Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Заріцької А.О.,
членів Комісії: Василенка А.В., Прилипка С.М.,
розглянувши питання щодо встановлення відповідності Семковича Степана Мироновича вимогам до кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та допуску його до кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного Комісією 02 серпня 2018 року,
встановила:
Частиною одинадцятою статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі – Закон) передбачено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів вищого спеціалізованого суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з пунктом 16 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Вищий антикорупційний суд утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.
Верховною Радою України 07 червня 2018 року прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» № 2447-VIII, який визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду (далі - Умови) та визначено, що питання допуску кандидата на посаду судді до проходження кваліфікаційного оцінювання вирішується Комісією у складі колегій.
Частиною другою статті 33 Закону визначено, що суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді, а також відповідає іншим вимогам, установленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 81 Закону на посаду судді вищого спеціалізованого суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною другою статті 33 Закону.
З метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді вищого спеціалізованого суду за спеціальною процедурою кандидат посаду судді подає до Комісії документи, передбачені частиною четвертою статті 81 Закону.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 року № 2447-VІІІ кандидат на посаду судді подає до Комісії крім документів, визначених Законом, документи, які підтверджують дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 7 цього закону, а також заяву про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 цього закону.
Комісія відповідно до частини п’ятої статті 81 Закону: 1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду та формує його досьє; 2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду; 3) проводить спеціальну перевірку щодо кандидатів на посаду судді, які допущені до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання.
Для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду допускаються особи, які: 1) у порядку та строки, визначені Умовами, подали всі необхідні документи; 2) на день подання документів відповідають вимогам, установленим статтями 33, 69 та 81 Закону, а також статтею 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Крім того, передбачено строк подання документів для участі у конкурсі - 38 календарних днів - з 08 серпня по 14 вересня 2018 року (включно) (пункти 3-4 Умов).
До Комісії у встановлений Умовами строк для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подав документи Семкович Степан Миронович.
Дослідивши подані кандидатом Семковичем С.М. до Комісії документи, заслухавши доповідача - Василенка А.В., Комісією встановлено, що Семкович С.М. не відповідає вимогам до кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Частиною четвертою статті 69 Закону визначено, що не може претендувати на посаду судді особа, яку було раніше звільнено з посади судді, зокрема, за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді,.
Семкович С.М. 14 вересня 2018 року направив до Комісії заяву та документи для участі у конкурсі на зайняття посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду як особа, яка відповідає вимозі пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
З наданої кандидатом Семковичем С.М. до Комісії копії трудової книжки вбачається, що Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року № 1135/2000 Семковича Степана Мироновича призначено суддею Обухівського районного суду Київської області строком на п’ять років. Інші відомості щодо кар’єри на посаді судді у поданих кандидатом документах відсутні.
Указом Президента України від 30 вересня 2004 року № 1155/2004 Семковича С.М. звільнено з посади судді Обухівського районного суду Київської області у зв’язку з порушенням присяги судді.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень кандидат оскаржував зазначений Указ Президента України у судовому порядку.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року у задоволенні позову Семковича С.М. до Президента України, Вищої ради юстиції, Головного управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання Указу Президента України від 30 вересня 2004 року № 1155/2004 незаконним, поновлення на посаді; зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року апеляційну скаргу Семковича С.М. залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року касаційну скаргу Семковича С.М. залишено без задоволення, а попередні судові рішення - без змін.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про статус суддів» (чинного на момент призначення Семковича С.М. на посаду судді) вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим».
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про статус суддів» (чинного на момент звільнення Семковича С.М. з посади судді), суддя зобов’язаний, зокрема, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.
Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року, 22 червня 2004 року Вищої радою юстиції прийнято рішення про задоволення пропозиції Міністра юстиції України від 09 жовтня 2003 року та Київської окружної кваліфікаційної комісії суддів загальних судів від 30 січня 2004 року про прийняття подання про звільнення Семковича С.М. з посади судді Обухівського районного суду Київської області.
На підставі зазначеного рішення Президенту України було внесено подання про звільнення Семковича С.М. з посади судді Обухівського районного суду Київської області за порушення присяги.
Указом Президента України «Про звільнення суддів» від 30 вересня 2004 року № 1155/2004 Семковича С.М. було звільнено з посади судді Обухівського районного суду Київської області за порушення присяги судді відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 12 Конституції України (у редакції, чинній момент звільнення Семковича С.М. з посади судді).
Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року вчинення позивачем (Семковичем С.М.) порушень норм матеріального і процесуального права, які стали підставою для винесення суб’єктами владних повноважень оскаржуваних ним рішень (Указу Президента України № 1155 від 30 вересня 2004 року, рішення Вищої ради юстиції України № 229 від 22 червня 2004 року, наказу Обухівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2004 року «Про звільнення Семковича С.М.»), з врахуванням їх виду та кількості, є явним порушенням закону, не сумісним з чесним і сумлінним виконанням обов’язків судді, повним, всебічним та об’єктивним розглядом судової справи.
Така поведінка позивача (Семковича С.М.) при виконанні професійних обов’язків викликає обґрунтовані сумніви в здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та наносить шкоду престижу судової влади.
За наведених особливих обставин, коли позивач (Семкович С.М.) свідомо порушив очевидні і зрозумілі за змістом вимоги процесуального закону, його дії підпадають під ознаки порушення присяги судді.
Доводи позивача (Семковича С.М.) про те, що в його діях не було порушення присяги судді, є необгрунтованими і не спростовують висновку Вищої ради юстиції про те, що вчинені ним дії при здійсненні правосуддя порочать звання судді, викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості, свідчать про несумлінне виконання своїх службових обов’язків і є підставою для висновку про порушення присяги судді.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов’язковим до виконання.
Таким чином, Семкович С.М., перебуваючи на посаді судді Обухівського районного суду Київської області, вчинив грубі нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, що з огляду на положення частини четвертої статті 69 Закону позбавляє його можливості претендувати на посаду судді в майбутньому.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку, що Семкович С.М. не відповідає вимогам частини четвертої статті 69 Закону до кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Водночас частиною четвертою статті 81 Закону визначено, що з метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою кандидат на посаду судді подає до Комісії, зокрема, документи, визначені пунктами 2-13 частини першої статті 71 Закону.
Комісією встановлено, що кандидатом не подано всіх необхідних документів, визначених пунктами 2-13 частини першої статті 71 Закону.
Так, відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 71 Закону для участі у конкурсі кандидат на посаду судді подає декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності кандидата на посаду судді.
Згідно з вимогами статей 61 та 62 Закону декларація родинних зв’язків та декларація доброчесності подаються шляхом їх заповнення на офіційному веб-сайті Комісії за формою, що визначається Комісією.
На офіційному веб-сайті Комісії у розділі «Декларації родинних зв’язків та доброчесності» - «Реєстр декларацій родинних зв’язків та доброчесності» відповідні декларації Семковича С.М. відсутні.
Згідно з вимогами пункту 11 частини першої статті 71 Закону для участі у конкурсі кандидат на посаду судді подає копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює період року, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особа, яка претендує на зайняття, зокрема, посади судді, до призначення або обрання на посаду подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік. Така декларація подається шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до пункту 16 Умов для підтвердження факту подання декларації особою подається до Комісії її роздрукована копія та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформлене у друкованому вигляді на окремому аркуші, який має містити такі реквізити:
1. назву: «Посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
2. відповідне посилання на інтернет-сторінку;
3. дату подання декларації;
4. прізвище, ім’я, по батькові кандидата, підпис та дату заповнення відповідного аркуша.
Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру декларацій, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у ньому відсутня декларація Семковича С.М. Також кандидатом не подано роздрукованої копії відповідної декларації та посилання на неї, оформленого відповідно до Умов.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку відмовити у допуску Семковичу С.М. до участі у конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Керуючись статтями 69, 79, 81, 93, 101 Закону, статями 7, 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Умовами, Комісія
вирішила:
відмовити Семковичу Степану Мироновичу у допуску до участі у конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року.
Головуючий А.О. Заріцька
Члени Комісії: А.В. Василенко
С.М. Прилипко
