Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова Олександра Миколайовича за зверненнями Орлова О.Ю.,
встановила:
У лютому та повторно у жовтні 2014 року Орлов О.Ю. звернувся до Комісії зі зверненнями щодо поведінки судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М.
Заявник зазначає, що суддя Герцов О.М., не дивлячись на всі ознаки фальшування кримінальної справи № 2016/3456/2012, ухвалив необґрунтований вирок, яким на п’ять років ОСОБА_1 позбавлено волі. Під час розгляду вказаної справи суддя Герцов О.М. допустив порушення норм чинного законодавства та порушив ОСОБА_1 права, зокрема не об’єктивно розглядав усі його клопотання, заяви і скарги, за результатами розгляду яких постановляв необ’єктивні судові рішення, що свідчить про упередженість судді. Також суддя необґрунтовано відмовив у наданні дозволу на побачення з його батьком, не прийняв заяви та документів про стан здоров’я батька, відмовив у задоволенні його численних клопотань про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд та про заміну захисника (адвоката Лепетюка О.Л.), не забезпечив ОСОБА_1 етапування на похорон батька. На думку заявника, такими діями, суддя завдав ОСОБА_1 значної моральної та матеріальної шкоди. Орлов О.Ю. також зазначив, що суддя Герцов О.М. створює перешкоди для ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі, чим навмисно затягує апеляційний перегляд вироку суду від 07 серпня 2013 року.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд»", яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за вказаними зверненнями здійснюється за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент їх подання (далі - Закон).
Відповідно до статті 86 Закону членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненнях даних та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Герцова О.М. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що в провадженні судді Герцова О.М. перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КК України.
Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46750078, за результатами розгляду апеляції засудженого ОСОБА_1 25 червня 2015 року постановлено ухвалу про часткове задоволення апеляції, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2013 року змінено, виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання суду на клинок ножа як на доказ у справі. На підставі статті 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1 було скорочено наполовину невідбуту на момент набрання чинності цим Законом, тобто на 19 квітня 2014 року, частину покарання у виді позбавлення волі.
Суддя Герцов О.М. у своїх поясненнях зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину була підтверджена як показаннями потерпілого та свідків, так і висновками експертиз. Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду не викликали сумнівів, які були отримані без порушення вимог закону, узгоджуються один з одним, допустимість та достатність яких встановлена судом. Заперечення ОСОБА_1 очевидних фактів, на які вказували потерпілий та свідки, суд розцінив як обрану обвинуваченим позицією свого захисту, вмотивовану бажанням уникнути покарання за скоєне.
Стосовно тверджень Орлова О.Ю. про однобічність розгляду судом справи суддя пояснив, що це виключно є думкою заявника, справу розглянуто з дотриманням усіх вимог законодавства, зокрема КПК України 1960 року, який діяв на момент розгляду справи. Під час розгляду справи судом неодноразово надсилалися листи захисникам, які, на думку ОСОБА_1, повинні його захищати, до прокуратури та СБУ. Зокрема, на вимогу ОСОБА_1 до Ізюмського міжрайонного управління Служби безпеки України Харківській області та до прокуратури Харківської області було надіслано заяви щодо незаконних дій працівників міліції та потерпілого, також неодноразово направлялися листи до Всеукраїнської правозахисної громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького». Також ОСОБА_1 роз'яснювалося право на безоплатну правову допомогу, від якої він відмовився та наполягав, щоб запросили обраних ним захисників.
У поясненнях суддя Герцов О.М. також зазначив, що жодного судового засідання судом не було проведено з порушенням права ОСОБА_1 на захист. Справа по суті не розглядалась у зв'язку з відсутністю у останнього захисника, розгляд справи фактично було розпочато лише після подання ОСОБА_1 27 грудня 2012 року заяви про розгляд справи без захисника (на підтвердження зазначеного суддя надав копію вказаної заяви). 24 квітня 2013 року ОСОБА_1 виявив бажання скористатися безоплатною правовою допомогою, у зв'язку з чим йому було призначено захисника Лепетюка О.Л., від якого ОСОБА_1 відмовився у судовому засідання 06 серпня 2013 року (клопотання про заміну захисника).
Стосовно тверджень заявника щодо однобічності суду, який безпідставно не задовольняв ОСОБА_1 клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суддя Герцов О.М. зазначив, що ОСОБА_1 поводив себе агресивно, повністю не визнавав своєї вини та заперечував очевидні та беззаперечні речі, а також неодноразово у судовому засіданні погрожував потерпілому фізичною розправою. Клопотання ОСОБА_1 про побачення з батьком судом не було задоволено, оскільки згідно зі статтею 263 КПК України 1960 року право підсудного на побачення з родичами до винесення вироку не передбачено. Таке право відповідно до статті 345 КПК України 1960 року передбачено лише після постановления вироку, але до суду таких клопотань не надходило.
Крім того, суддя зазначив, що про стан здоров'я батька ОСОБА_1 суду нічого не було відомо, оскільки останній був присутній під час судових засідань, зокрема і 11 лютого 2013 року, про що заявник сам зазначає у зверненні. У день смерті батька ОСОБА_1 перебував не у СІЗО, а у м. Ізюм, оскільки цього дня було призначено судове засідання. Про смерть батька 05 березня 2013 року ОСОБА_1 повідомив суд лише 21 березня 2013 року.
Жодних клопотань про бажання взяти участь у похованні батька до суду не надходило. Більше того, на прохання ОСОБА_1 судом було надано дозвіл відвідати місце поховання його батька та місце проживання, про що свідчить лист № 7459 від 05 травня 2014 року.
Стосовно тверджень заявника про затягування судом ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи суддя пояснив, що згідно з листом ознайомлення, копію якого надано на підтвердження, ОСОБА_1 ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи 50 разів, станом на 23 січня 2015 року із справою він ознайомився повністю. Тривалі перерви між етапуванням обумовлено об'єктивними причинами, зокрема тим, що м. Ізюм тривалий час знаходилося в зоні проведення антитерористичної операції, тому до цього населеного пункту не здійснювалося етапування, що було предметом обговорення на численних нарадах на різних рівнях. Після налагодження етапування ОСОБА_1 регулярно викликався для ознайомлення справою, проте у зв'язку з переповненням ІТТ Ізюмського МВ ГУМВС України, відповідальними за етапування органами, ОСОБА_1 неодноразово знімався з етапу. Зазначене обґрунтовано тим, що в м. Ізюм дислокується група слідчих, завданням яких є розкриття злочинів, скоєних у зоні проведення антитерористичної операції. Оскільки клопотання цієї групи, зокрема про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розглядають слідчі судді Ізюмського міськрайонного суду, підозрювані та затримані цією групою слідчих тимчасово перебувають в ІТТ Ізюмського МВ ГУМВС України. Таких клопотань за шість місяців слідчими суддями Ізюмського міськрайонного суду розглянуто понад 2000.
З огляду на викладене доводи звернення, зокрема щодо упередженості судді, по суті зводяться до незгоди з вироком суду та процесуальними діями судді Герцова О.М.
Згідно з положеннями пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у межах повноважень, визначених статтею 91 Закону і не вправі перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень, а також надавати оцінку процесуальним діям судді, які вчинялися ним під час розгляду справи, відповідно до конкретних обставин на підставі внутрішнього переконання, оскільки такими повноваженнями наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону.
Оскільки в діях судді Герцова О.М. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону, підстави для відкриття стосовно нього дисциплінарної справи відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент подання звернень, Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова Олександра Миколайовича за зверненнями Орлова О.Ю.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
Т.С. Шилова
С.О. Щотка