X

Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової Аліни Олександрівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.11.2023
22/ко-23
Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової Аліни Олександрівни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого –  Шевчук Г.М.,

членів Комісії: Богоноса М.Б. (доповідач), Кобецької Н.Р.,

розглянувши питання про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової Аліни Олександрівни займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Гончарову Аліну Олександрівну призначено строком на п’ять років на посаду судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 16 серпня 2018 року іспит для 55 суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), у тому числі для Гончарової А.О.

Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 320/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Гончарову А.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Гончарова А.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

20 листопада 2023 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової А.О. критеріям доброчесності та професійної етики.

Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гончарової А.О. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 87,75 бала, виконання практичного завдання – 82,5 бала.

Отже, за вказаними показниками суддя набрала 170,25 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Гончаровою А.О. необхідно оцінити в 50 балів.

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку.

Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Гончарова А.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. За критерієм особистої компетентності, на підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди суддя здобула 63 бали.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 72 бали.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Гончарова А.О. набрала 357,25 бала.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.

Як це передбачено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя Гончарова А.О. не притягувалася.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Гончарової А.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.

Даних щодо невідповідності судді Гончарової А.О. антикорупційному критерію Комісією не встановлено.

Водночас 20 листопада 2023 року до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Гончарової А.О. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку вказано, що суддя Гончарова А.О. без поважних причин систематично порушувала встановлені законом строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій, далі – КУпАП, Кодекс), внаслідок чого порушники уникли покарання, оскільки строки накладення адміністративного стягнення закінчилися.

Такий висновок ГРД обґрунтовано результатами аналізу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР).

ГРД виявлено факти ухвалення суддею постанов про закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого встановлена статтею 130 КУпАП, на підставі закінчення строку накладення адміністративного стягнення (справи №№ 243/10472/19, 243/1001/20, 243/6019/18, 243/5649/18, 243/5653/18, 243/6768/18, 243/7160/18, 243/7161/18, 243/6363/18, 243/6317/18, 243/9565/18, 243/7401/18, 243/12443/18, 243/11726/19, 243/147/19, 243/3439/19, 243/11739/19, 243/5006/20,  243/7525/19,  243/10495/19, 243/11437/19, 243/8555/19, 243/11727/19, 243/191/19, 243/7394/18, 243/11969/20, 243/14438/19, 243/13747/19, 243/150/20, 243/2666/20, 243/7167/20, 243/14265/19, 243/10500/19, 243/13987/19).

На думку ГРД, прийняття таких рішень зумовлено безпідставним затягуванням суддею розгляду справ.

Як зазначено у висновку ГРД, із 100 випадково відібраних у ЄДРСР судових рішень, ухвалених суддею Гончаровою А.О. у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, лише у восьми справах притягнуто осіб до адміністративної відповідальності, в інших випадках – провадження закрито.

ГРД акцентувала, що під кутом зору зовнішнього поінформованого спостерігача дії судді щодо закриття провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення правопорушників до відповідальності в більшості розглянутих справ можуть видаватися навмисними і такими, що підривають довіру до суду.

Крім того, у справах №№ 243/6941/18, 243/11548/18, 243/4231/20 суддя Гончарова А.О. своїми рішеннями звільнила водіїв від адміністративної відповідальності, передавши матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у справі № 243/6941/18 –  на розгляд ГО «Громадська варта по боротьбі з корупцією, тероризмом і організованою злочинністю» та у справах №№ 243/11548/18, 243/4231/20 – на розгляд трудового колективу для застосування до них заходів громадського впливу.

Як ще один доказ невідповідності судді Гончарової А.О. критеріям доброчесності та професійної етики, ГРД просить врахувати, що суддею безпідставно не задекларовано повну інформацію про вартість майна, яке перебувало у власності членів її сім’ї. Крім того, у суддівському досьє відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрати, отримані блага (її, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи. Громадська рада доброчесності зауважує, що, на думку розсудливого спостерігача, ці факти викликають сумніви щодо достатності законних доходів судді для набуття такого майна, здійснення витрат чи отримання благ.

Зокрема, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (далі – Декларація, Декларації) суддею Гончаровою А.О. зазначено як невідому вартість: вантажних автомобілів MAN F2001 (вантажний самоскид) 1999 року випуску (дата набуття права 22 листопада 2008 року) та ГАЗ-САЗ 3507 1990 року випуску (дата набуття права 31 березня 2015 року); легкових автомобілів ВАЗ–212140 2011 року випуску (дата набуття права 05 лютого 2015 року) та TOYOTA RAV4 2008 року випуску (дата набуття права 19 серпня 2008 року); причепа самоскида KOEGELAN 24 1995 року випуску (дата набуття права 22 листопада 2008 року); спеціалізованого причепа, модель V04013 2019 року випуску (дата набуття права 20 квітня 2019 року); літнього будинку загальною площею 46,3 кв.м, місцезнаходження: Донецька обл., Лиманський район, с. Рубці, АДРЕСА_1, (набуття права власності у 2018 році).

На думку ГРД, не відповідає ринковій вартості придбаний чоловіком судді Гончарової А.О. автомобіль Volkswagen Passat 2018 року випуску. Так, у Декларації суддя Гончарова А.О. вказала його вартість – 317 529 грн., що за офіційним курсом НБУ на день придбання становило 12500 доларів США. Водночас, як встановила ГРД, такий автомобіль у 2019 році коштував майже 20 тисяч доларів США.

Не залишилося поза увагою ГРД й те, що в розділі про доходи членів сім’ї Декларацій за 2015–2020 роки суддя Гончарова А.О. зазначала лише пенсію чоловіка, а доходи від його трудової та підприємницької діяльності не декларувала.

Крім того, ГРД, посилаючись на невеликі доходи, відображені у Деклараціях, та незначні суми задекларованих у 2017–2018 роках заощаджень, стверджує про обґрунтований сумнів у фінансовій здатності чоловіка судді утримувати двох ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей, сплачувати плату за землю, що перебуває у його користуванні, завершити у 2018 році будівництво будинку, а також придбати у 2019 році автомобіль Volkswagen Passat.

Суддя скористалася правом відповіді на висновок Громадської ради доброчесності. У своїх письмових поясненнях вона стверджувала про безпідставність висновку ГРД.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі, й з моменту надання Громадською радою доброчесності мотивованого висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні сумніву в його доброчесності. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування – «чіткі та переконливі докази» Комісією для цілий кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.

Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, це свідчить лише про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути у подальшому оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.

Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісія з огляду на свій статус, надані законом повноваження зауважує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення: чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання із розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.

Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою висновку ГРД, Комісія встановила таке.

У провадженні судді Гончарової А.О. перебували справи №№ 243/10472/19, 243/1001/20, 243/6019/18, 243/5649/18, 243/5653/18, 243/6768/18, 243/7160/18, 243/7161/18,  243/6363/18, 243/6317/18, 243/9565/18, 243/7401/18, 243/12443/18, 243/11726/19, 243/147/19, 243/3439/19, 243/11739/19, 243/5006/20, 243/7525/19, 243/10495/19, 243/11437/19, 243/8555/19, 243/11727/19, 243/191/19, 243/7394/18, 243/11969/20, 243/14438/19, 243/13747/19, 243/150/20, 243/2666/20, 243/7167/20, 243/14265/19, 243/10500/19, 243/13987/19 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

За результатами розгляду вказаних справ суддею ухвалено постанови про закриття провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 38 та пунктом 7 статті 247 КУпАП (закінчення строку накладення адміністративного стягнення). 

ГРД вважає, що дії судді при розгляді цих справ мають ознаки судової тяганини, яка стала причиною уникнення правопорушниками відповідальності внаслідок закриття провадження у справах.

Суддя Гончарова А.О. в поясненнях вказала про наявність об’єктивних причин та обставин, які унеможливили розгляд зазначених справ про адміністративні правопорушення у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а саме – необхідність забезпечити своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.

Суддя просила врахувати, що судом неодноразово направлялися виклики особам, що притягувалися до адміністративної відповідальності, вчинялися дії для забезпечення розгляду справ за участі вказаних осіб, зокрема й шляхом їх приводу в судове засідання.

Крім того, порушення строків накладення адміністративних стягнень, як зазначила суддя, в деяких випадках зумовлене необхідністю скерування матеріалів на доопрацювання з метою оформлення протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).

Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Частиною другою цієї статті передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).

Із дослідженої інформації, що міститься в ЄДРСР, на вебсайті Судової влади України, та наданих суддею пояснень Комісією встановлено таке.

У справах №№ 243/10472/19, 243/9565/18, 243/7167/20, переданих на розгляд судді Гончаровій А.О., судом вчинялися дії для належного повідомлення осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, однак конверти із судовими повідомленнями про день, час та місце розгляду справи поверталися без вручення, з відмітками: «адресат відсутній»; «повернення за закінченням строків зберігання»; «інші причини, що не дали змогу виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення».

Вказане не давало суду підстав вважати, що особи належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд, як це передбачено статтею 268 КУпАП, не міг розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності. В подальшому це вплинуло на тривалість розгляду та стало причиною закриття провадження у справах із підстав спливу строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Закінчення на момент розгляду справ №№ 243/1001/20, 243/6768/18, 243/7160/18, 243/7161/18, 243/6317/18, 243/11739/19, 243/5006/20, 243/10495/19, 243/11969/20 строку накладення адміністративного стягнення зумовлено неодноразовим зверненням осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності та/або їх представників з клопотаннями про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причин неприбуття у судове засідання.

У справах №№ 243/7401/18, 243/12443/18, 243/11726/19, 243/3439/19, 243/7525/19, 243/11437/19, 243/11727/19, 243/7394/18, 243/14438/19, 243/13747/19, 243/150/20, 243/2666/20, 243/10500/19, 243/13987/19 судом забезпечувався їх розгляд за участі осіб, які притягувалися до відповідальності, шляхом ухвалення рішень про застосування приводу.

Ще однією із причин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 Кодексу строків було виявлення судом невідповідності протоколів вимогам статті 256 КУпАП. У зв’язку з цим суддею ухвалено постанови про направлення їх до відповідного відділу поліції ГУ НП для належного оформлення (справи №№ 243/6363/18, 243/7401/18).

Належно оформлені протоколи про адміністративне правопорушення поверталися на розгляд суду після спливу строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим провадження у цих справах підлягали закриттю.

Також Комісією встановлено, що деякі справи про адміністративні правопорушення (№№ 243/147/19, 243/191/19) після їх доопрацювання компетентними органами (посадовими особами) передані у провадження судді Гончарової А.О. вже після спливу строку накладення адміністративних стягнень, встановлених статтею 38 КУпАП. У такому випадку суд не міг ухвалити інше рішення, окрім постанови про закриття провадження.

Стосовно закриття провадження у справах №№ 243/60219/18, 243/5649/18, 243/5653/18 з підстав закінчення строків накладення адміністративних стягнень суддя Гончарова А.О. під час співбесіди повідомила, що не може надати докази вчинення нею необхідних заходів для розгляду справ за участю осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності, оскільки матеріали цих справ знищені на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 7 грудня 2017 року № 1087 «Про затвердження переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання».

Суддя Гончарова А.О. також пояснила, що нею особисто та судом, у якому вона працювала, велась постійна робота з метою усунення організаційних та процедурних перешкод для розгляду адміністративних справ у строки, встановлені Кодексом. Зокрема, у суді проводились робочі зустрічі із представниками поліції для обговорення найбільш поширених недоліків протоколів про адміністративне правопорушення, проблем дотримання вимог закону щодо своєчасного їх направлення до суду, належного виконання постанов суду про привід осіб, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення.

Суддя зауважила, що ухвалення рішення про притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, за відсутності доказів належного повідомлення особи є безумовною підставою для скасування постанови судом апеляційної інстанції. Суд повинен був ухвалити рішення про відкладення розгляду справи, адже рішення про притягнення особи до відповідальності за її відсутності та без доказів належного повідомлення підлягало б скасуванню як незаконне.

Стосовно дій судді при розгляді справ №№ 243/6941/18, 243/11548/18, 243/4231/20, які були предметом дослідження ГРД, Комісією встановлено, що суд ухвалив рішення про звільнення осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, від адміністративної відповідальності на підставі та в порядку, визначених частиною першою статті 21 КУпАП «Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу». На момент ухвалення рішень у цих справах передбачений цією статтею механізм звільнення від адміністративної відповідальності міг бути застосованим до осіб, що вчинили правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

Комісія не вбачає підстав для того, аби вважати дії судді при розгляді вказаних справ свавільними, такими, що суперечать засадам провадження у справах про адміністративні правопорушення, або такими, що були неправомірно вчинені з метою надання правопорушнику можливості уникнути відповідальності. Із досліджених Комісією постанов у вказаних справах встановлено, що судом дотримано усіх істотних умов для застосування статті 21 КУпАП та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.  

У поясненнях суддя Гончарова А.О. вказала, що не може надати документи, які б підтвердили обставини згаданих справ та застосування нею статті 21 КУпАП, оскільки матеріали справ знищено на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 7 грудня 2017 року № 1087 «Про затвердження переліку судових справ і документів що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання».

При дослідженні обставин ухвалення судом рішень у справах № № 243/6941/18, 243/11548/18, 243/4231/20 про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі статті 21 КУпАП, Комісія зауважує про необхідність дотриматися балансу між гарантіями незалежності правосуддя та обов’язком оцінити поведінку судді на предмет допущення умисної помилки чи внаслідок грубої недбалості у застосуванні закону та/або свавільного його застосування.

Необхідно також врахувати, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус судів»).

Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Таким чином, більш детальна оцінка законності судових рішень у справах № № 243/6941/18, 243/11548/18, 243/4231/20, перевірка правових висновків, зроблених судом за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції як ГРД, так і Комісії.

Спростовуючи твердження ГРД, суддя Гончарова А.О. просила врахувати і загальну статистику розгляду нею справ про адміністративні правопорушення. Вона звернула увагу на те, що з 11 червня 2018 року до 29 вересня 2021 року нею розглянуто 967 справ про адміністративні правопорушення, з них 214 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП. За вказаний період накладено стягнення у 117 справах: у 2018 році – у 28 справах, у 2019 році – у 27 справах, у 2020 році – у 50 справах, у 2021 році – у 12 справах.

Комісія погоджується із тим, що у випадку оцінки виключно математичних показників кількості справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у яких судом під головуванням Гончарової А.О. постановлено судові рішення про закриття провадження, у стороннього розсудливого спостерігача могло виникнути певне занепокоєння щодо кількості таких рішень та наслідків, спричинених постановами про закриття провадження.

Однак за встановлених під час співбесіди та дослідження досьє обставин, які характеризують поведінку судді при розгляді цих справ, та з’ясованих причин розгляду справ понад встановлений статтею 38 КУпАП строк Комісія не має підстав кваліфікувати поведінку судді як затягування (зволікання) чи інші форми несумлінної та несумісної із критерієм доброчесності поведінки судді, наслідком якої могло б стати завдання шкоди авторитету правосуддя.

Як з’ясувалось, ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлена короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, дотриматися яких, з урахуванням навантаження на суддю та необхідності вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, та належного розгляду справи, в перелічених ГРД випадках виявилось неможливим.

Комісія зауважує, що функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб із причин спливу строку накладення адміністративного стягнення, всі ці проблеми набули певного резонансу у суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і у законодавця. Однак було б необґрунтовано ототожнювати ці недоліки виключно із діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З цією метою Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Впроваджено більш сувору відповідальність за вчинення такого правопорушення.

Предметом уваги законодавця було також питання про можливість застосування статті 21 КУпАП «Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу» до правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу.

Як наслідок, Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, віднесено до переліку тих, на які не поширюється дія статті 21 КУпАП. В подальшому Законом України від 06 жовтня 2022 року № 2657-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним» статтю 21 виключено із Кодексу.

Підсумовуючи встановлені та досліджені обставини, Комісія вважає переконливими пояснення судді про те, що причини з яких закрито провадження у справах, що привернули увагу ГРД, здебільшого мали об’єктивний характер. Тому є необґрунтованим висновок про допущення суддею судової тяганини, яка призвела до систематичного порушення встановлених строків розгляду справ та стала причиною уникнення порушниками покарання у зв’язку із закінченням строків притягнення їх до відповідальності.

Громадська рада доброчесності зазначила як один із індикаторів недоброчесної поведінки судді – декларування у 2016–2020 роках заниженої вартості придбаного чоловіком судді автомобіля Volkswagen Passat 2018 року випуску та недекларування відомостей про вартість деяких об’єктів нерухомого майна та транспортних засобів.

Оцінюючи ці висновки, Комісія із поданих суддею декларацій встановила, що у власності її чоловіка перебувають (перебували) такі транспортні засоби:

автомобіль вантажний MAN F2001 (вантажний самоскид), 1999 року випуску, дата набуття права 22 листопада 2008 року;

автомобіль вантажний ГАЗ-САЗ 3507, 1990 року випуску, дата набуття права 31 березня 2015 року;

автомобіль легковий ВАЗ-212140, 2011 року випуску, дата набуття права 05 лютого 2015 року;

автомобіль TOYOTA RAV4, 2008 року випуску, дата набуття права 19 серпня 2008 року;

причіп самоскид KOEGEL AN 24, 1995 року випуску, дата набуття права 22 листопада 2008 року;

причіп КГБ, модель 8160, 1997 року випуску, дата набуття права 13 липня 2012 року;

водний засіб ДНЕПР, 1973 року випуску, дата набуття права 20 травня 2015 року;

автомобіль вантажний ЗИЛ модель SS4МСПГ, 1992 року випуску, дата набуття права 19 липня 2017 року;

спеціалізований причіп, марка Палич, модель V04013, 2019 року випуску, дата набуття права 20 квітня 2019 року.

При зазначенні відомостей про вартість майна суддею Гончаровою А.О. у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларації (окрім пунктів 9, 10) обрано позначку «Не відомо». У пункті 9 (автомобіль Volkswagen Passat, 2018 року випуску) Декларації зазначено вартість – 317 529 грн, у пункті 10 (Спеціалізований причіп, модель V04013, 2019 року випуску – «Член сім’ї не надав інформацію».

Стосовно цих фактів суддя Гончарова А.О. пояснила, що перелічені транспортні засоби, крім спеціалізованого причепу марки Палич, модель V0401, придбані її чоловіком у період з 2008 по 2015 роки, тобто до призначення її на посаду судді. Чоловіком не зберігалися довідки про вартість придбаних транспортних засобів, а тому під час відображення відомостей у деклараціях з 2016 року їй не було відомо їх вартість.

При цьому суддею Гончаровою А.О. подано до Комісії довідку територіального сервісного центру МВС № 7141 від 23 листопада 2023 року № 31/23/41-1309, яка містила певну інформацію про вартість задекларованих транспортних засобів. За словами судді, ця довідка використовуватиметься нею при декларуванні належних її чоловіку транспортних засобів у майбутньому.

Спростовуючи сумніви щодо вартості автомобіля Volkswagen Passat 2018 року випуску суддя Гончарова А.О. пояснила, що вказаний автомобіль був придбаний її чоловіком у Сполучених Штатах Америки, мав технічні пошкодження та потребував відновлення, а тому його вартість є нижчою від середньостатистичної ринкової вартості схожого автомобіля.

Доводи судді підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, згідно з якою 06 вересня 2019 року сервісним центром (ТСЦ 1443) здійснено реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Passat, «привезеного з-за кордону по посвідченню митниці».

При дослідженні питання щодо ймовірного заниження задекларованої вартості придбаного автомобіля Комісія враховує, що НАЗК у своїх роз’ясненнях від 29 грудня 2021 року № 11 зазначало, що при декларуванні вартості придбаного за кордоном автомобіля витрати на його митне оформлення, реєстрацію, ремонт до вартості не включаються.

Таким чином, твердження судді Гончарової А.О. про те, що вартість автомобіля Volkswagen Passat може бути нижче ринкової з урахуванням ввезення його з-за кордону, є переконливими та не викликають у Комісії сумнівів.

Комісія також бере до уваги пояснення судді Гончарової А.О. щодо відображення у Деклараціях за 2015–2020 роки у розділі «Джерело доходу» лише пенсії чоловіка, незважаючи на належне йому рухоме та нерухоме майно. Зокрема, суддя вказала, що у власності її чоловіка перебуває 50% нежитлових споруд та ½ частини орендованої земельної ділянки. Її чоловік є засновником та кінцевим бенефіціаром Приватного підприємства «Славбиопром» з часткою у розмірі 50%. За інформацією чоловіка, це мале підприємство, яке мало на меті займатися виробництвом паливних брикетів. Тривалий час чоловік судді з іншим засновником займалися будівництвом споруд з метою розпочати діяльність підприємства, однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України діяльність підприємства не розпочата.

Стосовно сумнівів ГРД щодо джерела походження коштів у чоловіка на придбання автомобіля Volkswagen Passat 2018 року випуску та літнього будинку загальною площею 46,3 кв.м, місцезнаходження: Донецька область, Лиманський район, с. Рубці, АДРЕСА_1, суддя надала підтверджувальні документи та пояснила, що кошти на придбання автомобіля – це отримана від її матері позика у сумі 300 000 грн та заощадження, які родина мала у 2018 році.

Зокрема, у Деклараціях за 2016–2018 роки суддя Гончарова А.О. відображала інформацію про кошти, які були у розпорядженні її сім’ї, у тому числі заощадження у розмірі 16000 доларів США.

На підтвердження походження активів батьків суддя вказала, що, за інформацією органів податкової служби, дохід її матері за період 2014–2018 років становив 5000251 грн, дохід батька за цей період – 673480 грн (інформація міститься в матеріалах суддівського досьє). Крім того, дохід матері, як зазначила суддя, за період 2019–2022 років становив 448384,93 грн, що підтверджується довідками Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела доходу у 2019–2022 роках.

Стосовно літнього будинку площею 46,3 кв.м суддя Гончарова А.О. пояснила, що з часу придбання споруди (2002 рік), яку її родина використовувала у літній період, здійснювалися її технічні доопрацювання. Після державної реєстрації вказаного об’єкта, як вказала суддя, нею внесено необхідні відомості у Декларації з урахуванням роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції, що діяли на час декларування, у частині зазначення його вартості.

Комісія враховує, що закон не вимагав від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати «Не відомо».

Таким чином, відсутність у декларанта обов’язку проводити оцінку майна з метою заповнення декларації переконують Комісію у правильності декларування суддею Гончаровою А.О. майна та спростовують твердження ГРД, викладені у висновку.

За результатами аналізу Декларацій, поданих суддею Гончаровою А.О. за 2016–2020 роки, оцінки придбаного за цей період її чоловіком майна та джерел походження коштів на придбання цього майна (отримані доходи, заощадження, позика) у Комісії не виникає сумнівів у відповідності джерел походження коштів родини судді на придбання відображеного у Деклараціях рухомого і нерухомого майна.

Узагальнюючи, Комісія зазначає, що встановлені обставини у поєднанні з наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності критеріям доброчесності та професійної етики судді. Водночас встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє факти, як кожен окремо, так і у сукупності, не можуть бути підставою для визнання судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарової А.О. такою, що не відповідає цим критеріям.

Отже, досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Гончаровою А.О. та надані нею пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям в 330 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Комісія, дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Гончаровою А.О., дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Гончарової А.О. критеріям доброчесності та професійної етики не підтвердилися під час кваліфікаційного оцінювання.

За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Гончарова А.О. у сукупності набрала 687,25 бала, що є достатнім для визнання її такою, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до абзацу першого статті 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія

вирішила:

Визначити, що суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова Аліна Олександрівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 687,25 бала.

Визнати суддю Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Гончарову Аліну Олександрівну такою, що відповідає займаній посаді.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Питання щодо підтримки цього рішення винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                                      Г.М. Шевчук

Члени Комісії:                                                                                                                   М.Б. Богоніс

                                                                                                                                           Н.Р. Кобецька