Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Шевчук Г.М. (доповідач),
членів Комісії: Богоноса М.Б., Кобецької Н.Р.,
розглянувши питання про проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Євгена Володимировича займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України «Про призначення та звільнення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Качаленка Євгена Володимировича призначено строком на п’ять років на посаду судді Дзержинського міського суду Донецької області.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді.
Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 08 травня 2018 року іспит для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), у тому числі для Качаленка Є.В.
Рішенням Комісії від 20 червня 2018 року №149/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та суддів, що допущені до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до вказаного рішення Качаленко Є.В. допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Качаленко Є.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
06 листопада 2023 року на адресу Комісії від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії – Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно Качаленка Є.В. продовжена з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
Джерела права та акти їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням
Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення) критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатом складення анонімного письмового тестування суддя набрав 86,625 бала, а виконане ним практичне завдання оцінено у 96,5 бала.
За вказаними показниками суддя набрав 183,125 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення та релевантних засобів встановлення цього показника.
У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Качаленком Є.В. необхідно оцінити в 70 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами оцінки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня повинен бути оцінений у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Відповідно до пункту 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Качаленко Є.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. За критерієм особистої компетентності суддя здобув 91 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя здобув 84 бали.
У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Качаленко Є.В. набрав 430,125 бала.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.
Як це передбачено пунктами 8 – 9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
5) результатів регулярного оцінювання;
6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);
8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівському досьє, Комісією не встановлено відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідності кандидата вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, недотримання Кодексу суддівської етики та наявності обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя не притягувався.
Відсутні також відомості щодо притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
Даних щодо невідповідності судді Качаленка Є.В. антикорупційному критерію Комісією не встановлено.
Водночас 06 листопада 2023 року на адресу Комісії від ГРД надійшов висновок про невідповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку вказано, що Качаленко Є.В. працює суддею з 2016 року. Того ж року він подав паперову декларацію за 2015 рік як кандидат на посаду судді, у якій вказав дохід за 2015 рік – 15 626 грн. На рахунках у банках та інших фінансових установах мав 201 328 грн. Загалом 216 954 грн.
Також Качаленко Є.В. у 2015 році задекларував квартиру 65,2 кв.м у селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вартістю 613 800 грн. Дата набуття права власності — 17 червня 2015 року.
ГРД зауважує, що у період з 2004 до 2007 року Качаленко Є.В. навчався у вищому навчальному закладі та отримував стипендію, сумарний розмір якої за 5 років – 5 000 грн.
З 2007 року до 2015 року дохід Качаленка Є.В. становив не більше 250 000 грн.
Стосовно продажу квартири у місті Херсон за попереднім договором від 30 грудня 2014 року вартість квартири становила 819 000 грн (відповідно до попереднього договору купівлі-продажу від 22 грудня 2014 року).
У декларації за 2016 рік Качаленко Є.В. зазначив, що отримав заробітну плату за 2016 рік у розмірі 48 000 грн та мав дохід від відчуження рухомого майна – 60 000 грн (продаж автомобіля Mazda 6) та цінних паперів — 1 993 грн, а також мав на рахунках у банках та інших фінансових установах 60 000 грн та готівкою – 20 000 грн. Тобто сукупно — 189 993 грн.
Водночас Качаленко Є.В. у 2016 році набув квартиру 35,1 кв.м у місті Ірпінь Бучанського району Київської області, дата набуття права власності — 24 квітня 2017 року, вартість на дату набуття — 338 895 грн, та автомобіль Кіа Маджентіс 2008 року, дата набуття права власності — 02 березня 2016 року, вартість — 213 756 грн. Тобто сукупна вартість набутого майна у 2016 році — 552 651 грн.
Різниця між наявними коштами, доходами та витратами становить 362 658 грн.
Таким чином, на думку ГРД, навіть якщо припустити, що Качаленко Є.В. вклав кошти від продажу однієї квартири у місті Херсоні, вказаних заощаджень та коштів, отриманих як заробітна плата, очевидно не вистачало б на купівлю двох квартир у Київській області та авто Кіа Маджентіс сукупною вартістю 1 166 451 грн. Тож, виникає обґрунтований сумнів щодо законності походження коштів на всі придбання.
Суддя Качаленко Є.В. скористався своїм правом відповіді на висновок ГРД та 07 листопада 2023 року надіслав до ГРД звернення про перегляд та скасування висновку від 05 листопада 2023 року. У своїх письмових поясненнях стверджував про безпідставність висновку ГРД.
Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою висновку ГРД, Комісія враховує таке.
У засіданні Комісії суддя Качаленко Є.В. пояснив, що в 2011 році за рахунок заощаджень із заробітної плати та готівкових коштів, подарованих батьком, він придбав квартиру в місті Херсон, яку відчужив 30 грудня 2014 року. Договір купівлі-продажу був оформлений у нотаріуса, здійснено державну реєстрацію. У попередньому договорі купівлі-продажу квартири у місті Херсон вказано вартість у доларах США – 45 500 (еквівалент 819 000 грн). Саме ці кошти становили частку заощаджень, які в подальшому він витратив на купівлю майна у 2015 – 2016 роках, а саме квартири площею 65,2 кв.м у селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вартістю 613 800 грн, квартири площею 35,1 кв.м у місті Ірпінь Бучанського району Київської області вартістю 338 895 грн та автомобіля Кіа Маджентіс 2008 року вартістю 213 756 грн.
Будучи очевидцем попередніх стрибків курсу національної валюти до долару США, він для запобігання знецінення заощаджень, зберігав кошти, виручені від продажу трикімнатної квартири у місті Херсоні готівкою в доларах США, що не заборонено законом.
Оскільки письмова форма декларації за 2015 рік не містила графи для декларування готівкових заощаджень у валюті, ним не зазначено вказані заощадження в декларації. Збереження заощаджень у доларах США дало йому можливість вберегти їх від знецінення під час стрибку курсу з 18 до 22 грн/долар США взимку 2014–2015 років, та до 27 грн/долар США у 2016 році.
Качаленко Є.В. зазначає, що висновок ГРД не враховує курсову різницю обміну доларів США на гривню упродовж 2014–2016 років, що і призвело до математичного неспівпадіння доходів і витрат. Долари США він обмінював перед здійсненням витрат за готівковим курсом, який при девальвації гривні в моменті був значно вигідніший ніж офіційний у банках. Зазначив орієнтовні суми валютних заощаджень в динаміці витрат:
- 30 грудня 2014 року продаж квартири у місті Херсон за 45 500 дол. США (курс 18 грн/дол. США);
- лютий 2015 року купівля квартири в селі Софіївська Борщагівка за 27 900 дол. США (курс 22 грн/дол. США);
- січень 2016 року продаж автомобіля MAZDA за 3 000 дол. США (курс 24 грн/дол. США);
- лютий 2016 року купівля квартири в місті Ірпінь за 12 700 дол. США (курс 26,6 грн/дол. США);
- березень 2016 року купівля автомобіля КІА за 7 800 дол. США (курс 27,4 грн/дол. США).
Суддя наголошує, що заощадження в доларах США від продажу трикімнатної квартири у центрі міста Херсона та автомобіля MAZDA він витратив на придбання двокімнатної квартири та однокімнатної квартири в будинках економкласу в передмістях Києва без ремонту, а також на купівлю вживаного автомобіля KIA з аукціону банку.
Окремо суддя наголошує, що операції з купівлі-продажу майна, щодо яких у ГРД виникли питання, були здійснені ним до моменту призначення суддею, а згадані ГРД обставини, вже були відомі на час прийняття рішення про призначення його суддею вперше у 2016 році і були предметом оцінки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя.
Оцінюючи вказані обставини, Комісія враховує, що відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання
необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки та відповідальності відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики.
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник у тому числі й з моменту надання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні такого обгрунтованого сумніву. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування «чітких та переконливих доказів». Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміється докази, які залишають у обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання в тому, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.
Неможливість судді спростовувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
З огляду на викладене Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
З матеріалів досьє Комісією встановлено, що Державною фіскальною службою України Головного управління ДФС у Херсонській області відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» проведено перевірку відомостей стосовно судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В., за результатами якої надано висновок від 11 вересня 2017 року № 4894/9/21-22-13-05.
Перевіркою, зокрема, встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) Качаленком Є.В. у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані Качаленком Є.В. із законних джерел.
Відповідно до довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 28 вересня 2017 року, Дзержинським міським судом Донецької області проведено перевірку достовірності відомостей щодо
застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». За результатами проведеної перевірки встановлено, що до Качаленка Є.В. станом на 28 вересня 2017 року не застосовуються заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Комісія зазначає, що письмова форма декларації за 2015 рік не містила графи для декларування готівкових заощаджень у валюті, а тому приймає аргументи судді Качаленка Є.В. щодо невідображення ним заощадженнь в доларах США в декларації за 2015 рік.
Таким чином, враховуючи матеріали суддівського досьє, пояснення судді, Комісія доходить висновку, що суддею надано чіткі та переконливі докази на спростування обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, щодо законності походження коштів на придбання майна в 2015–2016 роках.
Також до Комісії 12 жовтня 2023 року надійшло звернення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», в якому зазначено, що суддя Дзержинського міського суду Донецької області Качаленко Є.В. у справах № 225/4745/19, № 225/5181/20 безпідставно застосував статтю 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) та допускав затягування розгляду адміністративних матеріалів про притягнення осіб до відповідальності за статтею 130 КУпАП, внаслідок чого такі особи уникнули відповідальності (справи №№ 225/2688/18, 225/5178/18, 225/5176/18, 225/696/18, 225/6025/19).
Суддя Качаленко Є.В. надіслав письмові пояснення, де заперечив висновки, зазначені у зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» .
Щодо відомостей, указаних у зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», слід зазначити таке.
Комісія з огляду на свій статус, надані законом повноваження зауважує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення, на предмет того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання із розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути
розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Статтею 38 КУпАП (у редакції на момент ухвалення постанов) встановлені строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачалось, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
Комісією встановлено, що справа № 225/2688/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 04 червня 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 11 вересня 2018 року провадження у справі № 225/2688/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/5178/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 17 вересня 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 11 грудня 2018 року провадження у справі № 225/5178/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/5176/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 17 вересня 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 12 грудня 2018 року провадження у справі № 225/5176/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/696/18 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 15 лютого 2018 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 02 травня 2018 року провадження у справі № 225/696/18 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
Справа № 225/6025/19 надійшла в провадження судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. 13 вересня 2019 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 04 листопада 2019 року провадження у справі № 225/6025/19 закрито на підставі статті 38 КУпАП.
У своїх поясненнях суддя зазначає, що в даних справах в судовому засіданні особи, які притягувались до відповідальності, вину не визнавали, викладені в протоколі обставини проходження огляду заперечували. З метою встановлення фактичних обставин справи, а також для реалізації закріпленого у статті 6 Конвенції права допитати свідків, суд вживав заходи щодо виклику свідків, зазначених у протоколах, у зв’язку з чим неодноразово відкладав розгляд справ. Також з метою забезпечення права особи на участь у судовому засіданні та відсутності інформації про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи (до суду не поверталися рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток) розгляд справи
неодноразово відкладався. Відсутність інформації про вручення судових повісток про виклик зазначеної особи до суду виключала можливість розгляду справи без її участі, що стало підставою для неодноразового відкладення засідань та подальшого закриття провадження. Причини неповернення повідомлень (розписок) про вручення повісток були пов’язані із роботою установ поштового зв’язку та не залежали від діяльності суду. Так, місто Торецьк є прифронтовим містом з 2014 року і час руху повістки був тривалим. Суддя вважає, що в усіх рішеннях ним наведено достатні обґрунтування об’єктивної неможливості розгляду справ до спливу строку.
З огляду на досліджені обставини у Комісії не виникає сумнівів у переконливості наданих суддею Качаленком Є.В. пояснень, вона враховує аргументи судді щодо необхідності виклику особи, свідків, без показань яких неможливо було встановити фактичні обставини справи.
Таким чином, Комісія не вбачає підстав для висновку, що суддя при розгляді вказаних справ про адміністративні правопорушення допускав навмисну судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікав із ухваленням рішень.
Також в поясненнях суддя Качаленко Є.В. зазначив, що у справах № 225/4745/19, № 225/5181/20 ним була застосована стаття 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення з врахуванням всіх обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника. Закон (у редакції, чинній на день прийняття рішень) не забороняв застосовувати статтю 21 КУпАП щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно із частиною першою статті 21 КУпАП (у редакції, чинній на день прийняття рішень) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
При цьому частиною другою статті 21 КУпАП передбачено, що про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою і другою статті 130 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.
Таким чином, закон (у редакції, чинній на день прийняття рішень) не забороняв застосовувати статтю 21 КУпАП щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.
Зміни до статті 21 КУпАП, якими введено заборону застосування її до статті 130 КУпАП, були внесені 17 березня 2021 року, тобто після ухвалення суддею Качаленком Є.В. постанов у справах № 225/4745/19, № 225/5181/20.
Комісія зауважує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції Комісії.
Додатково ГРД надіслало до Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує додаткового пояснення судді.
Так, ГРД зазначає, що Качаленко Є.В. виїжджав на територію росії після 2014 року рейсовим літаком з аеропорту «Жуляни» до аеропорту «Домодедово»18 серпня 2015 року та повернувся в Україну 21 серпня 2015 року (за два місяці до набрання чинності взаємної заборони України та росії на авіасполучення між країнами). У цей час він не був суддею, а працював адвокатом (має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю з 2012 року, призупинено у жовтні 2016 році).
Таку ж інформацію зазначено і у зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», що суддя відвідував територію росії після початку війни у 2014 році.
За даними прикордонної служби України, суддя Качаленко Є.В. виїжджав рейсовим літаком з аеропорту «Жуляни» до аеропорту «Домодедово» 18 серпня 2015 року та повернувся в Україну 21 серпня 2015 року з аеропорту «Москва» до аеропорту «Київ». 13 жовтня 2019 року (виїзд) та 23 жовтня 2019 року (в’їзд) перетинав кордон через пункт перетину Харків (авіасполучення).
У поясненнях суддя Качаленко Є.В. зазначив, що у 2015 році метою поїздки до російської федерації була його професійна діяльність, як адвоката, оскільки він виконував завдання роботодавця з приводу замовлення послуги клієнта в Україні з проведення юридичного аудиту бізнесу.
Ураховуючи пояснення судді та матеріали суддівського досьє, Комісія зауважує, що інформація ГРД та звернення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» не містять інформації про недотримання Качаленком Є.В. вимог чинного законодавства під час перебування на території росії, а перебування судді на вказаній території було обумовлено необхідністю виконання послуг з проведення юридичного аудиту.
Таким чином, за результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД та зверненні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», їх аналізу, з урахуванням наданих суддею Качаленком Є.В. пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє, Комісія не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Качаленком Є.В. та надані ним пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити ці критерії в 342,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія, дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Качаленком Є.В., дійшла висновку, що доводи Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Качаленка Є.В. критеріям доброчесності та професійної етики не знайшли свого підтвердження під час процедури кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Качаленко Є.В. у сукупності набрав 772,625 бала, що є достатнім для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.
Відповідно до абзацу першого статті 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
Визначити, що суддя Дзержинського міського суду Донецької області Качаленко Євген Володимирович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 772,625 бала.
Визнати суддю Дзержинського міського суду Донецької області Качаленка Євгена Володимировича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання щодо підтримки цього рішення винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Г.М. Шевчук
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Н.Р. Кобецька
