X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка Василя Васильовича за зверненням Ковальова Р.Л.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.05.2016
1089/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка Василя Васильовича за зверненням Ковальова Р.Л.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого – Патрюка М.В.,

членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Щотки С.О.

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка Василя Васильовича за зверненням Ковальова Р.Л.,

встановила:

У липні 2014 року та березні 2015 року на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ˗ Комісія) надійшло звернення Ковальова Р.Л. щодо поведінки судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка В.В. яка, на думку заявника, може мати наслідком направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади.

Заявник повідомляє, що суддя Левченко В.В. розглядаючи кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 порушив присягу судді, не вживав заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, порушив вимоги щодо неупередженого розгляду справи, порушив правила суддівської етики. Підтвердженням зазначеного, на думку заявника, є те, що суддя Левченко В.В. відмовляв ОСОБА_1 у допиті свідків безпосередньо у суді, залишив був руху заяву до слідчого на порушення прокурором ОСОБА_1 прав. 23 квітня 2014 року суддею Левченком В.В. було задоволено ОСОБА_1 клопотання про допит як свідка працівника міліції ОСОБА_2 у судовому засіданні 15 травня 2014 року, а 29 квітня 2014 року суддя надав письмовий дозвіл ОСОБА_2 на відвідування його в СІЗО м. Черкаси, безпосередньо до ОСОБА_1 допиту в якості свідка.

З урахуванням викладених обставин, заявник просить Комісію направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка В.В. з посади судді за порушення присяги.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Враховуючи наведене дисциплінарне провадження за даною скаргою здійснюється за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 07 липня 2010 року (далі ‑ Закон).

Відповідно до статті 86 Закону членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.

Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Левченка В.В. необхідно відмовити з таких підстав.

Перевіркою встановлено, що на розгляді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка В.В. з вересня 2013 року перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3, та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України.

Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2014 року визнано винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого частиною 2 статті 187 КК України та призначити покарання за цією статтею 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі статті 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати ОСОБА_1 до призначеного покарання не відбуте покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2006 року та призначити йому остаточне покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Цим же вироком також засуджено за частиною 2 статті 187 КК України ОСОБА_3.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07 жовтня 2014 року вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд в той же суд, в іншому складі.

Підставою скасування вироку Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2014 року стало те, що інтереси обох підсудних захищав один захисник, а інтереси захисту одного із них суперечать інтересам захисту іншого. Окрім цього, суд не звернув увагу на стягнення із засуджених судових витрат в солідарному порядку.

У наданих за запит Комісії письмових поясненнях суддя Левченко В.В. вказав, що всі прийняті ним процесуальні рішення у даній кримінальній справі відображені у протоколі та зафіксовані технічними засобами, належним чином мотивувалися та роз’яснювалися підсудному ОСОБА_1 зокрема щодо відмови у виклику свідків. Щодо надання дозволу о/у Чорнобаївського РВ ОСОБА_2 на побачення з підсудним ОСОБА_1, то дана особа звернулася до нього з проханням надати такий дозвіл, оскільки він проводив затримання ОСОБА_1 та вилучав його особисті речі, які на даний час зникли і йому необхідний детальний опис цих речей. Будь-яких законних перешкод не надавати даний дозвіл ним не було встановлено, побачення проводиться під контролем адміністрації місця попереднього ув’язнення.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що скарги ОСОБА_1 на дії судді надійшли до Комісії після ухвалення 10 липня 2014 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області вироку, який було перевірено судом апеляційної інстанції і скасовано з направленням справи на новий розгляд. Скарга стосується доказів та дослідження матеріалів кримінальної справи. Проте Комісія не є органом правосуддя та не наділена повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень. Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді передбачено статтею 83 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 83 Закону скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної  відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, суд апеляційної інстанції скасовуючи вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2014 року не було наголошено на умисне порушення норм права чи неналежне ставлення до службових обов’язків суддею Левченком В.В.

У діях судді Левченка В.В. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.

Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченка Василя Васильовича за зверненням Ковальова Р.Л.

Головуючий                                                                                                  М.В. Патрюк

Члени Комісії:                                                                                              В.І. Бутенко

                                                                                                                      Т.Ф. Весельська

                                                                                                                      А.О. Заріцька

                                                                                                                      М.А. Макарчук

                                                                                                                      С.М. Прилипко

                                                                                                                      Ю.Г. Тітов

                                                                                                                      С.О. Щотка