Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Ігнатова Р.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б. (доповідач), Волкової Л.М., Гацелюка В.О., Кидисюка Р.А., Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Сидоровича Р.М., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,
розглянувши питання про підтримку рішень колегій Комісії, ухвалених у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Коваля Романа Григоровича, ___________ року народження, призначено на посаду судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області строком на п’ять років.
14 серпня 2017 року Коваль Р.Г. звернувся із заявою про проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді у зв’язку із закінченням строку повноважень.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г.
04 жовтня 2019 року на адресу Комісії від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність судді Коваля Р.Г. критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на порушення ним принципу гласності і відкритості при розгляді цивільної справи та несвоєчасне декларування майна.
Також ГРД виявила факти, які не стали самостійною підставою для висновку, однак, на думку ГРД, є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання. Йдеться про перебування тещі та брата дружини судді на території російської федерації протягом тривалого часу у 2014–2018 роках.
Рішенням Комісії у складі колегії від 04 жовтня 2019 року № 929/ко-19 визначено, що суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Роман Григорович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 695 балів, визнано суддю Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Романа Григоровича таким, що відповідає займаній посаді.
У рішенні вказано, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (із змінами, внесеними рішеннями Комісії від 02 липня 2019 року № 109/зп-19 та № 110/зп-19).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 квітня 2021 року № 938/0/15-21 Президентові України внесено подання про призначення Коваля Р.Г. на посаду судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. Указом Президента України від 01 грудня 2021 року № 610/2021 Коваля Р.Г. призначено на посаду судді цього суду безстроково.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання за рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії – Богоноса М.Б.
На підставі викладеного вище Комісія продовжила процедуру кваліфікаційного оцінювання з моменту припинення, зокрема стосовно Коваля Р.Г. із стадії підтримки рішення колегії пленарним складом Комісії.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства юстиції України, Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно Коваля Р.Г., яку долучено до матеріалів досьє.
07 листопада 2023 року на адресу Комісії від ГРД надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді Коваля Р.Г. критеріям доброчесності та професійної етики, в якому новий склад ГРД вважав актуальним попередній висновок від 02 жовтня 2019 року виключно в частині порушення суддею принципу гласності і відкритості при розгляді однієї цивільної справи.
У цьому висновку ГРД акцентовано увагу Комісії на тому, що під час розгляду цивільної справи № 442/4611/16-ц адвокат однієї зі сторін заявив клопотання про заборону проведення відеозйомки судового засідання, яке суддя Коваль Р.Г. задовольнив та постановив відповідну ухвалу, порушуючи вимоги законодавства.
Серед іншого, ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує, на думку ГРД, пояснень судді.
Зміст інформації полягав у тому, що суддя порушив правила декларування квартири, в якій він був зареєстрований і проживав, не задекларував один із об’єктів, що знаходиться на придбаній його дружиною земельній ділянці.
13 листопада 2023 року на адресу Комісії від Коваля Р.Г. надійшли пояснення стосовно висновку ГРД. Суддя висловив незгоду з висновком та навів власні аргументи на спростування надісланої ГРД інформації.
Комісією 14 листопада 2023 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження його відповідності займаній посаді, висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення колегії, із змінами, внесеними рішеннями Комісії від 02 липня 2019 року № 109/зп-19 та № 110/зп-19), за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Правила такого ж змісту передбачені положеннями Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у нині чинній редакції (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23).
Зокрема, згідно з пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Відповідно до пункту 128 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності на розгляд Комісії у пленарному складі виноситься питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); висновок (інформація) Громадської ради доброчесності, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтримку рішення Комісії у складі Колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді);
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
Мотиви, якими керується Комісія при ухваленні рішення.
Рішенням Комісії у складі колегії від 04 жовтня 2019 року № 929/ко-19 суддю Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення обґрунтовано тим, що за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Коваль Р.Г. набрав 375 балів, за критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення), – 170 балів та за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення – 150 балів.
У підсумку за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г. набрав 695 балів, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями. Тому Комісія у складі колегії дійшла висновку про відповідність судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. займаній посаді.
Стосовно висновку ГРД від 02 жовтня 2019 року про невідповідність судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. критеріям доброчесності та професійної етики Комісія у складі колегії встановила, що його мотивовано тим, що суддя Коваль Р.Г. порушив принцип гласності і відкритості, заборонивши проведення відеозапису у відкритому судовому засіданні. Зокрема, під час розгляду цивільної справи № 442/4611/16-ц представник позивача заявив клопотання про заборону проведення відеозйомки судового засідання, яке суддя задовольнив та постановив відповідну ухвалу, порушуючи вимоги законодавства. Комісія не погодилась із висновком, взявши до уваги пояснення судді, який зауважив, що після того, як суд під його головуванням розпочав розгляд вказаної справи, до зали судових засідань зайшли невідомі особи та почали проводити відеозйомку. Представник позивача заявив клопотання про заборону проведення відеозйомки, оскільки у нього та його довірителя склалися неприязні стосунки з відповідачем і відзняте в судовому засіданні відео могло бути розповсюджене в мережі «Інтернет» та використане проти них. За результатами обговорення цього клопотання постановлено ухвалу суду, про яку вказується у висновку ГРД.
Комісія у складі колегії погодилась із зазначеними у висновку ГРД обставинами: суддя Коваль Р.Г. безпідставно не декларував упродовж 2012–2017 років право користування квартирою матері загальною площею 52,8 кв.м у місті Стрий Львівської області, що виникло у нього 12 серпня 2004 року. Однак Комісія врахувала пояснення судді про те, що він зареєстрований у цій квартирі, однак жодного дня у ній не проживав. Суддя зауважив, що цю обставину він не приховував та у всіх документах, що подавав до відповідних органів та установ, указував окремо своє місце реєстрації та фактичне місце проживання. Зазначене питання було предметом розгляду під час здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, за результатами якої ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України, не виявлено (рішення від 12 квітня 2019 року № 1039).
Стосовно наданої ГРД інформації про те, що теща та брат дружини судді Коваля Р.Г. після анексії Криму та окупації частини Донбасу неодноразово відвідували російську федерацію та перебували на її території протягом тривалого часу у 2014–2018 роках, Комісія врахувала пояснення судді, що із 2001 року він фактично не підтримує стосунків із вказаними родичами.
У висновку ГРД у новій редакції про невідповідність судді Коваля Р.Г. критеріям доброчесності та професійної етики від 06 листопада 2023 року зазначається про актуальність попереднього висновку від 02 жовтня 2019 року виключно в частині порушення суддею принципу гласності і відкритості при розгляді однієї цивільної справи.
Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання, з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
У випадку виникнення такого сумніву обов`язком (повноваженням) Комісії є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник у тому числі й з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен приймати активну участь у спростуванні такого обґрунтованого сумніву. Використовуючи чіткі та переконливі докази суддя має розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування «чіткі та переконливі докази» Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають у обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання в тому, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.
Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути у подальшому оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.
З огляду на викладене Комісія має виключити будь-які сумніви щодо походження майна, його добросовісного декларування або публічної поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Стосовно вказаного у висновку ГРД порушення суддею принципу гласності і відкритості, яке полягало у забороні журналістам Всеукраїнського громадського об`єднання «Журналісти проти корупції» проводити відеозапис відкритого судового засідання при розгляді цивільної справи № 442/4611/16-ц, Комісією встановлено таке.
У провадженні судді Коваля Р.Г. перебувала цивільна справа № 442/4611/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла, яка була призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою від 24 лютого 2017 року судом задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та заборонено проводити відеозйомку судового засідання у справі № 442/4611/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/66111291).
Із мотивувальної частини ухвали з’ясовано, що при її постановленні суд керувався чинною на той час частиною восьмою статті 6 Цивільного процесуального кодексу України та врахував, що представник позивача ОСОБА_3 заперечив проти здійснення відеозйомки судового засідання, оскільки, на його думку, такий запис в подальшому може бути використано як негативну інформацію в соціальних мережах. Відповідач перед початком судового засідання не заявила клопотання про здійснення відеозйомки судового засідання.
Суддя у своїх письмових й усних поясненнях акцентував увагу на недотриманні присутніми у судовому засіданні особами (як з’ясувалося суддею пізніше – журналістами Всеукраїнського громадського об`єднання «Журналісти проти корупції») порядку допуску до зали судового засідання, а також зауважив, що одна із сторін не згодна з відеофіксацією засідання. Крім того, суддя просив врахувати, що сторони у справі зауважень щодо ухвали в апеляційній скарзі не висловлювали.
Комісія враховує, що згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
Вказані норми містяться у законі, який є джерелом матеріального права, та мають загальний характер.
Водночас правовідносини щодо здійснення окремих видів судочинства унормовані процесуальними кодексами, а саме Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України. Кожен із цих кодексів може по-іншому врегульовувати правовідносини, що складаються при здійсненні певного виду судочинства, а також визначати зміст та обсяг прав, про які йдеться у частині четвертій статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України «Законодавство про цивільне судочинство» (в редакції на момент постановлення ухвали) цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
Беручи до уваги приписи частини першої статті 2 ЦПК України, норми процесуального закону є спеціальними щодо норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, а тому мають пріоритет у застосуванні.
Вказане правило подолання колізій норм права узгоджується із волею законодавця, вираженою у чинному (однак не введеному в дію) Законі України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX. Згідно з частиною другою та пунктом 1 частини третьої статті 66 цього закону у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом (частина друга).
У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті) (пункт 1 частини третьої).
Відповідно до частини восьмої статті 6 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною другою та четвертою статті 160 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Отже, норми ЦПК України (чинного на момент постановлення ухвали) надавали особам, присутнім у відкритому судовому засіданні, право використовувати портативні аудіотехнічні пристрої, які забезпечують здійснення аудіозапису засідання. Однак норми процесуального закону не передбачали безумовного права осіб, присутніх у відкритому судовому засіданні, використовувати портативні відеотехнічні пристрої з метою здійснення відеозапису судового засідання. Таким чином, поведінка головуючого судді при постановленні ухвали від 24 лютого 2017 року відповідала чинному на той час ЦПК України, а тому не може бути кваліфікованою як порушення правил професійної етики та/або доброчесності.
Оцінюючи інформацію ГРД про неповноту декларування суддею відомостей про нерухоме майно, що належить його дружині Коваль Мар’яні Василівні, Комісія встановила таке.
Коваль М.В. належить на праві власності незавершене будівництво житлового будинку (готовність 58%, адреса: Львівська область, м. Стрий, АДРЕСА_1) та земельна ділянка з кадастровим номером: НОМЕР_1, на якій таке будівництво розташоване. Фактів, які б свідчили про порушення суддею правил відображення цих об’єктів у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не встановлено.
Так, ГРД вказала на те, що відповідно до знімків супутників, на зазначеній земельній ділянці знаходиться ще один об’єкт будівництва, який не задекларований суддею.
Для спростування інформації ГРД Коваль Р.Г. послався на долучені до письмових пояснень договори купівлі-продажу від 17 липня 2020 року, згідно з якими Коваль М.В. придбала незавершене будівництво готовністю 58% та земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: Львівська область, місто Стрий, АДРЕСА_1. Ці договори посвідчено приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу, підписано сторонами у його присутності, особи сторін встановлено, їх дієздатність та належність майна, що відчужується, перевірено.
Згідно з листом фізичної особи – підприємця інженера-землевпорядника Бовтача В.І. земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 сформована шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу (об’єднання) земельної ділянки від 24.10.2016, розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Геосервіс 77». За допомогою програмного комплексу «Digitals», супутникових знімків Google Maps та на підставі візуального обстеження інженер-землевпорядник підтвердив, що на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 розташований лише один об’єкт нерухомості (об’єкт незавершеного будівництва готовністю 58%).
На підтвердження своїх пояснень суддя надав лист фізичної особи – підприємця інженера-землевпорядника Бовтача В.І. від 08 листопада 2023 року, викопіювання з ортофотоплану району АДРЕСА_2 у м. Стрий Львівської області, інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07 листопада 2023 року, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 листопада 2023 року, договори купівлі-продажу від 17 липня 2020 року, технічний паспорт від 10 січня 2019 року, схематичний план земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку, повідомлення про початок будівельних робіт від 01 березня 2017 року та ситуаційну схему розташування будівлі в схемі населеного пункту.
Вказані документи повністю спростовують надану ГРД інформацію щодо судді.
Висновки Комісії за результатами розгляду.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 04 жовтня 2019 року № 929/ко-19, висновок ГРД у новій редакції, пояснення судді Коваля Р.Г., інші обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Згідно з пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) це є підставою для ухвалення рішення про підтримку рішення Комісії у складі колегії про відповідність судді займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
підтримати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 04 жовтня 2019 року № 929/ко-19 про відповідність судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Романа Григоровича займаній посаді.
Головуючий Р.М. Ігнатов
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Л.М. Волкова
В.О. Гацелюк
Р.А. Кидисюк
Н.Р. Кобецька
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
Р.М. Сидорович
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
