Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Козьякова С.Ю.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка Василя Миколайовича за поданням голови апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. та зверненнями Гука А.І.,
встановила:
У лютому, березні, травні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) надійшли подання голови апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. та звернення Гука А.І. щодо поведінки судді Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка В.М., яка може мати наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції 2010 року (далі - Закон).
Голова апеляційного суду Вінницької області Кучевський П.В. зазначає, що суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюк В.М. порушив норми права, а саме не забезпечив виконання ухвали апеляційного суду від 27 листопада 2013 року в частині виділення та направлення на додаткове розслідування кримінальної справи № 204/3187/2012 щодо окремих підсудних, що свідчить про неналежне ставлення до службових обов’язків.
Гук А.І. зазначає, що суддею Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюком В.М. допущено порушення норм процесуального права під час розгляду кримінальної справи № 204/3187/2012, що було встановлено при перегляді справи апеляційною інстанцією. Суддею порушені вимоги щодо неупередженого розгляду справи, що вбачається з коригування з обвинувальним нахилом головуючим у справі питань, заяв, клопотань зі сторони державного обвинувачення, самостійному збиранні доказів із обвинувальним нахилом, а також відповідей, які надавалися учасниками процесу та свідками у справі, правила суддівської етики, безпідставна зміна міри запобіжного заходу. На думку заявника все це має політичні мотиви, так як ОСОБА_1 вирішив балотуватися до Верховної Ради України.
З урахуванням викладених обставин, заявники просять Комісію притягнути суддю Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка В.М. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі – Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даними скаргами має здійснюватися за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у скаргах обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка В.М. необхідно відмовити з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що у провадженні судді Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка В.М. перебувала кримінальна справа № 204/3187/2012 щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та інших за ст. ст. 27, 28, 191, 209, 364, 366 КК України.
Вироком суду від 26 вересня 2013 року було засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_1 та інших.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджена ОСОБА_2, адвокати Сохацький А.М., Човганюк А.М. подали апеляційні скарги.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 листопада 2013 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а апеляції засудженої ОСОБА_2, адвокатів Сохацького А.М., Човганюк А.М. задоволено частково. Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року змінено. Вирок в частині визнання винуватими та засудження ОСОБА_2, ОСОБА_1 та інших по епізодах розтрати та заволодіння організованою групою в складі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бюджетними коштами, що виділялись на Д - роботи з послідуючою їх легалізацією скасовано, а матеріали справи ухвалено виділити в окреме провадження та повернути прокурору Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2014 року вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 191 КК України та ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 191 КК України та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, залишено без змін, а касаційні скарги прокурора, засудженої ОСОБА_2 та її захисника Сохацького А.М. залишено без задоволення.
Як зазначив суддя Ковчежнюк В.М. у письмових поясненнях, наданих Комісії, щодо доводів голови апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В., справа щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та інших 24 грудня 2013 року повернулася з апеляційного до місцевого суду. Цього ж дня він як голова доручив секретарю виконувати ухвалу суду апеляційної інстанції. 25 грудня 2013 року секретар судового засідання письмово звернулася до керівника апарату суду за роз’ясненням порядку і способу звернення до виконання ухвали апеляційного суду від 27 листопада 2013 року в частині повернення прокурору виділеної справи на дорозслідування внаслідок ненадходження з апеляційного суду виділеної справи, відсутності в чинному законодавстві правового регулювання процедури виділення справи місцевим судом на виконання ухвали апеляційного суду, несприйняття комп'ютерною програмою діловодства місцевого суду Д-3 цього питання та відсутності в ухвалі вказівок на конкретні томи і аркуші справи, що підлягають виділенню. 26 грудня 2013 року керівник апарату суду письмово звернулася до голови суду за роз’ясненням порядку і способу звернення до виконання ухвали апеляційного суду Вінницької області в частині повернення на дорозслідування виділеної справи з долученням доповідної записки секретаря судового засідання. 26 грудня 2013 року Ковчежнюк В.М., як голова суду, звернувся за роз’ясненням порядку і способу звернення до виконання ухвали апеляційного суду в частині повернення виділеної справи на дорозслідування до голови ВССУ, голови апеляційного суду Вінницької області, прокурора Вінницької області, начальника ТУ ДСА України у Вінницькій області. Ще кілька разів звертався до різних інстанцій за роз’ясненнями.
04 лютого 2014 року отримав роз'яснення ВССУ у якому йшлося про те, що в разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа суду, їй присвоюється новий єдиний унікальний номер, а до нової справи підшиваються завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для цієї справи. Однак, на думку Ковчежнюка В.М., ВССУ залишив поза увагою факт юридичної і технічної неможливості після 24 грудня 2013 року (дня повернення справи до місцевого суду) реєструвати виділену справу 27 листопада 2013 року (днем ухвалення рішення апеляційним судом), а також технічної неможливості сформувати нову справу через не зазначення в ухвалі апеляційного суду найменування виділених документів та їх знаходження на аркушах справи одного з її 33-х томів (всього 9829 аркушів).
Суддя Ковчежнюк В.М. також вказав, що незважаючи на те, що апеляційний суд замість надання запитаної місцевим судом конструктивної методичної допомоги у вирішенні створеної ним проблеми правозастосування, вдався до погроз з посиланням на норми права загального характеру без роз'яснення порядку і способу звернення до виконання ухвали від 27 листопада 2013 року, місцевий суд 04 лютого 2014 року виділив і надіслав прокурору роз’яснення ВССУ, копію ухвали апеляційного суду, копію вироку місцевого суду, копію протоколу судових засідань і том № 29 кримінальної справи, у якому ще впродовж її судового розгляду було згруповано найважливіші розкидані по всіх томах документи. 13 лютого 2014 року заступник прокурора Вінницької області висунув вимогу невідкладно надіслати для внесення до ЄРДР фактично всю кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і копії залишеного в силі обвинувачення стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за ч. 3 ст.191 КК України. 13 лютого 2014 року заступник прокурора Вінницької області у зв'язку з відкриттям касаційного провадження та відсутністю виділених матеріалів повернув місцевому суду надіслані ним 04 лютого 2014 року матеріали справи. 12 лютого 2014 року на виконання ухвали судді ВССУ від 15 січня 2014 року вся кримінальна справа в 33-х томах стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 була надіслана до ВССУ. 15 серпня 2014 року вказана кримінальна справа повернулась з ВССУ до місцевого, однак у ній не було копії протоколу розподілу справ між суддями апеляційного суду та розпорядження в.о. керівника апарату апеляційного суду № 411 від 17 жовтня 2013 року, з посиланням на які поряд з листом голови апеляційного суду Вінницької області ВССУ зробив висновок про правильність розподілу цієї справи між суддями, в той час як повторно в зв'язку з неможливістю її розгляду суддею Ковальською, автоматично ця справа не розподілялась, а повністю новий склад суду був утворений за усною вказівкою керівництва. 20 серпня 2014 року вся кримінальна справа стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (за винятком раніше виділених надісланих прокурору й повернутих ним матеріалів і пов'язаних з розглядом в ВССУ її копій) надіслана прокурору Вінницької області на додаткове розслідування.
Водночас Ковчежнюк В.М. зазначає, що апеляційний суд, без дослідження доказів зробивши висновок про відсутність доказів і складу злочину за виділеним обвинуваченням та замість закриття справи в цій частині (задля унеможливлення касаційного оскарження) повернув на дорозслідування без зазначення в ухвалі назви й місцезнаходження виділених матеріалів у нерозривно зв'язаних правовідносинах, поставив місцевий суд в ситуацію неможливості законного звернення до виконання його ухвали, замість надання запитаної і передбаченої законом конструктивної методичної допомоги в частині роз'яснення порядку і способу вчинення цієї технічної дії, звинуватив його в невиконанні ухвали суду. Суддя Ковчежнюк В.М. в своїх поясненнях також вказав, що вчиняв усі передбачені законом дії з метою законного звернення до виконання ухвали апеляційного суду, а тому твердження голови апеляційного суду про недобросовісність під час виконання професійних обов’язків, намагання уникнути виконання ухвали від 27 листопада 2013 року є безпідставними.
Щодо доводів заявника Гука А.І. суддя Ковжечнюк В.М. зазначив, що вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 вважає належно обґрунтованим та справедливим і у своїх поясненнях навів спростування доводів заявника з посиланням на конкретні обставини та докази про їх виникнення.
В ході перевірки доводи заявників про порушення суддею вимог щодо неупередженого розгляду справи, навмисні порушення норм права, а також порушення правил суддівської етики свого підтвердження не знайшли.
Інші доводи заявників фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями судді та постановленим ним судовим рішенням.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону, скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
З матеріалів проведеної перевірки умисних порушень норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків суддею Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюком В.М. під час розгляду справи не вбачається.
Право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення не порушено.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не є органом правосуддя та не наділена повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.
Питання, пов’язані з розглядом справ і оскарженням судових рішень вирішуються виключно судами в порядку, визначеному відповідними нормами процесуального законодавства України.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді передбачено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка В.М. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 83 Закону, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка Василя Миколайовича за поданням голови апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. та зверненнями Гука А.І.
Головуючий С.Ю. Козьяков
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
С.О. Щотка
