.

42.          До Комісії 18.09.2023 від Маселка Р.А. надійшла заява, в якій він повторно звернувся щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Мирошниченко О.В. за 2016 рік, повідомивши про недостовірність тверджень судді у пункті 17 декларації. Він зауважив, що в матеріалах суддівського досьє відсутня копія довідки про результати перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади».

IV. Проведення співбесіди з суддею.

 

43.          Співбесіду з Мирошниченко О.В. призначено на 27.11.2023.

44.          Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.

45.          Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

46.          Під час співбесіди суддя вказала на таке:

46.1.      Суддя не змогла пояснити, чому голова Вільшанського районного суду Кіровоградської області надав їй рекомендацію для участі у конкурсі в день її зарахування до штату суду, а також не згадала обставин надання такої рекомендації. Суддя зазначила, що на неї не здійснювався автоматизований розподіл справ протягом її перебування у штаті Вільшанського районного суду Кіровоградської області, оскільки вона перебувала весь час або на лікарняному, або у відпустці.

46.2.      Випадки систематичного несвоєчасного направлення судових рішень до ЄДРСР суддя пояснила великим навантаженням.

46.3.      Стосовно матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, про які зазначено у Висновку, суддя пояснила, що нею не дотримувались вимоги статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час розгляду цих матеріалів, у зв’язку з чим було порушено принцип пропорційності накладення адміністративного стягнення, а постанови про звільнення цих осіб від адміністративної відповідальності вона ухвалювала у зв’язку з наявністю такої судової практики, але точно не пам’ятає.

46.4.      Стосовно закриття провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності осіб за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя зазначила, що не може надати чітку відповідь, проте вважає, що, можливо, існували об’єктивні причини для відкладення розгляду цих справа, що призвело до застосування статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

46.5.      Суддя підтримала надані нею письмові пояснення щодо безоплатного проживання у квартирах своїх знайомих, з якими вона досі підтримує дружні стосунки, та наголосила на тому, що нею сплачувались комунальні послуги, а також проводились ремонтні роботи за потреби.

46.6.      Стосовно купівлі квартири матір’ю її чоловіка суддя вказала, що їй не відомі обставини придбання квартири.

46.7.      Стосовно недекларування у 2020 році соціальної допомоги, суддя пояснила, що фактично вказану допомогу отримала у 2021 році, тому відобразить вказану суму у декларації за 2021 рік.

46.8.      Стосовно тверджень, вказаних нею у декларації доброчесності судді за 2016 рік, суддя зазначила, що у 2017 році вона розуміла їх суть, проте задекларувала твердження, які не відповідають дійсності, усвідомлюючи, що підпадає під застосування до неї вимог Закону України «Про очищення влади».

V. Загальні принципи, застосовані Комісією при проведенні кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

 

47.          Ухвалюючи в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

48.          Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

49.          Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.

50.          І хоча Комісія, виходить із того, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, однак рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

51.          Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності усіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів. За таких виняткових обставин Комісія має застосовувати особливі стандарти встановлення наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності.

52.          Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

53.          Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

54.          Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складання ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.

55.          Під час проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність)  судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності Комісія має виключити наявність будь-яких обґрунтованих сумнівів у невідповідності судді зазначеним критеріям. Тільки у такий спосіб, на переконання Комісії, буде досягнуто мети – зміцнення віри суспільства у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суддів.

56.          Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення щодо показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

57.          Відповідно до пункту 120 Регламенту Комісії висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Застосування зазначених принципів при оцінюванні судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

58.          Постановою від 07.02.2014 у справі №752/1351/14-п особу позбавлено права керування транспортним засобом на 6 місяців; постановою від 15.01.2014 у справі №752/177/14-п притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії, позбавивши його правом керування транспортним засобом на 3 місяці; постановою від 21.01.2014 у справі №752/849/14-п особу позбавлено права керування транспортним засобом на 6 місяців; постановою від 21.01.2014 у справі №752/761/14-п особу позбавлено права керування транспортним засобом на 6 місяців; постановою від 27.01.2014 у справі №752/935/14-п особу позбавлено права керуванням транспортним засобом на 6 місяців за невиконання вимоги про зупинку.

59.          Не надаючи оцінку судовому рішенню Комісія, звертає увагу на те, що відповідно до статті 6 Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Аналогічні вимоги містяться в статті 2 Кодексу суддівської етики.

60.          Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що для того щоб визначити, чи можна суд вважати «незалежним» у значенні статті 6 § 1 Конвенції, слід враховувати, серед іншого, спосіб призначення його членів і термін їх повноважень, наявність гарантій проти стороннього тиску та питання про те, чи створює орган видимість незалежності. На переконання Європейського суду з прав людини існує два аспекти незалежності. По-перше, суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень або упередженості. По-друге, він також повинен бути неупередженим з об’єктивної точки зору, тобто він повинен пропонувати достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. У рамках об’єктивної перевірки має бути визначено, чи існують, окрім особистої поведінки суддів, певні факти, які можуть викликати сумніви щодо їх незалежності. «На карту» поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості та, насамперед, у сторін процесу. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання щодо незалежності суду сторони об’єктивно виправданими (пункти 59 – 63 рішення ЄСПЛ у справі № 65411/01 «ЄSACILOR LORMINES v. FRANCE»).

61.          Беручи до уваги те, що під час гострого соціального конфлікту в Україні з 21.11.2013 до 22.02.2014 саме на суд була покладена визначальна роль у забезпеченні права на мирні зібрання та гарантуванні інших прав людини і основоположних свобод. Суддя у межах своїх повноважень мала  забезпечити дотримання об`єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого розгляду справ та конституційних засад судочинства, а її судові рішення мали відповідати найвищим стандартам в частині їх обґрунтування.

62.          Більше того, відповідно до рішення Другої дисциплінарної палати ВРП від 11.04.2017 № 776/2дп/15-17 ВРП дійшла висновку, що притягнення осіб у справах № 752/761/14-п, № 752/849/14-п, № 752/1351/14-п, № 752/884/14-п та №752/177/14-п до адміністративної відповідальності без належного обґрунтування, а також невмотивоване застосування до них адміністративного стягнення порушують їхнє право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

63.          Комісія також зважає на те, що постановами від 27.01.2014 у справі № 752/935/14-п, від 28.02.2014 у справі № 752/177/14-п та від 28.02.2014 у справі № 752/849/14-п суддя Мирошниченко О.В. звільнила раніше притягнутих нею до адміністративної відповідальності осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України». При цьому матеріали зазначених справ не містять інформації про те, що особи, звільнені від адміністративної відповідальності постановами від 27.01.2014 у справі № 752/935/14-п, від 28.02.2014 у справі № 752/177/14-п та від 28.02.2014 у справі № 752/849/14-п, є особами, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21.11.2013. Суддя також не змогла пояснити під час співбесіди, як вона довідалась, що притягнуті нею до відповідальності особи є особами, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21.11.2013.

64.          Комісією також встановлено та не спростовано суддею, що вона допускала судову тяганину, яка призвела до неодноразового порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що, на переконання Комісії, сприяло уникненню покарання водіями, які керували транспортним засобом у нетверезому стані. Мирошниченко О.В., своєю чергою, погодилась з порушенням нею строків притягнення до адміністративної відповідальності, проте надати вмотивовані пояснення таким своїм діям не змогла, посилаючись на відсутність можливості ознайомитись з цими справами у зв’язку з їх знищенням за строками.

65.          Зазначені в пунктах 58 – 64 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.

66.          У провадженні судді Мирошниченко О.В. перебувала справа № 752/14702/14-ц. За результатами розгляду зазначеної справи 28.10.2014 ухвалено рішення суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

67.          Зі змісту рішення суду від 28.10.2014 вбачається, що представник відповідача у справі компанії «Аррікано Ріал Естейт» в судове засідання не з’явився. Водночас судом встановлено, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази його повідомлення.

68.          Перевіркою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у 2016 році встановлено, що судову повістку про виклик до суду компанії «Аррікано Ріал Естейт» відправлено 24.10.2014 та вручено 29.10.2014, тобто на наступний день після судового засідання (ухвалення судового рішення), що підтверджується описом вкладення у відправленні за накладною кур’єрської доставки DHL № 1746506285 від 24.10.2014 та роздруківкою з сайту даної служби за результатами відстеження зазначеної накладної.

69.          Вища кваліфікаційна комісія суддів України у своєму рішенні від 07.07.2016 № 1363/дп-16 від 07.07.2016 року зазначила, що судову повістку про виклик до суду компанії «Аррікано Ріал Естейт» відправлено 24.10.2014 та вручено 29.10.2014, тобто на наступний день після судового засідання (ухвалення судового рішення), що підтверджується описом вкладення у відправленні за накладною кур’єрської доставки DHL № 1746506285 від 24.10.2014 та роздруківкою з сайту даної служби за результатами відстеження зазначеної накладної.

70.          Отже Комісія підтримує попереднє рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.07.2016 № 1363/дп-16 (залишено без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2016 у справі № 800/492/16) про те, що дії судді Мирошниченко О.В. не узгоджуються з вимогами частини четвертої статті 74 ЦПК України, а також, що зазначеними діями суддя Мирошниченко О.В. порушила принципи гласності та відкритості судового розгляду, закріплені частиною другою статті 6 ЦПК України, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Вказане є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 83 Закону, проте дисциплінарне провадження у цій справі було припинено у зв’язку зі спливом строків застосування дисциплінарного стягнення.

71.          Зазначені в пунктах 66 – 70 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.

72.          Стосовно тверджень ГРД про виникнення у стороннього спостерігача сумніву щодо того, що суддя Мирошниченко О.В. використовувала певні неформальні зв’язки (зокрема, зв’язок з головою суду) для отримання посади у Голосіївському районному суді міста Києва, та припущення ГРД про те, що суддя ймовірно зайняла посаду у вказаному суді поза конкурсними процедурами, Комісія поділяє стурбованість ГРД щодо обставин отримання суддею рекомендації від голови Вільшанського районного суду районного суду Кіровоградської області в день її зарахування до штату суду.

73.          Однак у Комісії відсутні чіткі та переконливі докази на підтвердження обґрунтованості сумніву в законності конкурсних процедур, проведених Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а тому такі твердження ГРД відхиляються Комісією.

74.          Відповідно до декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки суддя мала право безоплатного користування та проживання у квартирі у місті Києві площею 52,90 кв.м, власником якої був ОСОБА_2. Відповідно до декларацій за 2018 та 2019 роки суддя мала безоплатне право користування квартирою 9 за адресою: місто АДРЕСА_1, площею 26,8 кв.м, власником якої був ОСОБА_7.

75.          В подальшому мати чоловіка судді ОСОБА_8 придбала у ОСОБА_3 квартиру 3з за адресою: АДРЕСА_2.

76.          Як пояснила суддя, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є родичами і її друзями, що обумовлює безоплатне користування нею нерухомістю у місті Києві. При цьому суддя не змогла пояснити обставин придбання матір’ю її чоловіка квартири у тому самому будинку, в якому вона безкоштовно користувалася квартирою, а також необхідність придбання квартири у цьому ж будинку, особливо зважаючи на те, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради 19.03.2018 видано наказ № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» (щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва» від 20.03.2017 № КВ083170790026 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва» від 04.04.2017 № КВ143170940135), а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.23 у справі № 640/15708/21 відмовлено у задоволенні позову про визнання неправомірним та скасування зазначеного наказу.

77.          Указані в пунктах 66 – 77 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.

78.          З приводу інформації ГРД, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, стосовно того, що суддя Мирошниченко О.В. внесла відомості про кімнату в гуртожитку у місті Києві площею 9 кв.м, на яку їй належить право користування, вказавши її як місце реєстрації та дату набуття такого права – 22.12.2011 лише у декларацію за 2017 рік, Комісія погоджується з наданими суддею поясненнями в тій частині, що до 2017 року право користування (зареєстроване місце проживання) не потребувало декларування.

79.          Стосовно заяви Маселка Р.А. щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Мирошниченко О.В. за 2016 рік (далі – заява), в якій він повідомив про недостовірність тверджень судді у пункті 17 декларації, зокрема щодо того, що обставини справ підпадають під визначення пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» (про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим Законом), Комісія зазначає таке.

80.          Так, статтею 62 Закону визначено, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. У декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та твердження про: 1) відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам; 2) своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей; 3) невчинення корупційних правопорушень; 4) відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 5) сумлінне виконання обов’язків судді та дотримання ним присяги; 6) невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями; 7) проходження перевірки суддів відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та її результати; 8) відсутність заборон, визначених Законом України «Про очищення влади». Декларація доброчесності судді може містити інші твердження, метою яких є перевірка доброчесності судді. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.

81.          Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.

82.          У січні 2017 року суддею Мирошниченко О.В. вперше подано декларацію доброчесності судді за 2016 рік, у пункті 17 якої вона підтвердила, що нею не приймалися одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

83.          Водночас, як вже неодноразово зазначалось Комісією, суддею Мирошниченко О.В. у 2014 році було ухвалено такі постанови суду: від 07.02.2014 у справі № 752/1351/14-п, від 15.01.2014 у справі № 752/177/14-п (постановою суду від 28.02.2014 особу звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України»; від 21.01.2014 у справі № 752/849/14-п (постановою суду від 28.02.2014 особу звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України»; від 21.01.2014 у справі № 752/761/14-п, від 27.01.2014 у справі № 752/935/14-п (постановою суду від 28.02.2014 особу звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України») щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013.

84.          Згідно зі статтею 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 № 743-VII законодавець постановив звільнити від адміністративної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21.11.2013, за вчинення в період з 21.11.2013 по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, за умови, що ці правопорушення пов’язані з масовими акціями протесту, у порядку, визначеному цим Кодексом.

85.          Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим Законом, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21.11.2013 до дня набрання чинності цим Законом.

86.          Таким чином, ухвалені суддею Мирошниченко О.В. вказані вище постанови належать до категорії рішень, передбачених пунктом 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», проти чого не заперечувала й сама Мирошниченко О.В. під час співбесіди.

87.          Отже, станом на час подання декларації доброчесності судді за 2016 рік (27.01.2017) суддя Мирошниченко О.В. була обізнана про те, що нею приймалися одноособово рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», проте зазначила недостовірні твердження в пункті 17 цієї декларації.

88.          Як вже було зазначено Комісією, суддею були надані пояснення щодо обставин, викладених у заяві Маселка Р.А., зокрема остання зазначила, що їй було відомо про прийняття нею одноособово рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Однак вона все одно зазначила недостовірні твердження у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2016 рік.

VІІ. Оцінка показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.

 

89.          Оцінка за критерієм професійної компетентності.

89.1.      Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – суддя Мирошниченко О.В. набрала 78,75 бала;

89.2.      Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Мирошниченко О.В. набрала 85,5 балів.

89.3.      На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 164,25 бала, що становить 54,75 відсотка від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, тобто більше ніж мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, який становить − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

89.4.      Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

                               Комісією надано оцінку наявній у суддівському досьє інформації щодо вказаних вище показників у їх сукупності, взято до уваги пояснення судді щодо випадків відсутності в приміщенні суду технічних можливостей для своєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР та оцінено цей показник у 45 балів.

89.5.      Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

                               За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник в 1 бал.

89.6.      Таким чином, критерій професійної компетентності оцінено Комісією у 210,25 балів.

90.          Критерій особистої компетентності.

90.1.      Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, загальний показник.

90.2.      Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність, контроль емоцій, контроль імпульсів, патопсихологічні ризики.

90.3.      Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність, стійкість робочої мотивації, рішучість, дисциплінованість, кооперативність, здатність відстоювати власні переконання.

90.4.      На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено критерій особистої компетентності у 59 балів.

91.          Критерій соціальної компетентності.

91.1.      Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

91.2.      Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

91.3.      Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

91.4.      Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.

91.5.      На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено критерій соціальної компетентності у 81 бал.

92.          Критерій професійної етики та доброчесності.

92.1.      Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

                               На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 57 балів.

92.2.      Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

                               На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 75 балів.

92.3.      Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

92.4.      Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

92.5.      Відповідно до підпунктів 5.2.2, 5.2.3 пункту 5.2. Положення за критеріями професійної етики та доброчесності суддя оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам доброчесності.

93.          Комісія оцінила показники професійної етики у 0 балів, доброчесності – у 0 балів, оскільки під час дослідження досьє та проведення співбесіди встановлено обставини, які в своїй сукупності викликають обґрунтовані сумніви у відповідності судді зазначеним критеріям.

94.          Отже, на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій критерій доброчесності – у 0 балів.

 

ІІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

 

 

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

78,75

210,25

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

85,5

Ефективність здійснення правосуддя

45

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

1

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості, якості особистості

59

59

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

81

81

Професійна етика

Показники професійної етики

57

132

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

75

Доброчесність

Показники доброчесності

0

0

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

0

Всього

482,25

95.          За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко О.В. набрала 482,25 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко О.В. не відповідає займаній посаді.

96.          Комісією в процесі кваліфікаційного оцінювання судді встановлені обставини, що свідчать про декларування суддею Мирошниченко О.В. недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді за 2016 рік.              Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко Оксана Володимирівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 482,25 бала.

Визнати суддю Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко Оксану Володимирівну такою, що не відповідає займаній посаді.

Визнати підтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Голосіївського районного суду міста Києва Мирошниченко Оксаною Володимирівною у декларації доброчесності судді за 2016 рік.

 

 

Головуючий                                                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                                                       Роман САБОДАШ